Анатомія цін на бензин

Українські водії останнім часом сумно жартують: чим нижча вартість бареля нафти на світовому ринку — тим дорожче коштує бензин у нас у країні. Насправді ж ціни на бензин і дизпаливо в Україні зараз не ростуть — вони, скоріше, намертво закріпилися на певних позначках і, схоже, зовсім не поспішають кудись рухатися. Ситуація, коли нафта Brent коштує вже менше $30 за барель, а нафтопродукти на наших автозаправних комплексах уперто цього «не бачать», на перший погляд якщо не абсурдна, то вкрай нелогічна.

Причому цю нелогічність нарешті помітили навіть в уряді — і вирішили тісно поспілкуватися з нафтотрейдерами, щоб закликати тих до порядку й пояснити ніби очевидний для всіх принцип «якщо дешевшає нафта, то має дешевшати й бензин». У результаті цього спілкування виявилося, що не все так просто. Тому «Аналітична служба новин» вирішила звернутися до експертів паливного ринку, щоб розібратися, з чого ж насправді складається ціна бензину і які її складові гальмують здешевлення нафтопродуктів.

Передноворічні рішення

Насиб РагимовЦіни на бензин, як кажуть, чіпляють за гаманець більшість українських водіїв. «Кожного дня нам повідомляють, як стрімко падають ціни на нафту, — зазначає голова правління громадської організації «Всеукраїнське об'єднання «Захист нації» Насіб Рагімов. — Однак, дивлячись на ціну бензину на заправках, починаю сумніватися: а чи так уже залежать наші нафтотрейдери від світових цін на нафту, як нам розповідають? І, мабуть, таке запитання ставлю собі не тільки я, а й купа українців, які користуються як особистим, так і службовим транспортом. Цим питанням зацікавився навіть прем'єр, який доручив відповідним відомствам перевірити обґрунтованість цін на нафтопродукти. Тут же міністр енергетики заявив, що ціна на бензин має знизитися на 1 гривню».

Але в будь-якому разі ще в грудні не можна було не звернути увагу на те, що у фінальному варіанті законопроекту про зміни до Податкового кодексу на 2016 рік з'явилася цікава норма про збільшення ставок акцизів на нафтопродукти на 13%. Хоча, як зазначають експерти паливного ринку, протягом усього обговорення проекту держбюджету про намір переглянути розмір акцизів на нафтопродукти Мінфін не заявляв. Згідно з документом, збільшення акцизів вводиться на перше півріччя цього року, і тепер акциз на бензин становить 228 євро/т, дизпаливо — близько 113 євро/т, скраплений газ — 57 євро/т.

Тоді ж гравці ринку запевнили споживачів, що ціни на бензин і дизель — на тлі перманентного здешевлення нафти, — незважаючи на збільшення акцизів, не зростатимуть. Але при цьому ніхто з них не казав, що вони зменшуватимуться. Тепер же — саме на тлі падіння вартості бареля — наш уряд фактично вимагає, щоб ціни на АЗС «реагували адекватно ситуації». За словами міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина, на тлі усталеної тенденції зниження ціни на нафту таку ж тенденцію повинні демонструвати й ціни на українських АЗС. Переконаний у цьому і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, який фактично зажадав втручання в процес Антимонопольного комітету, що має оприлюднити певну анатомію цін на нафтопродукти, щоб було все прозоро і водночас усім усе зрозуміло. «Чим нижчою є ціна нафти на світовому ринку, тим нижчою ціна буде на автозаправній станції, і навпаки. Це повинна бути публічна, прозора формула й публічний підхід, — вважає Арсеній Петрович. — Поки Антимонопольний комітет України вже протягом трьох місяців не зміг це зробити. Я сподіваюся, що вони знайдуть механізми».

І зустрілися, й поговорили...

До речі, саме про спробу відшукати компроміс, який дозволить знизити роздрібні ціни на автомобільне паливо, ішлося на нещодавній зустрічі Володимира Демчишина з нафтотрейдерами. Зустрілися. Поговорили. Кожна зі сторін висловила свою точку зору і власне розуміння цього питання. Але от чи почули один одного? З одного боку, виглядає, що так: міністр енергетики зробив заяву, що світлі нафтопродукти подешевшають уже в найближчі два тижні. Представники мережевих заправних комплексів кажуть: мовляв, ми теж не проти, але існує багато чинників, причому економічного характеру, які не дозволяють знижувати ціни. Вони також нагадують, що насправді ціна на нафтопродукти у валюті в нас реагує на зниження вартості нафти точно так само, як і в Європі, тобто знижується. Чому цього не бачать споживачі? Заважає стійке знецінення гривні.

Тому сама ситуація й обговорення результатів зустрічі отримали великий резонанс у соцмережах. Так, відомий експерт паливного ринку, президент асоціації «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук на своїй сторінці у «Фейсбуці» написав приблизно таке: «На всіх телеканалах транслюють чергову «дезу»: міністр Демчишин домовився з нафтотрейдерами про зниження цін на нафтопродукти. Я був на тому засіданні і ніякої домовленості не спостерігав. Були озвучені піар-бажання уряду, побоювання, що якщо НБУ не припинить блокування купівлі валюти імпортерами нафтопродуктів, з ними виникнуть серйозні проблеми (ідеться про те, що за кордоном нафтопродукти гравці нашого ринку купують: а) за валюту, б) за передоплатою, і змінити ці правила гри не можна, тому що вони встановлені у світі. — Авт.). Але про жодне зниження роздрібних цін поки не може бути й мови, особливо після підвищення на 13% у 2016 році податків...»

Звертаючись у своєму пості до прем'єра, якийсь Олексій Большаков пише: «Нехай розповість для початку, скільки в ціні бензину важить вартість нафти!» І сам же відповідає: не більше 10%, про що, до речі, кажуть фактично всі експерти паливного ринку. Саме тому, стверджують вони, ціна бензину не падає услід за падінням вартості нафти. «Акциз на паливно-мастильні матеріали було піднято на 30%, — продовжує Олексій Большаков, — і якщо чесно перевести вартість ПММ у долари, то ціна на них впала більш ніж у півтора рази». Згоден із цим і Леонід Косянчук, який підкреслює, що «у доларовому еквіваленті нафтопродукти в Україні впали в ціні на 24% — точно на стільки ж, на скільки і в Європі (була 1,2 $/літр — стала 0,78 $/л). А щодо гривневої ціни — це питання до Нацбанку, адже в умовах, коли гривня в три рази за два останніх роки втратила свою купівельну спроможність, розраховувати на зниження не доводиться... Тим більше що ринок нафтопродуктів на 85% складається з імпорту та у 2016 році податки на паливо збільшилися ще на 13% (фактично сума податків у роздрібній ціні перевищила вартість самого продукту!)».

Не тільки нафта, але й податки

Сергій КуюнЗа словами ж директора Консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, «все пройшло дуже конструктивно — і всі зрозуміли, що треба частіше спілкуватися», а також в уряді «уже засвоїли, що ціна на бензин складається не стільки з нафти, скільки з податків». «До слова, переживаємо історичний момент, — зазначає експерт. — З січня 2016 року частка податків у вартості бензину на українських АЗС перевищила частку нафти. Так, нафта впала, але податки з початку 2016-го виросли, притому виросли в євро, і спадний курс штовхає гривневу ціну вгору. Але водночас міністерство показало, що тримає руку на пульсі, моніторинг та аналіз цін є в щоденному режимі. За розрахунками Міненерго, об'єктивна ціна на А-95 становить 19,8 гривні за літр. При цьому середня по ринку ціна на вчора була 19,37 грн/л. Іншими словами, більше половини ринку торгує навіть дешевше, ніж хотіло б міністерство. Вище стоять лише преміальні мережі, в яких є на те свої резони: падіння продажів через нерівну конкуренцію з бодяжниками, зростання витрат на утримання всієї цієї преміальної краси тощо». Тому він рекомендує споживачам завести «карту лояльності вподобаної мережі, за нею буквально зі старту знижка мінімум 1 грн л, а отримати дисконт 2 грн/л якнайпростіше».

Чи не головною проблемою Сергій Куюн, як і Леонід Косянчук, вважає брак валюти. «Вірніше, НБУ її не продає для передоплати за валютними паливним контрактами, а паливний ринок працює тільки за передоплатою, — уточнює він АСН, — і купити паливо великі імпортери не можуть. У результаті: міністр пообіцяв поговорити з НБУ, а трейдери пообіцяли впасти при першій нагоді, яку відкриває січневий звал нафтових котирувань. Думаю, 50 коп/л — питання практично вирішене, подальший рух залежатиме від динаміки зовнішнього ринку. І, безумовно, від курсу, адже кожна копійка в курсі валюти — копійка в собівартості бензину».

Інерція цін

На думку співвласника мережі АЗС KLO, її комерційного директора В'ячеслава Стешенка, шлях від похідної нафти до колонок має інерцію, обумовлену логістикою і процесом переробки, і тому займає півтора-два місяці. «Нафта падає, але паралельно зростає акциз на паливо в Україні, — пояснює фахівець. — При цьому він спочатку нестабільний, оскільки нараховується в євро, курс якого постійно змінюється. А у валюті ми оплачуємо власне нафтопродукт, акциз, роздрібний податок у 0,042 євро/л, частково логістику. У новому році ми розмитнювали паливо вже за новими ставками і можемо сказати, що якби не підвищення податків і не девальвація гривні, ціни на паливо вже знизилися б».

Сергій Куюн теж зазначає, що, на відміну від європейців, відчути зниження цін українцям завадила девальвація. Цей фактор, за його словами, «є основним у ціноутворенні, оскільки паливо у нас на 85% складається з валюти. Так, близько 40% у ціні бензину припадає на закупівельну вартість з імпорту, ще близько 45% — акцизний збір і ПДВ, з нового року також стягується фіксований податок з обігу підакцизних товарів за ставкою 4,2 євроцента з літра. Паливний акциз в Україні встановлений у євро, що підсилює негативний вплив девальвації на ціни. Тим часом пропозиції зафіксувати податок у національній валюті не знаходять відгуку в чиновників, що можна зрозуміти з погляду гарантій наповнення бюджету». На жаль, підкреслив експерт, на початку 2016 року негативні тенденції на валютному ринку збереглися, що в сумі з підвищенням акцизів перекрило потенціал зниження цін. Однак січневий спад на світових біржах створює нові передумови для зниження, яке — за умови стабілізації валютного курсу та наявності валюти для закупівлі палива — може порадувати вже до кінця січня.

Разом з тим навряд чи звичайним споживачам варто розраховувати на диво. «Той факт, що уряд узявся за це питання, безумовно, радує, — запевняє АСН Насіб Рагімов. — Але особливого оптимізму очікувати від цього не варто, бо специфіка України така, що ціни злітають блискавично, а падають дуже й дуже повільно. Виявляється, одна з причин — частка імпорту нафтопродуктів становить близько 80% (Білорусь, Росія й Литва), а їх вартість в Україні залежить не стільки від світових цін на нафту, скільки від валютного курсу. Якщо так, чому ж ми не шукаємо інші варіанти імпорту, як із газом?» Погодьтеся, запитання більш ніж актуальне.