Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
25 Серпня
Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
25 Серпня
Сергій Куюн Сергій Куюн

Ціни на бензин сильно залежать від валютного курсу

18.12.2015, 12:53 Печать

Падіння цін на нафту є дуже гарною новиною для України як імпортозалежного споживача нафтопродуктів. За розрахунками фахівців «Консалтингової групи А-95», при стабілізації цін на нафту нижче позначки $40 за барель ціни на українських АЗС повинні впасти нижче позначки 20 гривень за літр бензину А-95 і 16 гривень за літр дизельного палива. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн.

Однак, за його словами, при цьому слід зазначити, що набагато більш сильним фактором ціноутворення в Україні є валютний курс. «Близько 50% вартості нафтопродуктів у роздрібній мережі припадає на закупівельну ціну палива, яке переважно імпортується, тобто закуповується за валюту. Ще близько 35% припадає на податки - акцизний збір (встановленийу євро) і ПДВ на суму закупівельної вартості й акцизу. Саме девальвація спричинила зростання цін на бензин в Україні, незважаючи на зниження нафтових котирувань уже майже втричі за останні два роки», - пояснює Сергій Куюн, відзначаючи, що, на жаль, «на тлі високих цін, як і раніше, актуальним залишається питання якості бензину. Уже можна говорити про те, що у 2015 році ситуація тільки погіршилася. За нашими оцінками, якщо у 2014 році частка контрафакту становила близько 20% ринку автомобільного бензину, то в 2015-му, очевидно, сягне 25%».

На думку експерта, головним стимулом цього процесу є зростаюча ціна та зростаючі податки на паливо, це автоматично збільшує заробіток тих, хто кустарно виробляє нафтопродукти, адже податки з них ніхто не платить. «На сьогодні за ціни бензину в середньому 20 гривень за літр податки становлять близько 45%, або 9 гривень на літрі. При цьому ще 2-3 гривні на літрі - це заробіток АЗС, - зазначає він. - Іншими словами, рентабельність торгівлі «лівим» бензином перевищує 50% - дуже солідний рівень навіть у стабільні часи, не кажучи вже про нинішню кризу».

Основні сподівання на виправлення ситуації, запевняє Куюн, пов'язані з прийняттям пакету законопроектів у межах Податкового кодексу, які очікують голосування в Раді. «Йдеться про розроблений у профільному комітету парламенту на чолі з Ніною Южаніною законопроекті про посилення адміністрування акцизного збору на нафтопродукти. Принцип нововведення такий, що всі операції з паливом реєструються в єдиній базі даних, і здійснюється автоматичний наскрізний контроль сплати паливного акцизу. Трейдер не зможе продати більше палива, ніж купив раніше. Це різко ускладнить операції з неврахованим паливом, а відповідно, і його виробництво. Відрадно, що законопроект було підтримано Мінфіном та ДФС», - робить висновок експерт паливного ринку.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции


На тему
Суспільство Геніальна виставка. У Києві відкрилася виставка квітів, присвячена українським геніям 20 Серпня
14:01

Геніальна виставка. У Києві відкрилася виставка квітів, присвячена українським геніям

Геніальна виставка. У Києві відкрилася виставка квітів, присвячена українським геніям На Співочому полі у Києві відкрилась квіткова експозиція, присвячена відомим українцям. Сотні тисяч бутонів бегонії, колеусів, цинерарій до 19 серпня розцвіли на пагорбах над Дніпром до відкриття виставки «Гордість моя, Україно!». Столичні комунальники з десяти районів столиці за кілька тижнів освоїли дві тисячі квадратних метрів територій. Вони підготували десять композицій, присвячених видатним українцям. «Сенс життя - рятувати людей», - ці слова - частина композиції, присвяченої відомому кардіохірургу Миколі Амосову. Поруч із ними - величезне серце, а в ньому складний механізм, який умів перезапустити лікар. Автори роботи - дизайнери Святошинського району. Трохи далі ще одна цитата - «Боже великий, єдиний! Нам Україну храни». Вона з гімну на музику видатного українського композитора Миколи Лисенка. Композиція, присвячена йому, являє собою з'єднання нот, клавіш і вишитого квіткового рушника. Деснянський район показав свого Олександра Довженка, а Подільський - олімпійських чемпіонів із гімнастики. Є тут композиції, на створення яких надихнули твори художників Марії Приймаченко та Казимира Малевича, поетеси Ліни Костенко, композитора Володимира Івасюка, роботи інженера Євгена Патона, конструктора Сергія Корольова. Всі вони складаються не тільки з квітів, але й альтанок, перегородок, людських фігур. Організатори обіцяють, що до кінця виставки - 18 вересня, щосуботи в зеленому кінотеатрі демонструватимуться документальні фільми про видатних українців.
Суспільство «Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль». Хронологія найбільшого військового параду в Києві 24 Серпня
16:11

«Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль». Хронологія найбільшого військового параду в Києві

«Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль». Хронологія найбільшого військового параду в Києві На Хрещатику задовго до початку параду з нагоди 25-ї річниці Незалежності України шикуються військові, а місця на тротуарі займають глядачі. Одні - в новій парадній формі, інші - у вишиванках. Ближче до десятої ранку в центрі Києва з'являються воєначальники - міністр оборони Степан Полторак і командир Сухопутних військ України генерал-лейтенант Сергій Попко. Вони проїжджають Хрещатиком не на «Чайках», як було раніше, а на автомобілях «Хаммер» із маленькими жовто-синіми прапорцями. Машини під'їжджають до центральної трибуни. З протилежного боку на Майдан під'їжджає авто Верховного Головнокомандувача України Петра Порошенка. Його зустрічає начальник Генштабу Віктор Муженко. Порошенко йде до центральної трибуни. Над Майданом піднімають Державний Прапор під звуки Національного Гімну. Гімн співає весь Майдан і Хрещатик - і учасники параду і глядачі. Єдиний іноземний президент на параді - Президент Польщі Анджей Дуда. Цей факт не випадковий - Польща була першою країною, яка визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Міністр оборони Степан Полтарак об'їжджає стрункі ряди, вітаючи морських піхотинців і десантників, прикордонників і танкістів, моряків і спецназівців, поліцейських і нацгвардійців із Днем Незалежності України. Перед міністром оборони в струнких рядах - і курсанти військових вишів, і учасники бойових дій - добровольці і резервісти. Степан Полторак доповідає Президенту Петру Порошенку, що військові готові до проведення параду. Головнокомандувач армії бере слово. Звертається і до військових, і до священнослужителів, і до Президента Дуди, і до гостей. Говорить просто і без пафосу. Його промова не характерна для спічів з такої нагоди. У словах багато суму і гордості. Президент критикує нерішучість політичних еліт, які не беруть участі в захисті країни, констатує «заплутаність у стрілках багатовекторності» і «бажання всидіти на двох стільцях». «Ворогові України не вдалося реалізувати жодного стратегічного завдання і поставити Україну на коліна. За це свої життя віддали 2504 українських воїни... Наша армія дійсно народна. Це ви, українці, купили або відновили для армії танки, БМП, бронетранспортери, зенітні комплекси і реактивні системи залпового вогню. Це волонтери першими прийшли на допомогу армії», - каже Петро Порошенко. «Головний гарант нашої безпеки - Збройні сили України. І це значно серйозніше, ніж Будапештський меморандум», - стверджує він. Порошенко обіцяє повернути Крим і Донбас. Але тільки мирним шляхом. Він вітає патріотів і на окупованій території з Днем Незалежності. А потім цитує слова класика: «Агресорові краще згадати пораду російського поета Володимира Маяковського: «Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль». Ця фраза викликала вибух оплесків глядачів. Хвилина мовчання в пам'ять про загиблих за незалежність України. В абсолютній тиші починають лунати слова пісні «Пливе кача». Просто на Майдані двом Героям України Президент вручає «Золоті зірки». Їх отримують полковник Андрій Ковальчук і капітан Валерій Чібінєєв. А керівник Київського військового ліцею ім. Івана Богуна Ігор Гордійчук стає генерал-майором. Він відомий своїми героїчними діями під час подій на Савур-Могилі. Відбиваючись від терористів, Гордійчук отримав серйозні поранення, зокрема і в голову, проходив тривалу реабілітацію в США. До Президента він підходить сам, хоча і за допомогою двох військових, з високо піднятою головою. Далее Порошенко вручает боевые знамена. Всего таких - 36. Далі Порошенко вручає бойові прапори. Всього таких - 36. Ще кілька хвилин - і Хрещатиком підуть стрункими рядами військові. А потім почнеться найочікуваніша подія Маршу Незалежності - саме так називається військовий парад сьогодні - демонстрація техніки, яка перебуває на озброєнні української армії. Демонстрацією свого озброєння Україна хотіла показати, що їй є чим захистити себе. Першими на асфальт Хрещатика виїжджають танки Т-64 - «Булат». За ними - військові вантажівки «КрАЗ» з протитанковими гарматами «Рапіра», «Гіацинт-Б», самохідні артилерійські установки «Гвоздика» і «Піон», тактичні ракетні комплекси «Точка-У», реактивні системи залпового вогню «Град» і  «Смерч », зенітні комплекси «Оса» і «Бук-М1». Деякі з них розроблені і виготовлені в Україні, деякі - часів Союзу, але модернізовані в наш час.
Суспільство Ягеллонський ярмарок: курка по-люблінськи з українською приправою 15 Серпня
12:36

Ягеллонський ярмарок: курка по-люблінськи з українською приправою

Ягеллонський ярмарок: курка по-люблінськи з українською приправою Майстри та музиканти з України, Польщі, Білорусі, Литви, Словаччини та Угорщини 12-14 серпня приїхали до польського міста Люблін на традиційний Ягеллонський ярмарок. Від самого ранку центр маленького містечка заповнений відвідувачами. Місцеві жителі й туристи прокидаються раніше, аби першими пробігтися між рядами у вузьких вуличках. Хтось шукає для себе унікальні речі ручної роботи, хтось - знайомих за минулими роками майстрів. Оксана Когут та Остап Сойка приїхали до Любліна зі Львова. Вони - одні з кількох десятків майстрів, запрошених з України. Оксана і Остап привезли традиційну яворівську дерев'яну іграшку. Жовто-червоно-зелених пташок та янголят люди впізнають одразу. І купують. «Деякі, звичайно, кажуть, що дорого, - розповідає Оксана. - Тобто дорожче за схожу польську. Ми знаємо, що в Польщі теж роблять дитячі іграшки, схожі на наші. Ми з Остапом вивчали їхнє походження. Виявилося, майстри, які починали робити подібні, були вихідцями з нашої місцевості, Яворівщини у Львівській області». «А коли починаєш розповідати про це полякам, то вони відповідають: «Львів - це було польське місто». На такі заяви я відказую: «Ні, це Люблін - українське місто. Ось лишень тут про це забули», - каже Остап Сойка. Кожен такий приїзд Оксани й Остапа на ярмарок - це не тільки можливість продати свої вироби, а й шанс придбати нові експонати для свого майбутнього музею дерев'яної іграшки. Польський майстер Ян Пук багато років займається дерев'яною іграшкою. Нині гуркіт, стукіт, тріскіт його іграшок лунає по всьому ярмарку. Оксана щороку купує і у нього «забавки». Цього разу придбала Бабу Ягу, що крутиться. «До нього приїздять люди на майстер-класи, в тому числі з України. Він зберігає і вигадує такі унікальні механізми, яких ні в кого немає», - зауважує Оксана Когут. Музикантів та майстрів ретельно відбирають організатори заздалегідь. А вже безпосередньо на ярмарку, в перший його день, спеціальна комісія приходить до наметів і дерев'яних будиночків з інспекцією. Особливо суворі до новачків, перевіряють, чи все на прилавках відповідає критеріям «унікальність», «самобутність», «ручна робота». Українка Тетяна, котра не перший рік живе в Любліні, каже, що кілька років брала участь у Ягеллонському ярмарку, а цьогоріч відбір не пройшла. «Сказали, що мої м'які іграшки не етнічні», - каже майстер. Тому цього року вона прийшла просто подивитися, що привезли її співвітчизники. Треба сказати, що в середні століття Люблін був великим центром, через нього пролягав шлях від Чорного до Балтійського моря. Багато торговців проїжджали через нього. Тут же розташовувалися так звані люблінські торги. Саме їх уже вдесяте намагаються відновити організатори. Символ Люблінського ярмарку - курка. Вона і на афішах, і на буклетах. Але одна, мідна, просто гігантських розмірів пересувається вуличками старого міста. На цій курці сидить «наїзник» із величезним прапором Любліна, а супроводжують його жонглери та артисти. Вони їздять Любліном і під звуки середньовічної волинки запрошують людей відвідати ярмарок та знайомлять з програмою. І людей приходить справді багато. Однією з центральних вулиць - Гродською - в деякі години пройти важко. Попитом користуються плетені кошики, паперові букети, дерев'яні іграшки, керамічні вироби. За межами основної частини старого міста - дитяча галявина. Там встановлено гігантські дерев'яні іграшки, головоломки, гойдалки. Поруч із малюками клоуни. Вони запрошують малечу взяти участь у конкурсах та змаганнях. В одному з них того, хто програв, обливають відром води. Головне - вчасно вислизнути.
Економіка Субсидії та енергоефективність - речі несумісні 28 Липня
12:17

Субсидії та енергоефективність - речі несумісні

Субсидії та енергоефективність - речі несумісні Обіцяючи мільйонам українських родин субсидії і водночас говорячи, мовляв, ми впроваджуємо політику енергоефективності, уряд кривить душею. Особливо це впадає у вічі, якщо порівняти суми, що їх урядовці збираються виділити на ці дві різноспрямовані стратегії. Різниця у три нулі 27 липня віце-прем'єр-міністр Павло Розенко оголосив, що Кабмін планує надати додатково 200 млн на програму «теплих кредитів». Того ж дня він додав: «А на субсидії у держбюджеті на наступний рік доведеться закласти не менш як 45 мільярдів гривень». Ключові тут слова – «не менше». Оскільки, нагадаємо, Міністерство фінансів за місяць попередило: такими темпами, як зараз роздаються субсидії, у 2017 році держава муситиме витратити на них від 70 до 80 мільярдів гривень! Це близько 9% від цьогорічного державного бюджету. Кошти просто перетечуть з держбюджету на рахунки постачальників газу, світла, тепла і т.д. Коли б на енергоефективність Україна витрачала бодай половину того, що зараз фактично викидає на вітер! Але, як бачимо, обсяги фінансування цих напрямків різняться трьома нулями і є просто неспівставними. Чи запрацює Фонд енергоефективності? Ідея створення Фонду енергоефективності, що його як панацею від зависоких комунальних тарифів анонсував Павло Розенко, є правильною, але запрацювати він може не скоро, каже експерт з енергоефективності Національного екологічного центру Анна Шумейко. За її словами, головною особливістю цієї установи буде режим фінансування – за захищеною статтею. Тобто скорочувати чи призупиняти його роботу буде не можна. Лише за умови, що у законопроекті про створення фонду буде закладено саме цей пункт, він зможе ефективно працювати і не стане клоном нинішньої агенції Держенергоефективності. Ця установа хоч і функціонує уже кілька років, але має вельми скромні результати роботи. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко підрахував – загалом програмою скористалися близько 150 тисяч домогосподарств. Але порівняно з мільйонами родин, які звернулися по субсидії, це - мізерна кількість. Чому Держенергоефективності неефективне? У чому причина такої байдужості українців до пропозиції скористатися допомогою держави у встановленні енергоощадного обладнання для опалення дому? По-перше, сучасні твердопаливні котли, які пропонує з його допомогою встановити Держенергоефективності, річ дуже якісна і корисна: у неї ККД – до 95%. В той час як у застарілих котлах – заледве 60% набереться, а то й 40%. Звісно, якісна річ і коштує недешево. Тож навіть якщо Держенергоефективності й відшкодує 20% від вартості агрегату, то решту суми громадяни мають викласти з власної кишені. Друга проблема, говорить експерт з енергоефективності, - незахищеність фінансування агенції. «Через те, що ця програма перезатверджується з року в рік, довіри до її діяльності не дуже багато», - каже Анна Шумейко. Дійсно, важко планувати співпрацю з установою, якщо наступного року її фінансування можуть заморозити чи скоротити.   Субсидії – і нести важко і покинути не можна Система субсидій – застаріла і заважає просуванню ідей енергоефективності в народ. Про це не казав лише лінивий. Але доки значна частина українців не матиме змоги заплатити навіть за елементарні умови життя, такій формі державної допомоги немає заміни, визнає Анна Шумейко. Водночас експерт зазначає, що уряд не особливо поспішає шукати альтернативу субсидуванню. Тут згадуються слова Павла Розенка, мовляв, система субсидій виконала своє базове завдання під час опалювального сезону 2015-2016 років - 5,5 млн   родин було захищено і «сьогодні саме субсидіанти практично на 100% забезпечують сплату за житлово-комунальні послуги». Міністр тільки забув додати, що ці кошти фактично вийнято з кишень більш заможних платників податків. Що це ті кошти, яких бракує для лікарень, хоспісів, ПТУ, ремонту доріг, виплат зарплат та фінансування інших пільг.   Чому в уряді бояться монетизації На думку експертів з Національного екологічного центру, найкраще було б монетизувати субсидії. Треба, щоб населення могло отримати на руки ці кошти і самостійно вирішувати, куди їх витратити – на енергоефективність чи заплатити за спожиті послуги. Якщо впровадити обмежувальні умови щодо використання цих коштів, то жодних зловживань не буде. Людина просто не зможе витратити субсидію на щось інше. У підсумку на запитання, чому ж уряд так тримається за віртуальні субсидії і не бажає перетворити їх на реальні гроші, напрошується єдиний варіант відповіді – отже, це комусь вигідно.
marketgid
Новости партнеров
Loading...