Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
30 Травня
29 Травня
Стрічка новин
Вибрати все
Фільтрувати тематики Выбрать
30 Травня
29 Травня
Сергій Куюн

Сергій Куюн Ціни на бензин сильно залежать від валютного курсу

18.12.2015, 12:53 Печать

Падіння цін на нафту є дуже гарною новиною для України як імпортозалежного споживача нафтопродуктів. За розрахунками фахівців «Консалтингової групи А-95», при стабілізації цін на нафту нижче позначки $40 за барель ціни на українських АЗС повинні впасти нижче позначки 20 гривень за літр бензину А-95 і 16 гривень за літр дизельного палива. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн.

Однак, за його словами, при цьому слід зазначити, що набагато більш сильним фактором ціноутворення в Україні є валютний курс. «Близько 50% вартості нафтопродуктів у роздрібній мережі припадає на закупівельну ціну палива, яке переважно імпортується, тобто закуповується за валюту. Ще близько 35% припадає на податки - акцизний збір (встановленийу євро) і ПДВ на суму закупівельної вартості й акцизу. Саме девальвація спричинила зростання цін на бензин в Україні, незважаючи на зниження нафтових котирувань уже майже втричі за останні два роки», - пояснює Сергій Куюн, відзначаючи, що, на жаль, «на тлі високих цін, як і раніше, актуальним залишається питання якості бензину. Уже можна говорити про те, що у 2015 році ситуація тільки погіршилася. За нашими оцінками, якщо у 2014 році частка контрафакту становила близько 20% ринку автомобільного бензину, то в 2015-му, очевидно, сягне 25%».

На думку експерта, головним стимулом цього процесу є зростаюча ціна та зростаючі податки на паливо, це автоматично збільшує заробіток тих, хто кустарно виробляє нафтопродукти, адже податки з них ніхто не платить. «На сьогодні за ціни бензину в середньому 20 гривень за літр податки становлять близько 45%, або 9 гривень на літрі. При цьому ще 2-3 гривні на літрі - це заробіток АЗС, - зазначає він. - Іншими словами, рентабельність торгівлі «лівим» бензином перевищує 50% - дуже солідний рівень навіть у стабільні часи, не кажучи вже про нинішню кризу».

Основні сподівання на виправлення ситуації, запевняє Куюн, пов'язані з прийняттям пакету законопроектів у межах Податкового кодексу, які очікують голосування в Раді. «Йдеться про розроблений у профільному комітету парламенту на чолі з Ніною Южаніною законопроекті про посилення адміністрування акцизного збору на нафтопродукти. Принцип нововведення такий, що всі операції з паливом реєструються в єдиній базі даних, і здійснюється автоматичний наскрізний контроль сплати паливного акцизу. Трейдер не зможе продати більше палива, ніж купив раніше. Це різко ускладнить операції з неврахованим паливом, а відповідно, і його виробництво. Відрадно, що законопроект було підтримано Мінфіном та ДФС», - робить висновок експерт паливного ринку.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции


На тему
Суспільство Чорнобильська трагедія: погляд художника 27 Квітня
16:25

Чорнобильська трагедія: погляд художника

Чорнобильська трагедія: погляд художника До 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи в «Мистецькому арсеналі» відкрився міжнародний арт-проект Clouded Lands. Кілька художників, людей з різних країн, об'єднала в одну виставку одна тема - катастрофа на атомній станції та процес споживання їжі. Ось у залі з високою стелею - ядерний вибух з чорної солодкої вати. На стовпі написано: «Спробуй мене!» Перед нами інсталяція «Чорна хмара» Сімоне Маттар. Вона каже, що її робота викликає відчуття чогось звичного і знайомого, а чорна хмара - поєднання похмурого й солодкого. Художниця запитує: «Чи насмілитеся ви її спробувати перед тим як вона проллється на вас дощем?» «Субстанція» - робота Зінаїди Ліхачової. У колбах: кров - персоніфікація життя, молоко - символ першої їжі та відродження, попіл - тлінність усього земного. За задумом автора, постійна взаємодія цих символів найточніше відображає те, що сталося на Чорнобильській АЕС. «Іконографія радіоактивності». Це одна робота з серії рентгенографічних зображень їжі, яку було вирощено неподалік від зони відчуження. Художники хотіли показати: смачна їжа може бути небезпечною для людського організму. А це інсталяція з металу, пластику і рослин - «Чорний дощ» Владислава Новаковського. Вона говорить про те, що відсутність людини дає позитивний ефект для природи в зоні відчуження. Кольори виставки - переважно сірі та чорні. Тут є і фото, і скульптури, і текстильні роботи. Крім основної частини проекту існує й допоміжний - така собі виставка у виставці. Серйозна, етнографічна. Називається «Прекрасний Чорнобиль». На ній представлено сотні фотографій людей, які повернулися до зони відчуження після відселення, етнографів, предметів побуту. «Чорнобильська катастрофа вплинула не лише на Україну, а й на весь світ. Тому ми б хотіли показати нашу виставку не тільки тут, а й у Європі. Це важливо, бо люди почали забувати, що таке аварія на ЧАЕС, а ми б хотіли звернути увагу в наші нестабільні часи на використання енергії та їжі, щоб люди пам'ятали, якими можуть бути вплив та наслідки в разі аварії. Всі гадають, що це радянська проблема, але навіть у Фінляндії досі залишаються забруднені радіацією зони», - каже учасник виставки Ернан Баррос. І над цим у Європі незабаром подумають - виставка, як того хоче Баррос, побуває в Мінську, Берліні, Осло, Римі, Мадриді, а фінішує у квітні наступного року в Лондоні.
Суспільство У зоні недоступу 25 Квітня
14:40

У зоні недоступу

У зоні недоступу Чим живе зона відчуження через 30 років після аварії на Чорнобильській атомній електростанції. За 110 кілометрів від Києва і за 16 від кордону з Білоруссю стоїть місто-привид, покинута Прип'ять. У ній сотні будівель і жодної живої душі. А в середині 1980-х тут мешкало близько 50 тисяч людей. 27 квітня 1986 року багато з них почули повідомлення: «Увага, увага! Шановні товариші! Міська рада народних депутатів повідомляє, що у зв'язку з аварією на Чорнобильській атомній електростанції в місті Прип'яті складається несприятлива радіаційна обстановка... З метою забезпечення повної безпеки людей, і в першу чергу дітей, виникає необхідність провести тимчасову евакуацію жителів міста... » І евакуацію було проведено. Тільки не на кілька днів, а назавжди. З документами і найнеобхіднішими речами люди зачиняли вікна, залишали свої квартири, сідали до автобусів і, «зберігаючи спокій», як того просила влада, їхали за межі міста. Через добу після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції перспективне місто енергетиків почало перетворюватися на населений пункт без майбутнього в зоні відчуження. Спочатку сюди прийшла радіація, потім мародери. Сьогодні в Прип'яті немає нічого цінного. Крім спогадів. Вікна без шибок, будинки без дверей, басейн без води, готель без пожильців, магазин без покупців. У місті така тиша, що від неї дзвенить у вухах. У центрі - готель «Полісся». Саме з його даху в перші дні після аварії управляли вертольотами, які намагалися загасити палаючий реактор. Нині вхід до готелю вже погано проглядається з-за кущів і дерев, які виросли фактично з-під асфальту. Вікна давно розбиті, а на поверхах гуляє вітер. За готелем - парк атракціонів. На його колесі огляду, щоправда, не встиг покататися жоден місцевий житель - відкриття було заплановано на 1 травня 1986 року... Гойдалки заіржавіли і скриплять. Сідати на них не можна: парк – одне з найбільш забруднених місць у місті. У навколишніх будинках теж уже давно ніхто не бував. Та й до них заходити не радять. За 30 років перекриття руйнуються й іноді обвалюються. Чорнобильську атомну станцію було видно з багатьох вікон у цьому місті. Коли стався вибух, уночі 26 квітня, люди почули грім, а потім побачили рожево-синє світіння над реактором. Тоді вони ще не знали, що вибух на станції прирівняють до 75 Хіросім і Нагасакі. Сьогодні поруч із ним будується конфайнмент - арочна сталева споруда, яка незабаром накриє четвертий енергоблок. Планується, що її перемістять на зруйнований реактор наприкінці 2016 року. Пізніше всередині почнуться роботи з розбирання об'єкта «Укриття», що відпрацював своє, та уламків блоку. Вони мають завершитися восени 2017-го. «Деякий персонал тут працює лише по кілька годин, - каже фахівець з координації будівництва конфайнмента Петро Британ. - Усе залежить від умов, де вони перебувають». У кожного - дозиметр. Після критичних 1500 мікрорентген на годину (це у 125 разів більше, ніж у Києві) робота припиняється. «Арка захистить від радіаційного пилу, який може піднятися внаслідок якихось обвалень існуючого об'єкта укриттів», - запевняє Британ і каже, що термін експлуатації арки - сто років. Ще один об'єкт, який будується в Чорнобильській зоні, - сухе сховище для відпрацьованого ядерного палива. Його планують зберігати тут також найближчі сто років. «Ми не знаємо, як розвиватимуться технології, як ітимуть справи з енергоресурсами. Сьогодні переробка цього палива економічно не вигідна. Але за сто років ситуація може змінитися», - говорить заступник начальника проекту СВЯП-2 Володимир Дуда. Він показує десятиметрові комірки, в яких буде закрито паливо виключно з Чорнобильської АЕС. А за 16 кілометрів будується ще один об'єкт, який зможе прийняти відпрацьоване паливо і з інших АЕС України. До речі, зараз його відвозять до Росії, за що Україна платить чималі гроші. Земля у Прип'яті, як і в деяких інших куточках 30-кілометрової зони, заражена всерйоз і надовго. Навіть незважаючи на те, що за 30 років з дня аварії на електростанції рівень радіації зменшився в десять тисяч разів, жити в зоні відчуження людина поки що не зможе. «Ще 24 тисячі років приблизно 40% території зони залишатимуться небезпечними», - каже голова Державного агентства з управління зоною відчуження Віталій Петрук.
Політика Парламентський переворот 06 Травня
18:17

Парламентський переворот

Парламентський переворот Парламент і народні депутати не мають нині ні довіри, ні поваги. І приказка, що паршива вівця все стадо псує, тут дуже доречна. Адже на тлі популістів і нероб решта якось губиться. А ще як під час пленарного тижня транслюється картинка з порожньої сесійної зали, то взагалі слів нема. Тому ідея переформувати роботу парламенту, презентована 6 травня 2016 року головою ВР Андрієм Парубієм, дійсно зацікавила. З голови на ноги Що ж пропонується? Зокрема, у напрацьованому законопроекті, який, за словами Парубія, після ґрунтовного обговорення з експертами та досягнення узгодженої позиції з усіма лідерами парламентських фракцій, буде зареєстрований у ВР і винесений в зал, запропоновано схему, яка дозволить покращити якість роботи. Задля цього планується збільшити кількість пленарних тижнів з двох до трьох. І цілковито зламати стару схему. Так, у понеділок запропоновано проводити День уряду з 11:00 до 14:00, щоб народні депутати мали можливість дебатувати з урядовцями. Пленарними днями можуть стати лише вівторок і четвер (і ранкове, і вечірнє засідання). Передбачається, що нардепи більше працюватимуть у комітетах і комісіях: у понеділок з 16:00 до 18:00; у середу з 10:00 до 16:00; у п’ятницю з 10:00 до 15:00. Окрім того, хочуть додати роботи Бюджетному та Антикорупційному комітетам: вони мусітимуть розглядати усі без винятку ініціативи і давати свої висновки, що дозволить відсіяти популістські та лобістські законодавчі ініціативи. Окрім того, щосереди (16:00-18:00) має бути ще й новий вид роботи – засідання Ради комітетів, під час якого голови комітетів підводитимуть підсумки і формуватимуть пропозиції для Погоджувальної ради, яка відбуватиметься щоп’ятниці з 15:00 до 16:45. І, як відзначив голова ВР Андрій Парубій, у відкритому для преси режимі. Не штрафом єдиним Спікер сподівається, що відповідні зміни до статті 19 Регламенту ВР депутати внесуть до кінця цієї сесії. А що стосується дисципліни, депутатів-прогульників, то вже наступного пленарного тижня їх каратимуть гривнею. Парубій розповів, що вже дав відповідне розпорядження. А на запитання АСН, чи будуть нероб карати позбавленням мандату, відповів, що це зробити можуть тільки виборці. «Це неможливо (позбавляти депутатських повноважень за прогули. – Авт.). Для цього потрібні зміни у Конституцію. Але ми інші форми впливу застосовуватимемо. Зокрема, звернуся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням: депутатів, які не ходять на засідання, не приймати. А то є такі депутати, що на засідання ходити не можуть, а ось до міністрів, особливо профільних, мають дуже багато питань. Є причинно-наслідковий зв'язок», - напівжартома зазначив він. Та підкреслив, що прізвища тих, хто ігнорує свої депутатські обов’язки, публікуватимуться, що обов’язково матиме ефект, особливо стосовно мажоритарників, з яких вже запитають люди, адже немає нічого сильнішого, ніж суспільний тиск. Саботажем за комфорт Олексій КошельУ експертному середовищі давно і вперто говорять, що роботу парламенту треба покращити. Як зазначив у коментарі АСН генеральний директор ВГО «Комітет виборців України» Олексій Кошель, запропоновані зміни у ст. 19 Регламенту ВР дозволять наростити ефективність парламенту – коефіцієнт корисної дії може вирости на 10-20%. «Та не варто надто оптимістично говорити про можливість ухвалення змін до Регламенту. Усі ці нововведення роблять професію народного депутата України не зовсім комфортною. Чим більше ми забезпечуємо прозорість, підвищуємо ефективність, скорочуємо канікули, тим більшим буде супротив. Це втручання в зону приватного комфорту. Тому отримати 226 голосів у залі буде важко. Можливо, буде саботаж. Можливо, буде прийнято компромісний сценарій часткової реалізації змін», - сказав він. Водночас Кошель переконаний, що зміни потрібні. З часом також варто вводити й інші, зокрема пряму телетрансляцію з засідань усіх парламентських комітетів на веб-сайті ВР, та передбачити, що один-два народних депутати не можуть бути суб’єктами законодавчої діяльності, а лише група парламентарів, і то не менша, аніж найменша фракція парламенту (зараз це 19 нардепів), що дозволить уникнути популізму і «законодавчого спаму». Логікою єдиною Євген МагдаУ тому, що ініціатива стосовно зміни формату роботи ВР виглядає логічною, впевнений політичний експерт Євген Магда. «Потрібно змінити усталений графік роботи хоча б з огляду на те, що жити та працювати у напіврозслабленому стані в умовах конфлікту з Росією, що триває, парламентарії не мають права. Морального, навіть якщо ми говоримо про вітчизняну політику», - наголосив він у коментарі АСН. Магда відзначив, що роботу народних депутатів варто інтенсифікувати: «Треба прив'язати парламентаріїв до їхніх робочих місць та функціональних обов'язків». Але політолог попереджає, що депутати можуть задіяти щодо спроби навести лад у роботі ВР старі і перевірені методи. «У мене є небезпідставні сумніви, що депутатський корпус підтримає подібні зміни, є ризик, що їх елементарно забалакають», - прогнозує він. Працювати, працювати! Юрій КлючковськийВ тому, що такі зміни у календар ВР можна тільки вітати, завірив АСН і депутат декількох скликань, президент Інституту виборчого права Юрій Ключковський. «Два робочі тижні на місяць – завелика розкіш для настільки високопоставлених державних діячів, ще й високооплачуваних. Не секрет, що за тиждень так званої «роботи в комітетах» у кращому випадку Комітет працює один день, а решту часу депутати відпочивають. Над законопроектами не працюють, навіть не соромляться сказати, що їх не бачили», - зазначив він. Ключковський також додав, що важко прогнозувати, як проголосують нардепи за такі зміни до Регламенту. «Але кожен депутат тепер має думати, як він виглядає в очах людей. Закінчилися часи закритих, недоторканих депутатів, до яких ніхто не може дістатися, яким байдуже, що про них думають. Якщо хтось із депутатів не хоче працювати в парламенті, то нехай чесно скаже. А тим, хто проголосує проти таких змін до Регламенту, я б пропонував добровільно скласти мандати. Не хочуть, то нехай не працюють, але не заважають іншим», - резюмував експерт. Батіг чи пряник Отож, як бачимо, старт реформі роботи ВР дано. Та чи вдасться дійти фінішу з перемогою, чи дорогою противники змін все розпорошать і вихолостять? У нас можливе все. Але дійсно немає нічого сильнішого, ніж суспільний тиск, а просто критикувати і не любити владу – позиція страуса.
Економіка Бізнес-набір до СУПу 20 Квітня
19:04

Бізнес-набір до СУПу

Бізнес-набір до СУПу 18 компаній, які 2015 року заплатили до держбюджету 2,2 млрд грн податків, експортували товарів і послуг на 15 млрд грн у 200 країн світу і працевлаштували 90 тисяч працівників, учора об'єдналися в Спілку українських підприємців (СУП). Топ-менеджери цих компаній очікують, що за півроку до них приєднається як мінімум кілька сотень підприємств, малих, середніх і великих, з різних регіонів і галузей, а до 2020 року кількість досягне 100 тисяч. І що разом їм вдасться поміняти бізнес-клімат у країні, негативне ставлення суспільства до бізнесменів, збільшити їхню кількість, вийти на нові ринки з українськими товарами і послугами, наростити обсяги експорту з України. «Наша кінцева мета, щоб, говорячи про економічне диво, згадували не тільки про Сінгапур, Тайвань або Японію, але й про Україну», - зазначив власник компанії MTI Володимир Цой. У тому, що економіку можна зрушити в плюс навіть при нинішніх військових діях на Сході, упевнений засновник і гендиректор будівельної компанії ТММ Микола Толмачов. Для початку треба, щоб бізнесмени, яких в Україні мільйони і які роз'єднані, об'єдналися для спільних цілей. Красиво звучить. Але АСН на презентації налаштована скептично, як і багато хто з запрошених підприємців і журналістів. Цікавимося: «Навіщо бізнесу чергова асоціація? Невже мало існуючих об'єднань - УСПП, ФРУ, ТПП, зокрема безлічі галузевих? Чим ви кращі? Від інших будете відрізнятися тільки смачною назвою? Чи знайде точки дотику малий, середній і великий бізнес, у якого апріорі різні інтереси і можливості для розвитку? Чи не боїтеся загубитися у 10-тисячній армії членів спілки? Чи зможе бізнес-співтовариство розв’язувати якісь глобальні питання без своїх представників у владі та політиці, як це робить олігархічний бізнес»? Ігор Гуменний«В Україні немає незалежних асоціацій українського бізнесу. Бізнесу, створеного з нуля, з «грінфілд», без політики, корупції, олігархів і не на базі приватизованих підприємств, - апелює Ігор Гуменний, президент і засновник холдингової компанії UВС Group (25% акцій якої належить ЄБРР). - Всі засновники СУПу створювали свій бізнес з нуля, нічого не приватизовували, все, що мають зараз, - будували самі, всі працюють в Україні, в тому числі на експорт. Наприклад, наша компанія починала з маленької юркомпанії і виросла до найбільшого в світі виробника холодильної техніки з оборотом в $250 млн. Сьогодні Карлсберг і Кока-Кола - клієнти української компанії, створеної нами, і ми цим дуже пишаємося. Хочеться, щоб успішних і чистих бізнес-кейсів в Україні було більше. СУП буде займатися лобіюванням українського бізнесу за принципом того, як це робить для європейських компаній Європейська бізнес-асоціація або Американська торгова палата для американських». СУП пропагуватиме підприємництво в Україні, як це роблять у США, ділитися своїми кейсами, щоб діти і молодь мріяли про створення своїх підприємств, а не про те, як стати політиками, як украсти, а суспільство перестало сприймати бізнесменів як людей, які створюють якісь навколобюджетні схеми, продовжив думку засновник і власник компанії Fedoriv, голова правління Всеукраїнської рекламної коаліції Андрій Федорів. Тільки зростання підприємництва в країні дасть стабільний розвиток її економіки. Бізнес - це ідея, вірус, яким треба заразити всіх навколо, щоб на дрібних і середніх підприємців припадало не 10% у структурі ВВП, а 50%, як у Німеччині. «Насправді це добре і важливо, що в СУПі об'єдналися люди з різних галузей, багато з яких, до речі, є членами або головами різних галузевих асоціацій, - зазначила власник компанії «Стеклопласт» Наталія Єремєєва. - Адже в будівельній галузі свої проблеми, у фармацевтиці - свої, в агро- і IT-бізнесі - свої, але є і загальні. І коли ми спілкуємося, то обмінюємося досвідом, знаннями і допомагаємо один одному їх розв’язувати, навчати себе, команди і молодь чистому підприємництву». Що шукає в СУПі гендиректор IMC Group, президент Українського клубу аграрного бізнесу, АСН поцікавилася у Алекса Ліссітси. Алекс Ліссітса«Ні для кого не секрет, що в країні існує потужне агролобі. УКАБ і надалі гратиме свою важливу роль у розвитку агробізнесу, - зазначив Алекс Ліссітса. - Але є розуміння того, що один агросектор не витягне всю економіку і не вирішить всіх проблем країни. Зараз завдання СУПу - задати тон, щоб вивести прозоре і системне підприємництво на новий рівень, що дасть поштовх розвитку економіки, збільшить купівельну спроможність населення, а значить і споживання наших товарів і послуг». «Наше завдання - виносити на світло всі проблемні питання, щоб залучати до них увагу і вони швидше розв’язувалися, - деталізував засновник і керуючий партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун. - Сьогодні такими є питання реформування системи оподаткування, дерегуляції бізнесу, відкриття нових ринків і збільшення експорту українських товарів і послуг». Обговорення проблемних питань вже почалося на галузевих комітетах СУПу, повідомив засновник і гендиректор компанії «Три ведмеді» Дмитро Ушмаєв. За його словами, комітет з експорту зараз збирає інформацію про те, з якими проблемами найчастіше стикаються українські експортери і як бачать шляхи їх розв’язання. «Найближчого місяця будемо готові передати свої напрацювання в Кабмін і парламент», - додав він. На запитання журналістів, чи не буде СУП у перспективі перетворено на політсилу, президент СУПу, співвласник і співзасновник компанії «Нова пошта» В'ячеслав Климов заперечив: «Ніколи. Ми хочемо робити реальні справи, а не грати в політику. На жаль, зміни уряду і прихід до влади тих чи інших політсил практично ніяк не відбиваються на інтересах бізнесменів, на цінниках у магазинах і капіталізації кожного з бізнесів. А прагнути треба до цього». Поспілкувавшись на презентації і в кулуарах з членами Ради директорів, дивлячись в їхні палаючі очі і чуючи світлі ідеї, АСН зарядилася оптимізмом. Як мінімум ми побачили синергію. Адже в процесі спілкування після презентації як мінімум двоє власників компаній, обговорюючи загальні теми, прийшли до висновку, що можуть бути корисними один одному в одному бізнес-проекті. Впевнені, у такої команди є всі шанси змінити ситуацію в країні і бути почутими знизу догори. Уже ввечері на своїй сторінці в Фейсбуці Марія Барабаш, засновник і власник компанії A7 GROUP, напише: «Нас почули! Президент України Петро Порошенко повідомив, що найближчим часом має намір провести зустріч з представниками бізнесу для обговорення їхніх проблем». Дуже хочеться вірити, що заява Президента - не вдалий збіг, а СУП - не черговий бізнес-проект для його засновників. P.S. АСН і надалі буде активно спостерігати за діяльністю СУПу, писати про успішні кейси і історії бізнесу в Україні. Слідкуйте за нашими новинами! Довідка АСН: В члени Ради директорів СУПу увійшли: В'ячеслав Климов, співзасновник і співвласник компанії «Нова пошта» (президент Спілки); Костянтин Магалецький, партнер Horizon Capital; Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер Baker Tilly Ukraine, Валерій Кондрук, власник компанії «Фармпланета»; Дмитро Ушмаєв, засновник і генеральний директор компанії «Три Ведмеді»; Володимир Цой, власник компанії MTI; Олена Шуляк, співвласник Midland Development Ukraine; Наталія Спіженко, власник Клініки Спіженка; Наталія Єремєєва, власник компанії «Стеклопласт»; Алекс Ліссітса, генеральний директор компанії IMC Group; Ігор Гуменний, власник компанії UBC Group; Сергій Бартощук, голова наглядової ради ТМ «КОСМО»; Андрій Федоров, власник компанії FEDORIV; Тимур Бондарєв, засновник і керуючий партнер Arzinger; Владислав Чечоткін, засновник і співвласник компанії Rozetka.ua; Микола Толмачов, засновник і генеральний директор будівельної компанії ТММ; Тарас Вервега, співзасновник компанії SoftServe та Марія Барабаш, засновник і власник компанії A7 GROUP.
marketgid
Новости партнеров
Loading...