counter
Стрічка новин
Вибрати все
28 Жовтня
27 Жовтня
Всі новини...


Барометр виживання


Переглядів: 228


Барометр виживання

Споживчий кошик - той мінімум послуг і товарів першої необхідності, який дозволяє людині нормально жити (але це в інших країнах, в Україні все інакше!), - ще з весни перетворився на якийсь предмет торгу, з приводу якого ніяк не можуть дійти згоди суспільство та уряд. Хронологія подій така: ще у квітні цього року проти Кабміну було подано судовий позов про необхідність перегляду розміру прожиткового мінімуму (він якраз і формується на основі вартості споживчого кошика), ініційований правозахисником Станіславом Батриним.

Хронологія подій

У червні Кабмін поспіхом приймає рішення про необхідність науково-громадської експертизи складових споживчого кошика, яку спільними зусиллями мають провести чотири міністерства: Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, МОЗ та Мінфін. У липні відбулося судове засідання, де уважно розглянули всі заходи з цього приводу, яких встиг вжити уряд. При цьому суд зобов'язав Кабмін переглянути споживчий кошик уперше за 15 років, а в самому уряді визнали, що з 2000 року «проводили роботу» з перегляду споживчого кошика, проте жодних рішень ніхто не приймав.

У середині вересня парламент ухвалює законопроект про зміни до держбюджету-2015, яким передбачено з 1 вересня, тобто заднім числом, підвищити мінімальну зарплату до 1378 гривень (на 13,1%). Одночасно підвищили і прожитковий мінімум - для працездатної людини він теж тепер становить 1378 гривень. Міністр соцполітики Павло Розенко відрапортував, що в результаті збільшення прожиткового мінімуму зростуть понад 80 видів соціальних виплат, допомог, компенсацій, стипендій для більш ніж 12,5 мільйона громадян. Того ж вересневого дня Окружний адміністративний суд Києва зобов'язав Кабмін переглянути розмір прожиткового мінімуму і встановити його на такому рівні, який відповідатиме вимогам ст. 48 Конституції України і Закону «Про прожитковий мінімум». Як пояснив Станіслав Батрин, рішення суду означає, що уряд Арсенія Яценюка, як і уряд його попередника Азарова, «діяв незаконно, визначаючи прожитковий мінімум на 2015 рік на рівні 1218 гривень».

В'ячеслав МірошниченкоВ'ячеслав Мірошниченко«Це рішення суду Києва щодо необхідності перегляду прожиткового мінімуму і набору споживчого кошика, швидше за все, поповнить скарбничку добрих намірів наблизити світле майбутнє несистемними популістськими методами», - поділився своєю думкою з АСН політолог В'ячеслав Мірошниченко. Складно ставити під сумнів невідповідність соціальних стандартів у сьогоднішній Україні мінімальним вимогам до елементарного виживання. Однак, на думку експерта, «при всіх очевидних економічних складнощах і недоліках у роботі уряду ключовою умовою підвищення доходів населення може стати виключно відновлення економічного зростання. Маніпуляції з методологією розрахунку вартості набору споживчого кошика допоможуть лише видати бажане за дійсне, намалювати приємні окові цифри, не підкріплені реальним економічним ресурсом».

Буквально цього ж дня Україна дізналася, що прожитковий мінімум, навколо якого зчинилася буча, вже не 1218 гривень, а 1378. Формально уряд спрацював на випередження, встигнувши якраз вчасно, та чи рятують ці додані до колишньої сумі 160 гривень, особливо при нинішніх цінах, ситуацію? Із цим-то ми і спробували розібратися, тим паче що жовтень, беручи приклад із вересня, коли вкотре подорожчала електроенергія, приніс нам і нові подорожчання. І якщо нові тарифи на тепло і газ ми побачимо лише в платіжках, які отримаємо в листопаді, підвищення цін на продукти харчування б'є по наших гаманцях практично щодня.

«В усі часи незалежності України споживчий кошик середньостатистичної сім'ї ніколи не відповідав рівню гідного прожиткового мінімуму. А в останні роки ситуація загострилася, - зазначив у розмові з оглядачем «Аналітичної служби новин» один із політиків. - Споживчий кошик - той унікальний показник, як на мікрозарплату/соцвиплату/пенсію/стипендію можна навчитися виживати і навіть жити. За логікою економічної системи, щоб збільшити якість та обсяг споживчого кошика, кожен громадянин має купувати товари національного виробника».

Але показник ціни, вважає політик, а також співвідношення ціна/якість уже багато років не дають українцям ні підтримувати вітчизняного виробника, ні вживати високоякісні продукти. Тому товари найпершої споживчої необхідності (хліб, молоко, цукор, борошно) повинні перебувати під екстрасильним економічним захистом держави. Це має стосуватися системи оподаткування, ресурсного розвитку галузей харчової промисловості, а також захисту інтересів національного виробництва на законодавчому рівні. Лише таким чином можна буде досягти як якісного, так і кількісного збільшення споживчого кошика кожного українця».

Торгова інспекція

Не далі як у минулі вихідні як зазвичай купувала продукти на тиждень. Укотре «порадували» ціни: цукор і крупи знову подорожчали. І це незважаючи на запевнення аналітиків агроринку, котрі стверджували, що якщо цукор і подорожчає, то не так скоро і не надто відчутно. Тим не менш, 5-кілограмовий мішечок, який ще із тиждень-півтора тому можна було купити за 62 гривні, тепер коштує 74. З круп точно зросла в ціні гречана: кілограм на вагу, яку продавали по 21 гривні, тепер не дешевше 23, а по 21 продають гречану січку, кілограм якої коштував 18...

Ціни на яблука та груші - звичайні для нашої місцевості осінні фрукти, яких цього року вродило достатньо, - теж «кусаються»: хороші сорти яблук, що зірвані з дерева і акуратно упаковані господарем у тару, менше, ніж по 12-15 гривень, не знайдеш, груші - від 20... Подорожчала й картопля (якщо тиждень-два тому за кілограм ще просили 4,5-7 гривень, залежно від сорту і величини, то сьогодні - вже 8-10 гривень). За такою ціною на зиму особливо не закупиш.

Не відстають від загальної тенденції і ціни на інші складові борщового набору: моркву, квасолю, буряки, капусту, цибулю. Та що там казати, зелень, яка насправді не дуже вибаглива і особливого догляду не потребує (насамперед мова про кріп та петрушку, хоча в нашому кліматі і на нашій землі чудово ростуть і різні рукколи й модні нині бордово-зелені салати), - теж «кусається», тому як 100 грамів продають по 10-15 гривень. А якщо купити шматок м'яса, та ще на реберці, щоб борщ був борщем, а не водичкою з овочами, гаманець це одразу ж відчує.

І це - навіть не в супермаркеті, а на ринку, де зазвичай ціни мінімальні (у випадку, якщо йдеться не про «Бесарабський» у Києві чи, приміром, одеський «Привоз»). До речі, ярмарки, котрі спочатку були задумані як найдешевші в столиці торгові майданчики, як то кажуть, увійшли у смак і тримають марку, чи то пак ціни. Коли у продавців питаєш, мовляв, чому у вас дорожче, ніж на звичайних ринках, відповідають, що з них «багато беруть за місце». І тут у мене з'являється наступне питання, цього разу до правоохоронних органів: хто бере за місце, якщо спочатку привселюдно заявляли, що саме відсутність плати за місце дозволить здешевити садово-городній товар? Не може похвалитися занадто демократичними цінами на овочі-фрукти й оптовий ринок «Столичний», який теж спочатку замислювався як торговий майданчик для якісного, але недорогого товару. До того ж, щоб туди потрапити, треба ще й за сам проїзд заплатити. І при цьому ще й ворона на в'їзді забуде вчасно відкрити шлагбаум...

Хто ризикне поекспериментувати?

Проаналізувавши ціни і свої враження від продуктового шопінгу, чомусь раптом згадала експеримент мого колеги десь 7-річної давнини, коли він вирішив цілий місяць жити на суму, передбачену прожитковим мінімумом. Причому не тільки продукти купувати, а й заплатити з цих грошей за комунальні послуги, оплачувати проїзд і робити звичайні дрібні покупки, які передбачити складно, але й обійтися без них - теж непросто. І якщо спочатку місяця він дозволяв собі по сигареті вранці та ввечері, то вже через тиждень, підрахувавши залишок грошей, про цигарки забув, з третього тижня, здається, ходив на роботу пішки, а останній тиждень видався найважчим, бо у нього в запасі залишився тільки чай та мінімум на хліб. Загалом експеримент був справді чистим - колега не зірвався, матеріал, у якому виклав усі свої емоції та висновки, написав, став значно стрункішим, хоч і так зайвою вагою похвалитися не міг. А ми всі тоді на яскравому прикладі побачили: прожитковий мінімум, якщо жити на ці гроші постійно, - шлях якщо не в могилу, то до анорексії вже точно.

Тому, коли наш уряд у вересні підвищив прожитковий мінімум і мінімальну зарплату, та ще й голосно кричав при цьому, мовляв, які ми молодці, стало цікаво: а зміг би мій колега сьогодні вижити на ці гроші, якби, як тоді, стійко дотримувався чистоти експерименту? Біда ж у тім, що у величезної кількості українців доходи не дуже відрізняються від цієї суми. І добре, якщо у більший бік, але часто буває і навпаки. Чи, може, хто з уряду, залишивши собі в гаманці на місяць лише суму прожиткового мінімуму, сховає в сейф усі свої картки з грошима і спробує прожити хоча б тиждень?!

Хто не вірить, що людям нема на що жити, зайдіть на сайт електронних петицій до Президента, там цих прохань про допомогу - хоч греблю гати. «Шановний Петре Олексійовичу, - пише у своєму електронному зверненні Віталій Дем'яненко, - велике прохання доручити уряду адекватно переглянути мінімальну зарплату, яка б дозволила повернути хоча б той рівень життя, який був при злочинному уряді Януковича: виходячи з тодішньої суми 1223 гривні і курсу долара 8 (а ні для кого не секрет, що всі ціни в Україні прив'язані саме до нього), сьогоднішня мінімальна зарплата при курсі долара 23 повинна бути більшою за 3500 гривень, та ще й «ринково-обумовлені» тарифи сюди потрібно приплюсувати».

Пенсіонерам - ще веселіше, про що свідчить петиція Інеси Михайлівни Івкової. «Наша влада на чолі з прем'єром кричала про те, що з вересня прожитковий мінімум, зарплати, пенсії зростуть, - пише вона у своєму зверненні на ім'я глави держави. - Казали про те, що у жовтні виплатять підвищення і за жовтень, і за вересень, тобто ту частину підвищення, яку люди не отримали. Буквально вчора я, як інвалід 3-ї групи та інвалід дитинства, отримала аж 949 гривень. Моєму шоку не було меж, виявляється, я не в Україні живу і мене не стосуються підвищення прожиткового мінімуму і такі захмарні ціни на продукти і товари послуг. Зателефонувала на «гарячу лінію» до Києва, дівчина мені пояснила, що в закон України внесено зміни і третя група з інвалідності отримуватиме ту саму мінімальну суму, яку і отримувала, тобто 949 гривень. Питання: навіщо обманювати людей, кажучи, що підвищення торкнеться всіх?» І таких петицій, повторюся, - не десять і навіть не двадцять, люди не розуміють, як їм вижити, і тому намагаються звернути увагу на свою біду. Та от чи зверне хоч хтось на них увагу, питання риторичне.

Логіка уряду

Андрій ВігірінськийАндрій Вігірінський«Справді, Кабмін визнав судове рішення про те, що теперішній споживчий кошик - той мінімальний набір товарів і послуг, який має забезпечувати життєдіяльність українців, - не відповідає реаліям. І доручив провести відповідні дослідження, вивчення проблеми і розрахунки. Але цей процес, до якого залучаються і науковці, і товарознавці, і державні органи статистики, може тривати дуже довго, - запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) заступник директора громадської організації «Публічний аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Андрій Вігірінський. - З одного боку, рішення справді є, і уряд почав його виконувати, але робитиме він це дуже і дуже довго. Водночас немає жодних правових підстав для того, щоб прискорювати цю діяльність, зате вони не заперечують сам факт виконання, і навіть говорять про те, що воно виконується, але для цього потрібен час».

Якщо йдеться про законні підстави, нагадує Андрій Вігірінський, то «споживчий кошик потрібно переглядати раз на 5 років, проте останній раз це робили 15 років тому, тобто Україна з переглядом споживчого кошика пропустила вже три повних цикли». За його словами, є спеціальний підрозділ Кабінету міністрів, який щомісяця зобов'язаний публікувати вартість товарів та послуг, що входять до цього кошика, у відповідності з поточними цінами. Цей орган має оприлюднити інформацію про те, скільки насправді повинен коштувати цей кошик, який 15 років не переглядався. Навіть якщо виходити з індексу споживчих цін, підготованого цим державним департаментом, повна вартість споживчого кошика становитиме не менше 2300 гривень. «Водночас мінімальна зарплата, яку уряд підвищив з вересня, становить лише 1378 гривень. Стільки ж, на думку уряду, становить і прожитковий мінімум. Досить поглянути на ці цифри, як одразу стає зрозуміло, що у нас різниця в 1000 гривень, тобто людині пропонується жити надголодь, оскільки мінімальна зарплата здатна покрити вартість споживчого кошика хіба що наполовину», - зазначив експерт.

Говорячи про споживчий кошик, не можна забувати і про його якість, тобто що саме, які товари та послуги туди закладено, чи всі вони сьогодні потрібні, а чого, навпаки, бракує. «Що таке 12 культурних заходів протягом року - по одному на місяць, куди мають входити відвідування кіно і театру? Такий підхід сьогодні неправильний, - зазначає юрист. - А якщо йдеться про побутову техніку, то розраховується термін її експлуатації - і час, коли людина має її замінити. Українці приладами повинні користуватися не менше 12 років. Але якщо брати країни Європи, то цей термін експлуатації стосовно споживчого кошика розраховується на 3-5-7 років, тобто у них закладаються строки вдвічі, а то й утричі менші, ніж у нас. Також у споживчому кошику не передбачено такі послуги, як мобільний зв'язок, немає інтернету, а все це є невід'ємною частиною життя сучасної людини», - зазначив Вигиринський.

У вас тиск? Ковтніть зеленки!

Якщо говорити про якісне та кількісне наповнення пропонованого нам споживчого кошика, то його фактично весь треба міняти. Ну, хлопці, я не розумію, як можна в одній спідниці ходити цілих 5 років! Або в одному бюсті - цілий рік! Панове міністри, від яких залежить перегляд цих позицій, ваші дружини і дочки на таке згодні? То, може, хоч хтось з них пояснить популярно тисячам жінок? А ви самі на моря в одних плавках їздите цілих 10 років? І одну краватку теж 10 років носите, з усіма сорочками без винятку? А позиції по медикаментах ви бачили? Поки що той перелік, який закладено в «кошик», здатний викликати хіба що - навіть не обурення! - подив. Навіщо, скажіть, будьте добрі, середньостатистичній українській родині (припустимо, вона складається з чотирьох осіб, батьків і двох дітей) на рік 5 кілограмів вати? Їстимуть вони її чи що, коли з продуктами сутужно? До речі, крім вати, передбачено й бинт, дитячий крем, якісь знеособлені вітаміни, по пляшечці йоду та зеленки, з боле- і жарознижуючих - аспірин та анальгін, а також валідол з екстрактом валеріани. Все. Далі лікуйтеся за власні гроші.

Олег ВиноградовОлег Виноградов«Тут два аспекти, - роз'яснює АСН експерт з питань реформи охорони здоров'я Олег Виноградов. - Перший аспект законодавчий: оскільки Конституція гарантує надання меддопомоги безкоштовно (у державних і комунальних закладах), можливо, ця позиція розтлумачується так, що гроші на медицину виділяються через бюджет, а тому і не включаються до споживчого кошика через доходи громадян. Але! Придбання медикаментів для амбулаторного лікування до витрат державних і комунальних закладів охорони здоров'я насправді не належить. Крім того, жодним документом не регламентується загальне забезпечення громадян ліками при амбулаторному лікуванні (тобто поза стінами лікарень). Крім деяких позицій з тяжким хронічними, іноді довічними захворюваннями (наприклад, інсуліни при діабеті, гемостатики при гемофілії або вакцини для профілактики)». Тому, вважає Олег Виноградов, частину витрат на медицину необхідно включати в розрахунки споживчого кошика. Крім того, нагадує експерт, є «затверджений перелік платних медичних послуг (наприклад, стоматологічні, гінекологічні тощо), а це означає, що й ці послуги в пропорції має бути включено у розрахунки».

Другий аспект, на думку Олега Виноградова, «економічний: так, за даними ВООЗ, охорона здоров'я України споживає приблизно 6% від ВВП (без урахування «подяки»), бюджет фінансує 3,2-3,4% (у різні роки), за рахунок громадян докуповується 40% медпослуг, що пов'язано з недофінансуванням з бюджету. Якраз враховуючи той факт, що бюджет недофінансовує конституційні гарантії, отже, ці витрати необхідно враховувати у споживчому кошику». Причому експерт навіть пропонує формулу, за якою цю складову споживчого кошика можна вирахувати: 40% бюджету медицини за рік додати доходи вітчизняного фармбізнесу за той самий рік за вирахуванням держзакупівель медикаментів, а потім отриману суму треба розділити на 12 місяців і на кількість населення в країні. Отримаємо реальні витрати на одного середньостатистичного українця. Як на мене, цілком логічне уточнення. Було б, якби в Україні до якісного і кількісного складу споживчого кошика ставилися серйозно. Але, на жаль, це лише умовний спосіб.

Смаки українців не змінюються

І тому ситуація зі споживчим кошиком у нашій країні, як зазначає Андрій Вигиринський, фактично виглядає так: він є, але він застарів на 15 років. Його «ніхто не переглядає і переглядати не може, бо, якщо це зробити, до того ж враховуючи ще й новий рівень комуналки, то мінімальну зарплату доведеться підвищувати мінімум у три рази, а то й у чотири. Але цього наш уряд собі дозволити сьогодні не може». Виходячи з цього, за словами Андрія Вигиринського, «вони й не поспішають переглядати споживчий кошик. Адже, якщо уряд затвердить новий споживчий кошик, цим своїм рішенням він саме себе й поховає, оскільки розраховувати бюджет тоді доведеться, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, який визначатиметься саме вартістю йього споживчого кошика». А кошик, зазначає він, «у найкращому випадку буде 4,5, а то й 5 тисяч гривень. Бюджет цього не потягне». Тому, вважає експерт, рішення суду про необхідність перегляду вартості споживчого кошика є і навіть теоретично виконується, але практично його ніхто не реалізовуватиме доти, доки уряд не захоче знайти необхідні для перегляду кошти і профінансувати ці мінімальні заробітні плати та мінімальні пенсії.

Загалом, якщо такими темпами все піде й далі, то від споживчого кошика українців незабаром залишиться самий лише кошик, та й той дірявий, бо ж придбаний за царя Гороха. Особливо сподіватися на уряд, котрий якось вплине на ситуацію, не доводиться, а отже, нам і далі доведеться виживати не завдяки, а всупереч. І не може не радувати, що народ наш поки що примудряється якось виживати. Щоправда, аби більш-менш стерпно харчуватися, людям доводиться відмовляти собі в інших речах, приміром, не так часто, як хотілося б, оновлювати гардероб, подорожувати лише у мріях, зайвого для дому не купувати, навіть якщо дуже хочеться. Тим не менш, від сала ми поки що не відмовляємося, та й борщ варимо за всіма правилами.

Андрій КокотюхаАндрій Кокотюха«Я не відчуваю, що споживчі смаки українців якось змінилися, - ділиться своїми оптимістичними спостереженнями з «Аналітичною службою новин» письменник Андрій Кокотюха. - Наприклад, продуктові ярмарки у Києві не настільки дешеві, як рекламується (в окремих супермаркетах ті самі яйця або соняшника олія значно дешевші), але люди все одно купують продукти не ті, на які є гроші, а ті, які хочеться купити. І мене щиро дивує, коли пенсіонери та бюджетники з їхніми «мінімалками» не торгуються, а перебирають харчами.

Не знаю, як в інших регіонах та містах, але у Києві навіть той, хто забезпечений набагато гірше, ніж народний депутат, дедалі частіше дбає не про вартість борщового набору, а про його якість». Виходячи з цього, зазначає Кокотюха, пропозиція від продавця «значно звузилося - зникли або значно зменшилися продуктові «понти» на кшталт хамона, зате з'явилася конкуренція серед тих, хто пропонує соціальний пакет: хоч продуктовий (крупи-масло-молоко-м'ясо-овочі-фрукти), хоч побутовий (мило-шампунь-пральний порошок)». І дай Боже, сказав він наостанок, аби ми й надалі більше переймалися якістю свого борщу, а не пошуком коштів до існування. Дай Боже...

 

Лариса Чайка, АСН

Читайте АСН в Google News





Інші важливі новини і публікації
Доктор Комаровський вважає, що в школах неправильно діють з профілактикою коронавірусу
Доктор Комаровський вважає, що в школах неправильно діють з профілактикою коронавірусу
Доктор Комаровський жорстко розкритикував заходи з коронавірусом в школах і дитячих садах Відомий український ....
Як розшифрувати сон, який наснився з понеділка на вівторок
Як розшифрувати сон, який наснився з понеділка на вівторок
Сни з понеділка на вівторок відображають прагнення сновидіння до саморозвитку і досягнення поставлених завдань....
П'ять ознак того, що ви перехворіли COVID-19: крім тесту
П'ять ознак того, що ви перехворіли COVID-19: крім тесту
Коронавірус продовжує інфікувати в Україні людей і не збавляє обертів Британські вчені з Оксфордського універс....
Хитрість завдяки якій, масло під час смаження не бризкали в усі сторони
Хитрість завдяки якій, масло під час смаження не бризкали в усі сторони
Кухня для жінки, як особистий кабінет У ній ми проводимо велику частину свого часу, коли знаходимося вдома
Чому обручки носять саме на безіменному пальці
Чому обручки носять саме на безіменному пальці
Обручки вважаються символом вічної любові, вірності і шлюбу Але при цьому для багатьох залишається загадкою, ч....
більше матеріалів
/-0,42170786857605-/ /-pc-/
x
Вітаємо!

Ми помітили, що ви використовуєте блокувальник реклами.

Дуже просимо відключити його для ASN.IN.UA!

Реклама - основне джерело прибутку для нас. Без неї ми не зможемо оплатити роботу журналістів і їхні відрядження.

Не позбавляйте себе хороших матеріалів!

Top