Антидепресанти для української економіки

Петро Порошенко ще в серпні заявив, що найближчими місяцями країна може відновити економічне зростання. Експертне співтовариство, аналізуючи всі пов'язані з цим економічні показники, дивувалося: на чому грунтується ця впевненість Президента? Глава ж держави зауважив, що наша «економіка подолала заподіяний війною глибокий стрес», оскільки «бізнес адаптується у сформованій ситуації і знаходить для своєї продукції нові ринки замість закритого російського».

У вересні заяви Петра Олексійовича були продубльовані: на початок відновлення економіки та зростання ВВП він чекає вже з 2016 року, оскільки «вдалося значно скоротити інфляцію, стабілізувати фінансову і банківську системи, бюджетну дисципліну». Кабмін, у свою чергу, видав власний прогноз: при 12% інфляції в грудні ВВП наступного року додасть 2%. Але Прем'єр зазначає, що процес із затвердження бюджету на наступний рік - через скорочення надходжень укупі зі збільшенням видаткової частини скарбниці - буде ще складнішим, ніж затвердження того, за яким країна живе зараз. Тим не менш, не далі, як позавчора, зростання економіки нашої країни зафіксував і Світовий банк, зазначивши, що в третьому кварталі порівняно з попереднім ВВП зріс на 1%.

Причому в той же час, незважаючи на зафіксовані наприкінці літа ознаки економічної стабілізації, СБ - у макроекономічному прогнозі для України - говорить про скорочення ВВП цього року на 12%, прогнозуючи, як і МВФ, відновлення української економіки вже наступного. Погодьтеся, переважній більшості громадян нашої країни розгледіти навіть слабкі паростки цього відновлення зараз, коли продуктовий кошик все більше убожіє, вкрай складно, тому «Аналітична служба новин» за допомогою експертів спробувала відшукати відповідь на запитання, чи дійсно в українців є привід для оптимізму.

Поспішити - людей насмішити

Олександр Жолудь«Говорячи про те, чи досягла вітчизняна економіка дна, потрібно розуміти, як ми його, це дно, визначаємо, - роз'яснює АСН економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. - Потрібно розуміти, що заява НБУ від 24 вересня 2015 року, що, швидше за все, у третьому кварталі буде зафіксовано зростання ВВП, - це, в принципі, особливості квартального підрахунку». Тому, на його думку, говорити про відновлення в Україні економічного зростання, а отже, і про вихід із затяжної депресії, в якій перебуває наша країна, поки що рано.

Експерт насамперед звернув увагу на сезонні фактори. Зокрема, що значну частину сільського господарства становить рослинництво, що дає приріст якраз у третьому кварталі: «Майже всі зернові збираються в 3-му кварталі, а також частина зернобобових, наприклад, та сама кукурудза. Відповідно, в третьому кварталі порівняно з другим є зростання. Але не через те, що має місце поліпшення, а з причини певних сезонних чинників». Більш коректно, запевняє Олександр Жолудь, порівнювати третій квартал поточного та попереднього року, що справді дозволить побачити уповільнення падіння.

Крім того, він звернув увагу на статистику з промислового виробництва: «Ситуація значно покращилася. Тут варто враховувати, що наймасштабніші бойові дії були влітку 2014 року. І дуже відчутно скоротилося промислове виробництво у зв'язку з ситуацією на сході саме з серпня 2014 року. Тому в 2015 році падіння буде незначним. А що стосується зростання, то про нього, на жаль, ми зможемо говорити, сподіваюся, наступного, 2016 року».

Ярослав ЖалилоЩо наша економіка застрягла у фазі депресії, зазначив і економічний експерт Ярослав Жалило. Зараз, за ​​його словами, можна говорити про стабілізацію, початок якої збігся з приходом літа, але не про економічне зростання. «Ми бачимо, що припинилося падіння, - запевнив він АСН. - Це супроводжується уповільненням темпів інфляції, певною стабілізацією банківського сектора і курсу, наповненням бюджету. Але говорити про зростання поки що рано, оскільки для нього ще немає сприятливого економічного середовища». У нас, за словами економіста, дуже жорстка монетарна та фіскальна політика. Це гальмівні фактори для економічної динаміки. Не спостерігається і поліпшення інвестиційного клімату, який би сприяв економічному зростанню.

«Після кризи відбувається оновлення і починається фаза підйому. Але ми застрягли у фазі депресії, - констатував Ярослав Жалило. - 1-2% не є показниками для ствердження того, що почалося економічне зростання. Крім того, глибина падіння 2014-15 років робить досягнення в 1-2% у 2016 році суто технічним завданням».

Олексій ПлотніковЗгоден з тим, що реальні передумови для зростання національної економіки відсутні, і доктор економічних наук, заслужений економіст України Олексій Плотніков. «Чи досягла економіка дна? - перепитує експерт. - Це питання дуже цікаве. Адже навіть національна статистика у нас говорить, що приблизно 60% ВВП перебуває в «тіні». І ми можемо досягти дна в офіційній економіці, але ще працює тіньова. У пошуках дна ми можемо ще йти і йти, опускатися ще довго. Можливо, знижується динаміка падіння. І цьогоріч не буде такого падіння економіки, як у 2014-му. Але говорити, що національна економіка заспокоїлася, прогнозувати зростання я не можу». На його думку, в першу чергу на ситуацію впливають події на південному сході, в Донецькій та Луганській областях. Наразі триває перемир'я. А «коли реально буде встановлено мир, з'явиться розуміння, що далі з цими регіонами відбуватиметься, тоді реально можна буде говорити, що економіка розвертається у бік зростання. Є й інші чинники. Але мир - ключовий».

Розвиваємо наші села?

Сергій ІващукУ свою чергу, член Першого національного аграрного кооперативу Сергій Іващук, з яким поспілкувалася «Аналітична служба новин», вважає, що на соціально-економічне становище держави в цілому вплине розвиток кожного окремого українського села та селища, оскільки в умовах економічної кризи необхідно стимулювати забезпечення прибутковості сільського господарства. «Україна - країна з надзвичайним аграрним потенціалом, - сказав він. - Але, на жаль, сьогодні не доводиться говорити про вплив аграрних кооперативів на зростання або падіння національного ВВП. Не ті масштаби виробництва. Практично всі останні роки розвиток був на дні».

За словами Іващука, незважаючи на всі складнощі, зараз є підстави вважати, що розвиток кооперативів в Україні демонструє початок позитивної динаміки. Оскільки дедалі більше домогосподарств в агросекторі визнають кооперативний рух дієвим механізмом свого економічного розвитку і соціального відродження сільських територій. «На прикладі, зокрема, Хмельницької області ми бачимо, що десятки практичних та прибуткових для людей проектів наочно свідчать про перспективність кооперативних принципів в умовах економічної кризи», - зазначив Сергій Іващук, акцентуючи, що відпрацьовані правила і принципи буде поширено в масштабах усієї країни.

Олег УстенкоДля забезпечення зростання економіки, запевняє АСН виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, необхідно провести структурні реформи. А для того, щоб відновитися, українській економіці знадобиться значне зростання - на рівні 5%, проте це важке завдання через боргове навантаження і відсутність реформ. «Економіка продовжує падіння, єдиний позитивний момент - у тому, що темпи цього падіння сповільнилися, - констатує він. - Але разом з цим українська економіка впаде протягом 2015 року на рівні близько 11%. Вона продовжує падіння третій рік поспіль зі зростаючим коефіцієнтом падіння. Якщо раніше падіння було близько 7,5%, то цього року - вже 11%. Ситуація досить складна, ми точно не показуємо зростання». При цьому експерт наголосив, що для поліпшення ситуації потрібне колосальне економічне зростання, враховуючи низку факторів, які тиснуть на Україну в плані економіки. Це, за його словами, передусім «фактор величезного боргового навантаження. За результатами цього року таке навантаження перебуватиме практично на рівні 100% ВВП. Це колосальний обсяг, який вимиватиме гроші з нашого держбюджету довгі роки».

Андрій Новак«Українська економіка зараз на такій стадії, що ще рано говорити про позитивну динаміку, - підтримує розмову з кореспондентом «Аналітичної служби новин» голова Комітету економістів України Андрій Новак. - Єдине, що позитивно, - це уповільнення темпів падіння, але це не означає хоча б стабілізацію і тим паче не означає розвиток. Це просто уповільнення темпів падіння, оскільки українська економіка ще не досягла свого дна і впевнено до нього йде. Лише після того, як ми його досягнемо, тоді вже не буде іншого шляху, крім стабілізації, а потім дуже повільного відновлення зростання. Але зараз про це занадто рано говорити, бо по всіх секторах економіки відбувається падіння в різних темпах. В аграрному секторі - мінус 4%, у промисловості - мінус 20%, у вантажному і транспортному обороті - мінус 23%, в пасажирських перевезеннях - мінус 18%, у будівництві - мінус 27%».

А ось переломити ситуацію допоможуть лише реформи. В даному випадку, запевняє Олег Устенко, «дуже багато залежить від швидкості та бажання взагалі проводити реформи. Якщо їх здійснюватимуть, якщо буде, наприклад, проведено реформування судової системи, якщо буде забезпечено закон і порядок, якщо буде хоча б зменшено корупцію і знижено адміністративні бар'єри для ведення бізнесу, тоді Україна зможе зробити прорив і отримати ці 5% і вище. Інакше треба очікувати, що цей прогноз, про який заявляє прем'єр-міністр (1-2% на рік), - може стати реальністю на довгі роки».

Позбуваємося війни олігархів...

Олександр ОхріменкоХоч би що робив уряд, коли не припинити в країні війну олігархів, запевняє АСН президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, зробити щось істотне навряд чи вдасться. При цьому аналітик теж розгледів усього-на-всього уповільнення темпів падіння економіки, але не побачив власне економічного зростання, наголошуючи, що позитивної динаміки не варто очікувати раніше 2018 року. «Це не зростання. У сільському господарстві падіння було близько 4%, зараз 3,6%, - констатує Охріменко. - ВВП у першому кварталі впало майже на 18%, а в другому - на 15%. Зрозуміло, що до кінця року буде трохи краще. Але спочатку треба домогтися повної зупинки падіння. Лише тоді можна буде говорити про зростання економіки. Але цього року навряд чи буде нуль, як і наступного. У 2017-му буде падіння ВВП близько нуля. І тоді справді в 2018 році може бути зростання ВВП, а потім вже і промисловості, і сільського господарства, але не раніше».

Експерт зазначив, що ключова причина падіння економіки зовсім не в конфлікті на Донбасі, як багато хто вважає. «Донбас узагалі ні до чого до економіки. У нас найбільша проблема - це війна олігархів. Якщо вона припиниться, то процес відновлення прискориться. Якщо ж ні, то буде посилення конфлікту на Донбасі, проблеми в економіці і конфлікт між гілками влади», - сказав керівник Українського аналітичного центру, зауваживши, що для економіки дуже важливі кредити та приватні інвестиції.

«Треба розуміти, що в Україну не інвестуватимуть ні американці, ні європейці, - зазначив він. - Великих інвестицій у нас дуже мало. У 2014 році з України пішло 11 мільярдів доларів, а в першому півріччі 2015-го ще 4 мільярди. Це забрали олігархи. Якщо гроші повернуть, а їх можуть повернути, то у нас буде зростання прямих іноземних інвестицій. За рахунок цих грошей можна забезпечити зростання економіки. У принципі, в Україні своїх ресурсів валюти досить багато: на руках у населення десь 100 мільярдів доларів, а в офшорах - близько 50-60. Суми величезні. Але зрозуміло, що змусити віддавати їх складно, і вкладати просто так ніхто не буде. Але треба припинити війну олігархів, і тоді навіть дрібний та середній бізнес почне виймати гроші і вкладати в розвиток бізнесу».

Борис КушнірукУ свою чергу, економічний експерт Борис Кушнірук зазначає, що можливості для економічного зростання почали з'являтися. З одного боку, темпи падіння сповільнилися, і у бізнесу з'явився інтерес вкладати гроші, але з іншого, проблемою, як і раніше, залишається неефективна політика Нацбанку. «Якщо дивитися динаміку рік від року, то помітне продовження падіння економіки. Але якщо брати динаміку останніх місяців, то з розмов із бізнесменами я бачу, що у них з'являється інтерес щодо інвестицій, вони готові купувати якісь великі об'єкти, вкладати гроші. Незважаючи на те, що ми ще перебуваємо внизу, момент підйому вже починає відчуватися. У першу чергу, є динаміка очікувань - вони стають позитивними», - сказав Борис Кушнірук, наголосивши, що ті кроки, яких вживає уряд, не можуть змінити ситуацію в короткі терміни.

За його словами, щоб побачити результат навіть не просто реформ, а будь-яких кроків, потрібен певний строк. Експерт також зазначив, що всі можливі негативи, пов'язані зі зростанням тарифів, вже було закладено в прогнози, тому вони не впливають на ситуацію. «Починають формуватися певні доходи населення, які може бути витрачено на товари, послуги та розваги. Починає працювати бізнес, але є велика проблема з Нацбанком, - роз'яснює Кушнірук АСН. - Його кредитна політика, з одного боку, спрямована на стабільність курсу гривні, але при цьому вона деструктивна по відношенню до кредитної підтримки економіки. Якщо скорочується обсяг кредитування, то не може бути зростання економіки. Політика НБУ призвела до падіння обсягів кредитування. Саме вони своєю політикою стримують зростання економіки».

Віктор СусловПомилки уряду, яких сьогодні досить багато, вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов, призводять до знищення транзитного потенціалу країни. Економічна ситуація в Україні залишається кризовою, і стратегії виходу з кризи у країни поки що немає. «У пошуках позитиву влада зазначає, що у нас справді спостерігається уповільнення падіння валового продукту. Якщо розбити рік, то тоді можна побачити щось на зразок зростання. Щоб показати нібито зростання, було взято окремі місяці, - роз'яснює АСН економічний експерт. - Але це все одно має оцінюватися як уповільнення падіння, бо в таких випадках відіграють роль сезонні фактори, і насамперед збирання врожаю. Окремі показники і справді зросли, але в цілому становище продовжує залишатися глибоко кризовим». До того ж, зазначив Суслов, санкції в галузі авіації призвели до різкого падіння обсягів виробництва в авіаційній галузі. Санкції у сфері транспортних, залізничних перевезень призвели до відповідних санкцій з боку Росії, що б'є по транзитному потенціалу країни.

Знову передвиборний популізм

Володимир РябошликЗаяви про економічне зростання можна віднести лише до розряду популістських промов, зазначив у коментарі АСН екс-заступник міністра економіки Володимир Рябошлик. «Все це треба розглядати в контексті аналогічних заяв, які вже давно повторює і прем'єр, і Президент: про те, що цього року очікується зростання економіки, - каже економічний експерт. - Зараз перед виборами народу підкидають ідеї оптимізму на майбутнє. Але ми повинні розуміти, що реформ немає, а є імітація реформ в економіці. Боротьби з корупцією теж практично немає. А це теж економіка, і за інерцією все замовчується. У контексті розмов про план Маршалла чи інвестицій тут жодного позитиву немає, тому що у нас є вузол проблем через те, що немає боротьби з корупцією, немає реформ. На Заході чудово розуміють нашу ситуацію: немає реформ і тому нам просто підкидають копійки, щоб Україна хоч якось могла животіти». За словами Рябошлика, давати більше грошей, щоб їх було розкрадено в Україні, Європа не хоче. Відповідно, в цій ситуації об'єктивно немає жодних умов для зростання економіки - відбувається відтік, а не приплив іноземних інвестицій.

«Немає жодних підстав для того, щоб економіка розвивалася, тому всі подібні заяви - не більше ніж передвиборний популізм. Якщо говорити про наповненість бюджету, то з пенсіонерів беруть такі ненормальні податки - це все непрямий вплив на економіку. Негативно впливає на економіку і той фактор, що НБУ допускає банкрутство банків і спокійно на це дивиться. Заходи з боротьби з корупцією наша влада ігнорує», - вважає експерт.

Олександр ГончаровНе розуміє, звідки взятися зростанню економіки, і директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров, зазначаючи, що Світовий банк погіршив свої прогнози для української економіки. «Можна поглянути на звіт Світового банку і одразу стане зрозуміло, що зростанню взятися немає звідки. Він буквально у вересні зазначив, що у нас падіння ВВП буде не 7,5%, як раніше прогнозували, а 12%. І інфляція не 40, а 50%. Валовий борг України - це і борг держави, і гарантії держави, і ті зобов'язання, які у нас з цінних паперів держбанків, - до кінця цього року становитиме вже близько 156 мільярдів доларів. Про яке зростання можна казати?» - зауважив експерт. Плюс, наголошує Гончаров, міжнародне рейтингове агентство SP вже присвоїло нам рейтинг вибіркового дефолту. А це ще більше погіршило наші рейтингові показники.

Ілля Несходовський«У нас є певні умови, наприклад стабілізація банківського сектора, гуманітарної політики, деякі міжнародні домовленості. Але разом з цим економіка має отримати попит - попит чи внутрішній, чи зовнішній, - роз'яснює «Аналітичній службі новин» економічний експерт Ілля Несходовський. - У цій сфері на сьогодні позитивних змін не спостерігається. Якщо говорити про зростання, то, швидше за все, його можна буде спостерігати з 1 січня 2016 року. У нас 2014-й і 2015 роки дуже важкі. Коли ми дивитимемося на статистику за ці два року 1 січня 2016 року, то зможемо побачити певне поліпшення і зможемо сказати, що ми почали виходити з піке, в якому зараз перебуваємо».

Втім, є також думка, що в найближчі 5 років на Україну чекає галопуюче зростання економіки. Про це привселюдно заявляє економіст Михайло Кухар. За його словами, «ми маємо спільний кордон і зону вільної торгівлі з ЄС. Щойно тут виникнуть макроекономічні поняття працюючої банківської системи, щойно ці поняття повернуться в наше економічне життя, то ми побачимо, що як гриби почнуть рости нові підприємства. У нас є можливість випускати всі види продукції, користуючись низьким рівнем оплати праці, більше, ніж китайської. Україна поки що не може скористатися новими можливостями, що відкрилися, але рука ринку все поставить на свої місця».

Водночас експерти, які у своїх прогнозах налаштовані більш песимістично (а отже, й більш реалістично), зазначають, що Україна демонструє модель депресивного зростання, яка виражається простою формулою: мінімум старіючих технологій, відсутня необхідність у науці плюс націленість на сировинну ренту, що в цілому породжує монополії, безробіття та бідність. Розгледіти в таких умовах справжнє, а не декларативне зростання економіки вкрай важко. Мабуть, тому сьогодні комусь так хочеться видавати бажане за дійсне. Але, на жаль, скільки не кажи «халва» (мед/цукор/шоколад), у роті солодше не стане.