Українська мова в українських школах: чому угорці й росіяни - проти

Всього 2 дні пройшло з моменту ухвалення Верховною Радою України освітньої реформи і запровадження української мови основною для освітнього процесу в школах, як відразу ж з'явилося невдоволення не тільки у частині українського суспільства, а й у політиків деяких сусідніх країн. Так, представники Кабміну і правих екстремістів Угорщини заявили про наступ на права угорської меншини в Україні.

Як заявив представник Кабінету міністрів Угорщини Арпад Янош Потапі, новий український закон про освіту «позбавить національні меншини можливості вчитися рідною мовою і в своїй основі загрожує їхньому виживанню на рідній землі», передає Радіо Свобода. Угорський чиновник заявив, що закон зачіпає права всіх 150 тисяч угорців, які проживають в Україні. Адже, згідно з реформою, після здобуття початкової освіти в 1-4 класах рідною мовою угорські учні змушені будуть перейти на українську мову в середніх і старших класах.

Потапі вважає, що перехід на україномовне навчання в Україні суперечить Конституції, а також міжнародним договорам, які підписала країна.

У свою чергу опозиційна правоекстремістська партія «Йоббік» назвала «шовінізмом» український закон. Мало того, її представники погрожують, що якщо прийдуть до влади в 2018 році, то не підтримають вступ Сербії і України в Євросоюз. Саме в цих країнах, на думку правоекстремістів, обмежують угорську меншину. Вони зажадали від прем'єра Віктора Орбана "негайно разом з ЄС захистити права угорців в Україні".

Український закон

5 вересня Верховна Рада України ухвалила освітню реформу. За закон № 3491-д «Про освіту» в другому читанні і в цілому після понад 5 годин обговорення проголосували 255 нардепів.

Головна новація - 12-річна повна загальна середня освіта (для початкової та профільної середньої освіти - з 1 вересня 2018 року, для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року). Найбільше дискусій в залі викликала стаття 7 законопроекту, згідно з якою мовою освітнього процесу стає державна мова.

Спочатку в редакції першого читання пропонувалося, що особам, які «належать до національних меншин, забезпечується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах».

Разом з тим після засідання робочої групи була зачитана «з голосу» і врахована правка про «гарантії права вільно спілкуватися рідною мовою, відповідно до стандартів освіти».

Таким чином, в законі закріплено, що освіта забезпечується державною мовою, а для нацменшин - гарантується право вивчення рідної мови в комунальних закладах дошкільної та середньої освіти в окремих класах і групах. Важливо, що таке право гарантується при обов'язковому вивченні української мови.

Як зазначила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, перехід дітей угорської та румунської мовних груп з рідної мови навчання на українську буде не одномоментним, а поступовим. За її словами, в Україні існує проблема, що школярі нацменшин 11 років вивчають у національних школах предмети мовою нацменшин і не знають української.

Тепер же, за новим законом, в установах дошкільного та початкового рівнів викладання рідною мовою меншин збережеться, але упор зроблять на оволодіння українською мовою. Крім того, вже з 5 по 9 класи навчання буде здійснюватися тільки українською мовою, щоб діти нацменшин могли вступати до українських вишів.

Хто проти української мови в національній освіті

Традиційно найбільшими супротивниками реформи української освіти стали росіяни, проросійська частина українського суспільства, а також народні депутати «Опозиційного блоку».

Нардеп Сергій Ківалов заявив, що закон був прийнятий у недопрацьованому вигляді.

«Думаю, ще чорнила на підписі цього законопроекту не висохнуть, як будуть подані численні законопроекти зі змінами до нього», - повідомив парламентарій.

Крім того, проросійський політолог Костянтин Бондаренко заявив, що при президенті Леоніді Кучмі кількість російських шкіл в Києві скоротилася до 7, при Вікторі Ющенку нібито зменшилася кількість російської мови в школах, а після Майдану і зовсім «обмежили» російську мову в школах.

Бондаренко нагадав слова Бісмарка, що «єдність Пруссії було забезпечено прусським учителем».