♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні Овни можуть відчувати потребу в пригодах та нових враженнях Будьте ....
Архів
Повернутись назад
23 Червня 2015
23 Червня
Політика
Міністр екології звинуватив Яценюка у корупції
Міністр екології Ігор Шевченко звернувся з відеозверненням до народу України, в якому звинуватив керівництво Кабінету міністрів і Арсенія Яценюка в корупційних діях.
За його словами, саме завдяки його зусиллям Україні було повернуто 22 родовища нафти, вкрадені сім'єю колишнього президента Віктора Януковича.
«Але робив я це всупереч позиції керівництва уряду, яке має чинні зв'язки з усіма українськими кланами і захищає їх інтереси», - сказав Шевченко.
Він також зазначив, що неодноразово до нього зверталися члени команди Арсенія Яценюка, представники «Народного фронту» з пропозиціями призначити на посади в міністерстві корумпованих людей.
«Так, всупереч закону і моїй позиції, на посаду був призначений керівник геологічної служби, водночас призначення фахівців, які я офіційно пропонував, досі блокуються», - зазначив міністр.
При цьому Шевченко висловив упевненість, що саме через його безкомпромісну позицію та антикорупційну діяльність Арсеній Яценюк почав втручатися в його особисте життя і вимагати його звільнення.
Шевченко також додав, що Яценюк матиме моральне право вимагати відставки міністра тільки після того, як виключить з «Народного фронту» і позбавить мандату свого друга Миколу Мартиненка, який, за словами Шевченка, відповідає за корупцію в «Енергоатомі» і проти якого порушено кримінальне виробництво в Швейцарії.
Міністр екології звинуватив Яценюка у корупції
Міністр екології Ігор Шевченко звернувся з відеозверненням до народу України, в якому звинуватив керівництво Кабінету міністрів і Арсенія Яценюка в корупційних діях.
За його словами, саме завдяки його зусиллям Україні було повернуто 22 родовища нафти, вкрадені сім'єю колишнього президента Віктора Януковича.
«Але робив я це всупереч позиції керівництва уряду, яке має чинні зв'язки з усіма українськими кланами і захищає їх інтереси», - сказав Шевченко.
Він також зазначив, що неодноразово до нього зверталися члени команди Арсенія Яценюка, представники «Народного фронту» з пропозиціями призначити на посади в міністерстві корумпованих людей.
«Так, всупереч закону і моїй позиції, на посаду був призначений керівник геологічної служби, водночас призначення фахівців, які я офіційно пропонував, досі блокуються», - зазначив міністр.
При цьому Шевченко висловив упевненість, що саме через його безкомпромісну позицію та антикорупційну діяльність Арсеній Яценюк почав втручатися в його особисте життя і вимагати його звільнення.
Шевченко також додав, що Яценюк матиме моральне право вимагати відставки міністра тільки після того, як виключить з «Народного фронту» і позбавить мандату свого друга Миколу Мартиненка, який, за словами Шевченка, відповідає за корупцію в «Енергоатомі» і проти якого порушено кримінальне виробництво в Швейцарії.
Фото10:44
Суспільство
Вирватися із зони АТО
Жителі Донецької та Луганської областей вийшли на київський Майдан. Вони вимагають впорядкувати систему пропуску в зону АТО – збільшити пропускну спроможність пунктів, зменшити кількість документів, необхідних для оформлення перепусток, і активно боротися з корупцією.
16 червня був опублікований оновлений «тимчасовий порядок в'їзду на неконтрольовані території». Його розробляла СБУ, враховуючи думки активістів зі Сходу. Але не з усіма пунктами останні згодні. «Антилюдським» вони називають пункт 1.6. Ним забороняється перетин лінії зіткнення громадським транспортом.
«Сьогодні не можна виїхати із зони АТО автобусом. Через це неможливо покинути окуповану територію малозабезпеченим, в першу чергу пенсіонерам, тим, у кого немає грошей на таксі. Вони змушені залишатися під обстрілами бойовиків», - говорить координатор Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян.
«Я кажу не як активіст, а як громадянин. Потрібен максимально жорсткий контроль, - продовжує Саакян. - Це важливо. Але не можна ототожнювати два поняття – контроль і приниження. Я проти пропускного режиму, який принижує людей похилого віку і інвалідів».
«Ось недавно був випадок - у зону АТО не пустили 80-річного дідуся. У нього не було перепустки. А разом з ним українські військові розгорнули всю машину, мовляв, у ній був порушник. В результаті ні дідусь, ні інші пасажири не потрапили до себе додому», - розповідає представниця організації «Схід-SOS».
Переселенці говорять про подвійні стандарти. З одного боку: треба збирати велику кількість документів, щоб оформити перепустку, але не у всіх є можливість це робити, а потім ще чекати її отримання. З іншого - можна спробувати проїхати за хабар військовим. Вартість такої миттєвої «перепустки» може сягати півтора тисяч гривень. Але й така ціна - не гарантія виїзду із зони АТО: на одному блокпосту пропустять, на іншому - ні.
«Чому терористи можуть вільно заїжджати на територію України з боку Росії, а громадяни України не можуть виїхати із зони АТО?», - запитують активісти.
«Держава не проводила евакуацію, тому не може стверджувати, що там всі вороги», - каже працівник компанії-перевізника «ЛюксАвтоКом» Сергій Шитиков.
Приєднався до протестуючих і екс-глава Донецької ОДА Сергій Тарута: «Лідери України повинні формувати правильну думку. Це маніпуляція свідомістю, коли політики говорять, що Донбас треба взяти в блокаду, коли стверджують, що на підприємствах Донбасу ремонтують сепаратистські танки».
На Майдані Незалежності жителі Сходу вкотре нагадали, що «Донбас - це Україна», заспівали гімн і вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих воїнів і жертв російської агресії.
Вирватися із зони АТО
Жителі Донецької та Луганської областей вийшли на київський Майдан. Вони вимагають впорядкувати систему пропуску в зону АТО – збільшити пропускну спроможність пунктів, зменшити кількість документів, необхідних для оформлення перепусток, і активно боротися з корупцією.
16 червня був опублікований оновлений «тимчасовий порядок в'їзду на неконтрольовані території». Його розробляла СБУ, враховуючи думки активістів зі Сходу. Але не з усіма пунктами останні згодні. «Антилюдським» вони називають пункт 1.6. Ним забороняється перетин лінії зіткнення громадським транспортом.
«Сьогодні не можна виїхати із зони АТО автобусом. Через це неможливо покинути окуповану територію малозабезпеченим, в першу чергу пенсіонерам, тим, у кого немає грошей на таксі. Вони змушені залишатися під обстрілами бойовиків», - говорить координатор Єдиного координаційного центру «Донбас» Олег Саакян.
«Я кажу не як активіст, а як громадянин. Потрібен максимально жорсткий контроль, - продовжує Саакян. - Це важливо. Але не можна ототожнювати два поняття – контроль і приниження. Я проти пропускного режиму, який принижує людей похилого віку і інвалідів».
«Ось недавно був випадок - у зону АТО не пустили 80-річного дідуся. У нього не було перепустки. А разом з ним українські військові розгорнули всю машину, мовляв, у ній був порушник. В результаті ні дідусь, ні інші пасажири не потрапили до себе додому», - розповідає представниця організації «Схід-SOS».
Переселенці говорять про подвійні стандарти. З одного боку: треба збирати велику кількість документів, щоб оформити перепустку, але не у всіх є можливість це робити, а потім ще чекати її отримання. З іншого - можна спробувати проїхати за хабар військовим. Вартість такої миттєвої «перепустки» може сягати півтора тисяч гривень. Але й така ціна - не гарантія виїзду із зони АТО: на одному блокпосту пропустять, на іншому - ні.
«Чому терористи можуть вільно заїжджати на територію України з боку Росії, а громадяни України не можуть виїхати із зони АТО?», - запитують активісти.
«Держава не проводила евакуацію, тому не може стверджувати, що там всі вороги», - каже працівник компанії-перевізника «ЛюксАвтоКом» Сергій Шитиков.
Приєднався до протестуючих і екс-глава Донецької ОДА Сергій Тарута: «Лідери України повинні формувати правильну думку. Це маніпуляція свідомістю, коли політики говорять, що Донбас треба взяти в блокаду, коли стверджують, що на підприємствах Донбасу ремонтують сепаратистські танки».
На Майдані Незалежності жителі Сходу вкотре нагадали, що «Донбас - це Україна», заспівали гімн і вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблих воїнів і жертв російської агресії.
Блог:
Думки11:11
Політика
Володимир Фесенко
Європейські санкції не повернуть Крим Україні
Процес повернення Криму буде тривалим, тому необхідно розробити довгострокову політику щодо півострова і визначитися з тим, як підтримувати економічні зв'язки з Кримом. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«Доля Криму, на жаль, зараз більше залежить від Росії, ніж від України. Санкції не повернуть Крим Україні. Функція санкцій в цьому випадку - покарання Росії за порушення міжнародного права. Покарання конкретних осіб, є обмеження. Хто думає, що санкції - це спосіб повернення Криму Україні, - це не так. Давайте не формувати собі ілюзії. Воювати за Крим ніхто не буде. Може, хтось і хоче воювати, але він тоді не розуміє, що спроба воювати за Крим створить великий ризик для всієї України. Від того, що буде з Росією далі, як розвиватиметься ситуація в Росії, від цього і залежить доля Криму в різних сенсах - від гуманітарної ситуації до соціальної, економічної і політичної», - розповів Фесенко.
Також політолог зазначив, що є дві крайності в стратегії щодо Криму, між якими і буде коливатися Україна.
«Перша - повна блокада Криму. Думаю, що повної блокади НЕ БУДЕ з різних причин. Зокрема й тому, що там є українські громадяни. Є розірвані сім'ї і закривати можливість для відвідувань буде неправильно і не по-людськи. Що стосується економічних зв'язків, досвід багатьох країн свідчить про те, що стратегічне ставлення в таких випадках - юридичне невизнання. Але це не заважає економічним відносинам. Це може бути оптимальною стратегією на майбутнє», - розповів експерт.
За словами політолога, блокада означатиме відмову за нашим власним бажанням від Криму. Росія вже відрізала півострів від України політично. Якщо економічно розірвати всі зв'язки з Кримом, то Україна тільки сприятиме тому, що Крим все більше буде російським.
«Збереження економічних зв'язків із Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація розгортатиметься таким чином, що РФ не зможе контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть можливість швидше і легше реінтегрувати півострів», - підкреслив Фесенко.
Експерт розповів, що створювати ціле міністерство у справах Криму - це зайве. На його думку, зовсім незрозуміло, чим воно буде займатися і чи не стане лише великою бюрократичною структурою.
«Я думаю, що повинен бути спецпредставник, певне агентство, яке займатиметься складними питаннями, пов'язаними з Кримом. Ну тут потрібно дуже чітко визначити функції цього органу виконавчої влади, чим саме він буде займатися. Простий приклад - треба займатися захистом прав простих громадян на цій території. Питання - як і через кого. Питання контролю торгових відносин, визначення, чим ми можемо торгувати з Кримом, а чим - недоцільно торгувати. Наприклад, Китай, який не визнає Тайвань незалежною державою і критично ставиться до всіх країн, які визнають Тайвань, все одно торгує з ним. Свого часу Федеративна Республіка Німеччини торгувала зі Східною Німеччиною, хоча там тоді теж була складна історична ситуація», - розповів політолог.
На його думку, в цьому органі має бути мінімальний штат і чітке коло функцій. Цей орган повинен виконувати контрольні функції, займатися інтересами кримських татар. Фесенко критично ставиться до ідеї об'єднати в одному законі всі обмеження щодо Криму і Донбасу, оскільки там різні ситуації.
«На Донбасі йде війна. Була гібридна війна, а зараз гібридне перемир'я. Продовження війни навіть у обмежених масштабах обумовлює блокаду. З Кримом війни немає, але рівень контролю, рівень безпеки, митний контроль повинні бути як на державному рівні. Нам треба готуватися до того, що проблема Криму - це не та проблема, яка буде швидко вирішена. Немає ніяких умов для її швидкого вирішення. Тому необхідно запланувати довгострокову політику, яка б мінімізувала ризики для України. Ще одна складова політики у кримському питанні - яким чином домагатися фінансових компенсацій від Росії. Але це треба зробити так, щоб це не виглядало як наша згода за певні гроші від Росії визнати анексію Криму», - вважає політолог.
Фесенко розповів, що функції кримського прокурора повинні лягти на плечі прокурора сусідньої області, наприклад, Херсонської. Створення окремої посади прокурора Криму - зайва формальність.
«Думаю, що краще було б об'єднати. Наприклад, призначають прокурора Херсонської області і більшість питань, що виникають з громадянами України, які перебувають у Криму, або правові проблеми, пов'язані з кордоном, може вирішувати прокурор Херсонської області. Він може виконувати обов'язки прокурора Криму. Це треба для того, щоб підтвердити, що Крим залишається в складі України. І водночас це робиться для того, щоб не призначати формального прокурора, який просто отримуватиме зарплату», - підсумував Фесенко.
Блог:
Думки12:31
Політика
Ольга Айвазовська
Внесення до Ради законопроекту про референдум ще не означає його проведення
Внесення до Верховної Ради законопроекту про референдум не означає, що сьогодні готується таке волевиявлення. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила координатор громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Зокрема вона повідомила, що цей законопроект розроблений давно, за участю низки неурядових організацій.
«Цей законопроект напрацьовувався протягом півтора років, неурядові організації розпочали цю роботу ще за часів Віктора Януковича, але тоді не було можливості внести документ до парламенту, а також політичної волі підтримати його», - сказала вона.
За словами експерта, цей законопроект відповідає міжнародним стандартам, зокрема кодексу належних практик. Що стосується основних новацій, то, за словами Айвазовської, запроваджується явка.
«Для того, щоб результат референдуму визнавався, потрібно, щоб явка була близько 50% (виборців - ред.)», - сказала вона.
«Друга новація - це те, що представництво виборчих комісій з організації референдуму формують всі зацікавлені сторони і ті, хто ініціює референдум, і політичні партії, що є позитивним. Сьогодні ж обласні державні адміністрації фактично подають людей на формування комісій», - повідомила вона.
Крім того, за її словами, в законопроекті прописується і порядок проведення агітаційної кампанії, як ініціаторів, так і противників референдуму.
«Законопроект досить слушний, але його внесення не дає підстав стверджувати, що хтось готує референдум», - підсумувала вона.
Блог:
Думки13:38
Політика
Богдана Бабич
У Януковича є зобов'язання перед Путіним, він повинен з'являтися на публіці
Інтерв'ю Віктора Януковича було зовсім непідготовленим, а сам четвертий президент України поводився занадто емоційно і не знав, що відповідати на питання журналіста. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловила член Громадської ради Майдану, керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич.
«Звичайно ж, у Януковича є деякі зобов'язання перед Путіним, він гравець Путіна і тому зобов'язаний з'являтися на публіці. Зрозуміло, що вихід саме до західних журналістів - ще один дзвіночок, що він збирається і далі активно брати участь у політиці. Ну це нібито. Давайте будемо реалістами і подивимося на це інтерв'ю. Йому дуже важко і складно брехати, оскільки він не готовий до непротокольних питань західних медіа. Він збивається. Йому незручно і він почувається ніяково, дратується, йому психологічно некомфортно», - розповіла Бабич.
За її словами, екс-президент намагався ухилитися від незручних запитань. Януковичу було дуже складно пояснювати ситуацію з Межигір'ям, оскільки це «його особистий біль».
«Це свідчить про те, що Янукович не збирається йти на пенсію. І буде зобов'язаний, як такий собі в'язень Путіна, грати роль, яку Путін буде просувати у світі. Для Януковича дуже емоційно були незручні питання про Майдан, він навіть не встигав на них реагувати. Він намагався сказати, що не віддавав накази. Всі його рвані речення показують, що він не був готовий до інтерв'ю і навіть не усвідомлював, що говорить», - розповіла активістка.
За словами експерта, Янукович не звик до спілкування з західною пресою, а звик до протокольних зустрічей, де готуються питання і відповіді.
«Це не була його власна ініціатива, його змушують. Оскільки утримувати просто так Януковича Путін не збирається, то він буде його активно використовувати. Пару днів тому Порошенко подав прохання до Конституційного суду, щоб з'ясувати, легітимний Янукович чи ні. Таким чином він намагався випередити Януковича, який теж хотів подати до суду і з'ясувати - легітимно чи ні його позбавили президентства. Йде велика політична гра в юридичній площині. Там не все однозначно. Для КСУ це пастка насправді. Це гра, насамперед, перед очима європейців. Для європейців дуже важлива законність», - зазначила Бабич.
Вона розповіла, що карту легітимності будуть розігрувати, оскільки не все ідеально було зроблено в цьому питанні в юридичному сенсі.
«Путін діятиме різними способами. Януковича навряд чи можна назвати Джокером, але це карта, якою можна грати», - зазначила Бабич.
Блог:
Думки15:15
Політика
Євген Магда
Крим не впаде нам до рук, як стиглий мандарин
Якщо Україна думає, що Крим впаде нам в руки, як стиглий мандарин, то цього не буде. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив директор Центру суспільних відносин, політолог Євген Магда.
За його словами, в роки незалежності ніхто не аналізував соціально-етнічну ситуацію в Криму.
«Щоб когось у чомусь переконувати, нам потрібно повернутися назад і закласти основи кримської політики, політики Донбасу, щодо Сходу в цілому. Втілити її, а потім чекати», - сказав Магда.
При цьому він зазначив, що диво, що Україна не розвалилася після подвійного удару: анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі.
«Це свідчить про те, що в Україні є воля до життя», - сказав Магда.
Блог:
Думки16:10
Економіка
Олександр Охріменко
Спроби прив'язати зарплату керівника підприємства до прибутковості зводяться до підвищення зарплати
На сьогоднішній день наш уряд не может ефективно розробити механізми прив'язки зарплати керівника державного підприємства до прибутку цього підприємства. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
За словами Охріменка, є успішний досвід Європи в цьому питанні. До того ж, у договорі про Асоціацію з ЄС є цілі розділи, присвячені організації бізнеса, в тому числі держпідприємства.
«Навіщо щось вигадувати? Адже знову витратять багато грошей, всі пересваряться, зліплять сурогат, який не буде працювати», - сказав Охріменко.
За його словами, прив'язати зарплату до прибутку намагаються з часів Кучми, проте все зводиться до того, щоб підвищити зарплату.
«Потрібен прямий взаємозв'язок між доходами керівника і прибутковістю. У ЄС є система бонусу, яка прив'язана до прибутку. Це 5% премії. Так, це можуть бути великі витрати, але це справді стимул», - сказав Охріменко.
Блог:
Думки16:36
Політика
Олександр Палій
Янукович повністю став маріонеткою Кремля
У своєму інтерв'ю Віктор Янукович говорив меседжами, написаними в Кремлі. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політичний експерт Олександр Палій.
«Януковичу дали сигнал з Кремля, написали всі меседжі, які він повинен був донести. І він свою роботу зробив. Він людина, яка перебуває в добровільному полоні. Зараз Росія, по суті, визначає, що йому їсти, який у нього раціон, коли йому відключать світло, що йому говорити. Тобто він став повністю маріонеткою російських спецслужб», - сказав він.
За словами Палія, в інтерв'ю Янукович спробував послати негативні меседжі західній аудиторії.
«Що стосується української аудиторії, то на неї ніяк не вплинули його заяви. Він дуже дискредитований, в тому числі і серед своїх прихильників», - зазначив політолог.
Інтерв'ю18:20
Політика
Євген Магда
Интервью
Євген Магда: Росія діятиме так, як ми самі їй дозволимо Воєнні події і поведінка політиків часто заганяють людей у зневіру. Дивитися у завтра стає страшно. Вірити комусь – важко. Ситуацію може каталізувати ще місцева виборча кампанія, під час якої електорат годуватимуть «манною небесною» і страшними сценаріями. Про те, що насправді задумав агресор, на чию підтримку не варто сподіватися Україні і чи не втратять наші можновладці за чварами країну у інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповів директор Центру суспільних відносин Євген Магда. – Євгене, кажуть, в Україні все так, оскільки справжня незалежність мусить бути скроплена кров’ю. Погоджуєтеся? – Це не зовсім так. Кров, як потужний каталізатор великої політики, з’явилася в Україні торік. Вона або прискорить зміни і спрямує все у правильне річище. Або – ми матимемо проблеми з існуванням держави як такої. – Якою зараз є наша країна? – Наша країна нині переживає момент істини. Стоїть питання: чи зможе Україна подолати все і рушити вперед до центральноєвропейської ідентичності шляхом європейської інтеграції, а чи навпаки – зіткнеться із загрозою власному суверенітету, зменшення території та зменшення власного зовнішньополітичного впливу. Дуже сподіваюсь, що сильні світу цього в Україні це усвідомлюють і будуть діяти. – Але ж дій ми зараз не бачимо? – Розумієте, у нас всі сподіваються на чарівну паличку: щоб один помах – і все вирішено. Реальна робота потребує немало часу і зусиль. – Усі роки незалежності ми пишалися тим, що Україна розвивається мирно. Росія – братня країна. Сьогодні ж Крим анексований, на сході країни війна. Чому все так? – Справді, торік країна отримала найсильніший шок за роки свого існування. Коротко відповісти на це запитання вкрай важко. Я написав про це цілу книгу («Гібридна війна: вижити і перемогти» - авт.). Думаю, що не обійшлося без провини нашої еліти. Справа у тім, що Росія прагне отримати імпульс для власної державності від уламків чи від деформованого українського суверенітету. – Який це імпульс? – Росії важливо зробити так, щоб наша державність була виключно номінальною. Цим вона позбавить себе України як одного з потужних конкурентів на пострадянському просторі. Також це дало б змогу Росії використати українські ресурси, в тому числі і людські. У нас всі сподіваються на чарівну паличку: щоб один помах – і все вирішено Але Україна сама значною мірою в цьому винна, оскільки вона є нереформованою, про реформи багато говорилося з 1991 року, але мало здійснювалось. І плюс вона є справді носієм значного потенціалу, обсягу ресурсів, якими хочуть скористатися. – Але ж скільки говорилося колись про стратегічне партнерство, дружнє сусідство… – Сильна Україна потрібна тільки самій Україні. – Тобто сподівання, що з Заходу прийдуть і все вирішать, теж марні? – Звісно. Адже не прийдуть і не вирішать. Більше того, швидше Захід (в результаті негативного для нас розвитку ситуації) дасть певний мандат на врегулювання кризи Росії. Приводом буде очевидний факт: Росія завдяки історичним обставинам краще розуміє загадкову українську душу. – А як ситуація з Україною пошириться на більші території? – У світової спільноти є думка, що третьої світової не буде, оскільки вона може спричинити крах людства. А от подібні нинішній на сході України гібридні війни цілком можливі. – Росія погрожує зробити Крим ядерним. Як на це реагувати? – Росія, з власної юридичної точки зору, робить ставку на те, що Крим – складова її території. І що вона може робити там все, що захоче. Думаю, в Криму справді будуть ракетні установки і авіація, спроможні нести ядерну зброю. Світ на це відповідатиме розміщенням звичайних важких озброєнь у країнах Балтії. Про це вже є певні домовленості. Але якщо Росія вв’язується в гонку озброєнь, то вона робить помилку. Їй не перемогти у цій гонці. Це свого часу вже доведено Радянським союзом. – Та видається, що нині Росія суттєво переграє Україну та її зовнішніх партнерів. Це так? – Україна суттєво втратила зовнішньополітичну суб’єктність. Якщо порівняти цю гру з футболом, то ми вже не футболіст і ще не м’яч. Ми щось на зразок хлопчика, який подає м’ячі, що вилітають за межі поля. – І що тепер? Є ще шанс повернутися у гру? – Є. Та хотілось би повернутись гравцем. Тут варто враховувати: У Росії є стабільний досвід у загальній зовнішній політиці. А у України зовнішня політика схожа на кардіограму людини з тахікардією – постійні стрибки в різні боки. – Можна почути, що наша держава стане тією точкою, від якої впаде Російська імперія. Варто сподіватися? – Той хто думає, що парад «Правого сектору» чи українських військ відбудеться на Червоній площі цього року чи що через нас розвалиться Росія, той глибоко помиляється. Розвалу Росії не хоче і Захід. Він його боїться, бо розпад такої величезної держави з потужним ядерним потенціалом може виявитися викликом планетарного масштабу. Справа у тім, що романтики лише замислюють революції. А плодами користуються негідники. Та сьогодні йдеться не про те. Нині надважливо Україні мати змогу чинити опір. Інакше розвиток ситуації засмутить не лише десятки наших політиків. Це буде величезне розчарування десятків мільйонів українців. Підкреслюю – Україна може перемогти Росію лише тоді, коли сама внутрішньо зміниться. Треба діяти, а не чекати, що дасть Бог – імперія впаде. – Кажуть, РФ і далі робитиме все, щоб ще більше розхитати ситуацію. Вийде? – Росія чинитиме так, як ми самі їй дозволимо. Не можна грати з супротивником в преферанс, коли він проти вас грає в Чапаєва. А мета Росії – тиснути на нас якомога більше. Йде гібридна війна. Мета – залякати мільйони. І агресору важливо переконати, в тому числі і нас, буцімто такої країни, як Україна, не може бути взагалі. І сьогодні бойовики воюють не лише з автоматами, гранатометами та Градами. А й за допомогою відеокамер – інтенсивно, масовано поширюють сфабриковану інформацію чи то про слабкість позицій українського війська, чи то про «обстріли мирного населення». Якщо Україна діятиме сильно, якщо вона поліпшуватиме не лише Збройні Сили та стан їхньої боєготовності, а й внутрішню політику, робити ту саму децентралізацію реальною, то тоді можна говорити про зміни. Наразі ми даємо асиметричну відповідь, бо якщо це гібридна війна, то і відповідь має бути гібридною. – А Мінські угоди? Навіщо їх дотримуватися Україні, якщо агресор не планує їх виконувати? – Справді, Україна тримається за Мінські домовленості. Чому? Нагадаю, вони укладалися в присутності Путіна, Порошенка, Олланда і Меркель. І доки ці домовленості існують, увесь світ бачить – Росія їх не виконує. – Донецьк і Луганськ вже довго захоплені. Чи можна їх ще інтегрувати в Україну? – Буде поступова інтеграція. Людський матеріал тих, хто називає себе лідерами самопроголошених республік, переконливо свідчить, що жодних думок про сепаратизм на Донбасі не було. У регіоні понад десяток років були потужні фінансові потоки – на чорта їм був той сепаратизм? Захарченко чи Плотницький – витратний матеріал, як кажуть у спецслужбах. Вони не можуть зробити там історію на кшталт Шин Фейн та ІРА, нема з чого. Нема політичного підґрунтя. А можуть – вкрасти зараз і вже. – То що робити? – Вибудовувати переконливий діалог. І тут важливо розуміти: цей діалог не буде швидким. Це стосується і Криму. Як хтось думає, що він впаде нам до рук, як стиглий мандарин, то помиляється. Та щоб когось в чомусь переконувати, нам потрібно повернутись назад, провести роботу над помилками та виконати незроблене роками і закласти засади щодо сходу в цілому. Втілити їх, а потім чекати. – Натомість є й ідея блокади. Ви – противник? – Нагадаю всім, хто обговорює питання повної блокади: це можна зробити тільки з одного боку. З іншого боку – кордон з Росією. Він залишиться відкритим. Блокада в цьому випадку – це політична позиція, демонстрація, що там окуповані території. Ми з ними обмежуємо спілкування. Це наш вибір. Ті, хто хоче, виїжджають, ми будемо допомагати. Але я не схильний до того, щоб казати, що там виключно вороги. У всіх різні обставини, чому вони не виїжджають. – А що треба зробити в Донецьку, Луганську, щоб люди перестали боятися злих галичан, «хунти» і «укропів»? – Зараз, коли іде війна, складно щось робити. Війна передбачає або чорне, або біле, у ній немає напівтонів. Якщо конфлікт буде заморожений (це на сьогоднішній момент доволі вірогідний сценарій), то Україні потрібно створювати систему за принципом «агенти змін». Тобто молодь з Донбасу, яка хоче приїхати вчитися в Україну, треба забезпечити стипендією, житлом, місцем роботи. То не буде швидкий процес. – А коли настане мир, ми знову зможемо колись стати «братами» з росіянами? – Наші відносини з Росією, хоча їх залишились мільйони персональних між людьми, зруйновані повністю. І до того ж, зруйновані не з нашого боку. У Росії українців вважають другими після американців ворогами Росії. Про що ще можна говорити?.. – Часто можна почути, що в Україні ростуть протестні настрої. У що вони можуть вилитися? – У нас на сьогоднішній момент суспільство коливається між двома речами. З одного боку, хочуть справедливості тут і зараз, а з іншого – хочуть дотриматись процедури, щоб все було по-чесному. Та час революційної доцільності був тільки в лютому 2014 року. Тоді можна було, умовно кажучи, вішати ледь не на ліхтарних стовпах. А зараз треба дотримуватись процедури. Для Заходу дві революції за 9 років – це дуже багато. Це свідчить про те, що у нас не працюють демократичні процедури, люди не можуть змінити владу на виборах. – Говорять про ймовірність ще третього Майдану… – Це стане смертним вироком для України. Як тільки почнеться третій Майдан, Росія одразу заговорить про те, що ми неспроможні чогось добитися, і запропонує взяти нас на короткий повідок. Польща, можливо, і відмовиться від контролю над Галичиною. Але я не певен, що Угорщина чи Словаччина зроблять так само щодо над Закарпаття, Румунія – Буковини. Звісно, це гіпотеза. Але пам’ятаймо, існує досвід Балкан, де в середині 90-х років процес розлучення республік був доволі тривалим і болісним. – Але ж на осінь хіба ледачі не прогнозують соціальний вибух?.. – Росія продовжуватиме тиснути. Але не військово. Негативним фактором буде і вітчизняний популізм «від пуза віялом». На місцевих виборах обіцятимуть усе, усім і одразу. – Чи будуть взагалі ці місцеві вибори? – Якщо Президент сказав, що вони будуть, значить – будуть. Інше питання, за яким законом. Я на сьогоднішній момент прогнозую, що кинуть кістку у вигляді виборів мера в два тури, але не буде відкритих списків. Причому це буде оформлено під добрі наміри. Аргументом буде, що «все одно в місцеві ради обираємо на невідомо який термін, бо у нас децентралізація зараз на часі». Але точно – місцеві вибори стануть конкурсом популізму з прицілом на дострокові вибори в парламенті. – Ваш прогноз: коли будуть парламентські вибори? – Цілком вірогідно, що весною 2016-го, у березні. – За новим уже законодавством? – Не думаю. Парадокс, що правила нових виборів може ухвалити лише діючий парламент. Депутати можуть, наприклад, зменшити прохідний бар’єр. Може, будуть якісь косметичні корекції, але без системних змін. – А що скажете про сьогоднішній парламент і коаліцію? Там теж чимало популізму. Зокрема щодо тарифів. – Ніяк не дочекаюся, коли оприлюднять поіменні списки парламентської коаліції. Всі говорять: є конституційна більшість. То хай її покажуть. У нас же зараз все настільки «прозоро» - то кістяк в тій шафі, то в тій. З огляду на людський матеріал депутатського корпусу я можу сказати, що, на жаль, до усвідомлення рівня задач, які стоять перед державою, доросли лише десятки парламентаріїв. Значна частина тих, хто присягав українському народу, «зайві на святі життя». З тарифами ситуація логічна. У нас, починаючи з початку 90-х років, люди на політичному Олімпі боялися соціального незадоволення, втратити свої місця. І замість шокової терапії кожного разу виходить шок без терапії. Необхідні зміни потрібно пояснювати. Натомість комунікація між владою і суспільством дуже слабка. Таке враження, що над цим ніхто не працює. Треба, щоб Президент, уряд, Верховна Рада, РНБО, спецслужби – всі говорили б одним голосом хоча б щодо проблем АТО, проблем майбутнього України. – Чи можуть конфлікти у коаліції вилитися у таку ж кризу, як свого часу у більшості БЮТ-НУНС? – Двічі не ввійти в одну річку. Якщо аналізувати відносини в українському політикумі, то найбільше підходить слово «проміскуїтет». Тобто всі з усіма були в якихось спільних проектах, в якихось рішеннях, в якихось «договірняках». У білому в українській політиці нема нікого. Проблема не в тому, що нема нікого в білому, проблема в тому, що нема нікого в синьо-жовтому У білому в українській політиці нема нікого. Проблема не в тому, що нема нікого в білому, проблема в тому, що нема нікого в синьо-жовтому. – А що буде далі з двобоями Президент - Ігор Коломойський, Президент - Прем’єр? – Президент завжди в центрі уваги в Україні. Хоч ми й парламентсько-президентська республіка, саме навколо нього все обертається. Так буде доти, доки наші парламентарі не усвідомлять, що парламент не тільки от слова «парле» - базікати. І доки колективне парламентське его не виросте, всі Президента лаятимуть позаочі і плазуватимуть перед ним в його присутності. А Президент і Прем’єр просто змушені бути в одному човні. Вони просто ще не вирішили: хто з них має веслувати. Можна це називати шлюбом за розрахунком, можна як завгодно. Але якщо буде інакше – проблеми матимуть обидва. – Але що буде далі з Арсенієм Яценюком? Відставка загрожує? – Він буде прем’єром рівно до того часу, поки не почнеться економічне зростання. А зараз нема дурних керувати урядом, який збирає на себе негатив. Звільнити Яценюка – не проблема. Питання – кого призначати замість нього. Черги бажаючих нема. Але й далі з Яценюком все буде добре – він людина не бідна. – Як думаєте, чому затихли розслідування корупції? – Корупція – це такий національний атрибут, як вишиванка. Очікувати, що все швидко зникне, я б не став. Насправді корупція зникає тоді, коли виникають зовсім інші суспільні обставини. Але корупція в країні, яка воює – це мародерство. – А щодо Порошенка може були ініційований імпічмент? – Ні. У нас процедура імпічменту виписана так, що, аби її здійснити, президент повинен вбити когось просто в сесійній залі ВР. Але відзначу, Порошенко навіть при падінні його рейтингу залишився найпопулярнішим політиком. А подібні тим, що є сьогодні виклики не стояли ні перед Кравчуком, ні перед Кучмою, ні перед Ющенком чи, тим паче, Януковичем. – Останні рейтинги також свідчать, що посилюються симпатії до «Опозиційного блоку» і так званих лівих. Чи не вийде так, що представники попередньої влади скоро повернуться у неї, ще й на білому коні? – Не варто боятися приходу «Опозиційного блоку» до влади шляхом виборів. Адже Янукович приходив шляхом виборів і, за великим рахунком, його перемога в 2010 році не викликала заперечень у світової спільноти. Чим уже закінчилося – нагадати? Отож «Опозиційний блок», його рейтинги, повинні бути тим опудалом, яке має лякати можновладців. Щоб вони розуміли, що буде зі світом і Україною, якщо вони нічого не робитимуть. – А ті політики і чиновники, що повтікали, – повернуться колись в країну? – Я далекий від того, щоб екстраполювати на українських вигнанців білогвардійську тугу за Батьківщиною. Я не думаю, що Янукович, повернувшись сюди, стане королем. Своїм прихильникам він продемонстрував слабкість. А для противників він ніколи не буде тією людиною, яку поважатимуть. Як на мене, для них всіх можливість тролити діючу владу з безпечного і теплого місця – краща, ніж повернення.
Євген Магда: Росія діятиме так, як ми самі їй дозволимо Воєнні події і поведінка політиків часто заганяють людей у зневіру. Дивитися у завтра стає страшно. Вірити комусь – важко. Ситуацію може каталізувати ще місцева виборча кампанія, під час якої електорат годуватимуть «манною небесною» і страшними сценаріями. Про те, що насправді задумав агресор, на чию підтримку не варто сподіватися Україні і чи не втратять наші можновладці за чварами країну у інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповів директор Центру суспільних відносин Євген Магда. – Євгене, кажуть, в Україні все так, оскільки справжня незалежність мусить бути скроплена кров’ю. Погоджуєтеся? – Це не зовсім так. Кров, як потужний каталізатор великої політики, з’явилася в Україні торік. Вона або прискорить зміни і спрямує все у правильне річище. Або – ми матимемо проблеми з існуванням держави як такої. – Якою зараз є наша країна? – Наша країна нині переживає момент істини. Стоїть питання: чи зможе Україна подолати все і рушити вперед до центральноєвропейської ідентичності шляхом європейської інтеграції, а чи навпаки – зіткнеться із загрозою власному суверенітету, зменшення території та зменшення власного зовнішньополітичного впливу. Дуже сподіваюсь, що сильні світу цього в Україні це усвідомлюють і будуть діяти. – Але ж дій ми зараз не бачимо? – Розумієте, у нас всі сподіваються на чарівну паличку: щоб один помах – і все вирішено. Реальна робота потребує немало часу і зусиль. – Усі роки незалежності ми пишалися тим, що Україна розвивається мирно. Росія – братня країна. Сьогодні ж Крим анексований, на сході країни війна. Чому все так? – Справді, торік країна отримала найсильніший шок за роки свого існування. Коротко відповісти на це запитання вкрай важко. Я написав про це цілу книгу («Гібридна війна: вижити і перемогти» - авт.). Думаю, що не обійшлося без провини нашої еліти. Справа у тім, що Росія прагне отримати імпульс для власної державності від уламків чи від деформованого українського суверенітету. – Який це імпульс? – Росії важливо зробити так, щоб наша державність була виключно номінальною. Цим вона позбавить себе України як одного з потужних конкурентів на пострадянському просторі. Також це дало б змогу Росії використати українські ресурси, в тому числі і людські. У нас всі сподіваються на чарівну паличку: щоб один помах – і все вирішено Але Україна сама значною мірою в цьому винна, оскільки вона є нереформованою, про реформи багато говорилося з 1991 року, але мало здійснювалось. І плюс вона є справді носієм значного потенціалу, обсягу ресурсів, якими хочуть скористатися. – Але ж скільки говорилося колись про стратегічне партнерство, дружнє сусідство… – Сильна Україна потрібна тільки самій Україні. – Тобто сподівання, що з Заходу прийдуть і все вирішать, теж марні? – Звісно. Адже не прийдуть і не вирішать. Більше того, швидше Захід (в результаті негативного для нас розвитку ситуації) дасть певний мандат на врегулювання кризи Росії. Приводом буде очевидний факт: Росія завдяки історичним обставинам краще розуміє загадкову українську душу. – А як ситуація з Україною пошириться на більші території? – У світової спільноти є думка, що третьої світової не буде, оскільки вона може спричинити крах людства. А от подібні нинішній на сході України гібридні війни цілком можливі. – Росія погрожує зробити Крим ядерним. Як на це реагувати? – Росія, з власної юридичної точки зору, робить ставку на те, що Крим – складова її території. І що вона може робити там все, що захоче. Думаю, в Криму справді будуть ракетні установки і авіація, спроможні нести ядерну зброю. Світ на це відповідатиме розміщенням звичайних важких озброєнь у країнах Балтії. Про це вже є певні домовленості. Але якщо Росія вв’язується в гонку озброєнь, то вона робить помилку. Їй не перемогти у цій гонці. Це свого часу вже доведено Радянським союзом. – Та видається, що нині Росія суттєво переграє Україну та її зовнішніх партнерів. Це так? – Україна суттєво втратила зовнішньополітичну суб’єктність. Якщо порівняти цю гру з футболом, то ми вже не футболіст і ще не м’яч. Ми щось на зразок хлопчика, який подає м’ячі, що вилітають за межі поля. – І що тепер? Є ще шанс повернутися у гру? – Є. Та хотілось би повернутись гравцем. Тут варто враховувати: У Росії є стабільний досвід у загальній зовнішній політиці. А у України зовнішня політика схожа на кардіограму людини з тахікардією – постійні стрибки в різні боки. – Можна почути, що наша держава стане тією точкою, від якої впаде Російська імперія. Варто сподіватися? – Той хто думає, що парад «Правого сектору» чи українських військ відбудеться на Червоній площі цього року чи що через нас розвалиться Росія, той глибоко помиляється. Розвалу Росії не хоче і Захід. Він його боїться, бо розпад такої величезної держави з потужним ядерним потенціалом може виявитися викликом планетарного масштабу. Справа у тім, що романтики лише замислюють революції. А плодами користуються негідники. Та сьогодні йдеться не про те. Нині надважливо Україні мати змогу чинити опір. Інакше розвиток ситуації засмутить не лише десятки наших політиків. Це буде величезне розчарування десятків мільйонів українців. Підкреслюю – Україна може перемогти Росію лише тоді, коли сама внутрішньо зміниться. Треба діяти, а не чекати, що дасть Бог – імперія впаде. – Кажуть, РФ і далі робитиме все, щоб ще більше розхитати ситуацію. Вийде? – Росія чинитиме так, як ми самі їй дозволимо. Не можна грати з супротивником в преферанс, коли він проти вас грає в Чапаєва. А мета Росії – тиснути на нас якомога більше. Йде гібридна війна. Мета – залякати мільйони. І агресору важливо переконати, в тому числі і нас, буцімто такої країни, як Україна, не може бути взагалі. І сьогодні бойовики воюють не лише з автоматами, гранатометами та Градами. А й за допомогою відеокамер – інтенсивно, масовано поширюють сфабриковану інформацію чи то про слабкість позицій українського війська, чи то про «обстріли мирного населення». Якщо Україна діятиме сильно, якщо вона поліпшуватиме не лише Збройні Сили та стан їхньої боєготовності, а й внутрішню політику, робити ту саму децентралізацію реальною, то тоді можна говорити про зміни. Наразі ми даємо асиметричну відповідь, бо якщо це гібридна війна, то і відповідь має бути гібридною. – А Мінські угоди? Навіщо їх дотримуватися Україні, якщо агресор не планує їх виконувати? – Справді, Україна тримається за Мінські домовленості. Чому? Нагадаю, вони укладалися в присутності Путіна, Порошенка, Олланда і Меркель. І доки ці домовленості існують, увесь світ бачить – Росія їх не виконує. – Донецьк і Луганськ вже довго захоплені. Чи можна їх ще інтегрувати в Україну? – Буде поступова інтеграція. Людський матеріал тих, хто називає себе лідерами самопроголошених республік, переконливо свідчить, що жодних думок про сепаратизм на Донбасі не було. У регіоні понад десяток років були потужні фінансові потоки – на чорта їм був той сепаратизм? Захарченко чи Плотницький – витратний матеріал, як кажуть у спецслужбах. Вони не можуть зробити там історію на кшталт Шин Фейн та ІРА, нема з чого. Нема політичного підґрунтя. А можуть – вкрасти зараз і вже. – То що робити? – Вибудовувати переконливий діалог. І тут важливо розуміти: цей діалог не буде швидким. Це стосується і Криму. Як хтось думає, що він впаде нам до рук, як стиглий мандарин, то помиляється. Та щоб когось в чомусь переконувати, нам потрібно повернутись назад, провести роботу над помилками та виконати незроблене роками і закласти засади щодо сходу в цілому. Втілити їх, а потім чекати. – Натомість є й ідея блокади. Ви – противник? – Нагадаю всім, хто обговорює питання повної блокади: це можна зробити тільки з одного боку. З іншого боку – кордон з Росією. Він залишиться відкритим. Блокада в цьому випадку – це політична позиція, демонстрація, що там окуповані території. Ми з ними обмежуємо спілкування. Це наш вибір. Ті, хто хоче, виїжджають, ми будемо допомагати. Але я не схильний до того, щоб казати, що там виключно вороги. У всіх різні обставини, чому вони не виїжджають. – А що треба зробити в Донецьку, Луганську, щоб люди перестали боятися злих галичан, «хунти» і «укропів»? – Зараз, коли іде війна, складно щось робити. Війна передбачає або чорне, або біле, у ній немає напівтонів. Якщо конфлікт буде заморожений (це на сьогоднішній момент доволі вірогідний сценарій), то Україні потрібно створювати систему за принципом «агенти змін». Тобто молодь з Донбасу, яка хоче приїхати вчитися в Україну, треба забезпечити стипендією, житлом, місцем роботи. То не буде швидкий процес. – А коли настане мир, ми знову зможемо колись стати «братами» з росіянами? – Наші відносини з Росією, хоча їх залишились мільйони персональних між людьми, зруйновані повністю. І до того ж, зруйновані не з нашого боку. У Росії українців вважають другими після американців ворогами Росії. Про що ще можна говорити?.. – Часто можна почути, що в Україні ростуть протестні настрої. У що вони можуть вилитися? – У нас на сьогоднішній момент суспільство коливається між двома речами. З одного боку, хочуть справедливості тут і зараз, а з іншого – хочуть дотриматись процедури, щоб все було по-чесному. Та час революційної доцільності був тільки в лютому 2014 року. Тоді можна було, умовно кажучи, вішати ледь не на ліхтарних стовпах. А зараз треба дотримуватись процедури. Для Заходу дві революції за 9 років – це дуже багато. Це свідчить про те, що у нас не працюють демократичні процедури, люди не можуть змінити владу на виборах. – Говорять про ймовірність ще третього Майдану… – Це стане смертним вироком для України. Як тільки почнеться третій Майдан, Росія одразу заговорить про те, що ми неспроможні чогось добитися, і запропонує взяти нас на короткий повідок. Польща, можливо, і відмовиться від контролю над Галичиною. Але я не певен, що Угорщина чи Словаччина зроблять так само щодо над Закарпаття, Румунія – Буковини. Звісно, це гіпотеза. Але пам’ятаймо, існує досвід Балкан, де в середині 90-х років процес розлучення республік був доволі тривалим і болісним. – Але ж на осінь хіба ледачі не прогнозують соціальний вибух?.. – Росія продовжуватиме тиснути. Але не військово. Негативним фактором буде і вітчизняний популізм «від пуза віялом». На місцевих виборах обіцятимуть усе, усім і одразу. – Чи будуть взагалі ці місцеві вибори? – Якщо Президент сказав, що вони будуть, значить – будуть. Інше питання, за яким законом. Я на сьогоднішній момент прогнозую, що кинуть кістку у вигляді виборів мера в два тури, але не буде відкритих списків. Причому це буде оформлено під добрі наміри. Аргументом буде, що «все одно в місцеві ради обираємо на невідомо який термін, бо у нас децентралізація зараз на часі». Але точно – місцеві вибори стануть конкурсом популізму з прицілом на дострокові вибори в парламенті. – Ваш прогноз: коли будуть парламентські вибори? – Цілком вірогідно, що весною 2016-го, у березні. – За новим уже законодавством? – Не думаю. Парадокс, що правила нових виборів може ухвалити лише діючий парламент. Депутати можуть, наприклад, зменшити прохідний бар’єр. Може, будуть якісь косметичні корекції, але без системних змін. – А що скажете про сьогоднішній парламент і коаліцію? Там теж чимало популізму. Зокрема щодо тарифів. – Ніяк не дочекаюся, коли оприлюднять поіменні списки парламентської коаліції. Всі говорять: є конституційна більшість. То хай її покажуть. У нас же зараз все настільки «прозоро» - то кістяк в тій шафі, то в тій. З огляду на людський матеріал депутатського корпусу я можу сказати, що, на жаль, до усвідомлення рівня задач, які стоять перед державою, доросли лише десятки парламентаріїв. Значна частина тих, хто присягав українському народу, «зайві на святі життя». З тарифами ситуація логічна. У нас, починаючи з початку 90-х років, люди на політичному Олімпі боялися соціального незадоволення, втратити свої місця. І замість шокової терапії кожного разу виходить шок без терапії. Необхідні зміни потрібно пояснювати. Натомість комунікація між владою і суспільством дуже слабка. Таке враження, що над цим ніхто не працює. Треба, щоб Президент, уряд, Верховна Рада, РНБО, спецслужби – всі говорили б одним голосом хоча б щодо проблем АТО, проблем майбутнього України. – Чи можуть конфлікти у коаліції вилитися у таку ж кризу, як свого часу у більшості БЮТ-НУНС? – Двічі не ввійти в одну річку. Якщо аналізувати відносини в українському політикумі, то найбільше підходить слово «проміскуїтет». Тобто всі з усіма були в якихось спільних проектах, в якихось рішеннях, в якихось «договірняках». У білому в українській політиці нема нікого. Проблема не в тому, що нема нікого в білому, проблема в тому, що нема нікого в синьо-жовтому У білому в українській політиці нема нікого. Проблема не в тому, що нема нікого в білому, проблема в тому, що нема нікого в синьо-жовтому. – А що буде далі з двобоями Президент - Ігор Коломойський, Президент - Прем’єр? – Президент завжди в центрі уваги в Україні. Хоч ми й парламентсько-президентська республіка, саме навколо нього все обертається. Так буде доти, доки наші парламентарі не усвідомлять, що парламент не тільки от слова «парле» - базікати. І доки колективне парламентське его не виросте, всі Президента лаятимуть позаочі і плазуватимуть перед ним в його присутності. А Президент і Прем’єр просто змушені бути в одному човні. Вони просто ще не вирішили: хто з них має веслувати. Можна це називати шлюбом за розрахунком, можна як завгодно. Але якщо буде інакше – проблеми матимуть обидва. – Але що буде далі з Арсенієм Яценюком? Відставка загрожує? – Він буде прем’єром рівно до того часу, поки не почнеться економічне зростання. А зараз нема дурних керувати урядом, який збирає на себе негатив. Звільнити Яценюка – не проблема. Питання – кого призначати замість нього. Черги бажаючих нема. Але й далі з Яценюком все буде добре – він людина не бідна. – Як думаєте, чому затихли розслідування корупції? – Корупція – це такий національний атрибут, як вишиванка. Очікувати, що все швидко зникне, я б не став. Насправді корупція зникає тоді, коли виникають зовсім інші суспільні обставини. Але корупція в країні, яка воює – це мародерство. – А щодо Порошенка може були ініційований імпічмент? – Ні. У нас процедура імпічменту виписана так, що, аби її здійснити, президент повинен вбити когось просто в сесійній залі ВР. Але відзначу, Порошенко навіть при падінні його рейтингу залишився найпопулярнішим політиком. А подібні тим, що є сьогодні виклики не стояли ні перед Кравчуком, ні перед Кучмою, ні перед Ющенком чи, тим паче, Януковичем. – Останні рейтинги також свідчать, що посилюються симпатії до «Опозиційного блоку» і так званих лівих. Чи не вийде так, що представники попередньої влади скоро повернуться у неї, ще й на білому коні? – Не варто боятися приходу «Опозиційного блоку» до влади шляхом виборів. Адже Янукович приходив шляхом виборів і, за великим рахунком, його перемога в 2010 році не викликала заперечень у світової спільноти. Чим уже закінчилося – нагадати? Отож «Опозиційний блок», його рейтинги, повинні бути тим опудалом, яке має лякати можновладців. Щоб вони розуміли, що буде зі світом і Україною, якщо вони нічого не робитимуть. – А ті політики і чиновники, що повтікали, – повернуться колись в країну? – Я далекий від того, щоб екстраполювати на українських вигнанців білогвардійську тугу за Батьківщиною. Я не думаю, що Янукович, повернувшись сюди, стане королем. Своїм прихильникам він продемонстрував слабкість. А для противників він ніколи не буде тією людиною, яку поважатимуть. Як на мене, для них всіх можливість тролити діючу владу з безпечного і теплого місця – краща, ніж повернення.
Блог:
Думки18:35
Економіка
Олексій Плотніков
Я не бачу, як в Україні можна прив'язати зарплату директора держкомпанії до прибутковості
В Україні не може бути якогось уніфікованого підходу для оплати праці керівникам держпідприємств, прив'язаного до прибутку цього підприємства. Таку думку, як передає кореспондент «Аналітичної Служби Новин» (АСН), в ході прес-конференції висловив доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков.
«Може бути, теоретично ця ідея і непогана. Але я не бачу, як її можна реалізувати на практиці. Адже є підприємства-монополісти, як «Укрзалізниця», яка, незважаючи на свою декларовану збитковість, - єдина на ринку. Є підприємства, які неконкурентні», - зазначив Плотніков.
Експерт також зазначив, що в будь-якій країні є збиткові підприємства.
Публікації20:05
Політика
Референдум по-українськи: вибір, якого немає
Ось уже три роки в країні не можуть провести референдум. І одна з головних причин - відсутність нормального закону, що регламентує проведення чесного висловлення позиції. Колишня опозиція, а нині влада, сурмила про те, що чинний документ виписаний так, що будь-яка ініціатива з Банкової може бути узаконена під надійним прикриттям всенародного волевиявлення.
Сьогодні, 23 червня 2015 року, в парламенті група народних депутатів зареєструвала новий законопроект «Про Всеукраїнський референдум».
Історія питання
Старий закон про референдум не критикував хіба що лінивий. Більш того, не встигли новообрані депутати ВР-8 увійти в парламент - як з'явилася ідея скасувати чинний закон про Всеукраїнський референдум. Ініціаторами виступали представники пропрезидентського Блоку Петра Порошенка. Зокрема - Олександр Черненко, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко. Притому депутати хотіли піти за принципом «взяти і скасувати», нічого не надавши натомість. Тим самим спровокувавши хвилю критики на адресу Порошенка, якому інкримінували бажання виглядати красиво, чітко знаючи, що обіцяне виконати просто неможливо. Адже немає правил - немає гри.
Відповідь довелося тримати і одному з лобістів «скасування». «Не можна проводити референдум за неконституційним законом. Треба швидко прийняти нормальний закон про референдум. Крапка», - сказав у нещодавньому інтерв'ю «Аналітичній службі новин» Олександр Черненко. Він пообіцяв, що незабаром буде новий закон. Але ніщо не віщувало, що так швидко. Що вже 23 червня 2015-го він і ще 16 його колег (у тому числі і Найєм, і Лещенко) одумаються і зареєструють у парламенті новий законопроект «Про Всеукраїнський референдум».
Муки творчості
У день реєстрації текст законопроекту на сайті ВР відсутній. Але, беручи до уваги склад авторського колективу, здавалося - проблем з отриманням інформації про нові правила не буде. Аж ні. Багато хто з авторів виявилися у відрядженнях, притому в «роумінгу». Вікторія Сюмар - у Бельгії, Олена Сотник і Єгор Соболєв - у Франції, Сергій Лещенко - у Великобританії.
На зв'язок вийшли троє: Олександр Черненко, Світлана Заліщук та Леонід Ємець. З енного разу автори розкрили кілька новацій свого дітища.
«У чому була проблема попереднього закону? Він давав можливість узурпувати владу і продовжити термін повноважень президента на референдумі. Закон був виписаний так, що, справді, організувати референдум могла тільки влада. Крім того, вона могла маніпулювати з підсумками всенародного волевиявлення. Ми у своєму законопроекті відмовилися від усіх слизьких позицій», - розповів АСН один із співавторів законопроекту Олександр Черненко.
Коло питань звужується
Ключова новація документа - звужено коло питань, які можуть бути предметом референдуму. «Встановлюється, що всеукраїнський референдум може проводитися щодо внесення змін до розділів I, II, XIII Конституції України та про зміну території України. Через всеукраїнський референдум за народною ініціативою український народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення, може, зокрема, скасовувати закони України або їх окремі положення (крім законів, що стосуються податків, бюджету, амністії - авт.)», - говорить парламентарій Світлана Заліщук.
Примітно, що, згідно з цим законопроектом, всі питання, які планується винести на референдум, повинні отримати схвалення Конституційного суду. На винесення вердикту Суду відводиться місяць. Поки КС вивчає конституційність питання референдуму, всенародне волевиявлення проводити не можна.
Рахувати – не перерахувати
У законопроекті особливу увагу приділено питанню підбиття підсумків референдуму. «Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини громадян України, які брали участь у голосуванні. Все логічно - не можна ж вважати таким, що відбувся, референдум, якщо за те чи інше питання висловилися 20 або 30% виборців. Правильно ж? - підкреслив народний депутат Леонід Ємець.
Також він повідав, що в новому законі є норма, яка зобов'язує узаконити підсумки референдуму. «Якщо народ висловився з якогось питання, значить, це вступає в силу. В жодному разі не можна перетворювати референдум на банальне соціологічне опитування без будь-яких юридичних наслідків», - уточнив Ємець. Крім того, Верховній Раді забороняється протягом трьох років відновлювати норми закону, за скасування яких українці проголосували на референдумі.
Громадськість обізнана
Відзначимо, що обізнаною про наповнення законопроекту виявилася і експерт з питань виборчого законодавства Ольга Айвазовська. Вона зазначила, що законопроект напрацьований давно, притому за участю низки неурядових організацій, і не є предтечею найближчого референдуму.
Як позитив вона відзначила правила проведення агіткампанії і запропоновану схему формування комісій. «Представництво виборчих комісій з організації референдуму формують всі зацікавлені сторони і ті, хто ініціює референдум, і політичні партії, що є позитивним. Сьогодні ж обласні державні адміністрації фактично подають людей на формування комісій », - сказала АСН координатор громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Година істини
Але зрозуміло, що одна справа - написати закон, зовсім інша - прийняти. Знову ж таки, до кінця поточної сесії залишилося всього нічого. До літніх депутатських канікул лише два пленарні тижні. Невже відкладуть і забудуть? Відповіді немає. Парламентарії лише розводять руками, хоч і намагаються зберегти гарне обличчя при поганій грі.
Співавтор законопроекту Олександр Черненко, звичайно, обіцяє в довгу скриню цей закон не відкладати. І одразу ж додає: «Але навряд чи встигнемо прийняти на цій сесії Верховної Ради».
Виходить, що раніше осені проект до зали ВРУ не потрапить. Адже, згідно з календарним графіком роботи Верховної Ради восьмого скликання, другу сесію парламенту закриють 17 липня, третю відкриють 1 вересня. Тобто раніше осені нововведень очікувати не варто.
Референдум по-українськи: вибір, якого немає
Ось уже три роки в країні не можуть провести референдум. І одна з головних причин - відсутність нормального закону, що регламентує проведення чесного висловлення позиції. Колишня опозиція, а нині влада, сурмила про те, що чинний документ виписаний так, що будь-яка ініціатива з Банкової може бути узаконена під надійним прикриттям всенародного волевиявлення.
Сьогодні, 23 червня 2015 року, в парламенті група народних депутатів зареєструвала новий законопроект «Про Всеукраїнський референдум».
Історія питання
Старий закон про референдум не критикував хіба що лінивий. Більш того, не встигли новообрані депутати ВР-8 увійти в парламент - як з'явилася ідея скасувати чинний закон про Всеукраїнський референдум. Ініціаторами виступали представники пропрезидентського Блоку Петра Порошенка. Зокрема - Олександр Черненко, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко. Притому депутати хотіли піти за принципом «взяти і скасувати», нічого не надавши натомість. Тим самим спровокувавши хвилю критики на адресу Порошенка, якому інкримінували бажання виглядати красиво, чітко знаючи, що обіцяне виконати просто неможливо. Адже немає правил - немає гри.
Відповідь довелося тримати і одному з лобістів «скасування». «Не можна проводити референдум за неконституційним законом. Треба швидко прийняти нормальний закон про референдум. Крапка», - сказав у нещодавньому інтерв'ю «Аналітичній службі новин» Олександр Черненко. Він пообіцяв, що незабаром буде новий закон. Але ніщо не віщувало, що так швидко. Що вже 23 червня 2015-го він і ще 16 його колег (у тому числі і Найєм, і Лещенко) одумаються і зареєструють у парламенті новий законопроект «Про Всеукраїнський референдум».
Муки творчості
У день реєстрації текст законопроекту на сайті ВР відсутній. Але, беручи до уваги склад авторського колективу, здавалося - проблем з отриманням інформації про нові правила не буде. Аж ні. Багато хто з авторів виявилися у відрядженнях, притому в «роумінгу». Вікторія Сюмар - у Бельгії, Олена Сотник і Єгор Соболєв - у Франції, Сергій Лещенко - у Великобританії.
На зв'язок вийшли троє: Олександр Черненко, Світлана Заліщук та Леонід Ємець. З енного разу автори розкрили кілька новацій свого дітища.
«У чому була проблема попереднього закону? Він давав можливість узурпувати владу і продовжити термін повноважень президента на референдумі. Закон був виписаний так, що, справді, організувати референдум могла тільки влада. Крім того, вона могла маніпулювати з підсумками всенародного волевиявлення. Ми у своєму законопроекті відмовилися від усіх слизьких позицій», - розповів АСН один із співавторів законопроекту Олександр Черненко.
Коло питань звужується
Ключова новація документа - звужено коло питань, які можуть бути предметом референдуму. «Встановлюється, що всеукраїнський референдум може проводитися щодо внесення змін до розділів I, II, XIII Конституції України та про зміну території України. Через всеукраїнський референдум за народною ініціативою український народ, як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення, може, зокрема, скасовувати закони України або їх окремі положення (крім законів, що стосуються податків, бюджету, амністії - авт.)», - говорить парламентарій Світлана Заліщук.
Примітно, що, згідно з цим законопроектом, всі питання, які планується винести на референдум, повинні отримати схвалення Конституційного суду. На винесення вердикту Суду відводиться місяць. Поки КС вивчає конституційність питання референдуму, всенародне волевиявлення проводити не можна.
Рахувати – не перерахувати
У законопроекті особливу увагу приділено питанню підбиття підсумків референдуму. «Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини громадян України, які брали участь у голосуванні. Все логічно - не можна ж вважати таким, що відбувся, референдум, якщо за те чи інше питання висловилися 20 або 30% виборців. Правильно ж? - підкреслив народний депутат Леонід Ємець.
Також він повідав, що в новому законі є норма, яка зобов'язує узаконити підсумки референдуму. «Якщо народ висловився з якогось питання, значить, це вступає в силу. В жодному разі не можна перетворювати референдум на банальне соціологічне опитування без будь-яких юридичних наслідків», - уточнив Ємець. Крім того, Верховній Раді забороняється протягом трьох років відновлювати норми закону, за скасування яких українці проголосували на референдумі.
Громадськість обізнана
Відзначимо, що обізнаною про наповнення законопроекту виявилася і експерт з питань виборчого законодавства Ольга Айвазовська. Вона зазначила, що законопроект напрацьований давно, притому за участю низки неурядових організацій, і не є предтечею найближчого референдуму.
Як позитив вона відзначила правила проведення агіткампанії і запропоновану схему формування комісій. «Представництво виборчих комісій з організації референдуму формують всі зацікавлені сторони і ті, хто ініціює референдум, і політичні партії, що є позитивним. Сьогодні ж обласні державні адміністрації фактично подають людей на формування комісій », - сказала АСН координатор громадської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Година істини
Але зрозуміло, що одна справа - написати закон, зовсім інша - прийняти. Знову ж таки, до кінця поточної сесії залишилося всього нічого. До літніх депутатських канікул лише два пленарні тижні. Невже відкладуть і забудуть? Відповіді немає. Парламентарії лише розводять руками, хоч і намагаються зберегти гарне обличчя при поганій грі.
Співавтор законопроекту Олександр Черненко, звичайно, обіцяє в довгу скриню цей закон не відкладати. І одразу ж додає: «Але навряд чи встигнемо прийняти на цій сесії Верховної Ради».
Виходить, що раніше осені проект до зали ВРУ не потрапить. Адже, згідно з календарним графіком роботи Верховної Ради восьмого скликання, другу сесію парламенту закриють 17 липня, третю відкриють 1 вересня. Тобто раніше осені нововведень очікувати не варто.
Публікації22:56
Події
«Справа Бузини»: дорогий підозрюваний
У справі Бузини - дещо несподіваний поворот: Денис Поліщук - один із підозрюваних у його вбивстві - вийшов із СІЗО. Це сталося у вівторок, 23 червня. Хлопця зустрічали вкрай емоційно, навіть на руках качали. А ось главу МВС Арсена Авакова ті, хто прийшов підтримати Поліщука, вимагали відправити у відставку. Тому що люди впевнені, що вбивцями Бузини правоохоронці «призначили» двох невинних - Дениса Поліщука та Андрія Медведька, який залишається під вартою.
Варто нагадати, що одіозний журналіст і письменник Олесь Бузина був убитий у дворі свого будинку ще 16 квітня, про що АСН розповідала своїм читачам. Вбивці діяли швидко і професійно. Але вразило тоді інше - практично блискавична реакція президента РФ Володимира Путіна, який заявив, що в Україні мають місце політично мотивовані серійні вбивства. Своєрідним докором тоді пролунали слова Путіна про те, що, мовляв, російські правоохоронці, які швидко заарештували підозрюваних у «ганебному вбивстві» їх опозиціонера Бориса Нємцова в Москві, на висоті.
Це було викликом для влади, але в першу чергу саме для правоохоронців. Тому коли після двомісячного розслідування 18 червня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що двоє вбивць затримані, це стало топ-новиною. А через кілька днів (23 червня) одного з підозрюваних - Дениса Поліщука - відпустили під нечуваного розміру заставу.
...23 червня під воротами київського СІЗО знову зібралися рідні та друзі Андрія Медведька і Дениса Поліщука. За оцінками спостерігачів, прийшло до півсотні людей: рідні, близькі, друзі, побратими. Вони, за їхніми ж словами, прийшли підтримати хлопців, яких правоохоронці нібито «призначили» вбивцями Олеся Бузини, принесли їм найнеобхідніше - у СІЗО годують з рук геть погано. Ольга, двоюрідна сестра Дениса, розповіла, що через поспіх навіть толком не встигли поговорити і побачитися з братом. «Ми прийшли його підтримати і будемо боротися за Дениса до кінця», - сказала вона. Але саме у вівторок родичів Поліщука чекав приємний сюрприз: за 25-річного хлопця невідомий вніс 5 мільйонів гривень.
«Як завжди, почалася акція, - подробиці звільнення Дениса Поліщука АСН переказав його родич Юрій, який не захотів називати своє прізвище. - Сходилися люди, і тут пройшла інформація, що хтось збирається внести заставу - і Дениса повинні відпустити. Через 15 хвилин він і справді вийшов. Друзі зраділи, стали качати його на руках, підтримувати словами ...А потім він із «Правим сектором» сів у машину - і хлопці в супроводі ще декількох машин поїхали».
Інтрига, хто ж цей щедрий чоловік, який вирішив внести заставу, трималася недовго - ближче до вечора народний депутат Антон Геращенко відкрив ім'я цього мецената. Ним виявився бізнесмен Олексій Тамразов.
А ось родичів Медведька вівторок хорошими новинами не порадував. Шевченківський райсуд Києва 18 червня обрав для Андрія запобіжний захід виключно арешт: застава, як у випадку з Поліщуком, не передбачається. Мама Медведька - навіть тоді, коли майже всі активісти роз'їхалися (залишився тільки десяток найстійкіших) - так і залишилася стояти осторонь СІЗО. Розмовляти з журналістами вона через переживання і сльози відмовилася. Але друзі затриманих розповіли про хід справи і обшуки.
Сергій Бондар дружить з обома хлопцями. З Андрієм він навіть воював разом в АТО. Активіст вважає людину, який вніс гроші за Поліщука, справжнім меценатом. «Справа в тому, - повідав він АСН, - що зараз міліція всіляко перешкоджає цьому процесу: намагається того, хто вніс заставу, буквально задавити перевірками прокуратури та податкової, щоб розкопати, звідки ці кошти. Але я впевнений, що ця людина законним шляхом здобула ці гроші. А оскільки сума справді велика, значить, він повністю впевнений в невинності хлопців, адже навіть не чекав апеляції та зменшення суми застави». За словами Сергія, Денису буквально одразу виписали повістку, і він поїхав на допит.
Друзі Поліщука впевнені, що він не буде переховуватися від слідства, оскільки планує озвучувати правду щодо всіх подій, якими супроводжується розслідування справи Бузини: незаконного затримання, побиття, пограбування при обшуках їх квартир і квартир родичів. Сергій розповів, що за вісьмома обшуками особам, яких обшукували, не було надано жодного протоколу.
«Ці люди підтверджують, що все виглядало не як обшук, а як відкрите пограбування зі зброєю. Зникла колосальна кількість речей. У дівчини Андрія (вона активно займається бізнесом) пропали сімейні заощадження. У неї ж зникли антикварні картини, деяким з них - під сотню років. Як їх можна долучити до матеріалів справи? Та ніяк. Це не що інше, як банальний грабіж, - говорить Бондар. - Правоохоронці, як стверджують родичі, просто вривалися в квартири і нікому з них не дали можливості зв'язатися з адвокатами. А одній людині взагалі підкинули пачку патронів в абсолютно нелогічному місці».
Активісти раніше вже зверталися з особистою ініціативою до правоохоронців. Тепер же готують потужну юридичну кампанію, щоб синхронно за всіма незаконними подіями подати клопотання і за всіма фактами скласти звернення. «Обшуки проводило МВС, конкретніше - структура, якою керував помічник Захарченка, а нині заступник Авакова на прізвище Паскал. Андрій, до речі, останнім часом активно займався залученням до люстраційного процесу цього самого Паскала. Тепер ми бачимо, до чого вдається ця людина, щоб утриматися у своєму кріслі», - зазначив активіст.
Хлопці під СІЗО, де тримали Поліщука і все ще залишається Медведько, розповіли, що вони щодня збираються під стінами ізолятора не для привернення суспільної уваги, а щоб підтримати Андрія і Дениса. До речі, Денис може знову повернутися в СІЗО. Прокуратура Києва подала скаргу до Апеляційного суду для скасування можливості застави. Суд розгляне її до кінця тижня і, якщо погодиться з позицією прокуратури, Поліщук повернеться в стіни ізолятора, а гроші повернуть Тамразову. «У камерах на хлопців тиснули, - ділиться з нами Бондар, - зараз до Андрія в камеру підсадили двох «стукачів». Один з них вмовляє взяти провину на себе: мовляв, тебе все одно засудять. А другий «змальовує» його психологічний портрет. І постійно його всіляко «обробляють».
Друзі обіцяють приходити під СІЗО доти, доки, на їхню думку, безвинно звинувачених не відпустять.
Фото Віктора Ковальчука
«Справа Бузини»: дорогий підозрюваний
У справі Бузини - дещо несподіваний поворот: Денис Поліщук - один із підозрюваних у його вбивстві - вийшов із СІЗО. Це сталося у вівторок, 23 червня. Хлопця зустрічали вкрай емоційно, навіть на руках качали. А ось главу МВС Арсена Авакова ті, хто прийшов підтримати Поліщука, вимагали відправити у відставку. Тому що люди впевнені, що вбивцями Бузини правоохоронці «призначили» двох невинних - Дениса Поліщука та Андрія Медведька, який залишається під вартою.
Варто нагадати, що одіозний журналіст і письменник Олесь Бузина був убитий у дворі свого будинку ще 16 квітня, про що АСН розповідала своїм читачам. Вбивці діяли швидко і професійно. Але вразило тоді інше - практично блискавична реакція президента РФ Володимира Путіна, який заявив, що в Україні мають місце політично мотивовані серійні вбивства. Своєрідним докором тоді пролунали слова Путіна про те, що, мовляв, російські правоохоронці, які швидко заарештували підозрюваних у «ганебному вбивстві» їх опозиціонера Бориса Нємцова в Москві, на висоті.
Це було викликом для влади, але в першу чергу саме для правоохоронців. Тому коли після двомісячного розслідування 18 червня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що двоє вбивць затримані, це стало топ-новиною. А через кілька днів (23 червня) одного з підозрюваних - Дениса Поліщука - відпустили під нечуваного розміру заставу.
...23 червня під воротами київського СІЗО знову зібралися рідні та друзі Андрія Медведька і Дениса Поліщука. За оцінками спостерігачів, прийшло до півсотні людей: рідні, близькі, друзі, побратими. Вони, за їхніми ж словами, прийшли підтримати хлопців, яких правоохоронці нібито «призначили» вбивцями Олеся Бузини, принесли їм найнеобхідніше - у СІЗО годують з рук геть погано. Ольга, двоюрідна сестра Дениса, розповіла, що через поспіх навіть толком не встигли поговорити і побачитися з братом. «Ми прийшли його підтримати і будемо боротися за Дениса до кінця», - сказала вона. Але саме у вівторок родичів Поліщука чекав приємний сюрприз: за 25-річного хлопця невідомий вніс 5 мільйонів гривень.
«Як завжди, почалася акція, - подробиці звільнення Дениса Поліщука АСН переказав його родич Юрій, який не захотів називати своє прізвище. - Сходилися люди, і тут пройшла інформація, що хтось збирається внести заставу - і Дениса повинні відпустити. Через 15 хвилин він і справді вийшов. Друзі зраділи, стали качати його на руках, підтримувати словами ...А потім він із «Правим сектором» сів у машину - і хлопці в супроводі ще декількох машин поїхали».
Інтрига, хто ж цей щедрий чоловік, який вирішив внести заставу, трималася недовго - ближче до вечора народний депутат Антон Геращенко відкрив ім'я цього мецената. Ним виявився бізнесмен Олексій Тамразов.
А ось родичів Медведька вівторок хорошими новинами не порадував. Шевченківський райсуд Києва 18 червня обрав для Андрія запобіжний захід виключно арешт: застава, як у випадку з Поліщуком, не передбачається. Мама Медведька - навіть тоді, коли майже всі активісти роз'їхалися (залишився тільки десяток найстійкіших) - так і залишилася стояти осторонь СІЗО. Розмовляти з журналістами вона через переживання і сльози відмовилася. Але друзі затриманих розповіли про хід справи і обшуки.
Сергій Бондар дружить з обома хлопцями. З Андрієм він навіть воював разом в АТО. Активіст вважає людину, який вніс гроші за Поліщука, справжнім меценатом. «Справа в тому, - повідав він АСН, - що зараз міліція всіляко перешкоджає цьому процесу: намагається того, хто вніс заставу, буквально задавити перевірками прокуратури та податкової, щоб розкопати, звідки ці кошти. Але я впевнений, що ця людина законним шляхом здобула ці гроші. А оскільки сума справді велика, значить, він повністю впевнений в невинності хлопців, адже навіть не чекав апеляції та зменшення суми застави». За словами Сергія, Денису буквально одразу виписали повістку, і він поїхав на допит.
Друзі Поліщука впевнені, що він не буде переховуватися від слідства, оскільки планує озвучувати правду щодо всіх подій, якими супроводжується розслідування справи Бузини: незаконного затримання, побиття, пограбування при обшуках їх квартир і квартир родичів. Сергій розповів, що за вісьмома обшуками особам, яких обшукували, не було надано жодного протоколу.
«Ці люди підтверджують, що все виглядало не як обшук, а як відкрите пограбування зі зброєю. Зникла колосальна кількість речей. У дівчини Андрія (вона активно займається бізнесом) пропали сімейні заощадження. У неї ж зникли антикварні картини, деяким з них - під сотню років. Як їх можна долучити до матеріалів справи? Та ніяк. Це не що інше, як банальний грабіж, - говорить Бондар. - Правоохоронці, як стверджують родичі, просто вривалися в квартири і нікому з них не дали можливості зв'язатися з адвокатами. А одній людині взагалі підкинули пачку патронів в абсолютно нелогічному місці».
Активісти раніше вже зверталися з особистою ініціативою до правоохоронців. Тепер же готують потужну юридичну кампанію, щоб синхронно за всіма незаконними подіями подати клопотання і за всіма фактами скласти звернення. «Обшуки проводило МВС, конкретніше - структура, якою керував помічник Захарченка, а нині заступник Авакова на прізвище Паскал. Андрій, до речі, останнім часом активно займався залученням до люстраційного процесу цього самого Паскала. Тепер ми бачимо, до чого вдається ця людина, щоб утриматися у своєму кріслі», - зазначив активіст.
Хлопці під СІЗО, де тримали Поліщука і все ще залишається Медведько, розповіли, що вони щодня збираються під стінами ізолятора не для привернення суспільної уваги, а щоб підтримати Андрія і Дениса. До речі, Денис може знову повернутися в СІЗО. Прокуратура Києва подала скаргу до Апеляційного суду для скасування можливості застави. Суд розгляне її до кінця тижня і, якщо погодиться з позицією прокуратури, Поліщук повернеться в стіни ізолятора, а гроші повернуть Тамразову. «У камерах на хлопців тиснули, - ділиться з нами Бондар, - зараз до Андрія в камеру підсадили двох «стукачів». Один з них вмовляє взяти провину на себе: мовляв, тебе все одно засудять. А другий «змальовує» його психологічний портрет. І постійно його всіляко «обробляють».
Друзі обіцяють приходити під СІЗО доти, доки, на їхню думку, безвинно звинувачених не відпустять.
Фото Віктора Ковальчука
Публікації23:36
Суспільство
Ліки під прицілом силовиків: кому на руку переділ ринку?
Схоже, фармацевтичний ринок України переживає чергову спробу переділу. Експерти навіть заявляють, що події, які розгорнулися довкола виробників двох препаратів – гематогену й актовегіну, – нагадують те, що відбувалося у 90-х роках минулого століття, коли вдертися на підприємство, відібрати техніку, документацію, яку не мали права вилучати, відкрити кримінальне провадження, посилаючись на висмоктані з пучки причини, було не винятком, а правилом. Та нині вже не 90-і, а Україна декларує європейський вибір, зокрема і в поведінці всіх державних структур. Тож «Аналітична служба новин» спробувала з’ясувати, що ж відбувається з ліками насправді.
Системні ризики для фармацевтів
Оскільки одним з підприємств, якому 10 червня з доброго дива дісталося на горіхи від співробітників Служби безпеки України вкупі з міліцією, є «Кусум Фарм» (м. Суми), який виробляє актовегін (препарат, украй потрібний людям, що перенесли інсульт), в усі дзвони почала бити насамперед Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine.
«Нині з’явилося кілька груп системних ризиків, – пояснює «Аналітичній службі новин» виконавчий директор цієї асоціації Володимир Ігнатов, – серед яких на чільному місці той факт, що силові структури відтепер ставлять під сумнів сам процес державної реєстрації лікарських засобів. Окрім того, тепер є питання щодо права інтелектуальної власності, збереження документів, які містять комерційну таємницю. Річ у тім, що на ринку досі діяли певні правила гри, за якими компанії обмінювалися з державою чутливою комерційною інформацією. Як буде надалі, поки незрозуміло.
Адже останні дії силових органів, підґрунтям яких є фактично нічим не вмотивовані претензії до одного з найсерйозніших гравців на світовому фармацевтичному ринку – японської компанії «Такеда», ставлять під сумнів існування в Україні незалежної правової системи державної реєстрації лікарських засобів. А це, у свою чергу, впливає на інвестиційну привабливість українського фармацевтичного ринку: якщо держава в особі силових структур дозволятиме собі діяти саме так, навряд чи це сприятиме його розбудові». Провідні фармвиробники переконані, що питання державної реєстрації лікарських засобів аж ніяк не належить до компетенції силових відомств. Не належить хоча б тому, що співробітники цих відомств не мають належної кваліфікації для оцінки питань, що лежить повністю у площині клінічної фармакології.
Гематоген був першим
Для виробника гематогену – невеличкого підприємства «Натур +», що знаходиться в Ірпені Київської області, – якісь незрозумілі ігрища довкола його препарату почалися дещо раніше, аніж для «Такеди» в Україні й сумського «Кусум Фарму» довкола актовегіну. Першою неприємною «ластівкою» була дивна вимога Головного управління СБУ в Києві та Київській області – нібито на виконання Закону «Про контррозвідувальну діяльність» – надати відомості щодо кількості виготовленого й реалізованого лікарського засобу «Гематоген», вартості за одиницю вказаного препарату за 2014—2015 роки. Потім були суди і фактично напад силовиків на підприємство, із вилученням паперів і комп’ютерів, опечатуванням складів готової продукції і зупинкою виробничого процесу.
У розпорядження «Аналітичної служби новин» потрапив лист за підписом майже півсотні членів трудового колективу цього підприємства на ім’я голови Служби безпеки і Генпрокурора. У цьому листі люди повідомили, як молодики, котрі 19 травня прийшли на підприємство, здалеку помахавши посвідченнями, представились співробітниками СБУ в Київській області, зупинили його діяльність, у грубій формі змусили працівників вийти на вулицю, а самі вилучили оригінали документів за останні 10 років і оргтехніку. «Мій ноутбук лежав у моєму кабінеті в сейфі, – скаже потім АСН директор цього підприємства Алла Симоненко, – так вони зламали двері в кабінет і вже збиралися ламати чи забирати з собою сейф, поки люди не знайшли їм від нього ключа. І це в той час, коли я стояла під ворітьми підприємства і не могла зайти на територію, бо вони мене банально не впускали!»
Ми вирішили з’ясувати, чим же завинив силовим структурам вітчизняний гематоген, і – розіслали в усі причетні до справи відомства інформаційні запити. Тож ґрунтовний перелік запитань від АСН, які мали б пролити світло на цю вкрай неприємну історію, отримали на той час ще голова СБУ Валентин Наливайченко і його колега у Києві й Київській області Михайло Глуговський, Генеральний прокурор України Віктор Шокін, а також перший заступник прокурора м. Києва Олег Валендюк і його колега, який виконує обов’язки очільника прокуратури Солом’янського району столиці, Дмитро Сисоєв. Поки у цих відомствах готували відповіді, дісталося на горіхи вже фармпідприємству у Сумах. Але всьому – своя черга.
Події в Ірпені
Щоб достеменно з’ясувати, що ж таки відбувається довкола відомого кожному з нас із самого дитинства гематогену і чи наїзд на «Натур +» якось пов'язаний із подіями довкола «Кусум Фарма», їдемо в Ірпінь – на зустріч із працівниками підприємства «Натур +». На в’їзді на територію зустрічає охоронець і довго й прискіпливо допитується, хто ми, звідки і для чого сюди приїхали. «Обпеклися на молоці, – скаже потім директорка, – то тепер і на воду дмухатимемо».
«Алли Василівни на той момент, коли до нас завітали ці гості, саме не було – поїхала у справах, а на господарстві залишився я, – пояснює «Аналітичній службі новин» заступник директора з технічних питань В’ячеслав Вертугін, – ці чоловіки здалеку показали нам свої посвідчення – так, що навіть прочитати до пуття не можна, а також ухвалу Солом’янського райсуду Києва (про те, що в межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, вони мають право на обшук і вилучення препарату для проведення хімічної експертизи, а також усієї дозвільної та фінансово-господарської документації, – авт.), якою, як вони вважають, отримали дозвіл робити на нашому підприємстві усе, що їм заманеться, й відразу почали порядкувати по всіх кабінетах».
Йдемо у цех – там саме все миють і приводять у порядок. «Бачите, – показує стелажі з листами майже готового гематогену, який тепер можна хіба що викинути, тому що виробничий процес був перерваний, начальник дільниці виробництва гематогену Роман Кошма, – скільки продукції доведеться утилізувати. Їх не цікавило, що комусь цей препарат потрібний, що люди вклали у нього свій час і працю, що, зрештою, це великі збитки. Але ж для того, щоб цивілізованим шляхом ознайомитися з документами, якщо вони їм і справді так треба, зовсім не потрібно блокувати виробництво».
«ТОВ «Натур +» є виробником оригінального вітчизняного лікарського засобу гематоген за вдосконаленою технологією виробництва в сертифікованих за найвищими стандартами виробничих приміщеннях на підставі ліцензії МОЗ. Також маємо дозвіл власника товарного знаку «Гематоген» на використання цього слова», — йдеться у вже згаданому листі трудового колективу. Тобто, пояснюють АСН уже на підприємстві його працівники, вітчизняний виробник свого часу зареєстрував товарний знак «Гематоген», фактично захистивши себе від недобросовісних конкурентів, – і тепер без його дозволу ніхто на територію нашої країни завезти свою продукцію під такою ж назвою права не має. Що це саме так, АСН підтвердив і адвокат, патентний повірений України Валерій Ситцевой, який представляє патентно-юридичну агенцію «Біржа інтелектуальної власності».
Цікавлюся, чи запитували люди в «гостей», які більше, ніж півдня порядкували на території підприємства, що насправді їм потрібно. «А хто нам скаже? – дивуються у відповідь. – Вони поводилися як господарі життя, навіть не припускаючи, що можуть помилятися і за заподіяні збитки доведеться відповідати». Тож головне запитання – «Хто стоїть за цими свавільними діями й фактично нападом на підприємство?» — працівники «Натур +» вголос не коментують. Хіба що не на диктофон і не називаючи прізвищ зазначають: одна із ймовірних версій – спроба конкурентів із близького зарубіжжя таким нечесним способом пробити собі дорогу на наш ринок (якщо це так, то в такому разі може йтися фактично про змову оцих нечесних конкурентів зі співробітниками силових структур, а новому голові СБУ варто було б зацікавитися цим моментом, аби потім і самому не потрапити в халепу). Друга – намагання когось із внутрішніх гравців фармацевтичного ринку перекроїти його на власний манер (у цьому разі теж може йтися про змову з силовиками, чиїми руками цей ринок і намагаються поставити з ніг на голову).
Тож вітчизняні виробники гематогену тепер мають клопіт, бо, вважають на підприємстві, комусь не вгодили своєю принциповою позицією, обстоюючи зареєстровану за всіма правилами торгову марку «Гематоген». Що ж до шкоди, заподіяної діями силовиків підприємству «Натур +», то кожен день простою, як зазначає головний бухгалтер цього підприємства Ольга Дудник, обраховується 69,6 тисячі гривень тільки прямих збитків. Окрім того, у підготовленій О. Дудник довідці йдеться про те, що «на складі опечатано готової продукції на 3 млн. 933 гривні». Щоправда, в судовій ухвалі дозволу опечатувати склад і блокувати роботу підприємства не було, тож (теж у судовому порядку!) «Натур +» відновив виробництво й тепер намагається з’ясувати, що є наріжним каменем ситуації.
«Натур +», «Такеда Україна» – хто на черзі?
А починаючи з 10 червня, ситуація почала не тільки поглиблюватися, а й поширюватися, причому, як уже згадувала АСН, цього разу дісталося вже не маленькій українській, а великій іноземній фармацевтичній компанії. В інтернет-виданнях з’явилися повідомлення про те, що правоохоронці зацікавилися діяльністю фармфірми «Такеда Україна» (входить до найбільшої японської фармацевтичної компанії «Такеда», представництва якої є у 70-ти країнах світу).
У листі на ім’я Президента України Петра Порошенка (він, до речі, водночас ліг на стіл цілої низки високопосадовців, зокрема Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, вже екс-голови СБУ Валентина Наливайченка, Генпрокурора Віктора Шокіна, посла Японії в Україні пана Сумі Шігекі та інших), який потрапив у розпорядження АСН, описаний свавільний тиск з боку Служби безпеки і Міністерства внутрішніх справ, які спільно «проводять слідчі дії в київському офісі фармкомпанії «Такеда Україна», а також на виробництві, яке знаходиться в місті Сумах. «За інформацією ТОВ «Кусум Фарм», – йдеться у листі, – 10 червня 2015 року у приміщенні підприємства в Сумах був проведений обшук із подальшим вилученням документів, що стосуються співпраці ТОВ «Такеда Україна» щодо контрактного виробництва лікарського засобу «Актовегін». Зазначені слідчі дії фактично паралізували роботу підприємства на весь час їхнього проведення». «Аналітична служба новин» поцікавилася у президента Асоціації виробників ліків України Петра Багрія, який – за дорученням низки фармацевтичних підприємств – підписував цього листа, чи вже є відповідь. «На жаль, поки що немає, – сказав Петро Іванович, – проте ми сподіваємося, що керівники держави не залишать це важливе для країни питання поза увагою». Що й казати, ми теж сподіваємося…
«Як нам стало відомо, – йдеться в оприлюдненому в Інтернеті листі директора ТОВ «Такеда Україна» Наталії Заго, – органами внутрішніх справ, з ініціативи Управління СБУ по Києву та Київській області та старшого прокурора прокуратури м. Києва Нагаєнко С.О., відкрите кримінальне провадження № 12015100230000016 від 06.05.2015 р.. Підстава для порушення справи визначена як змова посадових осіб TOB «Такеда Україна» та ДП «Державний експертний центр МОЗ України» з метою реєстрації «біоактивної добавки Актовегін під виглядом лікарського засобу». За допомогою цієї вигаданої підстави слідчими органами було відкрите кримінальне провадження й одержана ухвала суду, якою ДП «Державний експертний центр МОЗ України» зобов’язаний видати повну копію реєстраційних матеріалів на препарат Актовегін слідчому і працівникам Служби безпеки України по Києву та Київській області.
Препарат Актовегін вже понад 35 років зареєстрований як лікарський засіб в Україні, в Австрії (країні його походження), а також в усіх країнах, в яких здійснюється його обіг. Ця інформація доступна у відкритих джерелах – і у правоохоронних органів не було жодних підстав для будь-якої підозри, а дії щодо вилучення матеріалів реєстраційної справи можуть свідчити про намагання заволодіти комерційною таємницею.
Хочу підкреслити, що компанія «Такеда Україна» дотримується у своїй діяльності міжнародних стандартів якості, виконує високу місію із забезпечення пацієнтів інноваційними ліками, а також є сумлінним платником податків. Так, у 2014 році компанія заплатила у держаний бюджет України понад 100 млн. грн. податків та соціальних внесків».
Експерти, проаналізувавши події, зазначають: тривожна тенденція до спроб вчинення тиску на представників фармринку руками силових структур та втрата державної гарантії на дозволи, які вона дає (в цьому випадку йдеться про свідоцтво про державну реєстрацію препарату в Україні), означатиме для виробників лікарських засобів «червоне світло» на розвиток бізнесу в Україні. Для держави, за словами представника Асоціації індійських фармвиробників IPMA Георгія Лідвінського, «подібні інциденти матимуть наслідком згортання інвестиційних проектів, призупинення потоку інноваційних технологій та скорочення обсягів бізнесу, а відтак і кількості робочих місць для самих українців».
Запитання, що залишились без відповіді
Як бачимо, «почерк» силовиків що в Ірпені, коли вони прийшли з претензіями на вітчизняне фармпідприємство «Натур+», що у Сумах і Києві, коли навідалися в гості до японських фармацевтів, практично ідентичний: і ірпінці, й сумчани заявляють про нічим не обґрунтовані свавільні дії співробітників Служби безпеки України, а в разі із Сумами – ще й Міністерства внутрішніх справ. Звісно, фармацевти (поки що йдеться про ірпінських) змиритися з таким свавіллям не могли – і подали в суд. Солом’янський райсуд, розглянувши справу у відкритому засіданні, 27 травня ухвалив рішення на користь ТОВ «Натур +», зобов’язавши слідчих Солом’янського РУ ГУ МВС України та прокурора цього ж району столиці пана Зайцева А.С. (який і зініціював проведення обшуку на підприємстві нібито у межах кримінального провадження № 42015100090000067) вилучене майно (лінію з виготовлення гематогену та майже 820 тисяч упаковок готової продукції) повернути законному власнику.
Проте чимало запитань досі залишаються без відповіді. Найголовніше: хто стоїть за цими діями силових відомств? Яку мету вони насправді переслідували, коли вдиралися на підприємство? І коли повернуть вилучені документи? До речі, ці та багато інших запитань були у інформаційних запитах Аналітичної служби новин, про що вже йшлося вище. Основу запиту, надісланого на ім’я першого заступника прокурора Києва Олега Валендюка і в.о. прокурора Солом’янського району Дмитра Сисоєва, наводимо без змін:
«У зв’язку з вищевикладеним (спочатку була викладена фабула ситуації, – авт.) просимо вас надати вичерпну інформацію щодо процесуальних підстав зупинення виробничої діяльності «Натур +» нібито оперативними співробітниками УСБУ в Києві та Київській області, зокрема блокування дверей офісу, виламування дверей у кабінет директора, вилучення документів і оргтехніки, заборони директору з адвокатом зайти на територію підприємства тощо, а також зупинення реалізації «Гематогену». А також відповісти на наступні запитання:
У разі наявності ухвали слідчого судді, якою надано право стороні обвинувачення заборонити виробничу діяльність лінії «Натур +» з виробництва гематогену та реалізацію цієї продукції – просимо надати копію такої ухвали.
В судовій ухвалі від 18.05.2015 р. (справа № 760/9582/15-к; провадження № 1-кс/760/2298/15), на яку посилалися так звані «співробітники обласного управління СБУ», йдеться про те, що є кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, і що це кримінальне правопорушення інкримінується товариству з обмеженою відповідальністю «Натур+». І відкрите воно прокуратурою Солом’янського району міста Києва. Просимо пояснити, що це за кримінальне провадження? Що стало причиною його порушення? Чому нікого з працівників ТОВ «Натур+» не викликали на допити в межах цього провадження? Чому взагалі вони в цей день, тобто 19 травня 2015 р., вперше почули про те, що є таке провадження?
Хто – у разі доведення правоти ТОВ «Натур+» – відшкодовуватиме підприємству економічні збитки?
Хто і яким чином відшкодовуватиме моральну шкоду, завдану працівникам цього підприємства фактично нападниками?
Чому ці працівники облСБУ, які вдерлися на територію підприємства «Натур+», оперували ухвалою суду Солом’янського району м. Києва – яке відношення має Солом’янський районний суд до «Натур+», яке територіально знаходиться в Ірпені?
Відомо, що Російською Федерацією ведеться проти України зокрема й економічна війна. Судячи з того, що відбувається довкола гематогену, складається враження, що гематоген українського виробництва заважає російським фармацевтам захопити наш ринок. Чи не вбачаєте ви у діях цих нібито «працівників Київського обласного управління СБУ» змову з іноземними виробниками аналогічного лікарського засобу й дії на користь іноземного виробника? І яку роль у цьому процесі відіграє процесуальний керуючий?»
Першою на наш запит зреагувала прокуратура Києва в особі старшого прокурора з питань забезпечення доступу до публічної інформації О.Левченка – і повідомила, що переадресувала його… у прокуратуру Солом’янського району столиці, хоч місто знало, що запит у район теж був надісланий. Трохи пізніше ми отримали ще одну відповідь з прокуратури Києва, за підписом прес-служби. «Повідомляємо, – йдеться у відповіді, – що вилучення зразків продукції, що виробляється названим вами підприємством, здійснювалося на підставі ухвали суду та в рамках розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом можливих неправомірних дій службових осіб ДП «Державний експертний центр МОЗ України», що виразились у службовому підробленні». Мовляв, у кримінальному провадженні призначено судову експертизу, «за результатами якої найближчим часом буде прийнято законне та об’єктивне рішення».
Тепер стає зрозуміло, що між подіями на підприємствах «Натур +» і «Кусум Фарм» – прямий зв’язок: знову випливає інформація про «можливі неправомірні дії службових осіб Державного експертного центру МОЗ». Якщо перекласти це зрозумілою простим людям мовою, то йдеться про те, що сумським фармвиробникам закидають, нібито актовегін не ліки, а біологічно-активна добавка, а ірпінським – що БАДом є гематоген, а як ліки ці препарати зареєстрували неправильно. Якби у статусі цих лікарських засобів засумнівалися лікарі чи фармацевти, це ще б якось можна було зрозуміти, але представники силових структур?! Невже вони такі знавці лікарських засобів? І хай наведуть бодай один приклад, коли БАДом є препарат, який вводиться внутрівенно (актове гін – це внутрівенна ін’єкція).
Поки фармацевти й АСН разом з ними намагалися з’ясувати причини недовіри силових структур до ліцензій, виданих іншим державним відомством – Міністерством охорони здоров’я, через відомі в країні події змінилася вся верхівка Служби безпеки України, тож на свій запит ми таки отримали відповідь з ГУ СБУ в Києві й Київській області, за підписом т.в.о. начальника цього ГУ Євгена Філімонова (який, посилаючись на закон про контррозвідувальну діяльність, свого часу підписував папір про витребування документації щодо виробництва й продажу гематогену нібито в межах попередження, виявлення, припинення й розкриття злочинів у сфері управління та економіки, тож що робили орли обласного управління СБУ на території підприємства «Натур +», він добре знає, – авт.). Виявляється, повідомляє АСН Євген Філімонов, під час обшуку «з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення вживались заходи щодо відшукування документів та речей, які зберегли на собі інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення». Але якого саме кримінального правопорушення, пан Філімонов не пояснює. Зате зазначає, що оті дуже впевнені у собі молодики «під час проведення слідчих дій… діяли в рамках чинного законодавства та відповідно до порядку, передбаченого КПК України», а «під час проведення обшуку дозволяється відкривати закриті приміщення, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкривати або обшук здійснюється за відсутності володільця приміщення». Так відкривати ж, а не ламати! І директор підприємства на той момент стояла під ворітьми, а її не впускали. Чому? Дуже свербіло комусь саме винести двері?! Далі тимчасово виконуючий обов’язки керівника Київського обласного ГУ СБУ пояснює нам, що «відшкодування матеріальної та моральної шкоди здійснюється на підставах та у порядку», визначеному законодавством, а якщо щось комусь не подобається, то нехай звертається до суду. А якби – у разі доведення правоти виробників гематогену й актовегіну – бравим хлопцям довелося відшкодовувати завдані збитки з власних гаманців, теж поводилися б настільки вільно?
До речі, фармацевти переконані, що можливий єдиний варіант подальшого розвитку подій: з’ясувати статус гематогену й актовегіну. Якщо буде доведено, що це – БАДи, це означає, що до цього часу помилялися й порушували чинне законодавство сотні експертів, вчених і десятки міністрів охорони здоров’я України, які підписували ліцензії. А якщо статус цих ліків буде підтверджено, це, за словами виробників ліків, свідчитиме про змову силовиків на користь якогось гравця фармринку, котрий спить і бачить, як би цей ринок перекроїти по-своєму. Чи не варто було б панові Філімонову та новому очільникові СБУ Василеві Грицаку зацікавитись саме таким сценарієм і – в межах реформування та боротьби з корупцією у самому відомстві – з’ясувати усі нюанси справи?!
Як бачимо, силові структури «Аналітичній службі новин» ніби й відповіли, проте справді інформативної відповіді на жодне зі своїх запитань ми не отримали. Ні тобі пояснення, хто відшкодовуватиме економічні збитки і моральну шкоду від таких дій (посилання на законодавство скидається на банальну відписку). Ні відповіді на запитання про можливий зв'язок наших силовиків з іноземними фармвиробниками і ймовірну діяльність на їхню користь… А чи можуть бути «можливі неправомірні дії» Державного експертного центру МОЗ підґрунтям для того, щоб зупинити підприємство і поставити там усе з ніг на голову, це теж запитання, і аж ніяк не відповідь. Окрім того, з достовірних джерел нам стало відомо, що ці події мають свого «режисера», який, скажемо так, дає виконавцям «корисні поради», як діяти. І що цей «режисер» – давно у фармбізнесі, тож знає, за які ниточки потрібно смикати, щоб вийшло по його. Чи не варто поцікавитись його ім’ям?
Отож щоб розставити усі крапки над «і» у цій історії, про отримані відповіді ми обов’язково поінформуємо своїх читачів. І про їхню відсутність – також. Зрештою, мусять люди знати, як насправді проходять реформи і в СБУ, й у Генпрокуратурі, бо, як бачимо, те, про що говориться з екранів телевізора й високих трибун, аж ніяк не збігається з реальним життям.
Ліки під прицілом силовиків: кому на руку переділ ринку?
Схоже, фармацевтичний ринок України переживає чергову спробу переділу. Експерти навіть заявляють, що події, які розгорнулися довкола виробників двох препаратів – гематогену й актовегіну, – нагадують те, що відбувалося у 90-х роках минулого століття, коли вдертися на підприємство, відібрати техніку, документацію, яку не мали права вилучати, відкрити кримінальне провадження, посилаючись на висмоктані з пучки причини, було не винятком, а правилом. Та нині вже не 90-і, а Україна декларує європейський вибір, зокрема і в поведінці всіх державних структур. Тож «Аналітична служба новин» спробувала з’ясувати, що ж відбувається з ліками насправді.
Системні ризики для фармацевтів
Оскільки одним з підприємств, якому 10 червня з доброго дива дісталося на горіхи від співробітників Служби безпеки України вкупі з міліцією, є «Кусум Фарм» (м. Суми), який виробляє актовегін (препарат, украй потрібний людям, що перенесли інсульт), в усі дзвони почала бити насамперед Асоціація представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine.
«Нині з’явилося кілька груп системних ризиків, – пояснює «Аналітичній службі новин» виконавчий директор цієї асоціації Володимир Ігнатов, – серед яких на чільному місці той факт, що силові структури відтепер ставлять під сумнів сам процес державної реєстрації лікарських засобів. Окрім того, тепер є питання щодо права інтелектуальної власності, збереження документів, які містять комерційну таємницю. Річ у тім, що на ринку досі діяли певні правила гри, за якими компанії обмінювалися з державою чутливою комерційною інформацією. Як буде надалі, поки незрозуміло.
Адже останні дії силових органів, підґрунтям яких є фактично нічим не вмотивовані претензії до одного з найсерйозніших гравців на світовому фармацевтичному ринку – японської компанії «Такеда», ставлять під сумнів існування в Україні незалежної правової системи державної реєстрації лікарських засобів. А це, у свою чергу, впливає на інвестиційну привабливість українського фармацевтичного ринку: якщо держава в особі силових структур дозволятиме собі діяти саме так, навряд чи це сприятиме його розбудові». Провідні фармвиробники переконані, що питання державної реєстрації лікарських засобів аж ніяк не належить до компетенції силових відомств. Не належить хоча б тому, що співробітники цих відомств не мають належної кваліфікації для оцінки питань, що лежить повністю у площині клінічної фармакології.
Гематоген був першим
Для виробника гематогену – невеличкого підприємства «Натур +», що знаходиться в Ірпені Київської області, – якісь незрозумілі ігрища довкола його препарату почалися дещо раніше, аніж для «Такеди» в Україні й сумського «Кусум Фарму» довкола актовегіну. Першою неприємною «ластівкою» була дивна вимога Головного управління СБУ в Києві та Київській області – нібито на виконання Закону «Про контррозвідувальну діяльність» – надати відомості щодо кількості виготовленого й реалізованого лікарського засобу «Гематоген», вартості за одиницю вказаного препарату за 2014—2015 роки. Потім були суди і фактично напад силовиків на підприємство, із вилученням паперів і комп’ютерів, опечатуванням складів готової продукції і зупинкою виробничого процесу.
У розпорядження «Аналітичної служби новин» потрапив лист за підписом майже півсотні членів трудового колективу цього підприємства на ім’я голови Служби безпеки і Генпрокурора. У цьому листі люди повідомили, як молодики, котрі 19 травня прийшли на підприємство, здалеку помахавши посвідченнями, представились співробітниками СБУ в Київській області, зупинили його діяльність, у грубій формі змусили працівників вийти на вулицю, а самі вилучили оригінали документів за останні 10 років і оргтехніку. «Мій ноутбук лежав у моєму кабінеті в сейфі, – скаже потім АСН директор цього підприємства Алла Симоненко, – так вони зламали двері в кабінет і вже збиралися ламати чи забирати з собою сейф, поки люди не знайшли їм від нього ключа. І це в той час, коли я стояла під ворітьми підприємства і не могла зайти на територію, бо вони мене банально не впускали!»
Ми вирішили з’ясувати, чим же завинив силовим структурам вітчизняний гематоген, і – розіслали в усі причетні до справи відомства інформаційні запити. Тож ґрунтовний перелік запитань від АСН, які мали б пролити світло на цю вкрай неприємну історію, отримали на той час ще голова СБУ Валентин Наливайченко і його колега у Києві й Київській області Михайло Глуговський, Генеральний прокурор України Віктор Шокін, а також перший заступник прокурора м. Києва Олег Валендюк і його колега, який виконує обов’язки очільника прокуратури Солом’янського району столиці, Дмитро Сисоєв. Поки у цих відомствах готували відповіді, дісталося на горіхи вже фармпідприємству у Сумах. Але всьому – своя черга.
Події в Ірпені
Щоб достеменно з’ясувати, що ж таки відбувається довкола відомого кожному з нас із самого дитинства гематогену і чи наїзд на «Натур +» якось пов'язаний із подіями довкола «Кусум Фарма», їдемо в Ірпінь – на зустріч із працівниками підприємства «Натур +». На в’їзді на територію зустрічає охоронець і довго й прискіпливо допитується, хто ми, звідки і для чого сюди приїхали. «Обпеклися на молоці, – скаже потім директорка, – то тепер і на воду дмухатимемо».
«Алли Василівни на той момент, коли до нас завітали ці гості, саме не було – поїхала у справах, а на господарстві залишився я, – пояснює «Аналітичній службі новин» заступник директора з технічних питань В’ячеслав Вертугін, – ці чоловіки здалеку показали нам свої посвідчення – так, що навіть прочитати до пуття не можна, а також ухвалу Солом’янського райсуду Києва (про те, що в межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, вони мають право на обшук і вилучення препарату для проведення хімічної експертизи, а також усієї дозвільної та фінансово-господарської документації, – авт.), якою, як вони вважають, отримали дозвіл робити на нашому підприємстві усе, що їм заманеться, й відразу почали порядкувати по всіх кабінетах».
Йдемо у цех – там саме все миють і приводять у порядок. «Бачите, – показує стелажі з листами майже готового гематогену, який тепер можна хіба що викинути, тому що виробничий процес був перерваний, начальник дільниці виробництва гематогену Роман Кошма, – скільки продукції доведеться утилізувати. Їх не цікавило, що комусь цей препарат потрібний, що люди вклали у нього свій час і працю, що, зрештою, це великі збитки. Але ж для того, щоб цивілізованим шляхом ознайомитися з документами, якщо вони їм і справді так треба, зовсім не потрібно блокувати виробництво».
«ТОВ «Натур +» є виробником оригінального вітчизняного лікарського засобу гематоген за вдосконаленою технологією виробництва в сертифікованих за найвищими стандартами виробничих приміщеннях на підставі ліцензії МОЗ. Також маємо дозвіл власника товарного знаку «Гематоген» на використання цього слова», — йдеться у вже згаданому листі трудового колективу. Тобто, пояснюють АСН уже на підприємстві його працівники, вітчизняний виробник свого часу зареєстрував товарний знак «Гематоген», фактично захистивши себе від недобросовісних конкурентів, – і тепер без його дозволу ніхто на територію нашої країни завезти свою продукцію під такою ж назвою права не має. Що це саме так, АСН підтвердив і адвокат, патентний повірений України Валерій Ситцевой, який представляє патентно-юридичну агенцію «Біржа інтелектуальної власності».
Цікавлюся, чи запитували люди в «гостей», які більше, ніж півдня порядкували на території підприємства, що насправді їм потрібно. «А хто нам скаже? – дивуються у відповідь. – Вони поводилися як господарі життя, навіть не припускаючи, що можуть помилятися і за заподіяні збитки доведеться відповідати». Тож головне запитання – «Хто стоїть за цими свавільними діями й фактично нападом на підприємство?» — працівники «Натур +» вголос не коментують. Хіба що не на диктофон і не називаючи прізвищ зазначають: одна із ймовірних версій – спроба конкурентів із близького зарубіжжя таким нечесним способом пробити собі дорогу на наш ринок (якщо це так, то в такому разі може йтися фактично про змову оцих нечесних конкурентів зі співробітниками силових структур, а новому голові СБУ варто було б зацікавитися цим моментом, аби потім і самому не потрапити в халепу). Друга – намагання когось із внутрішніх гравців фармацевтичного ринку перекроїти його на власний манер (у цьому разі теж може йтися про змову з силовиками, чиїми руками цей ринок і намагаються поставити з ніг на голову).
Тож вітчизняні виробники гематогену тепер мають клопіт, бо, вважають на підприємстві, комусь не вгодили своєю принциповою позицією, обстоюючи зареєстровану за всіма правилами торгову марку «Гематоген». Що ж до шкоди, заподіяної діями силовиків підприємству «Натур +», то кожен день простою, як зазначає головний бухгалтер цього підприємства Ольга Дудник, обраховується 69,6 тисячі гривень тільки прямих збитків. Окрім того, у підготовленій О. Дудник довідці йдеться про те, що «на складі опечатано готової продукції на 3 млн. 933 гривні». Щоправда, в судовій ухвалі дозволу опечатувати склад і блокувати роботу підприємства не було, тож (теж у судовому порядку!) «Натур +» відновив виробництво й тепер намагається з’ясувати, що є наріжним каменем ситуації.
«Натур +», «Такеда Україна» – хто на черзі?
А починаючи з 10 червня, ситуація почала не тільки поглиблюватися, а й поширюватися, причому, як уже згадувала АСН, цього разу дісталося вже не маленькій українській, а великій іноземній фармацевтичній компанії. В інтернет-виданнях з’явилися повідомлення про те, що правоохоронці зацікавилися діяльністю фармфірми «Такеда Україна» (входить до найбільшої японської фармацевтичної компанії «Такеда», представництва якої є у 70-ти країнах світу).
У листі на ім’я Президента України Петра Порошенка (він, до речі, водночас ліг на стіл цілої низки високопосадовців, зокрема Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, вже екс-голови СБУ Валентина Наливайченка, Генпрокурора Віктора Шокіна, посла Японії в Україні пана Сумі Шігекі та інших), який потрапив у розпорядження АСН, описаний свавільний тиск з боку Служби безпеки і Міністерства внутрішніх справ, які спільно «проводять слідчі дії в київському офісі фармкомпанії «Такеда Україна», а також на виробництві, яке знаходиться в місті Сумах. «За інформацією ТОВ «Кусум Фарм», – йдеться у листі, – 10 червня 2015 року у приміщенні підприємства в Сумах був проведений обшук із подальшим вилученням документів, що стосуються співпраці ТОВ «Такеда Україна» щодо контрактного виробництва лікарського засобу «Актовегін». Зазначені слідчі дії фактично паралізували роботу підприємства на весь час їхнього проведення». «Аналітична служба новин» поцікавилася у президента Асоціації виробників ліків України Петра Багрія, який – за дорученням низки фармацевтичних підприємств – підписував цього листа, чи вже є відповідь. «На жаль, поки що немає, – сказав Петро Іванович, – проте ми сподіваємося, що керівники держави не залишать це важливе для країни питання поза увагою». Що й казати, ми теж сподіваємося…
«Як нам стало відомо, – йдеться в оприлюдненому в Інтернеті листі директора ТОВ «Такеда Україна» Наталії Заго, – органами внутрішніх справ, з ініціативи Управління СБУ по Києву та Київській області та старшого прокурора прокуратури м. Києва Нагаєнко С.О., відкрите кримінальне провадження № 12015100230000016 від 06.05.2015 р.. Підстава для порушення справи визначена як змова посадових осіб TOB «Такеда Україна» та ДП «Державний експертний центр МОЗ України» з метою реєстрації «біоактивної добавки Актовегін під виглядом лікарського засобу». За допомогою цієї вигаданої підстави слідчими органами було відкрите кримінальне провадження й одержана ухвала суду, якою ДП «Державний експертний центр МОЗ України» зобов’язаний видати повну копію реєстраційних матеріалів на препарат Актовегін слідчому і працівникам Служби безпеки України по Києву та Київській області.
Препарат Актовегін вже понад 35 років зареєстрований як лікарський засіб в Україні, в Австрії (країні його походження), а також в усіх країнах, в яких здійснюється його обіг. Ця інформація доступна у відкритих джерелах – і у правоохоронних органів не було жодних підстав для будь-якої підозри, а дії щодо вилучення матеріалів реєстраційної справи можуть свідчити про намагання заволодіти комерційною таємницею.
Хочу підкреслити, що компанія «Такеда Україна» дотримується у своїй діяльності міжнародних стандартів якості, виконує високу місію із забезпечення пацієнтів інноваційними ліками, а також є сумлінним платником податків. Так, у 2014 році компанія заплатила у держаний бюджет України понад 100 млн. грн. податків та соціальних внесків».
Експерти, проаналізувавши події, зазначають: тривожна тенденція до спроб вчинення тиску на представників фармринку руками силових структур та втрата державної гарантії на дозволи, які вона дає (в цьому випадку йдеться про свідоцтво про державну реєстрацію препарату в Україні), означатиме для виробників лікарських засобів «червоне світло» на розвиток бізнесу в Україні. Для держави, за словами представника Асоціації індійських фармвиробників IPMA Георгія Лідвінського, «подібні інциденти матимуть наслідком згортання інвестиційних проектів, призупинення потоку інноваційних технологій та скорочення обсягів бізнесу, а відтак і кількості робочих місць для самих українців».
Запитання, що залишились без відповіді
Як бачимо, «почерк» силовиків що в Ірпені, коли вони прийшли з претензіями на вітчизняне фармпідприємство «Натур+», що у Сумах і Києві, коли навідалися в гості до японських фармацевтів, практично ідентичний: і ірпінці, й сумчани заявляють про нічим не обґрунтовані свавільні дії співробітників Служби безпеки України, а в разі із Сумами – ще й Міністерства внутрішніх справ. Звісно, фармацевти (поки що йдеться про ірпінських) змиритися з таким свавіллям не могли – і подали в суд. Солом’янський райсуд, розглянувши справу у відкритому засіданні, 27 травня ухвалив рішення на користь ТОВ «Натур +», зобов’язавши слідчих Солом’янського РУ ГУ МВС України та прокурора цього ж району столиці пана Зайцева А.С. (який і зініціював проведення обшуку на підприємстві нібито у межах кримінального провадження № 42015100090000067) вилучене майно (лінію з виготовлення гематогену та майже 820 тисяч упаковок готової продукції) повернути законному власнику.
Проте чимало запитань досі залишаються без відповіді. Найголовніше: хто стоїть за цими діями силових відомств? Яку мету вони насправді переслідували, коли вдиралися на підприємство? І коли повернуть вилучені документи? До речі, ці та багато інших запитань були у інформаційних запитах Аналітичної служби новин, про що вже йшлося вище. Основу запиту, надісланого на ім’я першого заступника прокурора Києва Олега Валендюка і в.о. прокурора Солом’янського району Дмитра Сисоєва, наводимо без змін:
«У зв’язку з вищевикладеним (спочатку була викладена фабула ситуації, – авт.) просимо вас надати вичерпну інформацію щодо процесуальних підстав зупинення виробничої діяльності «Натур +» нібито оперативними співробітниками УСБУ в Києві та Київській області, зокрема блокування дверей офісу, виламування дверей у кабінет директора, вилучення документів і оргтехніки, заборони директору з адвокатом зайти на територію підприємства тощо, а також зупинення реалізації «Гематогену». А також відповісти на наступні запитання:
У разі наявності ухвали слідчого судді, якою надано право стороні обвинувачення заборонити виробничу діяльність лінії «Натур +» з виробництва гематогену та реалізацію цієї продукції – просимо надати копію такої ухвали.
В судовій ухвалі від 18.05.2015 р. (справа № 760/9582/15-к; провадження № 1-кс/760/2298/15), на яку посилалися так звані «співробітники обласного управління СБУ», йдеться про те, що є кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, і що це кримінальне правопорушення інкримінується товариству з обмеженою відповідальністю «Натур+». І відкрите воно прокуратурою Солом’янського району міста Києва. Просимо пояснити, що це за кримінальне провадження? Що стало причиною його порушення? Чому нікого з працівників ТОВ «Натур+» не викликали на допити в межах цього провадження? Чому взагалі вони в цей день, тобто 19 травня 2015 р., вперше почули про те, що є таке провадження?
Хто – у разі доведення правоти ТОВ «Натур+» – відшкодовуватиме підприємству економічні збитки?
Хто і яким чином відшкодовуватиме моральну шкоду, завдану працівникам цього підприємства фактично нападниками?
Чому ці працівники облСБУ, які вдерлися на територію підприємства «Натур+», оперували ухвалою суду Солом’янського району м. Києва – яке відношення має Солом’янський районний суд до «Натур+», яке територіально знаходиться в Ірпені?
Відомо, що Російською Федерацією ведеться проти України зокрема й економічна війна. Судячи з того, що відбувається довкола гематогену, складається враження, що гематоген українського виробництва заважає російським фармацевтам захопити наш ринок. Чи не вбачаєте ви у діях цих нібито «працівників Київського обласного управління СБУ» змову з іноземними виробниками аналогічного лікарського засобу й дії на користь іноземного виробника? І яку роль у цьому процесі відіграє процесуальний керуючий?»
Першою на наш запит зреагувала прокуратура Києва в особі старшого прокурора з питань забезпечення доступу до публічної інформації О.Левченка – і повідомила, що переадресувала його… у прокуратуру Солом’янського району столиці, хоч місто знало, що запит у район теж був надісланий. Трохи пізніше ми отримали ще одну відповідь з прокуратури Києва, за підписом прес-служби. «Повідомляємо, – йдеться у відповіді, – що вилучення зразків продукції, що виробляється названим вами підприємством, здійснювалося на підставі ухвали суду та в рамках розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом можливих неправомірних дій службових осіб ДП «Державний експертний центр МОЗ України», що виразились у службовому підробленні». Мовляв, у кримінальному провадженні призначено судову експертизу, «за результатами якої найближчим часом буде прийнято законне та об’єктивне рішення».
Тепер стає зрозуміло, що між подіями на підприємствах «Натур +» і «Кусум Фарм» – прямий зв’язок: знову випливає інформація про «можливі неправомірні дії службових осіб Державного експертного центру МОЗ». Якщо перекласти це зрозумілою простим людям мовою, то йдеться про те, що сумським фармвиробникам закидають, нібито актовегін не ліки, а біологічно-активна добавка, а ірпінським – що БАДом є гематоген, а як ліки ці препарати зареєстрували неправильно. Якби у статусі цих лікарських засобів засумнівалися лікарі чи фармацевти, це ще б якось можна було зрозуміти, але представники силових структур?! Невже вони такі знавці лікарських засобів? І хай наведуть бодай один приклад, коли БАДом є препарат, який вводиться внутрівенно (актове гін – це внутрівенна ін’єкція).
Поки фармацевти й АСН разом з ними намагалися з’ясувати причини недовіри силових структур до ліцензій, виданих іншим державним відомством – Міністерством охорони здоров’я, через відомі в країні події змінилася вся верхівка Служби безпеки України, тож на свій запит ми таки отримали відповідь з ГУ СБУ в Києві й Київській області, за підписом т.в.о. начальника цього ГУ Євгена Філімонова (який, посилаючись на закон про контррозвідувальну діяльність, свого часу підписував папір про витребування документації щодо виробництва й продажу гематогену нібито в межах попередження, виявлення, припинення й розкриття злочинів у сфері управління та економіки, тож що робили орли обласного управління СБУ на території підприємства «Натур +», він добре знає, – авт.). Виявляється, повідомляє АСН Євген Філімонов, під час обшуку «з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення вживались заходи щодо відшукування документів та речей, які зберегли на собі інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення». Але якого саме кримінального правопорушення, пан Філімонов не пояснює. Зате зазначає, що оті дуже впевнені у собі молодики «під час проведення слідчих дій… діяли в рамках чинного законодавства та відповідно до порядку, передбаченого КПК України», а «під час проведення обшуку дозволяється відкривати закриті приміщення, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкривати або обшук здійснюється за відсутності володільця приміщення». Так відкривати ж, а не ламати! І директор підприємства на той момент стояла під ворітьми, а її не впускали. Чому? Дуже свербіло комусь саме винести двері?! Далі тимчасово виконуючий обов’язки керівника Київського обласного ГУ СБУ пояснює нам, що «відшкодування матеріальної та моральної шкоди здійснюється на підставах та у порядку», визначеному законодавством, а якщо щось комусь не подобається, то нехай звертається до суду. А якби – у разі доведення правоти виробників гематогену й актовегіну – бравим хлопцям довелося відшкодовувати завдані збитки з власних гаманців, теж поводилися б настільки вільно?
До речі, фармацевти переконані, що можливий єдиний варіант подальшого розвитку подій: з’ясувати статус гематогену й актовегіну. Якщо буде доведено, що це – БАДи, це означає, що до цього часу помилялися й порушували чинне законодавство сотні експертів, вчених і десятки міністрів охорони здоров’я України, які підписували ліцензії. А якщо статус цих ліків буде підтверджено, це, за словами виробників ліків, свідчитиме про змову силовиків на користь якогось гравця фармринку, котрий спить і бачить, як би цей ринок перекроїти по-своєму. Чи не варто було б панові Філімонову та новому очільникові СБУ Василеві Грицаку зацікавитись саме таким сценарієм і – в межах реформування та боротьби з корупцією у самому відомстві – з’ясувати усі нюанси справи?!
Як бачимо, силові структури «Аналітичній службі новин» ніби й відповіли, проте справді інформативної відповіді на жодне зі своїх запитань ми не отримали. Ні тобі пояснення, хто відшкодовуватиме економічні збитки і моральну шкоду від таких дій (посилання на законодавство скидається на банальну відписку). Ні відповіді на запитання про можливий зв'язок наших силовиків з іноземними фармвиробниками і ймовірну діяльність на їхню користь… А чи можуть бути «можливі неправомірні дії» Державного експертного центру МОЗ підґрунтям для того, щоб зупинити підприємство і поставити там усе з ніг на голову, це теж запитання, і аж ніяк не відповідь. Окрім того, з достовірних джерел нам стало відомо, що ці події мають свого «режисера», який, скажемо так, дає виконавцям «корисні поради», як діяти. І що цей «режисер» – давно у фармбізнесі, тож знає, за які ниточки потрібно смикати, щоб вийшло по його. Чи не варто поцікавитись його ім’ям?
Отож щоб розставити усі крапки над «і» у цій історії, про отримані відповіді ми обов’язково поінформуємо своїх читачів. І про їхню відсутність – також. Зрештою, мусять люди знати, як насправді проходять реформи і в СБУ, й у Генпрокуратурі, бо, як бачимо, те, про що говориться з екранів телевізора й високих трибун, аж ніяк не збігається з реальним життям.
15 травня 2024 року обіцяє бути днем, коли можуть виникнути різні труднощі, тому важливо зосередитися на справ....
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні ваша енергія може бути спрямована на вирішення спільних завдань із ....
Кухня вважається сакральним місцем, в якому важливо підтримувати порядок та затишок За старих часів до цієї ча....
Астрологи нерідко порівнюють Знаки Зодіаку чи то з побутовою технікою, чи то з літературними персонажами, чи т....
/-0,99101495742798-/
/-pc-/
Top