counter


Пошук

Сортування:
В останній день 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав ініційований Кабінетом Міністрів України законопроект №3628, який вносить зміни до низки законів, зокрема у «Про банки і банківську діяльність»: буде дозволено розкривати банківську таємницю, але обіцяно, що це може бути лише за запитом Міністерства фінансів для перевірки інформації, наданої громадянами для оформлення соціальних виплат. Зокрема, прописано, що Міністерство фінансів України за письмовим запитом під час бюджетного процесу отримує інформацію про відкриті на ім'я громадянина (претендента на пільги) рахунки - поточні, кредитні, депозитні та ін. - операції та залишки за ними. Мета – проведення верифікації та перевірки достовірності інформації, яку люди надали, розраховуючи на соціальні пільги, субсидії, пенсії та інші виплати, які здійснюються з коштів державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. У пояснювальній записці до документа (за підписом міністра фінансів Наталії Яресько) йдеться, що такі зміни забезпечать раціональне та ефективне використання наявних фінансових ресурсів. «Ухвалення зазначеного законопроекту обумовлене необхідністю  реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України», - йдеться у обґрунтуванні необхідності прийняття акту. Та додається, що мета – це створення умов для стабілізації фінансового стану держави та вдосконалення окремих положень соціальної політики. Відомо, що в Мінфіні взяли на себе відповідальність за проведення верифікації. Міністерство має напрацювати та запропонувати механізми перевірки істинного фінансового стану претендента чи отримувача соціальних пільг. Поки що такі правила якщо й напрацьовано, то не оприлюднено. Та вже з’явилися острахи, що ця перевірка справжнього майнового стану людини, котра розраховує на підтримку держави і позиціонує себе як малозабезпечена, може завдати удару по довірі до банківської системи: мовляв, ховатимуть ще більше гроші під подушками, боятимуться оприлюднення статків. Проте експерти не бачать тут серйозних загроз.   Так, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що це може бути достатньо проста процедура. «Громадянин подає у «соцбез» заяву і декларацію - вказує всі свої доходи, включно і депозити. У свою чергу «соцбез» робить запити в усі банки про наявність у нього депозитів, рахунків. Таку інформацію легко перевірити за (ідентифікаційним. - Авт.) кодом. Якщо інформацію вказано у декларації громадянина правдиву - буде субсидія чи інша соціальна пільга. Якщо ж обман – відмова», – пояснив він АСН. А от банкір-фінансист Василь Горбаль акцентував, що Міністерство фінансів, виробляючи механізми проведення верифікації, ризикує зайти у глухий кут. «Сказати, що зміни до законодавства істотно позначаться на довірі до банківської системи, я не можу, оскільки це не так. Та потрібно бачити, які саме механізми напрацює Мінфін. Насправді поняття верифікації отримувача пільг - усе-таки більше питання до Державної фіскальної служби стосовно обліку доходів кожного громадянина. Якщо ж виникла підозра, банк, звісно, може надати додаткову інформацію», - зазначив він у коментарі АСН. У свою чергу економіст Віктор Лисицький додав, що переважна більшість українців – чесні люди. І якщо ми хочемо мати чесну державу – необхідно наводити лад у системі, зокрема щодо надання допомоги від держави. Понад те, це не якась новація по-українськи, а звична практика розвинутих цивілізованих країн. «Якщо людина розраховує на допомогу держави, то чому вона має боятися? Якщо ж у неї є додаткові доходи, то хіба вона має право на допомогу з бюджету? Системні банки готові надавати інформацію. Хоч, звісно, сам інструментарій потрібно спокійно і зважено прописати. Система має бути прозорою, зрозумілою всім: і бабусі з дідусем, і молоді. Ці бази даних мають бути дуже добре захищеними (особливо, враховуючи, що Росія не заспокоїться й намагатиметься надалі нам робити шкоду, аж до хакерських атак). Потрібні будуть серйозні вкладення в електроніку», – пояснив він. Окрім того, за словами Лисицького, великого відтоку коштів з банків через такі перевірки Мінфіну очікувати не варто, особливо враховуючи той факт, що більшість сірих та чорних доходів – не на банківських рахунках, а у конвертах. Отож, бачимо, що надання права доступу Мінфіну до інформації про рух грошей на рахунках громадян у розрізі надання соціальної допомоги, паніки викликати не має. Воно спрямоване на руйнування практики, коли адресним субсидіюванням користуються геть не нужденні. Хоча для якісної реалізації цієї системи, контролю використання державних грошей ще потрібно зробити низку кроків, включно з розробкою чітких та прозорих правил взаємодії держави з банківськими установами, захисту даних та інформаційною кампанією задля уникнення панічних настроїв. Залишилося ще «вибілити» зарплати, навести лад в оподаткуванні та роботі фіскальних органів.  Але це вже зовсім інша історія.  
У країні з надмірно потужним податковим пресом, якою є Україна, реформування податкової системи - одне з першочергових завдань. Не випадковими є й ідеї радикального зниження податкових ставок. Торік, коли країну душила криза, податкове навантаження на економіку становило 23,5% ВВП. У 2012-му цей показник був 24,7% (якщо брати до уваги обов'язкові внески до фондів соцстраху, то це 37,2%), тоді як у постсоціалістичних країнах ЄС цифри інші (20,5% і 32%). За підсумками першого півріччя 2015-го частка податків у ВВП уже підвищилася до 26,5%. Якщо так триватиме й далі, економіка може не витримати, а всі розмови про виведення бізнесу, який працює нелегально, з тіні так і залишаться порожніми балачками. Щоб з'ясувати, які податкові ставки були б необтяжливими для людей і водночас влаштовували б чинну державну машину, покриваючи її потреби, «Аналітична служба новин» (АСН) поспілкувалася з експертами економічного спрямування. Стимулювати, а не руйнувати З одного боку, податкова реформа сама по собі - аж ніяк не самоціль, а всього-на-всього інструмент створення сприятливих умов для розвитку національного бізнесу та економіки. З іншого, саме модернізація податкової системи - найважливіший з інструментів при розробці економічної стратегії країни. У тому, що Україні необхідне перезавантаження податкової бази, не сумнівається сьогодні ніхто. Впевнена в цьому і член парламентського Комітету з податкової політики Оксана Продан, яка вважає, що треба знижувати податковий тиск і прибирати корупційні бар'єри на шляху бізнесу: «Ефект буде позитивним. Яскравий приклад - Грузія, де після зниження податкової ставки на 50% доходи від оподаткування збільшилися втричі завдяки детінізації економіки». Якщо ж говорити про податкові ставки, то тут завдання держави і бажання українців занадто різняться. На думку економічного експерта Іллі Несходовського, в Україні оптимальна кількість податків, але при цьому люди далеко не завжди розуміють, куди витрачають їхні гроші. «Можливо, українців влаштувало б узагалі не платити податки, - пояснює він «Аналітичній службі новин» (АСН). - А от щоб населення почало справно їх платити, необхідно вирішити низку ключових проблем. Є проблема з тим, куди йдуть наші податки. Тобто ефективність використання бюджетних витрат досить низька. У підсумку люди не хочуть сплачувати податки, тому що бачать низький рівень освіти, медицини, послуг від суддів, прокуратури, поліції». Також, як вважає економіст, потрібно знизити податковий тиск. «Рівень податкового тиску у нас один з найвищих у світі. Тому ухилення від сплати податків є досить вигідним. Той рівень тіньової економіки, який на сьогодні у нас є (а це близько 60%), якраз і відображає несправедливість податкової системи України», - додав Ілля Несходовський. Що стосується ставок, то експерт зазначив, що вони не найвищі у світі: «Якщо ми порівняємо з міжнародною практикою, побачимо, що ставки в Україні не надто високі. Але якщо враховувати, що Україна - найбідніша країна в Європі, можна говорити про те, що ставки є фактором, який пригнічує підприємництво. Однак ми більше страждаємо від економічних процесів, які на сьогодні відбуваються в державі, ніж від податкової системи». Але так думають не всі. Приміром, народний депутат Сергій Тарута запевнив АСН, що бізнес влаштовують і сьогоднішні податки. За його словами, «головне - давати бізнесу можливості для розвитку. Якщо ж щось змінювати, то змінювати потрібно лише на краще, а не на гірше, як пропонує уряд у новому проекті Податкового кодексу. Те, що там закладено, - бомба для бізнесу і країни». Сергій Тарута впевнений, що з таким Податковим кодексом малий та середній бізнес припинять розвиватися взагалі: «Майбутнього у них не буде. Змінювати Податковий кодекс необхідно ретельно. А держбюджет на 2016 рік можна ухвалити й на існуючому кодексі. Протягом же першого кварталу 2016 року можна розробити новий Податковий кодекс, який стимулюватиме розвиток бізнесу, а не руйнуватиме його». «Заморозити» на чверть століття Тяжке становище бізнесу, по суті, є головною причиною того, що великий його відсоток перебуває в тіні, зазначив у розмові з кореспондентом «Аналітичної служби новин» і економічний експерт Юрій Гаврилечко, наголосивши при цьому, що бізнес не може пристосуватися до системи, де щомісяця змінюються податки. За його словами, податкове навантаження на фізичних осіб не може перевищувати 30-35% заробітної плати, а на бізнес - не вище 40% доходів. «Бізнес міг би нормально працювати, якби існувало три загальнодержавних податки: акциз на імпорт, податок з продажу і податок на прибуток, - висловив свою точку зору на це непросте питання Юрій Гаврилечко. - Що стосується персональних, то було б оптимальним залишити тільки податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок, який розподілятиметься між Пенсійним фондом, страховими компаніями та освітою. Проте головна умова - щоб усі податки залишалися незмінними протягом 25 років, тому що бізнес може звикнути до всіх умов у податковій сфері, але не може пристосуватися до системи, яка постійно змінюється​​». Крім того, на думку експерта, сплата податків має бути максимально спрощеною. Українська податкова система, зазначає екс-міністр економіки Віктор Суслов, має будуватися за зразком європейської. Однак у нас навіть не проводиться політика наближення до європейського законодавства, а єдина мета податкової реформи - прагнення збільшити податковий прес на простих українців. «Українці, у свою чергу, хочуть, щоб податки були мінімальними, - запевняє він АСН. - А порівняння нашої та європейських систем оподаткування могло б показати, куди і як рухається Україна, але інформації з цього питання недостатньо. Я думаю, що у нас політика наближення до європейського законодавства навіть не проводиться. Приклад - оподаткування особистих доходів. Мінфін знову з незрозумілих причин хоче мати єдину ставку оподаткування всіх доходів. Тобто Мінфін відмовляється від прийнятої в Європі системи прогресивного оподаткування, де люди з високим рівнем доходів сплачують податки за вищою ставкою». І якщо Віктор Суслов зазначає, що уряд хоче збільшувати податки, зокрема різко збільшити податок на додану вартість на ліки, то економічний експерт Борис Кушнірук говорить про те, що якби українці мали таку можливість, вони б зовсім не сплачували податки. Але проблема вітчизняної податкової системи полягає не у ставці, а в тому, як відбувається її нарахування. «Насправді ніде у світі не люблять платити податки. Якщо всерйоз поцікавитися, які податки хотіли б платити українці, то дуже швидко з'ясується, що ніяких. Жодної персональної ставки, - наголошує економіст «Аналітичній службі новин» (АСН). - Наявність податкової системи - завжди непопулярний крок. Хоча є країни, де ставки податків визначено конституцією (приклад - Швейцарія). У нас проблема не стільки в самій ставці податків, скільки в тому, як вона розраховується. Якщо некоректно, решта вже не має значення. Питання радше полягає в тому, яка податкова система буде ефективною». За словами Бориса Кушнірука, найперше завдання податкової системи - стимулювати розвиток економіки (або хоча б не стримувати його) і при цьому давати можливість наповнити бюджет. Це питання захисту населення, заробітних плат учителям, медикам, представникам інших бюджетних напрямів. «Тобто, - зауважує експерт, - податки потрібно збирати. На жаль, те, що у нас пропонується, жодних завдань, що стоять перед податковою системою, не вирішує. Передусім не спрощує її. Навпаки, планується зменшити кількість суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі. Їх переводять нелегально, таким чином на сотні тисяч суб'єктів господарювання збільшується кількість тих, хто працюватиме в абсолютно неефективній загальній системі оподаткування». Борис Кушнірук зазначає, що «уряду здається, що саме таким чином розв’язується проблема ухилення від сплати податків для населення, але насправді лише створюється проблема із ПДВ. «ПДВ - це найбільший податок з точки зору надходжень, причому не тільки в Україні. Але у нас, з одного боку, чимало відомих лазівок, які дозволяють не платити цей податок і при цьому ще й гроші з бюджету красти. А з іншого, запроваджено систему ручного управління відшкодуванням ПДВ, причому виникає величезне поле для корупції». «Зараз це названо компромісом, - пояснює експерт, - але це не зовсім так. Компромісом можна було б закрити всі наявні лазівки і створити автоматичне відшкодування. Це правильний шлях. Є третя складова - так званий єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Проблема в тому, що він зав'язаний на системі соціального страхування, і ви не можете взяти і зменшити ставки, якщо система соціального страхування (корупційна сама по собі) не змінюватиметься». «Конверти» мають стати невигідними Змінюватися має не лише система соцстраху - має змінитися підхід до оподаткування. Приміром, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко зазначає, що перебудувати цю систему треба так, щоб платити зарплату офіційно стало вигідніше, ніж у конвертах. І пропонує свою модель: що більша заробітна плата, то меншими повинні бути податки, що стане прямим стимулом для «відбілювання» зарплат. «Бажано було б знизити податок на додану вартість до 10%, аби ПДВ став як податок з обороту, - пояснив експерт АСН. - Відповідно, буде знижено й ціни. Що стосується податку на прибуток, то можна було б залишити 15%». За словами Олександра Охріменка, якщо говорити про те, що стосується податків з фізичних осіб, то вони не повинні перевищувати 10%. І при цьому «потрібно було зробити навпаки, тобто що більша зарплата - то менший податок». У свою чергу народний депутат Геннадій Кривошея впевнений, що більше податків має платити той, хто багатший. «Більшість українців хотіли б узагалі не платити податки, - запевняє він «Аналітичну службу новин» (АСН). - Але у сфері оподаткування у нас є проблема, яка полягає у впливі олігархів. Нам необхідно вибудувати систему, щоб олігархи не могли впливати на формування Податкового кодексу і подібного роду речі. Через це у нас ніхто практично не звертає уваги на малий та середній бізнес». Разом з тим депутат вважає, що в Україні забезпечується прозорість податкової системи, оскільки кожен може побачити, на що витрачаються його гроші. Однак, за словами Геннадія Кривошеї, у нас проблема в іншому: на місцевому рівні ми не бачимо, як проводяться тендери. Тому необхідно запроваджувати низку нових процедур, зокрема електронні торги, що дозволить контролювати витрати коштів. Процес потрібно запустити вже зараз, а завершити, коли повністю буде здійснено децентралізацію влади, коли всі повноваження буде передано на місця. А його колега по парламенту Сергій Лабазюк, щоб оздоровити ситуацію в економіці країни, взагалі пропонує зробити для малого бізнесу на двійко-трійко років податкові канікули. «Хай би чого хотіли українці, податки потрібні, але вони мають бути адекватними, - запевнив він АСН. - Вони не повинні зростати. А для малого та середнього бізнесу краще зробити градацію як у кількості податків, так і в роках». За його словами, якщо зараз малий та середній бізнес переведуть «на загальну систему оподаткування, то 80% піде в тінь. У нас буде ситуація як у 90-х роках, коли були бартери і подібні операції. Те, що є на сьогодні, - це просто знищення малого бізнесу. З такими темпами його дуже скоро не буде». Схрестити мрію з необхідністю Що потрібно зменшувати і ставки, і кількість податків, вважає і народний депутат Сергій Рибалко. «Те, що після торгів зменшили два параметри на 2%, з 20% до 18%, - це не вихід, - запевнив він АСН. - Закони не ухвалюються, реформ немає. Щоб зміцнити економіку, потрібно особливу увагу приділяти малому і середньому бізнесу». Разом з тим, на його думку, у пропонованому урядом Податковому кодексі малий та середній бізнес узагалі хочуть знищити. «А потрібно, навпаки, зробити все, щоб малий і середній бізнес здобув можливість зміцніти, - роз'яснює він, - адже в більшості тих же європейських країн саме дрібне підприємництво - та ланка, на якій тримається весь бюджет. У нас же взагалі немає середнього класу. Або всі бідні, або олігархи. У пропонованому урядом Податковому кодексі його взагалі хочуть знищити - скасувати спрощену систему оподаткування і запровадити ще нові податки». Але, на думку нардепа, хоч це і є вимогою МВФ, рішення потрібно приймати нам самим. У тому, що мрія українців - узагалі не платити податки, власне, особливих сумнівів і не було. Але при цьому експерти одностайні в думці, що наша країна потребує такої податкової реформи, яка супроводжуватиметься не лише зміною структури податкової системи, а й зниженням загального рівня податкового преса за рахунок податків на доходи як найбільш несприятливих для економічного зростання. А от наскільки можна зменшити податкове навантаження, має визначатися масштабами зменшення частки витрат зведеного бюджету у ВВП. А якщо податкову реформу буде реалізовано саме за таким сценарієм, без реформи системи держвидатків обійтися не вийде. При цьому експерти в один голос запевняють, що якщо уряд і далі затягуватиме податковий зашморг, прикриваючись вимогами МВФ, оздоровити економіку України не вдасться ані наступного року, ані за п'ять, ані за 10 років.
Запровадження Росією продуктового ембарго є незначною втратою для України. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Запровадження Росією продуктового ембарго - незначна втрата для України. Ми втратимо близько 500-600 млн. доларів. Раніше ми продавали продуктів харчування РФ на 2 млрд. доларів. Просто зменшиться виробництво», - сказав він. Разом з тим, за його словами, запроваджується не ембарго, а мито. «Якщо мито підвищать до 40%, то робота зупиниться повністю і тоді буде своєрідне ембарго. Росіянам просто не буде сенсу купувати, наприклад, українську сметану, яка буде на 40% дорожчою, ніж російська чи білоруська. Торговельні мережі одразу відмовляться від наших продуктів», - пояснив Охріменко. Він зазначив, що альтернативою російському ринку продуктів для України може бути лише Казахстан чи Білорусь. «Переорієнтуватися на Європу ми не зможемо. Є частина продуктів, які там узагалі не знають, приміром, сметана, сир. Що стосується цукерок, то продати ми можемо хіба що розкручені бренди та й то лише в Литву чи Румунію. У Німеччині та Швейцарії є свої великі корпорації. Їм наші цукерки не потрібні», - резюмував він.
Чим більше заробітна плата, тим меншими мають бути податки. Таким чином стимулюватиметься «відбілювання» зарплат. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Бажано було б знизити податок на додану вартість до 10%, щоб ПДВ став, як податок з обороту. Відповідно, будуть знижені й ціни. Що стосується податку на прибуток, то можна було б залишити 15%», - сказав він. За словами Олександра Охріменка, якщо говорити про те, що стосується податків з фізичних осіб, то вони не повинні перевищувати 10%. «І при цьому потрібно було зробити навпаки, тобто чим більше зарплата - тим менший податок. Це стимулювало б її «відбілювання», - зазначив експерт. Він підкреслив, що для нормальної роботи української економіки потрібно зробити так, щоб платити зарплату офіційно було вигідніше, ніж у конвертах. «Поки в нас є велика різниця між цими показниками, завжди існуватимуть зарплати в конвертах», - резюмував він.
Хай як це дивно, але цього року знову було порушено питання а) легалізації проституції, б) другого життя для одноруких бандитів. Політики, які кажуть про таку потребу, запевняють, що ці кроки, якщо до них готове суспільство, принесуть тільки позитив. І головне - допоможуть наповнити бюджет, в якому більше пусто, аніж густо. Нетрадиційна орієнтація Отже, ще навесні на підтримку секс-індустрії висловлювався Михайло Гаврилюк, влітку - Юрій Луценко, а у вересні в парламенті було зареєстровано відповідний законопроект Андрія Немировського (фракція «Воля народу»), відкликаний автором на початку жовтня. У свою чергу народний депутат Антон Геращенко нагадав, що «нині надання послуг карається адміністративним штрафом, а кримінальна відповідальність - тільки за сутенерство», зазначивши, що це питання здатне розколоти суспільство, а тому, щоб не було зайвих проблем, краще винести його на всенародне обговорення. Знову перейнялися нардепи і долею грального бізнесу (у Раді лежить понад два десятки законопроектів), який хочуть реанімувати після шестирічної заборони. Оператори грального ринку, який у 2009 році пішов у підпілля, обіцяють урядові манну небесну: мовляв, до бюджету країни поллються мільярди гривень. До речі, серйозно про легалізацію грального бізнесу заявив Арсеній Яценюк рік тому - під час презентації держбюджету-2015: у Кабміні тоді порахували, що він здатний дати в казну 1,2 мільярда гривень. На те, що населення знову потрапить в ігрову залежність, воліють не зважати: мовляв, це особиста справа кожного. Цього літа Арсеній Петрович, перейнявшись проблемою підтримки української культури, знову повернувся до питання легалізації ігрових автоматів: за його словами, щоб «профінансувати мистецтво і кіно, потрібно ухвалити в парламенті закон про виведення з «тіні» грального бізнесу. Ця ініціатива прем'єр-міністра сподобалася й міністрові фінансів Наталії Яресько, яка порахувала і заявила, що річний дохід до бюджету від грального бізнесу може скласти вже не 1,2 мільярда, а 5 мільярдів гривень. Підтримав цю ідею і міністр економрозвитку й торгівлі Айварас Абромавічус. А нещодавно Міністерство фінансів перейшло від слів до справи - розробило законопроект «Про азартні ігри в Україні», який - у разі його ухвалення - встановлюватиме «основні правові й організаційні засади господарської діяльності у сфері проведення азартних ігор». Але головне, заради чого все задумано, - це вартість ліцензій, яку казино повинні будуть сплачувати щороку: 300 тисяч євро в містах з населенням до 500 тисяч чоловік, 600 тисяч - понад 500 тисяч, 1 мільйон євро для Києва й півтора мільйона - для онлайн-казино. Вартість ліцензії на організацію й проведення букмекерської діяльності теж еквівалентна сумі в півтора мільйона євро. Але навіть якщо уявити, що депутати таки домовляться й ухвалять і закон про легалізацію проституції, і відродять казино, а заодно (чого вже там розмінюватися на дрібниці!) можна й легкі наркотики легалізувати, чи справді це допоможе наповнити бюджет, чи, може, стане черговою мильною бульбашкою, яка лусне раніше, ніж настане час фінансового ужинку? Щоб розібратися в цьому питанні, «Аналітична служба новин» (АСН) поцікавилася думкою експертів, заодно спробувавши з'ясувати, чи готове наше суспільство (не політики, в яких у кожному бізнесі - свої інтереси) до узаконення тієї ж найдавнішої професії. Заборонений плід привабливий По-перше, експерти зазначають, що сама собою заборона грального бізнесу була популістською помилкою, оскільки бізнес все одно існує, але він повністю пішов у тінь. Також цілком у тіні й проституція. Однак легалізація цих сфер могла б дати податкові надходження і створити більш безпечні умови для цих видів діяльності, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, ми повинні розуміти, що все, що забороняється, не зникає, а йде в тінь. «І для економіки країни набагато краще, коли в країні мінімум тіні й максимум відкритого і прозорого бізнесу, який обкладається податком. Це і гральний бізнес, і проституція. Вони є, просто існують повністю нелегально і повністю в тіні», - сказав економіст «Аналітичній службі новин». На думку експерта, Україні поступово доведеться приймати європейські правила гри, якщо ми хочемо домогтися повноправного членства в ЄС, і необхідно вже зараз формувати в себе законодавство, яке збігається з європейським. «Податки від грального бізнесу і проституції можуть становити мільярди гривень. Точно нині ніхто не може сказати, оскільки це повністю в тіні. Тінь характеризується тим, що ви не можете вести статистику або прогнозувати обсяги», - пояснив він. Але в будь-якому разі слід розуміти, що в українському варіанті легалізація грального бізнесу ніколи не буде такого рівня, як у Лас-Вегасі. Крім того, вона виглядає як імітація перед Заходом розширення оподаткування, хоч насправді це не так, вважає експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. «Швидше за все, буде легалізовано підвальні зали одноруких бандитів, які тільки оббирають бідні верстви населення й нічого не принесуть. Мені загалом здається, ігри з цими законопроектами - це спроба, швидше за все, імітувати якусь інноваційну діяльність перед західними партнерами. Вони вимагають розширювати змогу для оподаткування, а оскільки політика уряду призвела до зникнення майже 30% суб'єктів підприємництва в Україні, то в уряді вигадують ось такі імітаційні проекти. Вони насправді не пов'язані з розширенням бази оподаткування. Це, скоріше, така гра, спроба ввести в оману партнерів, і вона до добра не доведе», - пояснив експерт АСН. На думку Володимира Цибулька, легалізувати гральний бізнес можуть на віддалених спеціалізованих територіях. «Свого часу спроба легалізувати бізнес, наприклад, у Росії призвела до того, що там було обрано чотири території для розвитку грального бізнесу. Якщо у нас будуть такі ж підходи, то, швидше за все, це закінчиться боротьбою територій за право розміщувати у себе ігрові зони. Але оскільки інвестиційний клімат у країні нульовий, жодних системних інвестицій у цю галузь не буде. Буде легалізація міліцейських бізнесів, які й без того існують і кришуються міліцією», - зазначив він. У Європі все працює Думки експертів щодо питання легалізації прогнозовано розділилися. Так, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що Україна повинна просто скопіювати досвід Франції чи Німеччини. «Можна провести легалізацію казино й проституції, тим більше що в європейських країнах це справді серйозний канал постачання грошей. Все працює. Єдине, що нам потрібно, - підійти серйозно, - переконаний економіст. - Головне, щоб не сталося так, що в нас з'явиться якийсь монополіст». Але водночас економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь зазначає, що легалізація проституції й казино не принесе багато грошей. «Ми можемо подивитися на це таким чином: якщо ми ставимо питання, чи буде це значним джерелом надходжень до бюджету, то відповідь: ні. У жодній країні світу, крім дуже специфічних країн, наприклад Монако, немає такого, щоб казино або інші гральні заклади давали відчутну частину бюджету. І це нормально. Але сам факт того, що їх легалізовано, - це плюс для більш широкого загалу. Хай там хто і що каже, але люди, зацікавлені у грі, є. А якщо ця гра легальна, вони не скочуватимуться в кримінальну діяльність, що теж є значним плюсом», - вважає експерт. За його словами, головне - як оподатковувати подібний бізнес. Найчастіше це робиться за допомогою легалізації закладу, підраховують, скільки приблизно такий заклад заробляє за рік, а потім розраховується приблизна річна вартість ліцензії. Що, по суті, і пропонується мінфінівським законопроектом. «У країнах, де легалізовано проституцію, легкі наркотики, не спостерігається зростання злочинності. У жодній із цих країн немає будь-якого погіршення кримінальної ситуації, - зазначає Олександр Жолудь. - Тому я вважаю, що таку діяльність має бути легалізовано». Першими йдуть букмекери До речі, відмітною рисою нашої дійсності є те, що попри заборону, в Україні й нині працює гральний бізнес. Це, зокрема, компанії, які дають змогу робити букмекерські ставки на ігри спортивних команд і різні події. Але бюджету від цього жодного зиску немає, тому такий бізнес необхідно однозначно легалізувати. «Такі букмекерські компанії представлені в Україні винятково як інтернет-ресурси, - пояснює «Аналітичній службі новин» (АСН) економічний експерт Ілля Несходовський. - Сервери розташовано в інших країнах і, відповідно, податки сплачують теж там. Тому навести порядок у цій сфері й легалізувати букмекерську діяльність, яка належить до грального бізнесу, необхідно. Тому що сам факт є, бізнес є, він проводиться в Україні, платять гороші українські платники податків, а бюджет не отримує нічого. Це несправедливо, і ситуацію треба виправляти». Що ж до казино, то в разі їхньої легалізації тут усе повинно підпорядковуватися чітким правилам, і в жодному разі не можна допустити, щоб однорукі бандити з'явилися на кожній вулиці. «У принципі, нормально, - зазначає експерт, - коли ті люди, які мають достатньо коштів, можуть піти в окреме приміщення казино і там грати, платити за це податки. Що стосується сум, які можуть надійти від цих видів діяльності, то, за оцінками Мінфіну, там будуть мільярди гривень. Тому питання ліцензій і податків на прибуток, які сплачуються, а також питання легалізації працівників, які працюватимуть у цій сфері бізнесу, досить вигідне, і кілька мільярдів до бюджету гарантовано». Але в будь-якому разі, зазначає заступник голови парламентського Комітету з питань запобігання та протидії корупції Борислав Береза, законопроект щодо грального бізнесу не може лобіювати чиїхось окремих інтересів. За його словами, гральний бізнес можна легалізувати. Але для цього необхідно, щоб законопроект щодо грального бізнесу було виписано дуже чітко. «Перше: гральний бізнес у всьому світі, коли він контролюється державою і суто регламентується ліцензійною діяльністю, - це не кримінальний бізнес. В Україні він якраз кримінальний, тому що його вивели в тінь. Більше того, варіант заборонити, щоб знищити, не вдався. Його заборонили, і нині він контролюється практично мафіозно-правоохоронним угрупованням, яке збагачується за його рахунок», - запевняє народний депутат, відзначаючи, що «не можна виписувати законопроект, як нещодавно було виписано два проекти під певних гравців. Один з них ідеально підміняє поняття букмекерської діяльності спортивною лотереєю і фактично виводить її з-під зони відповідальності. А другий практично легалізує маленькі гральні заклади й притончики, в яких українці зазвичай залишають гроші, виносячи їх із сім'ї. Зрозуміло, що і те, й інше робиться в інтересах певних структур. Одне діє в інтересах структури УНЛ (Українська національна лотерея. - Ред.), інше - в інтересах букмекерських контор. Ось це неприпустимо, це називається навіть не лобізмом, а продажем інтересів України». Легалізувати, щоб контролювати Але біда в тому, що просто заплющити очі на проституцію і гральний бізнес уже не вдасться. Вони не зникнуть від того, що ми їх не помічатимемо. Тому, запевняє народний депутат Віктор Чумак, треба легалізувати такі явища, щоб держава бодай частково могла їх контролювати. «Справа в тому, що коли ці бізнеси є нелегальними, коли вони не контролюються державою, тоді це справді кримінальний злочин. Давайте просто-напросто вивчимо досвід зарубіжних країн: там легальні й проституція, і гральний бізнес. Але як це робиться: це робиться в окремих районах, в окремих зонах, на певних територіях держави », - пояснив Віктор Чумак «Аналітичній службі новин» (АСН). Підтримує ідею легалізації грального бізнесу з подальшим жорстким контролем з боку держави і народний депутат Юрій Дерев'янко. «Потрібен настільки жорсткий контроль, щоб держава практично онлайн бачила, що відбувається. Але я навіть не уявляю, що у нас в країні має змінитися: прокурори, міліціонери, які сьогодні кришують все це. Не вірю, щоб вони відмовилися від цих кримінальних і корупційних доходів. Поки що все, що потрапляло в парламент, зовсім неприйнятне і не буде підтримано, - запевнив Дерев'янко АСН. - Але, можливо, справді буде запропоновано якусь модель, яка всіх переконає». Його колега народний депутат Михайло Папієв у свою чергу зазначив, що в Україні два прибуткових бізнеси: гральний і... боротьба з корупцією. Проте екс-міністр соцполітики вважає, що гральний бізнес є аморальним і його не має бути легалізовано, оскільки не можна «наповнювати» бюджет за рахунок бід громадян. «Я пам'ятаю історію, коли у відповідь на звернення десятків тисяч українських матерів ми узвалили закон про заборону грального бізнесу, - розповів він «Аналітичній службі новин» (АСН). - Тому що це біда для нашої молоді, яка піддається на спокусу, стає ігроманами, потім вони виносять з дому все, що є. Сьогодні ця ініціатива лунає з найближчого оточення Арсенія Яценюка. Першим цю тему порушив, наскільки я пам'ятаю, Андрій Пишний. Це голова правління «Ощадбанку» України, який, імовірно, може мати інтерес у цій сфері, судячи з його заяви. Чомусь дуже дивно лобіюється це питання з найближчого оточення Арсенія Яценюка, і складається таке враження, що люди просто хочуть очолити цей бізнес». Оцінювати питання легалізації азартних ігор або тієї ж проституції тільки з точки зору наповнення бюджету неправильно, оскільки в такому разі відкидаються більш вагомі проблеми, породжені відповідними явищами, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) заступник директора ГО «Публічний аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Андрій Вігірінський. За його словами, ці явища слід розглядати насамперед як соціальні. Вони пов'язані не тільки з питаннями тіньових фінансів, але і з тим, з чим передусім нині має боротися держава, а саме - питанням корупції. «Варто зняти рожеві окуляри й визнати, що і проституція, й азартні ігри як протизаконні явища давно зрослися з системою правоохоронних органів. Показові страти не впливають на ситуацію загалом і мають виключно статистичне інформаційне навантаження через поняття «припинено діяльність, вилучено» тощо. На рівень проникнення в суспільне життя такі прочуханки не впливають. Понад те, не надто заважають і не завдають значних збитків їх організаторам, не кажучи вже про покарання, - якщо воно і настає, то винятково для пішаків. І це природний процес, оскільки ці явища були й залишаться затребуваними - саме суспільство породжує на них попит. Заперечувати це - ошукувати передусім себе», - заявив Андрій Вігірінський, зазначивши, що потрібно розробляти механізм, за якого держава зможе бодай частково впливати на процес, регулювати його, у тому числі створювати хоча б мінімальні, умовні захисти залучених людей. За його словами, «ті, кому це нецікаво, ніколи не будуть користувачами цих послуг, а якщо олігарх або бізнесмен хоче програти мільйон або виграти, то нехай іде до казино, заплатить з виграшу податок, а організатор гри заплатить податок з прибутку». Що ж до проституції, то, як зазначив юрист, питання її легалізації найближчими роками в правовій площині не стоятиме, тому що суспільство до нього не готове, однак необхідно розумно визначити правила регулювання індустрії, принаймні в частині медицини й охорони здоров'я. Запозичуючи західний досвід, можна знизити ризик поширення венеричних захворювань у країні, забезпечуючи мінімальний, базовий набір прав для суб'єктів, які надають ці послуги. Не все вимірюється грішми Але скільки б не казали, що легалізувати треба, щоб контролювати цей бізнес державою (як гральний, так і секс-індустрію), головне - отримати законні підстави для того, щоб «доїти» цю «корову». Причому думки, чи отримає країна від легалізації фінансовий зиск, діляться практично навпіл. Одну позицію відбивають слова народного депутата Геннадія Кривошеї (фракція «Народного фронту», тому підтримка лінії Арсенія Петровича зрозуміла), який запевняє, що після легалізації казино Україна отримає мільярди гривень. «Однозначно це потрібно відновлювати, тому що ми не просто виведемо з тіні, але й отримаємо великі гроші, мільярди до бюджету, - сказав він АСН. - Та потрібно поставити жорсткі критерії: казино не може бути в житлових будинках, не повинно бути поблизу шкіл, дитсадків, вузів. Повинні бути конкретно визначені місця, як це заведено в розвинутих європейських країнах». Друга позиція міститься у словах старшого економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Поворозника, який переконаний, що легалізація грального бізнесу й проституції не врятує наш бюджет. Тому, на його думку, слід шукати інші шляхи, наприклад скорочувати витрати й займатися справжніми реформами, а також і далі виводити реальну економіку з тіні, створювати нові робочі місця. «Очевидно, уряд розраховує, що легалізація цих видів бізнесу дасть змогу отримати додаткові надходження. Якщо йдеться про азартні ігри, то маємо делікатний момент. Раніше казино слугували своєрідною пральнею для нечесно зароблених грошей, - зазначив економіст у коментарі АСН. - Таким чином гроші через легальні казино потрапляли у легальний сектор і відмивалися. Тому це питання потребує особливого ставлення. Потрібно дивитися, якими будуть ставки оподаткування». Переконаний, що урядові передусім слід подбати про скорочення частки тіньової економіки в традиційних секторах, а легалізація казино й проституції на даному етапі - далеко не першочергове завдання для нашої країни, і економічний експерт Андрій Блінов, який зазначає, що Кабмінові варто було б більше уваги приділити «скороченню спрощеної системи оподаткування, максимальному розширенню бази. Такі дії дадуть більш значущий ефект, ніж узаконення грального бізнесу». За його словами, «якщо дивитися з точки зору доходів, то якісь надходження до бюджету країни будуть. Складно оцінити їхній справжній розмір, але в будь-якому разі якийсь дохід буде забезпечено. Проте розраховувати на те, що це будуть суми, порівнянні з програмами кредитування того ж МВФ, не випадає. Організація мінімального оподаткування для тих людей, які нині ухиляються від сплати податків, спрощена система оподаткування, максимальне розширення бази, щоб люди платили небагато, дасть набагато більший ефект, аніж така легалізація. Влада, як на мене, намагається діяти простими методами, спрямованими на якісь точкові галузі». Що не туди дивиться уряд, пропонуючи на розгляд подібні законопроекти, вважає і народний депутат від партії «Свобода» Андрій Іллєнко. За його словами, питання легалізації грального бізнесу й проституції порушувати не варто, оскільки надходження до бюджету від суспільних пороків - не найкраща ідея. Крім того, надалі легалізація таких сфер може лише спричинити більшу кількість проблем, на які якраз і доведеться витрачати бюджетні кошти. «Я вважаю, що це деструктивні речі, - пояснив він «Аналітичній службі новин» (АСН). - Є гральна залежність - ігроманія, згідно з усіма визначеннями (науковими, медичними) це різновид залежності, механізм якого такий само, як і наркотичної чи алкогольної. Тобто людина, яка підпадає під цю залежність, страждає, втрачає роботу, гроші, страждають і розпадаються сім'ї. Тому це не ті речі, на яких суспільство має заробляти гроші. Це все одно, що заробляти гроші на наркотиках, - все одно купуватимуть, і податки йтимуть до бюджету».
Україна повинна скопіювати досвід Франції чи Німеччини в тому, як змусити проституцію й казино працювати на бюджет. Найправильніше рішення - просто запозичувати досвід європейських країн, а не вигадувати щось своє. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Можна здійснити легалізацію казино та проституції, тим більше що в європейських країнах це дійсно серйозний канал постачання грошей. Усе працює. Єдине, що нам потрібно, - підійти серйозно. Щоб зробити правильно, можна взяти німецький досвід, французький та просто скопіювати», - переконаний економіст. За словами експерта, шкоди від такої легалізації не буде. «У багатьох країнах світу це існує, просто потрібно чітко розуміти, як воно працюватиме, скільки буде грошей... Головне, щоб не виникало так, що у нас з'явиться якийсь монополіст», - зазначив Охріменко.
Чи отримає країна під новорічну ялинку бюджет-2016, поки що однозначно сказати складно. Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запевняє, що за податковою реформою затримки не буде, адже уряд уже розробив план зі скорочення витрат держбюджету більш ніж на 60 мільярдів гривень (на таку суму передбачає скорочення кабмінівський законопроект податкової реформи, якщо буде ухвалено законопроект, розроблений депутатами, ця сума збільшується до 200 мільярдів). Тепер справа за малим - свідомістю парламенту, який має перейнятися важливістю проблеми і без зволікань проголосувати податкову реформу. У свою чергу глава Мінфіну Наталія Яресько повідомила, що вже найближчим часом у ВР буде подано низку законопроектів, що стосуються структурних реформ, новий Податковий кодекс і проект Держбюджету-2016. При цьому керівник місії МВФ в Україні Рон ван Руден наголосив, що важливе значення має подання урядом на розгляд парламенту бюджету, узгодженого із завданнями за програмою EFF, спрямованими на зниження дефіциту бюджету і розміру держборгу до безпечного рівня, а також ухвалення Радою зазначеного бюджету. Якщо говорити про акценти нового бюджету, то їх однією фразою розставив Арсеній Яценюк, зазначивши, що соцстандарти намагатимуться закласти на рівні цього року, а от основою бюджету на 2016 рік буде національна безпека та оборона. За його словами, на ці статті буде виділено «100 мільярдів гривень, адже війна далека від закінчення. Крім того, ми повинні зберегти бюджетний дефіцит на рівні 3,7%, як і домовлялися з МВФ». Та от чи варто нам чекати на ухвалення бюджету вже цього року і яким насправді може бути бюджетний процес, ускладнений необхідністю запуску податкової реформи, «Аналітична служба новин» (АСН) спробувала з'ясувати за допомогою експертів, котрі поділилися своїми думками із цього приводу. Економічне зростання нам не загрожує За однією з версій, саме через відсутність податкової реформи раніше 12 грудня держбюджет на 2016 рік не ухвалять. Що дуже ймовірно, його прийматимуть в авральному режимі під Новий рік, запевняє «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко. «Швидше за все, - вважає експерт, - процес ухвалення бюджету слід очікувати після звіту уряду про рік своєї роботи. Раніше нереально. Це означає, що в найкращому випадку бюджет, як і торік, прийматиметься під Новий рік. І це лише в тому разі, якщо буде ухвалено якусь податкову реформу: або законопроект №3357 Южаніної, або урядовий». При цьому Гаврилечко зазначив, що якщо ухвалять законопроект Ніни Южаніної, є шанс, що ситуація наступного року поліпшиться, оскільки, з точки зору оподаткування, «законопроект №3357 передбачає багато змін, які можна було б назвати реформою. Якщо ухвалять варіант кабмінівський, ситуація тільки погіршиться, оскільки бізнес і далі йтиме в тінь». Врешті-решт, за його словами, ми отримаємо «дуже незбалансовану ситуацію з бюджетом, коли бюджетні надходження  здійснюватимуться виключно за рахунок зростання інфляції на тлі девальвації гривні. Більше жодних інших джерел наповнення бюджету не буде». Економіст вважає, що ймовірність того, що бюджет не приймуть до кінця року, десь 10%. Але тут підключається важливий чинник - кредит Міжнародного валютного фонду. «Якщо Україна отримає гроші в грудні, тоді майже 100% варіант, що бюджет буде ухвалено. Якщо МВФ усе-таки вирішить грошей цього року не давати, при такому розкладі бюджет може бути ухвалено у січні, а то й у лютому 2016-го. Тим не менш, Україна вже кілька разів опинялася в подібній ситуації. Це, звичайно, погано, але нічого страшного в цьому немає. Найбільше від цього постраждають представники Міноборони та місцеві бюджети. Та хоч би яким був бюджет на майбутній рік, він не може дуже відрізнятися від попереднього через те, що ані найменших шансів на економічне зростання в наступному році немає. Тому додаткових витратних статей не буде», - зробив висновок Гаврилечко. Бюджет на 2016 рік буде сформовано лише після нового Податкового кодексу, нагадує проектний менеджер Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов, а на сьогодні зареєстровано хіба що проекти Податкового кодексу. Розглядатися це питання має наступного тижня, але не факт, що його буде поставлено на порядок тижня і включено до плану. За законом Податковий кодекс потрібно було ухвалити ще за півроку до цього, а законопроект про бюджет подати до 15 вересня, тобто за три з половиною місяці до початку нового бюджетного періоду. Але у нас з року в рік цей алгоритм не витримується. «Судячи з усього, у зв'язку з відсутністю Податкового кодексу наприкінці грудня розпочнеться наша щорічна «бюджетіада». Бюджет 2016 року відрізнятиметься від попередніх тим, що в ньому буде менше витрат на державний борг, які раніше становили одну з його основних частин. З точки зору витрат, на мій погляд, бюджет поки що не зазнає жодних додаткових витрат. Хоча це дзеркально залежить від вирішення питання податкової реформи», - вважає експерт. Курс на зменшення витрат Якщо аналізувати обидві концепції податкової реформи, стає зрозуміло, що дохідна частина бюджету в будь-якому разі зменшиться. «За першою концепцією Міністерства фінансів ставки на більшість податків будуть у розмірі 20%, - пояснює АСН експерт з економічних питань Міжнародного центру перспективних досліджень Ангела Бочі. - А реформа, яка пропонується Комітетом податкової політики ВР, передбачає істотне скорочення більшості податків». На думку Бочі, за будь-яких умов це покриватиметься за рахунок скорочення витрат держави. «Очевидно, що буде скорочено видатки на утримання державних інститутів, зокрема, правоохоронних органів, міністерств», - вважає вона. Реструктуризація зовнішнього боргу, за її словами, теж зменшить статті видатків бюджету, але більшість цих коштів піде на енергетичну реформу країни. «Скорочення доходів бюджету - це дуже позитивний фактор, але у світовій практиці заведено скорочувати спочатку витрати, а потім під них підганяти доходи. Однак наш уряд вирішив зменшити доходи, а потім уже подивитися, кому і в якому розмірі урізати фінансування», - зазначила Бочі. «На сьогодні складно уявити собі параметри бюджету на 2016 рік, бо перше подання у вересні, коли Верховна Рада одразу ж відкликала цей проект, уже неактуальне, оскільки в тому проекті закладався курс долара 22,1 гривні, - роз'яснив АСН глава Комітету економістів України Андрій Новак. - Зараз же реально курс зовсім інший. Міністр фінансів, яка власне відповідає за регулювання бюджету, вже анонсувала, що закладає курс 24,1». Економіст зазначає, що варіант того, що спочатку ухвалять бюджет, а потім - новий Податковий кодекс, важко уявити. За його словами, вже анонсовано незначне підвищення соцстандартів двічі на рік, але це будуть невеликі суми — зо дві сотні гривень. Та от чи будуть у бюджеті гроші на статті розвитку, більшою мірою залежить від того, скільки ресурсів Україна зможе залучити у 2016 році у співпраці з МВФ та іншими кредиторами. Тому що «у власному бюджеті коштів на статті розвитку не буде, адже фактично немає зростання, і навряд чи воно буде наступного року. Бюджетне стимулювання можна буде здійснити лише за рахунок зовнішніх ресурсів». Потрібно шукати компроміси Що розгляд бюджету-2016 може затягнутися через те, що уряд збирається ухвалити його лише разом із податковою реформою, зазначив у розмові з кореспондентом «Аналітичної служби новин» (АСН) й економічний експерт Борис Кушнірук. «Є досить істотне зменшення доходів у бюджет. Тому ми стикаємося з проблемою, як зв'язати проведення реформи, з одного боку, і наповнення бюджету - з іншого. Оскільки є вимога МВФ, треба вирішити, яким чином у зв'язку з цим можна буде розпочати реформу в податковій системі. Тому потрібна визначеність. А пропозиції, надані урядом, не вражають: жодних кардинальних змін у податковій реформі. З іншого боку, є проект комітету Южаніної, але він не передбачає, як завдяки показникам забезпечити збалансованість бюджету», - пояснив Кушнірук. Експерт також наголошує, що через падіння економіки у нас де-факто і так витрати скоротилися: «Витрати на населення, соцвиплати зменшилися. Це стає зрозуміло, якщо врахувати, що девальвація та інфляція до кінця цього року становитимуть 50%. Що стосується військових витрат, то їх скоротити не вдасться. Швидше за все, їх треба буде тільки збільшувати, тому що загроза з боку Росії залишається дуже високою». Кушнірук вважає, що можливості скорочення витрат бюджету є в рамках максимально прозорого використання бюджетних коштів та скорочення деяких інституцій. Але це не приведе до кардинального їх зменшення. «Питання в тому, що ані проект уряду, ані проект Южаніної не забезпечують тих викликів, які стоять перед державою. Ситуація змушує шукати компроміси. Не виключаю, - сказав експерт, - що взагалі буде прийнято зважене рішення, коли бюджет на перше півріччя буде розроблено на чинній податковій базі, а на наступне півріччя і уряд, і парламент сформують нову податкову систему. При цьому мають здійснюватися кроки, які дуже не подобаються певній частині чиновників, бо вони означають відмову від усіх корупційних схем, пов'язаних, наприклад, із системою соцстрахування». Що в новому бюджеті зростуть витрати на оборонну сферу, вважає і експерт аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько: «Задекларовано, що близько 5% ВВП буде орієнтовано на оборону і все, що з нею пов'язано. Більше грошей виділятимуть на оборонний, а не на соціальний бюджет. Інвестиції в оборону мають зрушити загальне економічне зростання. За різними оцінками без стимулюючих спеціальних заходів в інших галузях інвестиції в оборону повинні збільшити валовий продукт на 1-2%». При цьому екс-начальник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк вважає, що не пощастить під час розподілу бюджетного «пирога» знову соціалці: «Коли з одного мішка відбираєш, в іншому мішку не прибуває. Долар зростатиме, а курс гривні - падатиме. Звісно, постраждає, як завжди, соціальна сфера. Як завжди, будуть незначні збільшення пенсій, допомог тощо, але не можна говорити про те, що зростатиме добробут людей». На думку екс-заступника голови Нацбанку Олександра Савченка, структура витрат порівняно з минулим роком майже не зміниться. Відкриття нових органів у видатковій частині бюджету буде майже непомітним. Він пояснив, що бюджет розраховується у відсотках від валового внутрішнього продукту (ВВП). Один відсоток ВВП - це понад 10 мільярдів гривень, а витрати на утримання нових структур - досить незначні. Якщо дотепер істотну частину витрат займало погашення зовнішнього боргу країни, то зараз серед найбільших складових будуть витрати на утримання владного апарату, витрати на армію у зв'язку з війною на Донбасі та витрати на освіту. «Економічну реформу, тобто скорочення витрат на утримання апарату держвлади, обіцяють провести вже не перший рік, але змін ми так і не дочекалися. Ці витрати необхідно скоротити приблизно у два-три рази. Це стосується і державної, і місцевої влади, і депутатів, і апарату Президента. Саме це називається економічними реформами. Враховуючи те, що наступного року реформи теж не передбачаються, бюджет залишиться таким самим, як був раніше», - зазначив економіст, додавши, що «замість того, щоб скоротити витрати на попередні органи, яких позбавили частини обов'язків, у зв'язку з утворенням нових установ, вони знову збільшать відсоток відрахувань на утримання апарату». Ефект дежавю в бюджетному процесі Якими будуть дохідна і видаткова частини нового бюджету - питання важливе. Та все ж не менш важливим, вважають експерти, є й питання, що стосується часу ухвалення головного фінансового документа країни. Біда в тому, зазначає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, що говорити про формування бюджету та його видаткової частини ще рано, оскільки невідомо, якою буде дохідна частина бюджету через ухвалення податкової реформи. «В історії України, - зазначає він, - неодноразово були ситуації, коли бюджет приймали після Нового року. Це не є чимось дивним. Те, що бюджет має бути прийнято після ухвалення податкової реформи, зрозуміло. Є ще проблема, що МВФ відстежує показники бюджетного дефіциту, особливо який у ньому закладено дефіцит». У свою чергу екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає, що оскільки під проект бюджету на наступний рік поки що немає навіть законодавчої бази (податкову реформу не проведено, а уряд оголосив про готовність і бажання підготувати проект бюджету на основі нових податкових законів), це означає, що «бюджетний процес цього року буде зірвано». За словами Суслова, податкова реформа вже гальмує прийняття і підготовку бюджету. Але, нагадує він, таке вже було: «колись прем'єр-міністр Лазаренко аналогічним чином наприкінці 1996 року відмовився подавати бюджет, поки не буде проведено податкову реформу. Врешті-решт закон про бюджет було ухвалено влітку 1997 року. Тобто через півроку після початку бюджетного року. Тому цей негативний приклад одного зі своїх попередників для прем'єра Яценюка має бути дуже важливим і показовим». Суслов упевнений, що наслідки зриву підготовки бюджету-2016 будуть украй негативними. Зокрема це може призвести до зриву співпраці з МВФ і навіть позбавити Україну кредитів від Міжнародного валютного фонду. Вкрай песимістичним у своїх прогнозах є президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, котрий наголошує, що зараз уже від України фактично нічого не залежить, бо на нинішньому етапі кермо влади в цьому процесі належать МВФ. І головний фінансовий документ країни буде орієнтованим не на якісь конкретні сфери, а на вимоги нашого міжнародного кредитора. «На бюджет не впливають ані Президент, ані прем'єр, ані тим більше депутати, які виконують ролі статистів, - зазначив він у розмові з АСН. - Завдання останніх - вчасно проголосувати, і все. Усе залежить від того, яку команду дасть МВФ. Після того, як він узгодить, що збільшити, що зменшити, ось тоді і буде бюджет. Тут треба розуміти, що якщо він скаже ухвалити бюджет до Нового року, його ухвалять, а не скаже - не ухвалять». Охріменко також зауважив, що за законом не можна ухвалювати одночасно бюджет і податкову реформу, що пропонує нинішній уряд. За його словами, спочатку необхідно провести податкову реформу, після чого має пройти як мінімум півроку, а потім уже на новій податковій базі ухвалювати бюджет. Що зволікання з проектом бюджету - звичайна для України практика, зазначають багато експертів. Приміром, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран вважає, що виникає це, в першу чергу, через неорганізованість виконавців: «Складання бюджету - дуже ємний процес, на який потрібно витратити мінімум місяць роботи, підрахунків та перерахунків. Але в нашій ситуації знову доведеться приймати те, що буде готове, а потім вносити багато поправок». Першою причиною таких поправок, за словами експерта, стане те, що реальний курс валют буде вищим від закладеного в бюджеті. Або ж будуть коливання курсу, які в бюджеті мали б передбачатися. Якщо врахувати всі недоліки, то, запевняє Шапран, бюджет переглядатимуть ще в першому півріччі. А тому, за його словами, «із підготовкою його проекту і не квапляться - знають, що все одно незабаром переглядати». Чи справдяться очікування? До речі, в Міністерстві ЖКГ сподіваються, що в держбюджеті на 2016 рік на субсидії передбачено не менше грошей, ніж цього року. За словами заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства - керівника апарату Максима Малашкіна, «якщо соціальні виплати, зокрема, субсидії, і буде зменшено, то лише за рахунок оптимізації. Просто так субсидії ніхто не урізатиме». При цьому чиновник нагадує, що поки що питання формування бюджету на наступний рік залишається відкритим і багато в чому залежить від можливості ухвалення податкової реформи: «Залежно від того, який проект податкової реформи буде ухвалено, це передбачатиме якісь речі в частині покриття дефіциту бюджету. Але соціальну частину, гадаю, не буде зрізано». Експерти ж, з якими вдалося поспілкуватися «Аналітичній службі новин», у цьому питанні є не настільки оптимістичними: вони хором зазначають, що на оборону країни - через безперервну війну на сході - кошти буде додано, а от іншим, і в першу чергу соціальній сфері, за рахунок якої в таких ситуаціях виїжджають завжди, доведеться знову затягувати паски. ...Отже, рік наближається до фінішу, а бюджетний процес ще фактично й не починався. Тим не менше, закон про держбюджет-2016 - це той документ, за яким країні жити в наступному році. І головне питання, яке зараз стоїть на порядку денному, - чи є надія отримати його до січня чи Україні знову якийсь час доведеться існувати за інерцією, користуючись бюджетом-2015? Відповісти на це запитання непросто, навіть враховуючи основоположні моменти. По-перше, приймаючи як аксіому, що податкова реформа первинна, і поки її не буде проведено, про бюджетний законопроект не варто й мріяти. Якщо ж його спробують розробити на старій податковій базі, то, як переконують експерти, нічого доброго з цього все одно не вийде. По-друге, враховуючи те, що в бюджетному процесі Україна вкрай несамостійна: за ниточки смикає ляльковод з боку МВФ, а наша «лялька» може лише підкорятися, інакше їй перекриють фінансовий кисень. Хоча, з іншого боку, жити півроку без нового бюджету нам не звикати... 
Ухвалення та складання проекту бюджету-2016 не залежить від України: на нинішньому етапі цей процес залежить від МВФ. Головний фінансовий документ країни буде орієнтованим не на якісь конкретні сфери, а на вимоги нашого міжнародного кредитора. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «На сьогоднішній момент бюджет буде більше орієнтованим не стільки на оборонку, скільки на вимоги МВФ. Він у нас фактично визначає, як і що включати до бюджету, які параметри. На бюджет не впливають ані Президент, ані прем'єр, ані тим більше депутати, котрі виконують ролі статистів. Завдання останніх - лише вчасно проголосувати, і все. Все залежить від того, що скаже МВФ, який дає всі команди. Після того, як він узгодить, що збільшити, що зменшити, ось тоді й буде бюджет. Тут треба розуміти, що якщо він скаже ухвалити бюджет до Нового року, його ухвалять, а не скаже - не ухвалять», - пояснив Охріменко. Експерт зазначив, що на сьогодні бюджет жодного відношення до України не має, а зводиться виключно до позиції з цього питання МВФ. Охріменко також наголосив, що за законом не можна ухвалювати одночасно бюджет і податкову реформу, що пропонує нинішній уряд. За його словами, спочатку необхідно провести податкову реформу, після чого має минути як мінімум півроку, а потім уже на новій податковій базі ухвалювати бюджет.
Українсько-німецький бізнес-форум, який проходить у Берліні, та підписання документа про створення торгово-промислової палати в Україні не приведуть до очікуваних і бажаним інвестицій. Вони істотно нічого не змінять для українського бізнесу. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Форуми - річ корисна, але цього замало для того, щоб почався приплив інвестицій. Найголовніше для того, щоб закордонні інвестиції прийшли в Україну, - це чіткий поділ влади між олігархами. Інакше жодних інвестицій тут не буде. Інвестор, який приходить, він насамперед хоче чітко розуміти, із ким домовлятися, із ким вирішувати питання, у разі конфлікту як чинити. В Україні через політичний хаос незрозуміло, з ким домовлятися і з ким співпрацювати. Цей форум має радше інформаційний характер: так, зустрічаються, розмовляють, спілкуються - це факт. Але для бізнесу цього замало, інвесторам необхідно більш чітке розуміння», - розповів економіст. Експерт упевнений, що й підписання документа про створення торгово-промислової палати в Україні ніяк не вплине на вітчизняний бізнес. «У нас таких торгово-промислових палат скільки завгодно, вони з 90-х років існують. Палати - це добре, але інвестиції нічого спільного з цим не мають. Що стосується підписаного в Берліні документа про надання 300 мільйонів від ЄБРР на закупівлю газу, то цей документ можна було підписати давно. Але ми бачимо, що навіть найпростіші моменти викликають масу політичних інтриг. Це несерйозно. Інвестори цього не зрозуміють», - резюмував Охрименко.
Петро Порошенко ще в серпні заявив, що найближчими місяцями країна може відновити економічне зростання. Експертне співтовариство, аналізуючи всі пов'язані з цим економічні показники, дивувалося: на чому грунтується ця впевненість Президента? Глава ж держави зауважив, що наша «економіка подолала заподіяний війною глибокий стрес», оскільки «бізнес адаптується у сформованій ситуації і знаходить для своєї продукції нові ринки замість закритого російського». У вересні заяви Петра Олексійовича були продубльовані: на початок відновлення економіки та зростання ВВП він чекає вже з 2016 року, оскільки «вдалося значно скоротити інфляцію, стабілізувати фінансову і банківську системи, бюджетну дисципліну». Кабмін, у свою чергу, видав власний прогноз: при 12% інфляції в грудні ВВП наступного року додасть 2%. Але Прем'єр зазначає, що процес із затвердження бюджету на наступний рік - через скорочення надходжень укупі зі збільшенням видаткової частини скарбниці - буде ще складнішим, ніж затвердження того, за яким країна живе зараз. Тим не менш, не далі, як позавчора, зростання економіки нашої країни зафіксував і Світовий банк, зазначивши, що в третьому кварталі порівняно з попереднім ВВП зріс на 1%. Причому в той же час, незважаючи на зафіксовані наприкінці літа ознаки економічної стабілізації, СБ - у макроекономічному прогнозі для України - говорить про скорочення ВВП цього року на 12%, прогнозуючи, як і МВФ, відновлення української економіки вже наступного. Погодьтеся, переважній більшості громадян нашої країни розгледіти навіть слабкі паростки цього відновлення зараз, коли продуктовий кошик все більше убожіє, вкрай складно, тому «Аналітична служба новин» за допомогою експертів спробувала відшукати відповідь на запитання, чи дійсно в українців є привід для оптимізму. Поспішити - людей насмішити «Говорячи про те, чи досягла вітчизняна економіка дна, потрібно розуміти, як ми його, це дно, визначаємо, - роз'яснює АСН економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. - Потрібно розуміти, що заява НБУ від 24 вересня 2015 року, що, швидше за все, у третьому кварталі буде зафіксовано зростання ВВП, - це, в принципі, особливості квартального підрахунку». Тому, на його думку, говорити про відновлення в Україні економічного зростання, а отже, і про вихід із затяжної депресії, в якій перебуває наша країна, поки що рано. Експерт насамперед звернув увагу на сезонні фактори. Зокрема, що значну частину сільського господарства становить рослинництво, що дає приріст якраз у третьому кварталі: «Майже всі зернові збираються в 3-му кварталі, а також частина зернобобових, наприклад, та сама кукурудза. Відповідно, в третьому кварталі порівняно з другим є зростання. Але не через те, що має місце поліпшення, а з причини певних сезонних чинників». Більш коректно, запевняє Олександр Жолудь, порівнювати третій квартал поточного та попереднього року, що справді дозволить побачити уповільнення падіння. Крім того, він звернув увагу на статистику з промислового виробництва: «Ситуація значно покращилася. Тут варто враховувати, що наймасштабніші бойові дії були влітку 2014 року. І дуже відчутно скоротилося промислове виробництво у зв'язку з ситуацією на сході саме з серпня 2014 року. Тому в 2015 році падіння буде незначним. А що стосується зростання, то про нього, на жаль, ми зможемо говорити, сподіваюся, наступного, 2016 року». Що наша економіка застрягла у фазі депресії, зазначив і економічний експерт Ярослав Жалило. Зараз, за ​​його словами, можна говорити про стабілізацію, початок якої збігся з приходом літа, але не про економічне зростання. «Ми бачимо, що припинилося падіння, - запевнив він АСН. - Це супроводжується уповільненням темпів інфляції, певною стабілізацією банківського сектора і курсу, наповненням бюджету. Але говорити про зростання поки що рано, оскільки для нього ще немає сприятливого економічного середовища». У нас, за словами економіста, дуже жорстка монетарна та фіскальна політика. Це гальмівні фактори для економічної динаміки. Не спостерігається і поліпшення інвестиційного клімату, який би сприяв економічному зростанню. «Після кризи відбувається оновлення і починається фаза підйому. Але ми застрягли у фазі депресії, - констатував Ярослав Жалило. - 1-2% не є показниками для ствердження того, що почалося економічне зростання. Крім того, глибина падіння 2014-15 років робить досягнення в 1-2% у 2016 році суто технічним завданням». Згоден з тим, що реальні передумови для зростання національної економіки відсутні, і доктор економічних наук, заслужений економіст України Олексій Плотніков. «Чи досягла економіка дна? - перепитує експерт. - Це питання дуже цікаве. Адже навіть національна статистика у нас говорить, що приблизно 60% ВВП перебуває в «тіні». І ми можемо досягти дна в офіційній економіці, але ще працює тіньова. У пошуках дна ми можемо ще йти і йти, опускатися ще довго. Можливо, знижується динаміка падіння. І цьогоріч не буде такого падіння економіки, як у 2014-му. Але говорити, що національна економіка заспокоїлася, прогнозувати зростання я не можу». На його думку, в першу чергу на ситуацію впливають події на південному сході, в Донецькій та Луганській областях. Наразі триває перемир'я. А «коли реально буде встановлено мир, з'явиться розуміння, що далі з цими регіонами відбуватиметься, тоді реально можна буде говорити, що економіка розвертається у бік зростання. Є й інші чинники. Але мир - ключовий». Розвиваємо наші села? У свою чергу, член Першого національного аграрного кооперативу Сергій Іващук, з яким поспілкувалася «Аналітична служба новин», вважає, що на соціально-економічне становище держави в цілому вплине розвиток кожного окремого українського села та селища, оскільки в умовах економічної кризи необхідно стимулювати забезпечення прибутковості сільського господарства. «Україна - країна з надзвичайним аграрним потенціалом, - сказав він. - Але, на жаль, сьогодні не доводиться говорити про вплив аграрних кооперативів на зростання або падіння національного ВВП. Не ті масштаби виробництва. Практично всі останні роки розвиток був на дні». За словами Іващука, незважаючи на всі складнощі, зараз є підстави вважати, що розвиток кооперативів в Україні демонструє початок позитивної динаміки. Оскільки дедалі більше домогосподарств в агросекторі визнають кооперативний рух дієвим механізмом свого економічного розвитку і соціального відродження сільських територій. «На прикладі, зокрема, Хмельницької області ми бачимо, що десятки практичних та прибуткових для людей проектів наочно свідчать про перспективність кооперативних принципів в умовах економічної кризи», - зазначив Сергій Іващук, акцентуючи, що відпрацьовані правила і принципи буде поширено в масштабах усієї країни. Для забезпечення зростання економіки, запевняє АСН виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, необхідно провести структурні реформи. А для того, щоб відновитися, українській економіці знадобиться значне зростання - на рівні 5%, проте це важке завдання через боргове навантаження і відсутність реформ. «Економіка продовжує падіння, єдиний позитивний момент - у тому, що темпи цього падіння сповільнилися, - констатує він. - Але разом з цим українська економіка впаде протягом 2015 року на рівні близько 11%. Вона продовжує падіння третій рік поспіль зі зростаючим коефіцієнтом падіння. Якщо раніше падіння було близько 7,5%, то цього року - вже 11%. Ситуація досить складна, ми точно не показуємо зростання». При цьому експерт наголосив, що для поліпшення ситуації потрібне колосальне економічне зростання, враховуючи низку факторів, які тиснуть на Україну в плані економіки. Це, за його словами, передусім «фактор величезного боргового навантаження. За результатами цього року таке навантаження перебуватиме практично на рівні 100% ВВП. Це колосальний обсяг, який вимиватиме гроші з нашого держбюджету довгі роки». «Українська економіка зараз на такій стадії, що ще рано говорити про позитивну динаміку, - підтримує розмову з кореспондентом «Аналітичної служби новин» голова Комітету економістів України Андрій Новак. - Єдине, що позитивно, - це уповільнення темпів падіння, але це не означає хоча б стабілізацію і тим паче не означає розвиток. Це просто уповільнення темпів падіння, оскільки українська економіка ще не досягла свого дна і впевнено до нього йде. Лише після того, як ми його досягнемо, тоді вже не буде іншого шляху, крім стабілізації, а потім дуже повільного відновлення зростання. Але зараз про це занадто рано говорити, бо по всіх секторах економіки відбувається падіння в різних темпах. В аграрному секторі - мінус 4%, у промисловості - мінус 20%, у вантажному і транспортному обороті - мінус 23%, в пасажирських перевезеннях - мінус 18%, у будівництві - мінус 27%». А ось переломити ситуацію допоможуть лише реформи. В даному випадку, запевняє Олег Устенко, «дуже багато залежить від швидкості та бажання взагалі проводити реформи. Якщо їх здійснюватимуть, якщо буде, наприклад, проведено реформування судової системи, якщо буде забезпечено закон і порядок, якщо буде хоча б зменшено корупцію і знижено адміністративні бар'єри для ведення бізнесу, тоді Україна зможе зробити прорив і отримати ці 5% і вище. Інакше треба очікувати, що цей прогноз, про який заявляє прем'єр-міністр (1-2% на рік), - може стати реальністю на довгі роки». Позбуваємося війни олігархів... Хоч би що робив уряд, коли не припинити в країні війну олігархів, запевняє АСН президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, зробити щось істотне навряд чи вдасться. При цьому аналітик теж розгледів усього-на-всього уповільнення темпів падіння економіки, але не побачив власне економічного зростання, наголошуючи, що позитивної динаміки не варто очікувати раніше 2018 року. «Це не зростання. У сільському господарстві падіння було близько 4%, зараз 3,6%, - констатує Охріменко. - ВВП у першому кварталі впало майже на 18%, а в другому - на 15%. Зрозуміло, що до кінця року буде трохи краще. Але спочатку треба домогтися повної зупинки падіння. Лише тоді можна буде говорити про зростання економіки. Але цього року навряд чи буде нуль, як і наступного. У 2017-му буде падіння ВВП близько нуля. І тоді справді в 2018 році може бути зростання ВВП, а потім вже і промисловості, і сільського господарства, але не раніше». Експерт зазначив, що ключова причина падіння економіки зовсім не в конфлікті на Донбасі, як багато хто вважає. «Донбас узагалі ні до чого до економіки. У нас найбільша проблема - це війна олігархів. Якщо вона припиниться, то процес відновлення прискориться. Якщо ж ні, то буде посилення конфлікту на Донбасі, проблеми в економіці і конфлікт між гілками влади», - сказав керівник Українського аналітичного центру, зауваживши, що для економіки дуже важливі кредити та приватні інвестиції. «Треба розуміти, що в Україну не інвестуватимуть ні американці, ні європейці, - зазначив він. - Великих інвестицій у нас дуже мало. У 2014 році з України пішло 11 мільярдів доларів, а в першому півріччі 2015-го ще 4 мільярди. Це забрали олігархи. Якщо гроші повернуть, а їх можуть повернути, то у нас буде зростання прямих іноземних інвестицій. За рахунок цих грошей можна забезпечити зростання економіки. У принципі, в Україні своїх ресурсів валюти досить багато: на руках у населення десь 100 мільярдів доларів, а в офшорах - близько 50-60. Суми величезні. Але зрозуміло, що змусити віддавати їх складно, і вкладати просто так ніхто не буде. Але треба припинити війну олігархів, і тоді навіть дрібний та середній бізнес почне виймати гроші і вкладати в розвиток бізнесу». У свою чергу, економічний експерт Борис Кушнірук зазначає, що можливості для економічного зростання почали з'являтися. З одного боку, темпи падіння сповільнилися, і у бізнесу з'явився інтерес вкладати гроші, але з іншого, проблемою, як і раніше, залишається неефективна політика Нацбанку. «Якщо дивитися динаміку рік від року, то помітне продовження падіння економіки. Але якщо брати динаміку останніх місяців, то з розмов із бізнесменами я бачу, що у них з'являється інтерес щодо інвестицій, вони готові купувати якісь великі об'єкти, вкладати гроші. Незважаючи на те, що ми ще перебуваємо внизу, момент підйому вже починає відчуватися. У першу чергу, є динаміка очікувань - вони стають позитивними», - сказав Борис Кушнірук, наголосивши, що ті кроки, яких вживає уряд, не можуть змінити ситуацію в короткі терміни. За його словами, щоб побачити результат навіть не просто реформ, а будь-яких кроків, потрібен певний строк. Експерт також зазначив, що всі можливі негативи, пов'язані зі зростанням тарифів, вже було закладено в прогнози, тому вони не впливають на ситуацію. «Починають формуватися певні доходи населення, які може бути витрачено на товари, послуги та розваги. Починає працювати бізнес, але є велика проблема з Нацбанком, - роз'яснює Кушнірук АСН. - Його кредитна політика, з одного боку, спрямована на стабільність курсу гривні, але при цьому вона деструктивна по відношенню до кредитної підтримки економіки. Якщо скорочується обсяг кредитування, то не може бути зростання економіки. Політика НБУ призвела до падіння обсягів кредитування. Саме вони своєю політикою стримують зростання економіки». Помилки уряду, яких сьогодні досить багато, вважає екс-міністр економіки Віктор Суслов, призводять до знищення транзитного потенціалу країни. Економічна ситуація в Україні залишається кризовою, і стратегії виходу з кризи у країни поки що немає. «У пошуках позитиву влада зазначає, що у нас справді спостерігається уповільнення падіння валового продукту. Якщо розбити рік, то тоді можна побачити щось на зразок зростання. Щоб показати нібито зростання, було взято окремі місяці, - роз'яснює АСН економічний експерт. - Але це все одно має оцінюватися як уповільнення падіння, бо в таких випадках відіграють роль сезонні фактори, і насамперед збирання врожаю. Окремі показники і справді зросли, але в цілому становище продовжує залишатися глибоко кризовим». До того ж, зазначив Суслов, санкції в галузі авіації призвели до різкого падіння обсягів виробництва в авіаційній галузі. Санкції у сфері транспортних, залізничних перевезень призвели до відповідних санкцій з боку Росії, що б'є по транзитному потенціалу країни. Знову передвиборний популізм Заяви про економічне зростання можна віднести лише до розряду популістських промов, зазначив у коментарі АСН екс-заступник міністра економіки Володимир Рябошлик. «Все це треба розглядати в контексті аналогічних заяв, які вже давно повторює і прем'єр, і Президент: про те, що цього року очікується зростання економіки, - каже економічний експерт. - Зараз перед виборами народу підкидають ідеї оптимізму на майбутнє. Але ми повинні розуміти, що реформ немає, а є імітація реформ в економіці. Боротьби з корупцією теж практично немає. А це теж економіка, і за інерцією все замовчується. У контексті розмов про план Маршалла чи інвестицій тут жодного позитиву немає, тому що у нас є вузол проблем через те, що немає боротьби з корупцією, немає реформ. На Заході чудово розуміють нашу ситуацію: немає реформ і тому нам просто підкидають копійки, щоб Україна хоч якось могла животіти». За словами Рябошлика, давати більше грошей, щоб їх було розкрадено в Україні, Європа не хоче. Відповідно, в цій ситуації об'єктивно немає жодних умов для зростання економіки - відбувається відтік, а не приплив іноземних інвестицій. «Немає жодних підстав для того, щоб економіка розвивалася, тому всі подібні заяви - не більше ніж передвиборний популізм. Якщо говорити про наповненість бюджету, то з пенсіонерів беруть такі ненормальні податки - це все непрямий вплив на економіку. Негативно впливає на економіку і той фактор, що НБУ допускає банкрутство банків і спокійно на це дивиться. Заходи з боротьби з корупцією наша влада ігнорує», - вважає експерт. Не розуміє, звідки взятися зростанню економіки, і директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров, зазначаючи, що Світовий банк погіршив свої прогнози для української економіки. «Можна поглянути на звіт Світового банку і одразу стане зрозуміло, що зростанню взятися немає звідки. Він буквально у вересні зазначив, що у нас падіння ВВП буде не 7,5%, як раніше прогнозували, а 12%. І інфляція не 40, а 50%. Валовий борг України - це і борг держави, і гарантії держави, і ті зобов'язання, які у нас з цінних паперів держбанків, - до кінця цього року становитиме вже близько 156 мільярдів доларів. Про яке зростання можна казати?» - зауважив експерт. Плюс, наголошує Гончаров, міжнародне рейтингове агентство SP вже присвоїло нам рейтинг вибіркового дефолту. А це ще більше погіршило наші рейтингові показники. «У нас є певні умови, наприклад стабілізація банківського сектора, гуманітарної політики, деякі міжнародні домовленості. Але разом з цим економіка має отримати попит - попит чи внутрішній, чи зовнішній, - роз'яснює «Аналітичній службі новин» економічний експерт Ілля Несходовський. - У цій сфері на сьогодні позитивних змін не спостерігається. Якщо говорити про зростання, то, швидше за все, його можна буде спостерігати з 1 січня 2016 року. У нас 2014-й і 2015 роки дуже важкі. Коли ми дивитимемося на статистику за ці два року 1 січня 2016 року, то зможемо побачити певне поліпшення і зможемо сказати, що ми почали виходити з піке, в якому зараз перебуваємо». Втім, є також думка, що в найближчі 5 років на Україну чекає галопуюче зростання економіки. Про це привселюдно заявляє економіст Михайло Кухар. За його словами, «ми маємо спільний кордон і зону вільної торгівлі з ЄС. Щойно тут виникнуть макроекономічні поняття працюючої банківської системи, щойно ці поняття повернуться в наше економічне життя, то ми побачимо, що як гриби почнуть рости нові підприємства. У нас є можливість випускати всі види продукції, користуючись низьким рівнем оплати праці, більше, ніж китайської. Україна поки що не може скористатися новими можливостями, що відкрилися, але рука ринку все поставить на свої місця». Водночас експерти, які у своїх прогнозах налаштовані більш песимістично (а отже, й більш реалістично), зазначають, що Україна демонструє модель депресивного зростання, яка виражається простою формулою: мінімум старіючих технологій, відсутня необхідність у науці плюс націленість на сировинну ренту, що в цілому породжує монополії, безробіття та бідність. Розгледіти в таких умовах справжнє, а не декларативне зростання економіки вкрай важко. Мабуть, тому сьогодні комусь так хочеться видавати бажане за дійсне. Але, на жаль, скільки не кажи «халва» (мед/цукор/шоколад), у роті солодше не стане.

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів
/-0,082700967788696-/ /-pc-/
Top