Чия банківська таємниця під загрозою

В останній день 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав ініційований Кабінетом Міністрів України законопроект №3628, який вносить зміни до низки законів, зокрема у «Про банки і банківську діяльність»: буде дозволено розкривати банківську таємницю, але обіцяно, що це може бути лише за запитом Міністерства фінансів для перевірки інформації, наданої громадянами для оформлення соціальних виплат.

Зокрема, прописано, що Міністерство фінансів України за письмовим запитом під час бюджетного процесу отримує інформацію про відкриті на ім'я громадянина (претендента на пільги) рахунки - поточні, кредитні, депозитні та ін. - операції та залишки за ними.

Мета – проведення верифікації та перевірки достовірності інформації, яку люди надали, розраховуючи на соціальні пільги, субсидії, пенсії та інші виплати, які здійснюються з коштів державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У пояснювальній записці до документа (за підписом міністра фінансів Наталії Яресько) йдеться, що такі зміни забезпечать раціональне та ефективне використання наявних фінансових ресурсів.

«Ухвалення зазначеного законопроекту обумовлене необхідністю  реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України», - йдеться у обґрунтуванні необхідності прийняття акту. Та додається, що мета – це створення умов для стабілізації фінансового стану держави та вдосконалення окремих положень соціальної політики.

Відомо, що в Мінфіні взяли на себе відповідальність за проведення верифікації. Міністерство має напрацювати та запропонувати механізми перевірки істинного фінансового стану претендента чи отримувача соціальних пільг.

Поки що такі правила якщо й напрацьовано, то не оприлюднено. Та вже з’явилися острахи, що ця перевірка справжнього майнового стану людини, котра розраховує на підтримку держави і позиціонує себе як малозабезпечена, може завдати удару по довірі до банківської системи: мовляв, ховатимуть ще більше гроші під подушками, боятимуться оприлюднення статків. Проте експерти не бачать тут серйозних загроз.  

Олександр ОхрименкоТак, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що це може бути достатньо проста процедура.

«Громадянин подає у «соцбез» заяву і декларацію - вказує всі свої доходи, включно і депозити. У свою чергу «соцбез» робить запити в усі банки про наявність у нього депозитів, рахунків. Таку інформацію легко перевірити за (ідентифікаційним. - Авт.) кодом. Якщо інформацію вказано у декларації громадянина правдиву - буде субсидія чи інша соціальна пільга. Якщо ж обман – відмова», – пояснив він АСН.

А от банкір-фінансист Василь Горбаль акцентував, що Міністерство фінансів, виробляючи механізми проведення верифікації, ризикує зайти у глухий кут.

Василь Горбаль«Сказати, що зміни до законодавства істотно позначаться на довірі до банківської системи, я не можу, оскільки це не так. Та потрібно бачити, які саме механізми напрацює Мінфін. Насправді поняття верифікації отримувача пільг - усе-таки більше питання до Державної фіскальної служби стосовно обліку доходів кожного громадянина. Якщо ж виникла підозра, банк, звісно, може надати додаткову інформацію», - зазначив він у коментарі АСН.

У свою чергу економіст Віктор Лисицький додав, що переважна більшість українців – чесні люди. І якщо ми хочемо мати чесну державу – необхідно наводити лад у системі, зокрема щодо надання допомоги від держави. Понад те, це не якась новація по-українськи, а звична практика розвинутих цивілізованих країн.

Віктор Лисицький«Якщо людина розраховує на допомогу держави, то чому вона має боятися? Якщо ж у неї є додаткові доходи, то хіба вона має право на допомогу з бюджету? Системні банки готові надавати інформацію. Хоч, звісно, сам інструментарій потрібно спокійно і зважено прописати. Система має бути прозорою, зрозумілою всім: і бабусі з дідусем, і молоді. Ці бази даних мають бути дуже добре захищеними (особливо, враховуючи, що Росія не заспокоїться й намагатиметься надалі нам робити шкоду, аж до хакерських атак). Потрібні будуть серйозні вкладення в електроніку», – пояснив він. Окрім того, за словами Лисицького, великого відтоку коштів з банків через такі перевірки Мінфіну очікувати не варто, особливо враховуючи той факт, що більшість сірих та чорних доходів – не на банківських рахунках, а у конвертах.

Отож, бачимо, що надання права доступу Мінфіну до інформації про рух грошей на рахунках громадян у розрізі надання соціальної допомоги, паніки викликати не має. Воно спрямоване на руйнування практики, коли адресним субсидіюванням користуються геть не нужденні. Хоча для якісної реалізації цієї системи, контролю використання державних грошей ще потрібно зробити низку кроків, включно з розробкою чітких та прозорих правил взаємодії держави з банківськими установами, захисту даних та інформаційною кампанією задля уникнення панічних настроїв. Залишилося ще «вибілити» зарплати, навести лад в оподаткуванні та роботі фіскальних органів.  Але це вже зовсім інша історія.