counter


Пошук

Сортування:
Рік минув з дня позачергових президентських виборів. Вони відбулися в один тур – для України це був унікальний результат. Така висока підтримка Петра Порошенка надала йому як Президентові безперечну легітимність. І – можливість упевнено діяти, спираючись на підтримку величезної кількості людей. Водночас перед Порошенком постало також непросте завдання – виправдати покладені на нього високі очікування як українців, так і світової громадськості. Вчорашній день За президентськими виборами в постреволюційній Україні торік у травні спостерігав увесь світ. Багато хто побоювався зриву волевиявлення або підтасування результатів. Все пройшло добре. Хто переможе – інтригою не було. Але вітчизняні й зарубіжні експерти з перших днів попереджали: якщо новий Президент не виправдає сподіванок людей, Україна цих помилок не переживе. Йому доведеться не тільки боротися з проросійським сепаратизмом і тероризмом, але й відновлювати зруйновану економіку, створювати боєздатну армію і справедливу правоохоронну й судову системи. Відтоді минув рік. І нібито запущено багато процесів: зароджується зовсім нова Українська армія, декларується швидке проведення Конституційної реформи й децентралізації України. Але, погодьтеся, однозначно оцінити рік президентства Петра Порошенка не можна. Хоч він настільки активно веде дипломатичну боротьбу, що подеколи забуваєш про наявність в Україні міністра закордонних справ Павла Клімкіна: наша країна не може назвати себе в ній переможцем, обіцянка забезпечити мир за лічені дні не збулася, а життя «по-новому» виявилося аж ніяк не солодким, оскільки соціально-економічна криза триває, і навряд чи досягла дна. Перемінний успіх Політики з провладного табору стверджують, що не все так погано, як кажуть, але й не так добре, як хотілося б. Тому до Президента є чимало питань. Так, зокрема, представник Президента в парламенті Степан Кубів зазначив, що позитивів багато. Це зміни у зовнішній політиці, «Стратегія - 2020», проведення парламентських виборів восени 2014-го й формування коаліції у Верховній Раді. Є новий уряд. А також формується армія, яка може сьогодні гідно протистояти агресору. «Так, є багато питань, які можна поставити як Президенту, так і урядові, так і Верховній Раді. Але парламент став більш відкритим, у ньому є дискусії. Настав час проведення системних реформ в економіці й сфері соціального захисту людей. Над цим мінусом треба працювати, але Рада реформ при Президентові має системний і сильний характер», – сказав Кубів. Упевнений у досягненні низки успіхів і голова парламентської фракції «Самопоміч» Олег Березюк. А строго судити Петра Порошенка і чекати від нього швидких рішень не варто, адже він отримав державу в тому стані, в якому ніхто б не хотів отримати: у війні, з потужним розвалом економіки та соціальною депресією. Для більш відчутних результатів Президенту необхідно допомагати. У цьому переконана екс-міністр соціальної політики, народний депутат від фракції «Народний фронт» Людмила Денісова. Вона вважає, що займатися оцінюванням життя України через рік після президентських виборів ні до чого. «Можна, звичайно, скласти довгий список досягнень і промахів за рік президентства Петра Порошенка. Але навіщо зараз цим займатися? Вважаю, буде більш правильним зосередитися на тому, щоб допомогти главі держави рухатися вперед, щоб Україна виграла в цій війні й повернула і Крим, і Донбас», – сказала вона, уточнивши, що руку допомоги Президенту повинні простягти і прості українці, та не піддаватися на інформаційні провокації, якими вміло користується Росія. Питання залишилися В експертів традиційно більш жорстка оцінка часу, що минув після виборів. І не всі вважають, що Порошенко – бог дипломатії. Зокрема у тому, що Україна не використала потенціал міжнародної солідарності, повною мірою впевнений зокрема дипломат, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. Він розповів, що потенціал міжнародної солідарності для ізоляції Росії використаний не повністю. «РФ досить активно позиціонує себе як сила, що стоїть осторонь від конфлікту, хоч усім зрозуміло, що відбувається. Проте, на жаль, ми в цьому плані не ведемо серйозної самостійної гри», - сказав Огризко. Що стосується відносин України із Заходом, то він позитивно оцінює ратифікацію Угоди про асоціацію, хоча той час, який нам подарувала Європа для безмитної торгівлі, ми не використали повною мірою і не скористалися цією можливістю. «А з 2016 року вона працюватиме на повну котушку, що вимагатиме від української сторони дуже серйозних зусиль, щоб утриматися тепер уже на своєму ринку. Відкриття кордонів означатиме початок жорсткої конкуренції вже і в самій Україні», – сказав дипломат. А на думку економічного експерта Олександра Охріменка, найбільше досягнення Президента Петра Порошенка – це підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Тоді як головний провал – обвал національної валюти в результаті, зокрема, призначення головою Нацбанку Валерії Гонтаревої, людини підконтрольної, але неефективної. За його словами, більшість надій на Порошенка не виправдалася через відсутність у нього дієздатної команди. «Це видно по тому, як хаотично він шукає людей і розставляє їх на посади за своєю квотою», – звернув увагу він. Акцентував на значних економічних втратах і політичний експерт Тарас Березовець, який також не вірить у стратегію реформ 2020 року, та каже, що це «сирий» документ без майбутнього. «За цей рік у країні відбулися зміни: у плані масштабу ми бачимо, що країна від знамен диктатури часів Віктора Януковича за всіма міжнародними рейтингами стала по-справжньому демократичною, ми бачимо поліпшення ситуації зі свободою слова. З одного боку спостерігається поліпшення ситуації з конкурентністю, як показують незалежні рейтинги. З іншого – війна, яка нині точиться на Донбасі, окупація Криму призвели до того, що Україна втратила п'яту частину своєї економіки, і ВВП з початку року продовжує своє падіння», – сказав Березовець. А ось політичний експерт Віктор Небоженко зазначив, що, оцінюючи результати Саміту Східного партнерства в Ризі, можна констатувати, що  Європа засумнівалася в наявності в Україні політиків загальнонаціонального масштабу з європейською орієнтацією, а не олігархів у ролі Президента, бізнесменів-депутатів і демагогів, міністрів-корупціонерів, настирливих відвідувачів українських телешоу, що безбожно крадуть «по-старому» і живуть добре під час війни «по-новому». «Небезпека для Порошенка в тому, що рік президентства приніс йому як олігарху величезні прибутки, але й серйозну критику суспільства. Спроба одночасно заробити гроші, управляти країною, зовнішньою політикою і вигравати війну з Росією явно не вдалася. Він – «людина-оркестр». Але збіг негативних внутрішньополітичних і зовнішньополітичних оцінок – це погана ознака. Президенту Порошенку треба щось робити. Або починати реформи, ризикуючи втратити владу і власність, але цим самим заручитися повагою народу за мужність і державність. Або знайти громовідвід для своїх бід», – акцентував він. Порядок денний Зрозуміло, що оцінювати роботу Порошенка лише за рік не зовсім коректно. Але пішовши на вибори в 2014-му, він прекрасно усвідомлював: Україну – країну, яка щойно пережила революцію, з порожньою державною скарбницею, частина земель анексована «стратегічним партнером» Росією, а на сході котрої війна, – потрібно терміново модернізувати. А мало що вийшло. Крим і далі під Росією. Також обіцяне виборцям припинення Антитерористичної операції на сході за години залишилося невиконаним. Серед досягнень – Мінські домовленості. Їх усім світом закликають виконувати, та от проросійські бойовики, як їхній господар Росія, нехтують цим. Безперечно, Петро Олексійович Порошенко – чудовий дипломат і парламентар. Але, ймовірно, у міністра закордонних справ Павла Клімкіна також не варто хліб забирати. Однак на міжнародній арені грандіозних перемог не видно. Ось чого тільки варті результати Саміту «Східного партнерства»: засудили, потурбувалися, пообіцяли гроші під реформи і «безвізу» колись розглянути і все. А що Порошенко підписав Асоціацію – чи його це заслуга? Це український народ, обурений демаршем Віктора Якуковича на Вільнюському саміті, вийшов на Майдан Гідності. Інакше цієї перемоги не було б. Належить вона кожному, хто не погодився на російський геополітичний вектор України. Порошенко мав лише зафіксувати результат, що він і зробив. Життя «по-новому» також не склалося. Всі економічні рішення покладено на Кабінет Міністрів. А діяльність Прем'єра Арсенія Яценюка аж ніяк не в'яжеться з поняттям «покращення соціальних стандартів». Він намагається наповнити державну скарбницю – факт. Але за рахунок «затягування пасків» простим громадянам. Мінімальні зарплати і пенсії заморожено, основні пільги знято, ціни на  житлово-комунальні послуги, енергоносії стали захмарними, постійно йдеться про ризики дефолту і залежність від іноземних кредитних вливань. Національна валюта також істотно знецінилася. Причини не тільки економічні: діяльність і компетентність голови НБУ Валерії Гонтаревої не критикував хіба що дуже лінивий. Але Президент наче не чує. Кажуть, це тому, що у Гонтаревої є дуже важлива риса – особиста відданість Порошенку. І усувати її з посади Петру Олексійовичу не вигідно, щоб не втратити впливу на Нацбанк. Конституційна реформа і децентралізація також якось мляво просуваються. Дії нагадують хоровод: людей нібито і багато нею займаються, розповідають щось і з серйозним виглядом. Але щодня ​​сумнівів у реальності реформи все більше. З місцевими виборами в жовтні 2015 року також не все зрозуміло. Законодавство під них пишуть. Але як вони відбудуться і чи відбудуться – історія туманна.Крім того, насторожують заяви Петра Порошенка та його соратників про готовність винести на референдум питання щодо федералізації України на тлі старого закону про всеукраїнський референдум, прийнятий в 2012 році, щоб отримати інструмент для збільшення повноважень президента Віктора Януковича, і можливо, ініціювати вибори президента в парламенті. Експерти стверджують, що за допомогою сьогоднішніх правил проведення референдуму будь-яке бажання будь-якого президента завдяки цьому закону легко легалізувати. Залишається тільки здогадуватися, що саме планує Порошенко. І чому зондується ґрунт готовності народу до такого волевиявлення, з'являються заяви лідера пропрезидентської парламентської фракції Юрія Луценка, що одночасно з місцевими виборами восени 2015 року можливе проведення референдуму з питань державного устрою, міжнародної політики і статусу деяких районів Донбасу? Про обіцяну люстрацію і говорити нічого. Звільнили гучно в присутності преси пару-трійку невезучих. Поки ніхто не був публічно відданий під суд, не отримав реального терміну. Апарат «тасує» кадри, перекидаючи потрібних і важливих людей з однієї посади на іншу, або ховаючи їх за статусом учасника АТО. До того ж, біглі представники команди Януковича можуть бути виправдані. Кажуть, деякі з них, як то, наприклад, Андрій Портнов, готуються тріумфально повернутися в Україну. Справи проти них як в Україні, так і в Європі розвалюються. Причина – брак якісної доказової бази. Реформування правоохоронної й судової систем теж похвалити складно. Фахівці попереджають, що є спроби створити максимально вигідне і зручне середовище для Президента, посилити його вертикаль і «телефонне право». Головна проблема в Україні сьогодні – кадрова. Тобто, куди не поглянь – пробуксовка реформ. Але Порошенко, як успішний політик і бізнесмен, має прораховувати всі ризики. І пам'ятати, як його нелегітимний попередник поспішно тікав до Ростова. Президенти змінюються. А країну потрібно зберегти!
Найбільше досягнення Президента Петра Порошенка - це підписання Угоди про асоціацію з ЄС, тоді як головний провал - обвал національної валюти. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Діяльність Порошенка можна оцінити 50 на 50. Звичайно, більшу частину своїх обіцянок він не виконав. Але частково йому вдалося стабілізувати ситуацію. Фактично знайшов спільну мову з Верховною Радою, більш-менш мириться з прем'єр-міністром », - сказав він. За словами експерта, найбільшим досягненням Президента є підписання Угоди про асоціацію з ЄС, а головним прорахунком - обвал національної валюти. «Все ж глава НБУ - це його людина. Однак Порошенко поставив керівника підконтрольного, але не ефективного», - зазначив він. Разом з тим, Охріменко додав, що основна проблема Президента - відсутність команди. «Ми бачимо, як він хаотично шукає людей і розставляє їх на посади за своєю квотою. Це негативно впливає на ефективність його роботи », - резюмував він.
Вивести податкових неплатників з тіні можна, проте на чолі Державної фіскальної служби повинен стояти фахівець, який би виконував всі пункти Угоди про асоціацію з ЄС. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. За його словами, з політичної точки зору призначення Романа Насірова главою ДФС рішення правильне, проте він не має досвіду роботи в фінансових структурах і не уявляє, як працює фіскальна система. «А для того, щоб вивести податки з тіні потрібно, щоб на чолі ДФС стояв фахівець, і не на словах, а на практиці реалізувати те, що прописано в Угоді про асоціацію з ЄС», - сказав він. Зокрема, він пояснив, що потрібно ввести презумпцію невинності для платників податків. «В Європі така практика є, і поки не доведено в суді, платник податків є невинним», - зазначив Охріменко. Також, на думку експерта, виїзна перевірка платників податків, яка у нас зараз практикується, повинна бути тільки як виняток. Крім того, не повинна змінюватися оподатковувана база. «Змінювати Податковий кодекс – це найбільша помилка, яку робити не можна. Це шлях до корупції. Змінити Кодекс – це, означатиме, зробити багато помилок, прорахунків, зловживань. В ідеальному варіанті, потрібно прийняти закон, що забороняє протягом мінімум десяти років, що-небудь міняти, навіть вносити найменші зміни. Було б також правильним заборонити податківцям трактувати закони», – вважає Охріменко. Крім того, він додав, що також слід ліквідувати податкову міліцію або ж відокремити її від ДФС. «В Європі податкова поліція і фіскальні структури – це різні служби. Вона може прийти тільки тоді, коли є рішення суду, що доводять, що людина дійсно не сплатила податки. Але щоб начальник податкової району чи міста попросив свого друга піти зробити перевірку – там це неможливе апріорі, тоді як у нас це популярна практика. Але не думаю, що підуть на реформування податкової міліції», – резюмував він.  
З настанням травня українці з дня на день чекають платіжок з новими сумами, розрахованими вже на основі тих захмарних тарифів, які усім нам довели до відома наприкінці березня (з квітня подорожчали передусім газ, тепло і світло, а навздогін – і вода). Водночас стартує реалізація масштабної програми виплати житлових субсидій, яка, на переконання урядовців, стане справжньою паличкою-виручалочкою для 4 мільйонів українських родин (досі, за даними Мінсоцполітики, субсидіями користувались приблизно 1,1 мільйона сімей). Якщо зважити на той факт, що відтепер працюватиме спрощений порядок їхнього призначення, у багатьох людей виникає закономірне запитання: що ховається за такою нібито щирою турботою держави? Тож «Аналітична служба новин» вирішила з’ясувати, які підводні камені приховує в собі оновлена система призначення субсидій і чим це може обернутися для тих людей, хто має на меті ними скористатися.   Два «букети»проблем Нагадаємо, що так званий «лист щастя», укомплектований двома паперами – бланком заяви на отримання субсидії і бланком декларації про доходи, – всі платники за комунальні послуги повинні були отримати ще до середини квітня. А затим – уважно вивчити їх (краще, щоб потім не мати мороки, зробити із десяток копій з кожного), чесно заповнити й відправити у місцеве управління соціального захисту. Бігати кудись додатково, стояти у чергах і брати купи довідок, як переконують нас фахівці Мінсоцполітики, не треба – подальше оформлення має відбутися вже без участі претендента на державну допомогу. Та перш ніж заповнювати (якщо вже вирішили скористатися допомогою держави), треба розрахувати власний обов’язковий платіж (це можна зробити самостійно, а можна подивитися в таблиці, яка є на сайті профільного міністерства). Йдеться про те, що державою встановлений за певних доходів певний відсоток, який ви в будь-якому разі повинні сплачувати на житлово-комунальні послуги: якщо суми в платіжці перевищуватимуть цей обов’язковий платіж, тоді можна скористатися правом на субсидію. Проте експерти, проаналізувавши всі «за» і «проти» цього процесу, виокремили щонайменше два «букети» проблем, з якими можуть зіткнутися люди. Отже, перший «букет» пов’язаний із власне оформленням паперів і попередніми розрахунками. Тобто, йдеться про те, що оті два документи (заяву на субсидію і декларацію про доходи) потрібно заповнити не те що без помилок, а й навіть без найменших виправлень (ось тут людям і знадобляться додаткові копії бланків!). Окрім того, справжньою «родзинкою» нової системи видається, на перший погляд, повна довіра держави до людей. Але ця довіра – тільки на початковому етапі (під час оформлення первинних документів): у декларацію можна вписати будь-який розмір своїх доходів. Субсидію, спираючись на ці цифри, призначать, а вже потім почнеться найцікавіше – перевірка правдивості відображених там даних. Якщо в чомусь помилитеся, навіть випадково, і це потім виявлять, субсидію перерахують або й повністю відмінять, а вже надану субсидію доведеться повертати, причому у подвійному обсязі. Другий комплекс підводних каменів пов'язаний із тим, що при оформленні субсидії людина добровільно погоджується на внесення персональних даних – як її особистих, так і членів її родини – до спеціальної бази, а також оброблення й аналіз цієї персональної інформації. Чим це може обернутися у подальшому, поки можна тільки прогнозувати. Та зважаючи на бажання урядовців наповнити бюджет будь-якою ціною (про повернення з офшорів коштів, виведених туди попередніми керівниками країни, чомусь уже забули), не важко передбачити, що шукати приховані доходи будуть ретельно. Чи зарадить вам державна допомога, це ще питання, а от те, що ваші дані ледь не навиворіт роздивлятимуться, можете навіть не сумніватися. Почали з брехні Між системою нарахування субсидій, яка діяла досі, й тією, яка тепер запроваджується, – кілька суттєвих відмінностей. Мене, приміром, спочатку приємно вразило повідомлення чиновників з профільного міністерства, що в декларацію потрібно вписувати тільки «чисті» доходи (тобто, не те, що нараховане, а те, що людина отримує на руки). Та виявилося, що це, м’яко кажучи, напівправда, бо не враховується тільки податок на прибуток (близько 20%), а решта податків (єдиний соціальний внесок, військовий податок) йдуть у ваш «чистий дохід». Відразу виникає запитання: якщо держава почала з брехні, то чому сподівається на чиюсь чесність?!    «Головний прикол цієї грандіозної афери в тому, – написала у Facebook колега, яка спеціалізується на темі соціальної допомоги, – що субсидія дається тільки на соціальну норму (газу, електроенергії тощо, – авт.). Візьмімо, приміром, житлову площу. Кілька тижнів тому в мережі був ролик, як Музиченко (директор департаменту Мінсоцполітики – авт.) сам поїхав до бабусі в село – пояснити їй усе про субсидії. А в тієї – будинок квадратів на 250. Платить за газ, яким обігрівається, дуже багато – зрозуміло, що її пенсії не вистачає. Так ось, він її й каже: мовляв, заповнюйте бланк – отримаєте субсидію. А потім іде резюме журналіста на кшталт «бабуся заспокоїлась і залишилась задоволена». Тільки ось запитання: чим вона задоволена? Субсидію їй дадуть на 46,2 квадрата, а решта 200? Як платила на всю котушку, так і платитиме…» І цей нюанс з нормами (чинний норматив на холодну воду – 2,4 кубометра на людину в місяць, на гарячу – 1,6 кубометра, на газ – 6 кубів, а якщо відключили гарячу воду – 9 кубометрів, на електроенергію – від 90 кВт/год на 1–2 людини + 30 кВт/год на кожну наступну), переконують аналітики, – на доважок до доволі непростого «спрощеного» механізму оформлення. За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, довідок тепер справді не треба, проте люди їх все одно братимуть, побоюючись повернень переплаченої субсидії у подвійному розмірі. «Та й плутанини з вкладами буде чимало, – зазначив він, – приміром, чи вважати доходом, якщо банк відсотки нарахував, а потім збанкрутував і не виплатив їх?» Окремі експерти впевнені: за системою субсидій намагаються приховати банальну крадіжку державних грошей. Схема лежить на поверхні, проте чомусь ніхто про неї не каже. «Субсидія, яку підносять нам як панацею на цьому етапі, – роз’яснює «Аналітичній службі новин» голова правління Всеукраїнської асоціації з енергозбереження Роман Співак, – не дбає про людей, а є звичайнісінькою ведмежою послугою. Поясню, чому особливо у теперішній ситуації вважаю систему субсидування людей помилковим кроком з боку держави. З одного боку, підняли ціну на газ – до 7.188 гривні за кубічний метр, з іншого – якщо немає лічильників, розрахунок здійснюється за нормами. Люди, які перейшли на споживання з лічильниками, підтвердять: реально використовують менше, ніж тоді, коли нараховували за нормами. Про що це говорить? Тільки про те, що населення змушують платити за той газ, якого вони не споживали. Навіть якщо люди отримуватимуть субсидію, можна говорити про те, що держава субсидує «Нафтогаз», а через нього – і «Газпром». Це неправильно. А щоб ліквідувати цю несправедливість, не потрібно робити людям ведмежу послугу у вигляді субсидій – ви дайте ці гроші, але на встановлення приладів обліку, причому на 100% по всій країні. А також – на утеплення будинків. І скажіть: люди добрі, якщо ви не утеплите свої будинки, то будете більше споживати тепла і, відповідно, більше платити». «Потрібно не питанням надання громадянам субсидій займатися, а радше показати ту прозору модель розрахунку тарифів, – поділився з «Аналітичною службою новин» керівник Міжнародної громадської організації «Об’єднання регіонального розвитку» Сергій Биков, – тому що сьогодні ті тарифи, що доведені до населення, важко назвати економічно обґрунтованими. І навіть експерти – газовики, люди, котрі займаються енергетикою, – не можуть достеменно зрозуміти, які складники входять до певного тарифу і чого він на сьогодні саме такий, а не інакший. Окрім того, ми ж нині не поставляємо газ ні на територію анексованого Криму, ні туди, де орудують еленерівці й деенерівці, тож для населення, що б там не казали урядовці, газу внутрішнього видобутку мусить вистачати. І немає жодних підстав для такого підняття  тарифу на газ, який ми маємо нині. А якщо його справді потрібно збільшити, тоді чітко обгрунтуйте, скільки саме повинен коштувати газ і чому». Ви ще сподіваєтесь на безкоштовний сир?   Якщо ж від системи як такої знову повернутися до конкретної людини з її платіжкою, безгрошів’ям і купою проблем, то дехто найголовнішим підступом запущеної системи оформлення субсидій вважає невідповідність кількості тих, хто зареєстрований на конкретній житловій площі, числу тих, хто там реально проживає. Найпростіша ситуація: батьки залишились, а діти поїхали в інше місто або й за кордон. Не побачать субсидій і ті (а це часто-густо студенти й молоді сім’ї з невисокими доходами), хто знімає житло: оренда у нас досі переважно нелегальна, а на допомогу від держави може претендувати тільки той, хто знімає житло за законом. «Люди, які орендують житло – звісно, оформлене згідно із законодавством – теж мають право на субсидії, – роз’яснює Сергій Биков, – тож система оформлення субсидій спрямована й на те, щоб виявити так званий незаконний дохід тих людей, які здають свої квартири й будинки, але не підписують відповідних угод оренди й не платять через це податку». Якщо орендар таки наполягатиме на субсидії, як гадаєте, чим це загрожує орендодавцеві? Чи не доведеться йому сплатити податок за весь той час, коли здавав своє житло?   А тепер – про отой другий «букет» проблем, який, на тверде переконання декого з експертів, може стати набагато вагомішим, аніж помарки у бланку декларації чи махінації держави з нормами. Юристи, уважно проаналізувавши бланки, які необхідно заповнити (декларація і заява), кажуть, що тут слід скористатися відомою народною мудрістю і перш, ніж «відрізати» (заповнювати ці бланки), навіть не сім – сто сім разів «відміряти» (зважити всі «за», які дасть вам субсидія, і «проти», якими будуть супроводжуватися ці «за»). Отже, перед вами – бланк декларації про доходи та витрати осіб, які звернулися по призначення житлової субсидії. Вона вимагає вказати не тільки прізвище, імена й по-батькові усіх членів родини, а й передусім їхні ідентифікаційні коди, а також інформацію про всі види доходів (зокрема, депозити й дохід від оренди майна). І якщо наявність автомобіля (старих можна мати й кілька) тепер не перепона для отримання субсидії, одноразова покупка вартістю від 50 тисяч гривень упродовж останнього року завадить її отримати. Дуже цікавий пункт міститься у «Заяві про призначення житлової субсидії»: «Я та особи, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, даємо згоду на обробку персональних даних про сім’ю, доходи, майно, що необхідні для призначення житлової субсидії, та оприлюднення відомостей щодо її призначення». Органи соцзахисту – якщо не відразу, то з часом точно – перевірятимуть достовірність даних, що міститимуться в пакеті документів (запити у податкову, МРЕВ, навчальні заклади тощо). Де гарантія, що через півроку-рік ви не отримаєте «запрошення», приміром, з податкової – з’явитися з правовстановлюючими документами на автівку, земельну ділянку чи будинок у селі? Інформація про дачні й сільські будиночки для податківців буде як знахідка: сподіваюся, всі пам’ятають, що з наступного року запрацює система збору податку на нерухомість. Як думаєте, чи не опинитеся ви серед перших, хто отримає платіжку на сплату цього податку? Тож система субсидій, яку уряд видає за таку собі житлово-комунальну панацею для малозабезпечених, переконують юристи, – ні що інше, як система збору персональної інформації про громадян України, які – врахуйте – у цьому випадку нададуть її усім зацікавленим структурам: а) цілком добровільно, б) максимально повну. Як держава, зважаючи на перехід на електронний документообіг і хронічний дефіцит бюджету, скористається цими даними, здогадатися не важко. З одного боку, справді малозабезпеченим, хто ледь перебивається з хліба на воду (а що сьогодні чимало українців саме животіють, а не живуть, – гірка правда), субсидія потрібна, щоб банально вижити. Якою ж буде подальша доля вчорашнього середнього класу, поки спрогнозувати складніше: ці люди катастрофічно швидко втрачають свої фінансові позиції, стрімко наближаючись до класу малоімущих, та немає жодних гарантій, що держава не знайде, які ще податки у попередньому році вони не сплатили. І чи не змусить їх сплатити ці податки. Тож, судячи з усього, субсидія – не порятунок бідних від високих тарифів (краще б уряд подбав про створення нових робочих місць, а не рапортував, де і скільки людей скоротили), а прикриття для кількох не зовсім гарних схем, якими, найімовірніше, скористаються пізніше.     
Украинцы могут сами инвестировать в страну, но не при политике «затягивания поясов». Такое мнение «Аналитической службе новостей» (АСН) высказал президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко.  Он заявил, что на территории Украины сейчас в обороте $100 миллиардов, еще $50-60 миллиардов держат олигархи в оффшорах.  «Если обеспечить стабильность, я более чем уверен, что эта валюта заработает. Поскольку бизнес вернет деньги с оффшоров, а понесут их в банки, на депозиты. И без каких-либо кредитов мы получим инвестиции», - считает эксперт. Для этого, по словам Охрименко, бизнесу нужны гарантии, что будут работать банки, не будет передела собственности и фискального давления.  «Это можно и законодательно закрепить, и на практике реализовывать», - пояснил экономист. По его мнению, если населению предложить валютные казначейские обязательства на предъявителя, то можно было бы собрать $5-10 миллиардов.  «Валюта пошла бы в золотовалютные резервы», - добавил Охрименко.

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки....
більше матеріалів
/-0,086822986602783-/ /-pc-/
Top