Під патронатом субсидій

З настанням травня українці з дня на день чекають платіжок з новими сумами, розрахованими вже на основі тих захмарних тарифів, які усім нам довели до відома наприкінці березня (з квітня подорожчали передусім газ, тепло і світло, а навздогін – і вода). Водночас стартує реалізація масштабної програми виплати житлових субсидій, яка, на переконання урядовців, стане справжньою паличкою-виручалочкою для 4 мільйонів українських родин (досі, за даними Мінсоцполітики, субсидіями користувались приблизно 1,1 мільйона сімей). Якщо зважити на той факт, що відтепер працюватиме спрощений порядок їхнього призначення, у багатьох людей виникає закономірне запитання: що ховається за такою нібито щирою турботою держави? Тож «Аналітична служба новин» вирішила з’ясувати, які підводні камені приховує в собі оновлена система призначення субсидій і чим це може обернутися для тих людей, хто має на меті ними скористатися.  

Два «букети»проблем

Нагадаємо, що так званий «лист щастя», укомплектований двома паперами – бланком заяви на отримання субсидії і бланком декларації про доходи, – всі платники за комунальні послуги повинні були отримати ще до середини квітня. А затим – уважно вивчити їх (краще, щоб потім не мати мороки, зробити із десяток копій з кожного), чесно заповнити й відправити у місцеве управління соціального захисту. Бігати кудись додатково, стояти у чергах і брати купи довідок, як переконують нас фахівці Мінсоцполітики, не треба – подальше оформлення має відбутися вже без участі претендента на державну допомогу. Та перш ніж заповнювати (якщо вже вирішили скористатися допомогою держави), треба розрахувати власний обов’язковий платіж (це можна зробити самостійно, а можна подивитися в таблиці, яка є на сайті профільного міністерства). Йдеться про те, що державою встановлений за певних доходів певний відсоток, який ви в будь-якому разі повинні сплачувати на житлово-комунальні послуги: якщо суми в платіжці перевищуватимуть цей обов’язковий платіж, тоді можна скористатися правом на субсидію.

Проте експерти, проаналізувавши всі «за» і «проти» цього процесу, виокремили щонайменше два «букети» проблем, з якими можуть зіткнутися люди. Отже, перший «букет» пов’язаний із власне оформленням паперів і попередніми розрахунками. Тобто, йдеться про те, що оті два документи (заяву на субсидію і декларацію про доходи) потрібно заповнити не те що без помилок, а й навіть без найменших виправлень (ось тут людям і знадобляться додаткові копії бланків!). Окрім того, справжньою «родзинкою» нової системи видається, на перший погляд, повна довіра держави до людей. Але ця довіра – тільки на початковому етапі (під час оформлення первинних документів): у декларацію можна вписати будь-який розмір своїх доходів. Субсидію, спираючись на ці цифри, призначать, а вже потім почнеться найцікавіше – перевірка правдивості відображених там даних. Якщо в чомусь помилитеся, навіть випадково, і це потім виявлять, субсидію перерахують або й повністю відмінять, а вже надану субсидію доведеться повертати, причому у подвійному обсязі.

Другий комплекс підводних каменів пов'язаний із тим, що при оформленні субсидії людина добровільно погоджується на внесення персональних даних – як її особистих, так і членів її родини – до спеціальної бази, а також оброблення й аналіз цієї персональної інформації. Чим це може обернутися у подальшому, поки можна тільки прогнозувати. Та зважаючи на бажання урядовців наповнити бюджет будь-якою ціною (про повернення з офшорів коштів, виведених туди попередніми керівниками країни, чомусь уже забули), не важко передбачити, що шукати приховані доходи будуть ретельно. Чи зарадить вам державна допомога, це ще питання, а от те, що ваші дані ледь не навиворіт роздивлятимуться, можете навіть не сумніватися.

Почали з брехні

Між системою нарахування субсидій, яка діяла досі, й тією, яка тепер запроваджується, – кілька суттєвих відмінностей. Мене, приміром, спочатку приємно вразило повідомлення чиновників з профільного міністерства, що в декларацію потрібно вписувати тільки «чисті» доходи (тобто, не те, що нараховане, а те, що людина отримує на руки). Та виявилося, що це, м’яко кажучи, напівправда, бо не враховується тільки податок на прибуток (близько 20%), а решта податків (єдиний соціальний внесок, військовий податок) йдуть у ваш «чистий дохід». Відразу виникає запитання: якщо держава почала з брехні, то чому сподівається на чиюсь чесність?!   

«Головний прикол цієї грандіозної афери в тому, – написала у Facebook колега, яка спеціалізується на темі соціальної допомоги, – що субсидія дається тільки на соціальну норму (газу, електроенергії тощо, – авт.). Візьмімо, приміром, житлову площу. Кілька тижнів тому в мережі був ролик, як Музиченко (директор департаменту Мінсоцполітики – авт.) сам поїхав до бабусі в село – пояснити їй усе про субсидії. А в тієї – будинок квадратів на 250. Платить за газ, яким обігрівається, дуже багато – зрозуміло, що її пенсії не вистачає. Так ось, він її й каже: мовляв, заповнюйте бланк – отримаєте субсидію. А потім іде резюме журналіста на кшталт «бабуся заспокоїлась і залишилась задоволена». Тільки ось запитання: чим вона задоволена? Субсидію їй дадуть на 46,2 квадрата, а решта 200? Як платила на всю котушку, так і платитиме…»

І цей нюанс з нормами (чинний норматив на холодну воду – 2,4 кубометра на людину в місяць, на гарячу – 1,6 кубометра, на газ – 6 кубів, а якщо відключили гарячу воду – 9 кубометрів, на електроенергію – від 90 кВт/год на 1–2 людини + 30 кВт/год на кожну наступну), переконують аналітики, – на доважок до доволі непростого «спрощеного» механізму оформлення. За словами президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, довідок тепер справді не треба, проте люди їх все одно братимуть, побоюючись повернень переплаченої субсидії у подвійному розмірі. «Та й плутанини з вкладами буде чимало, – зазначив він, – приміром, чи вважати доходом, якщо банк відсотки нарахував, а потім збанкрутував і не виплатив їх?»

Роман СпівакОкремі експерти впевнені: за системою субсидій намагаються приховати банальну крадіжку державних грошей. Схема лежить на поверхні, проте чомусь ніхто про неї не каже. «Субсидія, яку підносять нам як панацею на цьому етапі, – роз’яснює «Аналітичній службі новин» голова правління Всеукраїнської асоціації з енергозбереження Роман Співак, – не дбає про людей, а є звичайнісінькою ведмежою послугою. Поясню, чому особливо у теперішній ситуації вважаю систему субсидування людей помилковим кроком з боку держави. З одного боку, підняли ціну на газ – до 7.188 гривні за кубічний метр, з іншого – якщо немає лічильників, розрахунок здійснюється за нормами.

Люди, які перейшли на споживання з лічильниками, підтвердять: реально використовують менше, ніж тоді, коли нараховували за нормами. Про що це говорить? Тільки про те, що населення змушують платити за той газ, якого вони не споживали. Навіть якщо люди отримуватимуть субсидію, можна говорити про те, що держава субсидує «Нафтогаз», а через нього – і «Газпром». Це неправильно. А щоб ліквідувати цю несправедливість, не потрібно робити людям ведмежу послугу у вигляді субсидій – ви дайте ці гроші, але на встановлення приладів обліку, причому на 100% по всій країні. А також – на утеплення будинків. І скажіть: люди добрі, якщо ви не утеплите свої будинки, то будете більше споживати тепла і, відповідно, більше платити».

«Потрібно не питанням надання громадянам субсидій займатися, а радше показати ту прозору модель розрахунку тарифів, – поділився з «Аналітичною службою новин» керівник Міжнародної громадської організації «Об’єднання регіонального розвитку» Сергій Биков, – тому що сьогодні ті тарифи, що доведені до населення, важко назвати економічно обґрунтованими. І навіть експерти – газовики, люди, котрі займаються енергетикою, – не можуть достеменно зрозуміти, які складники входять до певного тарифу і чого він на сьогодні саме такий, а не інакший. Окрім того, ми ж нині не поставляємо газ ні на територію анексованого Криму, ні туди, де орудують еленерівці й деенерівці, тож для населення, що б там не казали урядовці, газу внутрішнього видобутку мусить вистачати. І немає жодних підстав для такого підняття  тарифу на газ, який ми маємо нині. А якщо його справді потрібно збільшити, тоді чітко обгрунтуйте, скільки саме повинен коштувати газ і чому».Сергій Биков

Ви ще сподіваєтесь на безкоштовний сир?  

Якщо ж від системи як такої знову повернутися до конкретної людини з її платіжкою, безгрошів’ям і купою проблем, то дехто найголовнішим підступом запущеної системи оформлення субсидій вважає невідповідність кількості тих, хто зареєстрований на конкретній житловій площі, числу тих, хто там реально проживає. Найпростіша ситуація: батьки залишились, а діти поїхали в інше місто або й за кордон. Не побачать субсидій і ті (а це часто-густо студенти й молоді сім’ї з невисокими доходами), хто знімає житло: оренда у нас досі переважно нелегальна, а на допомогу від держави може претендувати тільки той, хто знімає житло за законом. «Люди, які орендують житло – звісно, оформлене згідно із законодавством – теж мають право на субсидії, – роз’яснює Сергій Биков, – тож система оформлення субсидій спрямована й на те, щоб виявити так званий незаконний дохід тих людей, які здають свої квартири й будинки, але не підписують відповідних угод оренди й не платять через це податку». Якщо орендар таки наполягатиме на субсидії, як гадаєте, чим це загрожує орендодавцеві? Чи не доведеться йому сплатити податок за весь той час, коли здавав своє житло?  

А тепер – про отой другий «букет» проблем, який, на тверде переконання декого з експертів, може стати набагато вагомішим, аніж помарки у бланку декларації чи махінації держави з нормами. Юристи, уважно проаналізувавши бланки, які необхідно заповнити (декларація і заява), кажуть, що тут слід скористатися відомою народною мудрістю і перш, ніж «відрізати» (заповнювати ці бланки), навіть не сім – сто сім разів «відміряти» (зважити всі «за», які дасть вам субсидія, і «проти», якими будуть супроводжуватися ці «за»).

Отже, перед вами – бланк декларації про доходи та витрати осіб, які звернулися по призначення житлової субсидії. Вона вимагає вказати не тільки прізвище, імена й по-батькові усіх членів родини, а й передусім їхні ідентифікаційні коди, а також інформацію про всі види доходів (зокрема, депозити й дохід від оренди майна). І якщо наявність автомобіля (старих можна мати й кілька) тепер не перепона для отримання субсидії, одноразова покупка вартістю від 50 тисяч гривень упродовж останнього року завадить її отримати.

Дуже цікавий пункт міститься у «Заяві про призначення житлової субсидії»: «Я та особи, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні/будинку, даємо згоду на обробку персональних даних про сім’ю, доходи, майно, що необхідні для призначення житлової субсидії, та оприлюднення відомостей щодо її призначення». Органи соцзахисту – якщо не відразу, то з часом точно – перевірятимуть достовірність даних, що міститимуться в пакеті документів (запити у податкову, МРЕВ, навчальні заклади тощо). Де гарантія, що через півроку-рік ви не отримаєте «запрошення», приміром, з податкової – з’явитися з правовстановлюючими документами на автівку, земельну ділянку чи будинок у селі? Інформація про дачні й сільські будиночки для податківців буде як знахідка: сподіваюся, всі пам’ятають, що з наступного року запрацює система збору податку на нерухомість. Як думаєте, чи не опинитеся ви серед перших, хто отримає платіжку на сплату цього податку?

Тож система субсидій, яку уряд видає за таку собі житлово-комунальну панацею для малозабезпечених, переконують юристи, – ні що інше, як система збору персональної інформації про громадян України, які – врахуйте – у цьому випадку нададуть її усім зацікавленим структурам: а) цілком добровільно, б) максимально повну. Як держава, зважаючи на перехід на електронний документообіг і хронічний дефіцит бюджету, скористається цими даними, здогадатися не важко.

З одного боку, справді малозабезпеченим, хто ледь перебивається з хліба на воду (а що сьогодні чимало українців саме животіють, а не живуть, – гірка правда), субсидія потрібна, щоб банально вижити. Якою ж буде подальша доля вчорашнього середнього класу, поки спрогнозувати складніше: ці люди катастрофічно швидко втрачають свої фінансові позиції, стрімко наближаючись до класу малоімущих, та немає жодних гарантій, що держава не знайде, які ще податки у попередньому році вони не сплатили. І чи не змусить їх сплатити ці податки. Тож, судячи з усього, субсидія – не порятунок бідних від високих тарифів (краще б уряд подбав про створення нових робочих місць, а не рапортував, де і скільки людей скоротили), а прикриття для кількох не зовсім гарних схем, якими, найімовірніше, скористаються пізніше.