counter
поиск на сайте ИА ASN
рус укр
Архів
поиск на сайте ИА ASN


Пошук

Сортування:

Чому розщедрився Нацбанк?
Українцям дозволили наростити добові апетити до іноземної валюти: Національний банк збільшив ліміти на її зняття й купівлю. Та обіцяє, що й далі поступово лібералізуватиме адміністративні обмеження. Постає закономірне запитання: як це рішення вплине на ринок і банківську систему, враховуючи всі проблеми зі зняттям депозитів й уже сформовану звичку за потреби купувати іноземну валюту на чорному ринку в необмежених обсягах? Поглибимо і розширимо Голова НБУ Валерія Гонтарева повідомила, що Нацбанк вирішив збільшити обсяг денного ліміту на видачу іноземної валюти з поточних рахунків у два з половиною рази: з 20 тисяч гривень до 50-ти тисяч. Окрім того, денний ліміт на видачу гривні збільшено з 300-т тисяч до 500-т. Відтепер можна купити більше й готівкової валюти: не на 3, а на 6 тисяч гривень. Рішення регулятора, за словами Валерії Гонтаревої, базується на сигналах, що свідчать про поступове відновлення довіри до банківського сектора й стабілізації на валютному ринку. При цьому експерти стверджують, що потрясінь від цих легких послаблень очікувати не варто. Як, до речі, й шаленого покращення – вже і негайно. Мало не багато Так, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков переконаний: громадяни, комерційний сектор й іноземний інвестор чекають серйозних кроків НБУ в бік стабільності курсу національної грошової одиниці. Це зробить інфляцію більш прогнозованою й загалом дасть змогу розуміти діловий клімат в Україні. «Не можу сказати, що ці кроки стабілізують чи дестабілізують банківську систему. Позитив, що громадяни офіційно отримають змогу купувати дещо більше інвалюти й знімати її зі своїх рахунків. Це трошки заспокоює ринок, який стимулювали тіньовий ринок і відтік депозитів з банківської системи України, – відзначив Плотніков у коментарі АСН. – Ці маленькі кроки НБУ не позначаться ні на стабільності гривні, ні на стійкості банківської системи, ні на розвиткові кредитування. Ці серйозні питання охоплюються іншими проблемами. Це регулювання монетарні і немонетарні, подолання інфляції, мінімізація і багато іншого». Замість тюльпанів А ось банкір-фінансист Василь Горбаль переконаний, що є можливість навіть повністю зняти обмеження, про що не раз говорили стабільні великі банки, до яких дійсно спостерігається відновлення  довіри. «Коригування обмежень на часі. Можна вважати, що це подарунок НБУ жінкам до 8 Березня. Пішли компромісним шляхом і дещо підняли суми лімітів. Хоча зрозуміло, коригування мусило бути. Але обмеження запроваджено, коли курс був на 50% вищим, якщо не помиляюся, на позначці 18 гривень/долар. До того ж, був відсутній механізм зняття валютного депозиту. Тому це передовсім меседж від НБУ щодо відновлення довіри до валютних депозитів», – пояснив Горбаль АСН. Чорно-білий світ Добре, що НБУ здійснює хоч такі невеличкі кроки до розблокування валютного ринку, вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.   «Частина українців, які нині забирають валютні депозити, будуть раді, що ліміт підняли. Хоча ще потрібно, щоб у касі банку була валюта. Часто банки кажуть, що валюти немає, і пропонують взяти гривню за курсом обмінника. До того ж, не виключено, що хтось вирішить все ж залишити кошти на депозиті», - акцентував він, додавши, що чорний ринок підняття сум лімітів не послабить. Сигнали і семафори У свою чергу економіст Віктор Лисицький додав, що рішення Національного банку – позитивний сигнал про те, що у регулятора нині є більше впевненості: махінацій, коливань на ринку валюти не буде. Або що принаймні можливості для цього звузилися. «Для валютного ринку і країни загалом це – хороший сигнал. Адже зрозуміло, у нас гривня впала більше, ніж утричі. Й стабілізація її на новому рівні поки тільки триває. Але підняття лімітів свідчить: НБУ вважає, що особливих коливань курсу не буде», - пояснив Лисицький АСН, додавши, що це дає змогу думати, що НБУ нині контролює ситуацію достатньо надійно.
03-03-2016 21:13 Публікації - Економіка

Поки немає аграрної біржі, продавати землі безглуздо
Продавати мільйон гектарів державних земель, як про це заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, ідея цілком нормальна, але тільки в разі створення аграрної біржі. Біржу треба створювати, керуючись американським і європейським досвідом. До її створення розмови про продаж землі - недоцільні. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «В принципі, сама ідея продажу мільйона гектарів абсолютно правильна. У нас зараз є близько трьох мільйонів гектарів земель. Але найчастіше це землі, які вимагають зрошення чи культивації. Але є важлива специфіка. Продаж матиме сенс і доцільність тільки за умови, якщо створити біржу. Якщо продаж буде без біржі, то це буде просто подарунок комусь із потрібних людей. Зрозуміло, що мільйон землі просто подарувати - це нерозумно. За великим рахунком, треба говорити не про продаж, а про створення справжньої аграрної біржі, де можна буде продати державну землю, і приватники теж зможуть продати свої паї. Світовий досвід аграрних бірж є, тому у нас її просто треба зробити як належить. Вона, можливо, дійсно буде десь непідконтрольною владі, у неї особливий статус, вона більш ринкова. У цьому випадку, якщо взяти європейський і американський досвід, цілком можна створити біржу й у нас», - розповів економіст. На думку Охріменка, головне, щоб новостворена біржа не була фіктивною. Це може призвести до негативних наслідків. «Сама ініціатива по собі трохи абсурдна тому, що прем'єр склеїв дві ідеї. З цієї причини поки немає біржі, продавати землі абсурдно, навіть продавати мільйон гектарів - немає сенсу», - упевнений експерт.
01-03-2016 15:52 Думки - Економіка

Міністр не може говорити, що йому не дають працювати
Айварас Абромавичус має піти у відставку, бо за час його керівництва Міністерством економічного розвитку і торгівлі відбулося тільки падіння, а не зростання економіки. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «По-перше, міністерство економіки треба ліквідувати. А по-друге, Абромавичус - це було суцільне покарання. Зараз офіційна статистика падіння ВВП - 30%, промислове виробництво впало на 13%. Виникає питання, а що ж робив міністр? Він повинен був відзвітувати про зростання економіки, а було тільки падіння. І виникає питання: чим він займається?. Розмова про те, що «я роблю реформи, а мені не дають» - це не розмова, це відмовки. Міністр не може говорити, що йому щось заважає», - розповів експерт. На думку економіста, те, що Кабмін не хоче допустити відставки Абромавичуса, - це виключно політичні інтриги. «Міністр повністю провалився. Якби це була європейська країна, то й уряд, і всі були б зацікавлені у його відставці. Коли відбувається таке падіння економіки і така ситуація, то уряд каже, що помилився, і йде у відставку, це логічно і правильно. Але у нас не Європа. З точки зору чинного законодавства, якщо ти чимось займаєшся, то ти повинен відповідати за свої дії. Якщо ти говориш, що тобі не дають працювати, значить, ти не вмієш працювати, і зовсім це не тому, що ти хороший чи поганий», - зазначив Охріменко.
10-02-2016 15:00 Думки - Економіка

Як будемо «перекроювати» бюджет
Якщо говорити про бюджет на цей рік, то, з одного боку, його ухвалювали, м'яко кажучи, не зовсім за чинними в країні правилами (йдеться насправді про грубе порушення законодавства, адже головний фінансовий документ розроблявся за відсутності затвердженої парламентом податкової реформи). А з іншого, його таки ухвалили ще до Нового року, тобто вчасно — і країні не доводиться півроку, як уже бувало раніше, жити взагалі без бюджету. Не дивно, що за таких умов він просто не міг бути ідеальним. Отож те, що правки будуть неминучими, було зрозуміло ще в грудні 2015-го. Тому заява голови ВР Володимира Гройсмана, яка пролунала в середині січня, про початок підготовки змін до держбюджету на 2016 рік є цілком очікуваною і логічною. Одна з позицій — бюджет цього року потребує змін ще й тому, що він розрахований на основі фрагментів податкової реформи, а питання податкової реформи залишати в підвішеному стані не можна. Але справа ще й у тім, що нинішній бюджет керівництво країни до літери вивіряє з МВФ — саме експерти цієї організації дають добро на всі зміни, які Україна може внести до свого головного фінансового документа. І хоча на даний момент, за словами міністра фінансів Наталії Яресько, Міжнародний валютний фонд змінювати бюджет і Податковий кодекс нібито й не вимагає, «Аналітична служба новин» (АСН) вирішила за допомогою експертів відповісти на запитання, без яких змін у бюджеті нам не обійтися. Передусім Податковий кодекс Погодьтеся, питання більш ніж серйозне. Але, як буває в подібних випадках, експертні думки мало не порівну розділилися на цілком протилежні. Одні кажуть, що змінювати нічого не треба. Інші, навпаки, аргументовано доводять, що бюджет-2016 нікуди не годиться. І є ще невелика група аналітиків, які, аналізуючи всі плюси й мінуси прийнятого в грудні головного фінансового документа країни, кажуть, що ж насправді Україні потрібно. Старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Поворозник упевнений, що податкова реформа, від якої залежить якість бюджету (в тому вигляді, в якому її провели), стала результатом компромісу зацікавлених груп. «Виходячи з логіки, — пояснює він АСН, — загальноекономічні зміни в бюджеті необхідні. Але в будь-якому разі дефіцитний бюджет є. Податкова реформа приймалася досить швидко. Хотілося б надалі бачити її результат, а не частковий перегляд ставок окремих податків». Експерт при цьому зазначає, що, можливо, будуть і соціальні скорочення. «Складно в цій ситуації сказати, на що саме буде спрямовано скорочення, — зазначив Василь Поворозник. — Остаточне рішення прийматиметься спільно з МВФ. Незважаючи на те, що ухвалення бюджету для фонду є правильним кроком, сам бюджет потребує доопрацювання і внесення змін, які також узгоджуватимуться з МВФ». На думку ж президента Центру ринкових реформ, екс-міністра економіки Володимира Ланового, ухвалений на 2016 рік бюджет абсолютно не відповідає жодним вимогам. І якщо просто змінити деякі його позиції, потрібного результату це не дасть. Тому треба повністю змінювати концепцію головного фінансового документа країни. «Цей бюджет не те що не підходить, він навіть шкідливий. Не можна десь додати, десь відняти — і нібито буде краще, — запевняє економіст. — Держава знущається над економікою, затискає внутрішній ринок, вводить неправомірні податки, розкидає мільярдні суми невідомо куди, а потім у нас інфляція стрибає. Бюджет же впливає на інфляцію і девальвацію курсу. Те, що у нас зараз падає курс гривні, пов'язане з величезним дефіцитом бюджету. Неправильно розподіляються ресурси. Інноваційні галузі нічого не отримують, однак «Ощадбанк», «Нафтогаз» та інші отримують десятки мільярдів. Треба змінити всю концепцію». На думку експерта, цей бюджет тягнутиме країну на дно. Володимир Лановий прогнозує, що цього року буде падіння і курсу, і ВВП, і експорту. Крім того, він зазначає, що змінювати Податковий кодекс необхідно було одразу після зміни уряду. «Таке враження, що вони розробляють бюджет для якогось власного способу життя і власного світу. Цей уряд нічого не робить в економіці. Першим пунктом треба було протягом місяця після лютневого переобрання Кабміну здійснити заміну Податкового кодексу, який є поліцейським, жандармським кодексом по відношенню до всієї країни. А що це за ігри з податковими ставками: мовляв, ми підвищимо або зробимо всі податки 22 або 20%? Насправді вся система є узурпаторською, вона душить нас усіх. А де скасування тимчасових податків, які вони ввели в 2014 році? Це філософія така — жити у своєму обмеженому світі і задовольнятися тим, що вони виконали бюджет, виділили гроші. Але це зовсім не досягнення. І без уряду гроші виділятимуться, якщо сплановано і правильно виписано казначейський потік грошей», — зазначив Володимир Лановий у коментарі АСН. Кардинальних змін не потрібно Приміром, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь у коментарі АСН заявив, що зараз краще все залишити, як є. «Враховуючи, що у нас лише початок лютого, варто зазначити, що ми ще не бачимо, як у найближчі місяці розвиватимуться події в реальному секторі економіки, — пояснив він. — А кардинальної потреби у зміні бюджету, який було ухвалено трохи більше місяця тому, взагалі немає. Є певні речі, які в ньому забули прописати. Кажуть, що на те саме Антикорупційне бюро не виділено гроші на зарплату. Такі речі, можливо, треба було б змінити. Але якихось кардинальних змін, які істотно вплинули б на витрати для Пенсійного фонду або на субсидії, на освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальні послуги, соціальні субсидії до місцевих бюджетів, робити не варто. Зрозуміло, багато хто скаже, що у нас низькі пенсії, соціальні виплати і т.д., але це те, що ми на сьогодні можемо собі дозволити». Що ж стосується змін до податкової системи, то вони мають працювати з початку нового року. За словами експерта, ситуація така, що «зазвичай є нормальним варіантом, коли всі ж податкові зміни вводяться з настанням нового фінансового року, тобто з 1 січня. Зараз говорять про те, що ми можемо обговорювати якісь зміни, але вноситися вони повинні відповідно з 1 січня і заробити — з 2017 року». Ще більш категоричний у цьому питанні економічний експерт Борис Кушнірук, який запевнив «Аналітичну службу новин», що змінами в бюджеті виправити нічого вже не можна. Є багато речей, зазначає він, які було помилково закладено на початку реформування податкової системи. Саме тому бюджет-2016 збалансований неправильно, він не вирішує реальних проблем сприяння розвитку економіки з точки зору бізнесу. «Питання щодо бюджету є складнішим. Це синтетичний документ, що відображає речі, які вже було зроблено. Наприклад, з одного боку, корисність цього бюджету полягає в кількох речах. По-перше, скоротили реальний дефіцит за статтями, які раніше потребували багато коштів. Це стосується НАК «Нафтогаз». Тож ідеться про важливий позитивний фактор цього бюджету. Далі: ми продовжили фінансову децентралізацію, і обсяг коштів, які залишаються в місцевих бюджетах, — це теж позитив, — вважає економіст. — Негатив — зменшення того ж єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 22%, хоча насправді це все не вирішує жодних проблем. Нарахування ЄСВ плюс податки на доходи фізичної особи великі, тому вони не вийдуть з тіні. Ми фактично створили величезну діру в бюджеті, точніше — у Пенсійному фонді, яку треба було закривати з бюджету». Насправді мінусів і негативних моментів у чинному бюджеті достатньо, але найкраще ці прорахунки враховувати під час розробки наступного. Один із прикладів, на який звертає увагу Борис Кушнірук, — фінансові потреби на розв’язання проблем енергоефективності, які враховані неправильно. «Якщо ви поглянете на бюджет, побачите, що такій собі конторі «Роги й копита» — Агентству з енергозбереження — виділяється мільярд гривень на функціонування. Причому сама філософія її не може вирішити тих проблем, які є. У країні величезна кількість державних установ, котрі фінансуються з бюджету, в яких потрібно проводити тепломодернізацію, — роз'яснює він. — Але насправді цим бюджетом заходи з енергозбереження не передбачені. Зараз плануються кошти від приватизації — 17 мільярдів гривень, але вони передбачені на фінансування дефіциту бюджету без розшифровки мети. А я б спрямував їх саме на проведення заходів з енергозбереження. Або, наприклад, ми приватизуємо Одеський припортовий завод. Я б запропонував, щоб половина коштів від цього пішла на багатостраждальну дорогу Одеса — Рені, адже її справді треба добудувати. Тоді населення в Одеській області виявило б бажання, щоб ця приватизація відбулася». Виходить, що кардинальних змін до бюджету не потрібно, бо ними вже нічого не виправити. Продовжуючи цю лінію, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко стверджує, що кардинальних змін до бюджету й не буде. Хіба що його критикуватимуть у частині адміністрування податків. «Це перший бюджет в Україні, який збігається з думкою фінансових донорів України, Світового банку та МВФ, про те, яким має бути бюджет у країни, яка, з одного боку, воює, а з іншого — в економічній кризі, — нагадує соціолог. — Тому насправді бюджет змінюватися буде, але не дуже. Інша річ, що важливим є питання адміністрування податків. Там буде півроку боротьби, бо зачіпаються інтереси різних груп у торгівлі, особливо з Європою. Всі підвищення податків, які закладені в цьому бюджеті, коригуватимуться, але принципово бюджет не змінюватиметься. А найголовніше, на що я розраховую, це те, що міністр фінансів цього разу буде сильнішим, ніж глава Нацбанку, і не дозволить ані друкувати гроші, ані розширювати інфляцію, як було в 2015 році». Експерт вважає, що скорочень соціальних виплат не буде. Однак зазначає, що економічної політики в країні взагалі немає, бо Україна в усьому залежить від фінансових джерел, а не від внутрішньої торгівлі або своїх виробничих потужностей. У цьому, за його словами, «велика проблема. Хоча якщо була б можливість, то нам дуже потрібно щось робити з економічними державними монополіями, які перебувають у дуже великій залежності від олігархів. Але влада воліє посилити податки, але не чіпати олігархів». Змінювати треба, але не хочеться Як було зазначено вище, друга група експертів вважає, що змінювати бюджет треба обов'язково. Але нинішній владі це невигідно, тому зміни відбудуться лише з відставкою уряду. Щоб не було дефіциту бюджету, потрібно запроваджувати цивілізоване оподаткування олігархів, а не надлегке, як сьогодні, вважає екс-заступник міністра економіки, економічний експерт Володимир Рябошлик. «Бюджет має два боки: це доходи і видатки. У мене є кілька пропозицій не по лінії зменшення витрат (як вони це роблять), а з приводу збільшення доходів, — говорить він «Аналітичній службі новин» (АСН). — Бо на тлі надзвичайних податків (на кшталт податку на пенсіонерів) у нас залишаються надлегкі податки для олігархів. У цьому протиріччя, тому що 5% податку на дивіденди — найнижчий податок у світі, і ми на цьому прикладі бачимо, в чиїх інтересах працює влада. У нас є парадоксальні підприємства, де фонд дивідендів перевищує фонд заробітної плати. Тобто наш прем'єр розповідає казки щовечора, як він бореться із зарплатами в конвертах. А ці 5% дивідендів фактично забезпечують проведення готівки. Кошти оформлюють як дивіденди, а потім роздають людям, оскільки при такій схемі і такій низькій ставці це вигідно, водночас це втрати для бюджету. Інший приклад: сховали в тінь закон про оподаткування за вартістю. Пані Яресько чудово знає, що значні доходи в Америці йдуть від майна, оціненого за вартістю, а не так, як у нас, за квадратний метр голої хатини. Але у неї самої вже є нерухомість в Україні, тому їй зовсім не хочеться, щоб тут було так, як в Америці». За словами Володимира Рябошлика, якби у нас було цивілізоване оподаткування для олігархів, то збільшилися б доходи бюджету, не було б дефіциту, не було б падіння гривні. Але це питання політичне, а якщо точніше — питання зміни влади. Адже влада сама для себе пише закони, фактично у нас ситуація узаконеного уникання податків. Що бюджету-2016 косметичні зміни не допоможуть, упевнений і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, який запевняє, що країні потрібно скоротити витрати на міністерства, прибрати непотрібні, залишивши тільки кілька ключових. «Головне, що потрібно зробити і що не враховано в бюджеті, це перерахувати справедливий прожитковий мінімум, — наголошує він. — Я вважаю, він має бути не меншим за три тисячі гривень, а то й більшим. Треба зробити нормальні пенсії, зарплати. Тобто все досить просто. А будь-які косметичні зміни є абсурдними, безглуздими й нікому не потрібними». Понад те, на думку Охріменка, бюджет не лише потрібно, а й можна змінити, тим більше що великого дефіциту в ньому немає. «Він не дуже дефіцитний. А те, що вимагає МВФ, — абсурд. У більшості країн світу дефіцит значно більший, і ніхто на це не звертає уваги. У нас зараз можна без шкоди для економіки ліквідувати міністерства культури, охорони здоров'я, сільського господарства, міністерство економіки — вони взагалі не потрібні. Потім можна всі ці галузеві міністерства звести в одне. Єдине з міністерств, яке треба залишити, — Мінфін і, зрозуміло, ще Міноборони. Решта — спадщина радянської системи», — зазначив експерт. Не кредитом єдиним... Для того щоб забезпечити виконання бюджету, переконаний директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров, буде новий виток девальвації гривні та підвищення податків. Крім того, необхідно вносити зміни до бюджету, а уряду необхідно припинити думати лише про чергові кредити МВФ. «Бюджет уже ухвалили, але не думаю, що у них вистачить розуму на щось більше, окрім як підвищити чи зберегти свої витрати. Для того ж, щоб наповнювався бюджет, потрібно створювати робочий режим економіки, а не думати лише про чергові кредити МВФ, — пояснив експерт «Аналітичній службі новин». — Бо кредити — це завжди борги, причому борги вже майбутніх урядів. Доведеться не тільки новому складу уряду, а й усім українцям думати, як і за рахунок чого їх віддавати. Тому перш за все потрібно думати про інвестиційний бюджет, бюджет розвитку. Це означає, що Кабмін повинен був підготувати як мінімум дворічну програму стимулювання притоку прямих іноземних інвестицій, а також оголосити нинішній, 2016-й, рік роком розвитку ринку, спільного інвестування внутрішнього ринку. Це має розвивати інститути спільного інвестування: пайові, корпоративні інвестиційні фонди». За словами економіста, податки треба знижувати, а не збільшувати. «Міністр фінансів Яресько не хоче зрозуміти таку річ, що податкова система повинна стимулювати реальний сектор економіки, — запевняє Олександр Гончаров. — Вона підвищує податки, а їх потрібно знижувати, аби збільшувати оподатковувану базу. Що оптимальніші і правильніші рішення знаходяться для зниження податкового тягаря найпріоритетніших галузей економіки (особливо це стосується малого та середнього бізнесу), то ширша оподатковувана база. І в абсолютному вираженні ви отримаєте більше податків до бюджету, ніж у випадку більш високого тиску на підприємців та бізнесменів, котрі ще залишилися працювати». Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко теж вважає, що бюджет — у тому вигляді, в якому його було ухвалено, — абсолютно неякісний. Тому робота парламентаріїв має відбуватися у двох напрямах: перші рухи має бути здійснено в плані можливості збільшити дохідну частину держбюджету. Але це, наголошує експерт, далеко не завжди означає збільшити податки. «Проблема зі збільшенням податків може просто означати ще більший відхід економіки в тінь, — пояснює він. — Крім того, в умовах, коли тіньовий сектор економіки виходить на рівень 50% і вище, збільшення акцизних зборів (що було зроблено) теж може впливати на збільшення того ж тіньового сектора, а не становити додаткові доходи держбюджету». Тому, на думку експерта, яку він висловив у коментарі АСН, необхідно ще раз подумати, наскільки зросте дохідна частина держбюджету при внесенні цих змін до Податкового кодексу. «Потрібно подумати, яким чином прибрати додатковий тиск на українських сільгоспвиробників, спричинений на них у зв'язку з цією новою системою і скасуванням пільгового ПДВ за сільськогосподарську діяльність. Я б запропонував задуматися ще раз над поверненням ПДВ, — говорить він. — Сподіваюся, що повернення ПДВ відбуватиметься прозоро, в електронному режимі, щоб будь-який учасник ринку міг відкрити і побачити, хто і коли отримує». Це, зазначає експерт, що стосується дохідної частини державного бюджету. Що ж стосується його видаткової частини, то у держави «немає жодних альтернатив, окрім як ще раз подумати з приводу того, де можна скоротити витрати або зменшити рівень корупції. Я припускаю, що велика частина суспільства вже давно розуміє, що величезна кількість порушень відбувається в системі держзакупівель. Для мене незрозуміло, чому частину держзакупівель виведено з прозорого тендерного процесу і чому цей процес буде розтягнуто у часі. Більший рівень прозорості означає менші можливості для злодійства». Зрозуміло, що обидва варіанти розвитку ситуації з бюджетом — і не чіпати, і кардинально змінити — можуть стати нашою реальністю. Але головне — не допустити повторення подібного сценарію в процесі ухвалення бюджету вже на наступний, 2017-й, рік. А для цього, зазначає експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько, на наступний рік треба готувати більш сучасну модель податкової системи. «Цьому бюджету, — пояснює він АСН, — бракує коштів: на інфраструктуру, на капіталовкладення. Є вкрай складні ситуації, як, наприклад, із професійно-технічною освітою. ПТУ передано на баланс місцевим радам, а у місцевої влади маленькі бюджети і траншів не передбачається. Тому треба знайти формулу фінансування профтехосвіти, інакше до кінця року від профтехучилищ нічого не залишиться». Що ж стосується змін податкової системи, то, на думку експерта, прямо зараз змінити модель системи податків навряд чи можна. При цьому, запевняє Цибулько, нам «треба готувати більш сучасну модель на наступний рік. Тут важко сказати, що можна зробити зі змінами до бюджету. За результатами 1-го кварталу стане зрозуміло, які з галузей отримали шанс розвиватися, а про розвиток яких ще слід подбати. Тому мені здається, що цей бюджет ніякого серйозного розвитку економіки не забезпечує. Але він і не підриває цю гарантовану або мінімально забезпечену купівельну спроможність населення. Звичайно, поки що єдиний механізм росту економіки, який закладено (крім спрощення окремих податків), — це спроба нарощування зарплат і пенсій, яка запроваджується цьогоріч. Це має трохи стимулювати купівельну спроможність, а через неї — і зрушити зростання економіки». Як бачимо, експертні думки справді дуже відрізняються. З іншого боку, в кожній є своє раціональне зерно. Українцям же в цій ситуації залишається хіба що сподіватися, що влада зробить правильний вибір, який хоча б не погіршить соціальні стандарти, чинні у нашій країні сьогодні.
01-02-2016 19:46 Публікації - Економіка

Держбюджет треба повністю перерахувати і скоротити витрати на міністерства
Бюджету, який був прийнятий на 2016 рік, косметичні зміни не допоможуть. Його потрібно перерахувати повністю. Треба скоротити витрати на міністерства, прибрати непотрібні, залишивши тільки кілька ключових міністерств. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Головне, що треба зробити і що не враховано в бюджеті, це перерахувати справедливий прожитковий мінімум, а не так, як прийнято зараз. Я вважаю, він повинен бути не менше трьох тисяч гривень, а то й більше. Треба зробити нормальні пенсії, зарплати. Тобто все досить просто. А будь-які косметичні зміни абсурдні, безглузді і нікому не потрібні», - вважає економіст. На думку Охріменка, бюджет можна змінити, тим більше що великого дефіциту в ньому немає. «Він не дуже дефіцитний. А те, що вимагає МВФ, - абсурд. У більшості країн світу дефіцит значно більший, і ніхто на це не звертає уваги. У нас зараз можна без шкоди для економіки ліквідовувати міністерства культури, освіти, охорони здоров'я, сільського господарства, міністерство економіки - вони взагалі не потрібні. Потім можна всі ці галузеві міністерства звести в одне. Єдине з міністерств, яке треба залишити, - Мінфін і, зрозуміло, ще Міноборони. Решта - спадщина радянської системи. Крім того, треба припинити фінансувати Малу Академію наук. В жодній країні світу немає подібного - такі організації зазвичай самі себе фінансують за рахунок грантів і власних доходів», - зазначив експерт. За його словами, потрібно впроваджувати медичну страховку - це насправді нескладно. «Так ми заощадимо багато грошей. Відмова від міністерств зараз нереальна, бо у нас багато кумів, сватів, вони не хочуть відходити від «годівниці». На жаль, зробити це можна, але бажання немає», - підсумував експерт.
29-01-2016 18:08 Думки - Економіка

Торгове «обличчя» гібридної війни
Отже, Росія з Україною обмінялися черговими реверансами, цього разу торговими. Спочатку РФ запровадила заборону на українські продовольчі товари та сільгосппродукцію, а заодно і транзит цих товарів у треті країни, який почав працювати з 1 січня цього року. Потім дзеркально відповів наш уряд - і з 10 січня набрало чинності обмеження на реалізацію цілої низки товарів російського виробництва, яке діятиме щонайменше сім місяців. «Чорний список» досить широкий, у ньому опинилися м'ясо, риба, молоко, сири, продукти дитячого харчування, чай, кава, шоколад, хліб, горілка, цигарки, корм для тварин та інша продукція. До речі, суспільство до такого кроку було готове давно: акцію «Не купуй російське!», яка з'явилася у відповідь на анексію Криму, підтримує переважна більшість патріотично налаштованих громадян нашої країни. Але все ж цікаво, якими будуть наслідки цих заборон насамперед для самих українців? Чи відчуватимемо ми дефіцит звичних продуктів харчування або, навпаки, це спричинить позитивні для країни в цілому процеси? Якщо говорити про бюджет країни, то уряд вважає, що вже в цьому році наші втрати оцінюватимуться в 420-600 мільйонів доларів, деякі експерти називають іншу цифру - близько мільярда доларів. Політичне рішення Чесно кажучи, коли ціни на товари, маркування на яких зазначало, що вони вироблені в Росії, останнім часом подвоїлися, а то й потроїлися, хотілося лише одного - щоб з'явилися аналогічні українського виробництва. Кажу насамперед про різні мийні засоби - росіяни чомусь вирішили, що вони тут у нас на вагу золота, а тому ми їх купуватимемо за будь-якою ціною, і накрутили ці самі ціни мало не до небес. Але якщо ще місяць тому на запитання «А чи є український аналог?» продавці відповідали негативно, у січні на полицях магазинів вже з'явилася українська продукція. Що ж стосується сирів і м'ясо-молочної продукції, то, швидше за все, наш внутрішній виробник зреагує адекватним чином - і утворені ніші незабаром будуть заповнені. До того ж цей процес супроводжуватиметься ще й появою нових робочих місць, що теж для України, з її позахмарним рівнем безробіття, важливо. Розширення на 70 позицій списку товарів, заборонених до ввезення з Росії, яке нещодавно схвалив Кабмін, відбиває лише показову боротьбу України з російськими товарами. Це більше політичний перелік, ніж економічний, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт Ілля Несходовський. «Попри відсутність будь-яких санкцій, товарообіг між Україною та Росією падав і раніше, причому значно, - зазначив він. - Основна причина цього була в тому, що українські споживачі самостійно відмовлялися від використання російських товарів. Перелік же товарів, зазначених у першому списку, не становить істотної частки в товарообігу між Україною та Росією». Логістика здорожчає До речі, багато експертів, особливо економічного напрямку, просто впевнені: ми з вами, дорогі українці, відсутності товарів Made in Russia навіть не помітимо. Приміром, директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що інтерес до російських товарів з боку українців демонструє стійке падіння - люди ще у 2014-му почали виявляти підвищений інтерес до маркування, ігноруючи товар, який було вироблено на просторах країни-агресора. За його даними, за два останніх роки з нашого ринку пішло понад 70% російських товарів: частина - через свідомий бойкот українцями всього російського, частина - унаслідок падіння купівельної спроможності наших людей. За попередніми експертними висновками, дещо з наших магазинних полиць все ж зникне. Приміром, окремі види кондитерських виробів, які чудово можна замінити своєю продукцією, макарони твердих сортів, замість яких можна використовувати більш дорогі італійського виробництва або більш дешеві українські з м'яких сортів пшениці. Що ж стосується побутової хімії та мийних засобів, то в цьому торговому сегменті урядове ембарго України тільки в плюс: заборона ввозити пральний порошок, шампуні та іншу продукцію з цієї ж серії в упаковках, швидше за все, підштовхне процес створення фасувальних цехів на території нашої країни. Знову ж таки це - ще й додаткові робочі місця, яких Україні зараз катастрофічно не вистачає. Але, що цікаво, під українське ембарго потрапили здебільшого міжнародні компанії, що мають свої виробничі потужності на території Росії. Їхній менеджмент, прораховуючи свою діяльність на кілька кроків наперед, зважив на загальну тенденцію - і встиг щось почати фасувати безпосередньо у нас, а щось завозити в Україну іншими шляхами. Якщо ж говорити про Україну, то значна частина наших втрат - це наслідок запровадженого Москвою транзитного ембарго: вартість доставки українських товарів у середньоазіатські країни за альтернативним маршрутом буде значно вищою. Так, за словами міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, «логістика з двома поромними переправами дорожча, ніж була раніше пряма». Крім подорожчання власне доставки є ще один негатив: більш довгим шляхом, який займає 11 днів, не можна буде доставляти швидкопсувні продукти (наприклад, молочну продукцію або овочі-фрукти в сезон). У будь-якому разі головне те, що розпочато пошук шляхів вирішення проблеми. Це, запевняють експерти, - половина успіху. Ціни повзтимуть угору Повертаючись до наслідків цих заборон для простого українця, не можна не відзначити, що якщо з наповнюваністю полиць усе більш-менш зрозуміло (мине якийсь час - і від російських товарів може не залишитися навіть спогадів), то ось із цінами не зовсім. Для зубожілого українця, яким є середньостатистичний громадянин нашої країни, якість і ціна товарів - категорія насправді більш важлива, ніж наявність або відсутність у торгових мережах російських товарів. Але якщо представники великих торгових мереж вважають, що зміна логістики ніяк не вплине на ціни, в експертному середовищі з цього приводу трохи інша думка. Як зазначив у коментарі АСН президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, вартість багатьох товарів матиме тенденцію до підвищення. Але причина майбутнього зростання цін - зовсім не ембарго й нові шляхи доставки, а зростання курсу долара. За його словами, «ціни, особливо на імпортну продукцію, змінюватимуться швидше, ніж курс долара, а відбувається це тому, що імпортери обов'язково закладають у ціну будь-якого товару всі валютні ризики». До того ж Олександр Охріменко радить споживачеві бути більш уважним: мовляв, можуть з'явитися кустарні виробництва, де штампуватимуть брендовий товар. Стати більш демократичними - внаслідок закриття для нашого продовольства російських ринків збуту - можуть хіба що ціни на фруктово-овочеву та м'ясо-молочну групи товарів, які доведеться реалізовувати вдома, тобто в Україні. Адже відтепер їм заборонено шлях не тільки в Росію, але і в інші країни СНД, куди ці товари якраз і потрапляли через територію РФ. Переорієнтувати ж їх куди-небудь складно через невеликий строк зберігання, тому все це добро виробникові доведеться продавати на внутрішньому українському ринку, що для споживача - тільки плюс. Загалом, як бачимо, активізація торгових баталій між Україною та Росією, якщо скористатися наявною ситуацією з розумом, Україні має принести більше користі, ніж шкоди. Хоча й без неї, звісно, не обійдеться. Тут потрібно ще враховувати, що Москва запровадила санкції проти України фактично через те, що ми в торговому плані, так би мовити, подружилися з Європою - саме з 1 січня цього року Україна увійшла до зони вільної торгівлі з ЄС. І планує й надалі обстоювати свої права та інтереси у Світовій організації торгівлі. Приміром, збирається судитися з РФ у межах процедури з урегулювання спорів, передбаченої в цій організації. В уряді сподіваються, що заява щодо незаконних дій Росії, що стосуються підвищення мит, ембарго на продовольство й заборони транзиту, у Генеральній раді СОТ розглянуть уже в лютому. Що ж стосується пересічних українців, то, за словами Олександра Охріменка, результати відкриття зони вільної торгівлі з ЄС для них поки що будуть непомітними. «Якщо уважно послухати офіційні виступи європейського співтовариства, то вони прямо кажуть, що якісно позитивні зміни в економіці України можна буде побачити десь через 5-7 років після створення зони вільної торгівлі, - пояснює він АСН. - А якщо брати у глобальному плані, це 10 років, так прописано в Угоді про асоціацію. Тоді ми дійсно побачимо зміни, а поки що вони незначні. У 2016-му дешевих товарів не буде й чекати на них не варто. Адже навіть якщо знижуватиметься мито, товари ж усі в євро, а ніхто не продаватиме собі у збиток. І якщо ви перерахуєте ціну в євро за курсом, навіть машини у гривні подорожчають, оскільки курс євро росте. Це ж стосується ліків, речей та інших товарів».
27-01-2016 17:34 Публікації - Економіка

Експерт: Чи будуть в країні курсові гойдалки, повністю залежить від НБУ
Національний банк України повністю відповідає за те, чи продовжаться курсові гойдалки. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Все залежить від НБУ. Якщо в Нацбанку і надалі робитимуть помилки - у нас будуть курсові гойдалки», - запевнив він. Експерт також зазначив, що Росія не може викачувати валюту з України. Читайте також: Гулей: Коливання курсу гривні було ситуативним «РФ не купує у нас валюту вже давно. Це неможливо ні через банки-дочки, ні банки-сателіти. Якщо це було реально років п'ять тому, то зараз це не працює», - переконаний експерт.
21-01-2016 13:52 Новини - Економіка

Єдиний вихід – це зміна уряду
Оскільки за два роки при владі Кабінет міністрів так і не спромігся організувати притік інвестицій, першочерговим завданням для залучення іноземних інвестицій в Україну є його зміна. Крім того, слід врахувати, що іноземні інвестори не бажають працювати з урядом Яценюка. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Перший крок – однозначно поміняти уряд. Нам треба уряд професіоналів, а не політиканів. По-друге, слід припинити всі ігри і зайнятися нарешті інвестиціями. Також необхідно припинити безглузду боротьбу з корупцією, адже для інвесторів вона жодного значення не має. Китай посідає одне з перших місць по корупції в світі, але поки що там дуже перспективні умови для інвестицій. Для того, щоб гроші приходили, окрім стабільності, треба запропонувати щось цікаве. Інвестиції йдуть не абстрактні, цікавим має бути який конкретний бізнес», - розповів експерт. Економіст певен, що єдина сфера в нашій країні, яка нині приваблива для інвесторів, – аграрна, тому треба робити зміни на ринку землі. «Під що на сьогодні в Україні можуть прийти інвестиції? Передусім під аграрний бізнес, тому необхідно як можна швидше запускати ринок землі. Якщо ми це зробимо, на законодавчому рівні дозволивши нерезидентам купувати землю, то в Україну можуть прийти дійсно дуже великі інвестиції, навіть 50-60 мільярдів доларів. На інші інвестиції поки що розраховувати не варто, бо, окрім цього, інших цікавих напрямків немає», - переконує економіст. Охріменко наголошує, що спершу має бути стабільність, а потім усе решта. Щоб щось реально змінилося, на його думку, цей уряд має піти. «Поки він є, нічого не буде. Це нереально. За два роки ми бачимо лише відтік, інвестицій не було. Будь-який інвестор, не має значення – американський, китайський, – щойно дізнається, що при владі Яценюк, відмовляється. Інвестори кажуть, що чекають на зміни, тоді можна дійсно говорити про співпрацю. А йти в країну, де весь час змінюють правила, займаються рекетом, переймаються лише політичними лозунгами, абсурд. Інвесторів цікавить спокійне ведення бізнесу», -  підсумував експерт.    
20-01-2016 10:47 Думки - Політика

Українці поки що не відчують результатів від відкриття Зони вільної торгівлі
2016 рік для української економіки не стане чимось значно інакшим, ніж попередній. Утім, є певні оптимістичні зрушення. Загалом спостерігатиметься певна стабілізація падіння економіки. Крім того, девальвація буде не на рівні 50%, а на рівні 25-30%. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «В цілому 2016 рік не буде значно відрізнятися від 2015-го. Єдине -  будемо спостерігати певну стабілізацію падіння економіки. Якщо в 2015-му у нас падіння ВВП було 10%, то у 2016-му буде десь 4-5%. Тобто падіння буде, але менше. Що стосується зарплати, то номінально вона може зрости на 10-15%.  Якщо у 2015 році падіння заробітних плат було 25%, то в 2016 році буде падіння реальних зарплат на 15%. Що стосується інфляції, то в минулому році вона була 45%, а в цьому становитиме 20-25%. Поки що є криза, але вже не така негативна. Є якісь позитивні зміни. Що стосується кошторису, то тогоріч девальвація фактично була більше 50%. Зараз є така надія, що цього року девальвація буде хоча б на рівні 25-30%. Максимальний курс гривні - 30-32. Такі от показники», - розповів економіст. За словами експерта, результати відкриття Зони вільної торгівлі з ЄС, яка запрацювала з 1 січня 2016 року, поки що будуть непомітними для пересічних українців. «Відкриття ЗВТ з ЄС узагалі ніяк не впливає. Українці цього не побачать. Якщо уважно послухати офіційні виступи євроспільноти, то вони прямо говорять, що якість позитивні зміни в економіці України можна буде побачити десь за 5-7 років після створення зони вільної торгівлі. А взагалі, створення ЗВТ – це 10 років, так прописано в Угоді про асоціацію. Через 10 років – так, справді, ми побачимо зміни. Поки що вони є незначними. У 2016-му не буде дешевих товарів.  Адже навіть якщо знижуватиметься мито, то товари ж усі в євро, а ніхто не продаватиме собі у збиток. Тому, якщо ви перерахуєте ціну в євро за курсом, то навіть автівки у гривні подорожчають, бо курс євро зростає. І те саме стосується ліків, речей», - підсумував Охріменко.
12-01-2016 12:29 Думки - Економіка

Налаштування пошуку

Оберіть тип матеріалу

Оберіть тематику

За весь час

Не пропустіть

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів
/-0,086666822433472-/ /-pc-/
Top