Торгове «обличчя» гібридної війни

Отже, Росія з Україною обмінялися черговими реверансами, цього разу торговими. Спочатку РФ запровадила заборону на українські продовольчі товари та сільгосппродукцію, а заодно і транзит цих товарів у треті країни, який почав працювати з 1 січня цього року. Потім дзеркально відповів наш уряд - і з 10 січня набрало чинності обмеження на реалізацію цілої низки товарів російського виробництва, яке діятиме щонайменше сім місяців. «Чорний список» досить широкий, у ньому опинилися м'ясо, риба, молоко, сири, продукти дитячого харчування, чай, кава, шоколад, хліб, горілка, цигарки, корм для тварин та інша продукція.

До речі, суспільство до такого кроку було готове давно: акцію «Не купуй російське!», яка з'явилася у відповідь на анексію Криму, підтримує переважна більшість патріотично налаштованих громадян нашої країни. Але все ж цікаво, якими будуть наслідки цих заборон насамперед для самих українців? Чи відчуватимемо ми дефіцит звичних продуктів харчування або, навпаки, це спричинить позитивні для країни в цілому процеси? Якщо говорити про бюджет країни, то уряд вважає, що вже в цьому році наші втрати оцінюватимуться в 420-600 мільйонів доларів, деякі експерти називають іншу цифру - близько мільярда доларів.

Політичне рішення

Чесно кажучи, коли ціни на товари, маркування на яких зазначало, що вони вироблені в Росії, останнім часом подвоїлися, а то й потроїлися, хотілося лише одного - щоб з'явилися аналогічні українського виробництва. Кажу насамперед про різні мийні засоби - росіяни чомусь вирішили, що вони тут у нас на вагу золота, а тому ми їх купуватимемо за будь-якою ціною, і накрутили ці самі ціни мало не до небес. Але якщо ще місяць тому на запитання «А чи є український аналог?» продавці відповідали негативно, у січні на полицях магазинів вже з'явилася українська продукція. Що ж стосується сирів і м'ясо-молочної продукції, то, швидше за все, наш внутрішній виробник зреагує адекватним чином - і утворені ніші незабаром будуть заповнені. До того ж цей процес супроводжуватиметься ще й появою нових робочих місць, що теж для України, з її позахмарним рівнем безробіття, важливо.

Ілля НесходовськийРозширення на 70 позицій списку товарів, заборонених до ввезення з Росії, яке нещодавно схвалив Кабмін, відбиває лише показову боротьбу України з російськими товарами. Це більше політичний перелік, ніж економічний, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт Ілля Несходовський. «Попри відсутність будь-яких санкцій, товарообіг між Україною та Росією падав і раніше, причому значно, - зазначив він. - Основна причина цього була в тому, що українські споживачі самостійно відмовлялися від використання російських товарів. Перелік же товарів, зазначених у першому списку, не становить істотної частки в товарообігу між Україною та Росією».

Логістика здорожчає

До речі, багато експертів, особливо економічного напрямку, просто впевнені: ми з вами, дорогі українці, відсутності товарів Made in Russia навіть не помітимо. Приміром, директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що інтерес до російських товарів з боку українців демонструє стійке падіння - люди ще у 2014-му почали виявляти підвищений інтерес до маркування, ігноруючи товар, який було вироблено на просторах країни-агресора. За його даними, за два останніх роки з нашого ринку пішло понад 70% російських товарів: частина - через свідомий бойкот українцями всього російського, частина - унаслідок падіння купівельної спроможності наших людей.

За попередніми експертними висновками, дещо з наших магазинних полиць все ж зникне. Приміром, окремі види кондитерських виробів, які чудово можна замінити своєю продукцією, макарони твердих сортів, замість яких можна використовувати більш дорогі італійського виробництва або більш дешеві українські з м'яких сортів пшениці. Що ж стосується побутової хімії та мийних засобів, то в цьому торговому сегменті урядове ембарго України тільки в плюс: заборона ввозити пральний порошок, шампуні та іншу продукцію з цієї ж серії в упаковках, швидше за все, підштовхне процес створення фасувальних цехів на території нашої країни. Знову ж таки це - ще й додаткові робочі місця, яких Україні зараз катастрофічно не вистачає.

Але, що цікаво, під українське ембарго потрапили здебільшого міжнародні компанії, що мають свої виробничі потужності на території Росії. Їхній менеджмент, прораховуючи свою діяльність на кілька кроків наперед, зважив на загальну тенденцію - і встиг щось почати фасувати безпосередньо у нас, а щось завозити в Україну іншими шляхами. Якщо ж говорити про Україну, то значна частина наших втрат - це наслідок запровадженого Москвою транзитного ембарго: вартість доставки українських товарів у середньоазіатські країни за альтернативним маршрутом буде значно вищою. Так, за словами міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, «логістика з двома поромними переправами дорожча, ніж була раніше пряма». Крім подорожчання власне доставки є ще один негатив: більш довгим шляхом, який займає 11 днів, не можна буде доставляти швидкопсувні продукти (наприклад, молочну продукцію або овочі-фрукти в сезон). У будь-якому разі головне те, що розпочато пошук шляхів вирішення проблеми. Це, запевняють експерти, - половина успіху.

Ціни повзтимуть угору

Повертаючись до наслідків цих заборон для простого українця, не можна не відзначити, що якщо з наповнюваністю полиць усе більш-менш зрозуміло (мине якийсь час - і від російських товарів може не залишитися навіть спогадів), то ось із цінами не зовсім. Для зубожілого українця, яким є середньостатистичний громадянин нашої країни, якість і ціна товарів - категорія насправді більш важлива, ніж наявність або відсутність у торгових мережах російських товарів. Але якщо представники великих торгових мереж вважають, що зміна логістики ніяк не вплине на ціни, в експертному середовищі з цього приводу трохи інша думка.

Олександр ОхріменкоЯк зазначив у коментарі АСН президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, вартість багатьох товарів матиме тенденцію до підвищення. Але причина майбутнього зростання цін - зовсім не ембарго й нові шляхи доставки, а зростання курсу долара. За його словами, «ціни, особливо на імпортну продукцію, змінюватимуться швидше, ніж курс долара, а відбувається це тому, що імпортери обов'язково закладають у ціну будь-якого товару всі валютні ризики». До того ж Олександр Охріменко радить споживачеві бути більш уважним: мовляв, можуть з'явитися кустарні виробництва, де штампуватимуть брендовий товар.

Стати більш демократичними - внаслідок закриття для нашого продовольства російських ринків збуту - можуть хіба що ціни на фруктово-овочеву та м'ясо-молочну групи товарів, які доведеться реалізовувати вдома, тобто в Україні. Адже відтепер їм заборонено шлях не тільки в Росію, але і в інші країни СНД, куди ці товари якраз і потрапляли через територію РФ. Переорієнтувати ж їх куди-небудь складно через невеликий строк зберігання, тому все це добро виробникові доведеться продавати на внутрішньому українському ринку, що для споживача - тільки плюс.

Загалом, як бачимо, активізація торгових баталій між Україною та Росією, якщо скористатися наявною ситуацією з розумом, Україні має принести більше користі, ніж шкоди. Хоча й без неї, звісно, не обійдеться. Тут потрібно ще враховувати, що Москва запровадила санкції проти України фактично через те, що ми в торговому плані, так би мовити, подружилися з Європою - саме з 1 січня цього року Україна увійшла до зони вільної торгівлі з ЄС. І планує й надалі обстоювати свої права та інтереси у Світовій організації торгівлі. Приміром, збирається судитися з РФ у межах процедури з урегулювання спорів, передбаченої в цій організації. В уряді сподіваються, що заява щодо незаконних дій Росії, що стосуються підвищення мит, ембарго на продовольство й заборони транзиту, у Генеральній раді СОТ розглянуть уже в лютому.

Що ж стосується пересічних українців, то, за словами Олександра Охріменка, результати відкриття зони вільної торгівлі з ЄС для них поки що будуть непомітними. «Якщо уважно послухати офіційні виступи європейського співтовариства, то вони прямо кажуть, що якісно позитивні зміни в економіці України можна буде побачити десь через 5-7 років після створення зони вільної торгівлі, - пояснює він АСН. - А якщо брати у глобальному плані, це 10 років, так прописано в Угоді про асоціацію. Тоді ми дійсно побачимо зміни, а поки що вони незначні. У 2016-му дешевих товарів не буде й чекати на них не варто. Адже навіть якщо знижуватиметься мито, товари ж усі в євро, а ніхто не продаватиме собі у збиток. І якщо ви перерахуєте ціну в євро за курсом, навіть машини у гривні подорожчають, оскільки курс євро росте. Це ж стосується ліків, речей та інших товарів».