counter


Пошук

Сортування:
Національний банк України знизив облікову ставку до 16,5% річних. Рішення набуло чинності з 24 червня 2016 року.  Голова НБУ Валерія Гонтарева відзначила, що зниження облікової ставки стало можливим завдяки уповільненню інфляції, стабілізації на валютному ринку, покращенню кон'юнктури для українського експорту на світових ринках (передусім, на сталь і руду) та відновленню економічного росту. То чи варто очікувати на здешевлення грошей, зокрема – кредитів? Про це «Аналітична службі новин» (АСН) запитала у експертів. Нульові ефекти Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко дуже скептично ставиться до позитивних очікувань щодо здешевлення доступу до грошей, вважаючи, що зниження облікової ставки  нічого  не дасть. «В Україні взагалі не працює кредитування. Зараз навіть держбанк не кредитують. Великі банки, в яких власники з ЄС або Росії, теж більше зосереджені на тому, як погасити старі кредити», -  сказав він АСН. Та, що найголовніше, переконує експерт, «Гонтарева, як глава НБУ, порушує Конституцію і закони України». «За законом НБУ зобов’язаний  надавати рефінансування банку за обліковою ставкою. За логікою це і повинно сприяти регулюванню вартості грошей на ринку. Але на практиці НБУ, а точніше, Гонтарева, в основному дає рефінансування вибірково – або держбанкам, або банкам її друзів. Ринку рефінансування просто немає», –  стверджує Охріменко. Без різких рухів Є думка, що черговий етап зниження ключової ставки Національного банку в 2016 році демонструє уповільнення інфляції і поступове здешевлення депозитних та кредитних програм у країні, але самі по собі такі дії НБУ помітно не впливають на ринок. На цьому увагу АСН акцентував керуючий партнер юридичної фірми «Правовест» Гліб Сегида, нагадавши, що 23 червня 2016 року НБУ вже вдруге в цьому році знизив облікову ставку - з 18% до 16,5%. На початку року вона досягала 22%, у березні-серпні 2015 року - 30%. Нацбанк пояснює своє рішення «стійким зниженням інфляційного тиску, поліпшенням інфляційних очікувань і стабілізацією ситуації на валютному ринку». За словами експерта, після зниження облікової ставки вартість рефінансування для банків від НБУ зменшиться до 18,5%, що знову просто складе середньоринкове значення, але не призведе до різкого зниження ставок по депозитах і кредитах до 1,5-процентного пункту. До того ж, за більшістю договорів ставки є фіксованими, і навіть за умови  плаваючої ставки вона, як правило, не переглядається частіше, ніж один раз на 6-12 місяців. «На жаль, в Україні немає масштабних державних програм кредитування (іпотека, авто, підтримка підприємництва та ін.), ставки за якими прив'язані до облікової ставки. Тому населення ніяк не відчує, що щось змінилося на фінансовому ринку з 24 червня 2016 року», – резюмував Сегида. Епохальна логіка У свою чергу доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков відзначив, що тенденція зниження облікової ставки – це добре. «За логікою має бути здешевлення. Але питання – наскільки. Думаю, вони не стануть доступними і привабливими. Але тенденція до зниження ставки – це непогано і може означати, що ми з вами ще застанемо ту чудову епоху, коли кредити стануть брати і видавати», - пояснив він АСН, додавши, що це стосується усіх кредитів – і для простих людей, і для бізнесу, адже нині відсотки настільки високі, що брати їх у кредит вигідно тільки дуже специфічному бізнесу, який працює поза межами легальності. Окрему увагу економіст приділив гривневим депозитам, адже за логікою вони теж мають ставати дешевшими. «Якщо зараз маємо 19-21% за депозитами, то може бути приблизно 16%», – прогнозує він. Але наголошує, що це повинно стосуватися нових депозитів. Та здешевлення їх, на думку Плотнікова,  не призведе до виникнення дефіциту гривні або відтоку вкладів з банківських установ України. Холодною головою Висновок: наразі кредити залишаться дорогими, а ось гривневі депозити дешевшають. Банки від цього не постраждають, різкий обвал не прогнозується. Населенню від цього теж поки ні холодно  ні жарко, втім, як і економіці, яка спрагло потребує дешевших ресурсів. Та певний позитив є. І за умови продовження такої динаміки з паралельним використанням додаткових механізмів можна сподіватися на краще. Хоч і формувати завищені очікування не варто.
Введені проти РФ санкції не дуже впливають на Україну, проте вони необхідні, щоб тиснути на Росію. Втім, РФ уже почала до них пристосовуватися. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Користі для України від санкцій жодної, але Росії вони точно шкодять. Хоча вже не так сильно, як раніше, бо Росія вже звикла, пристосувалася до них. У 2014 році був якийсь шок. Узагалі, якщо так можна сказати, то санкції більш дієві, коли ними лякають. Через санкції золотовалютні резерви Росії зменшилися майже на 90 мільярдів. Втім, у 2015-му золотовалютні резерви РФ зросли на 13 мільярдів. Так, це мало, але певне зростання все одно було. Санкції стосуються виключно ринку запозичення. Росії на сьогодні важко залучати дешеві ресурси з Європи. Раніше вони могли розмістити свої єврооблігації, і дуже дешево. Тепер для них це проблема», - розповів експерт. Економіст зазначає, що деякі європейські ЗМІ сумнівалися, що санкції буде продовжено. Однак, на його думку, доки не буде вирішено питання війни на сході, санкції триватимуть. «Допоки не буде виведено російські війська з території України, не може бути й мови про скасування санкцій. На Крим уже рукою махнули, а що стосується Донбасу, то таким методом можна змусити Росію хоча б щось зробити», - підсумував експерт.
Стимулювання кредитування в Україні – стара пісня про головне. Щоразу говориться про необхідність скеровувати дешеві гроші в економіку, розвивати бізнес та інші стимули, поглиблення, розширення. Ось і зараз у парламенті зареєстрований законопроект № 4529, у назві якого йдеться про стимулювання кредитування в Україні, з ухваленням якого просить не затягувати Нацбанк. Регуляторні заклики Так, Національний банк (НБУ) закликає Верховну Раду прийняти законопроект про посилення прав кредиторів. «Національний банк продовжує знайомити з законопроектами, ухвалення яких необхідне для подальшої реалізації завдань Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Ці законопроекти вже зареєстровані та перебувають на розгляді Верховної Ради України», - сказано у повідомленні регулятора на його сторінці у Facebook 16 травня 2016 року. У Нацбанку відзначають, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування в Україні» № 4529, який нещодавно зареєстрований у парламенті після відхиленого Верховною Радою законопроекту щодо захисту прав кредиторів № 2286-а, спрямований на зменшення ризиків для банківських установ під час кредитування. «Його ухвалення, безумовно, сприятиме відновленню кредитування, зниженню вартості кредитних ресурсів та, відповідно, полегшенню доступу до користування банківськими продуктами. Ухвалення законопроекту дозволить Україні виконати свої зобов’язання за Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ, до яких як структурний маяк входить питання захисту прав кредиторів», – акцентують в НБУ. Компромісні обіцянки Відзначимо, що законопроект, автором якого є група народних депутатів, перебуває на розгляді у профільному комітеті. Стверджується, що його мета – це зменшення ризиків для банківських установ під час здійснення кредитних операцій, що, у свою чергу, безумовно, сприятиме забезпеченню активного застосування кредитування як фінансового інструмента, зниженню вартості кредитних ресурсів, та, відповідно, полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами. У Пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що його ухвалення сприятиме створенню сприятливого інвестиційного клімату в Україні, що є одним із найважливіших умов залучення інвестицій і подальшого економічного зростання країни: інвестиційну привабливість визначають як взаємозв'язок інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику, а одним із основних чинників, під впливом яких формується інвестиційний клімат держави, є стан фінансово-кредитної системи та результати діяльності банківського сектора. «Станом на 17 березня 2016 року показник гривневої ліквідності банківської системи склав 97,6 млрд грн, обсяг гривневих коштів на кореспондентських рахунках – 37,5 млрд гривень, а на депозитних сертифікатах НБУ – 60,1 млрд грн. Оскільки в середньому близько 42 млрд гривень має лежати на кореспондентських рахунках у банківській системі для виконання норми обов’язкового резервування залучених коштів, то обсяг так званої «вільної» ліквідності станом на 17 березня 2016 року склав близько 56 млрд грн. Ці ресурси доступні для кредитування реального сектора економіки! Керівництво держави неодноразово наголошувало, що одним із першочергових завдань є активізація банківського кредитування, що стане основою для розвитку всіх секторів економіки. Однак без усунення існуючих ризиків неможливе відновлення і забезпечення зростання обсягів кредитування реального сектора економіки та здешевлення кредитних ресурсів», – акцентують ініціатори змін до законодавства та додають, що високі ризики банків при здійсненні кредитування б’ють не тільки по банківських установах, від цього страждають і вкладники та інші кредитори банків, а також добросовісні позичальники, які змушені сплачувати високу вартість кредитних ресурсів. Правки у правила Законопроектом, зокрема, пропонується внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність», зумовлене тим, що у банківських установах знаходиться, крім грошових коштів померлих власників, ще й інше рухоме майно, що перебуває на збереженні у банківських установ за договорами про надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей та/або у заставі за договорами закладу тощо. Законопроектом пропонується виправити неврегульованість, що обмежує права спадкоємців на отримання спадщини у повному обсязі, доповнивши Закон України «Про банки і банківську діяльність» нормою про надання банком державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини відповідної інформації. Автори акцентують також на необхідності внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Стверджують, що багато осіб, які перебувають за кордоном, а також пенсіонери та інші особи, що не мають фізичної можливості з’явитися до банку для отримання картки, не мають змоги користуватися своїми грошовими коштами. Чинні норми ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не дозволяють довіреним особам, які мають належним чином посвідчені довіреності, отримати платіжні картки. Окрім того, чинні норми ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порушують норми Цивільного кодексу України в частині представництва за довіреністю, а також в частині вільного розпорядження своїми коштами. Ще запропоновані зміни до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України,   Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зменшать ризики порушення прав кредиторів при припиненні суб’єкта господарювання. Внесення змін до Закону України «Про заставу» щодо форми договору застави транспортного засобу та опису основного зобов’язання в договорі застави рухомого майна обумовлено наступним. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про заставу» (в чинній редакції), договір застави транспортного засобу підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Така редакція відповідної норми цього Закону була внесена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.07.2010 р. №2435-VI, який набрав чинності 27 липня 2010 року. Пропонується виключити вимогу щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу. Передбачається навіть внесення змін у Закон «Про дорожній рух» та «Про нотаріат» задля уникнення випадків незаконного відчуження майна (транспортних засобів) переданого в заставу банку як забезпечення за кредитом без згоди самого банку-кредитора. Звернули увагу законотворці також на захист права іпотекодержателів, можливість спадкоємцям уникнути відповідальності за непогашений кредит тощо. Завищені очікування Натомість експерти вважають, що запропоновані зміни не матимуть такого результату, як заявлено. Як пояснив АСН банкір-фінансист Василь Горбаль, у пропозиціях порушено етику питань. Приміром, це спроба урегулювання іпотеки, пов’язаної з самобудовами, питання поручительства, дозвіл отримувати інформацію щодо сімейного стану напряму з Реєстру громадянських актів тощо. «Це зняття певних колізій, список яких не вичерпаний. Але назва законопроекту занадто амбітна. Я б сказав, що це не стимулювання кредитування, а упорядкування відносин між кредиторами і позичальниками у деяких питаннях. Адже під стимулюванням кредитування ми розуміємо дещо інше. Нагадаю, Бальцерович говорив про те, що малий та середній бізнес – це наша золота жилка. Були заяви першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва. Це мають бути вертикально інтегровані програми і бюджетної підтримки попри те, що команда грузинів категорично проти, оскільки нібито це місце для корупції. Я так не вважаю. Знаю, що це є в інших цивілізованих країнах. Навіть у США є програми підтримки малого та середнього бізнесу на муніципальному рівні», – акцентував Горбаль. Без фундаментальності Не мати надмірних очікувань від цього законопроекту закликає також і експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков. Він відзначив, що законопроект № 4529 пропонує внести зміни в нормативні акти, що стосуються питань ліквідації юридичних осіб, та спростити реєстрацію договорів застави, зокрема скасувати нотаріальне посвідчення договорів застави транспортних засобів. «Однак цей законопроект жодним чином не впливає на фундаментальні причини зниження кредитування, а саме, занадто високу вартість позикових коштів. Тому присутність у його назві слів, що вказують на відновлення кредитування, - це перебільшення», - сказав він АСН. Кому вигідно А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко традиційно різкіший у коментарях. Він теж стверджує, що цей законопроект не допоможе вирішити стимулювання кредитування, нівелювати проблему проблемних кредитів, з якою банки вже два роки борються самостійно. «Але сума, яку потрібно списати за проблемними кредитами, виявилася величезною. Це  близько 200 млрд грн. Це поховає банківську систему. Можна списати 2 млрд або хоча б 5 млрд грн, 200 - нереально. Головна мета цього законопроекту – це бажання НБУ та інших представників влади списати рефінансування, видане проблемним банкам, які були закриті НБУ. Це дуже схоже на корупцію. Не дивно, що Валерія Гонтарева так лобіює цей законопроект і дуже обурюється тим, що депутати направили його на доопрацювання. Просто депутати ВР розуміють, що не можна цього допускати, і хочуть внести суттєві правки, щоб запобігти корупції в майбутньому», – підозрює він. Причина і наслідок Іншої думки економіст Віктор Лисицький, який переконує – інтерес Гонтаревої тут шукати не варто. В коментарі АСН експерт наголосив, що законопроект напрацьовувався з представниками банківського середовища, а покликаний захистити не тільки банки, а всіх, хто має намір кредитувати в економіку України, від низки прогалин в законодавстві, якими активно користуються недобросовісні боржники. Лисицький згоден із Василем Горбалем, але вважає що треба перш за все створити систему регулювання малого бізнесу на зразок вже років 60 працюючої в США Small Business Administration: «Ми говоримо про це ще з часів  Перебудови, майже 30 років. Але влада ігнорує такий ефективний підхід». «Цей закон складний, зрозумілий лише тим, хто мав справу зі складнощами кредитування. Для прикладу візьмемо визначення вартості предмету іпотеки при прийняття на баланс кредитора цього майна в рахунок погашення боргу у випадку оголошення торгів такими, що не відбулися. Там різні фокуси бувають: майно може коштувати 100 тисяч гривень, а прописують лише п’ять тисяч. А буває й навпаки. І такого чимало. Але, якщо ми хочемо, щоб до нас приходив інвестор, з цим треба щось робити. Не варто шукати тут те, чого немає», – наполягає Лисицький. І додає, що зменшення ризиків для банківських установ під час кредитування матиме прямим наслідком пожвавлення кредитування в країні.
Зарегульованість валютного ринку та ліміти на продаж готівкової валюти змушують і великих гравців, і простих людей шукати обхідні шляхи. Це триває вже довго, як і розмови про необхідність лібералізації адміністративних обмежень, боротьбу з офшорами та чорним ринком. Нині влада знову обіцяє почати послаблювати зашморги. Нова дорога Як поінформував перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, 5 травня 2016 року відбулося засідання у Мінекономрозвитку щодо лібералізації валютного регулювання за участі представників НБУ та Мінфіну. «Під час засідання щодо лібералізації валютного регулювання обговорено проблемні питання, які були порушені підприємствами-експортерами під час засідань Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку та за результатами огляду торговельної політики», – написав Кубів на своїй сторінці у Facebook. Читайте також: Режим погоди для бізнесу Окрім того, за словами Кубіва, на засіданні обговорювали спрощення процедури інвестування за кордон, лібералізацію валютного регулювання, обов’язковий продаж валютної виручки, повернення валютної виручки та спрощення банківських процедур. А за результатами засідання було домовлено про розробку Дорожньої карти з лібералізації адміністративних обмежень. На вихід Експерти переконані, що зняття обмежень на валютному ринку піде на користь фінансовій системі. Так, зокрема президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко наголосив, що падіння експорту порівняно з 2013 роком становить більше 60%. До того ж експортери часто ховають валюту в офшорах, не повертають її в Україну. І якщо у 2013 році оборот валюти за день у середньому становив близько 2 млрд. доларів, то нині лише 200 млн. доларів. «Глава Національного банку України Валерія Гонтарева просто не розуміє, як працює валютний ринок України. Вона все заборонила і в результаті валютний ринок звалився. Зараз більша частина операцій – це чорний валютний ринок і схеми з офшорами», – акцентував він у коментарі АСН. Також Охріменко нагадав, що лібералізацію валютного ринку прописано в Угоді про асоціацію з Європейським союзом. «Дійсно, реформи вкрай потрібні. Але перше, що треба зробити, – замінити главу Нацбанку. І, звісно, розробити справжню Дорожню карту. Тоді, можливо через 4-5 років, можна буде відродити валютний ринок України», – додав Охріменко. Слово чи діло У свою чергу експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, який раніше очолював департамент реального сектора економіки Мінекономрозвитку, наполягає, що у першу чергу для покращення ситуації необхідно скасувати низку обмежень, введених Національним банком України. «Найперше, що треба зробити, – це скасувати обмеження на пересування валютних коштів (з точки зору виведення одержаного прибутку за межі країни). Друге – обов’язково переглянути порядок продажу валютної виручки, адже є обмеження щодо можливості купівлі проданої вами валюти для вашої ж робочої діяльності. Також необхідно знімати обмеження з фізичних осіб, тому що вкрай важливим є залучення вільних коштів населення в банки»,  – переконаний експерт. Пендзин акцентував увагу на тому, що Україні реально дуже потрібне спрощення умов ведення бізнесу, як і гарантування безпеки інвестиціям та посилення контролю за діяльністю податкових органів. «Якщо справді буде створено дієву Дорожню карту, яка дозволить значно лібералізувати валютний ринок і забезпечити гарантії для інвестицій, припинити виведення коштів за межі країни, це дасть поштовх для бізнесу. Інакше будь які розмови про залучення інвестицій в Україну марні», – зауважив економіст. Корекція часом Згоден з тим, що обмеження треба поступово знімати, й економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Він нагадав, що нині на валютному ринку продовжують діяти обмеження, які було запроваджено взимку 2015 року задля стабілізації курсу. А як свідчить досвід інших країн, такі обмеження можуть бути дієвими (для зменшення паніки) протягом дуже короткого періоду і перестають діяти за 3-4 місяці. «Нині варто поступово прибирати і ці, і низку інших обмежень, аби все ж таки ринок сам себе регулював. Йдеться про обмеження і для юридичних осіб, і для фізичних осіб, зокрема щодо зняття валютних депозитів та купівлі/продажу валюти. Адже люди надають перевагу зберіганню готівкової інвалюти вдома, а не в банках», - пояснив він АСН. Що стосується реакції гривні на можливу лібералізацію, то Жолудь переконаний – вона залежатиме від дій. «Потрібно розуміти, що на ринок, окрім обмежень, впливають і інші, економічні, фактори. Курс може коливатися і за наявності обмежень, а може й бути відносно стабільним за їхньої відсутності», - акцентував економіст.
Реформування митниці можна провести за три місяці тільки в теорії, а не на практиці. Єдине, що можна зробити за такий короткий проміжок часу - змінити «наглядача». Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Теоретично можливо, на практиці - надії мало. Швидше за все, за три місяці ми побачимо, що просто поміняють «наглядача». Адже митниця у нас досить контрольована структура, до того ж певною групою осіб. За три місяці можна змінити коло осіб, які контролюватимуть відкати і хабарі. А ось щось змінити реально за такий термін - неможливо. Крім того, я не вірю, що хтось щось мінятиме. Це нікому не потрібно. Не велика таємниця, що проблема не в самій митниці, а в тому, що будь-який керівник митниці зобов'язаний фінансувати партію, яка його поставила, спонсорів, які привели його до посади, підтримувати хороші взаємини з перевіряючими. Для цього потрібні гроші, причому великі», - розповів економіст.
Окупація Криму Росією майже не позначилася на стані української економіки, анексія півострова має тільки політичні наслідки. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Втрати дуже маленькі. Якщо дивитися на сільське господарство - там втрати становлять копійки. Ми втратили на ВВП після окупації Криму всього 0,4%. Крім того, щодо коштів, які давав туризм у Криму, у нас немає жодної статистики. Півострів відвідувало 2-4 мільйони відпочиваючих, але у нас ніхто не вів підрахунок, скільки було дійсно туристів у Криму і скільки вони залишали грошей. Останнім часом говорили і про те, що потік туристів зменшився, бо багато хто вибирає Туреччину і Єгипет. Втім, навіть якщо ми щось втратили від відсутності кримського туризму, то люди стали більше їздити в Одеську, Миколаївську, Херсонську області. Тепер їдуть навіть у села, які раніше ніхто не відвідував», - розповів економіст.
Україна повинна розраховувати на власні сили, а не на підтримку міжнародних партнерів США або Японії. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Треба розраховувати на власні сили, тим більше що реально нам Японія ще колись дуже давно гроші на будівництво біля Києва колектора обіцяла і в підсумку нічого так і не дала. Не треба орієнтуватися на чужих, бо вони не зобов'язані нас фінансувати. Можливо, якусь невелику суму вони нам дадуть. Але треба орієнтуватися виключно на власні внутрішні ресурси, на гроші українців, українського бізнесу. І менше сподіватися на диво», - розповів економіст. Охріменко переконаний, що остання поїздка Порошенка в Штати повністю не вдалася, що також свідчить про те, що треба потроху забувати про фінансову підтримку з боку США. «Сполучені Штати фактично махнули на нас рукою. Їхні заяви такі ж, як і рік тому. Це говорить про повний провал. За великим рахунком, в Америці вистачає своїх проблем. Україна - не найбільший головний біль США. Звичайно, вони ведуть переговори, посміхаються, але нам варто розраховувати тільки на себе», - упевнений експерт.
У квітні цього року, як, до речі, і в квітні минулого, нам знову буде не до сміху, бо в черговий раз виросли комунальні тарифи. Якщо точніше, то з 1 березня знову подорожчала електроенергія, а це означає, що «порадують» українців платіжки, які до них прийдуть у квітні. НКРЕКП - національний регулятор у сфері енергетики і комунальних послуг - на чверть підвищила мінімальний тариф для людей (дворічний графік підвищення тарифів було затверджено ще в лютому минулого року), і тепер кВт/год коштує 57 копійок. Така ціна - лише в тому випадку, якщо ви використовували за місяць не більше сотні кВт/год. Якщо ж перебрали, але вписується в обсяг до 600 кВт/год, то «зайві» 500 кВт/год будете оплачувати по 99 копійок. А все, що більше цього показника, вже по гривні 56 копійок. Дата наступного подорожчання світла теж відома - з 1 вересня, тому осінь буде не гіршою за весну. А з 1 квітня знову піднімуть тарифи і на газ. Це означає, що попри чинну систему субсидій людям знову доведеться затягувати паски. Зрозуміло, так не може бути нескінченно - країна в цьому питанні і так вже балансує на межі тотальних неплатежів. Щоб з'ясувати, чи очікувати найближчим часом соціальних бунтів, «Аналітична служба новин» поцікавилася в експертів, чи надовго вистачить народного терпіння. Терпіли і терпітимуть Одна з найбільш вагомих думок, що в умовах подальшого підвищення тарифів єдиним виходом для людей є не оплачувати комуналку. На яскраві тарифні бунти навряд чи варто розраховувати, хоча б тому, що українці в силу менталітету - вкрай інертна нація. «Українці терплять багато років і будуть продовжувати терпіти. І навіть якщо зараз дещо підвищать соцстандарти, загальну ситуацію це не врятує. Біда в тому, що тарифи в Україні нині, як у Європі, а от зарплати - як в Африці, - зазначає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Тих, хто не платить за послуги ЖКГ, насправді дуже багато, але їх навіть сварити нема за що, адже всі прекрасно розуміють, що окремі люди не платять за комунальні послуги не тому, що вони не хочуть, а тому, що немає грошей». Біда нашої країни навіть не в тому, що зарплати маленькі, а тарифи високі, а в тому, що поки немає навіть надії на те, що найближчим часом ситуація зміниться. Підвищення тарифів ще буде - воно, відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду, заплановано на осінь, нагадує експерт. Крім того, за його словами, «є ще проблема - курс долара виріс, якщо порівняти минулу і нинішню весну, стане ясно, що у аграріїв будуть вищі витрати на те, щоб засіяти поля і потім зібрати врожай. Це потягне подорожчання зерна, а за ним подорожчають і молоко, і м'ясо. Девальвація гривні - основа для подорожчання практично усіх продуктів харчування. І те, що за таких умов українці просто не платитимуть за послуги ЖКГ, дійсно прогнозовано». Згоден з тим, що українці платити перестануть, коли нікуди буде скорочуватися, але поки не готові виходити на протести і влаштовувати соціальні заворушення, і експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. Щоправда, він вважає, що причина - не в інертності людей, а в тому, що вони не хочуть стати інструментом в брудних руках політиків. «У людей зараз найбільш ефективна форма протесту - відмова від платежів, - запевнив він «Аналітичну службу новин» (АСН). - І це навіть не форма протесту, це просто нездатність оплачувати. Уряд хоче, щоб в економіку повернулася частина грошей, яка зараз лежить навіть не в банках, а в сімейних скарбничках. Навряд чи ця затія вдасться. Швидше за все, громадяни просто перестануть платити. З огляду на традицію списання боргів олігархам (що відбувалося вже кілька разів за рішенням Верховної Ради), списання боргів населенню теж було б варіантом. Швидше за все, громадяни не зможуть платити і просто «підвісять» ці платежі у будь-який час. Крім того, українці спробують по мінімуму споживати електроенергію і газ». Осінь покаже все Від розчарування українців не врятує і новий уряд: він хіба що продовжить кризу і дасть трохи часу перечекати і дотерпіти до осені. Але пізньої осені слід очікувати досить серйозних соціальних збурень, оскільки держава вже не виконує жодної своєї функції, запевнила «Аналітичну службу новин» (АСН) керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. «Чому у нас насправді підвищуються тарифи і хто на цьому заробляє? Як ми розуміємо, наша система розділена між кількома олігархами, які отримують від цього вигоду. І зрозуміло, що олігархам дуже вигідно тримати такого прем'єра, як Яценюк, бо він давав їм можливість шляхом субсидій отримувати фактично повністю розрахунок за газ, - пояснює вона. - Для чого взагалі було створювати таку систему субсидій? Все було дуже розумно зроблено. Якщо людина не може платити, вона не платить, а так їй даються субсидії - і безпосередньо вимиваються гроші з бюджету». На думку експерта, українці поки що терпітимуть такі тарифи. А не мирилися б вони тільки в разі, якщо б побачили альтернативу. Втім, за словами Бабич, її зараз немає. «За моїми прогнозами, десь пізньої осені будуть якщо не бунти, то досить серйозні заворушення, - вважає політолог. - Бо у нас фактично держави немає, вона не виконує своїх функцій, немає ні правоохоронної, ні судової систем. Я вважаю, що у нашої держави не найкращі перспективи. Інше питання, що буде з країною, бо країна і держава - це все-таки дві різні речі. Думаю, що місяців за вісім ми отримаємо, з одного боку, кризу, а з іншого, ця криза дасть інші можливості». Але ідею масштабної кризи, яка виллється в серйозні заворушення, підтримують далеко не всі. Так, за словами директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали, протести проти підвищення тарифів можуть бути лише локальні, і навряд чи вони стануть причиною для серйозних масштабних заворушень. Крім того, таку ситуацію будуть підживлювати й ті, кому вигідні такі виступи для підняття власного рейтингу на тлі чинної влади. «Невдоволення буде, і, швидше за все, це може носити регіональний характер, - пояснює політолог. - Другий досить неприємний факт - це неспроможність платити за такими підвищеними тарифами і, як наслідок, серйозне недоотримання грошей місцевими бюджетами». Втім, за словами політичного експерта Петра Олещука, такі речі досить погано прогнозуються. «Тим більше що деякі виступи, - пояснює він АСН, - зазвичай не пов'язані прямо з подіями на кшталт підвищення тарифів, тут потрібен якийсь більш вагомий привід. Швидше за все, можуть бути локальні громадянські протести на певному регіональному рівні. Можливо, в комплексі з іншими претензіями. Поки все це буде тривати так, як є, і просто в українців будуть накопичуватися претензії. Однак улітку навряд чи варто очікувати соціальних збурень. Це період політичної пасивності. Зазвичай все починається десь восени. Тобто, як то кажуть, проблеми - проблемами, революції - революціями, а поки українці картоплю не викопають, нічого робити не будуть. Осінь - досить традиційна пора для будь-яких протестів». При цьому голова Комітету економістів України Андрій Новак зазначає, що протести почнуться, коли накопичиться критична маса тих, хто не може платити. За його словами, подальше зростання тарифів може призвести до того, що ми опинимося в ситуації, як у 90-х роках, коли більшість українських сімей не зможе оплачувати комуналку - у них фізично не буде грошей. «За останні два роки тарифи на різні енергоресурси зросли для населення в 4-6 разів. Це вже відбилося на купівельній спроможності громадян України, - зазначає він. - Тому Україна легко може стикнутися з ситуацією накопичення боргу за комунальні послуги. І держава на якомусь етапі змушена буде списувати цей борг за рахунок державного бюджету, який все одно формують платники податків». Але в будь-якому випадку, за його словами, будь-якому терпінню є межа, тому випробовувати його навряд чи варто. Неплатежі як спосіб боротьби Той факт, що в Україні ціна на газ, а відповідно і тарифи, необґрунтовано завищені, а уряд і Національна комісія з регулювання електроенергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) підіграють монополіям для отримання мільярдів гривень, оскільки вони в «долі», зазначають деякі експерти. На думку директора громадської організації «Публічний аудит» Максима Гольдарба, єдиним виходом у боротьбі з таким тарифним свавіллям є відмова від оплати платіжок. «Пояснюється все просто: ціна на газ підвищується для того, щоб у кращому випадку докапіталізувати економіку країни. У гіршому випадку, у що я більше вірю, це робиться, щоб потім «роздерибанити» гроші, - запевняє експерт «Аналітичну службу новин» (АСН). - Завдяки завищеними тарифами (а вони апріорі завищені, так само як і ціна на газ) на рік монополії отримають близько 150 мільярдів гривень. Погодьтеся, приємні гроші. В цьому випадку уряд і національний регулятор їм підіграють. Чому? Думаю, все дуже просто: вони і в темі, і в «долі». Це буде тривати до тих пір, поки люди будуть готові платити, але тільки-но країна відмовиться платити, все стане на свої місця». Максим Гольдарб акцентував увагу на тому, що тарифи і ціна на газ економічно необґрунтовані, зазначивши при цьому, що, якщо почнуться соціальні протести, вони зачеплять не тільки тарифи, а й політичний устрій країни в цілому. «Проти всієї країни прошарок під назвою «Кабінет міністрів і менеджмент монополій» не зможе застосувати санкції за неплатежі. Це проти однієї людини - так, проти десяти - так, навіть проти 30 - так. А ось проти міста - ні, проти області - ні, проти району - ні. Не буде такого варіанту», - впевнений Гольдарб. Експерт також розповів, що було застосовано всі легітимні варіанти протистояння такій тарифній політиці. Зокрема позови в суд, однак, за його словами, суди зараз перелякані і «грають на боці влади». «Президент створив Національну комісію з регулювання ринку енергетики і комунальних послуг в порушення Конституції і своїх повноважень, - зазначив він. - Глава держави не мав на це права. Всі тарифи затверджує ця, по суті, незаконно створена комісія. Гроші вимагають із людей незаконно. Це насправді дуже важливо, але треба, щоб кожна людина цим перейнялася і зрозуміла: вона хоче нагодувати цю кліку чи нагодувати свою родину? Тільки-но люди зроблять правильний вибір, все стане на свої місця». Що в Україні зараз дуже високий потенціал протестів, зазначає і глава правління Інституту української політики Кость Бондаренко. За його словами, протести - це така річ, яка «насправді не завжди прогнозована. Варто зазначити, що у нас сьогодні більше 60% населення говорять, що вони незадоволені ситуацією в Україні. Також, за даними соціологів, лише 16% підтримують політику уряду і Президента. А решта ще не визначилися. Тобто потенціал протестів дуже високий. Але цей потенціал навряд чи сьогодні у щось виллється. Українці дуже терпляча нація. У Франції революція 1850 року виникла через те, що ціни на хліб піднялися на 10%. У нас тарифи і решта цін, усе піднімається в рази, а не на 10%. Але це не призводить до жодних бунтів». Газова складова і жорсткий облік Якщо всі експертні думки помістити в коло, десь приблизно третина говорить про те, що за все хороше треба платити: мовляв, у Європі ніхто нічого не отримує на халяву - не отримає і в нас. Наприклад, на тому, що українці - якщо вони хочуть мати певний рівень достатку - повинні оплачувати комуналку за високими тарифами, наполягає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. «Треба зрозуміти таку річ, - пояснив він АСН, - що насправді тарифи в Україні навіть після того підвищення, яке відбулося, все одно залишаються досить низькими. Коли у нас говорять про тарифи, перш за все йдеться про газ. Хоча насправді це більш широке поняття: є водогін, надання теплової енергії (опалення), є робота каналізації, постачання електроенергії. Газ ми закуповуємо за світовими цінами. Попри те, що вони знизилися, у нас тариф на газ для населення не покриває його ціни. В інших країнах все інакше». На думку експерта, варто звернути увагу, наприклад, на досвід Німеччини. Він демонструє, що тариф для населення в кілька разів вищий за промисловий. «Попри те, що в Німеччині доходи в кілька разів вищі за доходи українців, за одиницю спожитого газу вони платять більшу частину свого доходу, ніж українці. Якщо ми говоримо в принципі про тенденції на певний тривалий період - 5-10 років, можна очікувати, що у нас все буде рухатися в тому напрямі, в якому рухається весь світ, а це подальше зростання тарифів на газ для населення», - зазначив економіст . Що стосується того, як людям подужати такі тарифи, то Жолудь упевнений, що українці, якщо вони хочуть мати відповідний рівень життя, повинні платити такі ціни. За словами ж експерта з економічних питань Андрія Блінова, щоб зняти певну соціальну напругу в суспільстві, яка спровокована підвищенням тарифів на комунальні послуги, треба ввести жорсткий контроль обсягів споживання ресурсів і робити ставку на енергозберігаючі технології, що дозволить реально економити. «В цілому ми повинні розуміти, що населення не готове зараз платити за ринковими тарифами за всі послуги без винятку. Це питання пов'язане зі звичками. Люди не готові витрачати сьогодні більше половини своєї зарплати на оплату житла, - вважає експерт. - Більше того, соціальні стандарти, введені в Україні, передбачають, що непрацездатна людина не може витрачати більше 50% своїх доходів на оплату житлово-комунальних послуг». При цьому Андрій Блінов особливо акцентує, що соціальна напруга з'являється ще й тому, що немає справедливості в питанні обліку. Саме він повинен стати пріоритетним. За його словами, «держава сама значною мірою використовує чехарду з тарифами і рівнем споживання послуг для збагачення окремих чиновників чи окремих напівдержавних структур. Відповідно, для держави пріоритетом має бути перш за все жорсткий точний контроль конкретного споживання кожним домогосподарством саме того обсягу послуг і ресурсів, який використовується». Економіст переконаний, що ще один важливий момент - те, що держава повинна стимулювати перехід на енергозберігаючі технології, які дозволять споживати значно менше. Життя в режимі економії «Однозначно має бути програма енергозбереження, - запевнив АСН і макроекономіст Ярослав Жаліло. - Вона повинна передбачати і державні вливання коштів, і дії місцевих громад щодо підвищення енергоефективності, бо дуже багато втрачається саме в тих сферах, які не стосуються домогосподарств, а мають відношення до державних, а частіше - до муніципальних і комунальних структур. Також варто зазначити, що є міжнародні програми подібного характеру від МБРР, ЄБРР або наявність відповідних договорів, дотримання умов Кіотського протоколу. Тому бажано, щоб створення такої програми спиралося на базові принципи цих документів. Крім того, вона повинна передбачати кошти стимулювання приватних підприємств і домогосподарств для підвищення їхньої енергоефективності, оскільки в цьому є однозначна потреба». Поки населення не навчиться вести облік використаних енергоресурсів і жити в режимі економії, на нього чекають постійні проблеми зі сприйняттям високих тарифів. Адже там, де починається дотримання елементарних правил енергозбереження та економії, починається енергетична незалежність і політика дотримання всіх комунальних виплат, вважає і економічний експерт Борис Кушнірук. Економіст переконаний, що треба чесно говорити з людьми, щоб уникнути соціальних вибухів, спровокованих проблемами з виплатами за надані комунальні послуги. «Насправді для суспільства треба надати інструмент, який змусить людей привчатися економити споживані ресурси. Перш за все, потрібно встановити необхідні прилади для виміру основних енергоносіїв: газу, води, електроенергії та тепла. Друге, потрібно реалізувати програму дешевого дострокового кредитування на тепломодернізацію як у багатоквартирних, так і в звичайних приватних будинках. Тобто потрібно не примушувати людей займатися всією цією діяльністю, а привчити їх до цього, реалізуючи всю необхідну програму розвитку відповідної інфраструктури», - пояснив експерт. Бунтують ті, кому є що втрачати На думку політика Тараса Чорновола, якщо у когось немає грошей платити за такими тарифами (але не тому, що п'яниця або ледар, а тому, що держава не дозволяє заробити більше), то мають бути певні гарантії. «У такому випадку повинні бути справжні субсидії, а не те, що у нас є. Пункт другий: я повинен бути впевнений, що робиться все, щоб не було непотрібних втрат. І пункт третій: у мене повинен бути свій тепловий лічильник. Як, наприклад, з електрикою: якщо я хочу заощадити, то не вмикаю всі лампочки, не вкручую всі. Тарифи самі по собі не можуть не підніматися, але вони повинні підніматися до реальних сум. Проблема в тому, що ми не знаємо, які це реальні суми. На цьому купа людей заробляє мільярди, - запевнив він АСН. - Насправді треба знизити ті втрати, які йдуть на підході, і тоді не доведеться піднімати тарифи. Що маємо зараз? Купу «прокладок», накруток. А всі ці «прокладки», згідно з нашими законами, які ухвалювалися ще Кабміном Юлії Тимошенко, виявляється, законні». Політик зазначає, що попри такі високі тарифи люди навряд чи підуть бунтувати. На його переконання, протести можливі у тих людей, які ще не зовсім бідні. «У мене таке відчуття, що вила люди не візьмуть. Готовність до таких речей не надто висока. Зазвичай бунти і революції відбуваються тоді, коли люди ще не дуже бідні, протестують тільки ті, у кого є що захищати. Згадаймо 2004 рік. Це був найкращий рік української економіки, найбільше її зростання і зростання доходів громадян. Всі критикували Януковича, але реально економіка тоді була активна. Того року була можлива революція, бо з'явився середній клас, і він зрозумів, що може щось втратити. Відчув, що починається зневажання вибору людей. Революція 13-14 року теж сталася тоді, коли було не найгірше економічне становище, а воно було досить хороше: тривалий час стабільна валюта, більш-менш нормальний розвиток бізнесу і почуття перспективи євроінтеграції. Нам відчинилися двері, але раптом їх зачинили, і люди відчули, що вони втрачають. А ось люди, яким немає чого втрачати, зазвичай не бунтують. Існує навіть такий варіант, що нас можуть заганяти в бідність, щоб люди не бунтували. Якщо ми говоримо про тарифи, то є стільки механізмів, щоб усі ці втрати зняти на інших рівнях. Ціни б усе одно трохи піднялися, але не настільки, як у результаті колосальних втрат. І у нас знову люмпенський підхід: уявлення, що можна витягнути низькі тарифи для населення за рахунок підвищення тарифів для економіки. Але підвищення тарифів для економіки тягне за собою і весь малий сектор», - резюмував політик. ...Говорячи про необхідність сплачувати за комунальні послуги, багато хто чомусь забуває, що все впирається не в небажання наших людей «платити, як у Європі», тобто майже половину свого сімейного бюджету. Питання в тому, що половини, яка залишається, європейцям вистачає на те, щоб нормально жити: одягатися, харчуватися, лікуватися, їздити в подорожі, купувати автомобілі. До речі, без особливого напруження. У нас же найчастіше не те що 50% - навіть усієї зарплати ледь вистачає на їжу. Про це якщо й говорять, то одиниці. Решта ж чомусь вважають за краще цього не помічати, киваючи в бік домовленостей із Європою. У тих же 90-х, про які згадують експерти, перед людьми гостро постало питання: оплатити комунальні послуги чи нагодувати дітей. Зараз людей теж хочуть поставити перед подібним вибором, прикриваючись європейським рівнем тарифів?! Тому поради «навчити українців економити, підвищуючи тарифи до європейських», чи то пак і далі закручуючи гайки, виглядають як мінімум цинічними. Чому б, скажімо, не поставити гостро питання надання якісних послуг - і зафіксувати реальний факт: наприклад, той, що взимку у Києві люди замість гарячої води отримували ледь тепленьку, а платити їх змушували як за гарячу. Тож будьмо послідовними - і змусимо компанію Ахметова повернути киянам ті гроші, які у них фактично вкрали. Чи слабо, панове політики?
Єдиний вихід для українців - не платити за комунальні платежі, бо нічим. Попри деяке підвищення соцстандартів ситуація докорінно не зміниться, адже це неістотне підвищення. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Українці будуть довго терпіти. Терплять уже багато років. Досвід такий є - терпіти. Зараз, навіть якщо підвищать соцстандарти, - цього замало. У нас зараз дуже істотний розрив: такі тарифи, як у Європі, а зарплати - як в Африці. Якась частина українців поїхала на заробітки і правильно зробила, однозначно. Якась частина пішла працювати в тіньову економіку. Хтось, звичайно, став більше займатися натуральним господарством. Тих, хто не платить за послуги ЖКГ, насправді дуже багато, але їх навіть сварити нема за що, адже всі прекрасно розуміють, що окремі люди не платять за комунальні послуги не тому, що вони не хочуть, а тому, що немає грошей. Ця ситуація дійсно є, і, на жаль, поки вона не зміниться», - розповів економіст. Також Охріменко зазначає, що, крім підвищення соцстандартів, на нас чекає і чергове подорожчання комуналки. «Підвищення тарифів ще буде, у нас, відповідно до вимог Міжнародного валютного фонду, це станеться восени. Це вже заплановано. Крім того, є ще проблема - курс долара все-таки виріс, і, якщо зіставити торішню і нинішню весну, стане ясно, що аграрії будуть засівати - засаджувати поля, і хоч ціна на нафту впала, зиску від цього жодного. Бо нафта подешевшала, а мінеральні добрива подорожчали. Значить, буде більше витрат на посівну, а відповідно, збирати урожай буде дорожче - і зерно теж буде дорожче. Звідси дорожче м'ясо, молоко. Що стосується того, що НБУ проводить девальвацію... Так практично провокується зростання цін на всі продукти харчування. Тобто, швидше за все, в таких умовах українці просто не платитимуть за послуги ЖКГ, це дійсно прогнозовано. Але якісь заворушення навряд чи виникнуть», - резюмував експерт.
Голова НБУ Валерія Гонтарева намагається перекласти з себе відповідальність за стан валютного ринку. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, коментуючи пораду Гонтаревої українцям не думати про курс долара, а дивитися на ціни і вміст холодильників і її заяву, що вітчизняна економка адаптувалася до нових реалій після окупації територій України. «Це вона просто піариться. Насправді українська банківська система - це вже руїна. І валютний ринок повністю розвалено. А Гонтарева почала нав'язувати думку, що НБУ не відповідає за курс, а лише за інфляцію. Але, коли інфляція буде рости, вона знову скаже, що вона за це не відповідає», - упевнений експерт. Охріменко вважає, що голова НБУ просто не знає, що робити далі. «Насправді Гонтарева просто розгублена. І не знає, як виправити ситуацію на валютному ринку. І просто хоче зняти відповідальність з себе. Тому, навіть коли курс буде 50 гривень, вона продовжить стверджувати, що не знає і не розуміє, як це все сталося», - додав він. За словами економіста, передумови для обвалу курсу національної валюти є. «Якщо подивитися на дані, розміщені на сайті НБУ, то помітно, що безготівкової валюти не вистачає, а безготівкової гривні - багато. Тому ризик девальвації залишається», - пояснив він.

Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів
/-0,094164848327637-/ /-pc-/
Top