Кредитні ріки з депозитними берегами

Національний банк України знизив облікову ставку до 16,5% річних. Рішення набуло чинності з 24 червня 2016 року.  Голова НБУ Валерія Гонтарева відзначила, що зниження облікової ставки стало можливим завдяки уповільненню інфляції, стабілізації на валютному ринку, покращенню кон'юнктури для українського експорту на світових ринках (передусім, на сталь і руду) та відновленню економічного росту. То чи варто очікувати на здешевлення грошей, зокрема – кредитів? Про це «Аналітична службі новин» (АСН) запитала у експертів.

Нульові ефекти

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко дуже скептично ставиться до позитивних очікувань щодо здешевлення доступу до грошей, вважаючи, що зниження облікової ставки  нічого  не дасть.

Олександр Охріменко«В Україні взагалі не працює кредитування. Зараз навіть держбанк не кредитують. Великі банки, в яких власники з ЄС або Росії, теж більше зосереджені на тому, як погасити старі кредити», -  сказав він АСН.

Та, що найголовніше, переконує експерт, «Гонтарева, як глава НБУ, порушує Конституцію і закони України».

«За законом НБУ зобов’язаний  надавати рефінансування банку за обліковою ставкою. За логікою це і повинно сприяти регулюванню вартості грошей на ринку. Але на практиці НБУ, а точніше, Гонтарева, в основному дає рефінансування вибірково – або держбанкам, або банкам її друзів. Ринку рефінансування просто немає», –  стверджує Охріменко.

Без різких рухів

Є думка, що черговий етап зниження ключової ставки Національного банку в 2016 році демонструє уповільнення інфляції і поступове здешевлення депозитних та кредитних програм у країні, але самі по собі такі дії НБУ помітно не впливають на ринок. На цьому увагу АСН акцентував керуючий партнер юридичної фірми «Правовест» Гліб Сегида, нагадавши, що 23 червня 2016 року НБУ вже вдруге в цьому році знизив облікову ставку - з 18% до 16,5%. На початку року вона досягала 22%, у березні-серпні 2015 року - 30%. Нацбанк пояснює своє рішення «стійким зниженням інфляційного тиску, поліпшенням інфляційних очікувань і стабілізацією ситуації на валютному ринку».

За словами експерта, після зниження облікової ставки вартість рефінансування для банків від НБУ зменшиться до 18,5%, що знову просто складе середньоринкове значення, але не призведе до різкого зниження ставок по депозитах і кредитах до 1,5-процентного пункту. До того ж, за більшістю договорів ставки є фіксованими, і навіть за умови  плаваючої ставки вона, як правило, не переглядається частіше, ніж один раз на 6-12 місяців.

Гліб Сегіда«На жаль, в Україні немає масштабних державних програм кредитування (іпотека, авто, підтримка підприємництва та ін.), ставки за якими прив'язані до облікової ставки. Тому населення ніяк не відчує, що щось змінилося на фінансовому ринку з 24 червня 2016 року», – резюмував Сегида.

Епохальна логіка

У свою чергу доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков відзначив, що тенденція зниження облікової ставки – це добре.Олексій Плотніков

«За логікою має бути здешевлення. Але питання – наскільки. Думаю, вони не стануть доступними і привабливими. Але тенденція до зниження ставки – це непогано і може означати, що ми з вами ще застанемо ту чудову епоху, коли кредити стануть брати і видавати», - пояснив він АСН, додавши, що це стосується усіх кредитів – і для простих людей, і для бізнесу, адже нині відсотки настільки високі, що брати їх у кредит вигідно тільки дуже специфічному бізнесу, який працює поза межами легальності.

Окрему увагу економіст приділив гривневим депозитам, адже за логікою вони теж мають ставати дешевшими.

«Якщо зараз маємо 19-21% за депозитами, то може бути приблизно 16%», – прогнозує він. Але наголошує, що це повинно стосуватися нових депозитів. Та здешевлення їх, на думку Плотнікова,  не призведе до виникнення дефіциту гривні або відтоку вкладів з банківських установ України.

Холодною головою

Висновок: наразі кредити залишаться дорогими, а ось гривневі депозити дешевшають. Банки від цього не постраждають, різкий обвал не прогнозується. Населенню від цього теж поки ні холодно  ні жарко, втім, як і економіці, яка спрагло потребує дешевших ресурсів.

Та певний позитив є. І за умови продовження такої динаміки з паралельним використанням додаткових механізмів можна сподіватися на краще. Хоч і формувати завищені очікування не варто.