Амбіціями по кредитах: дешевше буде?

Стимулювання кредитування в Україні – стара пісня про головне. Щоразу говориться про необхідність скеровувати дешеві гроші в економіку, розвивати бізнес та інші стимули, поглиблення, розширення. Ось і зараз у парламенті зареєстрований законопроект № 4529, у назві якого йдеться про стимулювання кредитування в Україні, з ухваленням якого просить не затягувати Нацбанк.

Регуляторні заклики

Так, Національний банк (НБУ) закликає Верховну Раду прийняти законопроект про посилення прав кредиторів. «Національний банк продовжує знайомити з законопроектами, ухвалення яких необхідне для подальшої реалізації завдань Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Ці законопроекти вже зареєстровані та перебувають на розгляді Верховної Ради України», - сказано у повідомленні регулятора на його сторінці у Facebook 16 травня 2016 року.

У Нацбанку відзначають, що законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання кредитування в Україні» № 4529, який нещодавно зареєстрований у парламенті після відхиленого Верховною Радою законопроекту щодо захисту прав кредиторів № 2286-а, спрямований на зменшення ризиків для банківських установ під час кредитування.

«Його ухвалення, безумовно, сприятиме відновленню кредитування, зниженню вартості кредитних ресурсів та, відповідно, полегшенню доступу до користування банківськими продуктами. Ухвалення законопроекту дозволить Україні виконати свої зобов’язання за Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ, до яких як структурний маяк входить питання захисту прав кредиторів», – акцентують в НБУ.

Компромісні обіцянки

Відзначимо, що законопроект, автором якого є група народних депутатів, перебуває на розгляді у профільному комітеті. Стверджується, що його мета – це зменшення ризиків для банківських установ під час здійснення кредитних операцій, що, у свою чергу, безумовно, сприятиме забезпеченню активного застосування кредитування як фінансового інструмента, зниженню вартості кредитних ресурсів, та, відповідно, полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами.

У Пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що його ухвалення сприятиме створенню сприятливого інвестиційного клімату в Україні, що є одним із найважливіших умов залучення інвестицій і подальшого економічного зростання країни: інвестиційну привабливість визначають як взаємозв'язок інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику, а одним із основних чинників, під впливом яких формується інвестиційний клімат держави, є стан фінансово-кредитної системи та результати діяльності банківського сектора.

«Станом на 17 березня 2016 року показник гривневої ліквідності банківської системи склав 97,6 млрд грн, обсяг гривневих коштів на кореспондентських рахунках – 37,5 млрд гривень, а на депозитних сертифікатах НБУ – 60,1 млрд грн. Оскільки в середньому близько 42 млрд гривень має лежати на кореспондентських рахунках у банківській системі для виконання норми обов’язкового резервування залучених коштів, то обсяг так званої «вільної» ліквідності станом на 17 березня 2016 року склав близько 56 млрд грн. Ці ресурси доступні для кредитування реального сектора економіки! Керівництво держави неодноразово наголошувало, що одним із першочергових завдань є активізація банківського кредитування, що стане основою для розвитку всіх секторів економіки. Однак без усунення існуючих ризиків неможливе відновлення і забезпечення зростання обсягів кредитування реального сектора економіки та здешевлення кредитних ресурсів», – акцентують ініціатори змін до законодавства та додають, що високі ризики банків при здійсненні кредитування б’ють не тільки по банківських установах, від цього страждають і вкладники та інші кредитори банків, а також добросовісні позичальники, які змушені сплачувати високу вартість кредитних ресурсів.

Правки у правила

Законопроектом, зокрема, пропонується внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність», зумовлене тим, що у банківських установах знаходиться, крім грошових коштів померлих власників, ще й інше рухоме майно, що перебуває на збереженні у банківських установ за договорами про надання в оренду індивідуального сейфа для зберігання цінностей та/або у заставі за договорами закладу тощо. Законопроектом пропонується виправити неврегульованість, що обмежує права спадкоємців на отримання спадщини у повному обсязі, доповнивши Закон України «Про банки і банківську діяльність» нормою про надання банком державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини відповідної інформації.

Автори акцентують також на необхідності внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Стверджують, що багато осіб, які перебувають за кордоном, а також пенсіонери та інші особи, що не мають фізичної можливості з’явитися до банку для отримання картки, не мають змоги користуватися своїми грошовими коштами. Чинні норми ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» не дозволяють довіреним особам, які мають належним чином посвідчені довіреності, отримати платіжні картки. Окрім того, чинні норми ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порушують норми Цивільного кодексу України в частині представництва за довіреністю, а також в частині вільного розпорядження своїми коштами.

Ще запропоновані зміни до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України,   Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зменшать ризики порушення прав кредиторів при припиненні суб’єкта господарювання.

Внесення змін до Закону України «Про заставу» щодо форми договору застави транспортного засобу та опису основного зобов’язання в договорі застави рухомого майна обумовлено наступним. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про заставу» (в чинній редакції), договір застави транспортного засобу підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Така редакція відповідної норми цього Закону була внесена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.07.2010 р. №2435-VI, який набрав чинності 27 липня 2010 року. Пропонується виключити вимогу щодо обов’язковості нотаріального посвідчення договору застави транспортного засобу.

Передбачається навіть внесення змін у Закон «Про дорожній рух» та «Про нотаріат» задля уникнення випадків незаконного відчуження майна (транспортних засобів) переданого в заставу банку як забезпечення за кредитом без згоди самого банку-кредитора. Звернули увагу законотворці також на захист права іпотекодержателів, можливість спадкоємцям уникнути відповідальності за непогашений кредит тощо.

Завищені очікування

Натомість експерти вважають, що запропоновані зміни не матимуть такого результату, як заявлено.

Василь ГорбальЯк пояснив АСН банкір-фінансист Василь Горбаль, у пропозиціях порушено етику питань. Приміром, це спроба урегулювання іпотеки, пов’язаної з самобудовами, питання поручительства, дозвіл отримувати інформацію щодо сімейного стану напряму з Реєстру громадянських актів тощо.

«Це зняття певних колізій, список яких не вичерпаний. Але назва законопроекту занадто амбітна. Я б сказав, що це не стимулювання кредитування, а упорядкування відносин між кредиторами і позичальниками у деяких питаннях. Адже під стимулюванням кредитування ми розуміємо дещо інше. Нагадаю, Бальцерович говорив про те, що малий та середній бізнес – це наша золота жилка. Були заяви першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва. Це мають бути вертикально інтегровані програми і бюджетної підтримки попри те, що команда грузинів категорично проти, оскільки нібито це місце для корупції. Я так не вважаю. Знаю, що це є в інших цивілізованих країнах. Навіть у США є програми підтримки малого та середнього бізнесу на муніципальному рівні», – акцентував Горбаль.

Без фундаментальності

Не мати надмірних очікувань від цього законопроекту закликає також і експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков. Він відзначив, що законопроект № 4529 пропонує внести зміни в нормативні акти, що стосуються питань ліквідації юридичних осіб, та спростити реєстрацію договорів застави, зокрема скасувати нотаріальне посвідчення договорів застави транспортних засобів.Євген Олейніков

«Однак цей законопроект жодним чином не впливає на фундаментальні причини зниження кредитування, а саме, занадто високу вартість позикових коштів. Тому присутність у його назві слів, що вказують на відновлення кредитування, - це перебільшення», - сказав він АСН.

Кому вигідно

А президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко традиційно різкіший у коментарях. Він теж стверджує, що цей законопроект не допоможе вирішити стимулювання кредитування, нівелювати проблему проблемних кредитів, з якою банки вже два роки борються самостійно.

Олександр Охріменко«Але сума, яку потрібно списати за проблемними кредитами, виявилася величезною. Це  близько 200 млрд грн. Це поховає банківську систему. Можна списати 2 млрд або хоча б 5 млрд грн, 200 - нереально. Головна мета цього законопроекту – це бажання НБУ та інших представників влади списати рефінансування, видане проблемним банкам, які були закриті НБУ. Це дуже схоже на корупцію. Не дивно, що Валерія Гонтарева так лобіює цей законопроект і дуже обурюється тим, що депутати направили його на доопрацювання. Просто депутати ВР розуміють, що не можна цього допускати, і хочуть внести суттєві правки, щоб запобігти корупції в майбутньому», – підозрює він.

Причина і наслідок

Іншої думки економіст Віктор Лисицький, який переконує – інтерес Гонтаревої тут шукати не варто. В коментарі АСН експерт наголосив, що законопроект напрацьовувався з представниками банківського середовища, а покликаний захистити не тільки банки, а всіх, хто має намір кредитувати в економіку України, від низки прогалин в законодавстві, якими активно користуються недобросовісні боржники.Віктор Лисицький

Лисицький згоден із Василем Горбалем, але вважає що треба перш за все створити систему регулювання малого бізнесу на зразок вже років 60 працюючої в США Small Business Administration: «Ми говоримо про це ще з часів  Перебудови, майже 30 років. Але влада ігнорує такий ефективний підхід».

«Цей закон складний, зрозумілий лише тим, хто мав справу зі складнощами кредитування. Для прикладу візьмемо визначення вартості предмету іпотеки при прийняття на баланс кредитора цього майна в рахунок погашення боргу у випадку оголошення торгів такими, що не відбулися. Там різні фокуси бувають: майно може коштувати 100 тисяч гривень, а прописують лише п’ять тисяч. А буває й навпаки. І такого чимало. Але, якщо ми хочемо, щоб до нас приходив інвестор, з цим треба щось робити. Не варто шукати тут те, чого немає», – наполягає Лисицький. І додає, що зменшення ризиків для банківських установ під час кредитування матиме прямим наслідком пожвавлення кредитування в країні.