Заручники майбутніх холодів

До початку опалювального сезону, який зазвичай стартує з середини жовтня, залишилося всього нічого – менше двох місяців. Проаналізувавши ситуацію, яка склалася нині в енергетичному секторі країни, і поспілкувавшись із низкою експертів, «Аналітична служба новин» з’ясувала, що і газу, й вугілля нам цієї зими бракуватиме. По-перше, щоб накопичити потрібні для порятунку країни від холодів обсяги, банально не вистачає часу.

Андрій ЧубикА по-друге, де взяти ту суму грошей, яка дасть змогу придбати паливо, поки що ніхто не знає. «Для ефективного накопичення палива, потрібного для забезпечення опалювального сезону, робиться замало, – сказав «Аналітичній службі новин» (АСН) виконавчий директор Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Андрій Чубик. – А підготовка до зимового періоду, як завжди, відбувається під примусом».

У Європі ходять у светрах

Зрозуміло, що ця нестача потягне за собою ланцюг неприємних для українців явищ: з одного боку, нас змушують платити за підвищеними тарифами (у тому, що вони економічно обґрунтовані, уряд людей так і не переконав: обіцянка зробити тарифи прозорими й зрозумілими залишилася обіцянкою), а з іншого – опалювальний сезон, зазначають експерти, навряд чи почнеться вчасно, та й норматив по мінімально допустимій температурі у приміщеннях з подачі уряду намагаються «осучаснити», знизивши щонайменше на два градуси – з 18-ти до 16-ти (раніше норма була – 20 градусів, тож це не перша спроба розв’язувати проблеми за рахунок людей).

Так, Кабінет Міністрів ще 5 серпня дав доручення двом міністерствам – Мінрегіону й МОЗ – до 15 вересня розглянути можливість знизити температуру в наших оселях уже цієї зими, легітимізувавши холод. Мовляв, це, в свою чергу, дасть змогу зекономити для теплокомуненерго як мінімум півмільярда кубометрів газу, або – у грошовому еквіваленті – 50 мільйонів доларів. До речі, якщо йдеться про мінімально дозволену температуру в квартирах і приміщеннях соціальної сфери, то чиновники взяли моду кивати на Європу: у них холодніше – й нічого, тепліше одягаються.

Справді, одягаються тепліше. А ще вони мають змогу самостійно регулювати подачу тепла. Скажімо, у тій же Польщі регулятори стоять на кожній батареї: людина йде з дому – прикручує вентиль, повертається – вмикає більше. І вона сама вирішує, мерзнути їй, кутаючись у теплі речі, чи відкрити вентиль настільки, щоб температура у квартирі була комфортною. І тут не можна забувати, що – попри високу вартість комунальних послуг – європейці мають таку заробітну платню, до якої нашим людям, як до неба, даруйте, рачки. Тільки на цей чинник наші високопосадовці чомусь вважають за краще не зважати.

До речі, питання зниження мінімально допустимих градусів у житлових приміщеннях насправді виникло не сьогодні – у попередні роки, коли теж були проблеми із закупівлею палива, його вже розглядали. Тож у суспільстві відразу з’явилася думка про те, що цей крок уряду – ні що інше, як непрямий доказ того, що газу нам таки бракуватиме, і спроба легітимізувати власні недопрацювання у цій сфері. А поки Кабмін чекає на висновки фахівців Мінрегіону й Міністерства охорони здоров’я, люди стурбовані двома питаннями: що нас чекає і як це пережити.

Лісосмуги – селянам на дрова

Як бачимо, вже зрозуміло, що за холодної зими країні буде найскладніше витримати температурний режим. Так, експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк у розмові з кореспондентом «Аналітичної служби новин» зазначив, що «палива менше, а розтягнути його потрібно на весь опалювальний період, тож доведеться або жити з нижчим температурним режимом, або деякі дні просто випадатимуть». Святослав Павлюк прогнозує, що опалювальний сезон розпочнеться таки вчасно, проте найпроблемнішими для країни будуть січень і лютий місяці.

Святослав ПавлюкЛюди ж, на його думку, якщо узаконять чергове зниження температури в житлових приміщеннях, найпевніше, використовуватимуть для обігріву різноманітні електроприлади. А це призведе до збільшення навантажень на електромережі, які просто не витримуватимуть, – і нам загрожуватиме не лише холодна, а ще й «темна» зима. Гадаю, всі пам’ятають, що торік – через те, що не вистачало вугілля, – ми вже стикалися з аварійними відключеннями електроенергії. Йдеться про так звані «віялові відключення». Схоже на те, цієї зими практику «віялових відключень» застосовуватимуть знову.

Окрім того, знову матиме місце режим жорсткої економії енергоресурсів: і газу, й вугілля, й мазуту. Промисловості доводитимуть відсоток економії, але, зазначають експерти, резерви тут майже вичерпані, тож надто розраховувати на цю позицію не варто. Селяни – в очікуванні економії газу – знову роблять запаси дров (у кого – котли «всеїдні», а в кого ще й пічки-грубки залишилися). Має це приблизно такий вигляд: дядько бере бензопилку, кличе в допомогу синів чи сусідів, сідає на трактор і їде у найближчий лісок, де й запасається паливом на зиму. Добре, якщо дядько трапляється совісний – і вирізає сухі стовбури, проте частіше валять дорослі здорові дерева, аби лиш швидше завершити цей процес. І якщо на Київщині, де є ліси, ще нічого, в тих областях країни, де лісів катма, а тільки лісосмуги між полями, які свого часу насаджували, щоб затримували вітровії, справжня проблема. Скажімо, на Миколаївщині отих лісосмуг уже практично не залишилося – пішли селянам на дрова. Щоправда, у кого – чистий газовий котел, це може стати проблемою, бо швидко перейти на дров’яний чи вугільний складно. Хоча б тому, що родині одномоментно треба знайти чималі гроші на його придбання (до 20 тисяч гривень). А ще ж вугілля придбати, облаштувати місце для його зберігання…

Якщо зима буде лагідною, то це одна ситуація, а якщо – морозною, знову згадають про подовжені зимові канікули в школах, коли там майже повністю відключатимуть опалення – триматимуть той мінімум, який дасть змогу вберегти мережі. Може йтися і про дистанційне навчання для студентів (найімовірніше, університети самостійно вирішуватимуть, як саме їм чинити за холодів). Цілком можливі й проблеми з дитячими садками – батькам можуть запропонувати залишати дітей вдома. Щоправда, за таких умов не зовсім зрозуміло, що буде з інтернатними закладами: їхні співробітники кажуть, що їм залишається сподіватися хіба що на Бога й просити в небесній канцелярії бодай не дуже холодної зими.

Непідйомні кредити

Роман Спивак«Уряд непередбачуваний – майже все літо провели у пустопорожніх розмовах, які можуть закінчитися відключеннями світла й обмеженням подачі газу в зимовий період, – сказав «Аналітичній службі новин» голова Всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження Роман Співак. – При цьому найбільшими заручниками ситуації будуть саме мешканці багатоквартирних будинків у містах. Оті кредити на утеплення під 25% річних, з яких урядовці роблять панацею, ситуацію не врятують – вони для людей непідйомні, навіть за часткового повернення коштів державою». Ніхто, зазначає Роман Співак, не проаналізував рівень оплати теплокомуненерго за газ у регіонах, особливо звертаючи увагу на причини неплатежів. «Поки що, – наголошує експерт, – майже нічого не робиться – всі чекають, що газ дадуть, бо це – захищена стаття, а уряд, у свою чергу, сподівається, що встигне до зими – через реформу децентралізації – скинути розв’язання проблеми на регіони й залишиться білим і пухнастим. Не буде так».

До речі, про кредити. Приміром, «Ощадбанк» популяризує урядову програму енергозбереження – на придбання котлів, енергоефективного обладнання й матеріалів, за якою компенсується до 30% суми кредиту. Його максимальна сума – 50 тисяч гривень, надається кредит терміном до трьох років під 25% річних, при цьому разова комісія банку – 3% від суми кредиту. Ось і порахуйте, у що людині виллється така «допомога».

Між тим чиновники переконують, що умови для тих, хто має намір утеплитися, просто супер. Один з проектів кредитування – на заміну газових котлів твердопаливними чи електричними – запустили ще торік у жовтні. За ним держава пообіцяла відшкодовувати 20% тіла кредиту. Навесні додався ще один кредит – на утеплення, – з відшкодуванням 30–40% тіла кредиту (той, який рекламує «Ощадбанк»). За словами голови Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Сергія Савчука, «обидві програми втілюють із наростаючими темпами». Передбачена загальна сума державної допомоги за цими програмами на нинішній рік — 500 мільйонів гривень.

А тепер – реальний приклад. «Як відомо, вже тривалий час широко рекламують програму енергозбереження, за якою власникам житлових будинків (при їх утепленні) державою повертається 30% від вартості використаних матеріалів. Політики з усіх телеканалів закликали брати кредити на утеплення, однак не все так гладенько, як лунало із промов, – скаржиться на своїй сторінці у «Фейсбуці» один із друзів. – У 20-х числах квітня я зібрав повний пакет документів для отримання в «Ощадбанку» кредиту, однак програма видачі кредитів на придбання матеріалів для утеплення ще не працювала через наради, погодження, перепогодження, підписання договорів, різних меморандумів та інших бюрократичних папірців.

Тож кредит на утеплення будинку можна було отримати тільки на початку червня, хоч постанову КМУ ухвалено було значно раніше. Через затримки впровадження цієї програми я втратив додаткову можливість здешевлення робіт з утеплення – у травні закінчився термін дії акції виробника мінеральної вати, де можна було б зекономити до 5000 гривень». Та бюрократичні перепони – це тільки один з аспектів проблеми. Значно вагоміший аспект – те, що досі такі кредити не всім по кишені, тож незалежні експерти переконують: ці програми людей не врятують. «Такі відсотки – це справжня кабала, – роз’яснює Роман Співак, – тому зовнішнє утеплення висоток майже не рухається, а латкове (це коли утеплюються тільки окремі квартири, де господарі зуміли знайти на це гроші) утеплення справі не зарадить».

Пригадую, торік утеплити, скажімо, зовнішню стіну бічної трикімнатної квартири (це 32 квадратні метри площі) коштувало 14 тисяч гривень. Якщо повністю, з балконами, то площа утеплення збільшується до 58-ми метрів. Зрозуміло, що й вартість утеплення теж майже подвоюється. У київському будинку, в якому я живу, ремонтна бригада з двох чоловіків саме й займається такими латковими утепленнями – на весь будинок я нарахувала аж… три квартири, які на це зважилися. Цікавлюся у майстрів, скільки нині коштує утеплити бічну стіну квартири. Кажуть, що квадратний метр площі (робота вкупі з матеріалами) – це 320 гривень. Тож бічна стіна обійдеться у понад 10 тисяч гривень. А якщо повне утеплення, то це вже майже 20 тисяч гривень. Кредит під 25% мене точно не приваблює, бо на яку суму тоді перетворяться оті 20 тисяч, навіть думати не хочеться. Окрім того, навіть якщо утеплити зовнішню стіну, регулювати подачу тепла в квартирі змоги немає – і платити доведеться за показниками будинкового лічильника, якому до лампочки те, що тепло на кухні я й так зазвичай майже не вмикаю.

Брак обліку дає змогу красти

Олександр СергієнкоІ така ж ситуація – у всіх людей, які живуть у будинках, оснащених загальнобудинковими лічильниками. Проте навіть такими лічильниками оснащені зовсім не всі багатоквартирні будинки. «Навіть у Києві показники далекі не те що від ідеальних – бодай від прийнятних, – зазначає керівник ГО «Інститут міста» Олександр Сергієнко, – що й казати про інші, навіть великі міста. А брак обліку – це той механізм, який дає змогу красти і газ, і теплову енергію, перекладаючи фінансовий тягар на населення».

На тому, що починати потрібно саме зі стовідсоткового встановлення приладів обліку газу, тепла й води, наголошує і Роман Співак, ділячись із «Аналітичною службою новин» власним рецептом порятунку країни від холодної зими. «Якщо йдеться про приватні будинки передусім у селах, – роз’яснює керівник асоціації з питань енергозбереження, – то треба розглядати питання використання палива, альтернативного газу. Це можуть бути і дрова, й вугілля, й торф – варіанти є. Заможнішим українцям, які мешкають у приватних будинках, варто обладнати власну дизельну, бензинову чи електростанцію. Цієї зими – для екстрених випадків – людям слід мати запас свічок і гасових ламп, які селяни називають каганцями. Урядові, передусім профільному міністерству – треба думати, як правильно використовувати і газ, і електроенергію, щоб не було причин для віялових відключень. Про те, як правильно користуватися енергоресурсами, треба думати й населенню: правильно планувати час прання й приготування їжі».

Що ж до багатоквартирних будинків, то Роман Співак радить передусім «витребувати у влади реальний звіт про готовність до опалювального сезону. Обов’язково ущільнити вікна й двері, щоб через шпарини не втрачалося дорогоцінне тепло. На крайній випадок люди теж повинні мати свічки, батарейки для ліхтариків і ті ж самі каганці. Не завадить і електроконвектор (можливо, доведеться ущільнюватися – й жити всім в одній кімнаті, яку й утеплювати локально), але користуватися ним треба з розумом, щоб не виникало перенапруження в електричних мережах». І наостанок, порадив Роман Співак, за жодних умов не опускати руки – у війну наші діди-баби й не таке переживали, та «з популістами у владі треба прощатися», бо, мовляв, якщо й далі з ними панькатимемося, матимемо проблеми не тільки з опалювальним сезоном 2015–2016 років, а і з наступними. А воно нам треба?!