Прощання з мажоритаркою

Ухвалять чи провалять? — це запитання 14 липня до пізнього вечора було чути в кулуарах Верховної Ради. До останнього було невідомо, чи зможуть народні депутати зібрати необхідні 226 голосів на підтримку нового закону про місцеві вибори.

Передвісники «провалу» закону

Ще зранку депутати майже всіх фракцій натякали, що результативного голосування, а можливо й взагалі голосування за закон про місцеві вибори, чекати не варто. «Закон поставили останнім у порядку денному. Правдива ознака, що голосування по ньому намагатимуться провалити», — сказав АСН народний депутат Андрій Артеменко.

Потім Верховну Раду стрясали бійки (часто саме через бійки гальмувалася законодавча діяльність). Спочатку випнув груди і спробував оголити кулаки позафракційний депутат Володимир Парасюк — йому не сподобалося, як колега Віктор Бондар відгукнувся про «Правий сектор». Потім зав'язалася словесна суперечка між лідером фракції БПП Юрієм Луценком і «радикалом» Ігорем Мосійчуком.

Ближче до обідньої перерви депутати почали голосувати, точніше, одну за одною «провалювати» постанови про скасування голосування за закон «Про Національну поліцію», «Про органи МВС». Був ризик, що після перерви спікер поставить на розгляд постанову про скасування голосування за закон про реструктуризацію валютних кредитів і законодавча діяльність захлинеться хвилею популізму. На щастя, з цим питанням вирішили зачекати.

Але і з розглядом закону про місцеві вибори не поспішали: проходили закриті партійні наради, до останнього закон «кроїли-перекроювали».

Сумнів щодо результативності голосування сіяв і той факт, що напередодні ухвалення важливого рішення сесійну залу покинув спікер Володимир Гройсман (до речі, це не вперше, коли важливе голосування «проводить» перший віце-спікер Андрій Парубій, — авт.). Голова парламенту відкланявся з приводу «важливої міжнародної телефонної розмови». Хоча на офіційному сайті Верховної Ради жодного слова про цю телефонну розмову.

Півгодини на «історичне рішення»

Саме стільки, півгодини, знадобилося народним депутатам, щоб ухвалити нові правила проведення місцевих виборів: 12 хвилин тривала доповідь голови профільного комітету Руслана Князевича по суті останніх правок у документ і 18 хвилин на депутатську дискусію. До слова, в якийсь момент закралася підозра, що парламентарії таки намагатимуться зірвати процес голосування. Було два пікових моменти.

«У цьому законі прописано дивну річ — у виборах можуть брати участь лише ті партії, які зареєстровані за 365 днів до виборів і які не перейменовували за 180 днів до виборів. Тобто та сама Партія регіонів може брати участь, а молода демократична прогресивна партія такої змоги не матиме. Це — лицемірство влади», — заявив позафракційний депутат, який націлився  бути мером столиці і активно підтримує нову партію «Укроп», Борислав Береза. У свою чергу, «ліва рука» екс-голови Дніпропетровської ОДА Борис Філатов через соцмережу «Фейсбук» звинуватив у протягуванні цієї норми БПП.

Але карту із забороною йти на вибори новим партія не вдалося розіграти. Пропрезидентська фракція зіграла на випередження. На трибуну вийшов переобраний лідер фракції БПП Юрій Луценко і пафосно заявив, що пропрезидентська сила не боїться жодних конкурентів, і вони не заперечують проти участі молодих партій у виборах. З аналогічною заявою виступив голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак, головний радикал Олег Ляшко, лідер парламентської «Самопомочі» Олег Березюк, заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.

«Дозвольте вибачитися перед БПП. Ініціатива дискримінаційного обмеження нових партій належить «Батьківщині» та «Самопомочі». Мілкочлени іноді бувають вкрай підступними...», — після голосування переадресував критику і звинувачення Борис Філатов.

Вдруге напруга в залі виникла, коли до трибуни вийшов Юрій Луценко і попросив з голосу внести поправку про скасування гендерної дискримінації при формуванні списку кандидатів у депутати. «Пропонуємо виписати норму таким чином: у виборчому списку повинно бути не менше 30% представників однієї статі», — допомогла Луценку сформулювати думку колега по фракції Ірина Геращенко. На декілька хвилин зал перетворився на вулик: всі одночасно висловлювали з місця своє ставлення до цієї норми. Дискутували-дискутували, але в підсумку цю норму, та й закон в цілому підтримали. Зелені кнопки «за» натиснули 257 народних депутатів. «Колеги, вітаю. Ми ухвалили історичне рішення», — резюмував Андрій Парубій.

«Ні» — блокам, «так» — відкликанню депутатів

Нововведень в ухваленому законі достатньо: як технічно-організаційних, так і політичних. Докладніше зупинимося саме на «політичних» новелах, адже саме за ними найбільше дебатували. Отже, після тривалих дискусій вдалося відстояти норму, що вибори мерів міст проводитимуться в два тури. «Найбільший опір чинили представники групи «Удар». Вони чудово розуміли, що їхній Віталій Кличко не зможе виграти вибори, якщо буде двотурова система», — різав правду-матінку «фронтовик» Леонід Ємець (за інформацією АСН, депутат придивляється до крісла столичного градоначальника, — авт.).

Відмовилися депутати й від ідеї пускати на вибори політичні блоки партій. Учасниками виборчих перегонів стають винятково партії, переможцями — політсили, які подолали 5% бар'єр.

«Ми відмовляємося від мажоритарки», — презентуючи закон, заявив Руслан Князевич. Тобто передбачається, що вибори пройдуть за відкритими партійними списками. Партії залишають за собою право лише на одного фіксованого кандидата у списку. «Тимошенко до останнього билася, щоб фіксованими були три кандидата», — розповів АСН один з народних депутатів від БПП.

Що означають ці відкриті списки? «Партія формує список кандидатів. А виборці голосують не за список, а за вподобаних кандидатів у цьому списку. У підсумку, перше місце в списку отримує той, хто має найвищий рейтинг електоральної підтримки. Ось і вся математика», — пояснив Олег Ляшко і оком не моргнув. А по правді: в законі так вміло виписана «відкритість» партійних списків (процедура рейтингового голосування за кандидатів), що партійні лідери з легкістю зможуть маніпулювати голосуванням.

Ще одне нововведення — документ передбачає механізм відкликання депутатів. Процедура цього відкликання, відверто скажемо, складна і дає поле для спекуляцій. Як пояснив Князевич, відкликання проходитиме за народною ініціативою (виборці збирають підписи за відкликання депутата, потім підписи перевіряє ДВК, — авт.), але безпосереднє рішення про це ухвалює партія.

«Депутати коаліції радіють як малі діти, що сьогодні протягнули у Верховній Раді закон про місцеві вибори, який фактично застосовувався на виборах до законодавчих зборів Санкт-Петербурга 2011 року... Навіть той російський закон кращий, там, принаймні, немає імперативного мандата, неприйнятного для сучасного конституціоналізму», — обурено написав у «Фейсбуці» заступник голови ЦВК Андрій Магера.

В ухваленому законі про місцеві вибори в перехідних положеннях закріплено і питання виборів на окупованих і анексованих територіях України. «Вибори на окупованих територіях Донбасу та в Криму у зв'язку з агресією РФ і неможливістю забезпечення дотримання стандартів проведення виборів Організацією з безпеки і співробітництва в Європі 25 жовтня проводитися не будуть», — сказав Князевич. Перелік населених пунктів, в яких не будуть проведені місцеві вибори, окремою постановою визначить Верховна Рада.

Також окремим законом буде визначено порядок використання політичної реклами на місцевих виборах. Спочатку хотіли заборонити рекламу, але потім дійшли згоди, що потрібно виписати такий порядок її використання, щоб кожна партія, незалежно від товщини партійного гаманця і політичної ваги, мала однакові можливості.

За бортом виборчого процесу виявилися переселенці. «Фракція Опозиційного блоку не підтримала законопроект про місцеві вибори оскільки, по-перше, це суперечить висновкам Венеціанської комісії, яка говорить про те, що вносити зміни до чинного виборчого законодавства за три місяці до виборів не можна. Але головна причина полягає в тому, що цим законопроектом позбавили змоги голосувати мільйони внутрішніх переселенців, які змушені були покинути своє місце проживання і влаштуватися в інших регіонах України», — заявив народний депутат Олександр Долженков.

Передбачається, що закон про місцеві вибори набуде чинності 26 липня. За словами Юрія Луценка, саме 26 липня Президент Петро Порошенко підпише закон, і країна отримає змогу обрати місцевих депутатів і градоначальників по-новому, і як наслідок отримати якісніший депутатський корпус. Хоча самі депутати в бесідах «оф-рекордс» зазначають, що на прозорість жовтневих виборів не розраховують. По-перше, в ухваленому законі (так само, як і в старому) багато лазівок, щоб протягнути до місцевих рад свою людину. По-друге, немає політичної волі проводити вибори чесно.