Бюджет-2017: прихований «зашморг» і соцдіра

Уряд Володимира Гройсмана увечері 15 вересня провіві засідання, на якому був представлений проект Бюджету на 2017 рік. Формально, це вперше з 2011 року Кабмін виконав вимоги Бюджетного Кодексу, коли головний фінансовий документ країни на наступний рік подається на розгляд парламенту не пізніше 15 вересня поточного року.

Але, по суті, до змісту Держбюджету, як вважають економічні експерти і члени профільного комітету Верховної Ради, будуть великі запитання. Тому є сумніви, що бюджет приймуть швидко і найближчим часом. Швидше за все, в парламенті його чекає ґрунтовна критика, передовсім - опозиційними фракціями.

Є також і об`єктивні ризики невиконання закладених показників. Найімовірніше, Бюджет-2017 повторить долю поточного бюджету, в якому провалені статті з наповнення дохідної частини від приватизації, реальна інфляція перевищує обіцяні 12%, що «з'їло» мінімальне зростання соцстандартів через різке підвищення тарифів майже вдвічі.

Основні цифри

Бюджетну резолюцію, нагадаємо, Кабмін схвалив ще влітку. У ній за основу взяв наступний прогноз на 2017 рік:

- зростання ВВП 3% при інфляції 8,1%;
- дефіцит до 3% ВВП;
- граничний розмір держборгу не більше 66% ВВП;
- надання держгарантій до 5% доходів загального фонду;
- середньорічний курс гривні 27,2 за долар.

Для порівняння: на 2016 рік був обраний сценарій, який передбачає зростання ВВП - 2% при інфляції - 12% і курсі долара в коридорі 24,1 - 24,4 грн при дефіциті в 3,7% ВВП.

Як бачимо, формально прогнозні показники на наступний рік більш оптимістичні. Але чи заживуть українці краще при такому розкладі?

Прихований зашморг МВФ

Іван КрулькоЧлен Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, нардеп Іван Крулько впевнений - Кабмін не просто так представив проект Держбюджету акурат до «дедлайну» Бюджетного кодексу. На його думку, керівництво країни чекало «останнього слова» від МВФ, який після «хресних знамень» Президента Петра Порошенка все-таки виділив Україні $1 млрд.

Однак, на думку Крулька, транш МВФ хоч і дав «зелене світло» Бюджету-2017, в ньому враховані абсолютно неприйнятні для простих людей вимоги кредиторів. За його словами, Кабмін приховує Меморандум із МВФ, але опозиції вдалося його «детально вивчити».

Нардеп стверджує, що, на вимогу МВФ, уряд Гройсмана під виглядом децентралізації має намір остаточно повісити на баланси місцевих бюджетів обов`язок фінансувати освітні установи і лікарні, що, швидше за все, призведе до масового їх закриття.

А для українців, швидше за все, підвищать податки, пенсійний вік, а пільги - уріжуть.

«Поступове коригування обов`язкового виходу на пенсію і подальше скорочення списків осіб, які мають право на достроковий вихід на пенсію. Далі - розширення бази платників єдиного соціального внеску. Далі - встановлення більш жорстких вимог до права на отримання мінімальної пенсії. Тобто передбачено підвищення пенсійного віку, посилення відрахувань з доходів громадян в ПФ і більш жорсткі вимоги до виходу на пенсію взагалі і отримання хоча б мінімальної пенсії», - зачитав документ соратник Тимошенко.

Депутат також заявив, що в Меморандумі з МВФ, а відповідно в Бюджеті-2017, нібито йдеться про оптимізацію освітніх установ шляхом закриття малих шкіл і переведення учнів до інших шкіл, сприяння приватному фінансуванню профтехучилищ.

«Це спричинить просто закриття шкіл у селах і профтехучилищ», - стверджує він.

Костянтин ІщейкінКолега по бюджетному комітету і член пропрезидентської фракції БПП Костянтин Іщейкін цей факт не спростував. Але зазначив, що Бюджет 2017 року передбачає підвищення зарплат вчителям і медичним працівникам на 20-30%.

Але Іван Крулько наполягає - «така ж ситуація, як у галузі освіти, буде в системі охорони здоров`я. Закладено плани з передачі всіх закладів охорони здоров`я на місцеві бюджети, зокрема унікальних... Що трапиться з цими установами, якщо їх будуть фінансуватимуть?» - обурився нардеп.

Водночас заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко вважає, що закриття сільських шкіл не так вже й критично. Головне, треба думати про те, як дати дітям нормальну освіту, а не про збереження фінансування сільських шкіл, вважає вона.

Марія Репко«Треба подивитися, а чи дійсно фінансування цієї сільської школи - це найефективніший шлях для досягнення цієї мети?.. Там сидить учитель, у якого низька кваліфікація. В результаті ми отримуємо ситуацію, коли у дитини, яка вступає до вишу за ЗНО в місті, результати на 50-70% кращі, ніж у дітей, які приїхали з села», - вважає вона.

Субсидії за тарифами отримають не всі

Одне з найболючіших питань - тарифи. З цим згодні всі експерти. Головний виклик для Кабміну: яким чином і за чий рахунок будуть забезпечені обіцяні Мінсоцполітики субсидії?

Так, експерт з питань бюджету Юрій Ганущак нагадав, що на 2016 рік уряд передбачив трохи більше 30 млрд грн на субсидії для покриття різниці через небувале раніше зростання тарифів.

Юрій ГанущакНа наступний рік ця цифра майже вдвічі більша - 52 млрд грн. Однак, якщо керуватися розрахунками, озвученими Розенком, на кожне домогосподарство виділялося не менш 2,5 тис. на місяць в опалювальний сезон. У підсумку реальна цифра, необхідна для фінансування різниці по тарифах, досягне не менш 100 млрд грн.

Так чому Кабмін закладає лише половину? За оцінками експертів, це очікувано і зрозуміло, з огляду на вимоги МВФ економити бюджетні ресурси. Про що це говорить? На практиці це означатиме масові відмови держави в субсидуванні, зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Ганущак вважає, що корінь проблеми в тому, що ми латаємо дірки і наслідки, не прибираючи головну «діру» - відсутність реформ і модернізації сфери ЖКГ. На це в Бюджеті-2017 виділяють у десять разів менше, ніж на субсидії. «Це точно не вихід із тіні... Без реформ у цьому секторі нічого не буде», - упевнений він.

Соцвиплати залишаться «чорною дірою»

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук впевнений, що Бюджет-2017 буде незбалансованим.

Борис Кушнірук«Соціальні виплати залишаються величезною діркою, я б сказав, що це безодня. Адже Кабмін саботує створення єдиного реєстру всіх осіб, які отримують соціальні трансферти», - сказав він.

Ніхто не знає точно, скільки в Україні людей отримує фінансування за рахунок держави.

«Такої цифри взагалі немає. Цифра «гуляє» від 12 до 20 млн осіб. Вони містяться в різних базах, різних реєстрах. Безперечно, без усвідомлення реальної ситуації неможливо точно розрахувати витрати. Можна сказати сміливо, що не тільки в 2017-му, а й у 2018-му році у нас не буде єдиного реєстру. А тут суми досягають 100 млрд грн, що породжує всілякі спекуляції.

Зовнішній борг - «боргова вирва»

Експерт Ганущак згоден з прогнозами Кабміну про те, що в 2017 у нас буде економічний підйом на рівні 2-3%. Але ВВП в цьому випадку точно не намастиш на хліб.

«Це не означає, що ситуація буде стабільною... Як і поточного року, найбільша видаткова стаття бюджету в 2017 році буде з обслуговування зовнішнього боргу, на що буде потрібно в 2017 - 95 млрд грн... Це «боргова вирва», в яку давно потрапила Україна», - сказав він.

Для порівняння: на оборонну сферу планують виділити - 55 млрд грн, на освіту і медицину разом - менше 95 млрд грн. А така ситуація, коли обслуговування зовнішнього боргу перевищує 73% всіх витрат, «дуже небезпечна для економіки в цілому». Це провокує дефляцію, стагнацію виробництва і девальвацію національної валюти. Простою мовою, рівень життя пересічного українця падає, а не зростає.

Бюджет буде провалений через корупцію

Директор Фонду Блейзера Олег Устенко прогнозує, що Бюджет-2017 навряд чи буде ухвалений найближчим часом. У кращому випадку після необхідного доопрацювання його приймуть у листопаді.

А «різати» бюджет не просто будуть, це треба робити», - вважає експерт.

Він упевнений, що негативні прогнози на 2017 рік об`єктивні, з огляду на нинішню ситуацію.

Олег Устенко«Бюджет цього року не виконаний з низки причин. Перша - абсолютно провалена приватизація. Ніхто сюди не йде! За сім місяців поточного року ми отримали $2,3 млрд прямих іноземних інвестицій... З них - близько $1 млрд інвестицій зайшли до нас «по любові», а 1,3 млрд $ - зайшли в банківський сектор. Ніхто не йде в Україну і особливо не намагається йти... Активи перебувають на нулі... Така ж ситуація буде в 2017 році. Єдиний вихід на наступний рік - це різати витрати бюджету на 2017 рік. Пенсійну систему або чекає колапс, або її треба  «різати» де тільки можна», - закликав він.

Де ж взяти гроші, якщо транші МВФ йдуть на підтримку золотовалютних резервів, а не на пожвавлення економіки, виробництва, бізнесу?

За оцінками міжнародних організацій, щорічне «корупційне корито» України досягає мінімум $5 млрд, тобто вдвічі більше, ніж реальні прямі іноземні інвестиції. Тому основне завдання влади, на думку економіста, - це початок реальної боротьби з корупцією в бюджетній галузі. В іншому випадку жоден транш МВФ не допоможе залишитися на плаву.