Битва за поліцію

Ще в травні багато народних депутатів переконували, що з 1 липня Україна відмовиться від міліції, а на зміну їй прийде поліція. На жаль, не встигли. 1 липня 2015 профільний комітет Верховної Ради тільки вносив останні правки до законопроекту «Про Національну поліцію». Затвердять же документ 2 липня.

549 зауважень

Саме стільки правок було запропоновано внести в законопроект «Про Національну поліцію» до розгляду документа у другому читанні. І, що найпарадоксальніше, більшість із них були враховані, але кардинально закон від цього не змінився.

Юрій ЛуценкоОтже, після прийняття цього закону очікується, що Національна поліція буде окремим стовпом правоохоронної системи, за статусом нагадуватиме навіть окреме міністерство. «Начальник Національної поліції призначатиметься Кабінетом міністрів за поданням міністра внутрішніх справ. Із ним буде укладено п'ятирічний контракт. Таким чином, начальник поліції стає захищеним від політичних рішень, - розповів голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко. - Також керівник Національної поліції без узгодження з політиками, в тому числі і міністром внутрішніх справ, самостійно призначає всіх своїх підлеглих і підписує з ними контракт на п'ять років. Цим ми поставимо крапку в політизації поліції в усіх галузях».

Також законом передбачено особливий порядок призначення (звільнення) начальника патрульної служби. «Начальник патруля призначається після затвердження відповідною місцевою радою. Тобто начальник поліції Львівської області може призначити заступника з патруля (колишній даішник, дільничний, ППС) тільки після затвердження кандидатури облрадою, міськрадою тощо. Більш того, за рішенням відповідної ради, патрульному можна виразити недовіру. Що, в свою чергу, призведе до його усунення до з'ясування в МВС ступеня його професійної придатності. Це розширить контроль за поліцейськими. Адже міністр не може контролювати 150 тисяч своїх підлеглих, а разом із депутатами місцевих рад - цілком», - говорить Луценко.

Охорона за держрахунок

Хоч «кістяк» законопроекту і зберігся, політичні баталії через бажання переписати документ все-таки були. Зокрема неабиякі пристрасті розгорілися, коли була озвучена правка про доцільність скасування поліції охорони. «Я переконливо прошу не підтримувати цю правку. Вона руйнує архітектуру національної поліції», - волав позаштатний радник глави МВС, народний депутат від фракції «Народний фронт» Антон Геращенко.

Аргументи «за» цю правку емоційно наводив екс-глава МВС Юрій Луценко. «Ми не пропонуємо скасувати поліцію охорони, а лише хочемо ввести її в рамки патрульної служби. На жаль, на сьогоднішній день нерідко служба охорони надає послуги з охорони приватних осіб. І виходить казус. Одні співробітники правоохоронних органів ловлять злочинця, а інші - його охороняють. Бандити і олігархи, доплачуючи таким поліцейським, отримують свою приватну армію. У Ріната Ахметова було 24 таких охоронця», - гарячкував Луценко.

Довго сперечалися, двічі голосували - спочатку правку врахували, а потім під натиском, вірніше, на переконливе прохання першого заступника глави МВС Еки Згуладзе відхилили її. Служба охорони залишається. Таким чином, у складі Національної поліції функціонуватимуть: кримінальна поліція, патрульна поліція, поліція охорони, спеціальна поліція, поліція особливого призначення.

А зарплати не чіпай!

Олена СотникГаряча дискусія була і щодо зміни системи оплати праці поліцейських. Пропонувалося відійти від нинішньої формули, коли премія, а не ставка, становить основну частину зарплати. «У законі про створення Національної поліції я пропонувала змінити систему оплати праці. Щоб зарплата поліцейського обчислювалася за формулою: 70% - ставка, до 30% - премія. Такий підхід дозволив би зробити поліцейських більш незалежними від їх керівництва, - сказала нардеп від «Самопомочі» Олена Сотник. - Сьогодні нерідкі випадки, коли премії можуть істотно перевищувати ставку. Що це означає на практиці? Поліцейські заради великої премії готові йти на повідку у керівництва».

Ініціатива з переглядом формули нарахування зарплат не знайшла підтримки серед колег. «Якщо ми переведемо поліцейських на таку формулу оплати праці, то Мінфін завиє, не витримає такого навантаження. Запитайте Яресько, вона пояснить вам, чому цього не можна робити», - парирував Луценко.

До речі, билися депутати і за те, щоб залишити за поліцейськими спецпенсії. Аргументи голови комітету Андрія Кожем'якіна щодо того, що всі спецпенсії в Україні скасовуються, на парламентаріїв не подіяли. Зрештою для поліцейських передбачили особливі пенсії.

Стій, стрілятиму!

Чи потрібно говорити цю фразу поліцейським у зоні проведення антитерористичної операції, депутати сперечалися довго. «Потрібно стріляти без попередження. Там така обстановка, якщо не ти перший вистрілиш, то в тебе вистрілять», - аргументував народний депутат від фракції «Народний фронт» Євген Дейдей.

Категорично проти такої новації виступив народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Віктор Чумак. «По-перше, на Майдані теж хотіли оголосити АТО, виходить, тоді можна було б стріляти в мітингувальників без попередження? Ні, так не можна. По-друге, в законі про проведення АТО є норма, яка регулює, як і в яких випадках поводитися співробітнику правоохоронних органів у зоні антитерористичної операції. Навіщо дублювати норми одного закону в іншому документі? Це - зайве», - сказав Чумак. Сперечалися-сперечалися, поправку відхилили.

Під відповідальність Згуладзе

Відзначимо, дуже багато поправок депутати відхиляли, бо про це їх просила Ека Згуладзе. «Ну, якщо Ека каже, що так буде краще, давайте підемо їй назустріч, - вона відповідальна за цю реформу», - часто звучало з вуст парламентаріїв і читався натяк, мовляв, якщо реформа провалиться, ми будемо знати, в чий бік показувати.

Сама ж Ека Згуладзе сповнена оптимізму. Просить прийняти закон, а контроль за його реалізацією мужньо бере на себе.