Прощавай, люстраціє!

Люстрація – все? Інакше з якого доброго дива Комітет з питань запобігання і протидії корупції виніс її на розгляд, ще й запросив узяти учать у засіданні представників силових відомств? До зали засідань на Садовій справді прийшла сила-силенна народу. Це й не дивно, адже тема цікава і заплутана.

Списки і відписки

Окрім депутатів, переважно були представники ЗМІ. Адже список запрошених в анонсі вражав, обіцяв багато новин, а може, й конфліктів. З очільників прийшов лише голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров. Міністерство внутрішніх справ цей грандіозний захід просто проігнорувало. З ГПУ надіслали листа, в якому вказували, що комітет ВРУ – не той орган, який уповноважений викликати на килим прокурорів, щоб ті звітувалися за люстрацію. СБУ було представлено на рівні заступників.

Цікавим був хіба що виступ-звіт керівниці департаменту з питань люстрації Мін'юсту Тетяни Козаченко. Вона повідомила, хто і як уникає люстрації, назвала прізвища помічників.

Козаченко розповіла, що в Україні вже люстровано 897 посадовців. Зокрема, прокуратуру «очистили» від 201 людини, МВС – від 193, ДФС – 258, СБУ – 48. А обласні/районні адміністрації — від 45 осіб, решту центральних органів влади – від 172.

Прокурорські гарантії

За словами Козаченко, найякісніше люстрація зачепила прокуратуру. Хоча й там не без проблем. Багатьох ховають від дії закону про очищення влади. Тому нині в лавах прокуратури є шість осіб, які безпосередньо під час Майдану, акцій масових протестів були керівниками прокуратури міста Києва або їхніми заступниками, - це Погорілий, Софіїв, Василів, Безкоровайний, Твердохліб і Кровошецький. «Та щойно почалася люстраційна перевірка, їх було переведено звичайними прокурорами в області», - розповіла Козаченко.

Вона також акцентувала, що ще низка співробітників органів прокуратури (а саме головний бухгалтер, який займав цю посаду при всіх генеральних прокурорах з 1996 року, керівник генеральної інспекції внутрішніх розслідувань і безпеки, заступник керівника судового департаменту прокуратури) оминули люстрацію за допомогою суду. І що рятівні рішення було прийнято переважно суддями Київського адмінсуду. І назвала їхні імена: Ігор Качур, Володимир Келеберда та Віктор Данилишин. Згодом члени комітету вирішили уважніше придивитися до їхньої діяльності, як і до мотивів низки інших суддів. Якщо вчергове не "заговорять" тему, знайдуть багато цікавого. Приміром, в архівах є повідомлення ЗМІ про те, що у травні 2015 року писав на своїй сторінці в соцмережі Ігор Качур, чому вважав війну на сході України громадянською, а чинну владу звинувачував у її розпалюванні.

Три буксири

А ось МВС, СБУ і ДФС Козаченко не хвалила. Зазначила, що там люстрація пробуксовує. Причин багато. Зокрема, комусь дозволили звільнитися за власним бажанням чи згодою сторін, когось заховали на інших посадах, хтось теж має рішення судів на свою користь. Чи не найбільше перепало ДФС, де 42% працівників центрального апарату більше року перебували на посадах усупереч закону про люстрацію.

У Міністерстві внутрішніх справ, за її словами, два ганебних випадки: «Це Паскал Василь Федорович, якого, попри все, так і не звільнили, але він був змушений піти під тиском громадськості. Й Сіренко Анатолій Петрович, який підпадає під заборону, бо очолював Департамент ДАІ України. Він відновився завдяки тому, що подав позов через три роки після звільнення, і суд змінив дату його наказу на півроку раніше».

У СБУ троє обласних очільників мусять потрапити під пряму дію закону про очищення влади. Це голови СБУ: Ратієв з Вінницької, Будовицький з Хмельницької й Довженко з Чернігівської областей.

Медіа-привід

Обговорення темпів проведення люстрації тривало понад дві з половиною години. Представники відомств, які все-таки прийшли, намагалися сказати щось на своє виправдання. А депутати, вправляючись в ораторському мистецтві, вносили пропозиції. Це традиційно для Комітету з питань запобігання і протидії корупції, який ще називають комітетом медіа-приводів. Так, питання там порушують важливі. Але часто пошумлять-пошумлять і затихнуть або переключаться на більш рейтинговий контент. Чим не корупцію борють, а медіа гаряченькими сюжетами, скандалами годують.

Також відзначимо, що після завершення люстраційної теми деякі «комітетники» на неофіційне запитання, що то була за активізація, яка мета дійства, відповідали: скоріш за все, знайти винуватих у провалі люстрації. Схоже, це так і є. Хоч дуже хочеться вірити, що все ж якась користь із зустрічі буде. Приміром, вона стане поштовхом до руйнації схем «заховай свого» і суддівської підтримки. Прізвища названо. Ними гріх не апелювати публічно. Це й рейтинги підвищить, і країні поможе. А просто заговорювати проблему – то вже застарілий тренд.