Нафта бензину не указ

«Чорне золото» - через наявне у світі надвиробництво - продовжує дешевшати: 14 грудня барель нафти марки Brent коштував 37 доларів, 18-го - вже $36,7. І, стверджують експерти, це не межа. Так, за прогнозами Науково-технічного центру «Психея», ми зараз спостерігаємо третій етап зниження цін, який має зупинитися на позначці $20-25 за барель. У разі запуску так званого інноваційного сценарію падіння буде ще відчутнішим - до $10-15.

З одного боку, у світі дешева нафта означає зниження цін на бензин та дизпальне. А заодно й здешевлення російського газу, ціни на який прив'язані до вартості нафти. З іншого, знову виникає питання: чи зможе Україна, при нинішньому стані її економіки, теж правильно скористатися черговим періодом дешевих енергоносіїв? Відповідь на це питання «Аналітична служба новин» (АСН) спробувала відшукати за допомогою експертів паливного ринку.

Фактори ризику

Так, за словами заступника директора НТЦ «Психея» Геннадія Рябцева, зниження цін на нафту найболючіше вдарить по російській економіці, яка дуже залежить від експорту енергоносіїв. А ось що стосується нашої країни, то «падіння цін на нафту для країни, яка імпортує близько 80% нафтопродуктів, є позитивним фактом. І сформує тенденцію зниження цін на пальне на автозаправних станціях». Але тенденція - це ще не саме зниження цін. І ціни на бензин і дизельне пальне пішли б униз, зазначає експерт, «якби не валютна нестабільність, а також фінансові ризики, які сформувалися до кінця року в Україні. Оскільки суб'єкти господарювання, котрі працюють на паливному ринку, не знають, чим їм загрожує нова податкова політика - природно, всі валютні ризики вони перетворюють на націнку, яку закладають у роздрібну ціну». А це означає лише одне: незважаючи на зниження цін на нафту, бензин і дизпальне поки що не дешевшатимуть.

Геннадій Рябцев пояснює, що ціни на нафтопродукти на наших автозаправних комплексах залежать від чотирьох основних чинників: по-перше, справді від цін на нафту, які знижуються і таким чином сприяють зменшенню вартості нафтопродуктів. Другий фактор - курс гривні, при зниженні якого ціни на нафтопродукти, навпаки, зростають. Третій - рівень попиту на бензин і дизпальне в зимовий період, коли багато водіїв воліють не виїжджати, зазвичай знижується. І четвертий чинник - рівень оподаткування, який є невідомим. Це підвищує валютні ризики. Виходить, у нас два фактори, що «грають» на підвищення цін на нафтопродукти на АЗС, і два - на зниження.

Леонід КосянчукДо речі, якщо враховувати, що на ціну впливають чотири чинники, про які говорить Геннадій Рябцев, причому два з них її знижують, а два, навпаки, «працюють» на підвищення, то одразу впадає у вічі, що найпростіший сценарій розвитку ситуації з цінами на нафтопродукти в нашій країні - має утримуватися рівновага. Але не все так просто, бо так могло бути лише у разі, якби всі фактори впливали на ціну однаковою мірою, чого насправді не відбувається. Приміром, президент асоціації «Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів» Леонід Косянчук запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН), що від стану національної валюти ціна на пальне у роздрібних мережах залежить - ні багато ні мало! - аж на 94%.

«Справа в тім, - говорить експерт паливного ринку, - що 80% нафтопродуктів у нашій країні - це імпорт, а це означає, що завозимо за долари, а тут уже продаємо за гривні. Тому питання про вартість бензину і дизпального - не до операторів паливного ринку, а радше до пані Гонтаревої. Об'єктивно: за останні два місяці нафтопродукти на зовнішніх ринках подешевшали на $50 на тонні, а наша валюта втратила більше ніж 1,6 гривні на доларі. Це відповідає зростанню ціни на 1,5 гривні на літрі, чого насправді не відбулося з інших причин».

Вплив «лівого» товару

Власне структура ціни бензину, як пояснює експерт інвесткомпанії Concord Capital Андрій Герус, є такою: $220 - акциз, $50 - роздрібний акциз і $180 - ПДВ. Близько $500 за тонну - це собівартість нафтопродуктів і приблизно $100-150 - маржа, яка покриває всі операційні витрати, всю діяльність компаній. Тому в ціні пального дуже високу роль відіграють податки, а також те, чи виплачують їх компанії чи ні, тобто працюють легально або в тіні. За словами Андрія Геруса, крім курсу гривні, який лише за останні два місяці знизився на 10%, величезну роль відіграють обмеження Нацбанку, котрі ставлять нафтотрейдерів у складну ситуацію. «На сьогодні діють жорсткі обмеження з боку НБУ, який практично в ручному режимі задовольняє заявки на купівлю валюти, і задовольняє лише ті, де є прямий імпорт від виробників, і ті, де здійснюється післяоплата, що ускладнює купівлю валюти нафтотрейдерами», - пояснює він.

Сергій КуюнА ось директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн вважає, що зниження цін на нафту є для України як імпортозалежного споживача дуже гарною новиною. «За розрахунками наших фахівців, - сказав він «Аналітичній службі новин» (АСН), - при стабілізації цін на нафту нижче позначки $40 за барель ціни на українських АЗС мають впасти нижче позначки 20 гривень за літр бензину А-95 і 16 гривень за літр дизельного пального». Проте, зазначає і Сергій Куюн, набагато сильнішим фактором ціноутворення в Україні є валютний курс. За його словами, «близько 50% вартості нафтопродуктів у роздрібній мережі припадає на закупівельну ціну пального, яке переважно імпортується, тобто закуповується за валюту. Ще близько 35% припадає на податки - акцизний збір (встановлений у євро) і ПДВ на суму закупівельної вартості й акцизу. Саме девальвація викликала зростання цін на бензин в Україні, незважаючи на зниження нафтових котирувань уже майже втричі за останні два роки».

Експерт також зазначає, що на тлі високих цін як і раніше актуальним залишається питання якості бензину. Причому вже можна говорити про те, що в 2015 році ситуація лише погіршилася. «За нашими оцінками, - наголошує він - якщо в 2014 році частка контрафакту становила близько 20% ринку автомобільного бензину, то в 2015-му, очевидно, досягне 25%. Головним стимулом цього процесу є зростаюча ціна і зростаючі податки на пальне, це автоматично збільшує заробіток тих, хто кустарним чином виробляє нафтопродукти, адже податки з них ніхто не платить. На сьогодні при ціні бензину в середньому 20 гривень за літр податки становлять близько 45%, або 9 гривень на літрі. При цьому ще 2-3 гривні на літрі - це заробіток АЗС. Іншими словами, рентабельність торгівлі «лівим» бензином перевищує 50% - дуже солідний рівень, навіть у стабільні часи, не кажучи вже про нинішню кризу».

Тому основні надії на виправлення ситуації легальні оператори паливного ринку України пов'язують з ухваленням пакету законопроектів у рамках Податкового кодексу, які очікують голосування в Раді. Йдеться про розроблений у профільному комітеті парламенту на чолі з Ніною Южаніною законопроект про посилення адміністрування акцизного збору на нафтопродукти. Принцип нововведення, пояснює Сергій Куюн, такий, що всі операції з пальним реєструються в єдиній базі даних і здійснюється автоматичний наскрізний контроль сплати паливного акцизу. Трейдер не зможе продати більше пального, ніж купив раніше. Це різко ускладнить операції з неврахованим пальним, а відповідно й його виробництвом.

Хто винен більше?

Складно не помітити, що вітчизняний ринок нафтопродуктів, і насамперед бензиновий, незважаючи на позитивні процеси, які відбуваються на світовому паливному ринку, втратив еластичність і не поспішає реагувати на здешевлення нафти падінням цін. Сергій Куюн вважає, що виною тут - величезна частка тіньового ринку, яка вбила чутливість реальних цін. У свою чергу Геннадій Рябцев зазначає, що в країні створено всі умови не лише для існування, а й для зростання тіньового паливного ринку. Держава, нагадує він, «заборонила будь-які перевірки на АЗС, крім фіскальних, і намагається продовжити мораторій і на наступний рік», при цьому «для перевірки будь-якого суб'єкта господарювання необхідна окрема постанова Кабміну, немає лабораторного обладнання, фахівців, котрі можуть перевіряти щось окрім ксерокопій документів». Він також зазначає, що «безглузда політика держави позначається і на тому, що нафтотрейдерам доводиться закуповувати валюту за курсом, що значно перевищує встановлений Нацбанком рівень». Відповідно, оператори ринку прагнуть збільшити свої доходи за рахунок несплати податків, на частку яких припадає до 40% вартості нафтопродуктів.

А Леонід Косянчук, якого підтримують й інші експерти, вважає, що насамперед винна в ситуації, що склалася, політика Нацбанку. Хоч би як там було, водіям від цього радості мало. Водночас, як зауважує Куюн, ринок дизельного пального, на відміну від бензину, швидше реагує на зменшення вартості нафти. Причина проста - ціни на дизпальне в Україні «чітко прив'язані до світових цін». Загалом, як бачимо, висновок експертів для наших водіїв є не надто втішним: на вартість бензину, який продають на вітчизняних заправках, впливають три основних фактори: політика нинішнього уряду, дії Нацбанку, а також поведінка монополістів паливного ринку. Сподіватися, що хоча б один з цих факторів «змінить лице», не доводиться, а тому, вважають фахівці, якщо бензин і подешевшає, то непомітно.