14 жовтня - Покрови Пресвятої Богородиці - головне осіннє свято, яке в Україні збігається ще й з Днем захисників і захисниць Вітчизни. Діву Марію в цей день просять про заступництво та щастя в родині. Дівчата, які бажали вийти заміж, ставили свічки в церкві.
Давня легенда про Покрову стосується подій 910 року, коли Константинополь було узято в облогу ворогом. Святий Андрій і його учень Єпіфаній молилися в храмі про перемогу. Їм з'явилася Богородиця, Іоанн Хреститель і Іоанн Богослов. Богоматір помолилася і зняла зі своєї голови блискуче покривало, розкинувши його над головами людей. Покривало захистило від ворогів всіх, хто був в місті.
Через те, що свято це велике і шановане, з ним пов'язана величезна кількість традицій і обрядів. Люди вірили, що Покров приносить щастя та благополуччя. Тому саме в цей період починали масово грати весілля.
У ці дні погода була вже холодною і часто мінливою: На Покрову до обіду осінь, а після обіду - зима, говорили в народі. За прикметами, якщо на Покрову вітряно або випаде сніг - буде багато весіль.
У цей день господині вперше розтоплювали піч, обов'язково гілками плодових дерев. На Покрову господині пекли млинці і Покровський коровай. Взагалі жінка - як хранителька вогнища була в центрі цього свята. Навіть програвали сценку з легенди - жінка ставала на підвищення з покривалом, а внизу розташовувалися на колінах всі домашні: Як Цариця Господня покровом землю всю накриває, так і я плід лона свого накриваю від усякої напасті. В ім'я Отця і Сина та Святого Духа. Амінь, - говорила мати сімейства.
Але найвеселішими були ці часи для молоді - починалися вечорниці, коли дівчата пряли, вишивали та співали, а хлопці веселилися і валяли дурня, обираючи собі наречену. Аби в молодій сім'ї все було добре й діти народжувалися здоровими, в ніч на Покрову молодята замість матраців клали 21 сніп.
Вважалося, що якщо на Покрову випаде сніг, то зима буде холодною та сніжною. Не буде ні дощу ні снігу - осінь затягнеться мало не до Нового року.
Дівчата часто ворожили на Покрову. У ніч на свято дівчата примовляли: Крий землю сніжком, а мене - женишком. І лягала спати, ні з ким не розмовляючи. Якщо уві сні з'явиться суджений - скоро весілля. Ще на ніч дівчата наїдалися солоних вареників - хто уві сні принесе води попити, той її наречений.
Є і дуже складне ворожіння - ввечері дівчина обходила все село і набирала потроху води з 9 колодязів, а потім варила в ній 72 пшеничних зерна. З цієїю пшеницею треба було відійти від свого будинку на 72 кроки та розкидати зерна. А потім вночі йти туди ж і збирати все, що потрапить під руку - зерно - буде багатий чоловік, сучок - тесля, папірець - писака, а лише сама земля - хлібороб.