Верховна Рада у вівторок, 5 вересня, ухвалить освітню реформу. Про це в кулуарах парламенту заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, передає кореспондент АСН.
«З фракціями більшості ми знайшли консенсус, і сьогодні у другому читанні буде проголосований законопроект №3491-д, який опрацьовували в профільному комітеті», - зазначила міністр.
За її словами, до проекту закону подали 1705 поправок, більшість з них були враховані, при цьому ще 607 відхилили. Сам законопроект розроблявся три роки і допрацьовувався комітетом освіти і науки.
«Законопроект запускає реформу системи освіти в Україні відповідно до сучасних вимог», - заявила Гриневич.
За її словами, проект законодавчого акта закріплює право на безкоштовну освіту. Безоплатну дошкільну та загальну середню освіту буде забезпечено всім українцям, іноземцям та особам без громадянства, які проживають на території України, за рахунок формування і фінансового забезпечення мережі державних і комунальних установ. Крім того, безкоштовну позашкільну, професійну та вищу освіту забезпечать за рахунок фінансування установ освіти з державного та/або місцевих бюджетів.
Гриневич уточнила, що головною новацією буде визнання таким, що втратив чинність, закону «Про освіту» 1991 року, а також введення 12-річного повної загальної середньої освіти. Зокрема, вже з 1 вересня 2018 року буде запроваджено 12-річний цикл для початкової і профільної середньої освіти, а для базової середньої освіти - з 1 вересня 2022 року.
Крім того, повна загальна середня освіта складатиметься з початкової освіти, яку будуть отримувати 4 роки, базової середньої освіти тривалістю 5 років (це стосується гімназій) і профільної середньої освіти - 3 роки (її отримуватимуть у ліцеї або закладах професійної освіти). Навчання у школі діти зможуть починати в 6 або 7 років.
Оцінювати учнів після завершення кожного з рівнів освіти пропонується за допомогою державної підсумкової атестації. Її проводитимуть у вигляді зовнішнього незалежного тестування. Однак для учнів молодшої школи така атестація проводитиметься виключно з метою моніторингу.
Проект закону також регулює мінімальну зарплату вчителя на рівні трьох мінімальних зарплат. Зараз це - 4350 гривень.
Міністр також повідомила, що стаття про мови була однією з найбільш конфліктних при підготовці закону про освіту. Так, стаття 7 законопроекту передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Особам, які належать до національних меншин, буде забезпечено право навчатися рідною мовою. Особи з порушеннями слуху зможуть вчитися жестовою мовою, вони також зможуть вивчити українську мову в жестах, уточнила Гриневич.
Також Гриневич підкреслила, що в Україні продовжує неухильно зменшуватися кількість шкіл з російською мовою навчання.
«Це природний процес, який відбувається, і дуже часто за бажанням батьків. Навіть російськомовні сім'ї віддають дітей в українську школу. Але при цьому, якщо ми сьогодні впровадимо це правило в Законі про освіту, це означає, що навіть ті діти, які навчаються в російських школах, вивчатимуть українську мову, після чого будуть вивчати більшу кількість предметів українською мовою, а на етапі старшої школи будуть повністю володіти українською мовою і вивчати більшість предметів українською мовою. Я вважаю, що це дуже прогресивна стаття з точки зору як дітей, громадян України, і розвитку державної мови», - зазначила міністр освіти.
Як відомо, найбільші поновлення торкнуться програми для 5-9 класів.