Круте піке Верховної Ради

Гра у вибори – улюблене заняття вітчизняних політиків. Вони, постійно вигадуючи нові правила і прийоми, так входять у кураж, що геть забувають про навколишній світ. Живуть одним днем, де головне – наростити впливи і рейтинги. Чергове підтвердження цього – події у парламенті, що вилились у з’ясування стосунків у коаліції.

Українці ж, спостерігаючи за такими подіями, давно не знають, кому вірити. Але й досі наївно чекають, коли ж депутати, обрані після Революції Гідності, перестануть чубитися за булаву, а почнуть виконувати обіцяне.

Радикалізація кризи

Що восени варто було чекати загострення конфліктності у парламентській більшості, факт прогнозований. Адже вже давно у провладній коаліції сформувалася внутрішня опозиція. «Більшовицькі» фракції «Батьківщини», «Самопомочі» та «Радикальної партії» Олега Ляшка  зайняли таку позицію, що сторонній спостерігач не зміг би й подумати, що ці сили де-юре провладні.

Життєздатність більшості була під сумнівом. Президентові ж доводилося відповідати на запитання щодо перспектив дочасного розпуску ним парламенту. «Не дочекаєтесь. Україна має проєвропейську коаліцію. Конституційну. Я впевнений, що це дає нам змогу і відповідальність провести конституційні зміни, на які чекає країна. Думаю, що народ свою справу зробив. Перезавантаження відбулося. І я наполягаю на місцевих виборах, тому що ми повинні провести перезавантаження місцевих еліт і місцевої влади й забезпечити ефективну діяльність коаліції у чинній Раді», - заявляв у червні Петро Порошенко, відповідаючи на запитання АСН про ймовірність розпуску парламенту восени цього року.

Тоді ще ніхто не знав, що поштовхом до чергового конфлікту стане саме один з етапів голосування за конституційні зміни, під час якого під Радою стануться події, які йменуватимуть кривавим понеділком. Але враховувалося, що й без того хитка більшість може посипатися через місцеві вибори. Розглядалася ймовірність її функціонування без опозиційної трійки, тобто «Блок Петра Порошенка» + «Народний фронт» + позафракційні депутати. «Цей варіант може дещо продовжити життя ВР цього скликання. Адже в наших реаліях мала більшість не ефективна», - розповідав АСН влітку пропрезидентський депутат. І додавав, мовляв, дуже сумнівно, що якась із фракцій вийде з коаліції.

Більше того, мало хто повірив у серйозність намірів «радикалів» офіційно перейти в опозицію. Коли 1 вересня Олег Ляшко озвучив такі наміри, парламентарії жартували, що то в нього така звичка. Що він весь час виходить, а потім залишається, розповідаючи, як його «усі просили про це». І пригадували, як 21 квітня 2015 року Ляшко театрально з трибуни ВРУ заявив про складання повноважень координатора ради коаліції, а сам нікуди не пішов.

Вихід чи втеча

Натомість цього разу виявилося, що головний «радикал» – автор слів «самі з коаліції не вийдемо, навіть якщо вперед ногами будуть виносити» – змінив позицію й таки вивів фракцію з коаліції. Його версія: відбулася зрада, спільне голосування з «Опозиційним блоком» та «представниками олігархічних груп». Можливо, Ляшко тихцем чекав, що його спробують утримати. Але більшість дуже легко відпустила: того ж самого дня на раді коаліції з «радикалами» попрощалися. А ті, у свою чергу, пішли у кафе, яке нібито належить однопартійцю і поки ще членові Кабміну, віце-прем’єру Валерію Вощевському.

Андрій ЛозовийДо того ж, подейкують, що соратники Ляшка планують вийти з фракції, та все ж працювати у провладній коаліції. Звісно, просто незгодних не відпустять. Заступник голови фракції Андрій Лозовий в інтерв’ю АСН заявив, що перебіжчикам «ламатимуть ноги», оскільки «депутат, який пройшов за списком разом з партією, розділяє політичну відповідальність. Якщо комусь щось не подобається, хай складає мандат і йде у сексуально-пішохідному напрямку». Та імперативного мандату у нас нема. Його хотіли ввести, але Конституційний суд визнав цю пропозицію як таку, що не відповідає Основному закону. Тому і серед «радикалів» можуть з’явитися «тушки».

Було то святкування чи поминки (враховуючи фразу самого Ляшка про «вперед ногами»)? Важко сказати. Та втрат у радикалів справді багато. Адже хоч у опозиції легше, оскільки немає прямої відповідальності за владу і говорити можна все, будь-які кримінальні справи називати утисками опозиції і згортанням демократії, тепер їм, зокрема, закрита дорога у владні кабінети: на позиції в оновленому уряді вже марно сподіватися, й Вощевського на посаді не втримати – і кабінет віце-прем’єра доведеться звільнити. Тим паче, що кандидат на нього давно є. Це народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко, який і сам підтвердив нещодавно, що згоден стати віце-прем’єром, щоправда, за умови розширення повноважень.

Ігор КононенкоДо речі, сам Кононенко каже, що радикали з більшості не вийшли, а втекли, злякавшись наслідків чорного понеділка. «Радикальна партія» разом зі «Свободою» і «Укропом» несуть політичну відповідальність за ті події. Я вважаю, що на руках їхніх лідерів, і пана Ляшка зокрема, є кров, яка пролилася під ВР. А вихід з коаліції – це спроба уникнути відповідальності. І думаю, прокуратура спільно з МВС повинна розслідувати ті події, а винуваті мають нести відповідальність».

Колишні друзі чи любі вороги

Отож гримнути дверима у «радикалів» не вийшло. За ними не сумують. І, попри плітки й прогнози, не викликав їхній вихід і принципу доміно: «Самопоміч» і «Батьківщина» залишилися офіційно провладними. Хоч і залишили собі шляхи для відступу.

Олег БерезюкЗокрема, колишній соратник, а тепер політичний опонент Олег Березюк відзначив, що коаліція – це завжди тимчасове явище. «Коаліція після неймовірного знецінення управлінським процесом парламентської процедури переформатувалася. З’явилася справжня опозиція. І це приклад того, що не можна порушувати правил, бо це руйнує… Ми є люди, які є в коаліції, працюємо в ній заради того, щоб був успіх держави», - як завжди, складно та з підтекстом прокоментував ситуацію він. Березюк також спростував інформацію, що в коаліції «Самопоміч» тримають силою – відкривши провадження в ГПУ щодо лідера Андрія Садового. Та відзначив, що тепер в коаліції не має бути інтриг і чуток, а лише відкрита конструктивна робота.

Сергій ВласенкоУ свою чергу народній депутат від ВО «Батьківщина» Сергій Власенко відзначив, що позиція фракція проста: те, що відбувалося у коаліції раніше, коли дві великі фракції – ББП і НФ – приймають рішення самостійно, а деколи їм підголосовують «Опозиційний блок» та групи «Воля народу» й «Відродження», - це неправильно. «Ми, як «Батьківщина», в коаліції будемо робити все від нас залежне, щоб змусити дві великі фракції почати виконувати коаліційну угоду, забезпечувати соціальну і економічну політику. Ми вказуватимемо на очевидні помилки. І працюватимемо доти, доки буде така змога. Якщо побачимо, що тривають підкилимні ігри, нам говорять одне, а відбувається інше, вносяться не погоджені з нами або такі, що є помилковими для українців і України, пропозиції, – ми сідатимемо і ухвалюватимемо рішення. Та поки я вірю, ми зможемо забезпечити нормальну роботу коаліції», - пояснив Власенко плани соратників Тимошенко.

Координатори й модератори

Хоч з виходу «ляшківців» «Батьківщина» і «Самопоміч», кажуть, намагаються отримати дивіденди. Учасники коаліційних нарад розповідають, що вони хотіли, приміром, змусити більшість приймати рішення виключно консенсусом. Тобто, якщо хоч одна з фракцій провладної більшості виступає проти розгляду якогось питання в залі, цим на нього накладається вето. Така ініціатива не пройшла, адже, як стверджують «порошенківці» й «фронтовики», це заблокує роботу не тільки коаліції і парламенту, а й уряду, зупинить низку непопулярних, болючих, але необхідних реформ. Більше того, на тлі місцевих виборів навіть технічні питання можуть політизуватися.

Окрім того, вибивалися додаткові владні повноваження під посаду координатора коаліції. І буцімто саме відмова надати важелі стала причиною відмови Юлії Тимошенко від координування роботи більшості, тому що вона не хоче бути номінальним лідером коаліції. Та й самі коаліціанти не надто горять бажанням мати такого керівника. Ще раз покоординувати їхню роботу схиляють Юрія Луценка.

Так, зокрема представник Президента в парламенті, народний депутат Степан Кубів повідомив АСН, що пропонувалося очолити раду коаліції спікеру Верховної Ради Володимиру Гройсману, але той відмовився – через те, що є главою парламенту. Тому зупинилися на Луценкові. «Всі визнали — Юрій Луценко був ефективним координатором у складних умовах формування парламенту. Він показав себе як ефективний менеджер. Як депутат можу сказати, що Юрій Луценко — ефективний управлінець, який зумів налагодити консолідацію Верховної Ради, уряду і Президента, а також інші процеси», — наголосив Кубів.

Бої за правилами

Отож, як бачимо, про дострокові вибори, на роздуми про які наштовхнуло певне скорочення складу більшості, ніхто поки що не думає. Хіба що «Опозиційний блок», але на словах. Схоже, що й він робить заяви-страшилки, чітко усвідомлюючи, що розпуск парламенту якщо і стане актуальним питанням, то не раніше, ніж завершаться місцеві вибори. І що, згідно Конституції, парламент, який обрано на дострокових виборах, упродовж року розпускати не можна. Тобто до грудня місяця, навіть якщо коаліція зникне, жодних розмов про перевибори не може бути.

Олександр ЧерненкоДо того ж, парламентаріям важливо встигнути змінити законодавство про вибори народних депутатів. Адже чинний закон про вибори передбачає змішану систему. А більшості вигідна чиста пропорційка. Знову ж таки, роботу над законом не варто прив’язувати до ймовірних дострокових виборів. Як пояснив експерт у питаннях виборчого права, народний депутат Олександр Черненко, для ухвалення якісного закону потрібно, щоб процес не був прив’язаним до якихось конкретних виборів і до їхніх особливостей. «Нам потрібний якісний закон загалом, а не «під вибори». Якщо, боронь Боже, так складуться зорі, що на весну у нас стануть можливими дострокові вибори, страшно навіть подумати, який закон під них ухвалять», - підкреслив він у розмові з АСН.

У той самий час є неофіційна інформація, що хоч планувалося прийняти новий закон аж у ІV кварталі 2017 року, нині вже є певні напрацювання. «Закон уже пишеться, кажуть на Банковій, і за принципом, закладеним у закон про місцеві вибори», - сказав АСН один парламентарій на умовах анонімності.

Офіційного підтвердження цієї інформації немає. Але Кононенко відзначив, що на засіданні фракції ББП тема змін в законодавство справді піднімалася. «Ми обговорювали це питання на фракції, плануємо ввести законопроект, який базуватиметься на законі про місцеві вибори, але з певними доповненнями і модерацією. Діяти поспіхом немає потреби», - повідомив він. Чим також підтвердив, що питання ймовірності розпуску Верховної Ради сьомого скликання нема підстав навіть обговорювати ще щонайменше кілька місяців. А що буде пізніше? В українській політиці так далеко важко прогнозувати. Але сумнівно, що парламентарії бодай колись відмовляться від облюбованої ними гри у перманентні вибори.