Зеленський пояснив, чому він проти участі Росії у саміті світу у Швейцарії
Обстріл України в ніч проти 23 квітня 20024 року. Що відомо
Мітинг біля Верховної Ради, анонсований як мирна акція, обернувся трагедією – 24-річний боєць Нацгвардії Ігор Дебрин помер у лікарні внаслідок осколкового поранення в серце, отриманого під стінами парламенту. Ще близько п'ятдесяти правоохоронців були госпіталізовані.
З самого ранку на площу Конституції стали приходити люди – представники політичних партій і прості громадяни. Більшість виступає проти розгляду питання про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади.
«Зміни до Конституції – капітуляція перед Путіним», – свідчить напис на плакаті.
Біля стін парламенту встановлено три сцени. Незабаром до них приєдналася ще одна – імпровізована, на сміттєвозі. На всіх майданчиках спікери говорять одночасно. Іноді не чути нікого.
На одній зі сцен – український дисидент і екс-депутат Левко Лук'яненко. Він говорить про те, що змінювати Конституцію під час надзвичайної ситуації не можна. Протестувальники скандують «Ганьба!». Потім співають гімн. За цим уважно спостерігають кілька сотень нацгвардійців.
Тим часом у залі під куполом народні депутати голосують документ про внесення змін до Основного закону. Пізніше, обвинувачуючи один одного в тому, що сталося, партійні лідери шукатимуть крайніх, пишномовно розмірковуючи про трагедію, що трапилася. Але ніхто з них так і не візьме на себе відповідальність за смерть 24-річного бійця Нацгвардії, ні за тих скалічених хлопців, які ще вчора захищали Україну в зоні АТО, а сьогодні стали жертвою політичних інтриг.
