У чому скандальність підписаного Порошенком закону про Конституційний суд

Навколо підписаного президентом України Петром Порошенком закону «Про Конституційний суд України» продовжують кипіти пристрасті. Новий закон дивовижним чином встиг не сподобатися і нардепам, і правозахисникам. Однак попри це він був зі скандалом 13 липня ухвалений Верховною Радою і 31 липня підписано главою держави.

Як відомо, проект закону підготувала Адміністрація Президента. Перший варіант закону Рада відхилила 11 квітня, але в червні документ знову внесли в парламент під іншим реєстраційним номером.

Відповідно до закону, зміниться структура Конституційного суду і його повноваження. Тепер він діятиме у складі 6 колегій, 2 сенатів і Великої палати. Суд отримає право видавати забезпечувальні накази і зупиняти дію будь-якої законодавчої норми, конституційність якої оскаржується. Вперше введена відповідальність за невиконання рішень суду.

Підвищиться і зарплата суддів, тепер вони будуть отримувати до 75 прожиткових мінімумів (близько 120 тисяч гривень). Суддя КС у відставці буде отримувати довічне грошове утримання в розмірі 50% окладу - близько 60 тисяч гривень.

Президент України Петро Порошенко вважає, що підписаний документ став складовою частиною судової реформи в Україні та забезпечуватиме права громадян на справедливий суд. В законі, за словами глави держави, є 2 нововведення: повністю прозорий конкурсний відбір кандидатів у судді Конституційного суду і можливість будь-якого фізичної або юридичної (виключаючи представників держави або місцевого самоврядування) особи подати скаргу в КСУ, чого раніше в історії країни не було.

Разом з тим свої аргументи висловили й інші сторони. Ще під час обговорення і скандального голосування за законопроект у Верховній Раді депутати називали окремі норми закону важелями посилення впливу президента на Конституційний суд. Так, лідер Радикальної партії Олег Ляшко з трибуни заявив, що для голосування щодо цьому закону коаліції довелося залучити «Партію регіонів», яка в змові з олігархічними групами.

«Президент Порошенко намагається узурпувати вплив на судову гілку влади. Ухвалення цього закону дозволить завести трьох своїх суддів КСУ. Наступним їхнім рішенням буде перенесення виборів на 2020 рік, щоб продовжити термін повноважень президента Порошенка», - заявив Ляшко.

Після його виступу в парламенті почалася бійка і блокування трибуни ВРУ.

У свою чергу правозахисники Amnesty International, Харківська правозахисна група, Центр інформації про права людини та інші звернулися до Порошенка із закликом не підписувати закон про Конституційний суд, так як до нього були завдяки маніпуляціям внесені неправдиві поправки, що стосуються відкритого голосування за кандидатуру омбудсмена.

Правозахисники розповіли, що перед ухваленням закону №6427-д «Про Конституційний Суд України», в Раді обговорювали поправку, що стосується збереження процедури таємного голосування за кандидатури Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Вона була підтримана 227 народними депутатами. Інформація про результати голосування відразу з'явилася на офіційному сайті Верховної Ради, але через кілька хвилин її змінили на іншу, некоректну поправку, яка не відповідає суті і щодо якої не проводилося голосування.

«На нашу думку, такі дії є спробою маніпуляції апаратом Верховної Ради України для подальшої фальсифікації тексту ухваленого законопроекту і логічним продовженням закритих політичних торгів, які почалися навколо обрання нового Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з травня цього року. Адже процедура обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини взагалі не має розглядатися в рамках законопроекту про Конституційний суд України», - підкреслили правозахисники.

Вони зазначили, що саме цей варіант закону з некоректною поправкою і був підписаний президентом.