counter

Туреччина vs Євросоюз: За що Ердогану загрожують ордером на арешт


Переглядів: 69


Туреччина vs Євросоюз: За що Ердогану загрожують ордером на арешт

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган в інтерв'ю ВВС заявив, що більшість громадян його країни не хочуть повномасштабного вступу в Європейський союз. За словами президента, турки вважають, що ЄС "нечесно до них ставиться".

«Ми вірні нашому слову. Якщо ЄС прямо скаже про те, що він не зможе прийняти Туреччину в ЄС, для Туреччини це буде «втішний» результат. Ми розслаблені», - додав Ердоган.

Він висловив упевненість, що Туреччина «здатна самостійно триматися на ногах». Глава Туреччини також зазначив, що Брюссель більше не запрошує Анкару на свої саміти і «витрачає час» його країни.

Ердоган з 2015 року загрожує розпрощатися з ЄС у разі відсутності прогресу в переговорах про вступ країни в ЄС.

«ЄС повинен відкрити нові переговори (про вступ країни в союз. - Ред.). Якщо вони цього не зроблять, то до побачення», - заявив Ердоган у травні 2017 року, передає Hürriyet. Глава Туреччини наполягав, що його країна «не є рабом, який чекає біля дверей».

Відносини влади Туреччини і деяких провідних країн Євросоюзу не були гладкими від самого початку переговорів, проте в березні 2017-го вони серйозно загострилися і переросли в дипломатичні скандали.

У березні влада Туреччини посварилася одночасно з Німеччиною, Австрією та Нідерландами через мітинги, які намагається організувати в цих країнах турецький уряд. Президент Реджеп Ердоган розраховував, що турки, які проживають у Європі, підтримають квітневий референдум з розширення його повноважень. У країнах Західної Європи проживають декілька мільйонів турків, багато з яких зберегли турецьке громадянство.

У містах Німеччини, Австрії та Нідерландів Ердоган вирішив організувати мітинги на підтримку референдуму. Владі цих країн агітація Ердогана не сподобалася, і сторони обмінялися неприємними висловлюваннями.

Канцлер Австрії Крістіан Керн закликав заборонити турецьким політикам проводити мітинги на території ЄС, з аналогічною вимогою виступила Німеччина.

Найбільш жорсткою виявилася позиція Нідерландів: влада не впустила в країну міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу, який мав намір виступити на мітингу напередодні референдуму в Туреччині. Більше того, міністра у справах сім'ї, яка приїхала на авто з Німеччини, видворили назад.

Реакція європейців розлютила Ердогана. Він заявив, що відмова Нідерландів на посадку літака Чавушоглу є «залишками нацизму і фашизму», а саму країну назвав банановою республікою. Німеччину ж турецький лідер порівняв з Третім Рейхом, заявивши, що ця країна «не має ніякого відношення до демократії». Німцям і голландцям Ердоган пообіцяв «урок міжнародної дипломатії».

У відповідь витримана Ангела Меркель заявила, що Німеччина не дозволить турецькому президенту «плюндрувати пам'ять жертв нацизму», а прем'єр-міністр Нідерландів Марк Руттен назвав заяви Ердогана недозволеними.

Після цього скандалу глава уряду Данії відклав заплановану зустріч з Ердоганом. Крім того, президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що побачити нацизм у голландців можуть тільки відірвані від реальності люди.

Референдуму 16 квітня

У Туреччині 16 квітня відбувся референдум щодо переходу до президентської системи правління. Прихильники Ердогана відзначали, що президентська система дозволить гарантувати в країні безпеку і стабільність. У свою чергу опозиція заявляла, якщо будуть прийняті запропоновані конституційні зміни, Туреччина перетвориться на автократичну державу.

Вже 17 квітня ЦВК Туреччини оголосила, що перемогли прихильники Ердогана: 51,4% турків проголосували за перехід до президентської республіки.

Після оголошення результатів референдуму тисячі турків вийшли на вулиці Стамбула на акцію протесту. Вони заявляли про масові порушення під час голосування. Про це ж заявили і міжнародні спостерігачі від ОБСЄ, за словами яких процедури, що використовувалися в Туреччині,  не відповідали стандартам Ради Європи і всього світу. За словами міжнародних спостерігачів, з технічної точки зору референдум був організований добре, але виборці не отримали об'єктивну інформацію про основні положення реформ.

«Правова основа не відповідала вимогам проведення справжнього і демократичного процесу», - підкреслили спостерігачі ОБСЄ. У відповідь Ердоган відкинув звинувачення з боку спостерігачів: «Знайте своє місце!»

Смертна кара

Відразу після проведення референдуму Ердоган заявив про можливе повернення смертної кари в Туреччині. Це викликало протести у влади Євросоюзу, членом якого Туреччина прагне стати з 2005 року. Так, канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що дотримується позиції розсудливості у подальших відносинах Євросоюзу і Туреччини. Однак Ердоган розглядає варіант введення смертної кари в країні, що спричинить закінчення переговорів про членство Туреччини в ЄС.

«Завдання відкрити нову главу в переговорах з Туреччиною про членство в Європейському Союзі зараз не стоїть. У той же час можливе введення Анкарою страти однозначно означатиме закінчення цього важливого діалогу. Європа і Туреччина не повинні повністю відвертатися один від одного», - заявила Меркель.

МЗС Франції в свою чергу також закликало владу Туреччини до дотримання Європейської конвенції з прав людини, яку Туреччина підписала і в якій забороняється застосування смертної кари. Ще раніше голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що «якщо смертна кара буде знову введена в Туреччині, це спричинить припинення переговорів про вступ до ЄС». Свою стурбованість цим питанням висловив і голова Європейського парламенту Антоніо Таяні.

Відносини влади Туреччини і ЄС після референдуму

Напруга у відносинах Туреччини і країн ЄС зберігається донині. Перед самітом G20, який 7-8 липня проходив у Гамбурзі, влада Німеччини заявила, що не дозволить Ердогану підбурювати місцевих турків. У зв'язку з цим німецький уряд ухвалив рішення відхилити запит на виступ Ердогана перед його співвітчизниками в Гамбурзі під час саміту, щоб уникнути політичної агітації.

Раптово проти Туреччини виступили і в Швеції. Так, 11 липня група шведських депутатів подала скаргу в Міжнародну прокуратуру Швеції, в якій звинуватила Реджепа Таїпа Ердогана в геноциді, злочинах проти людяності і військових злочинах, передає The Local Скарга була підписана п'ятьма депутатами з числа лівих і зелених і є першою подібною скаргою в Швеції, спрямованою проти глави держави.

Предметом скарги стало відновлення бойових дій між курдськими бойовиками та урядовими силами в 2015 році на південному сході Туреччини, населеному переважно курдами. Депутати зажадали покарання для Ердогана і кількох міністрів його уряду, зокрема прем'єра Біналі Йилдирима. Якщо прокурори вирішать розпочати розслідування, Ердоган може отримати ордер на арешт. Депутати Швеції сподіваються, що інші країни ЄС візьмуть із них приклад.

Вікторія Антонюк

Читайте АСН в Google News




Новини партнерів



Інші важливі новини і публікації
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Кошеня в будинку: що потрібно знати про маленьких мурликів
Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд Що потрібно придба....
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Відкриття чакр: як досягти внутрішньої гармонії
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Як створити місце сили у своїй квартирі
Як створити місце сили у своїй квартирі
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Життя без стресу: як дійти згоди із собою та зі світом
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Як боротися з негативними енергетичними впливами
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
більше матеріалів
/-0,34716320037842-/ /-pc-/
Top