Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган в інтерв'ю ВВС заявив, що більшість громадян його країни не хочуть повномасштабного вступу в Європейський союз. За словами президента, турки вважають, що ЄС "нечесно до них ставиться".
«Ми вірні нашому слову. Якщо ЄС прямо скаже про те, що він не зможе прийняти Туреччину в ЄС, для Туреччини це буде «втішний» результат. Ми розслаблені», - додав Ердоган.
Він висловив упевненість, що Туреччина «здатна самостійно триматися на ногах». Глава Туреччини також зазначив, що Брюссель більше не запрошує Анкару на свої саміти і «витрачає час» його країни.
Ердоган з 2015 року загрожує розпрощатися з ЄС у разі відсутності прогресу в переговорах про вступ країни в ЄС.
«ЄС повинен відкрити нові переговори (про вступ країни в союз. - Ред.). Якщо вони цього не зроблять, то до побачення», - заявив Ердоган у травні 2017 року, передає Hürriyet. Глава Туреччини наполягав, що його країна «не є рабом, який чекає біля дверей».
Відносини влади Туреччини і деяких провідних країн Євросоюзу не були гладкими від самого початку переговорів, проте в березні 2017-го вони серйозно загострилися і переросли в дипломатичні скандали.
У березні влада Туреччини посварилася одночасно з Німеччиною, Австрією та Нідерландами через мітинги, які намагається організувати в цих країнах турецький уряд. Президент Реджеп Ердоган розраховував, що турки, які проживають у Європі, підтримають квітневий референдум з розширення його повноважень. У країнах Західної Європи проживають декілька мільйонів турків, багато з яких зберегли турецьке громадянство.
У містах Німеччини, Австрії та Нідерландів Ердоган вирішив організувати мітинги на підтримку референдуму. Владі цих країн агітація Ердогана не сподобалася, і сторони обмінялися неприємними висловлюваннями.
Канцлер Австрії Крістіан Керн закликав заборонити турецьким політикам проводити мітинги на території ЄС, з аналогічною вимогою виступила Німеччина.
Найбільш жорсткою виявилася позиція Нідерландів: влада не впустила в країну міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу, який мав намір виступити на мітингу напередодні референдуму в Туреччині. Більше того, міністра у справах сім'ї, яка приїхала на авто з Німеччини, видворили назад.
Реакція європейців розлютила Ердогана. Він заявив, що відмова Нідерландів на посадку літака Чавушоглу є «залишками нацизму і фашизму», а саму країну назвав банановою республікою. Німеччину ж турецький лідер порівняв з Третім Рейхом, заявивши, що ця країна «не має ніякого відношення до демократії». Німцям і голландцям Ердоган пообіцяв «урок міжнародної дипломатії».
У відповідь витримана Ангела Меркель заявила, що Німеччина не дозволить турецькому президенту «плюндрувати пам'ять жертв нацизму», а прем'єр-міністр Нідерландів Марк Руттен назвав заяви Ердогана недозволеними.
Після цього скандалу глава уряду Данії відклав заплановану зустріч з Ердоганом. Крім того, президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що побачити нацизм у голландців можуть тільки відірвані від реальності люди.
Референдуму 16 квітня
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум щодо переходу до президентської системи правління. Прихильники Ердогана відзначали, що президентська система дозволить гарантувати в країні безпеку і стабільність. У свою чергу опозиція заявляла, якщо будуть прийняті запропоновані конституційні зміни, Туреччина перетвориться на автократичну державу.
Вже 17 квітня ЦВК Туреччини оголосила, що перемогли прихильники Ердогана: 51,4% турків проголосували за перехід до президентської республіки.
Після оголошення результатів референдуму тисячі турків вийшли на вулиці Стамбула на акцію протесту. Вони заявляли про масові порушення під час голосування. Про це ж заявили і міжнародні спостерігачі від ОБСЄ, за словами яких процедури, що використовувалися в Туреччині, не відповідали стандартам Ради Європи і всього світу. За словами міжнародних спостерігачів, з технічної точки зору референдум був організований добре, але виборці не отримали об'єктивну інформацію про основні положення реформ.
«Правова основа не відповідала вимогам проведення справжнього і демократичного процесу», - підкреслили спостерігачі ОБСЄ. У відповідь Ердоган відкинув звинувачення з боку спостерігачів: «Знайте своє місце!»
Смертна кара
Відразу після проведення референдуму Ердоган заявив про можливе повернення смертної кари в Туреччині. Це викликало протести у влади Євросоюзу, членом якого Туреччина прагне стати з 2005 року. Так, канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що дотримується позиції розсудливості у подальших відносинах Євросоюзу і Туреччини. Однак Ердоган розглядає варіант введення смертної кари в країні, що спричинить закінчення переговорів про членство Туреччини в ЄС.
«Завдання відкрити нову главу в переговорах з Туреччиною про членство в Європейському Союзі зараз не стоїть. У той же час можливе введення Анкарою страти однозначно означатиме закінчення цього важливого діалогу. Європа і Туреччина не повинні повністю відвертатися один від одного», - заявила Меркель.
МЗС Франції в свою чергу також закликало владу Туреччини до дотримання Європейської конвенції з прав людини, яку Туреччина підписала і в якій забороняється застосування смертної кари. Ще раніше голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що «якщо смертна кара буде знову введена в Туреччині, це спричинить припинення переговорів про вступ до ЄС». Свою стурбованість цим питанням висловив і голова Європейського парламенту Антоніо Таяні.
Відносини влади Туреччини і ЄС після референдуму
Напруга у відносинах Туреччини і країн ЄС зберігається донині. Перед самітом G20, який 7-8 липня проходив у Гамбурзі, влада Німеччини заявила, що не дозволить Ердогану підбурювати місцевих турків. У зв'язку з цим німецький уряд ухвалив рішення відхилити запит на виступ Ердогана перед його співвітчизниками в Гамбурзі під час саміту, щоб уникнути політичної агітації.
Раптово проти Туреччини виступили і в Швеції. Так, 11 липня група шведських депутатів подала скаргу в Міжнародну прокуратуру Швеції, в якій звинуватила Реджепа Таїпа Ердогана в геноциді, злочинах проти людяності і військових злочинах, передає The Local Скарга була підписана п'ятьма депутатами з числа лівих і зелених і є першою подібною скаргою в Швеції, спрямованою проти глави держави.
Предметом скарги стало відновлення бойових дій між курдськими бойовиками та урядовими силами в 2015 році на південному сході Туреччини, населеному переважно курдами. Депутати зажадали покарання для Ердогана і кількох міністрів його уряду, зокрема прем'єра Біналі Йилдирима. Якщо прокурори вирішать розпочати розслідування, Ердоган може отримати ордер на арешт. Депутати Швеції сподіваються, що інші країни ЄС візьмуть із них приклад.