Самогубства в армії: що зробила держава, щоб їх не було і що думають про це бійці АТО

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав нищівною кількість самогубств серед військових - від початку війни на Донбасі близько 500 українських солдатів вчинили суїцид після повернення із зони АТО. Всього ж на середину червня 2017 року понад 280 тисяч осіб мають статус учасників бойових дій.

Міністр нагадав про міжнародні стандарти, за якими 90-95% ветеранів бойових дій мають медичні і соціальні проблеми, а у близько третини діагностується посттравматичний синдром, результатом якого нерідко бувають самогубства. Він закликав не забувати про соціалізацію військових і нагадав, що «війна закінчується тільки тоді, коли соціально адаптується її останній солдат».

Зрозуміло, на війні бійці отримують поранення різного ступеня тяжкості, терміново потребують першої медичної допомоги, операцій, переливанні крові, іноді протезів. Але не менш важливе значення має і реабілітація військовослужбовців для можливості повноцінно працювати і жити в суспільстві.

Проблема суїциду у військових

Психологи відзначають, що самогубство часто здається людині виходом, якимось позбавленням болю і нестерпності існувати так далі. Що людина, що перебуває на межі самогубства, зазвичай не схильна контактувати з іншими людьми, замикається в собі, її світ звужується, а тривожні думки повністю заповнюють голову. Суть роздумів часто зводиться до того, що далі так жити не можна і вихід тільки один... Виходить, що при відсутності виходу накопичену агресію, образу і негатив людина спрямовує на себе.

В умовах бойових дій людина перебуває на піку адреналінових навантажень, організм не встигає реагувати на стрес, який накопичується всередині. До того ж на психіку давлять важкі умови побуту, часто безглузді накази начальства, небажання підкорятися, складні взаємини з товаришами по службі.

На війні у кожного активізуються приховані чи не явно виражені якості. Якщо в мирному житті людина була схильна до депресій, то у воєнний час ця тенденція загостриться. Разом з тим професійні військові вміють розділяти війну і відпочинок, чого не навчені прості люди, а в Україні на фронті таких більшість.

На думку лікарів, приходячи додому після війни, військові часто намагаються захистити рідних від наслідків пережитого ними стресу і влаштовують якусь самоізоляцію. Ще одна важка ситуація - коли на війні солдат втрачає друзів. У нього може розвинутися почуття провини, яке теж може спричинити думки про смерть.

Психологи відзначають, що існують ознаки суїцидального стану. Зокрема, така людина часто починає говорити про смерть, іноді прощається з оточуючими, починає віддавати цінні для неї речі. Для військових однією з таких ознак є безпробудне пияцтво, це свідчить про нестерпний внутрішній біль людини. Іноді вона намагається піддати себе максимальній небезпеці - починає їздити на скаженій швидкості, лізти в бійку, грається зі зброєю.

Допомога від держави і волонтерів

Що встигла за три роки війни на Донбасі зробити країна для своїх ветеранів? У квітні цього року президент Петро Порошенко заявив, що Україна спільно з трастовими фондами НАТО розробляє програму реабілітації українських військових.

Він підкреслив, що йдеться і про психологічну реабілітацію. Після цього глава держави привітав ініціативу українських військових створити центри психологічної реабілітації і заявив, що вони повинні «своїм духом, позитивом заряджати демобілізованих, поранених, показавши, як важливо зараз триматися разом, щоб не дати ворогу жодного шансу - як на фронті, так і розхитати ситуацію зсередини».

Ще одним позитивом в темі психологічного стану ветеранів АТО стала заява міністра оборони Степана Полторака про те, що вже цього літа учасники АТО разом з сім'ями зможуть відпочити на березі Чорного моря в Затоці. «Спасибі Національному банку України за передачу Бази відпочинку «Південні зорі» у фонди Міноборони! Інфраструктура і матеріальне забезпечення Бази дозволяє прийняти відпочиваючих протягом місяця!» - повідомив міністр.

Схоже, в плані психологічної реабілітації - це поки допомога від держави. Благо, допомагають закордонні партнери. Так, у березні 2017 року Альянс відкрив у Харкові центр реабілітації українських військових. За словами генсека альянсу Єнса Столтенберга, центр відкрили в рамках роботи трастових фондів НАТО. Разом з тим центр надає реабілітацію пораненим військовим, цілком імовірно, в роботі центру акцент зроблений саме на фізичне відновлення.

А далі - традиційно суто ініціатива самих бійців і волонтерів, просто небайдужих людей. Так, волонтер Сергій Кузьміних на своїй сторінці в Facebook повідомив, що «Фонд братів Кузьміних» успішно відкрив Оздоровчий центр для українських воїнів у Житомирі. Крім того, готується до запуску аналогічний центр у Черкасах - будівлю вже відремонтовано і підготовлено до відкриття, але потрібні гроші для придбання обладнання.

Волонтер попросив українців допомогти у відкритті реабілітаційного центру для українських воїнів. Кузьміних підкреслив, що центр - для бійців з пораненнями і травмами, про те, чи буде там проводитись психологічна адаптація військових, він не повідомив. Однак волонтер зазначив, що з кожним військовим працюють за індивідуальною програмою провідні фахівці з реабілітації.

Збираються відкрити реабілітаційний центр і на Прикарпатті. Місцева влада розуміє, що ця тема надважлива, адже свого часу через прорахунки влади вже був так званий «афганський синдром». Але поки це питання перебуває в стадії вирішення.

Думка ветеранів АТО

Самі ветерани АТО відзначають, що проблема з суїцидом серед військових, які повернулися з АТО, існує, проте сильно перебільшена Аваковим. Так, учасник АТО Сергій Єфремов розповів АСН, що люди здійснюють самогубства і без всякої війни.

«Війну вже пройшли сотні тисяч людей. Так що суто статистично серед них будуть самогубці», - заявив він. Сергій відслужив в 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар» (в/ч 2950), 2-ї штурмової «афганської» роти рік - з серпня 2014 року.

«Потрібно розуміти, що вони ж можуть і в зоні АТО самогубства здійснювати, а списують все на бойові. Чи може якось держава запобігти самогубствам бійців? Складно сказати. І звідки я знаю, чому вона нічого не робить? На папері все зроблено, судячи з усього! Навряд чи держава взагалі в змозі це попередити. У США начебто більше піклуються про це, а самогубства серед ветеранів бойових дій там все одно стаються», - підкреслив Сергій.

У свою чергу Володимир Шередега, який служив у Пісках під Донецьком близько 7 місяців у складі добровольчого полку «Дніпро-1», вважає, що фактично держава не надає взагалі ніякої підтримки учасникам бойових дій.

«Як, втім, і іншим соціальним групам, які перебувають у зоні ризику. Якщо якась підтримка або реабілітація і прописана законодавчо на папері, то найчастіше в реальності всього цього немає. Але я спілкувався і спілкуюся з сотнями учасників бойових дій. І ні від кого в своїх колах ніколи не чув про самогубства серед спільних знайомих, чиїхось знайомих або навіть знайомих знайомих. Думаю, попри ігнорування з боку держави критичність ситуації з самогубствами серед АТОвців у порівнянні із загальною статистикою самогубств дещо перебільшена», - заявив Володимир.

Сергій Бугаєв, який прослужив рік і три місяці (2015-2016) в 79-й ОАМДБ на посаді заступника командира роти по роботі з особовим складом, впевнений, що посттравматичний синдром у АТОвців існує. На його думку, від самогубства «може зупинити тільки одне - розуміння, що все було недарма. Це головне".