«Новий Базар» розорився. Чому загинула хороша бізнес-ідея і до чого тут яйця

Майже рік тому весь лівий берег Києва був обвішаний яскравою рекламою, що повідомляла про відкриття ринку нового формату в районі Троєщина. Багатообіцяючий промо про величезний асортимент товару і низькі ціни не могло не підкуповувати й інтригувати.

А коли відкрився сам Базар, то для всіх стало величезним подивом перетворення старого недобудованого автосалону Skoda на новий торговий мега-простір. Оформлення ринку саме так, як зробили на «Новому Базарі», - рідкість навіть для столиці. З сучасними торговими рядами, яскравими банерами, безліччю відділів і головне - все надзвичайно акуратно і чисто, всюди охорона, продавці ввічливі, снують прибиральники і менеджери, грає музика.

В одному кутку великого приміщення можна попити кави, в іншому - спробувати барбекю, а між ними - величезний вибір їжі: від угорських та італійських солодощів без цукру до копченого м'яса з західної України. І от, не проіснувавши навіть року, гарний бізнес-проект... припинив своє існування. Торгові точки порожні, центральний вхід закритий. Працюють лише аптека, пекарня без відділу продажу та алкогольний відділ.

На перший погляд не зрозуміло, що тут могло піти не так і відштовхнути покупців? Насправді ж, небезпечних факторів було кілька від самого початку, жоден із них менеджери або не намагалися, або не змогли вчасно помітити й усунути.

Високі ціни

Ніхто і ніколи не піде в магазин за покупками, тому що там просто красиво. Люди завжди віддадуть перевагу магазину з прийнятними цінами перед магазином, в якому ціни вищі, будь він навіть оброблений мармуром і золотом.

Безперечно, фактор красивого оформлення, чистоти грав свою роль - гарний настрій покупця завжди стимулює його купити більше. Щоправда, це настрій дуже швидко випаровується після того, як покупець, порівнявши чеки з «Нового Базару» і будь-якого іншого магазину, розташованого в околицях, відчував розчарування - на ринку продукти, особливо овочі і фрукти, коштували дорожче.

Дай мені те, що я хочу

Так що перша ейфорія покупців швидко згасла, число їх значно поменшало. Таку ж величезну роль у провалі ринку зіграла неправильна логістика, коли покупець на ньому не знаходив усе, що йому було потрібно, і змушений був після ринку заїжджати ще і в інший магазин, наприклад, за побутовими товарами та їжею для тварин.

Ця причина, спільно з першою, миттєво переважила всі принади нового ринку. Адже єдине, що могло змусити покупця заїхати в два магазини замість одного - наприклад, дуже вигідна ціна на овочі, рибу, м'ясо і фрукти на базарі. А цього тут не спостерігалося від початку.

В результаті єдине, чим це місце виявилося хорошим - тут іноді можна було встигнути купити курятину за хорошою ціною. Щоправда, її завозили якимись дрібними партіями, і в підсумку виходило частіше не купити, ніж купити.

Також тут випікався прекрасний, хоча і катастрофічно дорогий хліб ручної роботи - до 50-70 грн за велику буханку.

Минуло більше півроку роботи ринку, а на ньому все ще була відсутня лінійка важливих товарів, без яких не обходиться жодна сім'я і яку треба поповнювати практично щодня: побутові товари, товари для тварин, аптека, обмінник.

Більше того, почав відбуватися регрес і з уже поданою лінійкою - зменшився рибний відділ, став наполовину менше м'ясний, періодично на величезному ринку не можна було взагалі купити... звичайних яєць. Після обіду можна було й не намагатися купити гарне м'ясо, молочка застоювалася.

Чому яйця - це важливо

Особисто для мене, хоча сама ідея ринку мені подобалася і я була готова навіть закрити очі на його високі ціни, переломний момент настав, коли кілька разів, за ​​майже годину до закриття ринку в 21:00, я не змогла купити там вже нічого, бо всі торгові точки, крім алкоголю, вже не працювали! Кілька днів поспіль, поцілувавши вітрини з молоком і яйцями, я не повернулася сюди вже більше ніколи, напевно, як і більшість працюючого, а значить - такого, що має гроші, покупця.

Торговці просто не бажали стирчати до вечора в очікуванні все більш рідкісних покупців і йшли по домівках вже з 18-Ї години. Але такий номер у Києві - не проходить, місто живе майже цілодобово, його нічні потреби величезні, а покупці з грошима вимогливі і не прощають маркетингових помилок.

Я запитала у продавця яєць - чому її не було минулого тижня? Жінка відповіла, що вартість оренди торговельної точки настільки велика, що господар вирішив просто перенести її в інший магазин і що вони працюють тут останній тиждень.

При всій повазі - на весь ринок, це одне єдине місце з продажу яєць - основного продукту дієтичного харчування!? Куди дивилися менеджери? Як могли допустити такі діри і прорахунки? Зрештою - знизьте для них оренду або продавайте ці яйця самі, але вони повинні бути!

Якщо ви не розумієте таких елементарних речей - займайтеся чимось іншим. Господарі ринку мали гарантувати можливість як мінімум однієї цілодобової продуктової торгової точки з якісним і свіжим товаром. Фатальна помилка.

Ще через кілька місяців, очевидно, схаменувшись і допрацювавши бізнес-ідею, менеджери запустили на ринок і господарські товари, і аптеку, і зоовідділ, але було пізно.

Обійдіть ці граблі

Не дарма говорять: час - гроші. І з «Новим Базаром» слово «час» вживається не в значенні примноження капіталу, а - його втрати. Господарі реагували надто мляво і невміло, ігнорували потреби основної групи покупців, а може, навіть і не знали їх. Спроби врятувати ситуацію - різноманітні вікторини, розіграші, акції, знижки та відкриття відділу дешевих соціальних товарів нічого не дали.

Вони розраховані на категорію населення, яка заощаджує, яка:

а) не є основним джерелом прибутку,

б) через дорогі продукти харчування на ринку його просто не відвідувала.

Замкнуте коло. Кількість торгових точок почала зменшуватися з катастрофічною швидкістю. Спочатку зник рибний відділ, потім скоротився до декількох точок м'ясний, закрилася половина овочевого і фруктового відділу, а в тій, що залишилася, вибір був малий, та й усе - на порядок дорожче, ніж в інших магазинах у цьому районі. До того ж господарі, з незрозумілої причини, не врахували наявності оптового ринку овочів і фруктів, розташованого просто за рогом.

Жадібність фраєра згубила

Як можна було спустити в унітаз такий красивий проект - незрозуміло, тут потрібен особливий дар і, можливо, критична жадібність. Адже покупці, в принципі, були.

Через дорогу з Базаром - величезний житловий район, під боком кіностудія Film.ua, податкова, величезний ресторан грузинської кухні, кілька зупинок громадського транспорту, відділення «Нової пошти», загалом людський трафік пристойний. Але бажання блискавично відбити вкладене, заробити, як власника приміщення, так і орендарів, які відкрили в ньому Базар, призвело в підсумку бізнес до краху.

Починаючи його, треба було враховувати і кризу в країні, і поведінкові чинники людей. Якщо бізнесмени не хочуть цього робити, то далі паркувального бізнесу не варто й намагатися. Ринок обдурити неможливо - тут господар покупець.