Чи загрожує українцям дешевий бензин

Заїжджаючи останнім часом на АЗС, а після, добираючись на роботу і включаючи Інтернет, відчуваю певний дискомфорт: попри те що вартість нафти падає нині небувалими темпами, ціна бензину в нашій країні, яка, до речі, є імпортером нафтопродуктів, стійко тримається на певному рівні (А-95, який я купую на одній із популярних мереж АЗС, вже декілька місяців коштує 22 гривні 49 копійок за літр — і щось не схоже, щоб ціна хоч якось реагувала на тенденції світового ринку нафти).

Коли пропозиція попереду попиту

Тому виникає запитання: чому — у той час, коли нафта у світі дешевшає, — бензиновий ринок в Україні живе власним життям і практично «не помічає» цього процесу? Що дає змогу операторам внутрішнього українського ринку нафтопродуктів тримати настільки високі ціни: якісь внутрішні чинники, не доступні розумінню пересічного споживача, які впливають на формування ціни на бензин, або банальна жадібність? І до якого рівня повинна знизитися ціна бареля нафти, щоб наш ринок таки відреагував на це, порадувавши автомобілістів хоча б мінімальним падінням вартості бензину?

До речі, той обвал цін, який відбувається нині на світовому ринку нафти, Україні як країні-імпортеру однозначно вигідний. Про цей важливий факт зауважують практично всі експерти ринку нафтопродуктів. У цифрах ситуація має такий вигляд: оскільки, за останніми даними, пропозиція перевищує попит на три мільйони барелів на день, нафта і далі дешевшатиме.

Так, вартість нафти марки Brent коливається біля позначки в 48 доларів за барель, марка WTI опустилася нижче 42 доларів. Світові аналітики зазначають, що основи ринку не змінилися — він без зупинки рухається донизу. Причина — надлишок нафти на ринку (він щодоби становить вже близько трьох мільйонів барелів), сформований насамперед тим, що США активно нарощують свої потужності з видобутку «чорного золота» (кількість їхніх бурових установок вже сягає 672 штук, до того ж це — зовсім не межа) , а значить, попит з боку Америки постійно падає. При цьому нарощувати видобуток (у липні він і так зріс до рекордної позначки в 4,18 мільйона барелів на добу) планує Ірак. Постачати на світовий ринок 1,77 мільйона барелів на добу, а в жовтні — 1,83 мільйона (найвищий показник за останні чотири роки — з листопада 2011-го) має намір й Ангола. Тому експерти категоричні: допоки не скорочуватимуть пропозицію, ціни падатимуть.

Ціна нафти — не наше все

До речі, ціна нафти в структурі вартості бензину становить лише 50%, решта — податки, прибуток і вплив курсу долара. Але в будь-якому випадку було б логічним, якби слідом за зниженням світових цін на нафту в Україні знизилися і ціни на нафтопродукти. Але що ми маємо насправді? Як стверджують фахівці, поки що принаймні відреагували ціни на дизельне паливо. Так, за даними Консалтингової групи «А-95» за останній місяць дизпаливо в роздрібній мережі подешевшало на понад дві гривні, знизившись із середніх по країні 19,83 гривні за літр до 17,8 гривні. До того ж, вважають експерти «А-95», потенціал зниження при збереженні поточної кон'юнктури зовнішнього ринку становить ще як мінімум одну гривню на літрі.

Сергій Куюн«А ось бензиновий ринок поки що як і раніше стоїть на паузі, — роз'яснює «Аналітичній службі новин» (АСН) директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, — хоча давно мав потягнутися за нафтою. Це пояснюється насамперед тим, що ринок бензину відрізняється від ринку дизельного палива наявністю на ньому великого тіньового сегмента, через що деформовано конкуренцію. Тому добросовісні оператори ринку — через наявність на ринку лівого пального, з яким їм доводиться конкурувати, — втратили сьогодні вкрай великі обсяги. Як результат, вони поки що не поспішають знижувати ціни, оскільки намагаються хоч якось компенсувати збиток, завданий їм такими недобросовісними операторами». Але, запевняє Сергій Куюн, зниження ціни на бензин — процес неминучий, тому що «ціни просіли серйозно».

Перша «ластівка» — на оптовому ринку бензин марки «А-95» за останній місяць подешевшав на 6,5%, що створює передумови для зниження його вартості в роздробі на гривню-півтори. Але експерти зазначають, що особливо в останній рік ринок бензину став важко прогнозованим через зростаючу частку фальсифікату та контрабанди, які живуть за іншими законами. У зв'язку з початком роботи 1 червня 2015 року Енергетичної митниці, яка взяла на себе оформлення імпорту енергоносіїв, поставки контрабандного палива різко впали. Особливо великими тіньові обсяги імпорту були на півдні, де розташовано безліч невеликих портів. Але того, що робить нині Державна фіскальна служба, занадто мало, щоб позбавити ринок від контрабанди.

Однак основною проблемою, говорить Куюн, є кустарне виробництво палива всередині країни: його обсяги сягають чверті загальних обсягів бензину на ринку. За словами ж президента Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України Леоніда Косянчука, багато мереж, особливо з нижнього цінового сегмента, торгують бензином «А-95» за цінами, які нижчі або дорівнюють собівартості поставки заводського продукту. «Хтось вірить, — запитує Косянчук, — що вони працюють без прибутку?» За його оцінками, в 2015 році частка тіньового ринку бензину може перевищити 40%.

За підсумками першого півріччя, стверджують експерти, в тіні знаходилося близько 375 тисяч тонн бензину і ще близько 100 тисяч тонн дизельного палива. У грошовому еквіваленті це дорівнює сумі близько 3,5 мільярда гривень, які щасливо оминули державний бюджет. До кінця року ця цифра, найпевніше, сягне 7 мільярдів гривень. «Тож ми бачимо, — підсумував Сергій Куюн, — що ця проблема б'є як по споживачеві, який купує неякісне пальне, так і по бюджету, який недоотримує серйозні суми грошей, а ще б'є й по бізнесу, тому що конкурувати з тіньовим ринком вкрай важко».

Щоб розгорнути з ринком бодяжного бензину серйозну боротьбу, потрібно, за словами аналітиків, посилювати аналітичну роботу фіскальної служби, бо саме брак нормальної бази даних, що дозволила б оцінювати всі процеси, які відбуваються на цьому ринку, не дає  змоги вчасно виявляти осередки кустарного виробництва і припиняти їхню діяльність. Тут біда ще й у тому, що якість бензину в Україні нині практично жодним чином не контролюється: з одного боку, у Держспоживстандарту на такі перевірки вже в останні роки його існування банально не вистачало грошей. А після адміністративної реформи, коли його реорганізували у Держспоживінспекцію, функція управління якістю перейшла у відання Мінекономрозвитку, де про неї, як на мене, геть забули. З іншого ж — існує заборона на перевірки роботи бізнесу, які в цій ситуації надають країні насправді ведмежу послугу. Ось і виходить, що якість сьогодні жодним чином не контролюють. По суті, споживач ходить як по мінному полю, адже зовсім не всі оператори ринку нафтопродуктів своє добре ім'я ставлять на перше місце — на шкоду зароблянню грошей.

На ринок чекають зміни?

Але світові ціни на нафту, частка в українському ринку нафтопродуктів бодяжного бензину і курсові загрози —  зовсім не всі чинники, від яких насправді залежить ціна на бензин в роздрібній торговельній мережі. Думаю, що ті, кого так чи так цікавить це питання, ще не встигли забути, як на початку серпня з'явилася заява найбільшого українського виробника — ПАТ «Укрнафта» — про те, що ціна на бензин може злетіти до 35 гривень за літр. І це тоді, коли й надалі триває обвал нафти.

На заводі, який, як відомо, контролюється фінансово-промисловою групою «Приват», свій прогноз пов'язували насамперед із рішенням оператора нафтопровідної системи Укртранснафти відремонтувати нафтопровід, який з'єднує нафтопереробний завод зі сховищами української нафти. З ремонтом швидко впоралися, з обіцяним стрибком цін, який насправді виявився пустушкою, — теж, що голова Нафтогазу Андрій Коболєв на своїй сторінці в «Фейсбуці» прокоментував приблизно так: мовляв, якщо «бурю в склянці зняти на камеру під правильним ракурсом, може здатися, що насувається справжній шторм».

Загалом, з висмоктаною з пальця бурею, що нібито насувалася, розібралися. Але де гарантія, що менеджерам групи «Приват», відомим своїм неординарним підходом до правил гри на ринку нафтопродуктів, не прийде в голову ще яка-небудь ідея, реалізація якої однозначно піде на користь ФПГ, тоді як користь держави, а в кінцевому підсумку звичайних споживачів, може виявитися вельми сумнівною?! Надто на тлі останніх подій, пов'язаних з безглуздою смертю народного депутата Ігоря Єремеєва. Відхід саме цієї людини, яка була серйозним гравцем у цьому бізнесі, упевнені експерти ринку нафтопродуктів, може мати серйозний вплив на розвиток нафтогазової галузі. І питання тут не в долі мережі WOG (щодо неї найменше питань), говорить Сергій Куюн, а скоріше в порушенні рівноваги. Мовляв, «в особі Єремеєва втрачено противагу найвпливовішій і жорсткій фігурі в нафтовій галузі — його тезці на прізвище Коломойський. Попри різні масштаби бізнесу і вельми умовне звання олігарха, останні років зо десять саме за віссю «Коломойський — Єремеєв» точилася невидима боротьба за галузеву справедливість. І це не була боротьба за активи або потоки. З боку луцького бізнесмена це була боротьба за рівність можливостей. Якщо Коломойський завжди шукав змогу бути рівнішим за інших, то дії Єремеєва і групи його однодумців на паливному ринку зводилися до того, щоб цього не допустити».

Загалом, вже наразі ясно, що мережа АЗС «WOG» нікуди не подінеться, а на самому ринку нафтопродуктів — приховано або явно, це вже інше питання — рано чи пізно, з тією чи іншою мірою ймовірності почнуться певні процеси, метою яких будуть зміни на користь ініціаторів цих процесів. «Треба чітко розуміти, що сучасний бізнес вже досить зміцнів і взяв на озброєння такі системи управління, які від акціонерів залежать дуже слабо, — роз'яснює Сергій Куюн. — Як правило, акціонери контролюють діяльність підприємства — через збори акціонерів, наглядову раду. Але керують великими компаніями як «WOG» незалежні менеджери, тому навіть такі втрати не здатні дестабілізувати роботу компанії загалом».

У соцмережах люди категоричніші. Приміром, є думка, що вже «найближчими днями тижня слід очікувати драматичних подій у галузі, до якої багато хто не байдужий: з відходом з життя Ігоря Єремеєва порушено крихку рівновагу, яку він, із завзятістю мурахи з придорожнього мурашника, постійно підтримував і час від часу відновлював... Ми, очевидно, станемо свідками брудної і нещадної війни за спадщину Ігоря Єремеєва, це перше. І активізації Коломойського на всіх фронтах лінії зіткнення з бізнесом Ігоря Єремеєва (друге), не менш жорсткої, нахабної і нещадної...»

З приводу завзятості мурахи, то з цим образним порівнянням згоден і керівник Консалтингової групи «А-95», який підтверджує, що «той самий Єремеєв часто уособлював ініціативи всього ринку і був лобістом саме цивілізованих правил гри, рівних можливостей, рівної конкуренції. Зокрема одним із проявів цієї боротьби були, звичайно, часті конфлікти з групою «Приват», у якої поняття «конкуренції» власне. Можна згадати, наприклад, і виробництво безподаткових нафтопродуктів у 2009—2010 роках, коли на Укртатнафті почали випускати безакцизні так звані компоненти бензинів. Це був, за суттю, звичайний бензин, тільки без податків. Це і постійні махінації з українською нафтою, і володіння через менеджмент компанією «Укртранснафта». Та сама державна технологічна нафта, за яку держава платить заводам групи «Приват» по 2,5 мільйона гривень щодня».

Тому головне питання, яке постало на порядку денному у зв'язку з останніми подіями («Що чекає ринок?»), тягне за собою ще два, тісно з ним дотичні: чим це обернеться для бюджету країни і чи відчує колотнечі на ринку споживач, який, як відомо, за все розплачується з власного гаманця?! Та чи встигне хоч на гривню-півтори подешевшати бензин — до того, як бензиновий ринок країни захлесне чергова хвиля «оновлення» існуючих на ньому правил гри?