NYT аналізує можливі наслідки для цивільних у разі падіння Часового Яру
У Києві відбувся «Марш рівності». На Оболонську набережну вийшли близько ста представників ЛГБТ-спільноти. До них приєдналися народні депутати і європейські дипломати.
Час і місце проведення тривалий час приховували від журналістів — лише напередодні вночі представники ЗМІ отримали смс-повідомлення із зазначенням координат. Журналістів запросили до станції метро «Печерська». Як виявилося пізніше, з цієї точки повинен був стартувати автобус з пресою. Але перед тим представники ЛГБТ-спільноти встигли розповісти, що живуть у правовій державі, сплачують податки, тому розраховують, що міська влада зробить все можливе, щоб гарантувати їм безпеку.
«Ми вийдемо на вулиці Києва, попри погрози з боку радикалів і прохання Кличка», — говорить один із організаторів ходи.
Насправді представникам сексуальних меншин нічого не загрожувало — марш для учасників пройшов спокійно. Звичайно, якщо не зважати, якою ціною цей спокій дався.
Як виявилося пізніше, про місце маршу знали всі, крім журналістів. На Оболонській набережній людей із різнокольоровими прапорами і плакатами з написами про права людини охороняли сотні міліціонерів — київських, вінницьких, черкаських, чернігівських, а чекали кілька десятків радикально налаштованих хлопців. Ще напередодні і представники Правого сектора, і футбольні фанати заявляли про неможливість проведення подібної ходи в Києві, до того ж, коли в країні йде війна.
В результаті бійок між міліціонерами і радикально налаштованими хлопцями постраждали п'ятеро правоохоронців, у одного з них — осколкове поранення шиї, він втратив багато крові, були затримані 25 нападників...
Ближче до полудня представники сексуальних меншин за командою згорнули свої прапори і плакати, і поспіхом стали розходитися врізнобіч маленькими групами. Цим додали роботи міліціонерам, які мали забезпечити безпеку кожному з них.
