Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
27 Жовтня 2015
27 Жовтня
Інтерв'ю10:50
Політика
Антон Геращенко
Интервью
Антон Геращенко: У цьому парламенті немає достатньої кількості голосів для відставки уряду Реформи в Україні тривають: міліція перетворюється на поліцію, в прокуратуру приходять нові люди на основі прозорого конкурсу. І, головне, за результатами опитування, зростає довіра до правоохоронних органів серед українців. Про те, які реформи потрібні Україні, яка роль преси у висвітленні перетворень в країні і коли буде відставка уряду, в інтерв'ю АСН розповів Секретар Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат Антон Геращенко. — Антон, на сьогодні задекларовано реформи МВС, прокуратури. Які з цих реформ надихають вас понад усе? — Мене втішає оновлення патрульної поліції, коли приходять нові люди, які до цього ніколи не працювали в правоохоронних органах, не зіпсовані корупцією та хабарництвом і нині гідно несуть свою службу. Ви знаєте, що нові патрульні зупиняють кортежі олігархів, змушують їх знімати незаконно встановлені проблискові маячки. І олігарх не може ні з ким вирішити цю «проблему». Вони зупиняють мажора, який вісім років поспіль перебував у розшуку, і тепер у нього немає шансів сховатися. Я також задоволений тим, що нині по всій Україні йде набір в місцеві прокуратури. Якраз у той момент, коли ми з вами розмовляємо, відбуваються співбесіди в декілька місцевих прокуратур у режимі онлайн. І в цьому процесі беруть участь і народні депутати, і правозахисники, які стежать за тим, щоб до прокуратур потрапили найкращі й гідні. Мене також втішає відкритість органів влади, відкритість державних реєстрів. Кожен громадянин може дізнатися, яке майно є в будь-кого з чиновників. Я є співавтором закону про відкриття митних декларацій. Щоб кожен знав, хто і за якою ціною розмитнює товари. І щоб представники громадянського суспільства могли контролювати, щоб ніхто не ухилявся від сплати податків. Я також вважаю правильним публікувати дані податкової звітності компаній порівняно з їхніми оборотами, щоб вся країна бачила, що одна компанія при обороті в мільярд гривень платить мільйон податків, а інша — сто мільйонів. — Ви хвалите патрульну поліцію, але на її адресу можна почути багато критики. Мовляв, вони здатні тільки бабусь через дорогу переводити та кошенят із дахів знімати. А так їх всерйоз ніхто не сприймає: ні прав, ні повноважень. Однаково працює стара міліція. Як ви можете це прокоментувати? У нас багато людей живуть і працюють за принципом «а баба-яга — проти» — У нас багато людей живуть і працюють за принципом «а баба-яга — проти». Замість того щоб допомогти розвивати і облаштовувати державу — наприклад піти і попрацювати в органах влади — вони воліють займати відсторонену позицію і просто критикувати. Ось вам приклад про заміну місцевих прокурорів. Вперше в історії України людина може стати керівником місцевої прокуратури, не маючи досвіду. Досить юридичної освіти. Але документи подали лише 23% тих, хто раніше не мав досвіду роботи. Це свідчить про те, що люди не довіряють державі. І це, до речі, відповідальність і засобів масової інформації. Вони зазвичай нагнітають обстановку, відсуваючи на задній план об'єктивну картину світу. Але у нас як виходить: того, хто кричить, як у країні все погано, транслюватимуть значно частіше, ніж того, хто зможе викласти об'єктивну картину і розповісти про позитивні зміни. — Тобто вони не мають рації. У нових поліцейських є повноваження. — У них є повноваження, передбачені законом. Поліцейський не зобов’язаний проводити слідство. Цим повинні займатися слідчі, яких ми теж будемо міняти, підвищувати їм зарплати тощо. Завдання поліцейського — запобігти правопорушенням, затримати злочинця або надати допомогу в ситуації, в яку потрапили люди. Це передбачено законом про поліцію. Більшого вони і не повинні робити. — Повертаючись до конкурсу на заміщення вакансій місцевих прокурорів: є інформація, що ті претенденти, які не пройшли відбір, загрожують тим, хто пройшов, змушують їх відмовитися від місця. Що вам про це відомо? — Коли мені про це пишуть або телефонують, я завжди кажу: якщо є якісь факти, пишіть офіційну заяву. Ось вам приклад: минулого тижня було повідомлення від волонтерів, що вони зазнали нападу міліції на блокпосту в Донецькій області. Я з ними зв'язався і запитав: ви написали заяву? Ні. Я запитую: то як ви хочете, щоб ми з ними боролися? А один із них: я ж розумію, що ніхто їх не покарає. Тоді я: ні, покараємо! Заяву пишіть! Бо якщо кожен буде ось так відмовчуватися, то винуватих ніколи не покарають. Якщо навіть міліціонери будуть заперечувати, волонтерів було восьмеро, і їх показань як свідків достатньо, щоб затримати цих людей. Вже двоє з восьми волонтерів написали заяви. Мої помічники тримають цю справу на контролі. Тому ще раз повторюю: якщо людина на щось скаржиться, вона має звертатися і вимагати захисту своїх прав. Якщо ж вона сидить і мовчить, тоді ми жодним чином допомогти не зможемо. — Чи не стане сайт для збору інформації про цих кандидатів, про початок роботи якого ви заявили в ФБ, інструментом для дискредитації «неугодних»? — Ви можете переглянути пряму трансляцію, як проходить співбесіда. Члени комісії ставлять запитання і про матеріальне становище, і про досвід роботи. Це не питання дискредитації, а об'єктивного розгляду кандидатури. Оскільки члени конкурсних комісій не можуть знати всі історії життя здобувачів. Тому якщо хтось може сказати: цей кандидат — хабарник і негідник, та ще й зможе підтвердити це документально, наприклад за допомогою відеозапису, це стане аргументом для членів комісії. І його обов'язково про це запитають під час співбесіди. Сенс перевірки в тому, щоб обрати якнайкращих. Народ України через державу повинен наймати найефективніших менеджерів. Так, як це відбувається в приватному бізнесі. Раніше призначення районних прокурорів було приховано від людей. Сьогодні процес максимально прозорий. І особисто я намагаюся зробити цей процес відкритим для суспільства. — Для України нормальна практика — суперництво між силовими відомствами: МВС, ГПУ, СБУ... Наразі ця тенденція триває? — Так, вона збереглася. Вся проблема — у дублюванні функцій, чого немає в жодній європейській державі. Там кожний правоохоронний орган має свої чіткі повноваження. Наприклад, прокуратура в жодній країні ЄС не займається проведенням розслідувань. А в Україні прокуратура наглядає за дотриманням закону і проводить слідство. Так не повинно бути. Це суперечить Конституції. Минуло 19 років, і лише цього року пройшла процедура ухвалення закону, який дасть змогу зняти функцію слідства з прокуратури. Вона має лише наглядати за дотриманням закону і за тим, щоб не порушувалися права громадян. — А як бути з Генпрокурором? Від Віктора Шокіна очікували значно більшого. Він анонсував гучні викриття, однак поки що ГПУ похвалитися нічим. Ваш прогноз: чи ставитимуть найближчим часом питання про відставку Шокіна, і якщо так, чи голосуватиме за неї «Народний фронт»? — За законом, для того щоб Генпрокурора відправили у відставку, потрібно або його заява, або подання не менше третини народних депутатів або Президента. Якщо буде подання Президента, як це було по Яремі, «Народний фронт» його підтримає. Але справа — не у відставці Шокіна. А в тому, хто прийде на його місце. У нас від кожного чиновника чекають дива. Річ у тім, що цей чиновник не має змоги винаймати на роботу професіоналів. Я суджу за посадою міністра. Зарплата підлеглого міністра — 200—300 доларів, а на ці гроші хорошого юриста не візьмеш. Кращі фахівці беруть тисячі доларів на годину. Через це — низька якість ухвалених рішень, якість нормативних документів, поганий контроль їх виконання. Вся система не працює. — Попри всі складнощі, МВС працює і звітує про успіхи. До речі, як просувається розслідування проти представників «Свободи» щодо подій під Радою 31 серпня? Вони вперто твердять, що влада їх переслідує, щоб не допустити перемоги на місцевих виборах і максимально дискредитувати. — Є дві кримінальні справи. Одна з них — про кидання гранати, в якій підозрюють трьох молодих хлопців. Все є на відео. Друга — про деяких представників партії, яку ви назвали, в організації масових заворушень, які призвели до травмування співробітників правоохоронних органів. Є безліч відеодоказів, що провокації і зіткнення під Радою планувалися заздалегідь, щоб створити телевізійну картинку з метою поліпшення політичного іміджу. Якщо ви переглянете відеозаписи, то можна побачити, що представники партії прямо закликають атакувати правоохоронців. Якби цього не було, не було б смертей і поранень. Крім того, не всі ж постраждали від осколків гранати. Було багато побитих кийками. Били колишні депутати і міністри від партії «Свобода». Якщо заплющувати очі і вважати, що це правильно, то давайте відповімо: ми — європейська країна? Партія «Свобода» стверджує, що вбивць Небесної Сотні не покарано, а їх покарано. Але це аргумент, який не витримує жодної критики. На мій погляд, кожен має бути покараний за своє. — Як ви вважаєте, чи реальна відставка Кабміну? Я не вважаю наш уряд ідеальним, як не вважає його таким й більшість наших громадян. Але в нинішній ситуації потрібно дати їм змогу довести до завершення реформи, які вже були розпочаті — Не думаю, що це трапиться наступного дня після місцевих виборів. Адже це не пов'язані між собою речі. У середині грудня виповниться рік з моменту затвердження програми уряду. За законом питання про недовіру уряду може бути поставлене не менше ніж за рік. І за цю недовіра мають проголосувати не менше половини депутатів Верховної Ради. Я не вбачаю на сьогодні в цьому парламенті достатньої кількості голосів для відставки Кабміну. З однієї простої причини. Для того щоб цю країну розвивати і йти вперед, потрібна хоч якась мінімальна політична стабільність. Я не вважаю наш уряд ідеальним, як не вважає його таким й більшість наших громадян. Але в нинішній ситуації потрібно дати їм змогу довести до завершення реформи, які вже були розпочаті. Крім цього, не можна забувати, що наша країна знаходиться у важкій економічній ситуації. Ми півтора року живемо на кредити, надані західними партнерами. І ці партнери зацікавлені, крім іншого, в тому, щоб у нас була політична стабільність. Та водночас деякі політичні сили, зокрема й ті, які входять до коаліції, за фактом демонструють опозиційність. Ці сили зацікавлені в тому, щоб не чекати планових виборів, а форсувати процес. Бо їхній рейтинг зростає завдяки критиці, частково обґрунтованої, частково — ні. Але країна, в якій вибори в середньому проходять кожні два роки, не може стабільно розвиватися. Бо в такому випадку політики займаються лише популізмом. — А ви в дострокові парламентські вибори навесні наступного року не вірите? В нинішній економічній ситуації дострокові парламентські вибори збільшать представництво антиукраїнських партій. Адже не дарма лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко під час кожного виступу наполягає на необхідності дострокових парламентських виборів — А у мене до вас зустрічне запитання: яку мету переслідують ці дострокові вибори? Вони приведуть до парламенту нових людей, які допоможуть побудувати європейську Україну? Я відповім: ні, не приведуть. В нинішній економічній ситуації дострокові парламентські вибори збільшать представництво антиукраїнських партій. Адже не дарма лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко під час кожного виступу наполягає на необхідності дострокових парламентських виборів. Колишні регіонали нині не при владі, але їм дуже хочеться повернутися. Вони користуються тим, що наша країна надто слабка і корумпована, щоб покарати цих осіб. Але я сподіваюся, що настане час, і в Президента не буде іншого шляху, окрім як разом з Генпрокурором притягати до відповідальності справжніх злочинців. І не тільки рівня Ігоря Мосійчука, а й більших птахів. — У Росії проти вас порушено кримінальну справу за заклики до тероризму. Чим це вам загрожує? Чи змусить стати більш стриманим у висловлюваннях на адресу сусідньої держави? — Мені абсолютно однаково, що думає злочинна російська влада, яка тримає в заручниках сотні наших людей. Зокрема і Надю Савченко. Я не збираюся обмежувати себе у висловлюваннях з приводу Путіна і його політики. Вірю, що рано чи пізно Росія встане з колін, усвідомить свої помилки. А я буду і словом і ділом допомагати, щоб росіяни якнайшвидше прозріли.
Антон Геращенко: У цьому парламенті немає достатньої кількості голосів для відставки уряду Реформи в Україні тривають: міліція перетворюється на поліцію, в прокуратуру приходять нові люди на основі прозорого конкурсу. І, головне, за результатами опитування, зростає довіра до правоохоронних органів серед українців. Про те, які реформи потрібні Україні, яка роль преси у висвітленні перетворень в країні і коли буде відставка уряду, в інтерв'ю АСН розповів Секретар Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, народний депутат Антон Геращенко. — Антон, на сьогодні задекларовано реформи МВС, прокуратури. Які з цих реформ надихають вас понад усе? — Мене втішає оновлення патрульної поліції, коли приходять нові люди, які до цього ніколи не працювали в правоохоронних органах, не зіпсовані корупцією та хабарництвом і нині гідно несуть свою службу. Ви знаєте, що нові патрульні зупиняють кортежі олігархів, змушують їх знімати незаконно встановлені проблискові маячки. І олігарх не може ні з ким вирішити цю «проблему». Вони зупиняють мажора, який вісім років поспіль перебував у розшуку, і тепер у нього немає шансів сховатися. Я також задоволений тим, що нині по всій Україні йде набір в місцеві прокуратури. Якраз у той момент, коли ми з вами розмовляємо, відбуваються співбесіди в декілька місцевих прокуратур у режимі онлайн. І в цьому процесі беруть участь і народні депутати, і правозахисники, які стежать за тим, щоб до прокуратур потрапили найкращі й гідні. Мене також втішає відкритість органів влади, відкритість державних реєстрів. Кожен громадянин може дізнатися, яке майно є в будь-кого з чиновників. Я є співавтором закону про відкриття митних декларацій. Щоб кожен знав, хто і за якою ціною розмитнює товари. І щоб представники громадянського суспільства могли контролювати, щоб ніхто не ухилявся від сплати податків. Я також вважаю правильним публікувати дані податкової звітності компаній порівняно з їхніми оборотами, щоб вся країна бачила, що одна компанія при обороті в мільярд гривень платить мільйон податків, а інша — сто мільйонів. — Ви хвалите патрульну поліцію, але на її адресу можна почути багато критики. Мовляв, вони здатні тільки бабусь через дорогу переводити та кошенят із дахів знімати. А так їх всерйоз ніхто не сприймає: ні прав, ні повноважень. Однаково працює стара міліція. Як ви можете це прокоментувати? У нас багато людей живуть і працюють за принципом «а баба-яга — проти» — У нас багато людей живуть і працюють за принципом «а баба-яга — проти». Замість того щоб допомогти розвивати і облаштовувати державу — наприклад піти і попрацювати в органах влади — вони воліють займати відсторонену позицію і просто критикувати. Ось вам приклад про заміну місцевих прокурорів. Вперше в історії України людина може стати керівником місцевої прокуратури, не маючи досвіду. Досить юридичної освіти. Але документи подали лише 23% тих, хто раніше не мав досвіду роботи. Це свідчить про те, що люди не довіряють державі. І це, до речі, відповідальність і засобів масової інформації. Вони зазвичай нагнітають обстановку, відсуваючи на задній план об'єктивну картину світу. Але у нас як виходить: того, хто кричить, як у країні все погано, транслюватимуть значно частіше, ніж того, хто зможе викласти об'єктивну картину і розповісти про позитивні зміни. — Тобто вони не мають рації. У нових поліцейських є повноваження. — У них є повноваження, передбачені законом. Поліцейський не зобов’язаний проводити слідство. Цим повинні займатися слідчі, яких ми теж будемо міняти, підвищувати їм зарплати тощо. Завдання поліцейського — запобігти правопорушенням, затримати злочинця або надати допомогу в ситуації, в яку потрапили люди. Це передбачено законом про поліцію. Більшого вони і не повинні робити. — Повертаючись до конкурсу на заміщення вакансій місцевих прокурорів: є інформація, що ті претенденти, які не пройшли відбір, загрожують тим, хто пройшов, змушують їх відмовитися від місця. Що вам про це відомо? — Коли мені про це пишуть або телефонують, я завжди кажу: якщо є якісь факти, пишіть офіційну заяву. Ось вам приклад: минулого тижня було повідомлення від волонтерів, що вони зазнали нападу міліції на блокпосту в Донецькій області. Я з ними зв'язався і запитав: ви написали заяву? Ні. Я запитую: то як ви хочете, щоб ми з ними боролися? А один із них: я ж розумію, що ніхто їх не покарає. Тоді я: ні, покараємо! Заяву пишіть! Бо якщо кожен буде ось так відмовчуватися, то винуватих ніколи не покарають. Якщо навіть міліціонери будуть заперечувати, волонтерів було восьмеро, і їх показань як свідків достатньо, щоб затримати цих людей. Вже двоє з восьми волонтерів написали заяви. Мої помічники тримають цю справу на контролі. Тому ще раз повторюю: якщо людина на щось скаржиться, вона має звертатися і вимагати захисту своїх прав. Якщо ж вона сидить і мовчить, тоді ми жодним чином допомогти не зможемо. — Чи не стане сайт для збору інформації про цих кандидатів, про початок роботи якого ви заявили в ФБ, інструментом для дискредитації «неугодних»? — Ви можете переглянути пряму трансляцію, як проходить співбесіда. Члени комісії ставлять запитання і про матеріальне становище, і про досвід роботи. Це не питання дискредитації, а об'єктивного розгляду кандидатури. Оскільки члени конкурсних комісій не можуть знати всі історії життя здобувачів. Тому якщо хтось може сказати: цей кандидат — хабарник і негідник, та ще й зможе підтвердити це документально, наприклад за допомогою відеозапису, це стане аргументом для членів комісії. І його обов'язково про це запитають під час співбесіди. Сенс перевірки в тому, щоб обрати якнайкращих. Народ України через державу повинен наймати найефективніших менеджерів. Так, як це відбувається в приватному бізнесі. Раніше призначення районних прокурорів було приховано від людей. Сьогодні процес максимально прозорий. І особисто я намагаюся зробити цей процес відкритим для суспільства. — Для України нормальна практика — суперництво між силовими відомствами: МВС, ГПУ, СБУ... Наразі ця тенденція триває? — Так, вона збереглася. Вся проблема — у дублюванні функцій, чого немає в жодній європейській державі. Там кожний правоохоронний орган має свої чіткі повноваження. Наприклад, прокуратура в жодній країні ЄС не займається проведенням розслідувань. А в Україні прокуратура наглядає за дотриманням закону і проводить слідство. Так не повинно бути. Це суперечить Конституції. Минуло 19 років, і лише цього року пройшла процедура ухвалення закону, який дасть змогу зняти функцію слідства з прокуратури. Вона має лише наглядати за дотриманням закону і за тим, щоб не порушувалися права громадян. — А як бути з Генпрокурором? Від Віктора Шокіна очікували значно більшого. Він анонсував гучні викриття, однак поки що ГПУ похвалитися нічим. Ваш прогноз: чи ставитимуть найближчим часом питання про відставку Шокіна, і якщо так, чи голосуватиме за неї «Народний фронт»? — За законом, для того щоб Генпрокурора відправили у відставку, потрібно або його заява, або подання не менше третини народних депутатів або Президента. Якщо буде подання Президента, як це було по Яремі, «Народний фронт» його підтримає. Але справа — не у відставці Шокіна. А в тому, хто прийде на його місце. У нас від кожного чиновника чекають дива. Річ у тім, що цей чиновник не має змоги винаймати на роботу професіоналів. Я суджу за посадою міністра. Зарплата підлеглого міністра — 200—300 доларів, а на ці гроші хорошого юриста не візьмеш. Кращі фахівці беруть тисячі доларів на годину. Через це — низька якість ухвалених рішень, якість нормативних документів, поганий контроль їх виконання. Вся система не працює. — Попри всі складнощі, МВС працює і звітує про успіхи. До речі, як просувається розслідування проти представників «Свободи» щодо подій під Радою 31 серпня? Вони вперто твердять, що влада їх переслідує, щоб не допустити перемоги на місцевих виборах і максимально дискредитувати. — Є дві кримінальні справи. Одна з них — про кидання гранати, в якій підозрюють трьох молодих хлопців. Все є на відео. Друга — про деяких представників партії, яку ви назвали, в організації масових заворушень, які призвели до травмування співробітників правоохоронних органів. Є безліч відеодоказів, що провокації і зіткнення під Радою планувалися заздалегідь, щоб створити телевізійну картинку з метою поліпшення політичного іміджу. Якщо ви переглянете відеозаписи, то можна побачити, що представники партії прямо закликають атакувати правоохоронців. Якби цього не було, не було б смертей і поранень. Крім того, не всі ж постраждали від осколків гранати. Було багато побитих кийками. Били колишні депутати і міністри від партії «Свобода». Якщо заплющувати очі і вважати, що це правильно, то давайте відповімо: ми — європейська країна? Партія «Свобода» стверджує, що вбивць Небесної Сотні не покарано, а їх покарано. Але це аргумент, який не витримує жодної критики. На мій погляд, кожен має бути покараний за своє. — Як ви вважаєте, чи реальна відставка Кабміну? Я не вважаю наш уряд ідеальним, як не вважає його таким й більшість наших громадян. Але в нинішній ситуації потрібно дати їм змогу довести до завершення реформи, які вже були розпочаті — Не думаю, що це трапиться наступного дня після місцевих виборів. Адже це не пов'язані між собою речі. У середині грудня виповниться рік з моменту затвердження програми уряду. За законом питання про недовіру уряду може бути поставлене не менше ніж за рік. І за цю недовіра мають проголосувати не менше половини депутатів Верховної Ради. Я не вбачаю на сьогодні в цьому парламенті достатньої кількості голосів для відставки Кабміну. З однієї простої причини. Для того щоб цю країну розвивати і йти вперед, потрібна хоч якась мінімальна політична стабільність. Я не вважаю наш уряд ідеальним, як не вважає його таким й більшість наших громадян. Але в нинішній ситуації потрібно дати їм змогу довести до завершення реформи, які вже були розпочаті. Крім цього, не можна забувати, що наша країна знаходиться у важкій економічній ситуації. Ми півтора року живемо на кредити, надані західними партнерами. І ці партнери зацікавлені, крім іншого, в тому, щоб у нас була політична стабільність. Та водночас деякі політичні сили, зокрема й ті, які входять до коаліції, за фактом демонструють опозиційність. Ці сили зацікавлені в тому, щоб не чекати планових виборів, а форсувати процес. Бо їхній рейтинг зростає завдяки критиці, частково обґрунтованої, частково — ні. Але країна, в якій вибори в середньому проходять кожні два роки, не може стабільно розвиватися. Бо в такому випадку політики займаються лише популізмом. — А ви в дострокові парламентські вибори навесні наступного року не вірите? В нинішній економічній ситуації дострокові парламентські вибори збільшать представництво антиукраїнських партій. Адже не дарма лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко під час кожного виступу наполягає на необхідності дострокових парламентських виборів — А у мене до вас зустрічне запитання: яку мету переслідують ці дострокові вибори? Вони приведуть до парламенту нових людей, які допоможуть побудувати європейську Україну? Я відповім: ні, не приведуть. В нинішній економічній ситуації дострокові парламентські вибори збільшать представництво антиукраїнських партій. Адже не дарма лідер Опозиційного блоку Юрій Бойко під час кожного виступу наполягає на необхідності дострокових парламентських виборів. Колишні регіонали нині не при владі, але їм дуже хочеться повернутися. Вони користуються тим, що наша країна надто слабка і корумпована, щоб покарати цих осіб. Але я сподіваюся, що настане час, і в Президента не буде іншого шляху, окрім як разом з Генпрокурором притягати до відповідальності справжніх злочинців. І не тільки рівня Ігоря Мосійчука, а й більших птахів. — У Росії проти вас порушено кримінальну справу за заклики до тероризму. Чим це вам загрожує? Чи змусить стати більш стриманим у висловлюваннях на адресу сусідньої держави? — Мені абсолютно однаково, що думає злочинна російська влада, яка тримає в заручниках сотні наших людей. Зокрема і Надю Савченко. Я не збираюся обмежувати себе у висловлюваннях з приводу Путіна і його політики. Вірю, що рано чи пізно Росія встане з колін, усвідомить свої помилки. А я буду і словом і ділом допомагати, щоб росіяни якнайшвидше прозріли.
Події
У Чернівецькій області чиновник попався на регулярних хабарах
У Чернівецькій області при отриманні хабара затримано начальника відділу обласного управління Державної екологічної служби.
Як повідомляє прес-служба СБУ, чиновник спільно з колишнім співробітником майже місяць щотижня вимагали у приватного підприємця дві тисячі гривень за можливість протиправної видобутку гравійно-піщаної суміші.
«За ці гроші вони обіцяли не вживати заходів державного контролю. Крім того, хабарники додатково «просили» ще одну тисячу євро за надання бізнесмену дозволу на проведення руслорегулюючих робіт», - йдеться в повідомленні.
В СБУ зазначили, що зловмисників затримано під час отримання чергової частини неправомірної вигоди. Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
У Чернівецькій області чиновник попався на регулярних хабарах
У Чернівецькій області при отриманні хабара затримано начальника відділу обласного управління Державної екологічної служби.
Як повідомляє прес-служба СБУ, чиновник спільно з колишнім співробітником майже місяць щотижня вимагали у приватного підприємця дві тисячі гривень за можливість протиправної видобутку гравійно-піщаної суміші.
«За ці гроші вони обіцяли не вживати заходів державного контролю. Крім того, хабарники додатково «просили» ще одну тисячу євро за надання бізнесмену дозволу на проведення руслорегулюючих робіт», - йдеться в повідомленні.
В СБУ зазначили, що зловмисників затримано під час отримання чергової частини неправомірної вигоди. Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Події
В Азовському морі після виверження вулкана утворився острів
В Азовському морі біля станиці Голубицької (РФ) внаслідок виверження грязьового вулкана утворився острів.
Як пише Темрюк.інфо, виверження відбулося в неділю, 25 жовтня. Викиди бруду були не дуже сильними і досягали близько двох метрів у висоту. Виверження тривало близько години і внаслідок цього утворився острів довгастої форми.
Як повідомляється, такі виверження повторюються раз на декілька років і не становлять небезпеки.
В Азовському морі після виверження вулкана утворився острів
В Азовському морі біля станиці Голубицької (РФ) внаслідок виверження грязьового вулкана утворився острів.
Як пише Темрюк.інфо, виверження відбулося в неділю, 25 жовтня. Викиди бруду були не дуже сильними і досягали близько двох метрів у висоту. Виверження тривало близько години і внаслідок цього утворився острів довгастої форми.
Як повідомляється, такі виверження повторюються раз на декілька років і не становлять небезпеки.
Події
У Київській області згоріла амбулаторія сімейної медицини
У селі Білогородка в Київській області згоріла амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Про це повідомляє прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Інформація про пожежу надійшла вчора, 26 жовтня о 16:53. Рятувальники, що прибули на місце, встановили, що вогнем охоплено дах амбулаторії, спостерігалося сильне задимлення. На місце було викликано додаткові сили з Боярки, Вишневого, Ірпеня та інших селищ.
Як повідомляється, о 00:37 пожежу було ліквідовано. На момент загоряння в будинку знаходилося 5 осіб - 2 медичних співробітника і 3 пацієнта. Люди самостійно покинули приміщення ще до прибуття першого пожежно-рятувального підрозділу. Внаслідок пожежі вогнем знищено покрівлю та перекриття будинку на площі 520 кв. м, внутрішнє оздоблення приміщень, медичне обладнання, обладнання та медичні препарати.
Причина пожежі та збитки від пожежі встановлюються.
У Київській області згоріла амбулаторія сімейної медицини
У селі Білогородка в Київській області згоріла амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Про це повідомляє прес-служба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Інформація про пожежу надійшла вчора, 26 жовтня о 16:53. Рятувальники, що прибули на місце, встановили, що вогнем охоплено дах амбулаторії, спостерігалося сильне задимлення. На місце було викликано додаткові сили з Боярки, Вишневого, Ірпеня та інших селищ.
Як повідомляється, о 00:37 пожежу було ліквідовано. На момент загоряння в будинку знаходилося 5 осіб - 2 медичних співробітника і 3 пацієнта. Люди самостійно покинули приміщення ще до прибуття першого пожежно-рятувального підрозділу. Внаслідок пожежі вогнем знищено покрівлю та перекриття будинку на площі 520 кв. м, внутрішнє оздоблення приміщень, медичне обладнання, обладнання та медичні препарати.
Причина пожежі та збитки від пожежі встановлюються.
Політика
Президент Латвії прибув в Україну з першим офіційним візитом
Президент Петро Порошенко подякував президенту Латвії Раймондсу Вейонісу за підтримку України під час сесії Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй і голосування за надання Україні статусу непостійного члена Ради безпеки ООН.
Про це Порошенко заявив під час зустрічі з Вейонісом, який перебуває в Україні з першим офіційним візитом, повідомляє прес-служба глави держави.
У свою чергу, президент Латвійської Республіки подякував Президентові за змогу відвідати Україну і обговорити питання як двосторонніх відносин, так і взаємодії в процесі євроінтеграції.
«Латвія ніколи не визнає анексію Криму і завжди підтримуватиме Україну», - заявив Раймондс Вейоніс.
Президент Латвії прибув в Україну з першим офіційним візитом
Президент Петро Порошенко подякував президенту Латвії Раймондсу Вейонісу за підтримку України під час сесії Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй і голосування за надання Україні статусу непостійного члена Ради безпеки ООН.
Про це Порошенко заявив під час зустрічі з Вейонісом, який перебуває в Україні з першим офіційним візитом, повідомляє прес-служба глави держави.
У свою чергу, президент Латвійської Республіки подякував Президентові за змогу відвідати Україну і обговорити питання як двосторонніх відносин, так і взаємодії в процесі євроінтеграції.
«Латвія ніколи не визнає анексію Криму і завжди підтримуватиме Україну», - заявив Раймондс Вейоніс.
Суспільство
Закономірний фінал: Тука сфотографувався на тлі офісу КПУ
Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука сфотографувався на тлі зруйнованого офісу Комуністичної партії у Лисичанську.
Фото він розмістив на своїй сторінці в Facebook.
«Не втримався. Закономірний фінал діяльності. Офіс КПУ в Лисичанську», - написав Тука.
Закономірний фінал: Тука сфотографувався на тлі офісу КПУ
Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука сфотографувався на тлі зруйнованого офісу Комуністичної партії у Лисичанську.
Фото він розмістив на своїй сторінці в Facebook.
«Не втримався. Закономірний фінал діяльності. Офіс КПУ в Лисичанську», - написав Тука.
Політика
Президент Латвії в Києві: Це неприпустимо, що Росія порушує міжнародне право
Президент Латвії Раймондс Вейоніс в Києві з офіційним візитом. Під час зустрічі з Президентом Петром Порошенком він заявив, що порушення міжнародного права з боку Росії неприпустимо, повідомляє прес-служба глави держави.
«Латвія ніколи не визнає анексію Криму і завжди підтримуватиме Україну», - заявив Вейоніс.
Він зазначив і неприпустимість Росією порушення міжнародного права.
«Він наголосив на неприпустимості порушення міжнародного права з боку Росії. Президент Латвії сказав, що Європейський Союз і його країна чітко стоять на позиції підтримки незалежності та територіальної цілісності України і необхідності неухильного дотримання міжнародного права і санкцій щодо тих, хто його порушує», - йдеться в повідомленні прес-служби Президента.
Порошенко під час зустрічі подякував Латвії за активну роль і підтримку євроінтеграції України і чітку проукраїнську позицію.
Президент Латвії в Києві: Це неприпустимо, що Росія порушує міжнародне право
Президент Латвії Раймондс Вейоніс в Києві з офіційним візитом. Під час зустрічі з Президентом Петром Порошенком він заявив, що порушення міжнародного права з боку Росії неприпустимо, повідомляє прес-служба глави держави.
«Латвія ніколи не визнає анексію Криму і завжди підтримуватиме Україну», - заявив Вейоніс.
Він зазначив і неприпустимість Росією порушення міжнародного права.
«Він наголосив на неприпустимості порушення міжнародного права з боку Росії. Президент Латвії сказав, що Європейський Союз і його країна чітко стоять на позиції підтримки незалежності та територіальної цілісності України і необхідності неухильного дотримання міжнародного права і санкцій щодо тих, хто його порушує», - йдеться в повідомленні прес-служби Президента.
Порошенко під час зустрічі подякував Латвії за активну роль і підтримку євроінтеграції України і чітку проукраїнську позицію.
Блог:
Думки14:09
За кордоном
Павло Жовніренко
У першу чергу треба вирішити політичні та економічні питання
Влада акцентує увагу на темі безвізового режиму, але треба пам'ятати про те, що це лише одне з положень Угоди про асоціацію України з ЄС. Більше уваги треба приділяти комплексному підходу й політичним та економічним питанням. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог, голова правління Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
«Мене турбує те, що у нас лише два акценти на відносинах із Заходом. Перший акцент - безвізовий режим і другий - «дайте грошей» - тобто прохання про кредити Європи, США і МВФ. Але Угода про асоціацію передбачає не лише безвізовий режим. Там дуже багато економічних та політичних положень - тих, що стосуються перебудови системи влади в Україні. З цього питання взагалі цілковита тиша», - розповів політолог.
Експерт зазначив, що зараз для України найголовніше, з точки зору доцільності, не безвізовий режим, на якому весь час акцентує увагу влада.
«Головні питання, які нам потрібно вирішити у взаєминах з Європою - це те, під чим ми підписалися в Угоді про асоціацію. На першому місці стоять політичні та економічні питання. І ось тут якраз дуже велику роль відіграє громадськість. Мають проявлятися ініціативи, рухи громадянського суспільства. Зараз вибори закінчились і можна абсолютно чітко переключитися на контроль усього того, що підписано Україною з Європою, оскільки це все потрібно нам, українцям, у першу чергу, а не європейцям», - наголосив Жовніренко.
Експерт вважає, що треба комплексно реалізовувати пункти Угоди, а не самі лише окремі частини на кшталт безвізового режиму.
Блог:
Думки14:33
За кордоном
Володимир Горбач
Візи до ЄС можуть скасувати десь у середині наступного року
Скасування візового режиму з ЄС для українців - цілком реальна перспектива. Головними умовами для надання безвізового режиму є здатність влади не лише приймати рішення, а й втілювати їх у життя. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці Володимир Горбач.
«Можу сказати, що все абсолютно реалістично і абсолютно реально. У мене сумнівів у реальності безвізового режиму з ЄС немає. Питання лише в тім, щоб була політична воля і здатність наших органів влади приймати рішення і втілювати їх у життя. Тепер нам до грудня (у грудні 2015 року Україна чекає звіту Єврокомісії. - Ред.) необхідно закінчити позитивний звіт Єврокомісії», - розповів експерт.
Політолог зазначив, що, швидше за все, безвізовий режим з ЄС буде введено десь у другій половині наступного року, однак не виключає, що це може затягнутися і до кінця року.
«Не думаю, що буде якийсь опір змінам до законодавства заради самого опору. Це може бути просто нерозуміння ситуації, а не спеціально організований опір. Якщо змін законодавства не буде, то ми не отримаємо позитивну відповідь від Єврокомісії», - резюмував Горбач.
Блог:
Думки15:18
Політика
Оксана Сироїд
У Маріуполі та Красноармійську необхідно провести нові вибори з агітацією
У Маріуполі та Красноармійську необхідно провести нові вибори з передвиборною агітацією. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловила народний депутат Оксана Сироїд.
За її словами, згідно із законом про місцеві вибори, Центральна виборча комісія або територіальна комісія можуть визнати вибори у зазначених містах такими, що не відбулися.
«Сьогодні ми спостерігаємо бездіяльність як ТВК, так і ЦВК. Запропонували проект постанови, звернення до Президента України з вимогою негайно оновити склад ЦВК. Власне, те, що відбувається, свідчить про неспроможність ЦВК», - повідомила Сироїд.
При цьому вона зазначила, що позиція «Самопомочі» полягає в тому, що голосування не відбулося і виборчий процес завершився, а отже, необхідно провести нові вибори з передвиборною агітацією.
Інтерв'ю17:22
Політика
Сергій Білан
Интервью
Сергій Білан: У складі Служби фінансових розслідувань буде три категорії співробітників Одним із етапів реформи Державної фіскальної служби має стати ліквідація податкової міліції та створення нової структури – Служби фінансових розслідувань. До цієї ініціативи й бізнес, і експерти ставляться вкрай насторожено, пам'ятаючи попередні спроби створити подібний силовий підрозділ. У самому відомстві подібні страхи називають необґрунтованими і обіцяють, що слідуватимуть таким самим принципам роботи, якими керується нова поліція. Про те, коли в парламенті з'явиться відповідний законопроект, які підрозділи, крім податкової міліції, увійдуть до складу нової служби і скільки планують платити її співробітникам, «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів перший заступник голови ДФС Сергій Білан. — Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, коментуючи обшуки, які нещодавно проведено податковою міліцією в ІТ-компаніях, заявив, що це злочин проти країни. І закликав правоохоронні органи облишити обшуки й розпочати цивілізовані перевірки. Ви на своїй сторінці у Фейсбуці заявили про системну роботу з виведення з тіні тих, хто заробляє гроші у віртуальному просторі. Це означає, що обшуки триватимуть? — Ми не проводимо обшуки тільки тому, що у когось виникло таке бажання. Податкова приходить на підприємства незалежно від того, в якій галузі вони працюють, лише на підставі постанови суду. Безумовно, ми боремося за наповнення бюджету. Але це не означає, що потрібно створювати штучні й надумані проблеми для бізнесу. Це стосується й ІТ-галузі, яка є однією з найбільш перспективних в Україні. Ми розуміємо, що це — інтелектуальна еліта нашої країни, за якою майбутнє. І мені дуже шкода, що організатори злочинних схем намагаються залучати до своєї незаконної діяльність компанії, що працюють на цьому ринку. Безумовно, ми будемо реагувати на факти ухилення від сплати податків, але в межах правового поля. — Що відбувається з технікою і вилученими напрацьованими програмними продуктами? Хто несе відповідальність за нерозголошення особистої інформації, комерційної й інтелектуальної власності на вилученій техніці, як забезпечується захист? — Техніка, яка вилучається під час обшуків, знаходиться у відповідних слідчих підрозділах. Жодного доступу сторонніх осіб, а також поширення комерційної, інтелектуальної чи іншої інформації не відбувається. Слідчий, який вилучає техніку, повинен провести її огляд, після чого скласти відповідний протокол. Щойно процесуальні дії завершено і немає потреби тримати техніку, її — за заявою відповідальної особи–представника компанії — повертають власникові. — Чому вилучають сервери? Не можна обмежитися копіюванням інформації? — Тому що слідчі, які проводять обшуки, не технічні фахівці, й здебільшого лише копіюванням, на жаль, обмежитися не можна. Тому що є стерті файли або такі, що потребують ретельного аналізу. — Ви неодноразово заявляли про те, що проводите зустрічі з представниками профільних асоціацій. Чи зустрічалися ви з представниками ІТ-галузі? Адже історія з обшуками набула широкого резонансу. Якщо так, то чого вдалося досягти? — Таку зустріч ми плануємо провести наприкінці цього тижня з найбільшими представниками ІТ-галузі. Щоб пояснити, які запитання постають у податкової міліції, які є порушення. І, звичайно, нам важливо дізнатися позицію безпосередньо учасників ринку. — Візити податкової в офіси великих компаній, які почастішали останнім часом, супроводжуються заявами про те, що поведінка силовиків не завжди адекватна. Чи доводилося вам вибачатися за дії своїх співробітників? — Якщо буде встановлено бодай один факт неправомірних дій співробітників податкової міліції, я не лише вибачусь, але й стосовно них буде вжито відповідних заходів. На сьогодні таких фактів не зафіксовано. Звичайно, юристи, що представляють інтереси компаній, де проводяться обшуки, намагаються усілякими способами довести невинуватість своїх клієнтів. Тому після проведення практично кожного обшуку податківців намагаються звинуватити в перевищенні повноважень. Але хочу офіційно заявити, що ми завжди діємо в рамках закону. Якщо буде встановлено бодай один факт неправомірних дій співробітників податкової міліції, я не лише вибачусь, але й стосовно них буде вжито відповідних заходів. — «Самопоміч» запропонувала ліквідувати податкову міліцію, виступивши з відповідною законодавчою ініціативою. Як ви ставитеся до такої ідеї? — Питання ліквідації податкової міліції ставили неодноразово. Та в будь-якому випадку в країні має бути орган, який боровся б із приховуванням податків. За дорученням Прем'єр-міністра підготовлено законопроект про створення нового органу — Служби фінансових розслідувань. — Коли цей законопроект з'явиться в парламенті? — Законопроект уже пройшов узгодження з Мінфіном, МВС, Державною регуляторною службою та Мінсоцполітики. Попереду ще Мін'юст. Якщо й там усе буде гаразд, документ повертається до Міністерства фінансів, а далі за встановленою законом процедурою направляється урядом у Верховну Раду. — А публічне обговорення? Вирішили обійтися без нього, адже попередні спроби створити таку службу виявилися провальними? — Законопроект розміщено на сайті ДФС, тож ніхто нічого приховувати наміру не має, якщо ви про це. Навпаки, на зустрічах із представниками бізнесу це питання проговорюється, і ми прислухаємося до зауважень, які висловлюються. Наприклад, багато хто побоюється, що створять «якогось монстра з найширшими повноваженнями», які ми нібито хочемо забрати в інших правоохоронних органів разом із відповідними підрозділами по боротьбі з економічними злочинами. Але насправді такого не заплановано. До складу Служби фінансових розслідувань увійде лише податкова міліція й підрозділ митної служби по боротьбі з контрабандою. Це буде правоохоронний блок фіскальної служби. — Але розслідуванням кримінальних проваджень за злочинами, пов'язаними з класичною контрабандою (зброя, наркотики, історико-культурні цінності), займається СБУ. Будете боротися лише з незаконним переміщенням товарів? — Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового, Митного кодексів, а також до Кримінального процесуального кодексу щодо альтернативної підслідності. Візьмемо, до прикладу, таку статтю Кримінального кодексу, як фіктивне підприємництво. У КПК її віднесено до парафії МВС. Але якщо ми розслідуємо фінансові злочини, наприклад щодо фіктивного кредиту за фактом несплати податків, то фіктивне підприємництво є невід'ємною частиною цього процесу. Якщо зміни ухвалять, до бізнесу не приходитиме декілька різних правоохоронних структур з того ж самого приводу. Що стосується контрабанди, запропоновано, щоб право на розслідування статей 201 і 305 Кримінального кодексу було не лише у Служби безпеки України, а й у Служби фінансових розслідувань. — Прем'єр Арсеній Яценюк неодноразово наголошував, що формувати роботу СФР варто, спираючись на приклад нової поліції. Хоч мені особисто дещо складно зіставити два цих правоохоронних органи. Бо поліція від початку націлена на захист прав громадян і надання їм певних послуг. Таким чином, її можна позиціонувати як сервісну службу. Чого не скажеш про орган, завдання якого — знайти тих, хто створює тіньові схеми й ухиляється від сплати податків. Що ж у них буде спільного? — Принципи, за якими нині формують правоохоронні структури в Україні, це насамперед відкритість і прозорість, коли набір ведуть завдяки конкурсним процедурам, що дає змогу громадськості брати участь у цьому процесі. Це мотивація, з якою приходять люди, вибираючи роботу в тій чи тій правоохоронній структурі. Ми й нині намагаємося кардинально змінити ставлення суспільства до податкової міліції. Щоб на прикладі нашої роботи показати, що ми приходимо лише у разі, коли є обґрунтовані підозри протиправної діяльності. Бізнесу, який працює в правовому полі й чесно сплачує податки, немає чого боятися. — Впевнена, що знайдеться чимало представників бізнесу, які посперечаються... Але нехай. Скажіть, чи плануєте проводити тренінги щодо поліпшення навичок комунікації для співробітників СФР? Якщо зважати на останні повідомлення в соціальних мережах, поводяться податківці здебільшого по-хамськи. І це ще найм’якше, що можна сказати. — Дякую за таку критичну оцінку роботи податкової міліції. Але говорімо мовою фактів, а не загальними фразами. Якщо є конкретні претензії, ми реагуємо, повірте. До мене теж звертаються через соціальні мережі — і ви можете прочитати мої коментарі у відкритому доступі. До речі, там не лише скаржаться. Повідомляють і про факти, коли порушується закон. І ми беремо їх у розробку. Розвиваючи вашу тезу про негативне ставлення до податкової міліції, скажу лише одне: в будь-якій країні світу підрозділ по боротьбі з ухиленням від сплати податків подобається далеко не всім. Критики теж не бракує, надто коли розкривають тіньові схеми, від яких організатори планували отримати мільйони. Проте, сподіваюся, що в новій службі роботу налагодять таким чином, що для платника податків, який не порушує жодних законів, вона буде непомітною. Але тим, хто, як і раніше, планує працювати в тіні, доведеться відповідати за законом, хоч як їм це не подобається. — У складі служби залишаться люди в погонах чи всі перейдуть у статус цивільних? — Буде три категорії. Перша — це атестовані співробітники силових підрозділів. Серед них, наприклад, офіцери, які несуть службу в зоні АТО в підрозділі «Фантом». Також силові підрозділи необхідні, коли відбуваються обшуки в рамках розслідування справ, пов'язаних із конвертцентрами, незаконними операціями з постачання та продажу нафтопродуктів, підпільними виробництвами алкоголю чи сигарет тощо. І нашим співробітникам чинять опір. Пам'ятаєте історію з нелегальними обмінними пунктами, де вилучили понад чотири мільйони доларів і сім мільйонів гривень? Тоді під час затримання учасників і організаторів цієї злочинної схеми, у яких виявили вогнепальну зброю, три співробітники фіскальної служби отримали тілесні ушкодження. — Хто ще, крім силовиків, працюватиме в службі? — Ще одна категорія співробітників СФР — держслужбовці. І третя — це люди, які працюватимуть за трудовим договором, але на них закон про держслужбу не поширюється. — Плануєте звільнити всіх і набирати наново? Чи будуть обмеження за віком, як у поліції? — Нам потрібні професіонали, які мають досвід оперативної роботи, потрібні аналітики, які зможуть використовувати свої знання для викриття тіньових схем, відстеження ризикових операцій. Ми дуже сподіваємося, що до СФР прийде багато молоді — випускників Національного університету державної податкової служби. Але обмежувати строгими віковими рамками кандидатів не будемо. Також ми сподіваємося на те, що в нову структуру потраплять і теперішні співробітники. Нам потрібні професіонали, які мають досвід оперативної роботи, потрібні аналітики, які зможуть використовувати свої знання для викриття тіньових схем, відстеження ризикових операцій. — Знання іноземних мов стане обов'язковим критерієм при конкурсному відборі? — Все залежить від напряму роботи. Наприклад, для підрозділу по боротьбі з контрабандою знання іноземної мови буде обов'язковим. Тому що ми дуже часто маємо справу з нерезидентами-порушниками митних правил. — Сергію Васильовичу, а що із заробітною платнею? — Нещодавно, спілкуючись із колегами, які працюють у митній службі Республіки Білорусь, поцікавився рівнем зарплат інспекторів. З’ясувалося, що вони отримують близько 600—700 євро, якщо переводити на валюту. У нас зарплатня інспектора і в податковій, і на митниці загалом становить 2,5 тисячі гривень. А це приблизно 90 євро. Звичайно, хотілося б переглянути розмір зарплат. І в законопроекті прописано, що оклади співробітників СФР прирівнюються до тих, які передбачені для поліцейських. — У окремих країнах Європи для співробітників фіскальних органів передбачено механізм доплат, розмір яких залежить від того, скільки грошей повернули до бюджету. Щось подібне у нас не плануєте ввести як стимул? Може, й хабарі тоді брали б не так часто... — Такі механізми справді є, і вони суттєво впливають на ефективність роботи. Але поки що це питання не розглядали. Можливо, повернемося до нього згодом. — У своєму інтерв'ю АСН ще на початку літа ви заявили, що необхідно зробити так, щоб тіньові послуги здорожчали і стали максимально ризиковими. Тоді підприємствам реального сектору економіки невигідно буде їх замовляти. Вдалося цього домогтися? — Такі послуги справді подорожчали, загалом на 25—30%. — На кількість замовників це вплинуло? — Меншою мірою, ніж хотілося б. Однаково намагаються замовляти. А ось кількість фірм, що надають такі послуги, суттєво зменшилася. Змінилися й підходи в роботі тіньовиків. Наприклад, тепер намагаються відходити від великих майданчиків із конвертації, дроблять їх. Вигадують нові схеми переведення коштів у готівку, використовуючи зокрема й ІТ-технології. Але ми теж не стоїмо на місці. З травня цього року податкова міліція запобігла втратам бюджету від формування фіктивного податкового кредиту на 22 мільярди гривень. До того ж ці нелегальні операції ми зупинили ще під час реєстрації податкових накладних підприємствами з ознаками фіктивності. З травня цього року податкова міліція запобігла втратам бюджету від формування фіктивного податкового кредиту на 22 мільярди гривень. Якщо раніше для оформлення прибуткових документів тіньові ділки використовували так зване «повітря» в 70% випадків, то нині фіскальна служба в онлайн-режимі може відстежувати ланцюжки формування податкового кредиту за участю так званих ризикових платників. Комплексні заходи дали змогу збільшити надходження до бюджету за результатами відпрацювання конвертаційних центрів та фіктивних фірм цього року на третину.
Сергій Білан: У складі Служби фінансових розслідувань буде три категорії співробітників Одним із етапів реформи Державної фіскальної служби має стати ліквідація податкової міліції та створення нової структури – Служби фінансових розслідувань. До цієї ініціативи й бізнес, і експерти ставляться вкрай насторожено, пам'ятаючи попередні спроби створити подібний силовий підрозділ. У самому відомстві подібні страхи називають необґрунтованими і обіцяють, що слідуватимуть таким самим принципам роботи, якими керується нова поліція. Про те, коли в парламенті з'явиться відповідний законопроект, які підрозділи, крім податкової міліції, увійдуть до складу нової служби і скільки планують платити її співробітникам, «Аналітичній службі новин» (АСН) розповів перший заступник голови ДФС Сергій Білан. — Заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, коментуючи обшуки, які нещодавно проведено податковою міліцією в ІТ-компаніях, заявив, що це злочин проти країни. І закликав правоохоронні органи облишити обшуки й розпочати цивілізовані перевірки. Ви на своїй сторінці у Фейсбуці заявили про системну роботу з виведення з тіні тих, хто заробляє гроші у віртуальному просторі. Це означає, що обшуки триватимуть? — Ми не проводимо обшуки тільки тому, що у когось виникло таке бажання. Податкова приходить на підприємства незалежно від того, в якій галузі вони працюють, лише на підставі постанови суду. Безумовно, ми боремося за наповнення бюджету. Але це не означає, що потрібно створювати штучні й надумані проблеми для бізнесу. Це стосується й ІТ-галузі, яка є однією з найбільш перспективних в Україні. Ми розуміємо, що це — інтелектуальна еліта нашої країни, за якою майбутнє. І мені дуже шкода, що організатори злочинних схем намагаються залучати до своєї незаконної діяльність компанії, що працюють на цьому ринку. Безумовно, ми будемо реагувати на факти ухилення від сплати податків, але в межах правового поля. — Що відбувається з технікою і вилученими напрацьованими програмними продуктами? Хто несе відповідальність за нерозголошення особистої інформації, комерційної й інтелектуальної власності на вилученій техніці, як забезпечується захист? — Техніка, яка вилучається під час обшуків, знаходиться у відповідних слідчих підрозділах. Жодного доступу сторонніх осіб, а також поширення комерційної, інтелектуальної чи іншої інформації не відбувається. Слідчий, який вилучає техніку, повинен провести її огляд, після чого скласти відповідний протокол. Щойно процесуальні дії завершено і немає потреби тримати техніку, її — за заявою відповідальної особи–представника компанії — повертають власникові. — Чому вилучають сервери? Не можна обмежитися копіюванням інформації? — Тому що слідчі, які проводять обшуки, не технічні фахівці, й здебільшого лише копіюванням, на жаль, обмежитися не можна. Тому що є стерті файли або такі, що потребують ретельного аналізу. — Ви неодноразово заявляли про те, що проводите зустрічі з представниками профільних асоціацій. Чи зустрічалися ви з представниками ІТ-галузі? Адже історія з обшуками набула широкого резонансу. Якщо так, то чого вдалося досягти? — Таку зустріч ми плануємо провести наприкінці цього тижня з найбільшими представниками ІТ-галузі. Щоб пояснити, які запитання постають у податкової міліції, які є порушення. І, звичайно, нам важливо дізнатися позицію безпосередньо учасників ринку. — Візити податкової в офіси великих компаній, які почастішали останнім часом, супроводжуються заявами про те, що поведінка силовиків не завжди адекватна. Чи доводилося вам вибачатися за дії своїх співробітників? — Якщо буде встановлено бодай один факт неправомірних дій співробітників податкової міліції, я не лише вибачусь, але й стосовно них буде вжито відповідних заходів. На сьогодні таких фактів не зафіксовано. Звичайно, юристи, що представляють інтереси компаній, де проводяться обшуки, намагаються усілякими способами довести невинуватість своїх клієнтів. Тому після проведення практично кожного обшуку податківців намагаються звинуватити в перевищенні повноважень. Але хочу офіційно заявити, що ми завжди діємо в рамках закону. Якщо буде встановлено бодай один факт неправомірних дій співробітників податкової міліції, я не лише вибачусь, але й стосовно них буде вжито відповідних заходів. — «Самопоміч» запропонувала ліквідувати податкову міліцію, виступивши з відповідною законодавчою ініціативою. Як ви ставитеся до такої ідеї? — Питання ліквідації податкової міліції ставили неодноразово. Та в будь-якому випадку в країні має бути орган, який боровся б із приховуванням податків. За дорученням Прем'єр-міністра підготовлено законопроект про створення нового органу — Служби фінансових розслідувань. — Коли цей законопроект з'явиться в парламенті? — Законопроект уже пройшов узгодження з Мінфіном, МВС, Державною регуляторною службою та Мінсоцполітики. Попереду ще Мін'юст. Якщо й там усе буде гаразд, документ повертається до Міністерства фінансів, а далі за встановленою законом процедурою направляється урядом у Верховну Раду. — А публічне обговорення? Вирішили обійтися без нього, адже попередні спроби створити таку службу виявилися провальними? — Законопроект розміщено на сайті ДФС, тож ніхто нічого приховувати наміру не має, якщо ви про це. Навпаки, на зустрічах із представниками бізнесу це питання проговорюється, і ми прислухаємося до зауважень, які висловлюються. Наприклад, багато хто побоюється, що створять «якогось монстра з найширшими повноваженнями», які ми нібито хочемо забрати в інших правоохоронних органів разом із відповідними підрозділами по боротьбі з економічними злочинами. Але насправді такого не заплановано. До складу Служби фінансових розслідувань увійде лише податкова міліція й підрозділ митної служби по боротьбі з контрабандою. Це буде правоохоронний блок фіскальної служби. — Але розслідуванням кримінальних проваджень за злочинами, пов'язаними з класичною контрабандою (зброя, наркотики, історико-культурні цінності), займається СБУ. Будете боротися лише з незаконним переміщенням товарів? — Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового, Митного кодексів, а також до Кримінального процесуального кодексу щодо альтернативної підслідності. Візьмемо, до прикладу, таку статтю Кримінального кодексу, як фіктивне підприємництво. У КПК її віднесено до парафії МВС. Але якщо ми розслідуємо фінансові злочини, наприклад щодо фіктивного кредиту за фактом несплати податків, то фіктивне підприємництво є невід'ємною частиною цього процесу. Якщо зміни ухвалять, до бізнесу не приходитиме декілька різних правоохоронних структур з того ж самого приводу. Що стосується контрабанди, запропоновано, щоб право на розслідування статей 201 і 305 Кримінального кодексу було не лише у Служби безпеки України, а й у Служби фінансових розслідувань. — Прем'єр Арсеній Яценюк неодноразово наголошував, що формувати роботу СФР варто, спираючись на приклад нової поліції. Хоч мені особисто дещо складно зіставити два цих правоохоронних органи. Бо поліція від початку націлена на захист прав громадян і надання їм певних послуг. Таким чином, її можна позиціонувати як сервісну службу. Чого не скажеш про орган, завдання якого — знайти тих, хто створює тіньові схеми й ухиляється від сплати податків. Що ж у них буде спільного? — Принципи, за якими нині формують правоохоронні структури в Україні, це насамперед відкритість і прозорість, коли набір ведуть завдяки конкурсним процедурам, що дає змогу громадськості брати участь у цьому процесі. Це мотивація, з якою приходять люди, вибираючи роботу в тій чи тій правоохоронній структурі. Ми й нині намагаємося кардинально змінити ставлення суспільства до податкової міліції. Щоб на прикладі нашої роботи показати, що ми приходимо лише у разі, коли є обґрунтовані підозри протиправної діяльності. Бізнесу, який працює в правовому полі й чесно сплачує податки, немає чого боятися. — Впевнена, що знайдеться чимало представників бізнесу, які посперечаються... Але нехай. Скажіть, чи плануєте проводити тренінги щодо поліпшення навичок комунікації для співробітників СФР? Якщо зважати на останні повідомлення в соціальних мережах, поводяться податківці здебільшого по-хамськи. І це ще найм’якше, що можна сказати. — Дякую за таку критичну оцінку роботи податкової міліції. Але говорімо мовою фактів, а не загальними фразами. Якщо є конкретні претензії, ми реагуємо, повірте. До мене теж звертаються через соціальні мережі — і ви можете прочитати мої коментарі у відкритому доступі. До речі, там не лише скаржаться. Повідомляють і про факти, коли порушується закон. І ми беремо їх у розробку. Розвиваючи вашу тезу про негативне ставлення до податкової міліції, скажу лише одне: в будь-якій країні світу підрозділ по боротьбі з ухиленням від сплати податків подобається далеко не всім. Критики теж не бракує, надто коли розкривають тіньові схеми, від яких організатори планували отримати мільйони. Проте, сподіваюся, що в новій службі роботу налагодять таким чином, що для платника податків, який не порушує жодних законів, вона буде непомітною. Але тим, хто, як і раніше, планує працювати в тіні, доведеться відповідати за законом, хоч як їм це не подобається. — У складі служби залишаться люди в погонах чи всі перейдуть у статус цивільних? — Буде три категорії. Перша — це атестовані співробітники силових підрозділів. Серед них, наприклад, офіцери, які несуть службу в зоні АТО в підрозділі «Фантом». Також силові підрозділи необхідні, коли відбуваються обшуки в рамках розслідування справ, пов'язаних із конвертцентрами, незаконними операціями з постачання та продажу нафтопродуктів, підпільними виробництвами алкоголю чи сигарет тощо. І нашим співробітникам чинять опір. Пам'ятаєте історію з нелегальними обмінними пунктами, де вилучили понад чотири мільйони доларів і сім мільйонів гривень? Тоді під час затримання учасників і організаторів цієї злочинної схеми, у яких виявили вогнепальну зброю, три співробітники фіскальної служби отримали тілесні ушкодження. — Хто ще, крім силовиків, працюватиме в службі? — Ще одна категорія співробітників СФР — держслужбовці. І третя — це люди, які працюватимуть за трудовим договором, але на них закон про держслужбу не поширюється. — Плануєте звільнити всіх і набирати наново? Чи будуть обмеження за віком, як у поліції? — Нам потрібні професіонали, які мають досвід оперативної роботи, потрібні аналітики, які зможуть використовувати свої знання для викриття тіньових схем, відстеження ризикових операцій. Ми дуже сподіваємося, що до СФР прийде багато молоді — випускників Національного університету державної податкової служби. Але обмежувати строгими віковими рамками кандидатів не будемо. Також ми сподіваємося на те, що в нову структуру потраплять і теперішні співробітники. Нам потрібні професіонали, які мають досвід оперативної роботи, потрібні аналітики, які зможуть використовувати свої знання для викриття тіньових схем, відстеження ризикових операцій. — Знання іноземних мов стане обов'язковим критерієм при конкурсному відборі? — Все залежить від напряму роботи. Наприклад, для підрозділу по боротьбі з контрабандою знання іноземної мови буде обов'язковим. Тому що ми дуже часто маємо справу з нерезидентами-порушниками митних правил. — Сергію Васильовичу, а що із заробітною платнею? — Нещодавно, спілкуючись із колегами, які працюють у митній службі Республіки Білорусь, поцікавився рівнем зарплат інспекторів. З’ясувалося, що вони отримують близько 600—700 євро, якщо переводити на валюту. У нас зарплатня інспектора і в податковій, і на митниці загалом становить 2,5 тисячі гривень. А це приблизно 90 євро. Звичайно, хотілося б переглянути розмір зарплат. І в законопроекті прописано, що оклади співробітників СФР прирівнюються до тих, які передбачені для поліцейських. — У окремих країнах Європи для співробітників фіскальних органів передбачено механізм доплат, розмір яких залежить від того, скільки грошей повернули до бюджету. Щось подібне у нас не плануєте ввести як стимул? Може, й хабарі тоді брали б не так часто... — Такі механізми справді є, і вони суттєво впливають на ефективність роботи. Але поки що це питання не розглядали. Можливо, повернемося до нього згодом. — У своєму інтерв'ю АСН ще на початку літа ви заявили, що необхідно зробити так, щоб тіньові послуги здорожчали і стали максимально ризиковими. Тоді підприємствам реального сектору економіки невигідно буде їх замовляти. Вдалося цього домогтися? — Такі послуги справді подорожчали, загалом на 25—30%. — На кількість замовників це вплинуло? — Меншою мірою, ніж хотілося б. Однаково намагаються замовляти. А ось кількість фірм, що надають такі послуги, суттєво зменшилася. Змінилися й підходи в роботі тіньовиків. Наприклад, тепер намагаються відходити від великих майданчиків із конвертації, дроблять їх. Вигадують нові схеми переведення коштів у готівку, використовуючи зокрема й ІТ-технології. Але ми теж не стоїмо на місці. З травня цього року податкова міліція запобігла втратам бюджету від формування фіктивного податкового кредиту на 22 мільярди гривень. До того ж ці нелегальні операції ми зупинили ще під час реєстрації податкових накладних підприємствами з ознаками фіктивності. З травня цього року податкова міліція запобігла втратам бюджету від формування фіктивного податкового кредиту на 22 мільярди гривень. Якщо раніше для оформлення прибуткових документів тіньові ділки використовували так зване «повітря» в 70% випадків, то нині фіскальна служба в онлайн-режимі може відстежувати ланцюжки формування податкового кредиту за участю так званих ризикових платників. Комплексні заходи дали змогу збільшити надходження до бюджету за результатами відпрацювання конвертаційних центрів та фіктивних фірм цього року на третину.
Публікації18:28
За кордоном
Чи відкриють нам двері в Європу?
Багаторічні обіцянки європейських партнерів України про безвізовий статус підштовхують нашу країну проводити реформи. Щоправда, не завжди вчасно і не завжди відповідально. Українці вірять, що із введенням біометричних закордонних паспортів Європа розкриє нам двері, дозволивши проїжджати на її територію без віз. І ось на швидкуруч ми збираємо речі, пакуємо валізи. І так з важкою ношею і стоїмо біля зачинених дверей, щиро вдаючи, що не розуміємо, що хочемо везти не що інше, як недопрацьовані документи, не ухвалені законопроекти, не створені агенції та бюро.
У середині жовтня парламент провалив так званий безвізовий пакет: з 12 законопроектів, необхідних для скасування в осяжному майбутньому віз до ЄС для українців, депутати проголосували лише кілька. І то в першому читанні. Роботу відклали на час після місцевих виборів.
Щоб виправити ситуацію, у народних обранців часу мало - до 9 листопада. Саме до цього дня європейці ще готові приймати від України звіти про виконану роботу. А вже 15 грудня 2015 року Європейська комісія оголосить свої рекомендації - чи варто сподіватися Україні на безвізовий режим з ЄС. Тому глава МЗС Павло Клімкін попросив парламент у стислі терміни «знайти консенсус... щодо законів, які становлять основу». Адже для європейців важливо не лише наявність необхідних законів, а й чітке їх виконання.
Сім років діалогів
Розмова між Україною та Європейським союзом про візову лібералізацію почалася майже сім років тому - 29 жовтня 2008 року. Через два роки наша країна отримала план дій, виконавши який, Україна могла б розраховувати на запровадження безвізового режиму. Відтоді ми виконуємо написане в документі, переходячи з законодавчого рівня до імплементаційного. І долаємо бар'єри.
Перший - забезпечення безпеки документів і введення біометрики. Нашій країні необхідно було впровадити паспорти з біометричними даними, що відповідають європейським стандартам. І з січня цього року вони з'явилися. Правда, при цьому досі триває процес забезпечення всіх пропускних пунктів на кордоні спеціальним обладнанням для зчитування біометричних даних. Планується, що він завершиться лише до кінця наступного року.
Ще один аспект проблеми - ідентифікація громадян. Питання в тім, чи не отримуватимуть, приміром, злочинці українські паспорти, а на їхній основі - закордонні, і чи не їхатимуть потім без віз до Європи. Тобто держава має надійно контролювати не лише етап видачі паспортів для виїзду за кордон, а й видачу внутрішніх документів.
Крім того, Європейський союз радив Україні ввести в обіг так звані ID-картки, або внутрішні паспорти - пластикові документи з фото та біометричними даними. Очікується, що в майбутньому вони зможуть замінити закордонні паспорти. Нині у Державній міграційній службі стверджують, що ID-картки видаватимуться уже з 1 січня 2016 року. Правда, залишається питання про належне фінансування. Варто нагадати, що випуск біометричних закордонних паспортів затримувався саме через брак коштів у бюджеті.
У плані візової лібералізації абсолютно чітко вказано і пункт співпраці України з Інтерполом. Тобто повинна запрацювати в повному обсязі система швидкого оповіщення про випадки втрати документів та зміну імен і прізвищ. Щоб це стало можливим, усі правоохоронні органи повинні мати доступ до Єдиного державного демографічного реєстру.
Другий рівень завдань - міграція та управління кордонами. Треба сказати, що в питанні міграційної політики ЄС уже офіційно визнав, що майже всі вимоги Україна виконала. Єдине, чого ще чекають, - це деяких деталей, які може бути завершено і після впровадження безвізового режиму. Для європейців важливо, щоб Україна вчасно надавала оновлені дані з приводу міграційних ризиків. А у нас міграційний профіль, який готує Держприкордонслужба, з'являється лише один раз на рік. Як чиновники кажуть, через брак ресурсів. Хоча заради справедливості слід зауважити, що служба працює в посиленому режимі, і результат справи від неї залежить не завжди - багато дій доводиться узгоджувати з прикордонниками, представниками МВС.
Третій - безпека і боротьба з корупцією, реформа правоохоронної системи. Саме в цьому блоці в України дірок найбільше. Йдеться про проблеми у створенні Національного агентства із запобігання корупції. Воно має збирати всі дані про доходи й аналізувати декларації держчиновників. Окрім того, рекомендовано заснувати офіс з повернення активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, у тому числі чиновниками часів Януковича. Окреме питання - формування антикорупційної прокуратури. Нинішніми процесами в цій сфері в Брюсселі, м'яко кажучи, незадоволені. Парламент зробив усе, щоб процес був залежним від генпрокурора.
Ну і четвертий рівень - права людини. Говорячи про них, ми насамперед повинні згадати антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу.
Обов'язкові та добровільні реформи
До того ж треба розрізняти законопроекти, які з'явилися в результаті рекомендацій європейців, і ті, що обов'язкові для виконання. «Перші - це предмет для переговорів, - говорить виконавчий директор ГО «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко. - І на них європейська сторона не наполягає. Так, у нашому парламенті з'явилися законопроекти, які є пропозиціями самої України, засновані на рекомендаціях, озвучених Європейською комісією. Наприклад, деякі антикорупційні закони. Для європейців важливо забезпечити велику відповідальність державних службовців, чиновників. Тому з'явився документ про конфіскацію активів. Але який новий орган цим питанням займеться, якою буде процедура, європейці не уточнювали».
Нагадаємо, Верховна Рада з третьої спроби прийняла в першому читанні урядовий законопроект №3040, котрий передбачає створення Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. 237 народних депутатів віддали свої голоси за документ, який передбачає арешт активів, зарахування їх на депозитні рахунки створеного Національного агентства та визначення їхньої долі залежно від подальшого судового рішення. Цікаво, що у «візовий четвер», коли в парламенті відбувалося голосування за пакет документів, на розгляд депутатів було запропоновано, так би мовити, і ці необов'язкові закони з антикорупції. І якраз їх було схвалено у першому читанні.
«Але і це позитивний знак - ЄС за всім стежить, - зазначає Ірина Сушко. - Хоча водночас через те, що подібні законопроекти не здобули необхідного схвалення у парламентських колах, є ризики, що і їх не буде проголосовано у другому читанні. Щоб прибрати з них усі неточності, було запропоновано одразу після голосування створити спеціальну раду, куди увійшли б і депутати, і міністри, аби разом зайнятися цим усуненням. Але, за нашими спостереженнями, вона хоч і збиралася, її робота не була ефективною. Тому не всі спірні питання знято».
Головні все ж ті закони, ухвалення яких європейці вимагали від України у разі наміру отримати безвізовий режим. Не треба забувати, що, рухаючись шляхом лібералізації, ми залишаємося перед Європою в боржниках. Адже коли два роки тому ми отримали від Єврокомісії підтвердження, що Україна може переходити з першого етапу - законодавчого на другий - імплементаційний, вийшло, що це рішення нам було видано авансом: ми досі не затвердили всі документи і тому працюємо над ними зараз.
До обов'язкових змін можна віднести Трудовий кодекс, до якого має бути внесено зміни для захисту чутливих груп населення, зокрема сексуальних меншин, інвалідів. Цікаво, що цієї осені їх навіть не було подано на розгляд депутатів. Крім того, експерти акцентують увагу: для ЄС надважливо бачити в Україні реальну боротьбу з корупцією. Керівник Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран каже, що в питанні протидії корупції у ЄС до України було три вимоги, які мали відобразитися у відповідних законопроектах. «Перша з них - закон про прозоре фінансування політичних партій та виборчих компаній і виділення коштів на це з держбюджету, - уточнює він. - Йдеться про проголосований у першому читанні законопроект №2123-а. Друга - запуск антикорупційного бюро та антикорупційного прокурора. Третя - існування агентства із запобігання корупції».
«Треба розуміти, що важливо ж не лише формування юридичних підстав для створення всіх антикорупційних органів, а й нормальна їх робота. Цього якраз зараз не видно, - каже дипломат, експерт «Майдану закордонних справ» Олександр Хара. - Наші іноземні партнери, і в першу чергу посли, раз у раз говорять про незадовільний стан наповнення антикорупційних органів персоналіями, які повинні боротися з корупцією».
На невизначений термін
«Якби ми сьогодні говорили про законодавчі зміни в країні і не згадували б про безвізові перспективи, то можна було б заявляти, що відбувається нормальний процес, - вважає Ірина Сушко. - Але враховуючи те, що Президент постійно називає якісь строки, очевидно, що ми їх пропускаємо. Треба дивитися, що вважати пріоритетом. Якщо безвізовий режим, тоді нам треба закривати очі на спірні моменти та неточності, вносити поправки про захист трудових прав сексуальних меншин. Якщо для нас важливіше якісне законодавство і консенсус з суспільством, тоді безвізовий режим відкладається».
За оцінками експертів, дуже важливо, щоб наші чиновники, у тому числі й Президент, не називали конкретних дат введення безвізового режиму. Важлива максимальна концентрація на координації процесу. Бо ж хай би які завдання ми для себе ставили - з безпеки документів чи протидії дискримінації - ми повинні бачити зв'язки між ними всіма. Таким координатором має виступити уряд. Тому що МЗС, яке нині офіційно узгоджує цей процес, не завжди наділене повноваженнями, щоб впливати на деякі ситуації. У першу чергу, на Генпрокуратуру чи парламент.
А поки що ЄС названо інші дати. І ми не можемо про них не говорити. У разі, якщо парламент, як і обіцяв, на черговому засіданні 3 листопада ухвалить усі необхідні закони, для ЄС це означатиме, що ми вміємо знаходити компроміс, що ми цілеспрямовано йдемо до мети. Далі - очікування офіційного звіту Єврокомісії 15 грудня. Цілком можливо, що в ньому будуть рекомендації про скасування візового режиму. Але треба усвідомлювати, що рекомендації - це лише рекомендації, перший крок. За ним має бути рішення Європейської ради.
Якщо ж закони не буде схвалено парламентом до початку листопада, а справи з ними просуваються справді вкрай повільно, цілком можливо, що ЄС не помітить прогресу в діях України. Звичайно, не можна виключати, що Єврокомісія може прийняти якісь політичні рішення, а на щось може закрити очі.
«Американці та європейці не дивляться на те, які вдалі кроки роблять наші парламентарії або міністри, вони орієнтуються на те, щоб побудувати в Україні інституції, які працювали б при будь-якому парламенті, Кабміні чи президенті, - упевнений Олександр Хара. - Я як бюрократ зі стажем можу сказати, що напишу непоганий звіт, нічого при цьому не роблячи. Але навряд чи в цьому випадку європейці йтимуть нам на поступки. Бо, по-перше, вони знають, що наша хвороба - робити щось наполовину, а потім просити авансом. А по-друге, вони не можуть ризикувати - вони повинні враховувати міграційні ризики на тлі хвилі біженців з Сирії. Швидше за все, ці два фактори можуть вплинути на розгляд українського питання в найближчій перспективі».
І ще питання: чи є політична воля в самій Україні виконати у стислі терміни всі вимоги ЄС? Можливо. Складається таке враження, що більшість представників влади до недавніх пір навіть до кінця не знали, що необхідно зробити, аби отримати безвізовий режим. Здається, лише зараз, коли візовому питанню приділяється стільки уваги, депутати почали розуміти, чого від них усі чекають, що це не просто якісь фрагментарні технічні критерії, а що це реальні комплекси дій, які потребують значних зусиль.
Тим не менш, сьогодні Президент у візовому питанні налаштований жорстко, і у нього є всі повноваження перетворити мрію на реальність. За його словами, відступати від своїх намірів отримати безвізовий режим з ЄС Україна не збирається. Залишилося подивитися, наскільки ці заяви буде втілено в життя.
«Безвізовий режим - це та морквина, яку ЄС показує нашій владі, й вона хоча б щось робить, - говорить Олександр Хара. - Тому що без зовнішнього впливу ми не збираємося реформувати себе. Тільки під тиском європейців стали можливими асоціація з ЄС і зона вільної торгівлі. Те ж саме стосується й безвізового режиму. Ми, українці, бачимо, що є балаканина, непогані показники на якихось там веб-сторінках, та немає реальних змін щодо процесів керівництва державою і економічних досягнень. Тому ця «морквина» важлива і для нас. Навіть якщо нам не дадуть рекомендацій у грудні, а перенесуть рішення на пізніший час, це теж буде позитивом - у європейської спільноти залишаться ще інструменти впливу на українську владу».
Чи відкриють нам двері в Європу?
Багаторічні обіцянки європейських партнерів України про безвізовий статус підштовхують нашу країну проводити реформи. Щоправда, не завжди вчасно і не завжди відповідально. Українці вірять, що із введенням біометричних закордонних паспортів Європа розкриє нам двері, дозволивши проїжджати на її територію без віз. І ось на швидкуруч ми збираємо речі, пакуємо валізи. І так з важкою ношею і стоїмо біля зачинених дверей, щиро вдаючи, що не розуміємо, що хочемо везти не що інше, як недопрацьовані документи, не ухвалені законопроекти, не створені агенції та бюро.
У середині жовтня парламент провалив так званий безвізовий пакет: з 12 законопроектів, необхідних для скасування в осяжному майбутньому віз до ЄС для українців, депутати проголосували лише кілька. І то в першому читанні. Роботу відклали на час після місцевих виборів.
Щоб виправити ситуацію, у народних обранців часу мало - до 9 листопада. Саме до цього дня європейці ще готові приймати від України звіти про виконану роботу. А вже 15 грудня 2015 року Європейська комісія оголосить свої рекомендації - чи варто сподіватися Україні на безвізовий режим з ЄС. Тому глава МЗС Павло Клімкін попросив парламент у стислі терміни «знайти консенсус... щодо законів, які становлять основу». Адже для європейців важливо не лише наявність необхідних законів, а й чітке їх виконання.
Сім років діалогів
Розмова між Україною та Європейським союзом про візову лібералізацію почалася майже сім років тому - 29 жовтня 2008 року. Через два роки наша країна отримала план дій, виконавши який, Україна могла б розраховувати на запровадження безвізового режиму. Відтоді ми виконуємо написане в документі, переходячи з законодавчого рівня до імплементаційного. І долаємо бар'єри.
Перший - забезпечення безпеки документів і введення біометрики. Нашій країні необхідно було впровадити паспорти з біометричними даними, що відповідають європейським стандартам. І з січня цього року вони з'явилися. Правда, при цьому досі триває процес забезпечення всіх пропускних пунктів на кордоні спеціальним обладнанням для зчитування біометричних даних. Планується, що він завершиться лише до кінця наступного року.
Ще один аспект проблеми - ідентифікація громадян. Питання в тім, чи не отримуватимуть, приміром, злочинці українські паспорти, а на їхній основі - закордонні, і чи не їхатимуть потім без віз до Європи. Тобто держава має надійно контролювати не лише етап видачі паспортів для виїзду за кордон, а й видачу внутрішніх документів.
Крім того, Європейський союз радив Україні ввести в обіг так звані ID-картки, або внутрішні паспорти - пластикові документи з фото та біометричними даними. Очікується, що в майбутньому вони зможуть замінити закордонні паспорти. Нині у Державній міграційній службі стверджують, що ID-картки видаватимуться уже з 1 січня 2016 року. Правда, залишається питання про належне фінансування. Варто нагадати, що випуск біометричних закордонних паспортів затримувався саме через брак коштів у бюджеті.
У плані візової лібералізації абсолютно чітко вказано і пункт співпраці України з Інтерполом. Тобто повинна запрацювати в повному обсязі система швидкого оповіщення про випадки втрати документів та зміну імен і прізвищ. Щоб це стало можливим, усі правоохоронні органи повинні мати доступ до Єдиного державного демографічного реєстру.
Другий рівень завдань - міграція та управління кордонами. Треба сказати, що в питанні міграційної політики ЄС уже офіційно визнав, що майже всі вимоги Україна виконала. Єдине, чого ще чекають, - це деяких деталей, які може бути завершено і після впровадження безвізового режиму. Для європейців важливо, щоб Україна вчасно надавала оновлені дані з приводу міграційних ризиків. А у нас міграційний профіль, який готує Держприкордонслужба, з'являється лише один раз на рік. Як чиновники кажуть, через брак ресурсів. Хоча заради справедливості слід зауважити, що служба працює в посиленому режимі, і результат справи від неї залежить не завжди - багато дій доводиться узгоджувати з прикордонниками, представниками МВС.
Третій - безпека і боротьба з корупцією, реформа правоохоронної системи. Саме в цьому блоці в України дірок найбільше. Йдеться про проблеми у створенні Національного агентства із запобігання корупції. Воно має збирати всі дані про доходи й аналізувати декларації держчиновників. Окрім того, рекомендовано заснувати офіс з повернення активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, у тому числі чиновниками часів Януковича. Окреме питання - формування антикорупційної прокуратури. Нинішніми процесами в цій сфері в Брюсселі, м'яко кажучи, незадоволені. Парламент зробив усе, щоб процес був залежним від генпрокурора.
Ну і четвертий рівень - права людини. Говорячи про них, ми насамперед повинні згадати антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу.
Обов'язкові та добровільні реформи
До того ж треба розрізняти законопроекти, які з'явилися в результаті рекомендацій європейців, і ті, що обов'язкові для виконання. «Перші - це предмет для переговорів, - говорить виконавчий директор ГО «Європа без бар'єрів» Ірина Сушко. - І на них європейська сторона не наполягає. Так, у нашому парламенті з'явилися законопроекти, які є пропозиціями самої України, засновані на рекомендаціях, озвучених Європейською комісією. Наприклад, деякі антикорупційні закони. Для європейців важливо забезпечити велику відповідальність державних службовців, чиновників. Тому з'явився документ про конфіскацію активів. Але який новий орган цим питанням займеться, якою буде процедура, європейці не уточнювали».
Нагадаємо, Верховна Рада з третьої спроби прийняла в першому читанні урядовий законопроект №3040, котрий передбачає створення Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. 237 народних депутатів віддали свої голоси за документ, який передбачає арешт активів, зарахування їх на депозитні рахунки створеного Національного агентства та визначення їхньої долі залежно від подальшого судового рішення. Цікаво, що у «візовий четвер», коли в парламенті відбувалося голосування за пакет документів, на розгляд депутатів було запропоновано, так би мовити, і ці необов'язкові закони з антикорупції. І якраз їх було схвалено у першому читанні.
«Але і це позитивний знак - ЄС за всім стежить, - зазначає Ірина Сушко. - Хоча водночас через те, що подібні законопроекти не здобули необхідного схвалення у парламентських колах, є ризики, що і їх не буде проголосовано у другому читанні. Щоб прибрати з них усі неточності, було запропоновано одразу після голосування створити спеціальну раду, куди увійшли б і депутати, і міністри, аби разом зайнятися цим усуненням. Але, за нашими спостереженнями, вона хоч і збиралася, її робота не була ефективною. Тому не всі спірні питання знято».
Головні все ж ті закони, ухвалення яких європейці вимагали від України у разі наміру отримати безвізовий режим. Не треба забувати, що, рухаючись шляхом лібералізації, ми залишаємося перед Європою в боржниках. Адже коли два роки тому ми отримали від Єврокомісії підтвердження, що Україна може переходити з першого етапу - законодавчого на другий - імплементаційний, вийшло, що це рішення нам було видано авансом: ми досі не затвердили всі документи і тому працюємо над ними зараз.
До обов'язкових змін можна віднести Трудовий кодекс, до якого має бути внесено зміни для захисту чутливих груп населення, зокрема сексуальних меншин, інвалідів. Цікаво, що цієї осені їх навіть не було подано на розгляд депутатів. Крім того, експерти акцентують увагу: для ЄС надважливо бачити в Україні реальну боротьбу з корупцією. Керівник Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран каже, що в питанні протидії корупції у ЄС до України було три вимоги, які мали відобразитися у відповідних законопроектах. «Перша з них - закон про прозоре фінансування політичних партій та виборчих компаній і виділення коштів на це з держбюджету, - уточнює він. - Йдеться про проголосований у першому читанні законопроект №2123-а. Друга - запуск антикорупційного бюро та антикорупційного прокурора. Третя - існування агентства із запобігання корупції».
«Треба розуміти, що важливо ж не лише формування юридичних підстав для створення всіх антикорупційних органів, а й нормальна їх робота. Цього якраз зараз не видно, - каже дипломат, експерт «Майдану закордонних справ» Олександр Хара. - Наші іноземні партнери, і в першу чергу посли, раз у раз говорять про незадовільний стан наповнення антикорупційних органів персоналіями, які повинні боротися з корупцією».
На невизначений термін
«Якби ми сьогодні говорили про законодавчі зміни в країні і не згадували б про безвізові перспективи, то можна було б заявляти, що відбувається нормальний процес, - вважає Ірина Сушко. - Але враховуючи те, що Президент постійно називає якісь строки, очевидно, що ми їх пропускаємо. Треба дивитися, що вважати пріоритетом. Якщо безвізовий режим, тоді нам треба закривати очі на спірні моменти та неточності, вносити поправки про захист трудових прав сексуальних меншин. Якщо для нас важливіше якісне законодавство і консенсус з суспільством, тоді безвізовий режим відкладається».
За оцінками експертів, дуже важливо, щоб наші чиновники, у тому числі й Президент, не називали конкретних дат введення безвізового режиму. Важлива максимальна концентрація на координації процесу. Бо ж хай би які завдання ми для себе ставили - з безпеки документів чи протидії дискримінації - ми повинні бачити зв'язки між ними всіма. Таким координатором має виступити уряд. Тому що МЗС, яке нині офіційно узгоджує цей процес, не завжди наділене повноваженнями, щоб впливати на деякі ситуації. У першу чергу, на Генпрокуратуру чи парламент.
А поки що ЄС названо інші дати. І ми не можемо про них не говорити. У разі, якщо парламент, як і обіцяв, на черговому засіданні 3 листопада ухвалить усі необхідні закони, для ЄС це означатиме, що ми вміємо знаходити компроміс, що ми цілеспрямовано йдемо до мети. Далі - очікування офіційного звіту Єврокомісії 15 грудня. Цілком можливо, що в ньому будуть рекомендації про скасування візового режиму. Але треба усвідомлювати, що рекомендації - це лише рекомендації, перший крок. За ним має бути рішення Європейської ради.
Якщо ж закони не буде схвалено парламентом до початку листопада, а справи з ними просуваються справді вкрай повільно, цілком можливо, що ЄС не помітить прогресу в діях України. Звичайно, не можна виключати, що Єврокомісія може прийняти якісь політичні рішення, а на щось може закрити очі.
«Американці та європейці не дивляться на те, які вдалі кроки роблять наші парламентарії або міністри, вони орієнтуються на те, щоб побудувати в Україні інституції, які працювали б при будь-якому парламенті, Кабміні чи президенті, - упевнений Олександр Хара. - Я як бюрократ зі стажем можу сказати, що напишу непоганий звіт, нічого при цьому не роблячи. Але навряд чи в цьому випадку європейці йтимуть нам на поступки. Бо, по-перше, вони знають, що наша хвороба - робити щось наполовину, а потім просити авансом. А по-друге, вони не можуть ризикувати - вони повинні враховувати міграційні ризики на тлі хвилі біженців з Сирії. Швидше за все, ці два фактори можуть вплинути на розгляд українського питання в найближчій перспективі».
І ще питання: чи є політична воля в самій Україні виконати у стислі терміни всі вимоги ЄС? Можливо. Складається таке враження, що більшість представників влади до недавніх пір навіть до кінця не знали, що необхідно зробити, аби отримати безвізовий режим. Здається, лише зараз, коли візовому питанню приділяється стільки уваги, депутати почали розуміти, чого від них усі чекають, що це не просто якісь фрагментарні технічні критерії, а що це реальні комплекси дій, які потребують значних зусиль.
Тим не менш, сьогодні Президент у візовому питанні налаштований жорстко, і у нього є всі повноваження перетворити мрію на реальність. За його словами, відступати від своїх намірів отримати безвізовий режим з ЄС Україна не збирається. Залишилося подивитися, наскільки ці заяви буде втілено в життя.
«Безвізовий режим - це та морквина, яку ЄС показує нашій владі, й вона хоча б щось робить, - говорить Олександр Хара. - Тому що без зовнішнього впливу ми не збираємося реформувати себе. Тільки під тиском європейців стали можливими асоціація з ЄС і зона вільної торгівлі. Те ж саме стосується й безвізового режиму. Ми, українці, бачимо, що є балаканина, непогані показники на якихось там веб-сторінках, та немає реальних змін щодо процесів керівництва державою і економічних досягнень. Тому ця «морквина» важлива і для нас. Навіть якщо нам не дадуть рекомендацій у грудні, а перенесуть рішення на пізніший час, це теж буде позитивом - у європейської спільноти залишаться ще інструменти впливу на українську владу».
Публікації19:21
Суспільство
Коли українцям платитимуть більше
Ситуація на нашому ринку праці, обумовлена процесами, які відбуваються в країні, має дещо парадоксальний вигляд. З одного боку, ми маємо надлишок фахівців практично в усіх господарських галузях, про що свідчать дані Держкомстату про рівень безробіття. А з іншого, той, хто зіткнувся з пошуком людей для своєї компанії, точно знає, що знайти якісного працівника вкрай складно. Виходить, що при явному надлишку пропозиції ми водночас маємо дефіцит професіоналів, і поки ще ніхто не запропонував справді дієвого способу, який дав би змогу впоратися з кадровим дефолтом. Тому «Аналітична служба новин» за допомогою експертів спробувала відшукати вихід із кадрової пастки.
Мовою цифр
Безробіття в нашій країні, за даними Міжнародної організації праці, цього року порівняно з минулим зросла від 9,7% до 11,5%. Який відсоток реальний (а він явно значно вищий), з'ясовувати не будемо, як не будемо і перераховувати причини, що спровокували цю ситуацію. Аналітики ринку праці зауважують, що сьогоднішній ринок праці перенасичений фактично непотрібними Україні фахівцями, до того ж як правило з вищою освітою (зокрема юристів і економістів нам з лишком вистачить ще на 5 років). Наприклад, співробітники міжнародного кадрового порталу Head Hunter Україна зазначають, що на одну вакансію у нас претендують в середньому 6 чоловік. І саме топ-менеджерам, юристам і фінансистам відшукати роботу найскладніше.
Найбільш перенасичений ринок Києва, а також Рівненської, Київської, Запорізької та Вінницької областей. Ситуація в Донецькій і Луганській областях від загальноукраїнської відрізняється кардинально, тому її враховувати не будемо. Найнижча конкуренція — серед представників робітничих спеціальностей, страховиків, медиків, а також держслужбовців. Єдиний об'єднуючий ці напрямки фактор — вкрай низька зарплата, яка не додає вакансіям престижу.
Та дефіцит фахівців відчувають всі напрямки, й надто галузь інформаційних технологій, яка цього року потребує 170 тисяч співробітників. Не вистачає Україні й кваліфікованих вчителів, насамперед у початкову школу, про що зазначили навіть експерти ООН, посилаючись на дані, опубліковані Інститутом статистики ЮНЕСКО. А якщо врахувати й люстраційні процеси, які спостерігаються в нашій країні, коли під кадрову чистку підпадає чимало професіоналів (просто тому, що вони працювали на певних посадах не в той час), стає зрозумілою глибина цієї прірви.
Чому йдуть на паперть
Проте, зауважує на своїй сторінці у Фейсбуці президент Всеукраїнської асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, «за прогнозами можливого фінансового дефолту, якими перенасичені публікації у численних політичних, економічних і фінансових виданнях, чомусь всі старанно намагаються не помічати страшніший дефолт, який вже давно охопив країну і з кожним днем набуває все більш загрозливих розмірів, — кадровий». До того ж, за словами Олександра Афоніна, «він охопив усі без винятку галузі життєдіяльності держави — від робітничих професій до управлінців найвищого рівня. Професіонал, у повному розумінні цього слова, став такою ж рідкістю, як самородок у бідній золотом породі. І цей ресурс, на відміну від грошей, взяти в борг для відродження економіки і високотехнологічних виробництв країни не вийде. Але «реформаторів» ця проблема, судячи з усього, не хвилює, тому що ніхто з них, коли йдеться про реформи, так і не пояснив, хто ці реформи впроваджуватиме в життя при нинішньому кадровому дефолті...»
Що для України характерний сьогодні інтелектуально-кадровий дефолт, зауважують і політики. А економічний дефолт, за словами одного з них, «парламент, по суті, підтвердив, ухваливши рішення погодитися із про можливістю неповернення зовнішніх кредитів. Але кредити випрошувати, на паперті стояти — великого розуму не треба». Правду кажучи, так і є. Але якщо уважно проаналізувати те, що говорять політики і чиновники високого рівня, то вони все ж зазначають, що в країні непорядок із держслужбою. А навести там лад, за словами міністра Кабінету Міністрів Анни Онищенко, допоможе новий закон про держслужбу, проект якого досі лежить у Раді. Хоча і в разі його ухвалення ми, зазначають експерти, зіткнемося з величезною кількістю непередбачених нюансів, які, при небажанні конкретних людей брати відповідальність на себе, можуть звести нанівець позитивний ефект.
Нам потрібна стратегія розвитку
Проблема кадрів — це небажання начальників створювати реальну кадрову конкуренцію, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт і політолог Володимир Цибулько. За його словами, наразі чесне отримання посади — велика рідкість для чиновника. «Кожна установа наймає і дає підвищення за принципом знайомства. Тому просувається лояльний до начальника, а не професіонал. Помилковість цієї системи і створює відчуття кадрового голоду. Але в Україні достатньо якісних фахівців для того, щоб державна система працювала, як годинник», — сказав експерт.
Він також зазначив, що кваліфіковані працівники виконують завдання, які просто не в їх компетенції. «Як правило, українська бюрократична система регламентує геть усе: від скріпок до комп'ютерних програм. Потрібно розв'язати професіоналам руки для маневру і розширити спектр їх діяльності. Потрібно довіряти чиновникам, а не заганяти в чіткий регламент. Очікувати від нього виконання завдань і модернізації системи, замість придушення ініціативи і зв'язування рук», — роз'яснює Володимир Цибулько. А тому — для поліпшення кадрової ситуації в країні — він пропонує максимально електронізувати роботу чиновників: «Електронний уряд дасть нам змогу прибрати персональний фактор. Створити додаткові кваліфікаційні фільтри при вступі на держслужбу. На жаль, у нашій країні панує політика консервації, а не розвитку, і вона ж диктує кадровий резерв, який не націлений на стратегію розвитку».
Згоден із цим і політичний експерт Інституту соціальних технологій «Соціополіс» Ярослав Макітра, який у розмові з кореспондентом АСН наголосив, що державна служба має стати престижною. Але у нас — замість того, щоб створити для цього умови, — за 20 із гаком років у держслужбі так і не побудували кар'єрний ліфт, який дав би змогу професіоналам добиватися вищих посад винятково завдяки своїм професійним здібностям. За його словами, для того щоб рости кар'єрною драбиною, чесним службовцям завжди не вистачало політичних дивідендів і засобів, «тому чиновники, які нині заправляють, — це люди, що глибоко загрузли в корупції. Адже вона починається ще на районному рівні».
Також, на думку експерта, збиток кадрам завдало те, що пішли багато чиновників середньої ланки після втечі Януковича. Багато хто втратив роботу при зміні керівництва. Але головна біда — брак мотивації з боку держави. «Велика кількість людей після Майдану хотіли б працювати на країну, але досі Україна не сформулювала чітких критеріїв роботи чиновників і методів їх заохочення, таких, як високі зарплати і соціальний статус. Необхідно збільшити дохід чиновників, адже як можна очікувати, що люди будуть чесно працювати за дві мінімальні зарплати?» — запитує політолог. На його думку, до Майдану в Україні було більше кваліфікованих працівників. Але, на жаль, «... їх моральні якості затьмарювали професіоналізм». Вже краще вони були б гіршими фахівцями, вважає Ярослав Макітра, «але зате людьми чесними. А всю свою кваліфікацію пускали б на розвиток країни, а не на розробку корупційних схем».
Люди процесу, а не результату
Що нам не варто чекати кадрового прориву в держсекторі, поки чиновники отримують копійки і сидять в похмурих приміщеннях на стільцях, що розвалюються, запевнила АСН і заступник міністра екології та природних ресурсів Світлана Коломієць. В Україні, зазначила вона, є багато грамотних, професійних людей, питання лише в тому, що може запропонувати таким людям та чи та організація, і чи буде це мотивувати їх до роботи. За її словами, комерційним структурам у будь-якому випадку простіше воювати за таланти, оскільки у них більше ресурсів і можливостей, ніж на державній службі. «Ми не можемо собі дозволити найняти тих людей, яких хотілося б бачити в команді, які можуть ефективно і швидко рухати реформи, дати свіжий погляд на проблеми, бути орієнтованими на результат, як у бізнесі, а не на процес», — зазначила Коломієць.
«Партократична система підбору кадрів призвела до того, — пояснив АСН голова правління Українського центру прямої демократії Ігор Курус, — що незалежних фахівців «викидають» з державної системи управління, оскільки вони «чужі» для партій, що формують в Україні і законодавчу, і виконавчу, і судову владу. З іншого боку, партійні функціонери не допускають у партії розумних, талановитих і активних фахівців, оскільки останні є загрозою для тих, хто роками в партіях має лише одну навичку — вижити у внутрішньопартійних чварах і вислужуватися перед партійним босом».
Він наголосив, що радянські кадри — це «апатичні, пасивні, безініціативні і демотивовані чиновники, які бояться будь-якої відповідальності, перед якими стоїть завдання дослужити до пенсії, але дорогою до неї щось тихцем привласнити. Це люди процесу, а не результату. Ось і виходить, що український чиновник — це в основному низькооплачуваний, апатичний, пасивний, некваліфікований мультипартійний функціонер, завдання якого — служити найближчому начальнику і намагатися якомога довше протриматися у своєму кріслі. Погляньте на найвищий рівень державного управління. У всіх національних радах, Раді коаліції, уряді, РНБО, ситуативних комітетах, військових кабінетах одні й ті самі люди, які десятиліттями в українській політиці. Вони ухвалюють концепції, стратегії, доктрини, плани, підписують угоди, а результат — нульовий».
Професіоналізм як другорядний фактор
Біда в тому, вважає політичний експерт Олександр Палій, що професіоналізм залишається другорядним фактором при більшості призначень. В Україні безліч хороших кадрів, сказав він АСН, але проблема полягає в тому, що з часів СРСР були збудовані «піраміди некомпетентності», коли на самий верх призначали обмежену людину, а вона, через свої інстинкти, відмовлялася від якісних кадрів. Також експерт зазначив, що ця сама система працює й досі. На посади призначають за принципом лояльності. «Компетентність залишається другорядним фактором при більшості призначень, зокрема й через коаліційну природу уряду і низки органів влади», — пояснює Олександр Палій. Він також зазначив, що такі піраміди раніше створювалися спеціально, щоб виснажити країну корупцією та непрофесіоналізмом.
А ось професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що при призначеннях на посади дуже важлива не тільки «нова кров», а й досвід людей або їх талант. Потрібно дотримуватися балансу при кадрових перестановках: якщо людина без досвіду, то поруч з нєю мають бути люди, які зможуть допомогти і навчити. «Не можна призначати тільки за заслуги перед Майданом або тому, що ти — яскравий політик. Безперечно, людина повинна бути для цього достатньо професійно підготовленою. Тут потрібен баланс. Якщо приходить людина, у якої немає досвіду роботи в структурі, як Юлія Марушевська, то очевидно, що поруч із нею повинні бути досвідчені люди, які зможуть їй щось підказати і виправити», — пояснив експерт.
Також політолог зазначив, що необхідно готувати нових фахівців. «Зокрема, випускників, які повернулися в Україну і перейняли управлінський досвід на Заході. Однак і це — не панацея. Людина може мати блискучу освіту, але не бути хорошим управлінцем. Необхідно дивитися на кожен конкретний випадок окремо», — зазначив Гарань.
Упевнений в тому, що нова кров потрібна, але нею треба поступово розбавляти старі кадри, і політичний експерт Кость Бондаренко. При проведенні люстрації всіх підстригли під одну гребінку, і це завдало великої шкоди системі адміністрування, вважає він. «Щось подібне ми могли спостерігати в 2005 і 2006 роках, коли начальників, голів адміністрацій і вищих чиновників вичистили», — зазначив Кость Бондаренко, наголосивши, що на держслужбі головна заслуга — досвід: «Будь-яка справа виграє, тільки якщо досвід старшого покоління з'єднується з енергією молодого, але ніколи, якщо вони не можуть об'єднатися».
Хороші фахівці — дороге задоволення
Низька якість претендентів на ті чи ті посади — це величезна проблема, яку можна вирішити, тільки змінивши застарілу систему оплати праці керівників, запевнив АСН заступник директора громадської організації «Публічний аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Андрій Вігірінський. Минулого тижня, зазначив він, було опубліковано низку повідомлень про кадрові рішення. Однак якщо проаналізувати дії керівників окремих державних структур, стає зрозуміло, що кардинальних змін у підходах до формування кадрової структури державної служби в Україні не відбувається. І надалі пріоритет віддають поняттями лобізму, свій — чужий, але не професіоналізму. Тож поки у нас переважатимуть ці критерії, надії на те, що такі призначенці працюватимуть в інтересах держави, ілюзорні. Такі люди йдуть заробляти капітал, відстоювати інтереси власних і наближених бізнес-структур, а їх професійні якості відходять на другий план.
А щоб виростити покоління якісних фахівців, їм мало дати хорошу освіту, їм потрібно ще запропонувати хороші гроші за роботу. «Якщо звільнять усіх працівників (наприклад, внаслідок тієї ж люстрації, — авт.), постане питання із заповненням вакансій, і звільнені місця здебільшого (йдеться про рядові посади) заповнять випускники вузів без досвіду роботи й ті працівники, які безальтернативно повинні відпрацювати на державу, оскільки навчалися за державним замовленням, — роз'яснює Андрій Вігірінський. — Отримавши першу зарплату і зрозумівши, що її вистачає в кращому разі на місячний проїзд у громадському транспорті на ту ж роботу, молоді фахівці підуть второваною доріжкою старожилів — корупції. Професіоналізм, робота, винагорода за працю і корупція є пов'язаними явищами, до того ж нерозривно».
Певний прогрес у питанні оплати праці, нагадує експерт, досягнутий на рівні МВС: «йдеться про поки ще не створений департамент кіберполіції у структурі Національної поліції — урядовою постановою від 13 жовтня 2015 року № 832 встановлено верхню межу виплат загального грошового забезпечення в межах 30 тисяч гривень. Але поки що не визначено чи не оприлюднено інформацію про структуру департаменту, штатну чисельності працівників — відповідно, яким буде загальний фонд оплати праці, невідомо. Встановлення ж верхньої межі означає, що розмір грошової винагороди може бути диференційованим, тому залишається висока ймовірність того, що рядові працівники отримуватимуть значно менше».
Головне — не досвід, а моральні якості
Для подолання кадрової кризи, за словами директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, потрібно дати змогу кваліфікованим спеціалістам проявити себе в інших галузях. «Треба не призначати молодих хлопчиків і дівчаток, які можуть помилитися, на відповідальні посади, а навчити їх для початку. Своєю чергою банкірам треба дати змогу спробувати себе в економіці, економістам — у фінансових реформах тощо. Нам пощастило, адже ми маємо величезний штат викладачів у різних галузях. Величезна кількість вузів, а це резерв для професіоналів», — запевняє експерт.
За словами Небоженка, основною причиною сформованої ситуації стало те, що професіоналізм відсувають на друге місце, коли з'являється можливість корупційної вигоди. «На кожній посаді є адміністративні та корупційні можливості. Як правило, вищий керівник ставить собі подібного, щоб утримати «годівницю» і вичавити зі своєї посади максимальний прибуток», — говорить він.
У свою чергу генеральний директор центру соціальних і маркетингових досліджень «Соціс» Микола Чурилов вважає, що при прийомі людини на роботу не треба дивитися на досвід — це справа наживна, а краще оцінити її моральні якості. А професіоналізм і компетентність чиновників, за його словами, залежать від того, які функції і завдання вони виконують. «Стикаючись з різними держустановами, я бачив безліч некомпетентних людей — починаючи від керівників райуправлінь і закінчуючи дрібними чиновниками, які не знають своїх обов'язків, — пояснює він АСН. — Ці люди були найняті для збору доходів для себе і своїх керівників».
Також Микола Чурилов зазначив, що наразі вкрай складно комплектувати кадрами певні структури в деяких галузях. «Погляньте на контингент, який працює в ЖКГ, — вони ж мої однолітки. Їх замінити не те що важко, а майже неможливо. Адже вони вже настільки адаптувалися і зжилися з цією системою, що змінювати їх керівництво не хоче з особистої вигоди», — запевняє експерт, зауважуючи, що новим талантам допомогти дуже просто, очистивши кадри від неефективних. До того ж, за його словами, «не потрібно дивитися на досвід людини, краще оцінити її моральні якості. Досвід згодом набудуть, а от моральні якості поліпшити важче».
Загалом, як бачимо, проблема є, і проблема дуже серйозна. Як на мене, її коріння — в відношенні в нашій країні до професії вчителя. Не може людина, яка фактично закладає основи всіх інших професій, жити на жебрацьку зарплату і при цьому відчувати себе добре. Але про підвищення престижності праці вчителя у нас тільки говорять — від того, що це відбувається вже кілька десятиліть, гаманець вчителя не наповнюється. А його моральні якості при цьому, на жаль, часто просто не витримують випробування бідністю.
Але цей аспект — лише один у величезному «букеті», з яким країна має справу нині. Адже не вистачає якісних кадрів не тільки в державних структурах, стикаються з їх пошуком практично скрізь. Займаючись вирішенням кадрових питань у виданнях, де мені доводилося працювати, можу сказати тільки одне: якщо людині пропонують маленьку зарплату, то тут хоч би кого знайти (при надлишку фахівців на ринку праці люди воліють сидіти вдома і заробляти фрілансом, ніж їздити в офіс і бути там прив'язаними з 9-ї ранку і до 6-ї вечора). А якщо є змога запропонувати зарплату вище, одразу ж стикаєшся з іншою проблемою — тим самим пошуком якісного професіонала, якого не треба вчити. Але з цим на нинішньому етапі навряд чи можна щось зробити.
Як запевняють експерти ринку праці, формула кадрової політики вкрай проста: в структури обов'язково повинна вливатися нова кров, при цьому не можна забувати про людей досвідчених, які зможуть підтягнути молодь до потрібного рівня. А щоб все це дало позитивний результат, і молодь, якій потрібно бачити реальну перспективу професійного та кар'єрного росту, і досвідчені професіонали мають отримувати за свою працю такі гроші, які дозволять їм нормально жити, а не виживати, думаючи, де взяти забраклу суму на оплату житлово-комунальних послуг за новими тарифами, як оплатити лікування літніх батьків або навчання дитині. Біда лише в тому, що ефективність цієї формули, навіть якщо уявити, що в країні візьмуть її як дороговказ, ми побачимо не відразу, а через якийсь час. Але якщо нічого не робити, країна пройде точку неповернення, і тоді витягнути її з прірви кадрового дефолту стане практично неможливо.
Коли українцям платитимуть більше
Ситуація на нашому ринку праці, обумовлена процесами, які відбуваються в країні, має дещо парадоксальний вигляд. З одного боку, ми маємо надлишок фахівців практично в усіх господарських галузях, про що свідчать дані Держкомстату про рівень безробіття. А з іншого, той, хто зіткнувся з пошуком людей для своєї компанії, точно знає, що знайти якісного працівника вкрай складно. Виходить, що при явному надлишку пропозиції ми водночас маємо дефіцит професіоналів, і поки ще ніхто не запропонував справді дієвого способу, який дав би змогу впоратися з кадровим дефолтом. Тому «Аналітична служба новин» за допомогою експертів спробувала відшукати вихід із кадрової пастки.
Мовою цифр
Безробіття в нашій країні, за даними Міжнародної організації праці, цього року порівняно з минулим зросла від 9,7% до 11,5%. Який відсоток реальний (а він явно значно вищий), з'ясовувати не будемо, як не будемо і перераховувати причини, що спровокували цю ситуацію. Аналітики ринку праці зауважують, що сьогоднішній ринок праці перенасичений фактично непотрібними Україні фахівцями, до того ж як правило з вищою освітою (зокрема юристів і економістів нам з лишком вистачить ще на 5 років). Наприклад, співробітники міжнародного кадрового порталу Head Hunter Україна зазначають, що на одну вакансію у нас претендують в середньому 6 чоловік. І саме топ-менеджерам, юристам і фінансистам відшукати роботу найскладніше.
Найбільш перенасичений ринок Києва, а також Рівненської, Київської, Запорізької та Вінницької областей. Ситуація в Донецькій і Луганській областях від загальноукраїнської відрізняється кардинально, тому її враховувати не будемо. Найнижча конкуренція — серед представників робітничих спеціальностей, страховиків, медиків, а також держслужбовців. Єдиний об'єднуючий ці напрямки фактор — вкрай низька зарплата, яка не додає вакансіям престижу.
Та дефіцит фахівців відчувають всі напрямки, й надто галузь інформаційних технологій, яка цього року потребує 170 тисяч співробітників. Не вистачає Україні й кваліфікованих вчителів, насамперед у початкову школу, про що зазначили навіть експерти ООН, посилаючись на дані, опубліковані Інститутом статистики ЮНЕСКО. А якщо врахувати й люстраційні процеси, які спостерігаються в нашій країні, коли під кадрову чистку підпадає чимало професіоналів (просто тому, що вони працювали на певних посадах не в той час), стає зрозумілою глибина цієї прірви.
Чому йдуть на паперть
Проте, зауважує на своїй сторінці у Фейсбуці президент Всеукраїнської асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, «за прогнозами можливого фінансового дефолту, якими перенасичені публікації у численних політичних, економічних і фінансових виданнях, чомусь всі старанно намагаються не помічати страшніший дефолт, який вже давно охопив країну і з кожним днем набуває все більш загрозливих розмірів, — кадровий». До того ж, за словами Олександра Афоніна, «він охопив усі без винятку галузі життєдіяльності держави — від робітничих професій до управлінців найвищого рівня. Професіонал, у повному розумінні цього слова, став такою ж рідкістю, як самородок у бідній золотом породі. І цей ресурс, на відміну від грошей, взяти в борг для відродження економіки і високотехнологічних виробництв країни не вийде. Але «реформаторів» ця проблема, судячи з усього, не хвилює, тому що ніхто з них, коли йдеться про реформи, так і не пояснив, хто ці реформи впроваджуватиме в життя при нинішньому кадровому дефолті...»
Що для України характерний сьогодні інтелектуально-кадровий дефолт, зауважують і політики. А економічний дефолт, за словами одного з них, «парламент, по суті, підтвердив, ухваливши рішення погодитися із про можливістю неповернення зовнішніх кредитів. Але кредити випрошувати, на паперті стояти — великого розуму не треба». Правду кажучи, так і є. Але якщо уважно проаналізувати те, що говорять політики і чиновники високого рівня, то вони все ж зазначають, що в країні непорядок із держслужбою. А навести там лад, за словами міністра Кабінету Міністрів Анни Онищенко, допоможе новий закон про держслужбу, проект якого досі лежить у Раді. Хоча і в разі його ухвалення ми, зазначають експерти, зіткнемося з величезною кількістю непередбачених нюансів, які, при небажанні конкретних людей брати відповідальність на себе, можуть звести нанівець позитивний ефект.
Нам потрібна стратегія розвитку
Проблема кадрів — це небажання начальників створювати реальну кадрову конкуренцію, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт і політолог Володимир Цибулько. За його словами, наразі чесне отримання посади — велика рідкість для чиновника. «Кожна установа наймає і дає підвищення за принципом знайомства. Тому просувається лояльний до начальника, а не професіонал. Помилковість цієї системи і створює відчуття кадрового голоду. Але в Україні достатньо якісних фахівців для того, щоб державна система працювала, як годинник», — сказав експерт.
Він також зазначив, що кваліфіковані працівники виконують завдання, які просто не в їх компетенції. «Як правило, українська бюрократична система регламентує геть усе: від скріпок до комп'ютерних програм. Потрібно розв'язати професіоналам руки для маневру і розширити спектр їх діяльності. Потрібно довіряти чиновникам, а не заганяти в чіткий регламент. Очікувати від нього виконання завдань і модернізації системи, замість придушення ініціативи і зв'язування рук», — роз'яснює Володимир Цибулько. А тому — для поліпшення кадрової ситуації в країні — він пропонує максимально електронізувати роботу чиновників: «Електронний уряд дасть нам змогу прибрати персональний фактор. Створити додаткові кваліфікаційні фільтри при вступі на держслужбу. На жаль, у нашій країні панує політика консервації, а не розвитку, і вона ж диктує кадровий резерв, який не націлений на стратегію розвитку».
Згоден із цим і політичний експерт Інституту соціальних технологій «Соціополіс» Ярослав Макітра, який у розмові з кореспондентом АСН наголосив, що державна служба має стати престижною. Але у нас — замість того, щоб створити для цього умови, — за 20 із гаком років у держслужбі так і не побудували кар'єрний ліфт, який дав би змогу професіоналам добиватися вищих посад винятково завдяки своїм професійним здібностям. За його словами, для того щоб рости кар'єрною драбиною, чесним службовцям завжди не вистачало політичних дивідендів і засобів, «тому чиновники, які нині заправляють, — це люди, що глибоко загрузли в корупції. Адже вона починається ще на районному рівні».
Також, на думку експерта, збиток кадрам завдало те, що пішли багато чиновників середньої ланки після втечі Януковича. Багато хто втратив роботу при зміні керівництва. Але головна біда — брак мотивації з боку держави. «Велика кількість людей після Майдану хотіли б працювати на країну, але досі Україна не сформулювала чітких критеріїв роботи чиновників і методів їх заохочення, таких, як високі зарплати і соціальний статус. Необхідно збільшити дохід чиновників, адже як можна очікувати, що люди будуть чесно працювати за дві мінімальні зарплати?» — запитує політолог. На його думку, до Майдану в Україні було більше кваліфікованих працівників. Але, на жаль, «... їх моральні якості затьмарювали професіоналізм». Вже краще вони були б гіршими фахівцями, вважає Ярослав Макітра, «але зате людьми чесними. А всю свою кваліфікацію пускали б на розвиток країни, а не на розробку корупційних схем».
Люди процесу, а не результату
Що нам не варто чекати кадрового прориву в держсекторі, поки чиновники отримують копійки і сидять в похмурих приміщеннях на стільцях, що розвалюються, запевнила АСН і заступник міністра екології та природних ресурсів Світлана Коломієць. В Україні, зазначила вона, є багато грамотних, професійних людей, питання лише в тому, що може запропонувати таким людям та чи та організація, і чи буде це мотивувати їх до роботи. За її словами, комерційним структурам у будь-якому випадку простіше воювати за таланти, оскільки у них більше ресурсів і можливостей, ніж на державній службі. «Ми не можемо собі дозволити найняти тих людей, яких хотілося б бачити в команді, які можуть ефективно і швидко рухати реформи, дати свіжий погляд на проблеми, бути орієнтованими на результат, як у бізнесі, а не на процес», — зазначила Коломієць.
«Партократична система підбору кадрів призвела до того, — пояснив АСН голова правління Українського центру прямої демократії Ігор Курус, — що незалежних фахівців «викидають» з державної системи управління, оскільки вони «чужі» для партій, що формують в Україні і законодавчу, і виконавчу, і судову владу. З іншого боку, партійні функціонери не допускають у партії розумних, талановитих і активних фахівців, оскільки останні є загрозою для тих, хто роками в партіях має лише одну навичку — вижити у внутрішньопартійних чварах і вислужуватися перед партійним босом».
Він наголосив, що радянські кадри — це «апатичні, пасивні, безініціативні і демотивовані чиновники, які бояться будь-якої відповідальності, перед якими стоїть завдання дослужити до пенсії, але дорогою до неї щось тихцем привласнити. Це люди процесу, а не результату. Ось і виходить, що український чиновник — це в основному низькооплачуваний, апатичний, пасивний, некваліфікований мультипартійний функціонер, завдання якого — служити найближчому начальнику і намагатися якомога довше протриматися у своєму кріслі. Погляньте на найвищий рівень державного управління. У всіх національних радах, Раді коаліції, уряді, РНБО, ситуативних комітетах, військових кабінетах одні й ті самі люди, які десятиліттями в українській політиці. Вони ухвалюють концепції, стратегії, доктрини, плани, підписують угоди, а результат — нульовий».
Професіоналізм як другорядний фактор
Біда в тому, вважає політичний експерт Олександр Палій, що професіоналізм залишається другорядним фактором при більшості призначень. В Україні безліч хороших кадрів, сказав він АСН, але проблема полягає в тому, що з часів СРСР були збудовані «піраміди некомпетентності», коли на самий верх призначали обмежену людину, а вона, через свої інстинкти, відмовлялася від якісних кадрів. Також експерт зазначив, що ця сама система працює й досі. На посади призначають за принципом лояльності. «Компетентність залишається другорядним фактором при більшості призначень, зокрема й через коаліційну природу уряду і низки органів влади», — пояснює Олександр Палій. Він також зазначив, що такі піраміди раніше створювалися спеціально, щоб виснажити країну корупцією та непрофесіоналізмом.
А ось професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань вважає, що при призначеннях на посади дуже важлива не тільки «нова кров», а й досвід людей або їх талант. Потрібно дотримуватися балансу при кадрових перестановках: якщо людина без досвіду, то поруч з нєю мають бути люди, які зможуть допомогти і навчити. «Не можна призначати тільки за заслуги перед Майданом або тому, що ти — яскравий політик. Безперечно, людина повинна бути для цього достатньо професійно підготовленою. Тут потрібен баланс. Якщо приходить людина, у якої немає досвіду роботи в структурі, як Юлія Марушевська, то очевидно, що поруч із нею повинні бути досвідчені люди, які зможуть їй щось підказати і виправити», — пояснив експерт.
Також політолог зазначив, що необхідно готувати нових фахівців. «Зокрема, випускників, які повернулися в Україну і перейняли управлінський досвід на Заході. Однак і це — не панацея. Людина може мати блискучу освіту, але не бути хорошим управлінцем. Необхідно дивитися на кожен конкретний випадок окремо», — зазначив Гарань.
Упевнений в тому, що нова кров потрібна, але нею треба поступово розбавляти старі кадри, і політичний експерт Кость Бондаренко. При проведенні люстрації всіх підстригли під одну гребінку, і це завдало великої шкоди системі адміністрування, вважає він. «Щось подібне ми могли спостерігати в 2005 і 2006 роках, коли начальників, голів адміністрацій і вищих чиновників вичистили», — зазначив Кость Бондаренко, наголосивши, що на держслужбі головна заслуга — досвід: «Будь-яка справа виграє, тільки якщо досвід старшого покоління з'єднується з енергією молодого, але ніколи, якщо вони не можуть об'єднатися».
Хороші фахівці — дороге задоволення
Низька якість претендентів на ті чи ті посади — це величезна проблема, яку можна вирішити, тільки змінивши застарілу систему оплати праці керівників, запевнив АСН заступник директора громадської організації «Публічний аудит» з інформаційної політики, фахівець у галузі права Андрій Вігірінський. Минулого тижня, зазначив він, було опубліковано низку повідомлень про кадрові рішення. Однак якщо проаналізувати дії керівників окремих державних структур, стає зрозуміло, що кардинальних змін у підходах до формування кадрової структури державної служби в Україні не відбувається. І надалі пріоритет віддають поняттями лобізму, свій — чужий, але не професіоналізму. Тож поки у нас переважатимуть ці критерії, надії на те, що такі призначенці працюватимуть в інтересах держави, ілюзорні. Такі люди йдуть заробляти капітал, відстоювати інтереси власних і наближених бізнес-структур, а їх професійні якості відходять на другий план.
А щоб виростити покоління якісних фахівців, їм мало дати хорошу освіту, їм потрібно ще запропонувати хороші гроші за роботу. «Якщо звільнять усіх працівників (наприклад, внаслідок тієї ж люстрації, — авт.), постане питання із заповненням вакансій, і звільнені місця здебільшого (йдеться про рядові посади) заповнять випускники вузів без досвіду роботи й ті працівники, які безальтернативно повинні відпрацювати на державу, оскільки навчалися за державним замовленням, — роз'яснює Андрій Вігірінський. — Отримавши першу зарплату і зрозумівши, що її вистачає в кращому разі на місячний проїзд у громадському транспорті на ту ж роботу, молоді фахівці підуть второваною доріжкою старожилів — корупції. Професіоналізм, робота, винагорода за працю і корупція є пов'язаними явищами, до того ж нерозривно».
Певний прогрес у питанні оплати праці, нагадує експерт, досягнутий на рівні МВС: «йдеться про поки ще не створений департамент кіберполіції у структурі Національної поліції — урядовою постановою від 13 жовтня 2015 року № 832 встановлено верхню межу виплат загального грошового забезпечення в межах 30 тисяч гривень. Але поки що не визначено чи не оприлюднено інформацію про структуру департаменту, штатну чисельності працівників — відповідно, яким буде загальний фонд оплати праці, невідомо. Встановлення ж верхньої межі означає, що розмір грошової винагороди може бути диференційованим, тому залишається висока ймовірність того, що рядові працівники отримуватимуть значно менше».
Головне — не досвід, а моральні якості
Для подолання кадрової кризи, за словами директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, потрібно дати змогу кваліфікованим спеціалістам проявити себе в інших галузях. «Треба не призначати молодих хлопчиків і дівчаток, які можуть помилитися, на відповідальні посади, а навчити їх для початку. Своєю чергою банкірам треба дати змогу спробувати себе в економіці, економістам — у фінансових реформах тощо. Нам пощастило, адже ми маємо величезний штат викладачів у різних галузях. Величезна кількість вузів, а це резерв для професіоналів», — запевняє експерт.
За словами Небоженка, основною причиною сформованої ситуації стало те, що професіоналізм відсувають на друге місце, коли з'являється можливість корупційної вигоди. «На кожній посаді є адміністративні та корупційні можливості. Як правило, вищий керівник ставить собі подібного, щоб утримати «годівницю» і вичавити зі своєї посади максимальний прибуток», — говорить він.
У свою чергу генеральний директор центру соціальних і маркетингових досліджень «Соціс» Микола Чурилов вважає, що при прийомі людини на роботу не треба дивитися на досвід — це справа наживна, а краще оцінити її моральні якості. А професіоналізм і компетентність чиновників, за його словами, залежать від того, які функції і завдання вони виконують. «Стикаючись з різними держустановами, я бачив безліч некомпетентних людей — починаючи від керівників райуправлінь і закінчуючи дрібними чиновниками, які не знають своїх обов'язків, — пояснює він АСН. — Ці люди були найняті для збору доходів для себе і своїх керівників».
Також Микола Чурилов зазначив, що наразі вкрай складно комплектувати кадрами певні структури в деяких галузях. «Погляньте на контингент, який працює в ЖКГ, — вони ж мої однолітки. Їх замінити не те що важко, а майже неможливо. Адже вони вже настільки адаптувалися і зжилися з цією системою, що змінювати їх керівництво не хоче з особистої вигоди», — запевняє експерт, зауважуючи, що новим талантам допомогти дуже просто, очистивши кадри від неефективних. До того ж, за його словами, «не потрібно дивитися на досвід людини, краще оцінити її моральні якості. Досвід згодом набудуть, а от моральні якості поліпшити важче».
Загалом, як бачимо, проблема є, і проблема дуже серйозна. Як на мене, її коріння — в відношенні в нашій країні до професії вчителя. Не може людина, яка фактично закладає основи всіх інших професій, жити на жебрацьку зарплату і при цьому відчувати себе добре. Але про підвищення престижності праці вчителя у нас тільки говорять — від того, що це відбувається вже кілька десятиліть, гаманець вчителя не наповнюється. А його моральні якості при цьому, на жаль, часто просто не витримують випробування бідністю.
Але цей аспект — лише один у величезному «букеті», з яким країна має справу нині. Адже не вистачає якісних кадрів не тільки в державних структурах, стикаються з їх пошуком практично скрізь. Займаючись вирішенням кадрових питань у виданнях, де мені доводилося працювати, можу сказати тільки одне: якщо людині пропонують маленьку зарплату, то тут хоч би кого знайти (при надлишку фахівців на ринку праці люди воліють сидіти вдома і заробляти фрілансом, ніж їздити в офіс і бути там прив'язаними з 9-ї ранку і до 6-ї вечора). А якщо є змога запропонувати зарплату вище, одразу ж стикаєшся з іншою проблемою — тим самим пошуком якісного професіонала, якого не треба вчити. Але з цим на нинішньому етапі навряд чи можна щось зробити.
Як запевняють експерти ринку праці, формула кадрової політики вкрай проста: в структури обов'язково повинна вливатися нова кров, при цьому не можна забувати про людей досвідчених, які зможуть підтягнути молодь до потрібного рівня. А щоб все це дало позитивний результат, і молодь, якій потрібно бачити реальну перспективу професійного та кар'єрного росту, і досвідчені професіонали мають отримувати за свою працю такі гроші, які дозволять їм нормально жити, а не виживати, думаючи, де взяти забраклу суму на оплату житлово-комунальних послуг за новими тарифами, як оплатити лікування літніх батьків або навчання дитині. Біда лише в тому, що ефективність цієї формули, навіть якщо уявити, що в країні візьмуть її як дороговказ, ми побачимо не відразу, а через якийсь час. Але якщо нічого не робити, країна пройде точку неповернення, і тоді витягнути її з прірви кадрового дефолту стане практично неможливо.
Публікації20:20
За кордоном
Іноземці про Україну: країна корупції та контрастів
Не секрет, що після розпаду СРСР Україна для іноземців довгий час залишалася чимось на кшталт дивини, про яку в світі мало хто знав. І якщо хтось за інерцією все ще ідентифікував нашу країну з Росією, то інші знали її за іменами наших спортсменів, деяких політиків і навіть діячів культури. Ситуація зазнала кардинальних змін взимку 2014-го, що позначився для нас бажанням обрати європейський вектор розвитку країни та кривавими подіями на Майдані, які стали поворотними в історії України.
Потім було безліч кроків, покликаних підтвердити наш європейський вибір, і початок військових дій на Донбасі, за якими іноземці вже почали пильно стежити, цілком усвідомлюючи, що Україна — це окрема країна практично в центрі Європи, а Росія — агресор, а не захисник російськомовного населення України. З цього часу до нас стали приїздити гості з-за кордону, сотні туристів, щоб особисто відвідати місце, яке тепер увесь світ знає як Євромайдан, і побувати там, де творилася новітня історія України, загартовуючи дух українців.
Деякі іноземці, що брали близько до серця нашу боротьбу за незалежність, стали допомагати тим, хто її відстоює в Донецькій і Луганській областях: хто — грошима, а хто — й особисто. Але Євромайдану вже майже два роки, Україна змінюється — і змінюється ставлення до нас в інших країнах. Тому «Аналітична служба новин» вирішила з'ясувати, як у світі нині ставляться до України та українців, і поспілкувалася з представниками різних країн.
Глен Холлінгз, Австралія, директор компанії «Kintek» в Україні:
Потрібен сильний радикальний лідер
Коли ми зв'язалися з Гленом, він був радий поговорити про Україну, поділитися своїми враженнями про те, що в ній змінилося останнім часом. «Ви знаєте, — відразу ж зазначив він, — у вашій країні є неймовірний контраст надії і відчаю. Контраст у людях та їхніх доходах, для мене Україна — взагалі країна-контраст».
Глен працює в Україні і встиг помітити, що оточення змінюється: «Коли я тільки приїхав в Україну, від своїх тутешніх друзів часто доводилося чути слово «вибач». Передусім за все, за бруд, за дискомфорт на вулицях — їм було соромно за свою країну. Але так було до Майдану. Після Революції гідності все інакше, і цю різницю не помітити неможливо. Люди ніби позбулися зовнішньої оболонки, розпрямилися духовно. Пам'ятаю тодішнє ставлення до гостей — «Ласкаво просимо в Україну!», навкруг прапори, національні кольори і гордість за націю», — згадує Г. Холлінгз події майже дворічної давності.
«Після Майдану, — веде далі він, — уряд сподівався позбутися корупції, але я не впевнений, що з цим завданням впоралися. До того ж у тому, що це вдалося Порошенку. Та насправді мені подобається ідея «бізнесмен в уряді» — бо він розуміє, що таке бюджет, і як розвинути підприємництво в країні. Але, можливо, наразі країні потрібен сильний радикальний лідер, який проведе реформи, не зважаючи на своє політичне майбутнє або капітал? Можливо, Порошенко мав би прийти після цього «радикального» президента, і вже згодом вдосконалювати економіку країни», — розмірковує австралієць.
Наостанок він зазначив, що помічає реформи у всій країні, але щиро радіє змінам в Одесі: «Я насправді в захваті від того, що там відбувається. Мені дуже подобається, що глава області (Міхеїл Саакашвілі — Ред.) проводить реформи всупереч усім думкам. Це саме те, що потрібно країні. Завдяки новому уряду, зміни помітні, але поки що не тією мірою, в якій вони необхідні Україні».
Еліот Кроуфорд, Ірландія, бізнесмен:
ДАІ працює по-старому
Ірландський бізнесмен Еліот Кроуфорд Україною й досі вкрай незадоволений. І всюди вбачає обман і шахрайство. Навіть прохання записати нашу розмову на відео він сприйняв як можливий засіб «для спекуляції, при належному монтажі». І, ви знаєте, поспілкувавшись з ним, я цілком розумію його невдоволення. Цікавлюся, яку нашу проблему він вважає головною. «Звичайно ж, це корупція, як і раніше», — досить емоційно відповідає співрозмовник і розповідає: щойно повернувся з Харкова, й подорож запам'яталася тим, що дорогою туди місцева Державтоінспекція вимагала старий добрий... хабар.
До того ж у корупції ірландський бізнесмен звинувачує всю українську націю — від низів і до верхівки. А згодом таки розповів про свою драму: «Їду я зі своїм українським другом. Виїжджаємо трасою за межі міста, звичайно, стали їхати швидше. Десь за три кілометри стоїть машина ДАІ. Зупиняють нас. Як виявилося, за перевищення швидкості в межах міста.... Але натякнули, що проблему можна вирішити швидко», — обурюється Еліот. Виявляється, його друг так і вчинив: дав даїшнику 200 гривень — і конфлікт було вичерпано. «Друг залишився задоволеним, але я вважаю, — наголошує ірландець, — що подібний грабіж, та ще поблизу від столиці, та й загалом у цивілізованій країні, просто неприпустимий! Тільки згодом я дізнався, що діяльність хабарників можна присікти, записавши держномер їхнього автомобіля і звернувшись в місцеве управління ДАІ. Та на номер службової машини ми навіть уваги не звернули», — поскаржився Еліот.
Бізнесмен пригнічений непрозорістю у всіх галузях діяльності в Україні. Він не довіряє місцевим жителям і підприємцям, проте вважає, що бізнес вести тут вигідно, «якщо робити це розумно». «Поки в Україні всі братимуть хабарі, нічого не зміниться, попри старання Європейського Союзу, НАТО, уряду чи ще кого-небудь. Щоб з цим впоратися, вашій країні потрібні кардинальні заходи».
Ніколас Крамдт, Бельгія, економіст:
Економічно вкрай вигідна країна
Бельгійцю Ніколасу Крамдту складно говорити про Україну на камеру, до того ж дати нашій країні розгорнуту характеристику, що ґрунтується на власних враженнях і знаннях. Тому він погодився дати короткий коментар: «Одна проблема в Україні? А таке взагалі було? В Україні завжди повно проблем. Така багатостраждальна країна. Начебто і бажання є, і люди стараються, та однаково проблеми...»
Бельгійський економіст впевнений, що потенційно Україна — вигідна країна саме в економічному плані: «В Україні є чудові ресурси, земля. Але немає фундаменту для інвестиційного бізнесу. Підприємці — перш ніж вкладати гроші нехай і в такий ласий шматочок — тричі подумають. Адже вони знають, що незабаром може трапитися якщо не криза, то революція чи війна. Але більшість причин штучні, щоб у корумпованої влади була змога відмивати гроші».
Цікаво, друзів у Ніколаса в нашій країні багато, він часто до нас приїжджає, спостерігає за тим, що відбувається, тож знає ситуацію не з чуток. «Україні потрібен контроль. Перш за все, контроль діяльності уряду, до того ж будь-якого, і особливо контроль діяльності правоохоронних структур. Шкода, що ваші представники влади не наважуються запросити фахівців з інших країн Європи. Якби в кожній інституції знаходилося по 20 осіб іноземних кадрів для контролю та інспекції роботи служб, це допомогло б позбутися продажних чиновників. Адже досвід Згуладзе ніби працює, та подивимося, що буде далі».
Зауважуючи про це, бельгієць щиро бажає удачі Україні, оскільки переживає і за країну, і за друзів. Але вважає, що боротьба з корупцією у нас не на належному рівні — в цьому корінь багатьох проблем.
Моніка Дробни, Польща, фінансист:
Захід вашої країни — це вже Європа
Польський фінансист Моніка Дробни загалом задоволена тим, що відбувається в нашій країні сьогодні. Але вона вважає, що її точка зору не досить різнобічна, тому погодилася поспілкуватися неформально. «Захід України — для мене, як Європа, але схід... Мені здається, все скоро налагодиться, оскільки новий уряд раціональніший за попередні, а головне, вміє домовлятися. Порошенко налагоджує контакти з Європою, і це добре», — вважає вона.
До Києва Моніка час від часу приїжджає у відрядження, тому зрозуміло, що оцінює ситуацію, виходячи зі своїх робочих цілей. Вона вважає, що в Україні ще надто багато невирішених питань в економічній і політичній сферах. Потребують поліпшення і умови нашого життя, в якому бракує комфорту. Але, зазначає вона, щоб впоратися з усім цим, нам потрібен час.
«У Києві варто бути напоготові — можуть обдурити, — поділилася вона своїми побоюваннями. — Біда в тому, що шахрайство і корупція — головні паразити в економіці вашої країни. Особисто у мене хабара ніхто не брав, і дати ніхто не намагався. Але для того щоб оцінити масштаби цієї проблеми, досить почитати українські новини або просто зіставити суми витрат за статтями з результатами виконаних робіт. Але те, що справи повертають на краще, — очевидно. Мені подобається тренд прозорості законів. Процес очищення триває, й інформація стала доступнішою. Тепер важливо правильно формулювати запитання. У кожній галузі закони намагаються зробити очевидними і прозорими», — зазначила М. Дробни.
Особливо їй сподобалася активна участь українських ЗМІ в суспільному житті країни: «Мені подобається, що журналісти не бояться запитувати, з'ясовувати і потім розповідати це людям. Доступність інформації — це одне, а її поширення — важка робота журналістів».
Леандро Гарсія, Іспанія, соціолог і фотограф:
Україна — як рідний дім
Іспанський фотограф і соціолог Леандро Гарсія, можна сказати, добре знає нашу країну. Він був тут до та після Майдану, їздив у східну частину України. З його точки зору, наша країна — місце постійного ризику. «Ваша країна перебуває в стані тривалої небезпеки вже давно: кризи, революції, війна. Мені здається, наразі є небезпека ультранаціоналізму як нового витка національного формування. Це зрозуміло, адже націоналізм — це, найпевніше, відповідна реакція на конфлікт. Але це може стати новою причиною для майбутньої небезпеки», — вважає соціолог.
Іспанець розповів, що особисто для нього Україна — як рідний дім, з великою кількістю друзів і близьких, тому про її долю він переживає більше, ніж про долі інших куточків Європи. Він переконаний, що з Росією нам зв'язуватися не варто, «адже неправильно, коли інша країна керує Україною. Також вони мають припинити постачання зброї і бійців на Донбас, адже без підтримки Росії війна стільки не тривала б. А все це для того, щоб Кремль міг чинити тиск на Україну. І це єдиний для них спосіб впливу, адже змогу дружби з Україною майже втрачено. Після Майдану Україна почала домовлятися з ЄС, але Росія вирішила перешкодити цьому і знайшла єдиний спосіб — пішла на українців війною. До того ж Росія створюватиме труднощі доти, доки вони не досягнуть комфортних для себе умов».
Причиною Майдану, за його словами, могла стати зокрема й російська провокація, хоча іспанська соціолог схильний вважати, що ті події спровоковані «ультранаціоналістичними настроями людей. Причиною було бажання народу висловлювати свою точку зору, але ті, у кого був особистий інтерес, вийшли на вулицю, щоб підштовхнути людей до певних дій. Тоді здебільшого діяли лише з власною метою».
Нині Леандро найбільше обурює корупція, через яку нашій країні не вистачає грошей навіть на нормальні дороги: «Як може Україна налагоджувати торговельні відносини з Європейським Союзом, якщо навіть постачання товару є проблемою?! Вашими огидними дорогами ледве-ледве пересувається будь-який транспорт. Проте кошти на ремонт регулярно надають. Невже це не корупція?». А ось президенту соціолог не довіряє: «Порошенко — бізнесмен, який передусім дбає про власні інтереси. Він повинен більше уваги приділяти проблемам країни і думати про їхнє вирішення, тоді будуть й реальні позитивні зміни».
Арно Гуллє, Франція, підприємець, власник компанії нерухомості «KievStones»:
Шукайте жінку!
Француз Арно Гуллє — з тих іноземців, які насолоджуються Україною незалежно від її політичного чи соціального життя. «Для чоловіків Україна — найкраще місце для життя. Тут дуже розвинена культура футболу і досить сильна команда. Класно ввечері піти на стадіон і насолодитися атмосферою футбольного матчу. І вечірки тут значно дешевші, я вільний, необмежений у своєму бюджеті. Порівнюючи з Європою, вартість проживання у вас значно нижча. Для іноземця в Україні жити заможно і подорожувати будь-коли — це просто. Все значно доступніше, ніж у Франції », — говорить він.
Найкраще, що є в Україні, — це жінки, якими Арно захоплюється вже котрий рік: «Ваші дівчата прекрасні, а кожному чоловіку завжди приємно йти поруч з красунею, чи це колега, чи подруга. Вони завжди милі і доброзичливі, доглянуті, усміхаються. Часом досить похмурий Київ стає яскравим саме через найгарніших жінок, яких зустрічаєш на його вулицях. Коли бачу українок, недоліків міста вже не помічаю».
Як підприємець Арно бачить в Україні величезний потенціал для бізнесу. Він вважає, що за кількістю наданих можливостей з Україною не можна порівнювати з жодною країною Європи. «Багато бізнес-ідей затребувані, але ще не втілені. У Європі серед бізнесменів величезна конкуренція, ринок заблоковано монополістами, тому важко починати і розвивати нову справу. Тут підприємцю просто відкрити компанію в нерозвиненій галузі бізнесу і незабаром почати отримувати прибуток. Робоча сила, якщо порівнювати з Європою, теж дешева. Але люди свою роботу виконують якісно і мають гарні навички. У вас людина з підприємницькою жилкою може розвинутися дуже швидко, особливо якщо вона працьовита і в неї є креативні ідеї», — поділився своєю думкою Арно, успішний бізнесмен, засновник декількох підприємств у столиці, цілком задоволений темпами їх розвитку.
Будучи уродженцем європейської столиці, Арно впевнений, що основна наша проблема — в менталітеті, а не в уряді: «Проблема — це українська культура загалом. Люди не поважають закон, не додержуються його і тому не відчувають себе під захистом законів. Я не думаю, що ситуацію можна хоч якось виправити, змінюючи тільки президента і уряд. Адже вплив олігархів на країну значно сильніший, ніж політиків. Здебільшого політики нічого не можуть зробити з монополістами». Як і багатьох інших іноземців, його вражають обсяги корупції, але і цей порок Арно списує на бізнес-еліту. Адже саме вони, з його точки зору, є основними призвідниками підкупу.
«Мені здається, Порошенко робить все, що може, для поліпшення становища країни. Але, на жаль, можливості цих поліпшень теж обмежені. Тому з часів Майдану насправді змінилося небагато. Більшою мірою — у свідомості населення. Люди намагаються бути більш цивілізованими, більш чесними, законослухняними. Але система залишилася колишньою. Як іноземець, що проживає тут, я не відчуваю особливих змін», — підсумував він.
Ніккі Олсен, Данія, працював над стартапом «How Far Games» в Києві:
У вас в країні подвійні стандарти життя
Данець Ніккі Олсен відгукується про свої відвідини України з абсолютним захопленням: «Я — якщо порівнювати з будь-яким місцем, де я бував раніше, — відкрив для себе багато незвіданих і нових речей. Для мене це було схожим на пригоду: про Київ, коли я сюди їхав, знав дуже мало. Та й самі українці, як на мене, не завжди усвідомлювали, що відбувається в країні».
У нашій столиці він вів активне громадське життя, дружив з багатьма українцями. Тому говорить: «Я відчував, що майже всі люди, з якими я зустрічався, були доброзичливими і милими. Але політикум справляє інше враження, часто повністю протилежне. І я завжди думав, що люди не заслуговують на такий уряд».
Про події 2014-го данець говорить з неохотою: «Майдан багато чого змінив. Він був якраз тим, що багатьом допомогло визначитися, чим повинна стати Україна». А ось тема українських законів, ставлення до них самих українців і керівництва країни його навіть потішила. «Завжди здавалося, що в Україні подвійна система законів: офіційні правила, і правила, за якими живуть люди, — поділився своєю думкою Ніккі Олсен. — У Данії люди значно більше дотримуються правил. У вас не так багато тих, хто насправді поважає закони і дотримується їх у своєму повсякденному житті. Люди просто не довіряють офіційним правилам, тому їх і не дотримуються. Данія ж славиться тим, що наші люди шанують закон і дотримаються його».
Проте Ніккі каже, що йому подобається тенденція розвитку, особливо в людях: «Я відчув розвиток в ментальному плані, в робочій етиці. Покращення бачу однозначно. А ось президенту можу порадити брати приклад з країн, де історично така ситуація вже виникала».
Іноземці про Україну: країна корупції та контрастів
Не секрет, що після розпаду СРСР Україна для іноземців довгий час залишалася чимось на кшталт дивини, про яку в світі мало хто знав. І якщо хтось за інерцією все ще ідентифікував нашу країну з Росією, то інші знали її за іменами наших спортсменів, деяких політиків і навіть діячів культури. Ситуація зазнала кардинальних змін взимку 2014-го, що позначився для нас бажанням обрати європейський вектор розвитку країни та кривавими подіями на Майдані, які стали поворотними в історії України.
Потім було безліч кроків, покликаних підтвердити наш європейський вибір, і початок військових дій на Донбасі, за якими іноземці вже почали пильно стежити, цілком усвідомлюючи, що Україна — це окрема країна практично в центрі Європи, а Росія — агресор, а не захисник російськомовного населення України. З цього часу до нас стали приїздити гості з-за кордону, сотні туристів, щоб особисто відвідати місце, яке тепер увесь світ знає як Євромайдан, і побувати там, де творилася новітня історія України, загартовуючи дух українців.
Деякі іноземці, що брали близько до серця нашу боротьбу за незалежність, стали допомагати тим, хто її відстоює в Донецькій і Луганській областях: хто — грошима, а хто — й особисто. Але Євромайдану вже майже два роки, Україна змінюється — і змінюється ставлення до нас в інших країнах. Тому «Аналітична служба новин» вирішила з'ясувати, як у світі нині ставляться до України та українців, і поспілкувалася з представниками різних країн.
Глен Холлінгз, Австралія, директор компанії «Kintek» в Україні:
Потрібен сильний радикальний лідер
Коли ми зв'язалися з Гленом, він був радий поговорити про Україну, поділитися своїми враженнями про те, що в ній змінилося останнім часом. «Ви знаєте, — відразу ж зазначив він, — у вашій країні є неймовірний контраст надії і відчаю. Контраст у людях та їхніх доходах, для мене Україна — взагалі країна-контраст».
Глен працює в Україні і встиг помітити, що оточення змінюється: «Коли я тільки приїхав в Україну, від своїх тутешніх друзів часто доводилося чути слово «вибач». Передусім за все, за бруд, за дискомфорт на вулицях — їм було соромно за свою країну. Але так було до Майдану. Після Революції гідності все інакше, і цю різницю не помітити неможливо. Люди ніби позбулися зовнішньої оболонки, розпрямилися духовно. Пам'ятаю тодішнє ставлення до гостей — «Ласкаво просимо в Україну!», навкруг прапори, національні кольори і гордість за націю», — згадує Г. Холлінгз події майже дворічної давності.
«Після Майдану, — веде далі він, — уряд сподівався позбутися корупції, але я не впевнений, що з цим завданням впоралися. До того ж у тому, що це вдалося Порошенку. Та насправді мені подобається ідея «бізнесмен в уряді» — бо він розуміє, що таке бюджет, і як розвинути підприємництво в країні. Але, можливо, наразі країні потрібен сильний радикальний лідер, який проведе реформи, не зважаючи на своє політичне майбутнє або капітал? Можливо, Порошенко мав би прийти після цього «радикального» президента, і вже згодом вдосконалювати економіку країни», — розмірковує австралієць.
Наостанок він зазначив, що помічає реформи у всій країні, але щиро радіє змінам в Одесі: «Я насправді в захваті від того, що там відбувається. Мені дуже подобається, що глава області (Міхеїл Саакашвілі — Ред.) проводить реформи всупереч усім думкам. Це саме те, що потрібно країні. Завдяки новому уряду, зміни помітні, але поки що не тією мірою, в якій вони необхідні Україні».
Еліот Кроуфорд, Ірландія, бізнесмен:
ДАІ працює по-старому
Ірландський бізнесмен Еліот Кроуфорд Україною й досі вкрай незадоволений. І всюди вбачає обман і шахрайство. Навіть прохання записати нашу розмову на відео він сприйняв як можливий засіб «для спекуляції, при належному монтажі». І, ви знаєте, поспілкувавшись з ним, я цілком розумію його невдоволення. Цікавлюся, яку нашу проблему він вважає головною. «Звичайно ж, це корупція, як і раніше», — досить емоційно відповідає співрозмовник і розповідає: щойно повернувся з Харкова, й подорож запам'яталася тим, що дорогою туди місцева Державтоінспекція вимагала старий добрий... хабар.
До того ж у корупції ірландський бізнесмен звинувачує всю українську націю — від низів і до верхівки. А згодом таки розповів про свою драму: «Їду я зі своїм українським другом. Виїжджаємо трасою за межі міста, звичайно, стали їхати швидше. Десь за три кілометри стоїть машина ДАІ. Зупиняють нас. Як виявилося, за перевищення швидкості в межах міста.... Але натякнули, що проблему можна вирішити швидко», — обурюється Еліот. Виявляється, його друг так і вчинив: дав даїшнику 200 гривень — і конфлікт було вичерпано. «Друг залишився задоволеним, але я вважаю, — наголошує ірландець, — що подібний грабіж, та ще поблизу від столиці, та й загалом у цивілізованій країні, просто неприпустимий! Тільки згодом я дізнався, що діяльність хабарників можна присікти, записавши держномер їхнього автомобіля і звернувшись в місцеве управління ДАІ. Та на номер службової машини ми навіть уваги не звернули», — поскаржився Еліот.
Бізнесмен пригнічений непрозорістю у всіх галузях діяльності в Україні. Він не довіряє місцевим жителям і підприємцям, проте вважає, що бізнес вести тут вигідно, «якщо робити це розумно». «Поки в Україні всі братимуть хабарі, нічого не зміниться, попри старання Європейського Союзу, НАТО, уряду чи ще кого-небудь. Щоб з цим впоратися, вашій країні потрібні кардинальні заходи».
Ніколас Крамдт, Бельгія, економіст:
Економічно вкрай вигідна країна
Бельгійцю Ніколасу Крамдту складно говорити про Україну на камеру, до того ж дати нашій країні розгорнуту характеристику, що ґрунтується на власних враженнях і знаннях. Тому він погодився дати короткий коментар: «Одна проблема в Україні? А таке взагалі було? В Україні завжди повно проблем. Така багатостраждальна країна. Начебто і бажання є, і люди стараються, та однаково проблеми...»
Бельгійський економіст впевнений, що потенційно Україна — вигідна країна саме в економічному плані: «В Україні є чудові ресурси, земля. Але немає фундаменту для інвестиційного бізнесу. Підприємці — перш ніж вкладати гроші нехай і в такий ласий шматочок — тричі подумають. Адже вони знають, що незабаром може трапитися якщо не криза, то революція чи війна. Але більшість причин штучні, щоб у корумпованої влади була змога відмивати гроші».
Цікаво, друзів у Ніколаса в нашій країні багато, він часто до нас приїжджає, спостерігає за тим, що відбувається, тож знає ситуацію не з чуток. «Україні потрібен контроль. Перш за все, контроль діяльності уряду, до того ж будь-якого, і особливо контроль діяльності правоохоронних структур. Шкода, що ваші представники влади не наважуються запросити фахівців з інших країн Європи. Якби в кожній інституції знаходилося по 20 осіб іноземних кадрів для контролю та інспекції роботи служб, це допомогло б позбутися продажних чиновників. Адже досвід Згуладзе ніби працює, та подивимося, що буде далі».
Зауважуючи про це, бельгієць щиро бажає удачі Україні, оскільки переживає і за країну, і за друзів. Але вважає, що боротьба з корупцією у нас не на належному рівні — в цьому корінь багатьох проблем.
Моніка Дробни, Польща, фінансист:
Захід вашої країни — це вже Європа
Польський фінансист Моніка Дробни загалом задоволена тим, що відбувається в нашій країні сьогодні. Але вона вважає, що її точка зору не досить різнобічна, тому погодилася поспілкуватися неформально. «Захід України — для мене, як Європа, але схід... Мені здається, все скоро налагодиться, оскільки новий уряд раціональніший за попередні, а головне, вміє домовлятися. Порошенко налагоджує контакти з Європою, і це добре», — вважає вона.
До Києва Моніка час від часу приїжджає у відрядження, тому зрозуміло, що оцінює ситуацію, виходячи зі своїх робочих цілей. Вона вважає, що в Україні ще надто багато невирішених питань в економічній і політичній сферах. Потребують поліпшення і умови нашого життя, в якому бракує комфорту. Але, зазначає вона, щоб впоратися з усім цим, нам потрібен час.
«У Києві варто бути напоготові — можуть обдурити, — поділилася вона своїми побоюваннями. — Біда в тому, що шахрайство і корупція — головні паразити в економіці вашої країни. Особисто у мене хабара ніхто не брав, і дати ніхто не намагався. Але для того щоб оцінити масштаби цієї проблеми, досить почитати українські новини або просто зіставити суми витрат за статтями з результатами виконаних робіт. Але те, що справи повертають на краще, — очевидно. Мені подобається тренд прозорості законів. Процес очищення триває, й інформація стала доступнішою. Тепер важливо правильно формулювати запитання. У кожній галузі закони намагаються зробити очевидними і прозорими», — зазначила М. Дробни.
Особливо їй сподобалася активна участь українських ЗМІ в суспільному житті країни: «Мені подобається, що журналісти не бояться запитувати, з'ясовувати і потім розповідати це людям. Доступність інформації — це одне, а її поширення — важка робота журналістів».
Леандро Гарсія, Іспанія, соціолог і фотограф:
Україна — як рідний дім
Іспанський фотограф і соціолог Леандро Гарсія, можна сказати, добре знає нашу країну. Він був тут до та після Майдану, їздив у східну частину України. З його точки зору, наша країна — місце постійного ризику. «Ваша країна перебуває в стані тривалої небезпеки вже давно: кризи, революції, війна. Мені здається, наразі є небезпека ультранаціоналізму як нового витка національного формування. Це зрозуміло, адже націоналізм — це, найпевніше, відповідна реакція на конфлікт. Але це може стати новою причиною для майбутньої небезпеки», — вважає соціолог.
Іспанець розповів, що особисто для нього Україна — як рідний дім, з великою кількістю друзів і близьких, тому про її долю він переживає більше, ніж про долі інших куточків Європи. Він переконаний, що з Росією нам зв'язуватися не варто, «адже неправильно, коли інша країна керує Україною. Також вони мають припинити постачання зброї і бійців на Донбас, адже без підтримки Росії війна стільки не тривала б. А все це для того, щоб Кремль міг чинити тиск на Україну. І це єдиний для них спосіб впливу, адже змогу дружби з Україною майже втрачено. Після Майдану Україна почала домовлятися з ЄС, але Росія вирішила перешкодити цьому і знайшла єдиний спосіб — пішла на українців війною. До того ж Росія створюватиме труднощі доти, доки вони не досягнуть комфортних для себе умов».
Причиною Майдану, за його словами, могла стати зокрема й російська провокація, хоча іспанська соціолог схильний вважати, що ті події спровоковані «ультранаціоналістичними настроями людей. Причиною було бажання народу висловлювати свою точку зору, але ті, у кого був особистий інтерес, вийшли на вулицю, щоб підштовхнути людей до певних дій. Тоді здебільшого діяли лише з власною метою».
Нині Леандро найбільше обурює корупція, через яку нашій країні не вистачає грошей навіть на нормальні дороги: «Як може Україна налагоджувати торговельні відносини з Європейським Союзом, якщо навіть постачання товару є проблемою?! Вашими огидними дорогами ледве-ледве пересувається будь-який транспорт. Проте кошти на ремонт регулярно надають. Невже це не корупція?». А ось президенту соціолог не довіряє: «Порошенко — бізнесмен, який передусім дбає про власні інтереси. Він повинен більше уваги приділяти проблемам країни і думати про їхнє вирішення, тоді будуть й реальні позитивні зміни».
Арно Гуллє, Франція, підприємець, власник компанії нерухомості «KievStones»:
Шукайте жінку!
Француз Арно Гуллє — з тих іноземців, які насолоджуються Україною незалежно від її політичного чи соціального життя. «Для чоловіків Україна — найкраще місце для життя. Тут дуже розвинена культура футболу і досить сильна команда. Класно ввечері піти на стадіон і насолодитися атмосферою футбольного матчу. І вечірки тут значно дешевші, я вільний, необмежений у своєму бюджеті. Порівнюючи з Європою, вартість проживання у вас значно нижча. Для іноземця в Україні жити заможно і подорожувати будь-коли — це просто. Все значно доступніше, ніж у Франції », — говорить він.
Найкраще, що є в Україні, — це жінки, якими Арно захоплюється вже котрий рік: «Ваші дівчата прекрасні, а кожному чоловіку завжди приємно йти поруч з красунею, чи це колега, чи подруга. Вони завжди милі і доброзичливі, доглянуті, усміхаються. Часом досить похмурий Київ стає яскравим саме через найгарніших жінок, яких зустрічаєш на його вулицях. Коли бачу українок, недоліків міста вже не помічаю».
Як підприємець Арно бачить в Україні величезний потенціал для бізнесу. Він вважає, що за кількістю наданих можливостей з Україною не можна порівнювати з жодною країною Європи. «Багато бізнес-ідей затребувані, але ще не втілені. У Європі серед бізнесменів величезна конкуренція, ринок заблоковано монополістами, тому важко починати і розвивати нову справу. Тут підприємцю просто відкрити компанію в нерозвиненій галузі бізнесу і незабаром почати отримувати прибуток. Робоча сила, якщо порівнювати з Європою, теж дешева. Але люди свою роботу виконують якісно і мають гарні навички. У вас людина з підприємницькою жилкою може розвинутися дуже швидко, особливо якщо вона працьовита і в неї є креативні ідеї», — поділився своєю думкою Арно, успішний бізнесмен, засновник декількох підприємств у столиці, цілком задоволений темпами їх розвитку.
Будучи уродженцем європейської столиці, Арно впевнений, що основна наша проблема — в менталітеті, а не в уряді: «Проблема — це українська культура загалом. Люди не поважають закон, не додержуються його і тому не відчувають себе під захистом законів. Я не думаю, що ситуацію можна хоч якось виправити, змінюючи тільки президента і уряд. Адже вплив олігархів на країну значно сильніший, ніж політиків. Здебільшого політики нічого не можуть зробити з монополістами». Як і багатьох інших іноземців, його вражають обсяги корупції, але і цей порок Арно списує на бізнес-еліту. Адже саме вони, з його точки зору, є основними призвідниками підкупу.
«Мені здається, Порошенко робить все, що може, для поліпшення становища країни. Але, на жаль, можливості цих поліпшень теж обмежені. Тому з часів Майдану насправді змінилося небагато. Більшою мірою — у свідомості населення. Люди намагаються бути більш цивілізованими, більш чесними, законослухняними. Але система залишилася колишньою. Як іноземець, що проживає тут, я не відчуваю особливих змін», — підсумував він.
Ніккі Олсен, Данія, працював над стартапом «How Far Games» в Києві:
У вас в країні подвійні стандарти життя
Данець Ніккі Олсен відгукується про свої відвідини України з абсолютним захопленням: «Я — якщо порівнювати з будь-яким місцем, де я бував раніше, — відкрив для себе багато незвіданих і нових речей. Для мене це було схожим на пригоду: про Київ, коли я сюди їхав, знав дуже мало. Та й самі українці, як на мене, не завжди усвідомлювали, що відбувається в країні».
У нашій столиці він вів активне громадське життя, дружив з багатьма українцями. Тому говорить: «Я відчував, що майже всі люди, з якими я зустрічався, були доброзичливими і милими. Але політикум справляє інше враження, часто повністю протилежне. І я завжди думав, що люди не заслуговують на такий уряд».
Про події 2014-го данець говорить з неохотою: «Майдан багато чого змінив. Він був якраз тим, що багатьом допомогло визначитися, чим повинна стати Україна». А ось тема українських законів, ставлення до них самих українців і керівництва країни його навіть потішила. «Завжди здавалося, що в Україні подвійна система законів: офіційні правила, і правила, за якими живуть люди, — поділився своєю думкою Ніккі Олсен. — У Данії люди значно більше дотримуються правил. У вас не так багато тих, хто насправді поважає закони і дотримується їх у своєму повсякденному житті. Люди просто не довіряють офіційним правилам, тому їх і не дотримуються. Данія ж славиться тим, що наші люди шанують закон і дотримаються його».
Проте Ніккі каже, що йому подобається тенденція розвитку, особливо в людях: «Я відчув розвиток в ментальному плані, в робочій етиці. Покращення бачу однозначно. А ось президенту можу порадити брати приклад з країн, де історично така ситуація вже виникала».
Блог:
Думки20:21
Економіка
Андрій Блінов
Падіння курсу гривні триватиме до рішення МВФ про третій транш
Курс стабілізується лише після рішення МВФ про видачу третього траншу кредиту. Якщо не буде подальшої підтримки валютного фонду, то може відбутися новий обвал курсу гривні. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економічний та фінансовий експерт, проектний менеджер Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов.
Економіст переконаний, що сьогоднішнє падіння гривні виникло внаслідок відмови від видачі третього траншу кредиту Міжнародним валютним фондом. І до прийняття рішення в грудні цього року ми спостерігатимемо повільну девальвацію курсу гривні.
«Ми чуємо від МВФ сигнали про невиконання їхніх умов: створення інституту прокурорів антикорупційного бюро і складання чіткого плану розміщення акцій п'яти великих державних підприємств», - пояснив Блінов.
Також він вважає, що падіння гривні є природним у зв'язку з настанням опалювального сезону. За його словами, незважаючи на те, що Світовий банк каже, що готовий кредитувати «Нафтогаз», частину грошей він бере з ринку за рахунок як платежів, так і кредиту Держбанку. Якщо «Нафтогаз» купує валюту, тоді на неї збільшується сезонний попит, а це і є одна з причин падіння.
Економіст пояснив, що на безготівкових розрахунках валюта цілком стабільна, адже НБУ за рік зробив коридор від 21 до 23 гривень за долар, і нинішній курс не виходить за його рамки. А коливання курсу готівкової валюти до 24,5 виникло у зв'язку з ліквідацією банків.
«Приблизно 80% громадян, які отримують гроші в рамках компенсацій до 200 тисяч гривень, не несуть гроші до іншого банку і не залишають їх на депозитах. Вони, як правило, купують на них валюту і таким чином ці гроші створюють додатковий попит на долар. 300 мільйонів доларів - це 1/5 частина обсягу місячного попиту на валюту на готівковому ринку», - пояснив він.
У цілому Блінов не бачить нічого дивного в даному курсі. За його словами, кількість доларів на ринку залишилася колишньою, просто попит на них зріс.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,5259850025177-/
/-pc-/
Top