Не секрет, що після розпаду СРСР Україна для іноземців довгий час залишалася чимось на кшталт дивини, про яку в світі мало хто знав. І якщо хтось за інерцією все ще ідентифікував нашу країну з Росією, то інші знали її за іменами наших спортсменів, деяких політиків і навіть діячів культури. Ситуація зазнала кардинальних змін взимку 2014-го, що позначився для нас бажанням обрати європейський вектор розвитку країни та кривавими подіями на Майдані, які стали поворотними в історії України.
Потім було безліч кроків, покликаних підтвердити наш європейський вибір, і початок військових дій на Донбасі, за якими іноземці вже почали пильно стежити, цілком усвідомлюючи, що Україна — це окрема країна практично в центрі Європи, а Росія — агресор, а не захисник російськомовного населення України. З цього часу до нас стали приїздити гості з-за кордону, сотні туристів, щоб особисто відвідати місце, яке тепер увесь світ знає як Євромайдан, і побувати там, де творилася новітня історія України, загартовуючи дух українців.
Деякі іноземці, що брали близько до серця нашу боротьбу за незалежність, стали допомагати тим, хто її відстоює в Донецькій і Луганській областях: хто — грошима, а хто — й особисто. Але Євромайдану вже майже два роки, Україна змінюється — і змінюється ставлення до нас в інших країнах. Тому «Аналітична служба новин» вирішила з'ясувати, як у світі нині ставляться до України та українців, і поспілкувалася з представниками різних країн.
Глен Холлінгз, Австралія, директор компанії «Kintek» в Україні:
Потрібен сильний радикальний лідер
Глен Холлінгз, АвстраліяКоли ми зв'язалися з Гленом, він був радий поговорити про Україну, поділитися своїми враженнями про те, що в ній змінилося останнім часом. «Ви знаєте, — відразу ж зазначив він, — у вашій країні є неймовірний контраст надії і відчаю. Контраст у людях та їхніх доходах, для мене Україна — взагалі країна-контраст».
Глен працює в Україні і встиг помітити, що оточення змінюється: «Коли я тільки приїхав в Україну, від своїх тутешніх друзів часто доводилося чути слово «вибач». Передусім за все, за бруд, за дискомфорт на вулицях — їм було соромно за свою країну. Але так було до Майдану. Після Революції гідності все інакше, і цю різницю не помітити неможливо. Люди ніби позбулися зовнішньої оболонки, розпрямилися духовно. Пам'ятаю тодішнє ставлення до гостей — «Ласкаво просимо в Україну!», навкруг прапори, національні кольори і гордість за націю», — згадує Г. Холлінгз події майже дворічної давності.
«Після Майдану, — веде далі він, — уряд сподівався позбутися корупції, але я не впевнений, що з цим завданням впоралися. До того ж у тому, що це вдалося Порошенку. Та насправді мені подобається ідея «бізнесмен в уряді» — бо він розуміє, що таке бюджет, і як розвинути підприємництво в країні. Але, можливо, наразі країні потрібен сильний радикальний лідер, який проведе реформи, не зважаючи на своє політичне майбутнє або капітал? Можливо, Порошенко мав би прийти після цього «радикального» президента, і вже згодом вдосконалювати економіку країни», — розмірковує австралієць.
Наостанок він зазначив, що помічає реформи у всій країні, але щиро радіє змінам в Одесі: «Я насправді в захваті від того, що там відбувається. Мені дуже подобається, що глава області (Міхеїл Саакашвілі — Ред.) проводить реформи всупереч усім думкам. Це саме те, що потрібно країні. Завдяки новому уряду, зміни помітні, але поки що не тією мірою, в якій вони необхідні Україні».
Еліот Кроуфорд, Ірландія, бізнесмен:
ДАІ працює по-старому
Ірландський бізнесмен Еліот Кроуфорд Україною й досі вкрай незадоволений. І всюди вбачає обман і шахрайство. Навіть прохання записати нашу розмову на відео він сприйняв як можливий засіб «для спекуляції, при належному монтажі». І, ви знаєте, поспілкувавшись з ним, я цілком розумію його невдоволення. Цікавлюся, яку нашу проблему він вважає головною. «Звичайно ж, це корупція, як і раніше», — досить емоційно відповідає співрозмовник і розповідає: щойно повернувся з Харкова, й подорож запам'яталася тим, що дорогою туди місцева Державтоінспекція вимагала старий добрий... хабар.
До того ж у корупції ірландський бізнесмен звинувачує всю українську націю — від низів і до верхівки. А згодом таки розповів про свою драму: «Їду я зі своїм українським другом. Виїжджаємо трасою за межі міста, звичайно, стали їхати швидше. Десь за три кілометри стоїть машина ДАІ. Зупиняють нас. Як виявилося, за перевищення швидкості в межах міста.... Але натякнули, що проблему можна вирішити швидко», — обурюється Еліот. Виявляється, його друг так і вчинив: дав даїшнику 200 гривень — і конфлікт було вичерпано. «Друг залишився задоволеним, але я вважаю, — наголошує ірландець, — що подібний грабіж, та ще поблизу від столиці, та й загалом у цивілізованій країні, просто неприпустимий! Тільки згодом я дізнався, що діяльність хабарників можна присікти, записавши держномер їхнього автомобіля і звернувшись в місцеве управління ДАІ. Та на номер службової машини ми навіть уваги не звернули», — поскаржився Еліот.
Бізнесмен пригнічений непрозорістю у всіх галузях діяльності в Україні. Він не довіряє місцевим жителям і підприємцям, проте вважає, що бізнес вести тут вигідно, «якщо робити це розумно». «Поки в Україні всі братимуть хабарі, нічого не зміниться, попри старання Європейського Союзу, НАТО, уряду чи ще кого-небудь. Щоб з цим впоратися, вашій країні потрібні кардинальні заходи».
Ніколас Крамдт, Бельгія, економіст:
Економічно вкрай вигідна країна
Бельгійцю Ніколасу Крамдту складно говорити про Україну на камеру, до того ж дати нашій країні розгорнуту характеристику, що ґрунтується на власних враженнях і знаннях. Тому він погодився дати короткий коментар: «Одна проблема в Україні? А таке взагалі було? В Україні завжди повно проблем. Така багатостраждальна країна. Начебто і бажання є, і люди стараються, та однаково проблеми...»
Бельгійський економіст впевнений, що потенційно Україна — вигідна країна саме в економічному плані: «В Україні є чудові ресурси, земля. Але немає фундаменту для інвестиційного бізнесу. Підприємці — перш ніж вкладати гроші нехай і в такий ласий шматочок — тричі подумають. Адже вони знають, що незабаром може трапитися якщо не криза, то революція чи війна. Але більшість причин штучні, щоб у корумпованої влади була змога відмивати гроші».
Цікаво, друзів у Ніколаса в нашій країні багато, він часто до нас приїжджає, спостерігає за тим, що відбувається, тож знає ситуацію не з чуток. «Україні потрібен контроль. Перш за все, контроль діяльності уряду, до того ж будь-якого, і особливо контроль діяльності правоохоронних структур. Шкода, що ваші представники влади не наважуються запросити фахівців з інших країн Європи. Якби в кожній інституції знаходилося по 20 осіб іноземних кадрів для контролю та інспекції роботи служб, це допомогло б позбутися продажних чиновників. Адже досвід Згуладзе ніби працює, та подивимося, що буде далі».
Зауважуючи про це, бельгієць щиро бажає удачі Україні, оскільки переживає і за країну, і за друзів. Але вважає, що боротьба з корупцією у нас не на належному рівні — в цьому корінь багатьох проблем.
Моніка Дробни, Польща, фінансист:
Захід вашої країни — це вже Європа
Польський фінансист Моніка Дробни загалом задоволена тим, що відбувається в нашій країні сьогодні. Але вона вважає, що її точка зору не досить різнобічна, тому погодилася поспілкуватися неформально. «Захід України — для мене, як Європа, але схід... Мені здається, все скоро налагодиться, оскільки новий уряд раціональніший за попередні, а головне, вміє домовлятися. Порошенко налагоджує контакти з Європою, і це добре», — вважає вона.
До Києва Моніка час від часу приїжджає у відрядження, тому зрозуміло, що оцінює ситуацію, виходячи зі своїх робочих цілей. Вона вважає, що в Україні ще надто багато невирішених питань в економічній і політичній сферах. Потребують поліпшення і умови нашого життя, в якому бракує комфорту. Але, зазначає вона, щоб впоратися з усім цим, нам потрібен час.
«У Києві варто бути напоготові — можуть обдурити, — поділилася вона своїми побоюваннями. — Біда в тому, що шахрайство і корупція — головні паразити в економіці вашої країни. Особисто у мене хабара ніхто не брав, і дати ніхто не намагався. Але для того щоб оцінити масштаби цієї проблеми, досить почитати українські новини або просто зіставити суми витрат за статтями з результатами виконаних робіт. Але те, що справи повертають на краще, — очевидно. Мені подобається тренд прозорості законів. Процес очищення триває, й інформація стала доступнішою. Тепер важливо правильно формулювати запитання. У кожній галузі закони намагаються зробити очевидними і прозорими», — зазначила М. Дробни.
Особливо їй сподобалася активна участь українських ЗМІ в суспільному житті країни: «Мені подобається, що журналісти не бояться запитувати, з'ясовувати і потім розповідати це людям. Доступність інформації — це одне, а її поширення — важка робота журналістів».
Леандро Гарсія, Іспанія, соціолог і фотограф:
Україна — як рідний дім
Леандро Гарсія, ІспаніяІспанський фотограф і соціолог Леандро Гарсія, можна сказати, добре знає нашу країну. Він був тут до та після Майдану, їздив у східну частину України. З його точки зору, наша країна — місце постійного ризику. «Ваша країна перебуває в стані тривалої небезпеки вже давно: кризи, революції, війна. Мені здається, наразі є небезпека ультранаціоналізму як нового витка національного формування. Це зрозуміло, адже націоналізм — це, найпевніше, відповідна реакція на конфлікт. Але це може стати новою причиною для майбутньої небезпеки», — вважає соціолог.
Іспанець розповів, що особисто для нього Україна — як рідний дім, з великою кількістю друзів і близьких, тому про її долю він переживає більше, ніж про долі інших куточків Європи. Він переконаний, що з Росією нам зв'язуватися не варто, «адже неправильно, коли інша країна керує Україною. Також вони мають припинити постачання зброї і бійців на Донбас, адже без підтримки Росії війна стільки не тривала б. А все це для того, щоб Кремль міг чинити тиск на Україну. І це єдиний для них спосіб впливу, адже змогу дружби з Україною майже втрачено. Після Майдану Україна почала домовлятися з ЄС, але Росія вирішила перешкодити цьому і знайшла єдиний спосіб — пішла на українців війною. До того ж Росія створюватиме труднощі доти, доки вони не досягнуть комфортних для себе умов».
Причиною Майдану, за його словами, могла стати зокрема й російська провокація, хоча іспанська соціолог схильний вважати, що ті події спровоковані «ультранаціоналістичними настроями людей. Причиною було бажання народу висловлювати свою точку зору, але ті, у кого був особистий інтерес, вийшли на вулицю, щоб підштовхнути людей до певних дій. Тоді здебільшого діяли лише з власною метою».
Нині Леандро найбільше обурює корупція, через яку нашій країні не вистачає грошей навіть на нормальні дороги: «Як може Україна налагоджувати торговельні відносини з Європейським Союзом, якщо навіть постачання товару є проблемою?! Вашими огидними дорогами ледве-ледве пересувається будь-який транспорт. Проте кошти на ремонт регулярно надають. Невже це не корупція?». А ось президенту соціолог не довіряє: «Порошенко — бізнесмен, який передусім дбає про власні інтереси. Він повинен більше уваги приділяти проблемам країни і думати про їхнє вирішення, тоді будуть й реальні позитивні зміни».
Арно Гуллє, Франція, підприємець, власник компанії нерухомості «KievStones»:
Шукайте жінку!
Арно Гуллє, ФранціяФранцуз Арно Гуллє — з тих іноземців, які насолоджуються Україною незалежно від її політичного чи соціального життя. «Для чоловіків Україна — найкраще місце для життя. Тут дуже розвинена культура футболу і досить сильна команда. Класно ввечері піти на стадіон і насолодитися атмосферою футбольного матчу. І вечірки тут значно дешевші, я вільний, необмежений у своєму бюджеті. Порівнюючи з Європою, вартість проживання у вас значно нижча. Для іноземця в Україні жити заможно і подорожувати будь-коли — це просто. Все значно доступніше, ніж у Франції », — говорить він.
Найкраще, що є в Україні, — це жінки, якими Арно захоплюється вже котрий рік: «Ваші дівчата прекрасні, а кожному чоловіку завжди приємно йти поруч з красунею, чи це колега, чи подруга. Вони завжди милі і доброзичливі, доглянуті, усміхаються. Часом досить похмурий Київ стає яскравим саме через найгарніших жінок, яких зустрічаєш на його вулицях. Коли бачу українок, недоліків міста вже не помічаю».
Як підприємець Арно бачить в Україні величезний потенціал для бізнесу. Він вважає, що за кількістю наданих можливостей з Україною не можна порівнювати з жодною країною Європи. «Багато бізнес-ідей затребувані, але ще не втілені. У Європі серед бізнесменів величезна конкуренція, ринок заблоковано монополістами, тому важко починати і розвивати нову справу. Тут підприємцю просто відкрити компанію в нерозвиненій галузі бізнесу і незабаром почати отримувати прибуток. Робоча сила, якщо порівнювати з Європою, теж дешева. Але люди свою роботу виконують якісно і мають гарні навички. У вас людина з підприємницькою жилкою може розвинутися дуже швидко, особливо якщо вона працьовита і в неї є креативні ідеї», — поділився своєю думкою Арно, успішний бізнесмен, засновник декількох підприємств у столиці, цілком задоволений темпами їх розвитку.
Будучи уродженцем європейської столиці, Арно впевнений, що основна наша проблема — в менталітеті, а не в уряді: «Проблема — це українська культура загалом. Люди не поважають закон, не додержуються його і тому не відчувають себе під захистом законів. Я не думаю, що ситуацію можна хоч якось виправити, змінюючи тільки президента і уряд. Адже вплив олігархів на країну значно сильніший, ніж політиків. Здебільшого політики нічого не можуть зробити з монополістами». Як і багатьох інших іноземців, його вражають обсяги корупції, але і цей порок Арно списує на бізнес-еліту. Адже саме вони, з його точки зору, є основними призвідниками підкупу.
«Мені здається, Порошенко робить все, що може, для поліпшення становища країни. Але, на жаль, можливості цих поліпшень теж обмежені. Тому з часів Майдану насправді змінилося небагато. Більшою мірою — у свідомості населення. Люди намагаються бути більш цивілізованими, більш чесними, законослухняними. Але система залишилася колишньою. Як іноземець, що проживає тут, я не відчуваю особливих змін», — підсумував він.
Ніккі Олсен, Данія, працював над стартапом «How Far Games» в Києві:
У вас в країні подвійні стандарти життя
Данець Ніккі Олсен відгукується про свої відвідини України з абсолютним захопленням: «Я — якщо порівнювати з будь-яким місцем, де я бував раніше, — відкрив для себе багато незвіданих і нових речей. Для мене це було схожим на пригоду: про Київ, коли я сюди їхав, знав дуже мало. Та й самі українці, як на мене, не завжди усвідомлювали, що відбувається в країні».
У нашій столиці він вів активне громадське життя, дружив з багатьма українцями. Тому говорить: «Я відчував, що майже всі люди, з якими я зустрічався, були доброзичливими і милими. Але політикум справляє інше враження, часто повністю протилежне. І я завжди думав, що люди не заслуговують на такий уряд».
Про події 2014-го данець говорить з неохотою: «Майдан багато чого змінив. Він був якраз тим, що багатьом допомогло визначитися, чим повинна стати Україна». А ось тема українських законів, ставлення до них самих українців і керівництва країни його навіть потішила. «Завжди здавалося, що в Україні подвійна система законів: офіційні правила, і правила, за якими живуть люди, — поділився своєю думкою Ніккі Олсен. — У Данії люди значно більше дотримуються правил. У вас не так багато тих, хто насправді поважає закони і дотримується їх у своєму повсякденному житті. Люди просто не довіряють офіційним правилам, тому їх і не дотримуються. Данія ж славиться тим, що наші люди шанують закон і дотримаються його».
Проте Ніккі каже, що йому подобається тенденція розвитку, особливо в людях: «Я відчув розвиток в ментальному плані, в робочій етиці. Покращення бачу однозначно. А ось президенту можу порадити брати приклад з країн, де історично така ситуація вже виникала».