Стій! Поліція!

Перетворення вітчизняної міліції в національну поліцію — це вже притча во язицех. Бажання все радикально переформатувати в роботі правоохоронного відомства та «повернути» міліцію обличчям до народу, декларували багато політиків і чиновники. Але гучні презентації закінчувалися не менше гучними скандалами. Про те, чого чекати українцям від нинішньої реформи, чи стане ця спроба нарешті успішною, журналіст «АСН» розбиралася разом з експертами.  

Непарадний мундир  

Найактивнішим лобістом ідеї створення в країні поліції нового зразка за правом можна назвати екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка (2007—2010 рр.). Пам'ятається, як затято тоді обговорювали, чи зможуть правоохоронці відійти від мілітаризації і чи сприймуть українці поліцейських, чи не виникне асоціацій з поліцаями.   Не менш тремтливе ставлення до проблеми демонстрували і народні депутати багатьох скликань. Але найбільшого резонансу серед інших отримала ініціатива народних депутатів Василя Грицака, Віктора Швеця та Валерія Коновалюка, які напередодні Євро-2012 внесли відповідний законопроект, запропонувавши в якості зразка для наслідування французьку жандармерію. Заразом депутати вирішили презентувати і варіанти форми, в якій, на їхню думку, відважним охоронцям закону буде комфортніше оберігати спокій громадян. А на додаток до нового обмундирування пообіцяли, що вони отримають більш широкі повноваження і вищі зарплати.  

З великим ентузіазмом взявся за реформування і політичний опонент Юрія Луценка, голова МВС Віталій Захарченко (2011—2014 рр.). Але далі гучних обіцянок і публічних дискусій, реформатори так і не просунулися.   Більш того, за кожною новою концепцією відбувалися скорочення професіоналів, а ситуація лише погіршувалася.  

Порядок денний  

Приміряння нової форми стало одним із атрибутів чергової кампанії з побудови в країні національної поліції, за втілення якої взявся нинішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Правда, влаштувавши не менш гучну піар-компанію, на відміну від попередніх реформаторів, голова правоохоронного відомства тільки цим аспектом не обмежився. Хоча втілювати ідеї з перетворення він почав, не підкріплюючи їх законодавчою базою.  

Натхненником поліціізаціі-2015 стала Ека Згуладзе, перший заступник голови МВС. Вона стверджує, що не намагається повторити в Україні свій успішний грузинський досвід, а будує винятково українську модель, спираючись на кращий світовий досвід. А почати вирішила зі створення патрульно-постової служби, оскільки саме вона найближча до народу.  

За її словами, патрульний повинен стати першою сходинкою поліцейської роботи. Це поліцейський на вулиці. І він там не стоїть, а працює. Він переміщається в своєму квадраті 24 години на добу. Найголовніші його завдання — гарантування безпеки, запобігання криміналу і реакція на абсолютно всі виклики, які надходять в поліцію.   У МВС розраховують, що реформа запрацює з червня поточного року в п'яти пілотних містах: Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Харків, Львів.  

На наступному етапі в міністерстві обіцяють концептуально перебудувати всю систему органів внутрішніх справ, розібратися з повноваженнями і міністра, і звичайних співробітників. Ця ідея вже отримала підтримку у законотворців. Так, екс-міністр МВС Юрій Луценко, який очолює сьогодні найбільшу фракцію парламенту, що входить в коаліцію, розповів АСН, що саме і як планують міняти.  

Юрій Луценко«Після ухвалення закону «Про національну поліцію», МВС стане політичним холдингом силових структур. Йому буде підпорядковуватися, і воно буде координувати центральний орган виконавчої влади — Національну поліцію, яка фактично перетвориться на певне міністерство. Начальника Національної поліції буде призначати Кабінет Міністрів за поданням міністра внутрішніх справ. Передбачається, що з ним буде укладено п'ятирічний контракт. Таким чином, начальник поліції стає захищеним від політичних рішень, — перераховує «плюси» майбутньої поліції Юрій Луценко. — Також керівник Національної поліції без узгодження з політиками, в тому числі і з міністром внутрішніх справ, самостійно призначає всіх своїх підлеглих і підписує з ними контракт на п'ять років. Цим ми поставимо крапку в політизації поліції в усіх областях».  

За словами екс-голови МВС, всі призначення в Національній поліції «знизу вгору» проводитимуться за певним графіком на конкурсній основі поліцейськими комісіями, до яких увійдуть представники громадського суспільства. Особливий порядок призначення (звільнення) хочуть передбачити для начальника патрульної служби.   «Ще один важливий момент, начальник патруля призначається після затвердження відповідною місцевою радою. Тобто начальник поліції Львівській області може призначити заступника з патрулю (колишнього даішника, дільничного, ППС) тільки після затвердження кандидатури облрадою, міськрадою тощо. До того ж, за рішенням відповідної ради, патрульним можна висловити недовіру. Це, в свою чергу, призведе до його відсторонення, доки в МВС не переконаються у його професійній придатності. Це розширить контроль над поліцейськими. Адже міністр не може контролювати 150 тисяч своїх підлеглих, а разом з депутатами місцевих рад — цілком », — каже Юрій Луценко.  

Звучить гарно. Але чи вдасться це реалізувати? Думки традиційно розійшлися.  

За словами директора Центру досліджень правоохоронної діяльності Олега Мартиненка, реформатори пішли неправильним шляхом. Він переконаний, що здебільшого національну поліцію повинні складати патрульна служба та дільничні.   «Ека Згуладзе передбачає спиратися на американський і грузинський досвід. Вона думає, що патрульну службу можна з'єднати з вулицею, але насправді це неможливо, адже це повністю окрема частина. Працювати, як дільничні, патрульна служба не має права. Не має права заходити в будинки, якщо не скоєно злочин. Якщо патрульна служба буде ходити розмовляти, то втратить свій головний об'єкт — вулицю», — сказав Олег Мартиненко.

На його думку, запропонований варіант — це тільки новий фасад, суть не змінюється, повноваження не розширюються.

Цю думку поділяє й президент Української федерації професіоналів безпеки Сергій Шабовта. Експерт стверджує, що Аваков і Згуладзе не з того почали реформувати МВС.

Сергій Шабовта«Якби професіонал шукав логіку в реформуванні, то він почав би зі слідчих органів, оперативних підрозділів. Саме вони розкривають злочини. У ДАІ, звичайно, багато недоліків. Але починати з неї — це займатися мішурою. Поміняти людей, машини, поставити відеоспостереження — це не найважливіше. Безпека на дорогах так само залишиться низькою через жахливі дороги і культуру водіння. Люди звикли, що простіше давати хабарі і порушувати. Найімовірніше водії «обламають» систему, ніж вона їх», — висловив АСН свою думку пан Шабовта.  

Починання нової команди з реформування МВС обома руками підтримує експерт з правоохоронної проблематики Олександр Беца. «Існуюча система (МВС, — Прим. авт.) залишилася з радянських часів. Якщо беремо вектор європейський, то треба позбутися радянських гальм, вони нам заважають. Грузія, як маленька країна, змогла у себе запровадити нову систему. Там стали інакше ставитися до правоохоронців, їх поважають. А ми тримаємося за старі структури — ДАІ, прокуратуру», — говорить Олександр Беца.   На його думку, будь-яка поліція набагато краще тієї міліції, яка існує у нас зараз.  

«У будь-якій країні поліцейських поважають, звертаються до них за допомогою. Ще 10—15 років тому в багатьох країнах з'явилося поняття «ком'юніті поліс». Там завдання міліціонерів захищати не владу, а забезпечувати захист кожної людини і бути ближчими до народу. Ті, хто забезпечують порядок, повинні бути в структурі місцевої влади. А ось ті, хто розслідує злочини, — в структурі МВС», — сказав пан Беца.    

Чого хочуть люди  

Виявляється, правоохоронці та звичайні громадяни мають дещо інше уявлення про нову міліцію. Такий висновок можна зробити, вивчивши результати досліджень «Центру Разумкова».   Так, тільки 22% правоохоронців підтримує ідею перейменування міліції в поліцію, а проти виступає — 29,4%. На повне кадрове оновлення згодні лише 8,9% опитаних, проти цього — 28,8%. Повна підтримка є тільки у ідеї підвищити зарплати (93,6%) і соцгарантії (92%), а також поліпшити екіпіровку і забезпечення правоохоронців (92,3%).   Звичайні громадяни відповіли інакше. Ідею перейменування міліції в поліцію підтримують 9,6%, а категорично проти — 34,1%. Повне кадрове оновлення вважають за потрібне лише 34,7% опитаних, проти цього — 10,4%. У ідеї підвищити зарплати зрозуміло позиція абсолютно відрізняється — «за» лише 24,6%, соцгарантії — 37,5%, а поліпшення екіпіровки та забезпечення правоохоронців 42,7%.   Цікаво також відповіли громадяни на запитання про те, за які гроші вони готові піти служити в МВС. Так, майже третина відмовляється — ні за які; 20,8% — 6 500—13 000 гривень; 17,1% — 3 900—6 500 гривень. Не змогли скласти ціну праці правоохоронця 20,7%.  

Експерти стверджують, реформування правоохоронних органів потрібно проводити. Швидко та якісно. Результативність може бути тільки за наявності політичної волі та комунікації з громадянами. Та поки що думкою самих громадян та їх очікуваннями, схоже, мало хто цікавиться.