В Україні повноцінно не функціонує Державне сховище дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.
Все тому, що Міністерство фінансів - головний розпорядник коштів і відповідальний за формування держфонду, протягом 2014–2016 років не виконувало в повному обсязі свої функції із формування повноцінного фонду і не фінансувало його так як належить, про це говориться у звіті Рахункової палати України. У результаті – до державного бюджету не зараховувалися конфісковані цінності на мільйони гривень, коштовні речі зберігаються у невідповідних умовах.
Загалом, як говориться у оприлюднених Рахунковою палатою результатах аудиту, за 18 років існування державна установа так і не стала повноцінним джерелом додаткового наповнення Державного бюджету України.
Проблема №1: Недосконала нормативно-правова база про Держсховище
З усіх 29 своїх функцій та завдань Державне сховище частково виконує лише 16. Тобто у ньому обліковують, зберігають та продають цінності, однак – не купують необхідні державі, не реставрують старі унікальні цінності, що також мали б робити Уже тривалий час Мінфін зволікає з прийняттям приведеного у відповідність із нормами чинного законодавства положення про Держсховище.
Проблема №2: У Сховища цінностей недостатньо коштів
З 2014 до 2016 р. Міністерство фінансів не давало коштів, достатніх для того, щоб Держсховище могло виконувати всі покладені на нього обов’язки. Грубо кажучи, грошей давали рівно стільки, скільки потрібно на прожиття, вкладення у розвиток установи не було. Причина банальна - Мінфін просто не знав, звідки мав взяти ті кошти. Через недофінансування в останні два роки не створювались запаси та резерви дорогоцінних металів для забезпечення поточних і перспективних потреб національної економіки в дорогоцінних металах і дорогоцінному камінні та своєчасно не проводились в повному обсязі експертизи для зарахування до Держфонду всіх цінностей, які перейшли у власність держави. Саме ж формування Держфонду Сховищем відбувалося лише за рахунок конфіскованих правоохоронними органами цінностей.
Проблема №3: Не забезпечено порядок зарахування до Держфонду конфіскованого правоохоронцями майна
За станом на 01.01.2017 на зберіганні в Держсховищі перебуває 647 посилок з цінностями вартістю близько 24 млн гривень. При цьому 372 посилки із цінностями зберігаються в Держсховищі просто так – їхня оцінка не проводилася по тій причині, що Держсховище не отримало щодо них рішення судових органів щодо конфіскації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в дохід держави.
Все тому, що правоохоронні органи централізовано не обліковують конфісковані цінності, відсутня координація роботи між правоохоронними, судовими та фінансовими органами з питань своєчасного зарахування до спеціального фонду державного бюджету конфіскованих цінностей. Як наслідок, отримані від правоохоронних органів цінності своєчасно до Держфонду не зараховуються, а «зависають десь у повітрі».
Яскравий приклад - у 2016 році СБУ прислала у Держсховище три золоті наручні годинники торгової марки Bovet 1822 вартістю 2,3 млн грн. Як з’ясувала Рахункова палата, суд ухвалив рішення про конфіскацію цих годинників на користь держави ще у 2012 році.
Втім, за чотири роки (!!!) це рішення так і не дійшло з суду до Держсховища. Тобто нормальна взаємодія між судовими, слідчими органами та Держсховищем відсутня.
Проблема №4: Конфісковані історичні цінності зберігаються аби як
У Держфонді зберігається чимало речей, що можуть мати певну історичну цінність. Утім, тільки теоретично, оскільки жодної оцінки їх вартості, а тим паче реставраційний супровід не здійснювалися. По-перше – на це немає коштів, по-друге – Мінфін визначив як недоречне формування Історичного фонду.
Натомість у структурі Мінфіну було створено державну установу «Музей коштовного і декоративного каміння», в якому експонувалось 1 500 одиниць мінералів та дорогоцінного каміння, орієнтовна вартість яких у цінах 2002 року склала близько 29,5 млн грн. Примітно, що ці цінності з невідомої причини не були зараховані до Держфонду, який обліковується в Держсховищі, а фінансування музею взагалі передали місцевому бюджету.
Проблема №4: Держфонд існує без фінансового плану
Головне призначення Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння - забезпечення виробничих, фінансових, наукових, соціально-культурних та інвестиційних потреб України.
В установі ці прописані законом функції реалізовували досить примітивно, просто продавали цінності до Державної скарбниці НБУ та Державного підприємства «Бурштин України». За останні два роки Держсховище не планувало обсягів поточних і перспективних потреб національної економіки у цінностях, а лише забезпечувало разові запити підприємств.
Проблема №5: Дорогоцінне каміння зберігається у невідповідних умовах
Міністерство фінансів, на порушення закону, не забезпечило виконання одного з головних покладених на нього завдань – зберігання дорогоцінного каміння органогенного утворення. Наприклад, величезна кількість бурштину, а це близько 12 тон зберігається в Держсховищі в не пристосованих для цього приміщеннях.
Про результати свого аудиту Рахункова палата проінформувала всі причетні до нього органи влади і установи. Зокрема,постановила зобов’язати Міністерство фінансів України спільно з правоохоронними органами розробити єдиний порядок бухгалтерського обліку цінностей, у тому числі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, конфіскованих у дохід держави.
Також дано доручення Міністерству фінансів України розробити порядок зарахування до Історичного фонду виробів з дорогоцінного металу і дорогоцінного каміння і умови їх експонування, забезпечити участь працівників фінансових органів у судових засіданнях, на яких розглядається конфіскація цінностей у дохід держави.
Також Мінфіну порадили спитати з обліку Держсховища вставок, що імітують дорогоцінне каміння, провести звірку цінностей, отриманих Держсховищем від правоохоронців, забезпечити належні умови зберігання отриманих цінностей та провести інвентаризацію колекції Музею коштовного і декоративного каміння.