Народний депутат Борис Філатов — особистість яскрава. Він завжди сміливо і колоритно коментує ті чи ті події. Багато чого знає. До того ж його ім'я часто називають, обговорюючи можливість переформатування чинної парламентської коаліції.
За спинами парламентарії пліткують: Філатов буде координатором переформатування. «Аналітична Служба Новин» (АСН) попросила самого фігуранта обговорень прокоментувати ці розмови. Думки парламентарій висловив настільки яскраво, що не захотілося їх скорочувати. Публікуємо повну версію розмови політика з АСН.
— Борисе Альбертовичу, найперше дозвольте запитання про можливість переформатування парламентської коаліції. Це обговорюють. Навіть кажуть, що ви будете координатором цього процесу.
— Хто це говорить таке?
— Ваші колеги, за спиною.
— Що значить — «координатором переформатування»? Дивіться, об'єктивно йдуть відцентрові процеси, а не стрімкі. Тому важко назвати причини.
— Подейкують, що в червні можливе переформатування.
— Це як у Томаса Гоббса Bellum omnium contra omnes — війна всіх проти всіх. Причин багато, але давайте на них особливо не загострювати увагу. Все це зрозуміло. Юлія Володимирівна (Тимошенко, — Прим. авт.), напевно, мріє стати прем'єр-міністром. Петро Олексійович (Порошенко, — Прим. авт.) намагається руками Юлії Володимирівни підбадьорити Арсенія Петровича (Яценюка, — Прим. авт.). Це — кубло. І вся країна має можливість спостерігати за всіма подіями у прямому ефірі. Спочатку Олег Валерійович склав свої повноваження (координатора коаліції, — Прим. авт.). А потім він сказав, що, напевно, таки залишиться. Та водночас вже Юлію Володимирівну ніби повинні були призначити. Ну, загалом, ось таке відбувається. Однозначно, вважаю, коаліція переформатується. Як? Ніхто не розуміє. Є такий сигнальний маячок. Це законопроект № 2300, що забороняє перехід із фракції у фракцію.
— Закріплення депутата за фракцією — імперативний мандат?
— Фактично так. Це те, що не вдалося зробити ні Віктору Медведчуку, ні Леоніду Кучмі, ні Юлії Тимошенко, ні Віктору Януковичу. Голосів у залі під цей законопроект немає. Його постійно намагаються протягнути. Та як хитро й підло вони це роблять! Вже поставили б його на голосування: провалили б — і відклали це питання в довгий ящик. А так, одного разу його поставили, до того ж, порушуючи регламент, він висвітився на табло, і вже треба було за нього голосувати. А Гройсман (в останній момент, — Прим. авт.) зняв його. 23 квітня його повинні були внести до порядку денного, але його не було. Це дуже показовий маркер в цьому плані. Є люди, зокрема й Президент та лідери великих фракцій, які хочуть зацементувати чинне, досить потворне становище. А є ті, хто не хоче цього: зокрема мажоритарники, опозиційно налаштовані депутати, позафракційні і, як я їх називаю, «фракцієпозбавленці», групи «Відродження» та «Воля народу». Враховуючи позиції щодо законопроекту, про який ми говорили, можна зрозуміти: парламент переформатується. У кожного з депутатів, які не хочуть за нього голосувати, є десь в голові запасний варіант, думка стартонути кудись.
— Який вихід із цього становища? Глухий кут?
— Чому глухий кут? Я не бачу в цьому нічого страшного. Насправді коаліція була створена неприродно. Ми ж пам'ятаємо, як усе було. До прикладу, Арсеній Петрович говорив: «Я більше взяв голосів». А Петро Олексійович: «Ні, не ти. Ми більше взяли, у нас є ще мажоритарники». Вони довго торгувалися. Насправді треба було відразу за рахунок цих гіперфракцій зліпити нормальну коаліцію. І не залучати туди умовно дрібніші. А вони створили велику коаліцію, яка є не функціонуючою. І нині, зверніть увагу, у «Народного Фронту» вже не 22%, а 3% (рейтинг, — Прим. авт.). Однозначно, це не відображає електоральний вибір народу. Тому вона скрізь і тріщить. Ходять розмови, що частина (депутатів, — Прим. авт.) хоче перетягнути до себе Порошенка і частину — подарувати Тимошенко. З іншого боку, в мене є колеги, дуже порядні люди (називати їх не хочу), і вони кажуть: «Ми на це все дивимося, але як не тепер, то у четвер плюнемо на все і підемо окремо працювати. Адже все, що відбувається всередині «Народного Фронту», нам не подобається. Зокрема позиція Мартиненка, Іванчука». Спрощуючи, якщо враховувати відцентрові тенденції у Верховній Раді, то вони існують не лише в парламенті, а й всередині кожної із фракцій. І нічого страшного в тому я не бачу, що буде нова коаліція з частини «Народного Фронту», патріотично налаштованих позафракційних депутатів з тієї ж Радикальної партії, з тієї ж «Самопомочі». Знову ж, Блок Петра Порошенка може дуже швидко посипатися. І ви чули про тенденції в «Ударі», про те, що 40 осіб з «Удару» вже майже «на вихід»? 40 чи ні — питання. Може бути 30. Що буде? Що було — бачили, що буде — побачимо. Але точно не треба говорити, що я все це задумав.
— Наскільки реальні дострокові вибори парламенту?
— Такі прогнози існують завжди. Є вони й нині. Все залежатиме від того, які відбуватимуться події. Якщо, умовно, Петро Олексійович подивиться і зрозуміє, що ніби виходу немає, доведеться оголошувати дострокові вибори. Все залежить від багатьох факторів: це і зовнішня загроза, і внутрішньополітична ситуація — у разі її погіршення треба буде каналізувати народний гнів. Замість того щоб шахтарі бігали по вулицях, сказати: «Ми вибори оголосили, йдіть на виборчі дільниці».
— Активно в кулуарах обговорюють і майбутні призначення в деяких відомствах. Кажуть, що портфелі активно ділять і сваряться?
— Звичайно, ділять і сваряться. Це ж видно і по телевізору. Подивіться, що відбувається в сесійній залі.
— Є інформація, що кандидатури іноземців розглядають знову.
— З одного боку, може це й непогано. З іншого, однозначно розуміємо, що це якесь зовнішнє управління.
— Прості люди, обговорюючи призначення іноземців, зчаста обурені.
— А простим людям треба пояснювати, що це — менеджери без корупційного минулого. Петро Перший — не найкращий приклад. Але були різні періоди, коли залучали іноземних фахівців. Вважаю, що краще нехай будуть іноземні фахівці, ніж вітчизняні злодії. Ви ж розумієте: той, хто дає гроші, повинен пильнувати їх. Невже американці, Євросоюз можуть дати гроші, щоб вся ця публіка їх розікрала? звичайно, вони будуть нав'язувати якихось своїх контролерів.
— Правда, що Військову доктрину пишуть американці і грузини?
— Не знаю. Доктрину не можуть писати американці і грузини. Вона базується на тому, хто є потенційним супротивником. У нас і так зрозуміло, яка це країна-агресор. Думаю, доктрину ми напишемо самі. А на стандарти НАТО давно потрібно переходити. Дмитро Ярош каже, що це не просто данина моді. Вони реально універсальні, життєздатні.
— Ваш прогноз, що буде на сході України?
— Я цього не знаю. Плани Путіна знає Путін.
— А як зараз почуває себе Дніпропетровськ і область?
— Як-як? У відчаї.
— Чому?
— Тому що новий губернатор — Чебурашка. Все. Поки що. Мені час до зали.