Податкова і Держгеонадра не контролюють, хто і скільки добуває нафти в Україні. Держбюджет недоотримує мільярди

Здавалося б, що може зараз затьмарити скандал, який вибухнув навколо тимчасового відсторонення від посади голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його арешту на два місяці через підозру у незаконному наданні податкової розстрочки компаніям з орбіти олігарха Олександра Онищенка?

Певно, нічого. Нічого, окрім звіту Рахункової палати про результати перевірки справляння рентної плати за користування надрами для видобування нафти в Україні.

Або НЕсправляння…

Адже в самій Рахунковій палаті констатують – відомства, які б мали контролювати сплату податків і зборів, а також правильність користування надрами, не роблять цього взагалі або роблять неналежним чином.

Фактично співпрацю Фіскальної служби і Держгеонадр у питанні контролю за видобутком нафти в Україні можна порівняти з ситуацією, коли ліва рука не знає, що робить права, а страждає від цього голова.    

Що досліджувала Рахункова палата  

Згадане аудиторське дослідження було плановим і його результати були затверджені рішенням Рахункової палати від 5 грудня 2016 року, хоча оприлюднені були уже в новому році. Стосувалося воно періоду 2014–2015 років та першого півріччя 2016-го.

Рахункова палата намагалася встановити, хто, де і скільки нафти видобуває в Україні і наскільки ефективно відповідні органи державної влади виконують свої обов’язки у питаннях контролю за повнотою нарахування та своєчасністю надходження від цих компаній рентної плати до державного бюджету.

Отже, якщо узагальнити найпоширеніші порушення, на які вказала Рахункова палата у своєму звіті, до двох абзаців, то:   

а) не всі компанії, які отримали спеціальні дозволи на видобування нафти, стали на облік в органах ДФС як платники рентної плати. Тобто жоден із контролюючих органів надалі не перевірив, чи дійсно ці компанії не здійснювали після отримання ліцензії видобуток. Чи таки добували нафту, ігноруючи необхідність стати на облік в ДФС.  

б) компанії, які отримали спеціальні дозволи на видобуток нафти і таки стали на облік у ДФС, звітували у Державну фіскальну службу про відсутність видобутку. Втім жоден державний орган не перевіряв – там дійсно не видобувалася нафта, чи, можливо, видобуток йшов на повну. І приклади таких сумнівних дій Рахункова палата знайшла.    

За офіційними даними, обсяги видобутку нафти в Україні протягом останніх років скоротилися на 14 %, тобто – на 0,6 мільйона тонн.

В той же час обсяги видобутку нафти в Україні за 2012–2013 роки становили 4,4 млн т, а за 2014–2015 роки скоротилися до – 3,8 млн тонн.

Тобто, констатує Рахункова палата, тенденція йде донизу, видобуток, принаймні офіційний, зменшується, відтак державний бюджет з часом отримуватиме все менше надходжень від рентної плати за користування надрами для видобування нафти. Зрозуміло, що скорочуватиметься і виробництво вітчизняного пального на нафтопереробних заводах, натомість частка продукції закордонних виробників на внутрішньому ринку ростиме. Але не все так, як видається на перший погляд.  

Скільки отримували від рентної плати за нафту    

Протягом 2014–2015 років та І півріччя 2016 року до державного бюджету надійшло загалом майже 10 млрд грн рентної плати за користування надрами для видобування нафти. Та якщо кілька років тому надходження від рентної плати складали третину від усіх надходжень до держбюджету, то у 2016 році ця частка скоротилася в рази – з 32,7% у 2014 році до 7,9% у І півріччі 2016 року.

Проте насправді в Україні ніхто достеменно не знає, скільки у нас добувається нафти, скільки платиться і не платиться за неї податків. Адже, як вказує Рахункова палата, на сьогодні не запроваджено автоматизованого обліку обсягів видобування нафти, не забезпечено оперативного і повноцінного інформаційного обміну інформацією між ДФС та Держгеонадрами, не організовано належної роботи із запобігання збільшенню податкового боргу з цього платежу.  

В Україні відсутній облік обсягів видобування нафти

Так прямо і говорить у своєму звіті Рахункова палата. Тобто компанії, що займаються видобуванням нафти, можуть занижувати, і навіть суттєво, звітні дані про обсяги видобутої нафти. Внаслідок цього до державного бюджету щорічно не надходять мільярдні суми рентної плати за користування надрами для видобування нафти. Відповідно, видобувні компанії мають необліковані прибутки. Зверніть увагу на парадокс зі збільшенням кількості виданих дозволів (з 01.01.2014 по 01.07.2016 - на 15,2%) на видобуток на тлі загального падіння видобутку. Тобто все більше компаній почали отримувати дозволи на видобуток найти, але сам видобуток не росте, а навпаки – падає. З 2014 до 2016 року включно було проведено 8 аукціонів, за результатами яких видано спеціальні дозволи на 17 ділянок нафтогазоносних надр.   

Деякі власники спеціальних дозволів на користування надрами для видобування нафти звітують, що нафту не видобувають. Враховуючи той факт, що системи обліку видобутку нафти в Україні не існує, це дозволяє не документувати видобуту нафту та не сплачувати платежі до держбюджету.

Збоку видається, що українські власники дозволів на видобуток нафти поводяться як собака на сіні - дозволи мають, але нічого не добувають. 

У 2014–2015 роках та I півріччі 2016 року власники 141 спеціального дозволу на користування надрами звітували про нульові показники видобутку нафти. Більшість таких ділянок перебували у розпорядженні ПАТ "Укргазвидобування" (70 спеціальних дозволів) та ПАТ "Укрнафта" (13 спеціальних дозволів), говориться у звіті Рахункової палати.  

Примітно, що чимало спеціальних дозволів, за якими компанії декларували нульові показники, були видані більше десяти років тому. Нагадаємо, згідно з законодавством,  надрокористувач,  якому  надано  дозвіл,  повинен  приступити  до користування  ділянкою  надр  протягом двох років, починаючи з дати його надання. (крім дозволу на користування  нафтогазоносними  надрами – тут користування ділянкою має настати не пізніше ніж через 180 календарних днів).

Якщо цього не сталося у зазначені строки або у роботі компанії була перерва на 2 роки чи 180 днів відповідно, то ліцензію має бути відкликано.  

Втім, наприклад, 9 спеціальних дозволів, за якими ПАТ "Укрнафта" декларувала нульові показники видобутку нафти, були видані цьому товариству ще у 1997–1999 роках, а 4 – у 2003–2007 роках не відкликані й досі   Водночас аудитором Рахункової палати встановлено та документально підтверджено факт видобутку нафти одним із підрозділів ПАТ "Укрнафта" у обсягах, які на 107,24 та 189,20 відсотка перевищують планові.

При цьому, до органів ДФС подавалися звіти про "нульові" показники видобутку нафти, говориться у звіті. Наприклад, Держгеонадра в ході проведення геологічного контролю встановили, що у 2015 році на Верхньомасловецькому родовищі проводилось видобування вуглеводнів. І цей факт свідчить про наявність ризику подання "Бориславнафтогазом" недостовірної інформації щодо обсягів видобутої у 2015 році нафти, а отже й ухилення від сплати рентної плати, говорить у звіті Рахункова палата. Втім і це ще не все. Виявилося, що Держгеонадра про результати проведення цієї перевірки податковій не повідомили, а та, своєю чергою, не врахувала ці ризики при розроблені плану проведення перевірок органами ДФС на 2016 рік.  

Фокус №2: Отримав дозвіл, але у податковій на облік не став  

Окремі компанії, які отримали дозволи на видобуток нафти, навіть не стоять на обліку у ДФС як платники рентної плати за нафту, йдеться у звіті Рахункової палати.  Всього станом на 01.07.2016 аудиторами Рахункової палати встановлено 42 (із 103) компаній, які не обліковуються та не звітують до ДФС, проте мають спеціальні дозволи на видобуток нафти (ймовірно - і видобувають нафту).

У ході проведення контрольного заходу встановлено, що звірки зазначених даних, які проводились територіальними органами ДФС (Міндоходів), були неефективними, про що свідчать значні розбіжності між даними Держгеонадру і ДФС (Міндоходів) щодо кількості надрокористувачів – власників спеціальних дозволів на використання надр для видобування нафти та платників рентної плати за користування надрами для видобування нафти, які обліковувалися в органах ДФС (Міндоходів).

Основною причиною зазначених розбіжностей є відсутність обміну інформацією між ДФС та Держгеонадрами про діючі, видані, анульовані спеціальні дозволи, а також про призупинення чи поновлення їх дії.

Рахунковою палатою проведено порівняння звітності Держгеонадр і даних обліку платників рентної плати за користування надрами, які видобували нафту на території Полтавської області.

Встановлено, що на обліку в державних податкових інспекціях, підпорядкованих ГУ ДФС у Полтавській області, не перебували два суб’єкти господарювання, які отримали спеціальні дозволи на користування надрами для видобування нафти, та водночас - на обліку в територіальних підрозділах ГУ ДФС у Полтавській області перебували вісім суб’єктів господарювання, які станом на 01.07.2016 так і не зареєструвалися у базі обліку Держгеонадр як власники спеціальних дозволів.