Ухвалення в першому читанні законопроекту «Про державну службу» на пленарному засіданні Верховної Ради 23 квітня 2015 року більше нагадувало лотерею, ніж традиційну законотворчу діяльність. Чи вдасться ухвалити законопроект — ворожили до останнього. Адже в кулуарах депутати говорили про необхідність реформувати держслужбу, а коли справа доходила до безпосереднього голосування, голосів не вистачало. Перші три спроби запалити зелене світло новому устрою держслужби не увінчалися успіхом.
Експерти Реанімаційного пакета реформ розгорнули справжню лобі-кампанію в кулуарах Верховної Ради: чи не кожного депутата окремо переконували, просили проголосувати за документ. Підсумок — рятівною соломинкою для «потопаючого» законопроекту стали свободівці. Їхні голоси стали вирішальними. Закон удалося затвердити на межі — зелені кнопки «за» натиснули тільки 226 депутатів (граничний мінімум для ухвалення рішень).
Чому, здавалося б, формальне рішення — ухвалення закону в першому читанні (до другого читання документ може бути кардинально переписаний. — Авт.) — наштовхнулося на таку скелю депутатської протидії? Як негласно говорили депутати з досвідом, «система ще не готова до змін». А зміни документом пропонувалися радикальні.
«Цим законопроектом ми пропонуємо впровадити відкритість державної служби. Що це означає? Створюється єдиний веб-портал, на якому будуть розміщені всі вакантні посади, в тому числі і найвищі управлінські позиції: на заступника міністра, на глав держслужб. Здобувач подає резюме, проходить конкурсний відбір і приступає до роботи на держслужбі, — розповідала АСН про нововведення керівник робочої групи ВРУ з розробки Закону про держслужбу Олена Шкрум. — Таким чином, ми відійдемо від призначень за партійними квотами, дамо шанс працевлаштуватися молоді — відмовляємося від необхідності мати досвід роботи в конкретному департаменті або органах держвлади».
За словами народного депутата, передбачається, що конкурсний відбір проводитиме спеціально створена при відомстві конкурсна комісія. Вона діятиме на постійній основі. До її складу увійдуть 12 осіб: представники президента, Кабміну, Верховної Ради та громадянського суспільства.
«Ми розраховуємо, що саме активісти та експерти стануть тим стрижнем, який буде дотримуватися, щоб найкращий кандидат був обраний на держслужб», — говорить Шкрум. Друге нововведення — законом передбачається кар'єрна держслужба.
«Зараз молоді люди і професіонали не бачать сенсу йти на держслужбу — крім маленької зарплати, немає перспектив кар'єрного зростання. У законі передбачено механізм переатестації співробітників, який дозволяє їм рухатися кар'єрними сходами. Як варіант — проводити внутрішні конкурси на заміщення високих вакантних посад», — розповідає Шкрум.
Ухвалений законопроект спрямований і на скорочення кількості співробітників держслужби. За словами розробників цього документа, є домовленість із Радою Європи та Єврокомісією щодо того, що кількість співробітників в українських міністерствах має бути скорочена на 30%. Ще на третину хочуть омолодити держслужбовців, влити в держвідомства свіжу кров.
«Законопроектом передбачено створення інституту державних секретарів. Найвища посада в кожному органі держвлади — держсекретар (міністр і його заступник — політичні фігури. — Авт.). Ця людина обирається на конкурсній основі. Якщо порівнювати роботу держсекретаря з автомобілем, то він (держсекретар. — Авт.) відповідає за справність авто, його якість (професіоналізм), а міністр — керує автомобілем», — додає експерт Реанімаційного пакета реформ, один із розробників законопроекту «Про держслужбу» Денис Бродський.
До того ж держслужбовців передбачається розділити на 3 категорії: категорія «А» — вищий корпус державної служби, категорія «Б» — керівники підрозділів, категорія «В» — інші посади державної служби, а також закріпити 9 рангів держслужбовців. Законопроект забороняє державним службовцям перебувати в політичних партіях і агітувати за них. Але, скоріше за все, поки документ дійде до другого читання, ця норма зникне — держслужбовцям залишать право мати партквиток.
«Законодавець повинен врахувати, що держслужбовець, крім того, є індивідом, які має власні погляди, зокрема політичні, свобода вираження яких гарантується як Конституцією України, так і нормами міжнародного права. Встановлення заборони на членство в політичних партіях та участь у передвиборній агітації всіх категорій державних службовців виглядає зневажливим і може розглядатися як обмеження свободи вираження поглядів, яка гарантована на підставі ст.10 Європейської конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.» , — сказано у висновках Головного науково-експертного управління Верховної Ради.
На визначення «революційної» претендує норма законопроекту, якою закріплено, що держслужбовець має право перед виконанням наказу від керівництва, в законності якого він сумнівається, отримати вимоги у письмовому вигляді і звернутися до вищестоящих органів для його узгодження.
Коли Верховна Рада зможе ухвалити остаточний текст Закону «Про державну службу» — питання відкрите. За словами Олени Шкрум, можливо, знадобиться місяці три-чотири для напрацювання змін до документа, їх обговорення в експертних колах. А потім почнуться парламентські бої за його затвердження. На суб'єктивну думку кореспондента АСН, народні депутати поки не демонструють реальної політичної волі відійти від радянської системи держслужби і відмовитися від телефонного права при працевлаштуванні до органів держвлади. Олена Галаджій, АСН