Як оспорити батьківство або ж довести, що ти - батько дитини?

В Україні судові процеси щодо оскарження або визнання батьківства, як виявилося, не така вже й рідкість. І хоча ці справи найчастіше стають досить неприємною для всіх учасників процедурою, проте звернень до суду не зменшується.

Як можна оскаржити або довести батьківство дитини, розбиралися журналісти інтернет-видання «Час пик».

Питання про визнання батьківства або оспорювання батьківства врегульовано Сімейним кодексом України.

Так, права і обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів громадського стану. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду. При відсутності заяви батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Позов про визнання батьківства може бути висунутий матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, самою дитиною, яка досягла повноліття, а також особою, яка вважає себе батьком дитини.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Одним з найбільш важливих у процесі доведення є висновок експерта. Експерти можуть визначити батьківство за результатами аналізу ДНК. Дійти висновку про виключення батьківства можливо і на підставі експертизи крові або судово-медичної експертизи, яка б визначила здатність людини до зачаття дитини.

Ще в 2006 році Пленум Верховного Суду України постановив, що у справах про визнання батьківства позови осіб приймаються до судового розгляду, якщо:

- дитина народжена матір'ю, яка не перебуває в шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено на прізвище матері, а ім'я та по батькові дитини записані за вказівкою матері;

- в разі смерті матері, а також при неможливості встановити місце її проживання, запис про неї та про батька дитини вчинено за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина;

- батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено за рішенням органу опіки та піклування.

Крім того, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право висунути до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про своє батьківство.

Особа, яка записана батьком дитини, має право оспорити своє батьківство, висунувши позов про виключення запису про неї як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд ухвалює рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Стягнення з особи, яка записана батьком, матір'ю, аліментів на дитину не є перешкодою для звернення до суду з позовом про виключення відомостей про неї як батька, матері дитини з актового запису про її народження.