SIM-SIM, відкрийся!

Поки що в Україні 90% мобільного зв'язку надається на умовах анонімності. Але вже незабаром люди можуть зіткнутися з необхідністю реєструвати SIM-карти за паспортами. Це питання вже розглядається урядом. І вже спостерігається хвиля невдоволення такою перспективою. Одні стверджують, що нова влада дістає диктаторські закони старої, інші ж, що це впровадження нормальної світової практики, спрямованої на посилення правопорядку в такий складний для країни час.

Стара пісня

Зобов'язати абонентів мобільного зв'язку прив'язувати до SIM-карток персональні дані - це не новація. Подібні пропозиції були за часів президентства Віктора Януковича. До того ж, двічі.

Вперше нагальна необхідність зниження рівня анонімності споживачів виникла 2012 року. Тоді Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (Держспецзв'язку) розробила зміни до закону про телекомунікації. Основною ідеєю було укладати обов'язкові договірні відносини при купівлі SIM-карт у мобільних операторів. У Держспецзв'язку наполягали, що брак чіткого порядку отримання інформації про споживачів телекомунікацій не дає правоохоронним органам швидко і чітко виконувати свої обов'язки, а операторам, натомість, надавати таку інформацію. Як аргумент також висувалася ідея про безпеку проведення Євро-2012. Чемпіонат минув, а про персоніфікацію власників мобілок забулось.

Друга спроба - це 16 січня 2014 року. Нагадаємо, тоді, під час Революції гідності, регіонали і комуністи в «ручному режимі» ухвалили низку диктаторських законів переважно авторства регіоналів Вадима Колесніченка та Володимира Олійника. Серед інших,  про надання послуг абонентам ідентифікаційних карт - зокрема і SIM-карт - на підставі договору між оператором/провайдером телекомунікацій і споживачем послуг. Це спричинило ажіотаж на ринку. Повідомлялося, що продаж SIM-карт у країні зріс в п'ятнадцять разів. Але вже скоро Янукович і його команда втекли з країни. А цей закон, як і низку інших, скасовано парламентом 28 січня 2014 року.

Сьогодні знову здійснюється спроба відкрити анонімних користувачів. Кабінет Міністрів України та Держспецзв'язку підготували проект постанови, в якому прописані зобов'язання розкривати особисті дані Prepaid-користувачів мобільного зв’язку. Простіше кажучи, реєструвати SIM-карту за паспортом. Це має допомогти правоохоронцям у розшуку злочинців, телефонних шахраїв і «мінерів». Та позбавити агресора, його посібників і терористів змоги анонімно передавати інформацію, коригувати вогонь і детонувати вибухові пристрої. Але, попри аргументи, у країні заговорили про звуження прав і свобод, повернення диктаторських законів від 16 січня.

Факти та аргументи

Представники ринку - і зараз, і раніше - проти такого нововведення. Нібито це звузить спектр послуг. А ті, хто захоче мати анонімну сімку, придумає, як її отримати. Попит породжує пропозицію - і в країні з'явиться чорний ринок SIM-карт.

У регулятора своя правда. У Держспецзв'язку стверджують, що згідно з даними на 2013 рік майже у 80 країнах світу була реалізована або активно обговорювалася реєстрація SIM-карт користувачів передплачених послуг мобільного зв'язку. І категорично відкидають звинувачення про повернення диктаторських законів команди Януковича. Регулятор зазначає, що держава у разі загрози своєму існуванню намагається захистити себе, зокрема й шляхом законодавчого розширення прав спецслужб. Як приклад, наводять американський закон USA PATRIOT Act від 2001 року, що викликав протести у США. Та аналогічні закони Великобританії, РФ, Індії тощо, ухвалені після серій гучних терактів.

Регулятор також навів приклади, як реєстрація працює в різних країнах. Так, у Німеччині та Франції продають SIM-карти без паспорта, але, щоб активувати їх, доведеться пройти реєстрацію на сайті, заповнивши спеціальну анкету, надати персональні дані. У Норвегії при купівлі SIM-карти абонента реєструють у базі даних оператора телекомунікацій за паспортом. А в Японії та Сінгапурі законодавчо прописана вимога реєстрації всіх SIM-карт.

«Моя думка - операторам це (реєстрація SIM-карт, - ред.) вигідно. Вони отримують великий обсяг персональних даних, які можна монетизувати, наприклад, за допомогою цільового продажу реклами або послуг. Але оператори не хочуть робити непопулярні кроки. Тому роблять це чужими руками. І будуть на кожному кроці кричати, що це не вони, що їм викручують руки», - сказав АСН профільний експерт Віталій Кукса.

Обхідні шляхи

Незважаючи на всі аргументи, прості громадяни не в захваті від перспективи реєстрації SIM-карт, продажу їх за паспортами. Побоюються, що їхнє особисте життя стане надбанням третьої сторони.

Ганна МалярЯк пояснила АСН кандидат юридичних наук, юрист-кримінолог Ганна Маляр, сучасні стандарти прав людини передбачають право на невтручання в сімейне й особисте життя, на таємницю телефонних розмов, листування та іншої кореспонденції. Що й гарантовано Конституцією України.

«Водночас, законодавство допускає певне обмеження цих прав заради безпеки самої особи і безпеки держави. Що вищими будуть заходи безпеки, то більше необхідності в обмеженні прав людини. Наприклад, введення воєнного стану передбачає обмеження цілого ряду прав, до реалізації яких ми так звикли: право на вільне пересування, право власності тощо. Тому, з одного боку, в умовах АТО застосування владою заходів безпеки, які звузять змогу реалізовувати права людини, зрозуміле і закономірне», - пояснила експерт.

З іншого боку, наголосила Маляр, ці заходи повинні бути виправданими та адекватними. Якщо таким заходом безпеки вважати придбання телефонних SIM-карток за паспортом, то цілком очевидно, що антитерористичну мету таке нововведення не досягне. Адже в Україні давно напрацьовано механізм оформлення власності на нерухомість, на бізнес через підставних осіб.

«Що вже говорити про SIM-карти. Зрештою, пенсіонери та безхатченки будуть просто мати по 10 SIM-карт, а користуватися ними будуть інші люди. При цьому знайти через таких підставних осіб реальних власників SIM-карти буде складно, оскільки такі схеми будуть реалізовуватися через купу посередників. Тож норма про купівлю SIM-карток за паспортом просто породить торгівлю вже оформленими на підставних осіб SIM-картками», - попередила вона.

Небезпечна безпека

Однак ніхто не заперечує, що чим більше держава контролює всі сфери діяльності громадян, тим простіше гарантувати національну безпеку. Як пояснив АСН член парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук, це посилення контролю іноді попахує диктатурою, авторитаризмом або тоталітаризмом. І тут важливий баланс між об'єктивними потребами національної безпеки і ухваленими заходами.

Дмитро Тимчук«Звичайно, СБУ і МВС буде простіше працювати, коли з будь-якого номеру можна визначити людину. Але я технічно не зовсім розумію, як це можливо зробити. І факт - населення вочевидь буде невдоволене. Після законів від 16 січня українське суспільство дуже болісно сприймає будь-який натяк на обмеження громадянських прав і свобод. І навіть коли це відбувається під маркою АТО, війни з Росією. Свободу, яку відстояли на Майдані, здавати зараз під якимись приводами?.. Гадаю, люди не готові до цього», - акцентував нардеп.

Окрім того, Тимчук зазначив, що, перш ніж вводити додатковий збір інформації про громадян, потрібно якісно захистити бази даних. Адже були випадки, коли списки МВС - добровольчих підрозділів та Національної гвардії - опинялися в руках терористів. А за незбереження персональних даних ніхто відповідальності не несе. Тож технологічно і морально Україна ще не готова до реєстрації SIM-карт.

«Це питання сягає далеко за межі просто роботи операторів. Воно стосується прав і свобод. Таке рішення має ухвалювати парламент окремим законом», - підсумував член Комітету з питань національної безпеки.