Так чи хороша «Prozorro», як її хвалять? Рахункова палата вказує на недоліки системи

Електронна система закупівель «Prozorro», яка діє в Україні з 1 квітня 2016 року, поки що не в змозі запобігти неефективне використання державних фінансових ресурсів. Такий висновок зробили представники Рахункової палати за результатами аналізу стану державних закупівель в Україні в 2015-2016 роках.

Не минуло й півроку, як «Prozorro» стала обов'язковою для всіх, а наші чиновники вже знайшли численні способи її обійти.

І проблема не в самій системі електронних торгів, а в Законі про «Публічних закупівлі», який прописані не досконально, і дозволяє корупціонерам обходити прозору процедуру держзакупівель.

«Prozorro» дозволило заощадити на держзакупівлі близько 17 млрд грн.

Відповідно до Закону «Про державні закупівлі», проведення державних закупівель через систему «Prozorro» з 1 серпня 2016 року стало обов'язковим для всіх держзамовників. Створювали її для того, щоб торги були відкритими, що допомогло б викорінити корупцію у владних кабінетах.

Ще влітку минулого року Прем'єр-міністр назвав «Prozorro» проривом і пригрозив звільненням чиновникам, які будуть саботувати перехід на електронну систему торгів.

"Те, що десь є максимум закупівель через« Prozorro », а десь мінімум говорить тільки про одне: немає політичної волі для впровадження - раз, не всі ще зрозуміли, що державна гривня - це державна, а не власна. Але ми дуже швидко всім все роз'яснимо ", - в свою зазначив Прем'єр-міністр.

Держава є найбільшим замовником в Україні. За інформацією Мінекономіки, з 2014 до 2015-го обсяг держзакупівель склав 250 млрд грн. щорічно. При цьому в 2015 році обсяг тільки «сверхпорогових» закупівель перевищував 190 млрд грн.

За весь час існування системи «Prozorro» державі вдалося заощадити на держзакупівлі близько 17 млрд грн. Всього станом на 17 лютого в системі було оголошено 415 тис. Процедур, з яких близько 75% уже завершені.

Що "непрозорого" в "Prozorro»?

У той час як одні чиновники кажуть про «Prozorro» як про надзвичайний прорив у держзакупівлях, дивлячись на результати звіту Рахункової палати виникають сумніви, чи так ми близькі до перемоги, як здається?

У рішенні, прийнятому Палатою за результатами вищезазначеного аналізу 31 січня 2017 року, пояснюється, чому саме в 2015-2016 роках система державних закупівель не сприяла ефективному використанню державних коштів.

Отже, в 2016 році за процедурами відкритих торгів було укладено договорів на суму 36,603 млрд грн., Що становить 53% від суми всіх укладених договорів через систему «Prozorro». Решта ж 47% - це торги, укладені за неконкурентною переговорної процедурі (коли замовник укладає договір про закупівлю відразу після проведення прямих переговорів з одним або кількома учасниками, без відкритих торгів - АСН).

Також у Рахунковій палаті звернули увагу - за останні чотири роки підприємства, державна або комунальна частка акцій яких становить понад 50%, стали значно рідше використовувати процедури закупівель для розподілу державних коштів.

Якщо в 2012 році загальна сума укладених договорів цими замовниками за процедурами закупівель склала 321,39 млрд. Грн., То в 2015 році - 68,96 млрд. Грн., А в першій половині 2016 - 46,87 млрд. Грн.

Всьому виною - слабке законодавство

Головна причина такого стану справ - корупційні ризики, закладені в чинному законодавстві, вважають представники Рахункової палати.

Зокрема, в Законі України "Про державні закупівлі", який вступив в силу з 1 квітня 2016 року, закладено таку підставу для застосування переговорної процедури, без використання відкритих торгів, як «термінова необхідність і розширення випадків виведення державних коштів з-під дії законодавства про державні закупівлі ».

Саме така підстава дозволяє ще більшою мірою уникати процедури тендерних закупівель, вважають в палаті.

«Допорогові» тендери, як спосіб обійти «Prozorro»

Також, відповідно до вищезгаданого закону, через електронні торги в обов'язковому порядку повинні проходити держзакупівлі товару і послуг вартістю 200 тис. Грн. і вище або роботи вартістю 1,5 млн. грн. і вище. Так звані «допорогові» тендери, тобто ті, суми яких не перевищують 200 тис. Грн., Замовники можуть підключати до «Prozorro» добровільно. Але роблять це далеко не все.

Більш того, найчастіше, для того, щоб уникнути процедури прозорих закупівель, корупціонери навпаки ділять предмет закупівлі на частини, що б сума тендеру не перевищувала «допорогову».

«... замовниками торгів-розпорядниками державних коштів допускаються численні зловживання при проведенні тендерних процедур. Всього встановлено правопорушень у цій сфері на 326 298,56 тис. Грн., В основному це уникнути замовниками застосування законодавства про державні (публічних) закупівлі шляхом поділу предмета закупівлі на частини », - наголошується в рішення Рахункової палати.

Саме в «допорогових» торгах більше випадків завищення реальних цін закуплених товарів. Тут взагалі будь-якого товару можна «намалювати» будь-яку ціну, щоб вона тільки не перевищувала встановлений ліміт.

Результат «допорогових» тендерів - м'ясо по 4 тис. Грн. за кг.

Останній обурливий приклад - державна шахта "Селідоввугілля", яка примудрилася подробити багатомільйонний бюджет на дрібні тендери по 200 тис. Грн., Тоді вони формально підходять під визначення «допорогів». У серпні 2016 року підприємство оприлюднило в системі «Prozorro» звіти про 409 укладені договори закупівлі на суму 1,044 млрд грн. Його подробиці вражають. Наприклад, підприємство закупило 50 кг м'яса по 4000 грн. за кіло і 270 літрів води за 740 грн. за літр.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов в лютому цього року виданню «Апостроф» заявив, що в другій половині 2017 року парламент буде поданий законопроект, який зробить електронні процедури держзакупівель обов'язковими і для «допорогових» тендерів.

«Ми хочемо, щоб« допорогових »закупівлі також проводилися в електронній формі. Уже два роки ми тестуємо систему «Prozorro» на зовсім маленьких закупівлі - від 2-3 тис. Грн. Природно, ми розуміємо, що процедура в даному випадку повинна бути простіше », - заявив Нефьодов.

Система «Prozorro» до сих пір не передано державі

Але крім недосконалого законодавства в «Prozorro» є проблеми і організаційні констатують у Рахунковій палаті.

Згідно з висновками органу, інформаційно-телекомунікаційна система «Prozorro» юридично оформлена із запізненням і до сих пір не передано у власність держави.

«Інформаційно-телекомунікаційна система« Prozorro »працює без належним чином оформленої комплексної системи захисту інформації та знаходиться у дослідній експлуатації в режимі тестування. Більш того, на сьогодні фактична передача електронної системи у власність держави в особі Мінекономрозвитку не відбулася. Система передана державному підприємству «Прозоро», яке не є повноважним представником держави, оскільки не належить ні до однієї гілки влади », - зазначено в рішенні палати.

А оскільки кожен раз, коли потенційний учасник торгів подає свою пропозицію в системі, він платить невелику комісію - від 17 грн. при найменших тендерах і до 1700 грн. при великих, ці гроші не йдуть в державну казну.

Рахункова палата встановила, що тільки за п'ять місяців 2016 року Державний бюджет України не отримав від діяльності «Prozorro» 16,3 млн. Грн.

У зв'язку з вищезгаданими зауваженнями, Рахункова палата своїм рішенням надала відповідні рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Антимонопольному комітету України і ДП «Прозоро».

Також АСН звернулася за коментарем до заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Максима Нефьодова. Ми очікуємо відповідей на питання: як просувається анонсоване зміна в законодавство щодо «допорогових» тендерів, і коли ж буде передано державі здавалося б і так державне підприємство «Прозоро».