Українського капіталу в приватних банках майже не залишилося. Ми на порозі денаціоналізації банківської системи

Національний інститут стратегічних досліджень оцінив стан банківської системи  України та визначив її головні ризики. За даними науковців, зараз це - високий рівень присутності в ній банків з іноземним капіталом Зокрема, за даними Інституту, за станом на 01.10.2016 р. частка присутності іноземного капіталу в статутному фонді банківської системи складає 56 %, що перевищує порогове значення у 40 %.    

Ці 40% визначені «Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України», що їх ухвалило Міністерство економічного розвитку та торгівлі України.

Це при тому, що вітчизняні експерти банківського ринку, зокрема Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, неодноразово заявляли, що найбільш економічно вигідним для України рівнем присутності іноземного капіталу в банківській системі є 30 %.  

У НІСД порахували, що установиз іноземних банківських груп разом зараз володіють 47 % власного капіталу, 34 % активів та 32 % зобов’язань банківської системи, 36 % кредитного портфеля юридичних осіб та 54 % кредитного портфеля фізичних осіб, 37 % залучених коштів юридичних осіб та 26 % вкладів населення. Відповідно, це забезпечує їм домінуючу позицію у сфері кредитування населення та вагомий рівень присутності у всіх інших сегментах банківського ринку - кредитуванні юридичних осіб, залученні коштів підприємств та вкладів фізичних осіб.

Незмінна тенденція - рівень довіри до банків з іноземним капіталом є більш високим, ніж довіра до української банківської системи України в цілому.    

Від цього фінансове становище банків з українським капіталом та банків з іноземним - різниться разюче. Так банки іноземних банківських груп за 9 міс. 2016 року збільшили обсяг сплаченого статутного капіталу на 56,6 млрд грн до 143,0 млрд. грн. Натомість банки з капіталом українського походження – збільшили лише на 1,4 млрд грн до 121,3 млрд. грн. 

З одного боку – це позитивні показники, адже відбувається  поступове відновлення капіталізації банківської системи України. Проте рекапіталізація ця - переважно за рахунок банків іноземних банківських груп.  

Хто ці іноземні групи?

Найбільшими за розміром сплаченого статутного капіталу інвесторами у банківську систему України є банки Росії (33 % статутного капіталу банківської системи України).

Банки Італії - (7 %), Кіпру (3 %), Австрії (2 %), Угорщини (2 %), Франції (2 %) та Греції (2 %).  

Натомість розмір інвестицій з боку резидентів Польщі, Нідерландів, ФРН, Швеції, Туреччини, США, Бельгії, Люксембургу є незначним та не перевищує по кожній країні 1 % статутного капіталу банківської системи України.

Одним із провідних інвесторів у банківську систему України також є Європейський Банк Реконструкції та Розвитку.  

Депутати називають дещо інші цифри - 11% банків мають приватний капітал українського походження.  

Народний депутат Верховної Ради, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак говорить, що 35% - це банки з зарубіжним капіталом (у тому числі -  банки з європейським, російським і навіть з китайським)

«54% - по об’єму капіталу – це державні банки. У сумі – 89%. Це загрозливо, тому тільки 11% наших банків – з приватним українським капіталом. І якщо навіть будуть приватизовувати державні українські банки, то треба розуміти, що великого внутрішнього інвестора у нас немає, тому, швидше за все їх потім будуть купувати все одно іноземці. Ми стоїмо перед небезпекою повного контролю банківської системи зарубіжними акціонерами. І це для української національної безпеки також є дуже негативним сигналом», - наполягає Демчак.

Чи можна зліпити з «кількох недобанків один»

Сьогодні, 23 лютого 2017 року Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №6010.

Він має на меті допомогти банкам вчасно виконати вимоги регулятора щодо збільшення статутного капіталу, то ж щонайперше він потрібен малим і середнім банкам. Адже вони до 11 липня повинні збільшити свій статутний капітал до 200 млн гривень.

Автори проекту пропонують вирішити проблему за допомогою "легкої і швидкої процедури об'єднання фінустанов". Документ також дає банкірам нові можливості виходу з ринку без процедури банкрутства і введення тимчасової адміністрації. Водночас новації мають на меті також і захистити вкладників, підвищивши довіру до банківської системи в цілому. Корисно це буде і держбюджету, адже тоді з’явиться можливість заощадить кошти на підтримку Фонду гарантування вкладів.

Нардеп Демчак вважає, що законопроект №6010, надасть реальну підтримку приватним банкам з українським капіталом. Зокрема, дасть можливість їм замість банкрутства об’єднуватися, аби таким чином виконати вимоги зі збільшення статутного капіталу.

«Очищення банківської системи вже завершилося, але для того щоб банки могли функціонувати, їм потрібно докапіталізуватися. Але в українських акціонерів, як правило, коштів для докапіталізації не вистачає, тому що відбувається стагнація усіх ринків, у тому числі - і банківського. Ми даємо можливість зараз з двох банків зробити хоча б один. Це не буде міняти статистику по об'эму контрольного ринку, але таким чином ми зможемо укріпити ті залишки банків приватного сектору, як ще залишилися на ринку», - каже нардеп з БПП.  

Тим часом інший нардеп з цього ж комітету – Максим Поляков вважає, що Україна стоїть за крок до того, щоб піти по шляху Аргентини, у якої вже не залишилося нічого свого.

«Ризики цього дуже великі, щоб ми не жили як Аргентина. Там земля належить Сполученим Штатам, всі кошти йдуть - з США. Вони, живучи у власній країні її ж і орендують! Зараз Гонтарєва, знищивши понад 60 банків, збільшила частку іноземного капіталу і в першу чергу – частку російського капіталу у нашій банківській системі. Це - загроза національній безпеці. І якщо раніше у нас був власний капітал, яким можна було розвивати країну – зараз його не має. Тільки той, що ми його позичаємо за високими відсотками за тими вимогами і умовами, які бачать США чи хтось інший», - каже Поляков.   

Голова ж Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка констатує, що далеко не всі його колеги усвідомлюють серйозність становища.    

"Незважаючи на підтримку усіх фракцій, банків та Національного банку, на жаль, вдалося ухвалити цей документ лише за основу. Але ми зробимо усе можливе, щоб найшвидше доопрацювати його та ухвалити у другому читанні та в цілому. І дати малим та середнім банкам можливості для виживання", - сказав Сергій Рибалка. Він обурився, що у парламенті ледь вистачило голосів на перше читання.

"Обіцяли розпочати із самого ранку. Але дійшли до обговорення проектів нашого комітету лише після обіду. Коли владі потрібно провести якісь законопроекти, то депутатів зганяють до зали у будь-якій спосіб. Але коли йдеться про важливі реформи фінансової системи, які вплинуть на розвиток усієї економіки та на життя кожного громадянина, у залі практично немає депутатів. Це ганьба!", - наголосив Рибалка.

Власне, варто визнати, цей законопроект з’явився дещо запізно. Коли рятувати на вітчизняному банківському ринку майже нычого.

Експерти прогнозують, що наслідком нищівної політики НБУ та тенденцій у банківській сфері, які стали її наслідками, може стати денаціоналізація банківської системи.

Одним словом, проблема зростання частки банків іноземних банківських груп на тлі зменшення частки присутності банків з капіталом українського походження в українській банківській системі має вирішуватись за рахунок зростання абсолютної суми та частки статутного капіталу банків з капіталом українського походження.

  Нацбанк спробував підстрахуватися від відтоку капіталу в Росію

А тим часом Національний банк України відсьогодні посилив заходи для недопущення відпливу капіталу до Російської Федерації як держави-агресора.  

НБУ надав собі право відмовляти у видачі індивідуальних ліцензій на здійснення окремих валютних операцій, якщо виявить в поданих документах інформацію про те, що учасником або особою, на користь чи в інтересах якої проводиться ця операція, є особа, яка має місцезнаходження  у країні, що визнана Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом.

Коротше кажучи, вивести кошти з будь-якого банку України до Росії вже не можна.

Що отримаємо в результаті? Ризики великі – від того, що фінустанови використовуватимуть обхідні шляхи через банки інших країн, наприклад Прибалтики, і аж до запровадження Росією дзеркальних кроків - тобто выдмова выд фінансової підтримки своїх банківських «дочок» в Україні. А, як ми говорили на початку, їх частка на нашому ринку – чимала.

Коло замкнулося.