Правила осіннього полювання на виборця

Нове законодавство про місцеві вибори ухвалювали із вкрай великими труднощами. Його розробку супроводжували скандали і кулуарні торги. До того ж ходили чутки, що на підпис до Президента потрапив документ, з якого пропали обіцяні двотурові вибори у великих містах, а також залишилися партійні блоки. Але сьогодні вже точно відомо, за якими правилами пройдуть місцеві вибори в жовтні 2015 року. Відповідний закон набув чинності. Його текст оприлюднено в офіційній пресі.

Місцеві капкани відкрито

Зазначимо відразу: попри галас, що з переданого на підпис Президенту проекту пропали основні норми, — в надрукованому варіанті тексту вони є. Участі у виборах виборчих блоків партій не передбачено. А вибори мерів великих міст (де кількість виборців перевищує 90 тис.) проводяться за системою абсолютної більшості, тобто в два тури.

Крім того, законом передбачається, що вибори депутатів сільських і селищних рад проводяться за так званою мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідних адміністративних одиниць. Чергові вибори призначаються не пізніше ніж за 90 днів, а позачергові — 60 днів до дня виборів. Виборча кампанія починається за 50 днів до дня голосування.

Конкурувати між собою будуть і партії, і окремі кандидати. Відповідно варто чекати активного підкупу кандидатів. Зрозуміло, що підкуп буде доти, доки виборець продає свій голос, а правоохоронні органи не реагують жорстко на ці процеси. Та наразі люди готові до такої купівлі-продажу.

Цього разу «засіватимуть» не лише кандидати, а й партії. Чому? У законі стимул прописано. Адже не факт, що людина, чиє прізвище стоїть у бюлетені і є абсолютним фаворитом на своєму окрузі, стане депутатом. Адже якщо його партія не подолає прохідний бар'єр у 5%, то і він, посівши перше місце, автоматично не проходить.

І тут навіть не підкуп головна біда. Ось як людям пояснити, що їхні інтереси в місцевій раді представляє той, хто посів друге, а то й третє місце, а переможець виявився переможеним? Суперечки, скандали і невдоволення — гарантовані.

Комуністичній партії України і двом її сателітам — Комуністичній партії України (оновленої) та Комуністичній партії України робітників і селян (КПРС) — дорогу на місцеві вибори закрили тепер вже не лише наказами Мін'юсту. У законі окремим пунктом прописано: не може бути суб'єктом виборчого процесу політсила, яка підпадає під чинність Закону «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів і заборона пропаганди їх символіки».

У місцевих виборах можуть брати участь політичні партії, зареєстровані на день опублікування закону. За 34 дні до виборів ЦВК зобов'язана оприлюднити список партій, які ухвалили рішення брати участь у виборах, на офіційному веб-сайті Центрвиборчкому.

Скільки партій буде боротися на виборах офіційно, поки складно сказати. Адже станом на сьогодні зареєстрованих політсил — 242. Цілком імовірно, що Центрвиборчком може зіткнутися з проблемою, яка вже була під час довиборів народного кандидата на 205-му окрузі, коли боротися за нього виявило бажання стільки народу, що вони ризикували не поміститися в документ для волевиявлення. Але вже сьогодні зрозуміло, що боротися в основному будуть важковаговики — парламентські партії. З нових серйозно пошуміти можуть «Укроп» і «Правий сектор».

Військовослужбовцям (крім випадків, коли вони самі кандидати) заборонено брати участь в агітації. Це не новація. Силовики не мають займатися політикою, бути членами партій тощо. Але в нинішніх умовах існує велика спокуса зіграти на почуттях людей, які втомлені від війни, які втратили рідних, які чекають своїх із фронту. Хоча, зрозуміло, що ніхто не заборонив використовувати в агітації акторів. Адже кому війна, а кому мати рідна.

На короткому повідку

Вибори в Криму і на деяких територіях Донецької і Луганської областей не проводяться. Список територіальних одиниць, де вибори 25 жовтня 2015 не відбудуться, визначає Верховна Рада України. Не унеможливлюємо й того, що на Донбасі вибори коли й відбудуться, та не на дуже невеликих територіях. Принаймні, голови Луганської і Донецької ОДА проти їх проведення 25 жовтня. Причина не лише в складній військовій обстановці, а й у ризику легалізації представників терористів, сепаратистів й інших елементів.

Але, як завжди, у монети дві сторони. Якщо вибори не відбудуться, це лише підсилить позиції тих, хто заявляє про нібито незаконність влади в Україні. Знову ж таки, законно обрані представники регіону могли б офіційно виступати від імені Донбасу на переговорах, прибрати представників «ЛНР» і «ДНР» (тим самим нехай побічно, але все таки визнаючи їх тими, хто має право ухвалювати рішення і вершити владу), а також зламати ідею агресора провести на окупованих територіях свої «вибори». Хитрий юридичний вихід потрібно шукати. Інакше напруження у цій ситуації  лише зростатиме.

Не передбачено пільгової або спеціальної форми для голосування вимушених переселенців. Як і для військовослужбовців, що знаходяться в зоні проведення АТО. Віддати свій голос зможуть ті, хто вчасно зареєстрований у списку виборців. У день виборів, як і колись, до списків виборців вносити зміни заборонено. У цьому позитив. Адже будь-яке послаблення відразу ж стає технологією по фальсифікації виборів. Згадаймо хоча б «каруселі»: коли з округу в округ автобусами возитимуть. Так вже було до введення обмежень на тимчасову зміну місця голосування. До того ж, чесно, коли місцеву владу обирають місцеві жителі — голосують члени територіальної громади.

Але є в законі норма, яка здатна породити перманентні вибори, що перетікатимуть з одних в інші. Прописується право відкликання сільського, селищного та міського голови або депутата. Хоча, на перший погляд, механізм начебто і складний.

Так, закон дає змогу відкликати сільського, селищного, міського голову, але для цього має бути зібрано певну кількість підписів — вона має перевищувати кількість голосів, відданих за нього на виборах. Право остаточного рішення покладено на Верховну Раду України. А у випадку з депутатами потрібно провести збори виборців (мінімальні збори — 30 осіб для сільської або селищної ради. Максимальні — 400 осіб для відкликання депутата обласної, Київської, Севастопольської міської ради), потім підписи, підкріплені повними даними виборця, доля партійного депутата залежатиме від  його політсили або від остаточного рішення територіальної комісії.

Але немає жодного випадку, щоб голова або депутат мав стовідсоткову підтримку всіх членів громади. Чим неодмінно скористаються опоненти: задіють усі сили і ресурси, проведуть антикампанію, розбурхають громаду. Результат — знову вибори. І так може тривати до нескінченності.

До того ж після скорочення депутатського корпусу місцевих рад претензій буде більш ніж достатньо. Причина не лише в тому, що виборці можуть бути суттєво недопредставлені в місцевих органах. Скорочення відобразиться на якості роботи, яка і сьогодні кульгає. Адже ради працюють, не лише збираючись обговорити і порадитися. Є ще й певні комісії при них, обов'язки. І грошей на такому скороченні корпусу не зекономиш. На зарплатах в Україні лише депутати Верховної Ради, а на місцях держава фінансує винятково роботу голів і заступників.

Ще одна новація: згідно із законом вже можна вибирати й старост. Правда, Конституція таку владу не передбачає. Можливо, старост прописали наперед, адже йде конституційна реформа. Хоча спочатку все ж повинні змінити деякі положення Конституції, а потім можна вносити законодавчі акти. І це не таємниця для посвячених, а прописна істина. До речі, самі депутати, коментуючи ту чи ту норму або ініціативу, люблять присоромити журналістів: «Почитайте Конституцію…»

Проаналізувавши тільки деякі, найяскравіші пункти закону, бачимо, що пасток і мін у ньому предосить. І восени Україну чекає чергове історично складне місцеве волевиявлення. А трохи пізніше, якщо не обіцяний Виборчий кодекс, то новий закон про місцеві вибори.