Зворотній бік медалі. Через збільшення «мінімалки» майже мільйон людей може залишитися без роботи

Зростання мінімальної зарплати вдвічі, до 3200 грн, призведе до збільшення безробіття. За прогнозами НБУ, загальна чисельність працівників формального сектора економіки в 2017 році скоротиться на 9% в порівнянні з 2016 роком. Про це йдеться в інфляційному звіті регулятора, опублікованому на сайті НБУ. До більш істотного зниження зайнятості, ніж прогнозувалося раніше, призведе збільшені витрат на оплату праці через підвищення мінімальної заробітної плати, вважають в НБУ.

«Внесок скорочення за рахунок підвищення МЗП (мінімальної заробітної плати. - АСН) складе 5.4 п.п. (або близько 630 тис. осіб). Зниження офіційної зайнятості буде непропорційним - більшою мірою відбудеться за рахунок МСП (малі та середні підприємства. - АСН) і ФОП, що перш за все пояснюється майже дворазовим збільшенням податкового тиску на підприємства на єдиному податку», - йдеться у звіті.

Водночас, за прогнозами Нацбанку частково зниження офіційної зайнятості компенсується збільшенням неформальної зайнятості.

Найбільше, за прогнозами НБУ, скорочення кількості працівників очікується в агропромисловому комплексі, добувній промисловості, будівництві, роздрібній торгівлі та на малих підприємствах.

В цілому, за оцінками НБУ, зайнятість в Україні в 2017 році скоротиться на 5 процентних пунктів (п.п.) В порівнянні з 2016 роком, а рівень безробіття складе 10%.

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, навіть цей показник рівня безробіття не відображає реальної картини, що склалася в країні з незайнятим населенням.

«На сьогодні в реальності безробітних в Україні мільйони і мільйони. Зростання мінімальної зарплати - не спрацювало. Це не призвело до того, що люди відчули покращення добробуту. Навпаки. Ви знаєте, що деякі компанії просто вже скоротили співробітників. Тому їхній фонд оплати праці просто не виріс. Ті, хто ще працює, для них з'явилася ще одна проблема - зрівнялівка зарплат», - зазначив експерт.

Водночас науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Ярослав Жаліло переконаний, що скорочення через збільшення мінімальної зарплати торкнуться не тільки приватного сектора.

«Якщо говорити про бюджетні структури, то ми знаємо, що фінансування на медицину та освіту збільшено, і там, в принципі враховано це збільшення. Але якщо говорити про бюджетні установи, то далеко не у всіх збільшено бюджети так, що вони можуть забезпечити підвищення зарплати всім працівникам до мінімального рівня», - зазначив він.

До того ж, на думку Жаліло, державні службовці перебувають навіть у більшій зоні ризику, ніж приватний сектор, оскільки в останнього є запас коштів через зарплати в конвертах.

"У приватному секторі досить часто мінімальна зарплата була формальним приводом влаштувати людини на роботу. Все інше вони отримували в конвертах. Приватнику вже можна буде маневрувати, частину перевести в «легалку», або всю зарплату платити легально. В державному ж секторі та в органах місцевого самоврядування таких доплат, зрозуміло, не було. І тут вже означає точно звільнення, тому що немає ресурсу», - вважає економіст.

Тому в недофінансованих державних установах будуть або переводити працівників на неповну зайнятість, або звільняти, додав він.