Прогноз на 2017 рік від Stratfor: Майбутнє Європи під загрозою. Партнерів України в ЄС стане менше

Американська приватна розвідувально-аналітична компанія Stratfor опублікувала черговий глобальний світовий прогноз розвитку геополітичних подій у 2017 році. У ньому, зокрема, йдеться і про майбутнє Європи. Згадується коротко й Україна.

Для Європи політичні та економічні ризики залишаться колишніми. Бо багаторічний вплив націоналізму, популізму, стратегічних інтересів, що суперечать одне одному, низьке економічне зростання і високий рівень безробіття значно віддалили членів ЄС один від одного.

Якщо раніше Єврозоні, незважаючи на такі загрози, як високий рівень боргу, нестабільна банківська система і євроскептицизм, вдавалося вижити, то в 2017 році натиск проблем буде як ніколи сильним, йдеться в прогнозі.

«Тепер усі ці ризики торкнуться і найбільших політичних і економічних гравців. Що ставить під загрозу майбутнє блоку в більш глибокому розумінні, ніж це сприймалося раніше», - зазначається в прогнозі.

В Італії, Франції та Німеччини, де націоналістичні сили розгорнули в останні роки активну діяльність, вони покажуть всю свою міць на загальних виборах в Німеччині і Франції. Велика ймовірність такого сценарію, та ще й із позачерговими виборами, в Італії, де термін роботи уряду закінчується в середині 2018 року.

Націоналістичні ідеї будуть значно впливати на рішення країн, сприяючи політичному розмежуванню Європейського Союзу, посиленню ідей суверенітету держав. Що, в свою чергу, посилить фінансові ризики, особливо в банківському секторі. Крім внутрішніх проблем, Європейський Союз також зіткнеться з реаліями нового світового порядку, який почався тієї хвилини, коли був обраний Дональд Трамп.

Питання щодо здатності НАТО протистояти загрозам безпеки змусять членів ЄС працювати щільніше і спільно в цьому напрямі.

Аспекти майбутнього ЄС

Таким чином, на події в ЄС впливатиме ситуація у Франції, Німеччині та Італії, які представляють найбільші економіки єврозони.

Вибори у Франції та Німеччині перевірять франко-німецький союз на міцність, а економічні проблеми Італії - стабільність єврозони.

Політична напруженість розвиватиметься між Північною і Південною Європою, які дотримуються різних поглядів на майбутнє єврозони.

Президентські вибори у Франції матимуть величезний вплив на подальшу політику країни - вона, швидше за все, незалежно від того, хто переможе, призведе до посилення антиглобалістських і націоналістичних настроїв, які підтримуються більшістю виборців.

Цілком можуть посилитись скептичні настрої проти вільної торгівлі, але посилиться інтерес до підвищення безпеки як у самій країні, так і на рівні ЄС.

Майбутній президент Франції може ініціювати заходи з обмеження імміграції, зміни Шенгенської угоди та посилення прикордонного контролю Європейського Союзу.

Є ймовірність, що майбутній новий уряд Франції буде прагнути до поліпшення відносин з Росією.

Також у разі перемоги правого Національного фронту французький уряд може ввести заходи з обмеження вільного переміщення товарів, людей, послуг і капіталу по всій Франції і навіть оголосити про плани провести референдум з питання членства Франції в ЄС.

Наслідки такого рішення можуть запустити незворотний процес розпаду ЄС, крах валютної зони.

Напередодні ж загальних виборів у вересні або жовтні Німеччина намагатиметься зберегти Європейський Союз єдиним. Що буде вельми непросто.

Значних реформ ЄС із фінансових або економічних питань очікувати не доводиться.

Уряд у Берліні буде, як і раніше, скептично ставитьсь до надання кредитних поблажок Греції. Безпека і імміграція буде займати значне місце у німецькій виборчій кампанії. Права опозиція, і навіть деякі члени коаліції канцлера Ангели Меркель, буде домагатися посилення міграційного законодавства і надання додаткових ресурсів для сил безпеки.

Що стосується Італії, то політична невизначеність, нестабільність банків, низькі темпи економічного зростання і великий борг лише загострять питання про майбутнє третьої за величиною економіки Європи і про валютний союз в цілому.

Тимчасовий уряд Італії буде слабким, так що не виключені дострокові вибори. Незалежно від того, хто переможе в них, уряд Італії вимагатиме від своїх союзників допомоги та лояльності в зв'язку з імміграційною кризою.

Нідерланди, одна з найбагатших країн єврозони, що є важливим гравцем у Північній Європі, також проведуть загальні вибори в березні. Як і в інших країнах єврозони, євроскептики і прихильники обмеження міграції гратимуть у них значну роль. Навіть якщо вони і не потраплять у владу, їх вплив змусить голландський уряд все більше перешкоджати планам щодо поглиблення інтеграції на континенті і зближення з іншими країнами Північної Європи.

В Іспанії уряд буде змушений піти на поступки опозиції і скасувати або повернути назад хід деяких реформ в розпал економічної кризи. Каталонія буде продовжувати наполягати на своїй незалежності, але про незалежність цього року не заявить. У Греції уряд буде стурбований пом'якшенням позиції своїх кредиторів. Відставка уряду Греції можлива, хоча і малоймовірна.

У Великій Британії припиняться дебати щодо того, чи повинен відбутися Brexit, але продовжаться дебати щодо того - як це має статися. Швидше за все, Сполучене Королівство буде домагатися включення у всеосяжну угоду про торгівлю якомога більшого переліку товарів і послуг, а також - більшої автономії в питаннях імміграції.

А як же Україна?

Країни Центральної та Східної Європи спільно намагатимуться «захистити себе від того, що вони розцінюють як потенційну російську агресію», - йдеться в прогнозі. Через невизначеність зовнішньої політики США це питання буде як ніколи актуальним. Флагманом цієї політики буде Польща, яка намагатиметься посилити політичну, економічну і військову співпрацю зі своїми сусідами. Вона буде підтримувати уряд в Україні політично і фінансово і лобіювати серед західних членів ЄС ідею збереження твердої позиції щодо Москви.

Польща виступатиме за продовження санкцій стосовно Росії, збільшення військових витрат і підтримку України. Ці ініціативи, швидше за все, будуть підтримувати країни Балтії і Швеція. Одночасно уряд Варшави буде намагатися зберегти добрі стосунки з адміністрацією нового президента США.

Однак не всі країни будуть реагувати таким же чином. Угорщина або Словаччина, наприклад, будуть здійснювати більш стриману політику щодо Росії.

Німеччина теж намагатиметься зберегти санкції проти Росії на нинішньому рівні, але зіткнеться з опором з боку деяких інших членів ЄС, які вважали за краще б скасувати санкції і поліпшити відносини з Москвою.

Німецький уряд і надалі підтримуватиме Україну в політичному і фінансовому відношенні, але не в військовому.

Водночас Росія використовуватиме розбіжності всередині Європейського Союзу шляхом підтримки євроскептиків. Москва посилить співпрацю з лояльними до неї політичними партіями в таких країнах, як Італія, Франція і Австрія.

Так що не виключено, що до кінця року деякі санкції щодо Росії будуть ослаблені.

Переклад: АСН