Обмеження розрахунків «кешем». У виграші банки і Мінсоц

Зменшення ліміту на розрахунки «кешем», яке Нацбанк запровадив на початку року, розраховуючи на зменшення тіньової економіки, насправді може спричинити зворотній ефект. До того ж обійти обмеження регулятора, як виявилось, не так і складно, а покарання за це – мінімальне.

Українці від такого нововведення лише втратять, адже доведеться витрачатися на комісію банку.  

90% українців витрачають менше 50 тис. грн

Нацбанк взявся відучувати українців від готівки і на початку нового року ошелешив черговою новацією. З 4 січня 2017 року розрахунки готівкою можна здійснювати в день лише на суму, що не перевищує 50 тис. грн (до цього було 150 тис.) Розрахунки, які перевищують цей ліміт, повинні проводитись в електронному форматі, тобто з рахунка на рахунок.  

В регуляторі вважають, що таке обмеження сприятиме наповненню банків готівкою та прискоренню розвитку безготівкового обігу грошей. У планах НБУ до 2020 року зменшити рівень готівки в економіці (відношення М0 – частка готівки в економіці, до ВВП) до 9,5%. У 2015 цей показник був 14,6%.

Пропагуючи чергове обмеження, в Нацбанку уточнили, що нині понад 90% щоденних витрат українців є меншими за 50 тисяч гривень, тож більшість громадян не відчують змін.

«Українці вже переконалися, що введення в вересні 2013 року  обмеження на готівкові розрахунки у сумі 150 тисяч гривень, не зачепило інтересів більшості з них, оскільки стосувалося лише великих покупок (наприклад, придбання престижних автомобілів та мотоциклів, яхт, літаків, будинків, антикваріату, коштовностей) та сприяло поступовому сприйняттю населенням необхідності застосування безготівкових розрахунків та підвищення їх привабливості», - зазначено у відповіді НБУ на запит агентства АСН.

 За останні три роки частка платежів із застосуванням картки зросла з 17% до 35%

Вперше обмеження розрахунків готівкою НБУ запровадив 1 вересня 2013 року. Відтоді і до 2017 року максимальна сума для розрахунків «налом» для фізичних осіб складала 150 тис. грн.

Як зазначено у відповіді НБУ агенції АСН, відтоді українці стали частіше користуватися картки для розрахунків і частка безготівкових платежів із використанням карток в Україні зросла з 17% (у 2013 році) до 35% (за підсумками трьох кварталів 2016 року).

Втім, зважаючи на зауваження того ж НБУ, що обмеження готівкових рахунків більшість українців навіть не відчують, кількість готівки поменшала точно не через це обмеження – радше тому, що користуватися картками стало зручніше.

Без субсидій та «кешу»

Тим часом керівник Українського банківського порталу Олексій Лупоносов вважає, що чергове обмеження до 50 тис. грн ні що інше, як намір значно скоротити списки тих, хто отримує від держави субсидії на оплату комунальних послуг.

«Це зробили для того, щоб ті люди, які отримують субсидію, – її втратили. Наша податкова разом з Міністерством соцполітики хоче дізнатися, чи немає у людей статків, за які вони купують занадто нібито дорогі товари», - зазначив експерт.

Змушують вкладати гроші у нестабільну банківську систему

Окрім цього, в умовах, коли в країні лише у 2016 році було ліквідовано близько 20 банків і «банкопад» продовжується поточного року, змушувати українців проводити великі розрахунки через банківську систему, означає - піддавати ризику їхні гроші, наголошує Лупоносов. 

«У нас же ніде не прописано, що якщо людина щось купує, наприклад, авто, зробила проплату сьогодні ввечері, а вранці банк закрився, то їй завтра цю суму компенсують. А такі ризики є. Ми вже бачили з вами скільки банків закривалося і люди втрачали гроші, які в них були на поточних рахунках», - додав експерт.

Так у фінустанов є ще чимало схем, як видурити в українців гроші, каже Лупоносов.

«Є і такі випадки, коли люди приходять до банку, їм дають офіційні документи з каси з усіма реквізитами і печатками, що вони зробили платіж, чекають цей платіж день-два-три, а його немає. Потім приходять у відділення банку і з’ясовується, що ці гроші взяли, а по оперативному дню їх не провели. І банк каже, ідіть до суду і позивайтеся на цю людину, яка того дня працювала, а банк нібито ні при чому. І люди роками судяться і не можуть забрати свої кошти. Таких випадків чимало», - говорить експерт.

Створити захисний механізм він того, що банк закриють або від того, що кошти кудись зникнуть, ще перед запровадження відповідних обмежень мав би НБУ, вважає Лупоносов.  Однак цього не було зроблено.

Доведеться розщедритись на банківську комісію

Обмеження готівкових розрахунків призведе і додаткових витрат, оскільки банки братимуть комісію за здійснення розрахунків. В середньому відкриття рахунку коштує зараз до 100 гривень, а перерахування грошей з одного рахунку на інший складає 1-3 відсотки від суми. 

«Коли у нас людей примусово заганяють на ось ці безготівкові розрахунки, то не можна, щоб людина ще й втрачала на цьому. Якщо це примусові розрахунки, там взагалі не повинно бути жодних комісій», - вважає Лупоносов.

Будь-які обмеження стимулюють зростання тіньового ринку

Водночас у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України очікують, що після зниження граничної суми готівкових розрахунків до 50 тис. грн, рівень тіньової економіки зменшиться аж на 4%.

Натомість самі ж бізнесмени зазначають, що будь-які обмеження заганяють бізнес у тінь. Тож не дивно, що Україна посіє 162-ге місце у міжнародних рейтингах за рівнем свободи економіки.

"Якщо нема свободи економіки, то є корупція. Мені здається, що усі антикорупційні органи України не зможуть побороти корупцію, якщо не буде свободи економіки", - наголосив директор Visa Дмитро Крепак.

Водночас фахівці наголошують, що сподівання МЕРТ навряд чи справдяться, адже з введенням ліміту в 50 тисяч гривень існує ризик, що більш значні покупки будуть проводитися неофіційно, або дробитися на кілька менших. Наприклад, часто операції з купівлі житла проводяться в іноземній валюті, хоча безготівкові валютні розрахунки заборонені в Україні.

Штраф за порушення норми про використання готівки - 1700 грн

Та й магазини при «великому бажанні» клієнта та чималій сумі товару будуть, швидше за все, закривати очі на такі обмеження. Оскільки, якщо магазин навіть тридцять разів поспіль порушить цю норму, то штраф платитиме як за одне порушення. Та й штрафи не такі уже й грізні - 1700-3400 грн, а при повторному порушені - від 8500 до 17 000 грн.

На звернення до Державної фіскальної служби із запитом, чи були виявлені порушення обмеження на готівкові розрахунки, яке почало діяти ще у 2013 році, АСН порадили звернутися до Національного банку, хоча, згідно з Податковим кодексом України, контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) здійснюють органи ДФС. Тож відповіді ми так і не отримали.

Глибше у кишеню. 50 тис. грн – не межа

Та на 50 тис. грн НБУ може і не спинитися. Економіст Олексій Дорошенко припускає, що наступним кроком регулятора буде обмеження готівкових розрахунків сумою, еквівалентною 1 тис. євро. За його словами, ця пропозиція давно обговорюється в НБУ.

«Максимальною сумою, яку дозволять використовувати готівкою, складе еквівалент 1000 євро. Ця інформація вже гуляє коридорами Нацбанку. Саме тому 3 січня регулятор, використовуючи картинку про максимальні суми, які дозволяється використовувати в Європі, вказав 1000 євро», - написав у Facebook Дорошенко.

Без терміналів та банківських відділень, але з обмеженням

Якщо в недалекому майбутньому Нацбанк ще більше обмежить готівкові розрахунки, то багатьом українцям виконати такі норми буде складно або неможливо взагалі. Адже в багатьох віддалених населених пунктах немає ні Pos-терміналів, ні банківських відділень.

А ще в Україні електронні платежі не захищені. 

«А у нас сьогодні є певні картки, наприклад безконтактні, які взагалі не захищені. Є люди, які мають спеціальний сканер, ви можете проїхати в метро і втратити всі гроші, які у вас були, і вам скажуть, що ви ці гроші витратили і що ви винні. А все тому, що банки економлять на безпеці і використовують незахищені технології. Тому у нас мільярди гривень потрапляють до шахраїв, які крадуть гроші з карток», - наголосив керівник Українського банківського порталу Олексій Лупоносов.

На його переконання, доки в Україні не припиниться масова ліквідація банків, доки не буде побудована розгалужена інфраструктура Pos-терміналів та банківських відділень, доки банки не почнуть захищати операції з електронними платежами, щоб шахраї не мали можливості наживатися на українцях, доти зменшувати і надалі ліміти на готівкові розрахунки не варто.

Втім у безконтрольного обігу готівки є дві причини – тіньовий ринок праці, коли люди, отримуючи зарплату «в конвертах», не можуть пояснити податковій – де взяли ці кошти, і корупція – коли чиновники шукають способів «відмити» незаконно отримані кошти. З вирішення причин цих двох проблем і варто було починати.