Чому добровольцям, які воювали на Донбасі, Польща дає громадянство, а Україна - ні

Доброволець батальйону "Азов", який воював на боці України проти Росії на Донбасі, а також у конфлікті Грузії та Росії, громадянин Грузії - Гія Церцвадзе 15 січня 2017 року був затриманий в аеропорту Києва "Жуляни" на вимогу Росії.

Потім Солом'янський районний суд м.Києва застосував тимчасовий арешт строком на 40 діб щодо громадянина Грузії. Адвокат Ценвадзе Ксенія Проконова на прес-конференції 23 січня пояснила, що грузин-доброволець був оголошений у розшук Російською Федерацією за звинуваченням в умисному вбивстві і замаху на вбивство, скоєним в 2003 році в Сочі.

"Росія йому виносить звинувачення, які стосуються подій 2003 року, коли він не залишав територію Грузії... Немає сумнівів, що всі звинувачення - політичні і викликані тим, що він брав активну участь у російсько-грузинському конфлікті і воював у батальйоні "Азов" на боці України на Донбасі... Якщо його видадуть РФ, то він зіткнеться там або з тортурами, або ми його просто ніколи не знайдемо", - прогнозує вона.

Захист подав апеляцію і наполягає на тому, що видавати грузина, який воював на боці України, російському агресору - не можна. Стверджує, з політичної і людської точки зору - це нонсенс. Прокуратура поки що ініціювала тільки перевірку правдивості інформації його участі в АТО.

Є закон, немає волі

Що ж стосується правової точки зору, то, за словами члена робочої групи з екстрадиційних справ Комітету захисту прав людини і нацменшин Верховної ради України Ольги Касьян, проблема добровольців, громадян інших держав, які воюють на боці України, але переслідуються у своїх державах, актуальна не тільки для Гії Церцвадзе.

"Сьогодні військово-політична міграція не обговорюється на належному державному рівні. При тому що у нас досить велика кількість добровольців із Грузії, Росії та інших країн СНД, які служать в АТО. Але їхній статус до цього часу не визначений. У парламенті зареєстрований проект закону - 3433 - військового батальйону "Азов" і депутата Олега Петренка, він був поданий до парламенту ще в 2015 році і передбачає мораторій на депортацію добровольців з інших країн. Законопроект був розглянутий у всіх комітетах, але до цього часу це питання не вирішене", - розповіла вона.

Бюрократичний камінь спотикання

"Сьогодні немає політичної волі для розв'язання цієї проблеми. До цього дня більшість добровольців не отримали громадянства України. Адже для отримання громадянства України треба отримати довідку про відсутність судимості на території своїх держав, де їх чекають як мінімум обшуки і арешти правоохоронних органів" , - роз'яснила Ольга Касьян процедуру "спрощеного" порядку отримання громадянства.

Народний депутат, «який продав Rolls-Royce», В'ячеслав Константіновський підтвердив, що політичної волі для прийняття закону, що унеможливить подібні факти, немає. Тому на практиці ми стикаємося з абсурдними рішеннями українських суддів.

"Я не розумію, чим керуються наші судді? Коли треба було звільнити хакера, якого шукав 30 країн, наш суд це робить... Коли ж ідеться про людину і добровольця - Гію Церцвадзе, який захищав Україну, не порушував наші закони, суд його затримує в Україні... Я думаю, що прийняття закону займе досить тривалий час. Тому в цьому конкретному випадку треба реагувати і діяти іншими методами, щоб звільнити Церцвадзе", - зазначив він.

Всі обіцяють, ніхто не дає

Так, доброволець полку "Азов" (Росія) Микита Макеєв вже більше року чекає надання обіцяного йому самим президентом громадянства України. На нього є подання міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Ще близько 20 таких же добровольців теж чекають громадянства України.

"Проблема добровольців - системна, вона виникла 2015 року, коли почався новий етап Мінського процесу. Тоді добровольці зіткнулися з бюрократичною машиною. Тоді і зараз перша особа держави, Президент заявляє про те, що проблем з наданням громадянства і захисту у таких добровольців не буде, в реальності ми стикаємося з тим, що добровольці не можуть отримати навіть посвідку на проживання... Багато добровольці розчаровуються, змушені просити політичного притулку, наприклад, у Польщі", - додав він.