Про головні причини зростання курсу долара

28 грудня торги на міжбанку закінчилися подорожчали на 35 копійок в покупці і на 45 у продажу долара. Як повідомляє Мінфін, торги вже починалися зі зростання попиту на валюту. На 15:00 28 грудня було зареєстровано 368 угод на суму $242,88 млн за середньозваженим курсом 26,8901.

Щоб задовольнити зростаючий попит на валюту, Національний банк оголосив про проведення аукціону об'ємом до 100 млн дол. У результаті Нацбанк продав $96,8 млн у ціні відсікання не нижче 26,85 грн і заявці банків - на $120 млн.

На чорному ж ринку долар торгувався далеко за 27 гривень, і попит до вечора 28 грудня все одно перевищував пропозицію.

У самому Національному банку такий ажіотаж назвали «тимчасовим надлишковим попитом, який сформувався під дією ситуативних чинників».

Серед причин - новорічні розрахунки компаній і свята на Заході. Але, на думку експертів, це далеко не все.

Від самого початку уточнимо, зростання курсу долара аж до 27,5 гривні за долар в уряді передбачали давно і навіть згадали такий курс у змінах, внесених до держбюджету 2016 року. Фактично це чи не вперше, коли Мінфін прогнозує такий стрибок і взагалі дає такий прогноз курсу.

«З урахуванням прогнозного курсу на кінець 2016 року 27,5 грн за долар необхідно збільшити граничний рівень державного боргу на кінець 2016 року на 133 533 232,4 тис. грн. до 1635012 895,9 тис. гривень. Для нівелювання валютних впливів з метою недопущення повторення ситуації в майбутньому пропонується передбачити в законі про державний бюджет норму, яка допускає відхилення від граничного обсягу державного боргу та граничного обсягу гарантованого державою боргу в разі відхилення офіційного курсу гривні до долара США від прогнозного, що застосовувався при складанні державного бюджету», - йдеться в пояснювальній записці до вищезазначених змін до держбюджету.

На перший погляд не відразу зрозуміло, яким чином курс пов'язаний з держборгом. Але якщо згадати, що він в Україні фіксується в гривні, а запозичення ми беремо і віддаємо в валюті, то маніпуляції на курсових різницях не виключені.
Головною причиною нинішнього стрибка долара фінансовий експерт і екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає друк рекордної кількості грошей через «ПриватБанк».

Грошова емісія була зроблена для покриття збитків, відсутнього капіталу і засобів націоналізованого банку, вважає Суслов.

"Кілька днів тому був поставлений рекорд за обсягом вільних грошових коштів у гривні, які перебували на кореспондентських рахунках комерційних банків у НБУ. Ця сума перевищила 61 млрд грн", - сказав він.

На думку Віктора Суслова, величезна кількість грошей друкувалася саме для того, щоб відновити платоспроможність «Привату».

"Було оголошено, що перший транш буде 43 млрд на поповнення платоспроможності «ПриватБанку», з них, по-моєму, 25 млрд або більше вже вийшло в обіг. Тому одна з основних причин зміни курсу - випуск грошової емісії для покриття збитків і відсутнього капіталу і засобів "ПриватБанку", - зазначив Суслов.

Досить прогнозованими наслідками цього, на думку колишнього міністра економіки, буде прискорення темпів інфляції і подальше зростання цін. А ось економіст Віктор Лисицький вважає, що, крім друкувального верстата для «Привату», свою роль у здешевленні гривні зіграло наближення новорічних свят, але головне - багаторічне негативне сальдо.

"Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію, то на скачок курсу долара вплинуло кілька причин. По-перше, це сезонний фактор. Традиційно перед новорічними святами у нас завжди зростає попит на валюту. А влітку, навпаки, - зміцнюється гривня. Показово, що всі "заспокійливі заяви" влади про те, що прийде МВФ і всіх врятує, не допомогли. Люди все одно почали скуповувати валюту", - констатує економіст.

Є й причина, яку можна порівняти з бомбою уповільненої дії, - багаторічна штучне стримування девальвації гривні при негативному сальдо.

«З 2006 по 2013 рік у нас сальдо було негативним, на 2013 рік ми вже отримали мінус $16 млрд. Влада всі ці роки йшла до того, щоб, по суті, девальвувати, завалити гривню. За останні 5-6 років це сальдо вже перевищило $60 млрд. Але курс всіляко утримувався. Коли ж стався Євромайдан, гривню різко девальвували», - констатував Лисицький.

Причому, за його словами, іншого виходу просто не було і, судячи з критичності показників, влада могла б діяти ще жорсткіше.