Відміна регулювання цін на соцпродукти: експеримент чи механізм впливу на бізнес?

Експеримент зі скасуванням державного регулювання цін на соціальні продукти, який стартував 1 жовтня, продовжать і наступного року.

На зустрічі з експертним співтовариством і представниками громадянського суспільства, яка відбулась 16 грудня в Києві, прем'єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що експеримент виявився виправданим і не призвів до прискорення інфляції, тому буде продовжений. Значне ж подорожчання деяких позицій, на які було скасовано регулювання цін, урядовці пояснюють сезонністю.

Однак не всі експерти погоджуються з цим. І наголошують, перехід на ринкові умови в період, коли щодо деяких категорій виробництва спостерігається монополізація ринку, не приведе до покращення ситуації.

Що таке соціальні продукти?

Згідно з постановою Кабінету Міністрів №1548 від 1996 року, державні адміністрації повинні регулювати націнку на соціальні продукти при роздрібній торгівлі, аби вона не перевищувала 15%. До цих соціальних продуктів належать: 

• молоко (жирністю 2,5%);
• сметана (15%); сир (9%);
• масло вершкове (72%);
• олія соняшникова;
• яловичина і свинина 1 категорії (з кістками);
• ковбаса варена 1 сорту, птиця (тушки);
• хліб пшеничний з борошна 1 сорту;
• хліб житній та житньо-пшеничний;
• борошно пшеничне вищого ґатунку;
• макарони з борошна 1 сорту;
• гречка;
• рис;
• яйця (1 сорт);
• цукор;
• овочі (картопля, капуста, цибуля, буряк, морква).

Однак з 1 жовтня таке обмеження було скасоване і почав діяти пілотний проект про призупинення державного регулювання цін на продукти харчування.

З початком експерименту ціни зросли, але незначно

В Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів констатують, що від початку дії експерименту ціни на соціальну групу продуктів харчування зросли, але несуттєво.

Так, за даними Держстату, протягом осені хліб подорожчав на кількадесят копійок, цукор - на 11,2%, а от яйця аж у півтора разу. І це ще не кінцева ціна.

«Тут діє сезонний фактор: влітку яйця дешевші, оскільки ринок наповнюється продукцією виробництва домогосподарств і пропозиція перевищує попит, а в осінньо-зимовий період стрімко скорочується виробництво яєць», - зазначила т.в.о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко. 

Також протягом осені в середньому на 15% зросли ціни на молоко і молочні продукти, а от зниження цін на ці продукти можна очікувати лише на початку весни. Однак і тут зростання відбулося не через скасування держрегулювання цін, переконують у Мінагропроді.

«Передовсім це пов’язано з сезонністю, пропозиція молока на ринку в цей період зменшується. Другий фактор, який зіграв, – це ріст цін на світовому ринку. Україна як глобальний гравець також здійснює поставки своєї продукції на світовий ринок, і, безумовно, коливання цін не могло не вплинути на наш внутрішній ринок. Третій фактор – це обмежена пропозиція якісної сировини на ринку. Якщо Держстат оцінює виробництво молока в 10,5 млн тонн, то на переробку надходить 4,2 млн тонн. Тобто пропозиція нібито достатня, але більшість сировини у нас досить низької якості», - пояснив директор департаменту продовольства Міністерства агрополітики Микола Мороз.

А от м'ясо, за даними Держстату, з жовтня подорожчало лише на кілька відсотків (яловичина – на 3%, курятина менш ніж на 1 грн, ковбаса першого ґатунку - на 4,1%, а свинина взагалі не подорожчала).

Невелике подорожчання продуктів у Держпродспоживслужбі пов’язують також з підвищенням їх собівартості. Зокрема суттєво зросла вартість електроенергії, а з 1 січня ще й удвічі зросте мінімальна зарплата, що теж відіб’ється на вартості продукції. Однак чиновники переконані, ціни повинні формуватися за європейським принципом - в ринкових умовах, без втручання держави.

«Обмеження державного регулювання цін спрямоване на те, щоб вирівнювання цін здійснював сам ринок. Ми ж розуміємо, що конкуренція на цьому ринку є і суттєвого росту в декілька разів, напевне, не допустять самі виробники, бо є якісь економічні закони, є попит, є пропозиція і це все впливатиме на регулювання ціни на ринку», - вважає Стиренко.

Державне регулювання було неефективним - виробники

Виробники з чиновниками погоджуються. Мовляв, система регулювання (у розумінні виробників - «декларування») цін була не лише неефективною, але й незаконною, адже законом передбачалося саме декларування ціни виробниками, а не погодження її з місцевими органами влади.

«Декларування - це коли ми приходимо і говоримо: «Ви знаєте, у нас ціна виросла», я задекларував і я пішов, а узгодження - це коли ти приходиш і молиш чиновника, щоб він тобі погодив. Більш того, статистика показувала наступне - варто ввести декларування, як одразу ж ціни на ту групу, яку почали регулювати, зростають швидше, ніж росли до цього. Чому? Тому що все декларування зводилося до хабарів і хабарі закладалися в собівартість продукції», - стверджує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

До того ж у більшості випадків постанови 1548 виробники не дотримувалися, зізнається президент Всеукраїнської асоціації пекарів України Володимир Череда. Зокрема, за останні роки настільки змінився асортимент продукції в хлібопекарській галузі, що фактично жодна продукція, яка випускається промисловими підприємствами, не підлягає дії цієї постанови.

«Вона жила своїм життям, а промисловість жила своїм. В постанові було записано – хліб простої рецептури, куди входить борошно, вода, сіль, дріжджі. Якщо в будь-який хліб ви додали цукор чи жир, він одразу не потрапляє під дію цієї постанови. Там вказано, хліб масою більше 500 грамів, батони випускалися по 500 грамів, тобто вони не підпадали під дію цієї постанови», - аргументує Череда.

Саме через це суттєвого зростання ціни на хлібобулочні вироби із запровадженням експерименту не відбулося. Однак виробники одностайні: експеримент повинен завершитися скасуванням усіх рішень щодо регулювання цін  державою.

«Ну не може бізнес фактично десятки років виконувати соціальну роль держави. Бізнес платить податки, плюс до всього виконує роль соціального партнера і за це нічого не отримує», - зазначив Череда.

Відміна не на часі, бо ринок курятини та яєць у руках монополістів

Натомість експерти не надто тішаться такими новаціями. Директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко зазначає, що низка так званих «соціальних продуктів» зараз в Україні вже дорожче, ніж у Європі. І це при тому, що рівень доходів українців суттєво нижчий, ніж європейців. Приміром, зі слів Дорошенка, молочна продукція в Україні на 50% дорожча, ніж у європейських країнах, а яйця перевершують у ціні на 30%.  

«І коли ми говоримо, що ринок все відрегулює, то це, чесно кажучи, не так просто тому, що ми йдемо в ринок тоді, коли умови диктує не торгівля і не торгові мережі, з якими ми стільки років воювали, а тоді, коли вже, відверто кажучи, є маніпуляції і монополізм на ринку виробника», - вважає експерт.

Раніше Дорошенко в коментарі АСН зазначав, що 70% ринку курятини в Україні негласно належить одному виробнику. Тож не дивно, що восени вартість філе курячого зросла на 30% і тепер фактично коштує так само, як і свинина та яловичина. Це тоді як інші частини курки подорожчали всього на 3-5%. Схожа ситуація і на ринку яєць, 50% якого теж контролюється одним виробником, додав експерт.

«Природно, коли у нас почалося з 1 жовтня зростання цін, то виробники просто почали збільшувати цінники. Відповідно, при собівартості продукції (яєць. - Ред.) 7-8 гривень ми їх бачимо вже за 24. 300-відсоткова рентабельність. Де Антимонопольний комітет?» - зазначив Дорошенко.

До того ж він додав, що в листопаді, коли оптові та роздрібні ціни на яйця росли, державні статистичні дані показали, навпаки, падіння ціни на 18%. Чому так?

Водночас Дорошенко вважає, що відмовлятися від державного регулювання цін на продукти все ж потрібно. Однак той механізм, яким уряд планує згладити можливе зростання цін, а саме виділення у 2017 році дотацій на виробництво продуктів харчування у розмірі 4 млрд грн, теж, як виявилось, не надто справедливий. Адже у відповідному документі чомусь прописали дивну фразу, що не більше 50% з цієї сум отримають виробники лише однієї сфери - птахівництва.

«Тобто мало того, що ми маємо одну з найвищих цін на цю продукцію в Європі, ми ще й дотуємо цього виробника фактично через бюджет. Таким чином ми вже з двох джерел віддаємо гроші. Ми приходимо до того, що у нас рентабельність і прибутковість агросектора з деяких категорій вже зашкалює і Європі тільки залишається нам заздрити», - обурюється Дорошенко.  

Влада продовжує експеримент, бо не знає, що буде у 2017-му

До того ж експерт не розуміє, якщо експеримент з відміни цінового регулювання так гарно себе «зарекомендував», навіщо його продовжувати. Варто було б просто скасувати таке регулювання на урядовому рівні.

«Якщо експеримент продовжують, значить - є проблеми на ринку, і таким чином вони лякають виробників, що будь-якої миті ми його (експеримент. – Ред.) скасуємо. Це фактично як кийок, який тримають над головою для того, щоб будь-якої миті, якщо все-таки щось піде не так, експеримент припинити. Вони залишають для себе крок для відступу, бо не розуміють, що буде в 2017 році», - вважає експерт.

Водночас виробники і експерти зійшлися в одному, щоб запрацював реально вільний ринок треба, щоб свою роботу якісно виконував Антимонопольний комітет. Чого наразі, зі слів учасників ринку продовольства, не спостерігається, адже якщо комітет і реагує на порушення, то може роками розглядати справу.

То яких же цін чекати на продукти у 2017-му?

Офіційних підрахунків, який вплив на ріст цін із запровадженням експерименту мала відміна державного регулювання, наразі немає. І хоч виробники в один голос стверджують, що ніякого, тут же поспішають анонсувати чергове подорожчання своєї продукції.

Так президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Череда заявив, що з кінця січня 2017 року хлібобулочні вироби подорожчають на 15-20%. Мовляв, уже рік ціни на хліб не переглядали, а за цей період значно зросла собівартість виробництва хліба.

Та не єдиним хлібом. Експерт Олексій Дорошенко прогнозує, що у 2017-му соціальні продукти харчування подорожчають на 2-3% більше за рівень інфляції, тобто на 10-11%.

«За рахунок того, що зараз на продукти харчування є попит. На що зараз люди витрачають більше? За видатками домогосподарств від 40-60% йде саме на продукти харчування», - підтвердив Дорошенко.

Якщо ж прогнози фінансистів щодо курсу гривні на рівні 29-30 за долар справдяться, то харчі подорожчають ще більше, вважає експерт Денис Марчук.

«Якщо після новорічних свят ми будемо спостерігати тенденцію коливання на валютному ринку, експерти прогнозують 30 гривень за долар, то, звичайно, на продукти харчування ціна може зрости ще близько на 10-15%», - додав експерт.

Чи матиме вплив на формування ціни відміна держрегулювання, поки ні виробники, ні експерти прогнозувати не беруться. Однак Денис Марчук переконаний, що ефективний механізм, який би дозволив гасити скачки цін на продукти, – це державні інтервенції, тобто в період, коли існує дефіцит продукту, держава виходить на ринок і пропонує його людям за доступною ціною. Для таких цілей наступного року вже планують закупити до Аграрного фонду гречку.

Достатньо на внутрішньому ринку буде також цукру, молока, м’яса та олії, стверджують у Мінагрополітики. Загалом урядовці заспокоюють: дефіциту продуктів в країні не буде, а над механізмами, завдяки яким все ж можна було б контролювати необґрунтоване зростання цін на продукти харчування, ще подумають.