Де право на справедливий суд?

Стан української судової системи - повне відображення справ у державі. Судді у нас - люди переважно небідні. І це незважаючи на невеликі зарплати. А розгляди щодо ухвалення неправомірного рішення - завжди резонанс, оскільки це - крайня рідкість. Ситуацію змінити може тільки серйозна реформа. Перші кроки були зроблені, коли парламент схвалив Закон «Про забезпечення права на справедливий суд». Його хвалили. На нього сподівалися. Мовляв, тепер точно в судах все почне змінюватися. Що необхідно змінити, щоб система правосуддя стала незалежною і дійсно рівнодоступною для всіх, розбиралася журналіст АСН.  

Якщо коротко, то замислювалося, що закон буде працювати на очищення суддівського корпусу, підвищення відповідальності служителів Феміди. А також на спрощення доступу громадян до правосуддя, гарантування отримання справедливого і законного судового рішення. Нагадаємо, передбачається проведення кваліфікаційної оцінки всіх суддів шляхом складання іспиту та перевірки на дотримання норм антикорупційного законодавства, вводиться інститут суддівського досьє, в якому буде зберігатися повна інформація про професійну діяльність кожного конкретного судді.  

Також посилено роль Верховного Суду України, змінено правила звертання. Законом прибираються колишні перешкоди, коли суд касаційної інстанції міг блокувати процедуру подальшого оскарження свого навіть незаконного рішення. Нині зацікавлена особа набула право подати заяву про перегляд судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій безпосередньо до Верховного Суду України.  

Плюсом закону також є удосконалення порядку формування Вищої ради юстиції. До слова, нові члени ВРЮ мають бути обрані або призначені не пізніше 28 квітня 2015 року.  

Ложка дьогтю  

Олександр ГотінВсе в цьому законі на перший погляд написано правильно. І Венеціанська комісія його похвалила. Але чому поліпшення не відчувається? Виявляється, причин багато. Як пояснив АСН адвокат, кандидат юридичних наук Олександр Готін, більшість нововведень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.15 р № 192-VIII являють собою серйозний крок у напрямку побудови незалежної судової влади України і відновлення довіри суспільства до системи правосуддя. Але, незважаючи на широкий пласт поліпшень, цей закон не усуває принципових недоліків, що перешкоджають створенню в Україні по-справжньому незалежної, ефективної судової влади. «Система правосуддя не має перспектив докорінно змінитися, поки не буде забезпечена реальна, а не абстрактна, віртуальна незалежність суддів. Прописані в законі гарантії суддівської незалежності є не більш ніж декларацією про наміри», - упевнений адвокат.  

Олександр Готін вважає, що законом доцільно було б установити жорсткий контроль доходів і витрат суддів, членів їх сімей та близьких родичів. Зобов'язати проводити всі великі грошові транзакції за допомогою використання карткових банківських рахунків. Заборонити дорогі покупки за готівку (наприклад, покупки на суму понад 10 тис. грн) як суддям, так і членам їх сімей. Законодавчо заборонити суддям отримувати від сторонніх осіб безоплатно товари, роботи і послуги. Прописати для суддів чітку систему обмежень на неслужбові стосунки з представниками виконавчої, законодавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, бізнес-кіл.   «Важливо передбачити для суддів досить жорсткі заходи кримінальної відповідальності за злочини у сфері службової діяльності та за злочини корупційного спрямування. Виключити можливість застосування до засуджених (колишніх суддів) положень законодавства про звільнення від покарання з випробуванням, про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, а також виключити можливість застосування до зазначеної категорії осіб положень щодо пом'якшення покарання, амністії, помилування», - порадив він і додав, що вкрай важливим є прибрати кругову поруку і клановість шляхом заборони суддівських, судово-прокурорських династій.  

За словами адвоката, паралельно необхідно серйозно посилити відповідальність за неповагу до судді або його образу, за посягання на життя, здоров'я, майно судді та його близьких у зв'язку з виконанням суддівських повноважень. Правильним було б детально прописати поняття втручання у здійснення правосуддя, а також прописати чіткий, зрозумілий алгоритм дій судді в разі втручання ззовні в його діяльність. Зокрема, доцільно встановити прямий обов'язок судді інформувати компетентні органи про факти телефонних дзвінків, зустрічей, передачі йому письмових прохань із боку сторонніх осіб, у тому числі від представників влади та органів самоврядування, метою яких є винесення тих чи інших судових рішень.  

«З метою недопущення створення стану недовіри до судової гілки влади та підриву авторитету судової влади України правильним було б заборонити посадовим особам та службовцям органів державної влади та органів місцевого самоврядування публічно коментувати рішення судів України, а також обговорювати особисті, морально-ділові та інші якості суддів. У разі вчинення суддями кримінальних та інших правопорушень дозволити коментувати ці події виключно після набрання чинності судовими рішеннями щодо колишніх суддів (правопорушників) і дозволити здійснювати такі коментарі від імені органів влади виключно посадовим особам правоохоронних органів, які особисто, безпосередньо займалися провадженнями щодо даних суддів», - резюмував експерт.  

Також Готін упевнений, що для недопущення тиску на суд при розгляді справ та винесенні судових рішень необхідно встановити сувору законодавчу заборону проводити пікети, мітинги та інші публічні масові заходи на відстані ближче 500 м від будівель судів, як це прийнято в усіх цивілізованих, зокрема в європейських, країнах.   Акцентував він і на необхідності категорично заборонити суддям покидати межі дорадчої кімнати до моменту проголошення рішення. «З метою недопущення впливу ззовні на суд при ухваленні рішення треба домогтися повного уникнення контакту судді з будь-якими іншими особами. Для цього потрібно законодавчо суворо заборонити суддям під час їх перебування в дорадчій кімнаті користуватися телефоном, Інтернетом та іншими засобами зв'язку і спілкуватися з будь-ким. Також треба раз і назавжди ліквідувати порочну практику, коли суддя виходить до дорадчої кімнати, а потім до моменту ухвалення рішення у справі кілька днів або навіть тижнів відпочиває у себе вдома, слухає інші справи тощо», - додав Готін, зазначивши, що вищесказане - це далеко не все, що необхідно для забезпечення права на справедливий суд.

Всі за ВРЮ  

Сергій МіщенкоАле є думка, що вся заковика не в несучасності закону, а у Вищій раді юстиції. ВРЮ - це колегіальний орган, відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу, а також за ухвалення рішення щодо порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Так от, він уже давно не може працювати через неукомплектованість. І, відчуваючи безкарність, судді просто розслабилися. У цьому, зокрема, упевнений член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, позафракційний народний депутат України Сергій Міщенко.  

«А самі судді розслабилися, оскільки нікому скарги на них розглядати. Судді повинні розуміти, що над ними є булава, яка може вдарити по голові. А також на суддів не повинні тиснути ні Адміністрація Президента, ні Верховна Рада. Потрібно прописати в Конституції механізм, що забезпечує незалежність. Але, крім того, повинна бути серйозна відповідальність - недоторканності суддів у нашій країні сьогодні не потрібно. Її можна буде створити, але в перспективі», - заявив він.  

За його словами, очищення суддівського корпусу попросту неможливо без Вищої ради юстиції, а також Вищої кваліфікаційної комісії суддів. «Сьогодні 16 тисяч скарг лежить і не розглядається тільки у Вищій кваліфікаційній комісії. Вона не сформована і не має права діяти. Не формують її, оскільки знову домовляються про партійні квоти», - упевнений член профільного парламентського комітету.  

Залежне чистилище  

Валерій ПисаренкоА ось член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, співголова депутатської групи «Відродження» Валерій Писаренко, навпаки, співчуває суддям. Каже, що їм зараз доводиться працювати в умовах тотальних перевірок і спроб перепідпорядкувати судову гілку влади.  

«Крім люстрації, зробили переатестацію, а ще й дисциплінарну відповідальність. У підсумку судді сьогодні проходять через три, а то й через чотири чистилища. При цьому як якість роботи, так і ставлення до судів не помінялося. Це говорить про те, що відповідні механізми застосовуються або неправильно, або мета - перепідпорядкувати суддів», - підкреслив він і додав, що «у рішенні Венеціанської комісії щодо Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» написано, що сьогодні суди перепідпорядковані Адміністрації Президента» .  

«Судді мають бути незалежними, і в першу чергу від політиків. Адже ця перша проблема тягне за собою інші, в тому числі корупцію. Якщо буде політична воля зробити суддів незалежними, то ми можемо досягти успіху. Але якщо в Конституції ми побачимо, що вони підпорядковуються Адміністрації Президента - зрозуміємо, що цінності і завдання колишні», - додав парламентар.  

Залежна незалежність  

Є ще одна думка, з якою складно не погодитися, - не можна створити справедливий суд у державі, орієнтованій на корупцію. На цьому акцентує голова Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, народний депутат від фракції ВО «Батьківщина» Сергій Власенко. Сергій Власенко

«Ми трохи заговорюємо проблему, примітивуємо. Не можна створити справедливий суд у державі, яка за своєю ментальністю і в цілому орієнтована на корупцію», - сказав він.  

Власенко підкреслив, що подолати проблему можна, змінивши ментальність суспільства: «Якщо суспільство переламає свою корупційну орієнтованість - тоді все буде добре. Розумію, що багатьом у зв'язку з бюрократичністю і складністю певних процедур легше «вирішити» питання і забути. Але цим ми свідомо руйнуємо основи держави. І тоді дивуємося - чому це суд корумпований?.. Та тому, що вчора дали хабар даішнику або ще комусь».  

«Більшість суддів не готові щось змінювати. Вони самі не хочуть незалежності. Їм легше сидіти, розуміти, що він виконав команду одну, а в інших п'яти випадках гроші заробить, але його ніхто не чіпатиме. Було обговорення в Комітеті правової політики Закону «Про забезпечення права на справедливий суд» (який, до речі, ухвалений із грубими порушеннями всього, що тільки можна було ухвалити, і ніяким чином не вплине на формування незалежної системи). Першими мали слово судді. Вони говорили: який хороший закон, він дає нам можливість отримувати квартири, брати кредити. Я вже не витримав, сказав, що це закон не про кредити і квартири, а як змусити ухвалювати законні рішення. Потрібно змусити суддю бути суддею», - акцентував Власенко.  

Крім того, він порадив суддям, які не хочуть виконувати чиїсь вказівки, сміливо відмовляти. «Я їм кажу: хлопці, посилайте їх нафіг. Дзвонять вам звідкись - з Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів - посилайте їх нафіг, чого ви боїтеся», - розповів він.  

Також парламентар звернув увагу на стан юридичної освіти сьогодні. «У нас, за різними оцінками, близько 10 тисяч суддів. Їх варто було б усіх прибрати, замінити новими. Але питання: як, коли і хто. Кілька років тому більше 600 вузів випускали фахівців у галузі права. І я закінчив юридичний факультет Львівського університету в 90-х роках, коли було чотири юридичних центри, а сьогодні є люди з дипломом Інституту Поплавського. І вони юристи, і я юрист... У нас викладали що не професор, то ім'я. Зараз є вузи з незрозуміло яким викладацьким складом», - пояснив він.  

«Ще одне. Що зробив Віктор Янукович руками Андрія Портнова в 2010 році? Кілька речей, щоб зламати систему і підпорядкувати її собі. Перше - знищили роль Верховного Суду. Друге - створили свою Вищу раду юстиції. І третє - створили такі пенсійні умови, що за період із літа 2009 року до початку 2010-го із судової системи звільнилося близько 1,5 тисячі суддів. Тобто 15% досвідчених людей. А на їх місце набрали молодь переважно з Донецька і Луганська, яка не має жодних моральних принципів. Вони знищили інституційну пам'ять, чого не можна допускати. Нам потрібно знайти баланс, порядних людей залишити і набирати нових, молодих», - резюмував він.  

Коло замкнулося  

Як бачимо - основною ниткою всіх думок є не сам Закон «Про забезпечення права на справедливий суд». Головний меседж - з корупцією точно щось потрібно робити. А також гарантувати незалежність судової гілки влади, представники якої повинні мати не тільки серйозні права, але й обов'язки. Часом пропозиції здаються радикальними. Але ніхто не сперечається, що саме радикальні реформи можуть врятувати судову систему, перетворивши суддю з шановного недоторканного небожителя на посадову особу держави, що є носієм судової влади.

Сергей Власенко

Сергей Власенко